Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «мучиться»
Шукати «мучиться» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Му́читься –
1) (стр. з.) му́читися, катува́тися, мордува́тися; бу́ти му́ченим, като́ваним, мордо́ваним;
2) (возвр. з.) му́читися, (страдать) стра́жда́ти, терпі́ти, (казниться) кара́тися, (гибнуть) копа́ти, ги́біти, (терзаться) катува́тися, мордува́тися, гри́зтися, пекти́ся; (томиться) нуди́тися, томи́тися; (изнуряться) висна́жуватися, знеси́люватися. [Я вже не живу́, а ті́льки му́чуся (Н.-Лев.). Я ще твоє́ю му́кою стражда́ю (Самійл.). Я кара́лась весь вік в чужі́й ха́ті (Шевч.). Як кона́ю я в нево́лі, як я ну́джу сві́том (Шевч.). Нема́є бра́та, ні сестри́, щоб незапла́кані ходи́ли, не катува́лися в тюрмі́ (Шевч.). Бу́дуть вони́ до ві́ку му́читися, до су́ду мордува́тися (Мирн.). Переї́хали цуценя́, – як воно́ бі́дне морду́ється! (Крим.). Пекла́ся-ж я, пекла́ся, – жаль на йо́го, та жаль і його́ (Тесл.)].
• Не следует -ться из-за пустяков – не ва́рто (нема́ чого́) му́читися (катува́тися, гри́зтися) через дрібни́ці (дурни́ці).
• -ться жаждой, неведением, ожиданием – томи́тися (му́читися) спра́гою, незнання́м, чека́нням.
• -ться мрачными, печальными мыслями – катува́тися (гри́зтися) пону́рими, сумни́ми думка́ми;
2) (биться над чем-л.) му́читися, моро́читися, би́тися, мордува́тися над чим, коло чо́го, на чо́му. [До́вго би́лася вона́ на цьому́ сло́ві з Рома́ном (Васильч.)].
• Я долго -лся над разрешением этой задачи – я до́вго моро́чився (мордува́вся), щоб ви́рішити (розв’яза́ти) це завда́ння.
• Му́чен(н)ый – му́чений, като́ваний, мордо́ваний, мо́рений, то́млений.
Казни́ться –
1) кара́тися, тра́титися, бу́ти ка́раним, пока́раним и т. д.; см. Казни́ть 1 и 2;
2) (наказывать себя, мучиться) кара́тися. [От за що кара́юсь, от за що мене́, сестри́чки, і в рай не пуска́ють (Шевч.). Я кара́лась ввесь вік в чужі́й ха́ті (Шевч.)];
3) (искупать) поку́тувати за що чим. [Шука́ння чого́сь кра́щого, за яке́ дово́диться по́тім поку́тувати рока́ми тюрми́ та засла́ння (Єфр.)].
Ма́яться –
1) (мучиться) му́читися, (редко) маячі́ти, (томиться) томи́тися, нуди́тися, сві́том нуди́ти; (изнемогать) знемага́ти.
• С немилым жить, только -ться – з (за) не́любом жи́ти, ті́льки му́читися (нуди́тися); срв. Прома́яться;
2) (прозябать, жить в тяжёлых матер. условиях) животі́ти, ни́діти, скні́ти, бідува́ти, злиднюва́ти. [По́біч жию́ть лю́ди, брати́ її́, і ни́діють у те́мряві та зли́днях (Коцюб.). І хлі́ба у нас не було́, на самі́й карто́плі скні́ли (Дубенщ.)];
3) (в пляске) пово́лі крути́тися.
Поруча́ться, поручи́ться – ручи́тися, поруча́тися, поручи́тися, заруча́ти(ся), заручи́ти(ся) за ко́го и за що, у пору́ки става́ти, ста́ти за ко́го. [Хто ру́читься, той му́читься. Він ру́читься свої́м го́рлом за йо́го безпе́чність (Ор. Лев.). Хто-ж мені́ пору́читься за вас? (Грінч.). А ви мо́жете за ньо́го заручи́ти? Озва́лась честь і заручи́ла тве́рдо, що бу́де так, або́-ж за це поля́жем (Куліш). Хто-ж за це заручи́вся-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у пору́ки ста́не? (Куліш)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Усталость – (несов.) утомлювання, стомлювання; (сов.) утомлення, стомлення, (ещё) зму́чення, змо́рення, ви́снаження, знеси́лення; (состояние) утома, утомленість, стома, стомленість; (ещё) зму́ченість, змо́реність, ви́снаженість, знесиленість:
• душевная усталость – душевна втома;
• усталость коррозионная – утома корозійна;
усталость  металла – втома металу;
• усталость механическая – утома механічна;
• усталость радиационная – утома радіяційна;
• усталость термическая, термомеханическая – утома термічна, термомеханічна;
• усталость ударная – утома ударна;
• усталость фрикционная – утома фрикційна.
[Утомилась би Мар’яна, — утоми не чує (Т.Шевченко). Голублячи таку думку в серці, непримітно переходив він безкраї степи без утоми, безводні довгі шляхи без пекучої згаги (П.Мирний). Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П.Грабовський). Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М.Коцюбинський). Потім відчув утому й жаль до себе. Бідний хлопець! І за що він мучиться? Ну, помилився, захопився, він молодий, це так природно (В.Підмогильний). Нарешті й Матвій з Володьком докошують свій покіс, майже половина ниви докошена, густа тінь лісу затягнула ген ціле поле аж до Жолобеччини. Володько чує велику втому, але свіжість вечора так чудово злагіднює втомленість твердих м’язів, що не хочеться кінчати недокінченого діла (У.Самчук). Тепла утома спада — На губи, на очі, на плечі… Стишений вечір Уже до води нахиливсь… Подивись — День вклоняється людям надвечір, І городом, по стежці, Вже відходить, як гість (В.Стус). Мабуть, під ранок я таки заснула. Така мене утома огорнула! — якийсь короткий, нечутенний сон… (Л.Костенко).  а по мені танцює втома наче клоун по линві — тонко я сьогодні лишилася вдома заплітаю думки в колонки (Ю.Джугастрянська). Втома, вона така, жіночка підступна й працьовита, ніколи не припиняє обробляти твій мозок (В.Рафєєнко). Так ось: хто не може покласти край своїй тузі здоровим глуздом, то це зробить за нього сам час. Але яка ж то ганьба для розсудливої людини, коли порятунком од скорботи стає, врешті, втомленість тією скорботою! Я волію, щоб ти залишив свій біль, а не щоб він залишив тебе, і якомога скоріше перестань робити те, чого навіть за всього бажання ти б не міг робити довго (А.Содомора, перекл. Сенеки). Що далі загрузали у війні, то більша виникала потреба в коштовностях. Часом Пута мав так забагато замовлень, що насилу спромагався їх виконувати. Від утоми, яка іноді облягала Путу, його обличчя прибирало бодай трохи розумнішого виразу, але для цього треба було добре втомитись (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Внутрішні настрої американців описували піднесеною фразою «втома від війни». Однак краще їх можна було схарактеризувати як нудьгу, хворобу демократій, яким завжди бракує терпіння (Р.Клочко, перекл. М.Гейстінґса). Втома — найкраща подушка (Б.Франклін). — Ось вам ліки проти втоми, це — проти нервових стресів, а це — проти депресії. — Дякую, лікарю. А крім горілки, у вас більше нічого нема?]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МУ́ЧИТЬСЯ ще зазнава́ти мук; (душевно) кара́тися в душі́;
мучиться с кем ма́ти біду́ з ким;
что́бы мучаться /му́чить себя́/ на му́ку собі́;
мучающийся му́чений, мордо́ваний, като́ваний, тортуро́ваний, му́ченик, стра́дник, прикм. стражде́нний, довготерпели́вий, образ. ві́дданий на му́ки, пор. страдающий;
ИЗМУ́ЧИТЬСЯ, НАМУ́ЧИТЬСЯ ще попому́читися;
намучившийся попому́чений, ОКРЕМА УВАГА ОТМУ́ЧИТЬСЯ відте́рпіти;
отмучившийся відму́чений, відте́рпілий, ОКРЕМА УВАГА

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Мучить – му́чити, -чу, -чиш, катува́ти, -ту́ю, -ту́єш, мордува́ти, -ду́ю, -ду́єш; -ться – му́читися, катува́тися, мордува́тися.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мучиться
• Я долго мучился над разрешением этой задачи – я довго морочився (мордувався), щоб розв’язати це завдання.
Брать
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится – бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс дере. Пр. Як гроші позичав, щодня двору не минав, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. Кланялись тобі, позичаючи, накланяєшся й ти, поки збереш. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали й покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; позичив, так і чорт не брат. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як взяли, то чорт тебе бери. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дають. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть, а поп’ють, поїдять — прощай, шолудяй. Пр.
• Беру Бога в свидетели – богом свідчуся. [Свідчусь Богом — я того не хотіла! Українка.]
• Берут нарасхват что-либо – беруть нарозхват (назахват) що; хапають що; беруть, мало не б’ються.
• Брать в ежовые рукавицы – брати в лабети (в шори, в тісні руки); загнуздувати.
• Брать в жены кого (устар.) – дружитися (женитися) з ким; брати за себе кого; (давн.) дружити собі. [Уже певно візьме її за себе. Квітка-Основ’яненко.]
• Брать взятки – брати (хапати) хабарі (хапанки); хабарювати; драти (дерти). [Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Свидницький.]
• Брать, взять быка за рога – брати, взяти (хапати, ухопити) бика (вола) за роги; ловити, піймати вовка за вуха.
• Брать, взять верх над кем, чем – брати, взяти гору (перевагу, перемогу, верх) над ким, чим; перемагати, перемогти кого, що; переважувати, переважити кого, що; запановувати, запанувати над ким, чим; переборювати, перебороти кого, що; (тільки докон.) подужати (повершити, заломити) кого, що; (тільки недокон.) горувати над ким, чим. [Утома була така сильна, що брала верх над усім. Коцюбинський. Жінка верх над ним узяла… Гордієнко.]
• Брать, взять взаймы – позичати, позичатися, позичити; брати, взяти набір (у борг; на борг, боргом, на віру, на повір); брати, взяти в позику (позикою); боргувати, поборгувати. [Як нема — піди позич в сусідів. Тичина.]
• Брать, взять в оборот кого – брати, взяти в роботу кого.
• Брать, взять в основу что – засновувати, заснувати на чому; брати, взяти за основу що; ставити, поставити (класти, покласти) в основу чого.
• Брать, взять в плен – брати, взяти (займати, зайняти) в полон (в бран, у неволю); полонити, заполонити; брати, взяти в ясир; ясирити. [Чи її убито, чи в полон зайнято. Чубинський. Орда… ясирить, полонить. П. Куліш.]
• Брать, взять в свидетели – брати, взяти за свідка.
• Брать, взять в счёт работы – брати, взяти (позичати, позичити) на відробіток. [Ти б позичив у кого-небудь на відробіток. Сл. Гр.]
• Брать, взять в счёт сомнительных будущих благ – (образн.) Брати, взяти на зелений овес (на вовчу шкуру).
• Брать, взять голыми руками кого, что – брати, взяти голіруч (голими руками) кого, що. [Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибіру… Коцюбинський.]
• Брать, взять за горло кого – брати, взяти за горло (за петельки) кого; сікатися, присікатися з ножем до горла кому; сікатися, присікатися Ґвалтом (притьмом) до кого; напосідатися на кого; приставати, пристати з короткими гужами до кого; (тільки недокон.) добиватися чого в одну душу в кого; притьмом вимагати чого в кого.
• Брать, взять за душу, за сердце (песня, музыка) – брати, взяти (хапати, вхопити, торкати, торкнути) за душу, за серце кого; зворушувати, зворушити (розчулювати, розчулити) кого. [Багато чув і я невчених співаків, Що пісня в них було жаріє і іскриться, За серце беручи. Рильський.]
• Брать, взять на душу – брати, взяти на себе (на свою душу).
• Брать, взять на мушку, на прицел – брати, взяти на мушку, на приціл; приділятися, прицілитися (націлятися, націлитися, налучатися, налучитися, намірятися, наміритися) на (в) кого.
• Брать, взять на попечение кого – брати, взяти на піклування (під своє опікування) кого; брати, взяти кого на свої руки (на свою голову, на свій клопіт).
• Брать, взять на поруки кого – брати, взяти на поруки кого; поручитися, поручатися за кого; у поруки ставити, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Пр.]
• Брать, взять направо, налево – брати, взяти праворуч, ліворуч (в праву, в ліву руку); брати, взяти направо, наліво; (розм.) цабе, соб(і). [Я кидаю стріли праворуч, ліворуч. Українка.]
• Брать, взять напрокат – брати, взяти напрокат; випозичати; випозичити що; брати, взяти в (на) тимчасове користування.
• Брать, взять на себя обязанности, вину и т. п – переймати, перейняти (перебирати, перебрати, брати, взяти) на себе обов’язки, провину і т. ін.
• Брать, взять на себя смелость (книжн.) – брати, взяти на себе сміливість, осмілюватися, осмілитися (насмілюватися, насмілитися); важитися (зважуватися), зважитися; наважуватися, наважитися (відважуватися, відважитися); (тільки докон.) насміти (посміти).
• Брать, взять перевес над кем – брати, взяти перевагу (гору, верх) над ким; переважити, переважувати, переважати кого; перемагати, перемогти кого; перевищувати, перевищити (перевершити, перевершати) кого; здобувати, здобути перевагу (перемогу, верх) над ким.
• Брать, взять под арест – брати, взяти під арешт (до арешту); брати, взяти за (під) сторожу; (за)арештувати, (за)арештовувати; ув’язнювати, ув’язнити.
• Брать, взять своё – (д)осягати, (д)осягти свого, доходити, дійти свого.
• Брать, взять себя в руки – брати, взяти себе в руки; опануватися, опанувати себе; перемагати, перемогти себе.
• Брать, взять слово обратно (назад) – зрікатися, зректися слова; відрікатися, відректися.
• Брать, взять сторону кого – ставати, стати на чий бік (на чиєму боці, на боці кого); прихилятися, прихилитися до кого; ставати, стати за кого, заступитися, заступатися за кого.
• Брать пример с кого – брати приклад (зразок) з кого; так само робити, як і хто.
• Брать [своё] начало (книжн.) – брати [свій] початок (почин, зачин); починатися (зачинатися); виходити (походити) з чого.
• В рот не берёт чего – душа не навертається до чого (їсти, пити що); в душу не лізе що.
• Всем берёт – хоч куди; всім зачаровує (принаджує).
• Где хочешь бери – де хочеш бери; (образн.) хоч із коліна вилупи; хоч із пальця (п’яти) виколупай (виколупни, вилупи); хоч із-за нігтя виколупни; хоч із душі вийми. [Хоч виколупай з пальця, а дай! Коцюбинський. Ти мені хоч із душі вийми (борг), а віддай. З нар. уст.]
• Годы берут своё; старость берёт своё – літа беруть своє; старість бере своє; напосідають (докон. напосіли) літа; які літа, такий розум. Пр.
• Гребень не берёт – гребінець не (в)чеше (не бере).
• Досада берёт кого – досада бере (забирає, пориває) кого; досадно стає кому.
• Его берёт сомнение – сумнів (непевність, вагання, зневір’я) бере його; він не певний цього.
• Не берёт (об инструменте, орудии и т. д.) – не бере (не береться); не йме (не йметься). [Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. Сл. Гр. Мокрого поліна огонь не йметься. Пр.]
• Ничего в руки не брал – нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався.
• Отчаяние берёт – відчай (розпач, розпука) бере (огортає). [Іншим часом слухаєш, та аж розпач візьме. Нічого не второпаєш. Пчілка. Густа та темна хмара розпуки огорнула сестру-жалібницю. Сл. Ум.]
• Ружьё берёт ниже цели – рушниця бере нижче від цілі; рушниця низить.
• Рыба берёт! – риба береться (йметься)! [Вчора й торку не було, а сьогодні, диви, як береться (риба). З нар. уст.]
• Сон его берёт – сон бере його; він на сон знемагає; знемагає його сон. [Сова враз знемагає на сон, а далі — пуць на землю — та й лежить. Легенда.]
• Страх, злость, смех и т. д. берёт кого – (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють), сміх і т. ін. бере кого; (о)страх (ляк, жах, страхота, жахота), злість (лють) огортає (понімає, пориває) кого. [Тільки ж є в нім щось кумедне. Чудернацьке і дитяче. Через те, хоч і жахнешся, Заразом бере і сміх. Кримський.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гри́зтися –
1) кусаться, грызться;
2) ссориться, браниться;
3) терзаться, мучиться.
Кара́ти –
1) наказывать;
2) истязать.
• Сло́вом кара́ти – корить, бранить.
• На го́рлі (на го́рло) кара́ти – предавать смертной казни.
• Кара́тися – мучиться, терзаться.
Катува́тися – мучиться, терзаться.
Кона́ти –
1) умирать, кончаться;
2) мучиться.
Поту́гувати, -гую – мучиться в родах.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Доступа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. доступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. Що мені тепер на світі робити? Як мені тепер до жінки доступити? Хата. 69. Відьми скільки будуть мучиться..., а до тебе не доступлять. Грин. І. 69.
Кара́тись, -юся, -єшся, гл. Мучиться. Я каралась ввесь вік в чужій хаті. Шевч. 123. Караєшся ти страхом та бідою. К. Іов.
Катува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем’ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Кона́ти, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Нп.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Маха́н, -ну́, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п’є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
Мордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл.
1) Мучиться, терзаться. Будуть вони довіку мучитися, до суду мордуватися. Мир. ХРВ. 279. А я й не сказала, як була я людиною, як я мордувалась. Шевч.
2) Силиться, стараться, выбиваясь изъ силъ. Мордувавсь-мордувавсь, — так і покинув воза, не витягши з багнюки.
3) Бѣсноваться. Мордується, як чорт в лотоках. Ном. № 3123.
Му́читися, -чуся, -чишся, гл. Мучиться. МВ. І. 100. Я вже не живу, а тільки мучуся. Левиц.
Пільга, -ги, ж.
1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122.
2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. Шух. I. 181. Пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (см. ри́зи). Шух. І. 178. Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести. Шух. I. 237.
Поту́гувати, -гую, -єш, гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.
Ручи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Наконе́чник, -ка, м. *2) Трипер. Казали йому: «не розпускайся!» Не слухав—тепер ходить з наконешником та мучиться. Крим. Піймав наконешника. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Му́читься = му́чити ся, мордува́ти ся, карати ся; моро́чити ся, ну́дити ся. — Довго він мучив ся, поки... — Я каралась ввесь вік в чужій хатї. К. Ш.

Запропонуйте свій переклад