Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 149 статей
Запропонувати свій переклад для «мясо»
Шукати «мясо» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Мя́со – м’я́со, (диал.) гав’я́дина, (детск.) ки́ка, ґи́ґа. [Не бу́де з то́ї кози́ м’я́са (Номис). Гав’я́дина свиня́ча; пече́ня з воля́чої гав’я́дини (Звин.). Дає́ дити́ні м’я́са та ка́же: на ки́ки! (Гуманщ.)].
-со варёное – варе́не м’я́со, (диал.) маха́н (-ну́).
-со жареное – пече́не (м’я́со), пече́ня; срв. Жарко́е.
-со копчёное – ву́джене м’я́со, вуджени́на.
-со сырое – сире́ м’я́со, свіжина́.
-со воловье – воло́вина; см. Говя́дина.
-со гусиное – гу́сятина.
-со индейки – (г)инди́чина.
-со козье – козли́на, козля́тина.
-со кошачье – коша́тина.
-со куриное – куря́тина.
-со линя – лини́на.
-со лошадиное, см. Кони́на.
-со свиное, см. Свини́на.
-со собачье – пси́на.
-со сома – соми́на.
-со судака – судачи́на.
-со утиное – (в)у́тя́тина.
-со павшего животного – здохля́тина, здохлени́на; срв. Па́даль.
-со пушечное – гарма́тне м’я́со. [Ті рекру́ти, гарма́тне м’я́со на війну́ (Франко)].
-со дикое, мед. caro luxuriens – ди́ке м’я́со.
Мягкие части -са – м’яку́ш (-шу́), м’я́кота; срв. Мя́киш 2.
Ни рыба, ни -со – ні ри́ба, ні м’я́со; ні в тин, ні в воро́та; ні бе, ні ме, ні кукурі́ку.
Ди́кий
1) ди́кий. [Ди́кі лю́ди. Ди́кий (
или нестя́мний) ре́гіт];
2) (
дичащийся) відлю́дний, вовкува́тий, ди́кий.
Ди́кое мясо – ди́ке м’я́со, буйне́ м’я́со.
Ди́кий перец (бот.), см. Во́дник.
Д. персик, см. Бобо́вник.
Д. петрушка, см. Боли́голов.
Д. редька – гри́цики, сверби́га.
Д. рябинка (Tanacetum) – пи́жма, пи́жмо, навро́тич, наворо́тиш, приворо́тень.
Д. яблоня – я́блунька-ди́чка, я́блунька-кисли́ця.
Дрофи́ный – дрохви́н, дрохви́ний, дрохвя́чий. [Дрохви́нні (дрохвя́чі) я́йця].
-ое мясо (дрофи́на) – дрохви́на.
Души́ть
1) (
давить) души́ти кого́, дави́ти, (о многих = передушить, передавить) виду́шувати, вида́влювати, сов, ви́душити, ви́давити. [Тхір ви́душив усі́ курча́та. Ка́шель ду́шить (да́вить)];
2) (
угнетать, терзать) души́ти, дави́ти, гноби́ти кого́. [Ляхи́ души́ли (гноби́ли) Украї́ну. Доса́да дави́ла];
3) (
тушить) тушкува́ти (редко – души́ти).
Душё́[о́]ное мясо – душени́на, тушко́ване м’я́со;
4) (
духами) напа́хувати.
Надуши́ть – напа́ха́ти, (зап.) перфумува́ти, наперфумува́ти.
Наду́шенный – напа́ханий, напа́ханий па́хощами, (зап.) наперфумо́ваний. [Затули́ла но́са напа́ханою па́хощами хусти́ночкою (Неч.-Лев.)];
5) (
издавать, запах) душі́ти, дхну́ти. [Пе́рцем так і души́ть (М. Вовч.). Горі́лкою дхне].
Душо́ный – ду́шений.
-ный платок – напа́хана хусти́нка, (зап.) наперфумо́вана ху́сточка.
-ное мясо – душени́на, тушко́ване м’я́со.
-ная дичь – дичина́ впі́ймана на сильце́, ло́влена дичина́.
Ежё́[о́]вина
1) їжако́ве (їжа́че) гніздо́;
2) (
ежевое мясо, сало) їжако́ве (їжа́че) м’я́со, са́ло, їжа́тина;
3) їжако́ва (їжа́ча) шку́ра, їжачи́на.
Жа́бий – жа́б’ячий, жаби́ний, (редко) жаби́нський.
-бье мясо – жаб’я́тина.
-бья икра – клек, (кое-где) жабури́ння.
Завоня́ться – засмерді́тися, завоня́[и́]тися, притхну́тися. [Вода́ притхла́ся].
Мясо (рыба и т. п.) уже -ня́лось – м’я́со (ри́бу то-що) уже чу́ти.
Зайчи́на
1) (
зайчище) зайчи́ще;
2)
-чи́на и за́йчина (заячье мясо) – за́ятина, за́єчина, зайча́тина. [Нагодува́ла вовчи́ця діте́й за́ятиною];
3) (
мех) за́ячий смух, за́яче ху́тро, зайці́ (-ці́в).
За́ячий – за́ячий, зайча́чий, за́йців (-цевого).
-чье мясо – за́ячина, за́ятина.
-чий жир – за́ячий лій (р. ло́ю), (пров.) шкрум (-му).
Передние -чьи ноги – ско́ки (-ків).
-чий мех – за́яче ху́тро, зайці́ (-ці́в).
-чий глаз – за́яче о́ко.
-чья губа, мед. – за́яча гу́ба.
-чье ушко, бот. Burleurum – ласка́вець (-вцю). -чий корень, см. Подле́сник.
Звери́на
1) (
увел. от Зверь) звіри́на, звірю́ка, звіря́ка; (собират.) звірина́;
2) (
мясо) звіря́тина, звіри́на.
Изруба́ть и Изрубля́ть, изруби́ть – (в куски) руба́ти, поруба́ти, зруба́ти, сі́кти, посі́кти, тя́ти, потя́ти кого́, що, (всех) виру́блювати, повиру́блювати, ви́рубати, поруба́ти, висіка́ти, ви́сікти, ви́тяти, ви́тнути, ви́стинати усі́х. [Не встиг коза́к Неча́й на ко́ника сі́сти, зача́в ляшкі́в-панкі́в на капу́сту сі́кти (Пісня). Він їй очі́пка зі́б’є, а вона́ йому́ сви́ту поруба́є (Херсонщ.). Ви́тнув-би півві́йська (Стар.-Черн.). Зруба́в ляха́ (Дума) ].
-би́ть мелко – поруба́ти, посі́кти дрі́бно.
-би́ть совершенно – поруба́ти на мак, посі́кти на мо́лот.
-би́ть солому, капусту – посі́кти соло́му, капу́сту.
-би́ть мясо, дерево (цельные предм.) – поруба́ти, порі́зати м’я́со, де́рево.
Изру́бленный – пору́баний, посі́чений, потя́тий, (о мн.) ви́рубаний, ви́січений, пови́стинаний.
-ться – руба́тися, поруба́тися, бу́ти пору́баним, посі́ченим и т. д.
Инде́ечий – гинди́чий, гиндича́чий.
-чье мясо – гинди́чина.
Испо́ртиться – зба́витися, зі[о]псува́тися, (зап. зіпсу́тися), попсува́тися, (повредиться) ушко́дитися; (нравственно) зі[по]псува́тися, зледащі́ти, розледащі́ти, (грубо) розсоба́читися, розпаску́дитися, розіпсі́ти, (зап.) зійти́ на пси; см. По́ртиться 1 - 3. [Пересипа́ють ви́шні цу́кром, щоб не зба́вилися (Звин.). Хло́пець геть зба́вився по на́ймах (Чигирин. п.). І не було́ пуття́ в сві́ті, все в нім зопсува́лось (Руданськ.). А вона́ (маши́на) попсує́ться і ти стій як ду́рень (Франко). Ні оди́н зуб не ушко́дивсь (Борзенщ.)].
Испо́ртившийся – зба́влений, зіпсо́ваний и (зап.) зіпсу́тий, з[роз]ледащі́лий.
-шееся, испо́рченное мясо, яйцо – зі[о]псу́те, при́тхле м’я́со, яйце́.
Каба́б – (жар. мясо) кеба́б (-бу).
Кобы́лий – коби́лячий.
-лье молоко – коби́ляче молоко́. -лье мясо, см. Кобыля́тина.
Ко́зий
1) ко́зячий, кози́ний, (
диал.) кози́нній, кози́нячий. [Борони́, Бо́же, від ко́зячого кожу́ха (Чуб.). Кози́ний кожу́х (Грінч. I). Кози́нній лій (Звиног.)].
-зье молоко – ко́зяче молоко́. -зье мясо, см. Козля́тина. -зья кожа, см. Козли́на 2;
2) (
в назв. растений) ко́зячий.
-зья борода, см. Козлоборо́д. -зья бородка, см. Козлоборо́дник. -зья жимолость, Lonicera Caprifolium L. – козоли́ст (-ту), каприфо́лій (-лія).
-зья морда и -зий рост, Veronica Beccabunga L. – веро́ніка джере́льна.
-зий язык, Lonicera periclymenum L. – деревни́к (-ку́ и -ка́) витки́й.
Кони́на
1) (
конское мясо) кони́на, коня́тина, (кобылятина) кобиля́тина;
2) (
конская шкура) шкапо́вина, шкапи́на.
Кони́ный – коня́чий. -ное мясо, см. Кони́на.
Копчё́нка
1) (
рыба) курі́[е́]нка, (рус.) копчу́ха, копчу́шка;
2) (
мясо) вуджени́на.
Копчё́ный – (за)ди́млений, підди́млений, ку́рений, ко́пчений, (зап.) ву́джений.
-ная рыба – ку́рена ри́ба.
-ное мясо – ву́джене м’я́со.
Всё -ное – пі́ддимок (-мку).
Ко́шка
1) (
животное) кі́шка, кі́тка, ки́цька, (чаще употр. муж. р.) кіт (р. кота́). [Зно́ву кі́шка до голубі́в лі́зе! (Звин.). Од мня́са вже чу́ти, неха́й коти́ та соба́ки з’їдя́ть (Звин.)].
Дикая -ка – ди́ка кі́шка, (чаще) ди́кий кіт.
Мех из дикой -шки – ху́тро з ди́кого кота́.
-ка мяукает – кі́шка нявчи́ть, ня́вкає.
Они живут, как -ка с собакой – вони́ живу́ть, як кіт із соба́кою.
Между ними чорная -ка пробежала – вони́ глек розби́ли; чо́рний котя́ка поміж ни́ми перебі́г.
Знает -ка чьё мясо с’ела – зна́є кі́шка чиє́ са́ло з’ї́ла.
Мечется, как угорелая -ка – бі́гає (ки́дається) як очмарі́лий кіт.
Живуч, как -ка – живу́чий, як кі́шка (як кіт).
-ке игрушки, а мышке слёзки – кі́шці смі́шки, а ми́шці слі́зки (Номис); кіт гуля́є, а ми́шка загиба́є.
-ка и мышка (игра) – кіт і ми́шка; гра в кота́ й ми́шку;
2) (
якорь) ко́[і́]твиця, я́кір (р. я́коря); см. Я́корь. [Вре́шті грек підня́в ко́твицю, і чо́рний барка́с посу́нув до бе́рега (Коцюб.)];
3) (
снаряд, род крюка) рак (-ка), рачо́к (-чка́), (диал. рус.) ко́шка. [Рачко́м ві́дра витяга́ють, як хто впу́стить (Канівщ.)].
Железные -ки – залі́зні ра́ки, (для вытягивания гвоздей) ла́пиця;
4) (
плеть) канчу́к-трійча́тка;
5)
бот. Agrimonia Eupatoria L. – пари́ло звича́йне, нечу́й-ві́тер, зрад-зі́лля, реп’яшки́ польові́, глади́шник, па́рник.
Кури́ный – ку́рячий.
-ное мясо – ку́рятина.
-ный суп – ю́шка з ку́рятиною.
-ный мор – ку́ряча морови́ця, промі́рок (по́шесть) на ку́ри.
-ная память – ку́ряча па́м’ять.
-ная слепота (болезнь) – ку́ряча сліпота́, ку́рочка.
-ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. – жовте́ць (р. жовтеця́) польови́й; Chelidonium majus L. – чистоті́л (-лу), борода́вник (-ку); Caltha palustris L. – калю́жниця звича́йна.
Легковари́мый
1) легки́й до варі́ння, легкова́рний, що шви́дко ува́рюється.

-мое мясо – м’я́со легке́ до варі́ння (що шви́дко ува́рюється);
2) легкостра́вний, стравни́й, легки́й;
см. ещё Удобовари́мый.
-мая пища – легкостра́вна, стра́вна ї́жа, легка́ стра́ва.
I. Линь, зоол. Cyprinus tinca – лин (-на́).
Мясо -ня – лини́на. [Найкра́ща ри́ба – лини́на, а м’я́со – свини́на (Приказка)].
Лягу́ша
1) (
лягл. лошадь) брику́н (-на́), брику́ха;
2) (
долговязый) циб (-ба), циба́нь (-ня́), ци́батень (-тня);
3) (
лягушачье мясо) жа́б’ятина.
Медве́дина
1) (
мясо) ведме́дина, ведме́жина;
2) (
шкура) ведме́дяча (ведме́жа) шку́[і́]ра.
Мыши́на
1) (
мясо) ми́ша́тина. [Ми́шатиною харчу́ється (Куліш)];
2) (
шкурка) ми́шаче ху́тро, ми́шачі кожушки́;
3) (
нора) ми́шача нора́ (ні́рка).
Навы́рез, нрч. – нави́різ.
Мясо -рез – м’я́со нави́різ.
Каждое слово -рез – ко́жне сло́во (як) ви́краяне, ко́жно сло́во рі́зьблене.
Непрова́р – недо́вар (-ру); недо́гарт (-ту).
Мясо жёстко от -ру – м’я́со тверде́, бо недова́рене (через недо́вар).
-ва́р железа – недо́гарт залі́за.
Несве́жий – несві́жий.
-жее мясо – несві́же (да́внє) м’я́со.
-жие новости, известия – несві́жі (старі́, да́вні) нови́ни, відо́мості (звістки́).
-жая память – несві́жа (замо́рена) па́м’ять.
-жая рыба – несві́жа ри́ба; (солёная) соло́на ри́ба.
Ни
1)
союз
а) ні, (
экспрессивнее) ані. [Круго́м ні били́ни! (Шевч.). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л. Укр.). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (Н.-Лев.)].
У него ни копейки денег – у йо́го ні ше́ляга (гро́шей), (шутл.) у йо́го ані копія́.
Ни даже – ні (ані) на́віть. [А що він за це оде́ржував? – Ні на́віть нале́жної поша́ни (Кінець Неволі)].
Ни души – ні ду́ха (живо́го), ні (живо́ї) душі́, ні люди́ни. [Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л. Укр.). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М. Рильськ.). Нігде́ ні живо́ї душі́ (Н.-Лев.). Ні люди́ни круго́м (Остр. Скарбів)].
На улице ни души – на ву́лиці (а)ні душі́ ((а)ні ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фам.) ані ля́лечки).
Ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́).
Ни капли, см. Ка́пля 2.
Ни крошки, см. I. Кро́шка 1.
Ни малейшей надежды и т. п. – (ані) найме́ншої наді́ї и т. п.; срв. Мале́йший.
Ни с места, см. Ме́сто 1.
Ни слова
а) ні (ані) сло́ва, (
как в рот воды набрал) (а)ні па́ри з уст. [Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л. Укр.). Вона́-ж ні па́ри з уст – і гля́нула знена́цька (М. Рильськ.)].
Не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в. [Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Шевч.)];
б) (
молчать!) ні сло́ва!; см. ещё Нигугу́.
Не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва.
Ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь.
Ни гугу, см. Нигугу́.
Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть, см. Ничто́ (Ни за что).
Ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти.
Ни один не – жа́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жа́ден) не, (значительно реже) жо́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жо́ден) не и (очень редко) ні жа́[о́]дний (ні жа́[о́]ден) не, ні оди́н не; (никто) ніхто́ не; срв. (ниже) Ни единый и см. Оди́н. [Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпр. Ч.). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Грінч.). (Ві́тер) жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П. Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ніко́ли ні жо́дної душі́ не обі́див (ЗОЮР I). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л. Укр.). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л. Укр.)].
Ни один этого не говорит – ніхто́ (жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же.
У него много книг, но он не прочёл ни одной – в йо́го (він ма́є) бага́то книжо́к, але́ (та) він не прочита́в жа́дної (ні о́дної, і о́дної).
Ни единый – жа́дний, жадні́сінький, ні одні́сінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже́ єди́ний. [Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Шевч.)].
Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п., см. Никто́.
Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п., см. Ничто́.
Ни за что (на свете), см. Ничто́.
Ни к чему, нрч., см. Никчему́.
Нини (при перечислении) – ні – ні, ні – ані, ані – ні, ані – ані, ні (ані) – (а) ніже́. [Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Шевч.). Ні ру́ху, ні люде́й (М. Рильськ.). Ні бо́га, ні чо́рта (П. Тичина). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л. Укр.). Ні на землі́, ні в пе́клі, ні в раю́ він (Да́нте) не забу́в своє́ї Беатрі́че (Л. Укр.). Він не забу́в його́ (со́нце) ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л. Укр.). Ані би́тись, ні втекти́ (Рудан.). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М. Рильськ.). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М. Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости (цих) тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Грінч.). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Шевч.)].
Ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий.
Ни он, ни никто – ні він і ніхто́.
Ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́.
Ни да, ни нет, см. Нет 2.
Ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так.
Ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні о(н)та́к; ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки).
Ни тот, ни другой – ні той, ні той.
Ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти.
Ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́.
Ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто. [У жупа́ні – круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Шевч.)].
Ни кожи, ни рожи, см. Ко́жа 1.
Ни из короба, ни в короб, см. Ко́роб 1.
Ни рыба, ни мясо, см. Мя́со.
Ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло, (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) не до ре́чи, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́.
Ни то, ни сё – ні те, ні се; ні сяко́ї, ні тако́ї; (шутл.) ні те́є, ні оне́є. [Ви така́ ось, – ні те, ні се (Влизько)].
Ни с того, ни с сего – ні з то́го, ні з сьо́го; ні сі́ло, ні впа́ло; з до́брого ди́ва. [Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М. Хвильов.). А він – ні сі́ло, ні впа́ло – причепи́вся до ме́не (Грінч.). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так – ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Грінч.)].
Ни за что, ни про что – ні за́ що, ні про́ що; дарма́, ду́рно;
б) (
перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч.
Где ни – хоч де, хоч-би де́, хоч де́-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходи́в, де вже не моли́вся, але́, ви́дно, жа́ден бог не змилосерди́вся (Рудан.)].
Где бы ни – хоч би де́, хоч де́-б, (изредка) де-б не.
Где бы вы ни были, я вас найду – хоч-би де́ ви були́, я вас знайду́.
Где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься.
Как ни, как бы ни, как ни попало, см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний.
Как вы ни остерегайтесь – хоч-би я́к ви стерегли́ся (берегли́ся).
Уж как ни, как бы ни (было), а…, см. Как 2.
Как бы то ни было – хоч-би (там) я́к, хоч-би (там) що́, бу́дь-як-бу́дь, бу́дь-що-бу́дь. [Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (Франко)].
Какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не.
Какой бы ни, какой бы то ни было, см. Како́й 2.
Без какого и т. п. бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого и т. п. [На́ша боротьба́ про́ти націоналі́зму му́сить бу́ти безумо́вна і без нія́ких застере́жень (М. Скрипн.)].
Какой ни есть – аби́-яки́й, бу́дь-яки́й, (диал. бу́длі-який), яки́й припаде́, яки́й тра́питься, (раскакой) пере́який.
Когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не. [Хоч коли́ приї́ду, до те́бе, тебе́ вдо́ма нема́ (Київ). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова)].
Когда бы ни, см. Когда́ 3.
Когда бы то ни было – аби́-коли́, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься.
Который бы ни было, см. Кото́рый-нибу́дь.
Кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не.
С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же – з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся), всі відповіда́ли мені́ те са́ме.
Кто бы ни, кто бы то ни было, см. Кто 3.
Куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б и т. п., (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не. [Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ – про те́бе (Крим.). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л. Укр.)].
Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека – хоч-би куди́ пішо́в, хоч-би де́ був, я зустріча́ю цю люди́ну.
Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло, см. Куда́ 3.
Сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не. [Скі́льки літ не пройде́, – під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М. Рильськ.)].
Сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не. [Скі́льки-б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л. Укр.)].
Сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься.
Что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не.
Что ни сделает, всё неудачно – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в), усе́ невда́ло.
Кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в.
Что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в) или чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
Что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не. [Спра́вжніх чуд не бува́є, хоч-би що́ там ви говори́ли (Велз)].
Что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься.
Во что бы то ни стало – хоч-би (там) що́, хоч-би що́ там було́, хоч що-бу́дь, бу́дь-що-бу́дь. [По́льський уря́д ухвали́в хоч що-бу́дь поверну́тися «лице́м до мо́ря» (Пр. Правда)].
Что ни на есть лучший – як-найкра́щий, що-найкра́щий, як-найлі́пший, що-найлі́пший;
2)
нрч. – ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2.
Ни-ни – ні-ні́, аніні́, аніже́. [Ті́льки щоб свої́ зна́ли: щоб нача́льство ні-ні́ (Ледянко). Не руш! аніні́! (Липовеч.). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» – «Нічо́го, аніні́!» (М. Рильськ.). Сиди́ ти́хо! аніже́! (Липовеч.)].
Ове́чий – ове́чий, ове́чачий.
Ове́чье стадо – ота́ра.
-чий хлев – коша́ра.
-чья шкура – смух, линтва́р.
-чье мясо – ове́чина, бара́нина.
О́короковый, о́корочный – о́кісний. О́корочное мясо, см. О́корок.
Освяща́ться, освяти́ться
1) святи́тися, освя́чуватися, освяти́тися, посвя́чуватися, посвяти́тися, усвя́чуватися, усвяти́тися, (
о многих) поосвя́чуватися;
2) (
делаться святым, угодником) присвя́чуватися, присвяти́тися. [Присвяти́вся в уго́дники. Неха́й уже́ хо́дить до це́ркви, хто присвяти́вся (Неч.-Лев.)].
Освящё́нный – свяче́ний, освя́чений, посвя́чений, (о многих) поосвя́чуваний. [Свяче́ний мед. Свяче́на вода́].
Всё -ное во время Пасхи (куличи, мясо и т. д.) – свяче́не.
Парно́й – те́плий, сві́жий.
-но́е молоко – сироді́йне, те́пле молоко́, сироді́й (-до́ю), молоко́ з-під коро́ви.
-ная кожа – сві́жа шку́ра.
-но́е мясо – сві́же м’я́со.
-ной мёд – сві́жий мед.
-но́й квас – міцни́й квас.
Повё́ртывать, поверну́ть – поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти, верті́ти, крути́ти, покрути́ти, крутну́ти, (о мног.) пооберта́ти що. [Поверни́ ключ у замку́. Оберну́в (поверну́в) до се́бе па́лицю го́стрим кінце́м. Поверну́в його́ обли́ччям до стіни́].
-ну́ть направо – поверну́ти право́руч, у пра́ву ру́ку.
Корабль -ну́л к берегу – корабе́ль поверну́в до бе́рега.
-ну́ть дело по своему – поверну́ти (оберну́ти) спра́ву по-сво́йому, на свій обича́й.
-вать мясо на вертеле – оберта́ти м’я́со на рожні́.
Повё́ртывай оглобли (убирайся) – відверта́й ли́ги.
Повё́рнутый – пове́рнений, пове́рнутий, обе́рнений, обе́рнутий.
Покопти́ть
1) (
мясо, рыбу некоторое время) пову́дити, покопти́ти;
2) (
о керосиновой лампе) -ти́ть некоторое время – поча́діти яки́йсь час.
III. Попа́хивать – (немного) припаха́ти, (немного или по временам) дхну́ти, пахті́ти, душі́ти (тро́хи або ча́сом). [Чимсь нега́рним дхне (пахти́ть, души́ть)].
Мясо -вает – м’я́со припаха́є, м’я́со вже чу́ти. Срв. Па́хнуть.
Прове́шивать, прове́сить
1)
сколько, на сколько – недова́жувати, недова́жити скі́льки. [Крама́р на п’ять фу́нтів недова́жив півфу́нта]; (утратить веся) прова́жувати, прова́жити
2) (
стену отвесом) вивіря́ти, ви́вірити (стіну́ виско́м, шну́ром, важко́м);
3) (
рыбу, мясо), см. Провя́ливать, Провя́лить.
Прове́шенный
1) недова́жений;
2) ви́вірений (виско́м, шну́ром, важко́м).

-ться (ошибиться в весе) – помиля́тися, помили́тися ва́живши.
Продуши́ть, -ся – пропаха́ти, -ся.
Продушё́[о́]нный – пропа́ханий.
-ое мясо – душени́на, тушко́ване м’я́со.
Пси́на – (собачье мясо) пся́тина, пси́на, соба́чина, соба́че (пся́че) м’я́со;
2) (
песий дух) пся́тина, пси́на. [Пся́тиною несе́ (Хор. п.)].
Пу́шечный – гарма́тний. [Із короле́м гарма́тним бо́єм би́вся (Куліш). Заку́рений важки́м гарма́тним ди́мом (Грінч.)].
-ная пальба – гарма́тна стріляни́на, стріляни́на з гарма́т.
-ный выстрел – гарма́тний по́стріл.
-ное мясо – гарматне м’я́со. [Ми ті офе́рми (отбросы), ті рекру́ти, гарма́тне м’я́со на війну́ (Франко)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Знать – знати; відати, знатися (розумітися) на чому, розуміти що, усвідомлювати що, бути в курсі чого:
аза в глаза не знает – ні (ані) бе, ні ме не зна (знає), ані бе не зна (знає); ні аза, ні буки не зна (знає); нічогісінько; не знає; ні бе, ні ме, ні кукуріку;
Бог (Господь) знает что [говорит делает…] – Бог зна (знає) (бозна-) що [каже, робить…]; Господь його знає що [каже, робить…]; святий його зна (знає) що [каже, робить…];
всяк сверчок знай свой шесток – швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся (не лізь) (Пр.); коли ти швець, пильнуй свого копила (Пр.); як (коли) не коваль, то й рук не погань (Пр.); коли не пиріг, то й не пирожися (Пр.); знай, хто роком старший (Пр.); знай, цвіркуне, свій причіпок (Пр.); знай, свине, своє лігво (Пр.); знай, козо (корово), своє стійло (Пр.); знай, кобило, де брикати (Пр.); знайся кінь з конем, а віл з волом (Пр.); не літай, вороно, в чужії хороми (Пр.);
Вы это прекрасно знаете – Вам не треба говорити;
давать, дать себя знать – даватися, датися узнаки (утямки); давати, дати себе узнаки (утямки); даватися, датися знати; давати, дати себе знати;
дать знать кому что – дати знати кому що; оповістити (сповістити) кому що (кого про що); дати (подати) звістку (вістку) про себе; об’явитися (оповіститися);
делай как знаешь – роби як знаєш (хочеш, вважаєш); роби як умієш;
если бы знать, что – якби (коли б) знати, що…; якби (коли б) знаття, що…;
знаем мы вас (ирон.) – знаємо ми вас;
знаете [ли] – знаєте, бачте;
знает кошка, чьё мясо съела – знає кіт, чиє сало з’їв (Пр.); чує кішка, чиє сало з’їла (Пр.);
знай, баба, своё кривое веретено (устар.) – жіноча річ коло припічка (коло печі) (Пр.); жіноча річ – кочерги та піч (Пр.);
знай наших! – отакі наші!;
знай [себе] – знай [собі];
знать вдоль и поперёк – знати вздовж і впоперек (і шите і пороте);
знать в лицо кого – знати в лице (на лице, в обличчя, на обличчя) кого;
знать грамоту (разг.) – уміти читати й писати; бути письменним (грамотним); письмо знати; письма уміти;
знать за собой грешки – мати (відчувати) щось за собою; знати (чути) за собою грішки;
знать как свои пять пальцев – знати як свої п’ять пальців (пучок); знати як облупленого; знати як старі свої чоботи (як чоботи на своїх ногах);
знать меру – знати міру;
знать наизусть, назубок – знати напам’ять (досконало); мати в голові що;
знать не знаю [и ведать не ведаю] – сном і духом (ні сном ні духом) не знаю (не відаю); не знаю, не відаю; (не желая признавать кого) [і] знати не хочу;
знать, почём фунт лиха – знати, почім (почому) ківш (коряк, корець, пуд, фунт) лиха; знати, де лихо живе; випивати [свій, повний] ківш лиха; бачити смаленого вовка;
знать про себя – мовчати; тримати (зберігати) в таємниці;
знать своё дело – знатися на своїй справі (своєму ділі); знати свою справу (своє діло);
знать себе цену – знати собі ціну; знати свою вагу; бути свідомим своїх переваг;
знать своё место – знати свої місце (стійло); держатися свого берега;
знать сокола по полёту, а добра молодца по походке – видно (видко) сокола з польоту (льоту), а сову з погляду (Пр.); не завиє так пес, як вовк (Пр.); видно пана по халяві (халявах);
знать толк в чём – знатися (розумітися) на чому; смак знати в чому; тямити силу в чому;
знать (уметь) делать что – вміти чого;
знать цену чему – знати ціну (вагу, вартість) чому, чого; знати, чого варте;
знать этого не хочу – не хочу про це й чути;
кабы знать, где упасть, так соломки бы подстелил – якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив (Пр.); не знаєш, де заробиш, де проробиш (Пр.);
как мы знаем (видим) – як ми знаємо (бачимо); добре (давно) відомо, що; загальновідомо, що; як відомо;
как (почём) знать? – хто його зна (знає); хтозна, бозна; звідки знати; звідки має знати хто; хто теє зна (знає); чи (а) я знаю?;
кто знает, кто его знает (разг.) – хто його зна (знає); хтозна, бозна; звідки знати;
надо (пора) и честь знать (фам.) – пора і честь знати; час уже й кінчати; треба й міру знати; не слід перебирати міри;
не знаешь, где найдёшь, где потеряешь – не знаєш, де виграєш, а де програєш; якби знав, де знайду, то туди б пішов, а якби знав, де загублю, туди б не пішов (Пр.); якби знаття, що в кума пиття, то сам би пішов і дітей забрав (Пр.);
не знать износу (износа, веку) – не знати зносу;
не знать женщин – бути дівичем (цнотливцем);
не знать, куда деваться – не знати, на яку ступити;
не знать, куда деться от стыда – позичати очей у Сірка;
не знать меры в баловстве – ходити на головах;
не знать меры, удержу – не знати міри, впину (спину, зупину, угаву);
не знать покоя (отдыха и т.п.) – не мати (не знати) спокою (спочинку, відпочинку тощо);
не знать сна – не спати, не стуляти очей;
не зная броду, не суйся в воду – не спитавши броду, не лізь у воду (Пр.); не хапайся поперед невода рибу ловити (Пр.); з сокирою не лізь туди, де пила не була (Пр.); не лізь (не хапайся) поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти (Пр.);
не могу знать – не знаю;
не хотеть знать кого – не признаватися до кого;
он не знает усталости – він ніколи не стомлюється (не знемагає); йому знемоги немає;
разве (нешто) я знаю? – хіба (чи, іноді або) я знаю?;
решительно ничего не знаю – ні сном ні духом не відаю;
сами знаете – не вам казати (питати);
твёрдо знать – добре (твердо) знати;
то и знай – раз у ра́з;
только и знает, что… – тільки й знає, що…;
чёрт его знает (вульг.) – мара (кат, морока, дідько) його зна (знає);
я этого не знаю – я цього (того) не знаю; я того несвідомий; (разг.) я в тім не битий.
[Багато знатимеш – голова облізе (Пр.). Якби знаття, не було б каяття (Пр.). Не знав, не знав, та як на те й забув! (Пр.). Я вважаю себе найосвіченішою людиною, бо знаю, що нічого не знаю (Сократ). Знати — це зовсім не означає розкладати на частини або пояснювати. Знати — це сприймати бачене. А щоб бачити, треба передусім брати участь. Це дуже важка наука… (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Досі я ще не певний. Лабіринт вирв здається мені тепер таким неосяжним, що від збудження я вже зовсім не знаю, в який бік мені треба добуватись. А що, як я посуваюсь уздовж наших траншей, тоді це триватиме хтозна-поки (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). 1. Той, хто нічого не знає, і знає, що він нічого не знає, знає більше, ніж той, хто нічого не знає і не знає, що він нічого не знає. 2. Мало знати собі ціну, ще треба мати попит]. Обговорення статті
Ни
1) (
част.) ні, (усилит.) ані, (устар.) ніже;
2) (
союз) ні;
3) (
отделяемая часть местоимения) ні:
без какого бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого;
во что бы то ни стало – будь-що-будь, хоч би [там] що; хоч би що (там) було; хай там що; щоб тут що; хоч що-бу́дь; (иногда) на чім би то не стало; чого б то не коштувало, (любой ценой) за всяку (будь-яку) ціну; кров з носа;
где бы ни… – хоч би де (хоч де б); (изредка) де б не…;
где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься;
где ни… – хоч де, хоч би де (хоч де б); (изредка) де не…;
как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь;
как вы ни старайтесь – хоч-би я́к ви старались;
как ни есть – хоч би там як;
какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не;
какой ни [на] есть – будь-який (абиякий), (диал. бу́длі-який); яки́й припаде́, яки́й тра́питься; хоч і який; який завгодно, перший-ліпший; хоч би там який, який не є; (раскакой) пере́який;
как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний;
когда бы то ни было – аби́коли, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься;
когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не;
кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…;
кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не;
кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в;
куда (как) ни кинь — всё клин – куди кинь — усе клин (Пр.); куди кинь, то все клин (а все наверх дірою) (Пр.); як не мостися, а все мулько (Пр.); сюди гаряче, і туди боляче (Пр.); сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти (Пр.);
куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б, (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не;
куда ни пойду… – хоч-би куди́ пішо́в…;
на небе ни облачка – на небі ані хмаринки;
ни даже – ні (ані) на́віть;
ни души – ні [живо́ї] душі́, ні ду́ха [живо́го], ні люди́ни;
ни копейки денег – ні копійки, ні ше́ляга (гро́шей), (шутл., давн.) ані копія́;
на улице ни души – на ву́лиці ані (ні) душі́ (ані (ні) ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фамил.) ані ля́лечки);
не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва;
не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в;
ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь;
ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти;
ни в какую – хоч ріж (кого), ані руш [не хоче], нізащо;
ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; не поважа́ти, не шанува́ти кого́; (иногда образн. разг.) мати кого за устілку;
ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ – ні в чо́му (чі́м), (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м), (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́;
ни грамма – ні зернини, ні крихти, ні грама;
ни гугу – анічичирк (нічичирк); ані (ні) пари з уст, ані мур-мур;
ни дать, ни взять (разг.) – (как прил.) викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, нестеменнісінький); (как нар.) достоту (достеменно, нестеменно), ні втять, ні взять;
ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто;
ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́);
ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький), (устар., шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний; ни за грош;
ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки;
ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-звіку (зроду-віку); (никак) нія́к;
ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне;
ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш (Пр.); ні сюди, ні туди (Пр.);
ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей (Пр.); гарна, як свиня в дощ (Пр.), (груб.) ні ґедзла, ні гризла;
ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло (пало); ні в тин, ні в ворота), (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) [і геть-то] не до ре́чі, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́;
ни к чему – ні до чого; ні на що, ні на віщо;
ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний, (образн.) не вміє й шила загострити;
ни малейшей надежды нет – [ані] найме́ншої наді́ї нема;
ни один этого не говорит – ніхто́ (жодний, жоден, (лок.) жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же;
ни… ни (при перечислении) – ні … ні, ні … ані, ані … ні, ані … ані, ні (ані) … ніже́; ни-ни;
ни-ни-ни (разг.) – ні-ні; аніже́; аніні́; ні-ні-ні;
ни один не – жо́дний (жо́ден), (лок.) жа́дний (жа́ден) не, (очень редко) ні жо́дний (жа́дний), ні оди́н не; (никто) ніхто́ не;
ни он, ни никто – ні він і ніхто́;
ни от кого – ні від кого;
ни пикни! (разг.) – ні писни!;
ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі];
ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави (Пр.); ні плуга, ні ріллі (Пр.);
ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб] (Пр.); ні пес ні баран (Пр.); ні жук ні жаба (Пр.); ні вогню, ні полум’я — тільки дим (Пр.); ні брат ні сват (Пр.); ні швець, ні жнець, ні чортзна-що (Пр.); ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець (Пр.);
ни с кем (чем) – ні з ким (чим);
ни слова – а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) ні (ані) па́ри з уст; б) (молчать!) ні сло́ва!;
ни с места – ані руш; ані (ні) з місця; ні кроку далі;
ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні впало (пало); з доброго дива; дурнісінько, гарма-дарма;
ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так;
ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні ота́к (онта́к); ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки);
ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́;
ни то ни сё;ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (шутл.) ні теє ні онеє; ні до чобота на закаблук, ні до черевика на рант; ні риба ні м’ясо; ні рак ні риба; ні сич ні сова;
ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, ані (ні) другий;
ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти;
ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́;
ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий;
остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи;
с кем ни говорил, к кому ни обращался… – хоч з ким би я говорив, хоч би до кого звертався, з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся)…;
сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не;
сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься;
сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не;
что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не;
что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься;
что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не;
что ни год – рік у рік; щорік (що не рік);
что ни на есть лучший – якнайкра́щий, щонайкра́щий, якнайлі́пший, щонайлі́пший;
что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…;
что ни сделает… – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в)…;
что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в); чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
[Круго́м ні били́ни! (Т.Шевченко). Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Т.Шевченко). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л.Українка). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (І.Нечуй-Левицький). Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле Бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л.Українка). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М.Рильський). Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л.Українка). Вона́-ж ні па́ри з уст — і гля́нула знена́цька (М.Рильський). Нігде́ ні живо́ї душі́ (І.Нечуй.-Левицький). Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпрова Чайка). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Б.Грінченко). … жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П.Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л.Українка). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л.Українка). Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Т.Шевченко). Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Т.Шевченко). Ні ру́ху, ні люде́й (М.Рильський). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л.Українка). Він не забу́в його́ ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л.Українка). Ані би́тись, ні втекти́ (С.Руданський). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М.Рильський). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М.Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Б.Грінченко). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Т.Шевченко). У жупа́ні — круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Т.Шевченко). Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М.Хвильовий). А він — ні сі́ло, ні впа́ло — причепи́вся до ме́не (Б.Грінченко). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так — ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Б.Грінченко). Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (І.Франко). Ви така́ ось, — ні те, ні се (О.Влизько). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова). Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ — про те́бе (А.Кримський). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л.Українка). Скі́льки літ не пройде́, — під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М.Рильський). Скі́льки б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л.Українка). Не руш! аніні́! (АС). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» — «Нічо́го, аніні́!» (М.Рильський). Сиди́ ти́хо! аніже́! (АС). Як кажуть на моїй Полтавщині, “на хрю вони нам здалися”, коли в ніщо ставлять народ, плюють на його в ім’я якихось кастово-кланових інтересів, себто для ненаситного збагачення (Я.Яременко). — Про лівий фланг то нічого й казать, Самі богатирі — ні втять, ні взять, Окрили блиском зброї кручі скал Загродили щільно перевал (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Я на посаду йшов, і з посади йду яко наг, яко благ, то й можу з чистим сумлінням (а то ж річ не мала!) сказати: «Голим народився, голими і вмирати: ні зиску, ні втрати» (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але одвічний ворог згоди і недруг миру, зазнавши такої ганьби… і побачивши, як підігріта ним ворохобня звелася ні на що, надумав іще раз спробувати щастя, зірвавши нову бучу… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? А певне, що ніхто. До того ж між жіноцьким «так» і «ні» і голки не встромиш, бо нема куди (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чого не злічите — числа немає в тім, Чого не зважите – не важить та вага, Чого не виб’єте — не варто ні шага (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). До сього діла більше мій пан Дон Кіхот удатен: той — раз-два, усіх упорає і усьому дасть ради, а я, грішним ділом, у сій музиці ні бе, ні ме (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Аррігуччо стояв ні в сих ні в тих, і хотів би щось сказати, та не міг — бачив, що все проти нього обертається (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). До обід на березі й далі на острові не видко було ні ду ші живої, о кого вони могли б помочі собі сподіватися (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Я ніби ріс — а добре придивиться, То духом я ні крихти не зміцнів… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — Стійте тихо і ні пари з уст, бо тут вам і смерть! (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Так, надісь, робив, як тої приказки оддай нищим, а собі ні з чим; людям дай, та й про себе дбай; даруй, та не роздаровуй (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — У нашій газеті не місце виразам на кшталт «маю сподівання», особливо в передовиці. І жодним… — тут він зробив паузу для створення драматичного ефекту, удаючи, що продивляється шпальту. — До речі, «жодний» зазвичай вимагає дієслова в однині. Ми можемо врешті засвоїти ці дві прості істини? (О.Смольницька, перекл. І.Мак’юена). Ні разу не глянули одне одному в очі. Йшли, вдивляючись у спільну ціль (С.Є.Лєц). Хто ні в чому не розбирається, може братися за що завгодно (С.Є.Лєц). — Подумай, кохана, десять років — і жодної сварки! — Знаю, боягузе нещасний!].
Обговорення статті
Тухлятина, разг. – тухля́тина:
мясо отдаёт тухлятиной – м’ясо тхне, м’ясо відгонить тухлятиною.
[Вони знайшли кілька м’яких овечих шкур, що не дуже відгонили тухлятиною, постелили на долівці, лягли і швидко поснули (Володимир Малик)].
Обговорення статті
Тушённый, тушёный – тушкований:
тушённое мясо – тушковане м’ясо.
[В Карачали я сидів в ресторані «Вишуканий сад» під великою чинарою та їв приправлений чебрецем розкішний шашлик із тушкованими баклажанами (Олесь Кульчинський, перекл. О.Памука). Кім скучив за ласкавим дотиком м’якої грязюки між пальцями, йому набігав повен рот слини при згадці про баранину, тушковану з капустою на маслі, про рис, поцяткований запахущим кардамоном, і про рис із шафраном, часником і цибулею, про заборонені жирні солодощі з базару (Ю.Джугастрянська, перекл. Р.Кіплінґа). Що ж до Кановаса, який відав паперами, секретами і приватними справами свого хазяїна, — від нього на цю тему, як і на багато інших, почути можна було не більше, ніж від тушкованого язика з підливою (О.Лесько, перекл. А.Перес-Реверте)].
Обговорення статті
Тушка – (мясо) тушка, (полит., презр.) тушка, тушканчик, проститушка:
процесс «производства» тушек – тушкизація.
[Попутно ці «тушки» проявили завидну простоту (звідси, власне, і виникає термін «проститушки») (Леся Романчук). Зміна партійної прописки, фракції окремою депутатською «тушкою» або навіть цілою групою «тушконосців» уже давно нікого не дивують (Владислав Романов). Вочевидь, країною прокотиться хвиля насильницької «тушкизації» (Ростислав Павленко). Сьогоднішню владу слід визначати так, як вона сама себе назвала, «тушки-кровосісі» (Олександр Палій). …тушки-псевдодемократи своєю поведінкою демонструють, що остаточно зреклися народу, бо як ті свині припали до помиїв від партії регіонів в державному кориті… (з інтернету). Часто під масками вовків-опозиціонерів ховаються овечки та зайці, котрі у парламенті потім перетворюються на продажних тушканчиків, які йдуть у більшість або синхронно з нею голосують (Анатолій Гриценко). Крапля за краплею — «тушки» перелилися у флакон нової коаліції. Вірнопідданий Конституційний Суд — а не парламент, як мало б бути за законом — скасував політреформу, подарувавши Януковичу Конституцію з царськими повноваженнями. І далі цей цар-король-государ уже не може спинитися — ламає всіх на власний смак і розбудовує «Межигір’я» до розмірів Тадж-Махалу (Дмитро Лиховій). У коаліції включно з тушканчиками можна будь-кого взяти за шкварку, посадити за ґрати і бути певним, що не помилишся (Ю.Винничук). Один українець — політичний лідер, два — партія, три — партія з тушками].
Обговорення статті
Человечина, разг. – чолові́чина, (живой товар, ещё) людятина, (о мужчине) чолов’яга, чолові́чисько, (мясо человека) людське м’ясо, чолові́чина, людя́тина:
ну, ты й человечина – ну, ти й чолов’яга!
[То був малий збідований чоловічина з червоним шпичастим носом (Андрій Шкраб’юк перекл. Зиґмунта Гавпта). А якийсь такий огрядненький чоловічина питає: — Чого ви дивитесь? (Остап Вишня). Поглянув він на Андрія і, крізь сльози від спазм, промовив: — Не купуй, хлопче! Це — людятина, дешева і солодкава; по державній ціні, а м’ясо, як смерть. Згрішив я навіки. Вернись, не підходь туди! (Василь Барка). Думки єретичні запльованолицих Не можуть ужитись, де правлять канони, Де правлять бариги без честі і віри, І шльондра Феміда — мінетна по суті… Ущухнуть вогні — позбігаються звірі Ділить чоловічину іклами в люті (СеРж Ко). От би цікаво було, мелькає їй, зустрітися з тими людьми тепер, хто ще живий, і побачити, ким стали вони, — невже теж підторговують людятинкою у вільний від основної роботи час? (О.Забужко)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

МЯ́СО (свіже) свіжина́, (м’ясні страви) м’яси́во;
молодо́е мясо моложа́тина.
МАРИНОВА́ТЬ (продукти) ква́сити;
марину́ющий що /мн. хто/ ква́сить тощо, ста́вши ква́сити, покли́каний наква́сити, для ква́шення /маринува́ння/, за́йнятий маринуванням, маринува́льник, прикм. маринува́льний;
маринующийся/марину́емый марино́ваний;
марино́ванное мя́со душени́на.
РЫ́БА, ни рыба ни мя́со ще ні рябе́ ні пері́сте, галиц. ні пес ні кіт;
рыба и́щет, где глу́бже, а челове́к, где лу́чше ри́ба шука́, де гли́бше, а чолові́к, де лі́пше;
рыба-прилипа́ла ри́ба-прилипа́йло.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Мясо
• Ни рыба ни мясо
– ні риба ні м’ясо; ні пес ні баран; ні се ні те.
• Пушечное мясо
(перен.) – гарматне м’ясо.
Душок
• Дело с душком
(перен. разг.) – діло неладне (нечисте, брудне); справа неладна (нечиста, брудна); від справи [чимось] тхне.
Мясо, сало… с душком
– м’ясо, сало… чути (тхне, зниж. смердить).
• Человек с душком
(перен. разг.) – людина (іноді про мужчину також чоловік) з душком (з норовом, з примхами); людина вередлива (примхлива); людина з мухами; у нього (у неї) муха в носі.
Знать
• Аза в глаза не знает
– (а)ні бе, ні ме не зна(є), ані бе не зна(є); ні аза, ні буки не зна(є); нічогісінько не знає; ні бе, ні ме, ні кукуріку.
• Бог (Господь) знает что [говорит, делает…]
– бог зна(є) (бозна-) що [каже, робить…]; господь його знає що [каже, робить…]; святий його зна(є) що [каже, робить…].
• Всяк сверчок знай свой шесток
– швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, козо (корово), своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Не літай, вороно, в чужії хороми. Пр.
• Давать, дать себя знать
– даватися, датися узнаки (утямки); давати, дати себе узнаки (утямки); даватися, датися знати; давати, дати себе знати.
• Дать знать кому что
– дати знати кому що; оповістити (сповістити) кому що (кого про що); дати (подати) (з)вістку про себе; об’явитися (оповіститися).
• Делай как знаешь
– роби як знаєш; роби як умієш.
• Если бы знать, что
– якби (коли б) знати, що…; якби (коли б) знаття, що…
• Знает кошка, чьё мясо съела
– знає кіт, чиє сало з’їв. Пр. Чує кішка, чиє сало з’їла. Пр.
• Знай, баба, своё кривое веретено
(устар.) – жіноча річ коло припічка (коло печі). Пр. Жіноча річ — кочерги та піч. Пр.
• Знай наших!
– отакі наші!
• Знать в лицо кого
– знати в лице (на лице, в обличчя, на обличчя) кого.
• Знать грамоту
(разг.) – уміти читати й писати; бути письменним (грамотним); письмо знати; письма уміти.
• Знать за собой грешки
– мати (відчувати) щось за собою; знати (чути) за собою грішки.
• Знать как свои пять пальцев
– знати як свої п’ять пальців (пучок); знати як облупленого; знати як старі свої чоботи (як чоботи на своїх ногах).
• Знать наизусть, назубок
– знати напам’ять (досконало); мати в голові що.
• Знать не знаю и ведать не ведаю
– сном і духом (ні сном ні духом) не знаю (не відаю); не знаю, не відаю.
• Знать себе цену
– знати собі ціну; знати свою вагу; бути свідомим своїх переваг.
• Знать сокола по полёту, а добра молодца по походке
– видно (видко) сокола з (по)льоту, а сову з погляду. Пр. Не завиє так пес, як вовк. Пр.
• Знать толк в чём
– знатися (розумітися) на чому; смак знати в чому.
• Знать цену чему
– знати ціну (вагу, вартість) чому, чого.
• Знать этого не хочу
– не хочу про це й чути.
• Кабы знать, где упасть, так соломки бы подстелил
– якби (коли б) знаття, де впаду, то б і соломки підстелив. Пр.
• Как (почём) знать?
(разг.) – хто його зна(є); хтозна; звідки знати; звідки має знати хто; хто теє зна(є).
• Надо (пора) и честь знать
(фам.) – пора і честь знати; час уже й кінчати; треба й міру знати; не слід перебирати міри.
• Не знаешь, где найдёшь, где потеряешь
– якби знав, де знайду, то туди б пішов, а якби знав, де загублю, туди б не пішов. Пр. Якби ж знаття, що в кума пиття, то сам би пішов і дітей забрав. Пр.
• Не знать меры, удержу
– не знати міри, впину.
• Не зная броду, не суйся в воду
– не спитавши броду, не лізь у воду. Пр. Не хапайся поперед невода рибу ловити. Пр. З сокирою не лізь туди, де пила не була. Пр. Не лізь (не хапайся) поперед батька в пекло, бо не знайдеш, де й сісти. Пр.
• Он не знает усталости
– він ніколи не стомлюється (не знемагає); йому знемоги немає.
• Разве (нешто) я знаю?
– хіба (чи, іноді або) я знаю?
• Твёрдо знать
– добре (твердо) знати.
• Чёрт его знает
(вульг.) – мара (кат, морока, дідько) його зна(є).
• Я этого не знаю
– я цього (того) не знаю; я того несвідомий; (розм.) я в тім не битий.
Кошка
• Драная кошка
(вульг.) – скіпка; худа — як тріска; сама снасть.
• Живут, как кошка с собакой
(разг.) – живуть, як кіт із собакою (як пес із котом, як кіт із псом); так любляться, як собака з кішкою.
• Живуч, как кошка
– живучий, як кішка (як кіт).
• Знает кошка, чьё мясо съела
– знає (чує) кіт, чиє сало з’їв. Пр.
• Знай кошка своё лукошко
– знай, козо, своє стійло. Пр. Знай, кобило, де брикати. Пр. Не літай, вороно, в чужі хороми. Пр. Знай, свине, своє лігво. Пр. Знай, хто роком старший. Пр. Коли ти швець, пильнуй свого копила. Пр. Швець, знай своє шевство [, а в кравецтво не мішайся]. Пр.
• Играть в кошки-мышки
– гратися у кота й мишки.
• Играть, как кошка с мышью
– гратися, як кіт з мишею (з мишкою).
• Как угорелая кошка
[бігати, кидатися] (разг. вульг.) – як очманілий (як очамрілий) кіт.
• Кошке игрушки, а мышке слёзы
– котові жарти, а мишці плач. Пр. Кішці смішки, а мишці слізки (сльози). Пр. Котові жартушки, а мишці смертушка. Пр. Кому весілля, а курці смерть. Пр. Кому скрутить, а кому змелеться. Пр.
• Кошку бьют, невестке наветки дают
– кота б’ють, а невістці [на] замітку дають. Пр. Як цапа стрижуть, то баранові звістку дають. Пр. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялася. Пр. Песика б’ють, а левик боїться. Пр. З чужого злого учися свого. Пр.
• На сердце кошки скребут
(разг.) – туга (журба, клопіт) серце крає; сумно (смутно, тоскно) кому.
• Ночью все кошки серы
– уночі всі коти бурі (сірі). Пр. Уночі всі коти бурі й усі корови сірі. Пр. На весіллі — всі свати, на хрестинах — куми. Пр.
• Отольются кошке мышкины слёзки
– віділлються вовкові овечі сльози (слізки). Пр. Відізвуться вовкові кобилячі (коров’ячі) слізки. Пр. Прийде й на пса колись зима. Пр.
• Рано пташечка запела, как бы кошечка не съела
– рано пташка заспівала б, якби кішка не спіймала. Пр. Не кажи гоп (гоц), доки не перескочиш. Пр. Жартуй, глечику, поки не луснеш. Пр. Гарна (хороша) пісня, та коли б [то] трохи довша. Пр.
• Чёрная кошка между ними пробежала (проскочила)
(разг.) – між (поміж) ними чорний кіт перебіг; вони глек розбили; вони розкумалися.
Ни
• Во что бы то ни стало
– будь-що-будь; хоч би [там] що; хоч би що [там] було; (іноді) на чім би то не стало; чого б то не коштувало; за всяку ціну.
• Где бы ни…
– хоч би де (хоч де б); де б не…
• Где ни…
– хоч би де (хоч де б); де не…
• Как бы то ни было
– хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь.
• Какой ни есть
– будь-який (абиякий); який припаде (трапиться); хоч і який; хоч би там який; який не є.
• Когда бы то ни было
– будь-коли (абиколи); коли припаде (коли трапиться).
• Кто бы ни…; что бы ни…
– будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…
• Куда (как) ни кинь — всё клин
– куди кинь — усе клин. Пр. Куди кинь, то все клин (а все наверх дірою). Пр. Як не мостися, а все мулько. Пр. Сюди гаряче, і туди боляче. Пр. Сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти. Пр.
• Ни во что не ставить кого, что
– ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; (іноді образн. розм.) мати кого за устілку.
• Нигугу
– (а)нічичирк; (а)ні пари з уст; ані мур-мур.
• Ни дать, ни взять
(разг.) – (як прикм.) Викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, розм. нестеменнісінький); (як присл.) достоту (достеменно, нестеменно).
• Ни единый
– жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький); (застар.) ніже єдиний.
• Ни за грош; ни за понюшку табаку
– ні за цапову душу; ні за понюх табаки.
• Ни за что [на свете]
– нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-[з]віку.
• Ни за что, ни про что
– ні за що, ні про що; дарма; дурне.
• Ни из короба, ни в короб
– ані з коша, ані в кіш. Пр. Ні сюди, ні туди. Пр.
• Ни кожи, ни рожи
– ні з очей, ні з плечей. Пр. Гарна, як свиня в дощ. Пр.
• Ни к селу, ни к городу
– ні до ладу, ні до прикладу; ні сіло, ні (в)пало; ні в тин, ні в ворота; [і геть-то] не до речі; недоречно; як Пилип з конопель; (згруб.) ні к лісу, ні к бісу; ні для нашої внучки, ні для бабиної сучки.
• Ни к чему
– ні до чого; ні на що; ні на віщо.
• Ни к чему не способен
– ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний; (образн.) не вміє й шила загострити.
• Ни-ни; ни-ни-ни
(разг.) – ні-ні; аніже; аніні; ні-ні-ні.
• Ни пикни!
(разг.) – ні писни!
• Ни под каким видом
(разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі].
• Ни под себя, ни на себя
– ані печі, ані лави. Пр. Ні плуга, ні ріллі. Пр.
• Ни рыба ни мясо
– ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб]. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні жук ні жаба. Пр. Ні вогню, ні полум’я тільки дим. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні швець, ні жнець, ні чортзна-що. Пр. Ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець. Пр.
• Ни с места
– ані руш; (а)ні з місця; ні кроку далі.
• Ни с того ни с сего
– ні з сього ні з того; ні сіло ні (в)пало; з доброго дива; дурнісінько; гарма-дарма.
• Ни то ни сё; ни два ни полтора
– ні се ні те; ні сякої ні такої; (жарт.) ні теє ні онеє.
• Ни тот, ни другой
– ні той, ні той; ні той, (а)ні другий.
• Что ни год
– рік у рік; щорік (що не рік).
• Что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший…
– щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…
Пушечный
• Пушечное мясо
– гарматне м’ясо.
Рыба
• Как рыба в воде
– як (мов, немов…) риба у воді; як (мов, наче…) пташка (ластівка) у повітрі. [Онися жила, як риба в воді. Н.-Левицький.]
• Ни рыба ни мясо
– ні риба ні м’ясо; Ні риба ні м’ясо, а щось неначе гриб. Пр. І в раки не годиться. Пр. Ні пес ні баран. Пр. Ні брат ні сват. Пр. Ні се ні те; ні два ні півтора.
• Рыба ищет, где глубже, а человек — где лучше
– риба шукає, де глибше, а чоловік — де ліпше. Пр. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бужани́на
1)
копченое свиное мясо;
2)
бужанина.
Вепри́намясо вепря.
Верблю́жинаверблюжье мясо.
Дичина́дичь, мясо диких животных.
Душени́натушеное мясо.
Зайча́тиназаячье мясо.
Звіри́на́
1)
зверь;
2) (
соб.) звери, зверье;
3)
зверина, звериное мясо.
Кабаня́тинамясо кабанье.
Кача́тинаутиное мясо.
Кнуря́ти́намясо борова.
Коби́линаконина, кобылье мясо.
Козли́на
1)
козье мясо;
2)
козья кожа.
Коня́тиналошадиное мясо.
Коша́тинакошачье мясо.
Лебеди́на
1)
лебедь-самка;
2)
лебяжье мясо.
Лини́намясо линя.
Маха́н, -нувареное мясо.
М’я́со, мня́сомясо.
Свіжина́
1)
свежие припасы;
2)
сырое мясо.
Соми́на, -нимясо сома.
Судачи́намясо судака.
Схаб, -бу и -ба – мясо с ребрами, бок.
Тре́біж, -бежамясо негодное, отбросы.
Тушкува́ти
1)
тушить, готовить мясо в закрытом сосуде;
2)
закрывать, окутывать, чтобы вызвать испарину; 3) прикрывать, скрывать.
Тхори́на, -ни
1)
хорек (один);
2)
мясо хорька.
Чечу́жина, -нистерляжье мясо.
Шльо́нка, -ки
1)
овца силезской породы;
2)
шерсть силезской овцы;
3)
мясо силезской овцы.
Ягня́тина, -нимясо ягненка.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Ни Богу свечка, ни чорту кочерга. Див. Ни рыба, ни мясо.
1. З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка.
2. Ні Богові свічка, ні чортові ладан.
3. Не вміє кішці хвоста зав’язати.
4. Молодець, як печений горобець.
5. Ні сюди Микита, ні туди Микита.
Ни рыба, ни мясо. Див. Ни Богу свечка.
1. Ні риба, ні м'ясо і в раки не годиться.
2. Ні пес, ні баран.
3. Ні брат, ні сват.
4. Ні гріє, ні знобить.
5. Од одного берега одстав, та до другого не пристав.
6. Ні в тин, ні в ворота.
7. Ні швець, ні жнець, ні чорзна що.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Білу́жина, -ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Бу́дзя, -зі, ж. Мясо. Вх. Лем. 395.
Бужани́на, -ни, ж.
1) Копченое свиное мясо.
2) Особымъ образомъ приготовленный и изжаренный свиной окорокъ. Маркев. 150. Ум.
Бужани́нка.
Ведме́дина, -ни, ж. Медвѣжье мясо. Уман. II. 96.
Вепри́на, -ни, ж.
1) Мясо вепря.
2) Раст. Ribes grossularia. Вх. Пч. II. 35.
Верблю́жина, -ни, ж. Верблюжье мясо.
Воло́вина, -ни, ж. Воловье мясо. Не буде вже, каже пан, — ні різать, ні їсти тієї воловини. Стор. II. 48.
Гадю́чина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Гу́ся́тина, -ни, ж. Гусиное мясо, гусятина. Снідання дає — все гусятину. Чуб. Ш. 403.
Душени́на, -ни, ж. Душеное мясо. Душенини доволі і їсти ніколи. Чуб. V. 1081.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
За́ячина, -ни, ж. Мясо зайца. Оскоромитися хоть заячиною. О. 1862. II. 25.
Звіри́на, -ни, ж.
1) =
II. Звір. В кущах чатують на звірину. К. Іов. 87. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. Грин. II. 72.
2) соб. Звѣри, звѣрье.
Зібралася звірина до своєї громади. Гол. III. 499.
3) Звѣрина, звѣриное мясо.
А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Грин. III. 540. Ум. Звіри́нка.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Инди́чина, -ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Кабаня́тина, -ни, ж. Мясо кабанье. Розговілись і стали ласувать кабанятиною. Грин. І. 105.
Кача́тина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину. Чуб. III. 403.
Ки́ка, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на́ кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Кнурови́на, -ни, ж. Мясо борова.
Коби́лина, -ни, ж. Конина, кобылье мясо. Ікавко-ікавко, де була? — У Київі. — Що їла? — Кобилину. — Де діла? — Покинула. Ном. № 13390.
Козли́на, -ни, ж.
1) Козье мясо.
2) Козья кожа.
З козлини пошила чоботи.
Кони́на, -ни, ж.
1) Лошадь, конь.
Та купуй уже, купуй, — славная конина. Рудан. IV. 18.
2) Конина, лошадиное мясо.
Коня́тина, -ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв.
Коша́тина, -ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.
Ку́рятина, -ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403.
Лебеди́на, -ни, ж.
1) Лебедь-самка.
Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила. Чуб. V. 151.
2) Лебяжье мясо.
А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена. Мил. 38.
Лини́на, -ни, ж.
1) =
Лин. Ой ви, рибалочки, ой ви, молодії, та поймайте мені риби линини. Чуб. V. 1072
2) Мясо линя.
Нема над рибу линину. Ном. № 7522. Ум. Лини́нка. Просить вона на вечеру і рибку лининку. Чуб. V. 50.
Маха́н, -ну́, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Драг. 238. Уже і п’є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан. Мкр. Г. 22.
М’я́со и мня́со, -са, с. Мясо. Не буде з тої кози м’яса. Ном. № 5647. Коза наша й мнясо наше. Ном. № 7462. Ум. М’ясце́, мнясце́.
Ове́чина, -ни, ж. Овечье мясо. Вони не їдять курятини, гусятини, овечини, кабанятини, — нічого того не їдять. Новомоск. у.
Олени́на, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Поба́нити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.
Порося́тина, -ни, ж. Мясо поросенка. Ум. Порося́тинка.
Свіжина́, -ни́, ж.
1) Свѣжіе припасы, свѣжее.
2) Свѣжее свиное мясо. Угор.
Соми́на, -ни, ж. Мясо сома. Мкр. Н. 13. Що сомина, що свинина. Ном. № 8116.
Стільни́ця, -ці, ж.
1) Столечница. Канев. у. Шух. І. 99.
2) Доска, на которой рубятъ мясо и пр.
3) Верхняя доска высокаго крестьянскаго сундука. Шух. І. 98.
Судачи́на, -ни, ж. Мясо судака. Ей, мати, чумак їде, ей, мати, рибу везе, а якую? судачину. Грин. III. 576.
Судучи́на, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Схаб, -бу и -ба, м. Мясо съ ребрами, бокъ. Подол. г.
Товче́ник, -ка, м.
1) Тумакъ, ударъ.
2) Родъ кушанья. —
пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Сим. 167. Маркев. 163. Ум. Товче́ничок.
Тре́біж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей. Шейк.
Тхори́на, -ни, ж.
1) Одинъ хорекъ. Шейк.
2) Мясо хорька. Шейк.
У́тятина, -ни, ж. Утиное мясо. Чуб. ІІ. 443. Ум. У́тятинка.
Цапи́на, -ни, ж.
1) Козлятина, козлиное мясо.
2) Козлиный запахъ.
Воня цапиною.
Шльо́нка, -ки, ж.
1) Овца силезской породы.
2) Шерсть этой овцы.
3) Мясо этой овцы.
Шпігува́ти, -гу́ю, -єш, гл.
1) Шпиговать, втыкать мелкіе куски сала въ мясо.
Печеня салом шпігована.
2) =
Шпигувати. Він давно вже шпігує, може що й довідавсь. Кіев. у.
Ягня́тина, -ни, ж. Мясо ягненка. Желех.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Гав’я́дина, -ни, ж. Мясо, убоина (чаще воловье мясо). Печеня з волячої гав’ядини. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Мясо — м’я́со, -са.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Мя́со = мъя́со, мня́со (С. Л.), здр. — мъясце́, мнясце́. — Мя́со бара́нье = бара́нина, маха́н (Ев.). — М. варёное = варе́не мъя́со. — М. Говя́жье = д. Говя́дина.М. Гуси́ное = гу́сятина. — Ди́кое мя́со = ди́ке мъя́со. — М. жа́реное = пече́не, пече́ня. С. З. — М. ко́зье = козли́на, козля́тина. — М. коша́чье = коша́тина. С. З. — Нїмецька ковбаса, що свининою, кошатиною і конятиною начинена. Кв. — М. кури́ное = ку́рятина. — М. лина́ = лини́на. С. З.— М. лошади́ное = кони́на, коня́тина, кобили́на, кобиля́тина. — М. свино́е = свини́на, сьвіжина́, (солоне) — бужени́на. С. Л. — Не має мъяса над свинину, не має риби над линину. н. пр. — М. соба́чье = пси́на. С. Л. — М. сома́ = соми́на. — М. судака́ = судачи́на. — М. ути́ное = утя́тиня, утя́тинка. С. Ш. — (Мъясо між ребрами) — поре́брина (С. Л.), ре́бра, (з грудей) — груди́на, груди́нка, (з задка) — задо́к, огу́зок, (з черева) — почере́вина (поміж салом) — про́ріст.
Говя́дина = мя́со, гавя́дина, (волове) — воло́вина, бичи́на, (коровяче) — я́ловичина. — Наварила борщу з яловичиною С. З.
Дешёвый = деше́вий (С. Аф.), та́ний (Гал.). — Тане мясо пси їдять. н. пр. С. З.
Доска́ = до́шка (С. Аф. Л.). — Полова́я д. (в 11/2 вершка завширшки, на поміст або стелю) — мости́на (С. З.), плани́ця, стелина. — Зірви, сину, в коморі стелину, та сховаймо чужую дитину. н. п. — (Ви́пилена) — те́рти́ця. С. Ш. — (Витесана) — те́с. — (1/2 вершкова) — шальо́вка. С. Л. — (Трохи тонша вершка) — бези́менка. С. Л. — (Одрізана від краю) — д. Горбы́ль. — (Для покрівлї, драна) — драни́ця, дрань, (випилена) — гонт, ґонт, го́нта, ґо́нта. С. Аф. З. Л. — (Спідея у возї) — посте́льниця, (нерозпиляний кінець) — шля́ма. — Кухо́нная д. = стільни́ця. — Немов би хтось сїкачем мясо на стільницї сїк. Фр. (В гребнї) — дни́ще. — (У вітрякових крилах) — лапша́. С. З. — (На котрій чоботарь ріже ремінь) – крамни́ця. Чайч.
Душе́ный = ду́шений. – Д. мя́со = душани́на.
За́йчина, за́ячина = за́ячина (мясо і шкурка заяча).
Копы́то = копито́, (роздвоєне) — ра́тиця, (у свинї) — ра́котиця, (сторчове) — ку́кса (Ман.). — Мясо розідрать суддям на рівні частї, лисицї ж ратицї віддать. Гр.
Мясцо́ = д. Мя́со (здр.).
Ове́чій = ове́чий. — Ове́чье мя́со = ове́чина. – Ове́чій мѣхъ = сму́шок, сму́шки. — Ове́чье ста́до = ота́ра. — Замішав са, як вовк в отару. н. пр. — Ове́чье ру́нышко, рос. Anemone sylvestris = бі́лий сон, бі́ла ку́ряча слїпота. С. Ан. — Ове́чья трава́, рос. Festuca ovina L. = тонконіг, щипе́ць. С. Ан. — Ове́чій хлѣвъ = коша́ра. — В чужій кошарі овець не росплодиш. н. пр.
Свѣ́жій = сьві́жий; здоро́вий; чи́стий; холо́дний, зїмний. – С. во́здухъ = сьві́же, здоро́ве, чи́сте пові́тря. — Свѣ́жее мя́со = сьві́же мъя́со (не давнє). — Свѣ́жая ры́ба = сьві́жа ри́ба (не солона). — С. вода́ = сьві́жа, пого́жа в. — С. вѣ́теръ = холодний, зїмний, холодне́нький вітер і д. Си́льный 3.С. пого́да = холо́дна, бурхли́ва годи́на. — С. но́вость = нова́ новина́, оста́ння новина́. — С. извѣ́стіе = нова́, оста́ння зві́стка. — С. слѣдъ = сьві́жий, неда́вній слїд. — Вы́вести на свѣ́жую во́ду = на чи́сту во́ду ви́вести. — Держа́ть въ свѣ́жей па́мяти = до́бре памъята́ти. — С. хлѣбъ = сьві́жий хлїб (не черствий).
Ути́ный = качи́ний, кача́чий. — Съ ути́ною похо́дкой = качконо́гий. — Ути́ное мя́со = утя́тина, утя́тинка. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад