Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 24 статті
Запропонувати свій переклад для «надібок»
Шукати «надібок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Лес –
1) (растущий) ліс (-су, им. мн. ліси́). [Круго́м я́ру зелені́є стари́й ліс (Н.-Лев.)].
• Лес на корню – ліс на пні.
• Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес – відві́чний, неза́йманий ліс, пра́ліс (-су), діви́ча пу́ща. [О́стрів на Дніпрі́, вкри́тий одві́чним лі́сом (Стор.). Тайга́ – пра́ліс сибі́рський (Калит.)].
• Выборочный лес – вибірни́й ліс.
• Вырубленный лес – зру́баний ліс, зруб (-бу).
• Высокоствольный лес – високосто́вбурний, високостовбури́стий ліс, високолі́сся (-сся).
• Горелый лес – горі́лий, ви́горений, ви́горілий ліс, ви́гор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Ко́зи пасу́ть у зга́рах – ви́горілих ліса́х (Щух. I)].
• Государственный, казённый лес – держа́вний, скарбо́ви́й (казе́нний) ліс.
• Густой лес – густи́й ліс, густвина́, то́вща. [То́вща сама́рська (Сл. Гр.)].
• Дремучий лес – дріму́чий (те́мний) ліс, пу́ща, (дебри) не́трі и не́три (-рів), не́тра (-тер). [У такі́ убра́вся не́трі, у таку́ зблука́вся пу́щу, де й нога́ лю́дська не хо́дить (Грінч.)].
• Жердневой, жердяной лес – вори́нний, жердяни́й ліс, ліс на вори́ння, на вір’я́.
• Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са, см. Заповедно́й.
• Защитный лес – за́хисни́й ліс.
• Камышевый лес, см. Камышник I.
• Красный, хвойный лес – шпилько́вий, глице́вий (хвояни́й, хвойови́й, чати́нний, борови́й) ліс, бір (р. бо́ру).
• Крупный, матерой лес – товстолі́с (-су).
• Лиственный, чёрный лес – ли́стяний ліс, чо́рний ліс (Київщ.).
• Мелкий лес – дрібно́ліс (-су), дрібни́й (мали́й, невели́чкий) ліс, (кустарник) чага́р (-ря́) и чагарі́ (-рі́в), чагарни́к (-ка́), кущі́ (-щі́в).
• Мешанный лес – мі́шаний ліс.
• Молодой лес – молоди́й ліс, молодня́[и́]к (-ка́).
• Небольшой лес – невели́(ч)кий ліс, лісо́к (-ска́), (роща) гай (р. га́ю), (зап.) гаї́на, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужи́на; срвн. Лесо́к и Ро́ща.
• Непроходимый лес – неперехі́дний ліс, (неисходимый) несходи́мий ліс (Звин.); см. Дремучий лес.
• Низкоствольный лес – низькосто́вбурний ліс, низьколі́сся (-сся).
• Общественный лес – грома́дський ліс.
• Редкий, жидкий лес – рідки́й ліс, рідколі́сся (-сся).
• Сухоподстойный, сухостойный лес – сухості́й (-то́ю), сухолі́с (-су), сушни́к (-ка).
• Хворостяный лес – хворостяни́й ліс.
• Берёзовый, дубовый лес – бере́зовий, дубо́вий ліс.
• Пихтовый лес – смере́ковий ліс.
• Сосновый лес – сосно́вий ліс; (бор) бір (р. бо́ру).
• Здесь много -со́в – тут бага́то лісі́в, тут лі́сно (Полтавщ.).
• Итти через лес или -сом – іти́ лі́сом.
• Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес – прочища́ти, прочи́стити, прору́бувати, проруба́ти, протере́блювати, протереби́ти ліс.
• Ходит, как в -су́ – хо́дить як у лі́сі.
• Наука в лес не ходит – нау́ка не в ліс веде́, а з лі́су.
• Чем дальше в лес, тем больше дров – що да́лі в ліс, то кра́ще на дро́ва.
• Кто в лес, кто по дрова – одно́ (хто) до лі́су[а], а дру́ге (хто) до бі́су[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горо́х, хто в сочави́цю (Борзенщ.); хто (котри́й) сторч, хто (котри́й) в борщ (Приказки).
• Из-за деревьев -са не видно – за дерева́ми лі́су не ви́дко.
• Волка бояться, в лес не ходить – вовкі́в боя́тися, в ліс не ходи́ти.
• Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит – году́й во́вка, а він у ліс ди́виться; во́вча нату́ра в ліс (до лі́су) тя́гне; вовк, то во́вче й ду́має (Приказки).
• Лес по топорищу (по дереву) не плачет – хіба́ в лі́сі лі́су ма́ло?
• На сухой лес будь помянуто – сухі́й дереви́ні все нівро́ку; на сухи́й ліс нівро́ку!
• Лес мачт – ліс (бе́зліч) що́гол;
2) (в срубе) де́рево, соб. дере́вня (-ні).
• Бочарный, клёпочный лес – бо́ндарське, клепкове́ де́рево.
• Брусный, брусовый лес – брусо́ване де́рево.
• Буреломный лес – вітроло́м (-ло́му), лім (р. ло́му).
• Валежный лес; см. Вале́жник.
• Деловой лес –
а) (на корню) виробни́й ліс;
б) (в срубе) виробне́ де́рево.
• Дровяной лес –
а) (на корню) дров’яни́й ліс; і б) (в срубе) де́рево на дро́ва.
• Корабельный, мачтовый лес –
а) (на корню) корабе́льний, щоглови́й ліс;
б) (в срубе) корабе́льне, щоглове́ де́рево.
• Окантованный, острокантный лес – поканто́ване, гостроканто́ване де́рево.
• Пильный, пиловочный лес –
а) (кругляк для распилки) де́рево на пиля́ння;
б) (пиленый материал) пи́ляне (порі́зане) де́рево.
• Поделочный лес – виробне́ (виробко́ве) де́рево, на́ді́бок (-бку).
• Прозванный лес – бракове́ или з(а)брако́ване щоглове́ де́рево.
• Сплавной, гоночный лес – сплавне́ де́рево, сплавни́й ліс.
• Строевой лес – будівне́ (будіве́льне) де́рево, дере́вня, ум. дереве́нька. [По сама́рських луга́х і узбере́жжях була́ незчисле́нна си́ла будівно́го де́рева (Куліш). Бі́ля стіни́ лежа́ла дере́вня на ха́ту (Грінч.)].
• Столярный лес – столя́рське дерево.
• Угловой, кантованный лес – канто́ване де́рево.
• Фанерочный лес –
а) (на корню) форні́рний ліс;
б) (в срубе) форні́рне де́рево.
Материа́л – матерія́л (-лу), (з)на́діб (р. (з)на́добу), (з)на́ді́бок (-бку). [Зруба́ю три старі́ де́рева, то ви́стане матерія́лу на рік або й на два (на ложки́) (Франко). Оповіда́ння слу́жить за ілюстра́цію і за матерія́л для міркува́ння (Крим.). Ку́ля, наби́тая знадо́бом розривни́м (Л. Укр.). Що ма́ю я роби́ти? Чим? Над чим? Ні зна́ряду, ні на́добу не ма́ю (Л. Укр.). Знаді́бок зна́йдеш сам для тонко́ї пря́жі (Дніпр. Ч.)].
• -а́л лесной – лісови́й матерія́л, лісоматерія́л.
• -ал отопительный – па́ливо.
• -а́л смазочный – масти́ло.
• -а́л строительный – будіве́льний матерія́л.
• -ал сырой – сирови́й матерія́л, сировина́.
• -а́лы для словаря украинского языка – матерія́ли (зна́доби) до словника́ украї́нської мо́ви.
Не́годь –
1) (о вещах) – (соб.) не́гідь (-годи), непо́тріб (-би, ж. р. и -бу, м. р.), (отброс) по́кидь (-ди), (об одном предмете) непо́тріб, поки́дьок, (-дька, м. р.), поки́дька (-ки, ж. р.), поки́дище, нікче́мниця, (шутл.) наді́бок (-бка) у піч. [Поки́нули вони́, я́ко не́гідь, бага́тства свої́ (Куліш). В реда́кцію не прийняли́ його́ тво́рів, як непо́тріб (Н.-Лев.). Ви́кинув геть цей непо́тріб (коха́ння) (В. Підмог.). Вважа́ти украї́нську мо́ву за мо́ву, а не за поки́дьок (Грінч.). Що я вам за поки́дище?! (Звин.)];
2) (о людях) – (соб.) не́гідь (-годи), непо́тріб (-би), (об одном человеке) поки́дьок. [Чи давно́ поки́дьком був, ба – зе́млю вже купи́в! (Грінч.)].
Обору́дывание, обору́дование –
1) (какого-либо дела) обору́дування, обла́годжування, обла́годження;
2) (завода, мастерской больницы, хозяйства и т. п.) опоря́джування, устатко́вування, (оконч.) опоря́дження, устаткува́ння. [За до́бро́го механі́чного устаткува́ння ко́жен робітни́к дав-би в со́тні раз бі́льше ви́робів].
• Предметы -ния – ста́ток (-тку), на́дібок (-бку). [Уве́сь ше́вський на́дібок].
Принадле́жность –
1) (кому) нале́жність, принале́жність (-ности) кому́; (к чему) нале́жність, принале́жність до чо́го. [Нале́жність до па́ртії. Націона́льна принале́жність. Принале́жність осо́би до то́го чи и́ншого (соція́льного) ста́ну (Доман.)].
• По -жности – куди́ (кому́) нале́жить(ся). [Відда́ти куди́ нале́жить(ся)];
2) вла́сність (-ности); см. Со́бственность, Достоя́ние.
• Эта земля составляет -ность города – ця земля́ є вла́сність мі́ста;
3) (свойство) власти́вість (-вости) кого́, чого́.
• Тепло есть -ность огня – тепло́ є власти́вість вогню́;
4) (снасти, орудия, прибор) при́лад (-ду), при́стрій (-рою), при́ряд (-ду), зна́діб (-добу), причанда́лля (-лля), (хозяйственная) на́дібок (-бка).
• -сти – прила́ддя, причанда́ли (-лів), причанда́лля, справи́лля, знаді́б’я, зна́доби, на́доби (-бів), приря́ддя, (обычно для ремесла) спра́ва, припа́с (-су), майсте́рія, приму́сія, (хозяйственные) зна́дібок, на́дібок (-бку). [Зна́діб до шиття́ (Л. Укр.). Уся́ ше́вська спра́ва (майсте́рія). Гукни́, щоб пи́сар узя́в калама́р і всю свою́ спра́ву. При́строї кова́льські лю́ди рознесли́ (Кон.). За́раз цьо́го не пола́годю, бо припа́су не ма́ю: ні пи́лки, ні соки́ри (Звин.). Фотографі́чні причанда́ли. Уве́сь на́дібок до пе́чи вже ма́ю, нічо́го не позича́ю. Шва́цьке прила́ддя (приря́ддя). Уся́кі при́ряди маля́рські (Л. Укр.)].
• Письменные -сти – прила́ддя до письма́ (до писа́ння), писе́мне прила́ддя.
• Канцелярские -сти – канцеля́рське прила́ддя.
• Чайные -сти – прила́ддя (при́ряд, знаді́б’я) до ча́ю.
• -сти куренья – куре́цьке знаді́б’я.
• Типографские -сти – друка́рська спра́ва.
• Дорожные -сти – доро́жня спра́ва.
• Дом со всеми -тями – буди́нок з усі́м до йо́го належи́тим;
5) (атрибут власти, достоинства) клейно́д (-да), принале́жність (-ности). [Булава́ – клейно́д гетьма́нський или принале́жність вла́ди гетьма́нської].
• -сти власти – клейно́ди (-дів). [Возьмі́ть мої́ отама́нські клейно́ди (Шевч.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Никуда –
1) ніку́ди, (никаким путём) нікудо́ю, ніку́ди;
2) (никчему) ні до чо́го, ні на що́, ні на ві́що:
• в никуда – в нікуди;
• никуда не годная вещь – зовсім (геть) непридатна (негодяща) річ, непотріб, (разг. шутл.) надібок у піч;
• никуда не годный кто – ні до чого (ні на що, нікуди) не здатний (не придатний) хто, (никудышний) нікудишній;
• никуда я не пойду – нікуди я не піду;
• работа никуда не годится – робо́та ні до чо́го, нікудишня робота.
[Він ніку́ди не ходи́в (Грінч.). «Кудо́ю мені́ йти до вокза́лу?» – «Тут нікудо́ю не про́йдете» (АС). Ніку́ди не годи́ться (Сл. Ум.). Ні на що воно́ не зда́сться (Сл. Ум.). Все спішимо із ніколи в нікуди (Л.Костенко). Щастя як літній дощ – взявся нізвідки і пішов в нікуди (Ірен Роздобудько). Нехай це дорога в нікуди, зате ми перші (Аркадій Давидович). Коли ти досяг вершини, у тебе є відмовка — далі йти нікуди (С.Є.Лєц). — Не зли мене: мені вже трупи нікуди ховати]. Обговорення статті
Чёрт – чорт, дідько, люципер, лукавий, куций, (нечистый) лихий, нечистий, (болотный) анци́бол, анци́болот, анциболо́тник:
• будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг., устар.) – неначе (наче), немов (мов), ніби (нібито), буцімто (буцім) чорт сім кіп гороху змолотив;
• до чёрта, чёрт знает сколько (разг.) – до чорта (до біса, достобіса, до дідька), до лиха (до лихої години), до смутку; (эвфем.) до сина (до хріна); (ругат.) до стилої мами; страшенно;
• за каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (иногда эвфем.) якого сина;
• какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дідька); (эвфем. также) якого сина (хріна); (иногда давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі; на кий біс;
• как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого);
• к чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (ругат. ещё) під три чорти, к лихій годині;
• к чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (иногда) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби;
• на чёрта (разг.) – на чорта (на біса);
• не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося (Пр.); не було клопоту, так чорт надав (Пр.); купив чорта з рогами на свою шию (Пр.); не мала дівка лиха, так Каленика привела (Пр.);
• ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (иногда фиг. о какой-нибудь непригодной вещи) надібок у піч, мишам на снідання;
• ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма;
• один чёрт (разг.) – один чорт (один біс); який дідько печений, такий і варений (Пр.); який один дідько, такий і другий (Пр.); все один чорт, що собака, що хорт (Пр.); той же Савка, та на других санках (Пр.);
• одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна (знає);
• [сам] чёрт не брат кому – [сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому;
• сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє);
• [сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть;
• сто чертей! (бран.) – сто (стонадцять) чортів!;
• у него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий (Пр.);
• у чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах;
• чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува (буває);
• чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам.. ) хто, що;
• чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого;
• чёрта с два! (разг.). – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але!;
• чёрт возьми, чёрт побери (разг.) – чорт його бери!, чорт побери!; дій його честі!; (иногда) матері його ковінька!;
• чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик; чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути;
• чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила); [і] надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); [і] надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс);
• чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна (знає); смуток його (їх…) зна (знає);
• черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого;
• чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…);
• чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким;
• чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його її, нас, вас, їх) бери (о многих, побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав);
• чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє (Пр.);
• чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого;
• чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто;
• чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере;
• чёрт-те что, чёрт-те как – чорт зна що, чорт зна як; чортзна-що, чортзна-як, казна-що, казна-як; (редко) чорть-і-що, чорть-і-як;
• чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється;
• что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).
[Лізти чортові в зуби (Пр.). Якби в чорта грива, була б з нього кобила (Пр.). — Одначе ж, чорт побери, земляче, ти, видно, її соломою годував! (М.Гоголь). Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І.Нечуй-Левицький). І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! (Сл. Гр.). Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті (Н. п.). Вигадай чорта, він вам і ратиці на стіл (Пр.). Послав Бог роботу, та забрав чорт охоту (Пр.). Править, як чорт болотом (Пр.). Про вовка помовка, а чорт пана несе (Пр.). Пусти чорта в хату, то він і на піч залізе (Пр.). — Козолуп! Піди, брат, турни його к чортам собачим звідси. Хай другим шляхом їде… Ну, сволоч народ! Якраз йому тоді треба їхать, як не можна (В.Винниченко). Але тепер, коли все скінчилось гаразд (дай Боже так і в усіх пригодах), скажіть мені, ваша милость, хіба ж то не смішно було, що отаке чорть-і-що нас налякало,- мене принаймні, бо ви, пане, я вже бачу, не знаєте й не відаєте, що таке страх чи переляк (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чорти батька зна що говориш, чоловіче! — вигукнув Дон Кіхот (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Бог мене побий,— обізвався тоді корчмар,— коли той Дон Кіхот чи Дон Анциболот не порубав міхів із червоним вином, що в головах йому стояли! Отож, мабуть, вино розлилося, а сей молодець дума, що то кров! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тільки-но хто згадував директора, крамаря хапали чорти, він, забувши про свої муки, несамовитів і казився, чухаючи своє тіло від голови до п’ят (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). — Отака ваша історія? — Певно, що така. А яка ваша? Ми порівняємо їх і, може, я нарешті зрозумію, на кий біс ви закинули мене посеред ночі до холодного підвалу, який смердить лайном? (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). З першого дня роботи виявилося до дідька й трохи (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). 1. — Тату! Чорт лізе в хату!!! — Не біда, синку, аби не москаль. 2. Дружина — чоловікові: — Тебе сьогодні знову викликають у школу: малий знову розбив вікно. — Чорт побери! Скільки ж у них там вікон?!]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Болванка – бовване́ць, -нця́, на́дібок, -бка.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Болванка – на́дібок (-бка);
• б. литая – вили́ванець (-нця).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бросовый
• Бросовая вещь – такий, така, таке, що хоч кинь; нікчемний, нікчема, нікчемне; покидь (покидьок); негідь (непотріб); (жарт.) надібок у піч. [В редакцію не прийняли його творів, як непотріб. Н.-Левицький.]
Вещь
• Вещь вещи рознь – річ до речі не приходиться (не прийдеться).
• Вот это вещь! – оце так річ!; оце вже щось!
• Ловкая, изящная вещица – ловка (бравенька) річ (штучка, надібочка).
• Малозначительная, негодная вещь – абищо; непотріб; (образн.) надібок у піч. [Дав таке абищо, — тільки на смітник викинути. Сл. Гр.]
• Мелкая вещь – дрібна річ; дріб’язок. [З хати виносили одежу, всілякий дріб’язок… Коцюбинський.]
• Называть вещи своими именами – називати речі їх власними (своїми) іменами; говорити прямо.
• Ничтожная вещь – нікчемна (мізерна) річ; нікчемниця; покидьок (покидь); не знати що; (жарт.) покидьків брат.
• Обычная вещь, обычное дело – звичайна (світова, людська) річ; звичайне (світове, людське) діло. [Шлюб — то світова річ. Старицький.]
• Это в порядке вещей – це звичайна (природна, світова) річ; це нормально.
Выкрасить
• Выкрасить и выбросить (фам. шутл.) – заплющ очі та викинь; на лопату та за хату; закинь та й плюнь; покидька (непотріб); надібок у піч; ні до чого.
Годиться
• В подмётки не годится кому – не годен у слід ступити кому; не варт і нігтя чийого; далеко куцому до зайця.
• Не годится (так поступать, делать…) (разг.) – не годиться (не випадає, не гоже) (так робити, чинити…). [Так не годиться говорить. Н.-Левицький. Не випада шукать щодня нового друга. Мисик, перекл. з Рудакі.]
• Он на всё годится – він до всього придався (удався); він до всього здатний (придатний). [Він хлопець дуже розумний і до всього придатний. Н.-Левицький.]
• Эта вещь никуда не годится – ця річ нікуди не годиться; ця річ ні до чого непридатна (ні на що не здасться); (ірон. розм.) надібок у піч (іноді мишам на снідання).
Никуда
• Никуда не годная вещь – зовсім (геть) непридатна (негодяща) річ; непотріб; (розм. жарт.) надібок у піч.
• Никуда не годный кто – ні до чого (ні на що, нікуди) не здатний (не придатний) хто.
Черт
• Будто черти горох молотили (в свайки играли) (разг. устар.) – (не)наче, (не)мов, ніби(то), буцім(то) чорт сім кіп гороху змолотив. [Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. Н.-Левицький.]
• До чёрта (разг.) – до чорта (до біса, достобіса), до лиха (до лихої години), до смутку; (евфем.) до сина (до хріна); (лайл.) до сталої мами; страшенно.
• За каким (за коим) чёртом (прост.) – якого чорта (біса, дідька); (іноді евфем.) якого сина.
• Какого чёрта, для какого чёрта (разг.) – якого чорта (біса, дядька); (евфем. також) якого сина (хріна); (іноді давн.) якого недовірка; (лок.) якої нетечі. [Чого мені журитися, якої нетечі? Манжура.]
• Как чёрт от ладана (бежать, убегать от кого, от чего) (разг.) – як чорт від ладану (тікати, утікати від кого, від чого).
• К чёрту, к чертям, ко всем чертям (разг.) – к чорту (к бісу), до чорта (до біса, до дідька), к чортам (к бісам), до (всіх) чортів; (лайл. ще) під три чорти, к лихій годині.
• К чёрту на кулички (на рога) (разг.) – аж геть далеко, аж десь [на] край світа, (іноді) галасвіта; до чортів на виступці, до чорта (до дідька) в зуби.
• На чёрта (разг.) – на чорта (на біса).
• Не было печали, [так] черти накачали – не мала баба клопоту, так купила порося. Пр. Не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мала дівка лиха, так Каленика привела. Пр.
• Ни к чёрту (не годится) (разг.) – ні к чорту (ні к лихій годині) не годиться; (іноді фіг. про якусь негодящу річ) надібок у піч, мишам на снідання.
• Ни чёрта (разг.) – ні чорта; нічогісінько; дарма.
• Один чёрт (разг.) – один чорт (один біс). Який дідько печений, такий і варений. Пр. Який один дідько, такий і другий. Пр. Все один чорт, що собака, що хорт. Пр. Той же Савка, та на других санках. Пр.
• Одному чёрту известно – сам чорт (дідько) зна(є).
• [Сам] чёрт не брат кому – [Сам] чорт не брат (і чорт не брат) кому.
• Сам чёрт не разберёт (не поймёт) (разг.) – сам чорт (і чорт) не розбере (не зрозуміє).
• [Сам] чёрт ногу (голову) сломит (разг.) – [Сам] чорт ногу зломить, [сам] чорт спіткнеться; [сам] чорт голову зверне (зломить, зламає), [сам] чорт в’язи скрутить; [сам] чорт ладу (рахуби) не дасть, [сам] чорт ладу не дійде; того й дядько з перцем не з’їсть. [Колись, хоч би в епоху Наполеона, добре було воювати! Зійшлися дві армії, стукнулись, розійшлись. Ні тобі фронтів, ні сидіння в окопах. А тепер почни розбиратися в операціях, — сам чорт в’язи скрутить. Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Сто чертей! (бранное) – сто (стонадцять) чортів!
• У него чёрт в подкладке, сатана в заплатке – лисом підшитий, псом підбитий. Пр.
• У чёрта на куличках, на рогах (разг.) – аж геть далеко, аж десь край світа, у чорта далеко; у чорта на болоті, у чорта в зубах.
• Чем чёрт не шутит (разг.) – чого на світі не буває; бува(є).
• Чёрта ли мне (тебе, ему, нам, вам…) в ком, в чём (разг.) – на чорта (на біса, на дідька) мені (тобі, йому, нам, вам…) хто, що.[Нащо ти це кинув? — спитав Борис. — Лист якийсь рекомендаційний, на біса мені лист! Кундзіч, перекл. з Толстого.]
• Чёрта лысого – чорта (дідька) лисого; чорта пухлого.
• Черта с два! (разг.) – чорта лисого (пухлого)!; чорта з два!; овва (ов)!; але-але! [І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! Сл. Гр.]
• Чёрт возьми (разг.) – чорт його бери!; дій його честі!; (іноді) матері його ковінька!
• Чёрт дёрнул меня (тебя, его, её, нас, вас, их) за язык (разг.) – чорт смикнув мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) за язик, чорт надав (лиха личина надала) мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) бовкнути. [А ти вип’єш зі мною з радощів? — спитав він. І зараз же з тривогою подумав: «Ну, от і знов чорт мені надав бовкнути!» Ковганюк, перекл. з Шолохова.]
• Чёрт дёрнул, понёс, догадал меня (тебя, его, её, нас, вас, их) (разг.) – надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) лиха година (лиха личина, нечиста сила), (і) надала ж мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм); (і) надав же мені (тобі, йому, їй, нам, вам, їм) нечистий (чорт, біс).
• Чёрт его (их…) знает – чорт (дідько, біс, враг, кат, мара, морока) його (їх…) знає; лихий його (їх…) зна(є); хрін його (їх…) батька зна(є); смуток його (їх…) зна(є).
• Черти возьмут кого (разг.) – чорти візьмуть кого, чорт (дідько) ухопить кого.
• Чёрт знает кто (что, какой, где, куда…) (разг.) – чорт (кат) зна хто (що, який, де, куди…); чортзна-хто (-що, -який, -де, -куди…), казна-хто (-що, -який, -де, -куди…); чорт (біс) батька зна хто (що, який, де, куди…).
• Чёрт ли сладит с кем (разг.) – і чорт (і біс) ладу не дійде з ким.
• Чёрт меня (тебя, его, её, нас, вас, их) возьми (дери, побери, подери); чёрт бы меня (тебя, его, её, нас, вас, их) брал (драл, побрал) (разг.) – чорт мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) бери (про багатьох побери); хай (нехай) мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт (лихий, дідько) візьме; щоб мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) чорт узяв (забрав, про багатьох побрав); чорт би мене (тебе, його, її, нас, вас, їх) узяв (забрав, про багатьох побрав).
• Чёрт мошну тачает, скряга её набивает – скупий збирає, а чорт калитку шиє. Пр.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – чорт (дідько) несе, приніс (чорти несуть, принесли) кого; (лок. також) чорт нагодив (нагодила дідьча мати) кого. [Посилався до дівчини, хотів її взяти, нагодила дідьча мати товариша в хаті. Н. п.]
• Чёрт носит (черти носят) кого; чёрт унёс (черти унесли) кого – чорт (дідько) носить (чорти носять) кого; чорт заніс (забрав) кого, чорти занесли (забрали, побрали) кого; [десь] віється, повіявся хто.
• Чёрт с тобой (с ним, с ней, с вами, с ними) (разг.) – чорт з тобою (з ним, з нею, з вами, з ними); хай (нехай) тобі (йому, їй, вам, їм) чорт (біс, враг, мара, морока); хай (нехай) тебе (його, її, вас, їх) чорт (враг) візьме, забере.
• Чертям (всем чертям) тошно (разг.) – аж пекло сміється.
• Что за чёрт (разг.) – що за чорт (чортовиння, чортівня).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

На́дібок, -бка –
1) кусок дерева;
2) вещь годная в дело.
• На́дібок у піч – никуда негодная вещь.
На́добок, см. На́дібок.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

На́дібок, -бка, м.
1) Кусокъ дерева или желѣза, годный въ дѣло. Мнж. 186.
2) Хозяйственныя принадлежности. На́дібок у піч. Никуда негодная вещь. Лебед. у.
На́добок, -добка, м. = Надібок.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

На́ді́бок, -бка, м. *3) Какой-нибудь очень нужный предмет или вещь, без которой нельзя обойтись. В возі поламався якийсь надібок. Звенигор. у. Бл. Неч.-Лев. *На наді́бок. На потребу, на нужный случай. Буде на надібок (кажуть селяне, знайшовши щось: цвяха, палицю). Балт. у. Сумов.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Болванка — на́дібок, -бка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Матеріа́лъ = материя́л, зна́дібок, на́дібок, мн. знадо́би.
Отрѣ́зокъ = обрі́зок, окра́йка, урі́зок (С. Ш.), укра́вок (напр. тканини, д. під сл. Обрѣ́зокъ), ски́ба, ски́бка (напр. землї, хлїба, кавуна), крише́ник (мяса), клапо́ть, кла́птик (тканини, паперу), надібок (дерева). — Одрізана скиба од хлїба — її не притулиш. н. пр.
Подѣ́лочный матеріа́лъ = на́дібок, зна́дібок. — Поломав ся віз, а тут і знадібку не має.