Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 52 статті
Запропонувати свій переклад для «натиск»
Шукати «натиск» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

На́тиск
1) (
действие) см. Нати́скивание, Нати́скание и Нати́снутие; (давление) на́тиск, тиск (-ку), (не только нагнёт) на́гніт (-ні́ту), (напор) на́вал (-лу) и нава́ла (-ли), (стремительный) і́мпет (-ту); (только о толпе) на́товп (-пу), (диал.) нало́га. [Міцни́й на́тиск бу́рі (Л. Укр.). Під на́тиском воро́жої си́ли (Доман.). Пе́рший на́гніт тяжко́ї ре́акції (Рада). Що ду́жчою стає́ нава́ла пролетарія́ту, то суцільні́шає згра́я капіталі́стів (Азб. Ком.). Пе́рший і́мпет ля́дський зупини́ти (Куліш). Радзиви́л поби́в козакі́в одни́м на́товпом і потя́г до Ки́їва (Куліш). Там нало́га така́, що тро́хи па́на не звали́ли, – так налягли́ (Черкащ.)].
Буря и -тиск (Sturm und Drang) – бу́ря і на́тиск.
Возде́йствие
1) вплив, дія́ння, си́ла, вага́. [Його́ слова́ не ма́ють надо мно́ю ваги́ =
не оказывают воздействия];
2) на́тиск, напі́р (
р. -по́ру).
Давле́ние
1) тиск, на́тиск, по́тиск, натиска́ння, на́гніт. [Під ти́ском воро́жої си́ли. А воно́ й роби́ло на́гніт на їх ду́ші (Грінч.)].
Срв. ещё Наста́ивание, настоя́ние.
Внутрибрюшное давле́ние – тиск черевни́й.
Кровяное д. – кровоти́ск;
2)
физ. – ти́снення, тиск, гніт. [Атмосфе́рне ти́снення. Гніт пові́тря, що ото́чує нас].
I. Жа́тие (действие от гл. Жать, жму) –
1) ти́снення, ти́скання, стиска́ння, душі́ння, да́влення, му́ля[е]ння, труді́ння, тру́дження; ча́влення, прасува́ння;
2) тисні́ння, ти́снення, на́тиск, тиск;
3) душі́ння, гнобі́ння, гно́блення (
Оттенки см. I. Жать).
И́мпет – і́мпет (-ту), на́тиск (-ку), уда́р (-ру). [Вони́ як почу́ли – на́че опе́чені ско́чили, на́че їх і́мпетом рознесло́ (Кон.)].
Нада́вливание, Надавле́ние
1) нада́влювання, нада́влення, наду́шування, наду́шення
и надуші́ння, нагні́чування, нагні́чення, натиска́ння и нати́скування, нати́снення и натисні́ння (-ння), на́тиск (-ку); наму́лювання, наму́ля[е]ння;
2) нача́влювання, нача́влення, наду́шування, наду́ше[і́]ння, нада́влювання, нада́влення.
Срв. Нада́вливать.
Нажи́м
1) (
действие), см. Нажима́ние и Нажа́тие;
2) на́тиск, тиск (-ку), натиска́ння, нати́снення
и натисні́ння (-ння); (гнёт) гніт, при́гніт (-ту), тиск, у́тиск. [Оста́ннім на́тиском він доверті́в ді́рку (Грінч.). Перо́ по́рскало під на́тиском моє́ї руки́ (Франко). Під ти́ском життя́ (Рада). Пу́щено в ді́ло спеція́льне натиска́ння на євре́йську лю́дність (Рада)].
Сделать -жи́м на кого – нати́сну́ти, вчини́ти на́тиск на ко́го;
3) (
снаряд) гніт, на́гніт (-та), при́гніток (-тка), прас (-са), (давило) дави́ло, ча́ви (-вів), (бастрык) рубе́ль (-бля́); срв. Пресс и При́туг;
4) (
часть инструмента) нати́скач (-ча), натиска́ло, (поменьше) натиска́льце.
На́плюск – (на́)тиск (-ку), гніт (р. гні́ту); срв. Нажи́м 1.
Напо́р
1) (
действие) напира́ння, натиска́ння, наляга́ння, нада́влювання, оконч. напертя́ (-тя́), нати́сне[і́]ння, нада́влення, напі́р (-по́ру), на́тиск (-ку); срв. Напира́ть;
2) на́пі́р (-по́ру), (на́)тиск (-ку), на́вал (-лу), (
порыв, особ. воздушный) і́мпет (-ту). [Під напо́ром хви́лі (Франко). Тиск води́ зме́ншився (Корол.). Перед ти́ском життя́ (Корол.). Душни́й ві́тер з і́мпетом бив об го́ри (Коцюб.). Біг так шви́дко, мов і́мпетом його́ несло́ (М. Грінч.)].
-ром воды прорвало плотину – ти́ском води́ прорва́ло гре́блю;
3) нава́ла, нало́га, на́ступ (-пу);
срв. Наступле́ние 2. [На́ше ві́йсько відби́ло воро́жу нава́лу (Київщ.). Що ду́жчою стає́ нава́ла пролетарія́ту, то суцільні́шає згра́я капіталі́стів (Азб. Ком.)].
На́пуск
1) (
действие) –
а) напуска́ння,
оконч. напу́щення, на́пуск (-ку);
б) напуска́ння, насо́вування, насува́ння,
оконч. напу́щення, насу́нення;
в) напуска́ння, пуска́ння, нацько́вування,
оконч. напу́щення, пу́щення, нацькува́ння; спуска́ння, оконч. спу́щення, спуск;
г) напуска́ння, налива́ння, наці́джування, нато́чування,
оконч. напу́щення, налиття́ (-ття́), наці́дження и націді́ння, нато́чення и наточі́ння, ґ) завдава́ння, наганя́ння, оконч. завда́ння́; нагна́ння (стра́ху, ля́ку и т. п.);
д) удава́ння,
оконч. уда́ння́;
е) пуска́ння, заклада́ння,
оконч. пу́щення, закла́дення. Срв. Напуска́ть 1 - 7;
2) на́тиск (-ку), натиска́ння, напира́ння;
срв. На́тиск, Напо́р 1;
3) (
складки на голенище) бри́жі (-жів).
Голенища, сапоги с -ком – халя́ви, чо́боти брижа́ті (у бри́жі);
4) ви́ступ (-пу).

-пуск в ларчике – ви́ступи в скри́нці.
-пуск крыши – причі́лок (-лка), (соломенной) острі́шок (-шка), стрі́ха, (железной) на́вис (-су), підда́шок (-шка);
5)
-пуски (в причёске) – начо́си (-сів). [Начо́сів не напуска́й (Номис)].
Подчё́ркивание – підкре́слювання, оконч. підкре́слення чого́, (только переносно) натиска́ння, на́тиск, при́тиск (-ку) на чо́му.
С -ва́нием – з на́тиском, з при́тиском.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Век
1) (
жизнь человека) вік; (столетие) вік, століття, сторіччя, (редко) сторік; (эпоха) вік, віки, доба, час, часи; (бытие вселенной) вік, віки; (современность, современники) сучасність, сучасна доба;
2) (
нареч.) вік, довіку, поки віку, (всегда) завжди, (постоянно) повсякчас, повсякчасно:
болезнь века – хвороба століття;
в век не, во веки не – ніколи в світі не, ніввіки не;
век вековать (век коротать) где (разг.) – [вік] вікувати де, (докон.) [вік] звікувати де;
век будешь (будут) помнить – вік (довіку, поки віку, поки життя) будеш (будуть) пам’ятати (пам’ятатиме, пам’ятатимуть);
в веках – у віках, довічно;  век Астреи – (греч., редко) вік Астреї, золотий вік, золота пора, золоті часи;
век живи, век учись – вік живи – вік учись (Пр.); не вчися розуму до старості, але до смерті (Пр.); вік живи, вік учись і вік трудись (Пр.);
век жить, век ждать – вік жити — вік чекати (ждати) (Пр.);
веки вечные, разг. – вічно, віковічно, довіку;
век прожить, изжить – вік звікувати; век прожить — не поле перейти;
век долог, всем полон – вік (життя) прожити (пережити) — не поле перейти (Пр.); на віку як на довгій ниві — всього побачиш (усякого трапляється: і кукіль, і пшениця) (Пр.); вік прожити — не цигарку спалити (Пр.); на віку як на току: і натопчешся й насумуєшся, і начхаєшся й натанцюєшся (Пр.); життя як шержиста нива — не пройдеш, ноги не вколовши (Пр.); усього буває на віку: і по спині, і по боку (Пр.); протягом віку всього трапляється чоловіку (Пр.); трапиться на віку варити борщ і в глеку (Пр.); вік ізвікувати — не в гостях побувати (Пр.); вік прожити — не дощову годину пересидіти (Пр.); вік ізвікувати — не пальцем перекивати (Пр.); вік не вилами перепхати (Пр.); на своїм віку всякого зазнаєш (Пр.);
в кои-то веки – коли-не-коли; вряди-годи;
во веки веков, на веки вечные – вовіки віків, на віки вічні, на всі віки [і правіки], повік, повіки, повік-віки, довіку, навіки, навіки-віків, навік-віків, вік-віків;
в печальном веке – під сумний вік (за сумного віку);
в продолжение веков, веками – протягом віків, віками, віком;
в прошлом веке – минулого століття (сторіччя), (реже) в минулому столітті (сторіччі);
двадцать первый век – двадцять перше століття (сторіччя);
доживать, дожить [свой] век – доживати, дожити (добувати, добути, добивати, добити, дотягати, дотягти) [свого] віку, (только сов.) довікувати;
до скончания века, до окончания века, на веки вечные – довіку (до віку вічного), повіки, повік, повік-віку, повік-віків, навіки (навіки і віки), навік, навік-віки, навік-віків), навіки-віків (вічні), на безвік, поки віку, скільки віку, поки (доки) світу, до кінця світу (віку), довіку — до суду (до віку-суду, до суду-віку), [до] поки сонця-світу (поки й світ-сонця, поки й світу-сонця), поки світу, поки сонця, поки сонце сяє (світить);
золотой век – золотий вік;
из глубины веков – з далечі віків; з глибу століть;
испокон веков – спервовіку, споконвіку (споконвічне), справіку (спередвіку, спредвіку, спредковіку, звіку-правіку), як (відколи) світ (світом), відколи світа та сонця;
каменный век – кам’яний вік;
коротать свой век – коротати (перебувати) [свій] вік ([свої] літа);
на моём веку – за мого життя (віку), на моєму віку;
на наш век хватит – на наше життя (на наш вік) стане;
от века, от веков, с начала века (книжн.) – від віку, від початку світу, як (відколи) світ світом, відвічно, одвічно, одвіку, відвіку, звіку, зроду-віку, зроду-звіку, від віків, (шутл.) від коли світ і патики на ньому;
отжить свой век – віджити (відвікувати) свій вік (своє);
относящийся к тому веку, того века – тоговіковий, тогочасний;
отныне и до века – віднині (відтепер, від сьогодні) і до віку;
прибавить века кому – продовжити (подовжити, прибільшити) життя (віку) кому, (лок.) віку приточити (надточити) кому;
с начала века – від віку, сперед (ранее, з-перед) віку, спервовіку (ранее, з-первовіку), споновіку (ранеее, з-поконвіку), справіку (ранее, з-правіку), як світ світом;
сообразно с воззрением века – по (своєму) вікові;
укоротить век кому – вкоротити (збавити) віку (життя) кому; умалити віку кому;
целый век не виделись – цілий вік (цілу вічність) не бачились.
[Слава не вмре, не поляже Однині до віку! (Дума). Дорогому чоловіку продовж, Боже, віку (Пр.). Вибирай жінку на цілий вік (Пр.). Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити, Та не собі він був пророк. Другим ми часто пророкуєм, Як знахурі, чуже толкуєм, Собі ж шукаєм циганок (І.Котляревський). — Дай нам спокійно віку дожити (Г.Квітка-Основ’яненко). Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т.Шевченко). Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (П.Куліш). Невже мені отак до віку каратись? (П. Мирний). Минула половина її літ, а вже здавалось, що Нимидора доживає свій вік (І.Нечуй-Левицький). Дія діялась в двадцятих роках XIX віку (І.Нечуй-Левицький). Судді тебе й закони запятнали, Тюрма підтяла вік твій молодий (І.Франко). — Правдиве слово вік-віків триває (І.Франко). Микола мовкне, але потім додає стиха: — З первовіку не було гір, лише вода… Така вода, гейби море без берегів (М.Коцюбинський). — Люди й покоління — се тільки кільця в ланцюгу великім всесвітнього життя, а той ланцюг порватися не може. Архімед убитий був рукою невігласа, не встигши теореми докінчити. Але за рік чи, може, за сторік, знайшлась рука, що дописать зуміла ту теорему. І ніхто не скаже, де діло предка, де потомка праця,— вони злились в єдину теорему (Л.Українка). Вік лицарства. Середні віки. Кам’яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні (АС). Побачимось коли-не-коли, та й то не надовго (Сл. Ум.). Та не пізно: є поправа, Певен я — минеться все; Ще заблисне наша слава, Праця вгору піднесе. Тільки треба сил та труду, Щоб не згинути цілком, Не стогнать до віку-суду Під вельможним канчуком (П.Грабовський). Він відчув десь вглибині дурний натиск сліз, зовсім не відповідний до його віку й становища, й здивувався, шо ця вільгість ще не висохла в злиднях і праці, що вона затаїлась і от несподівано й недоречно заворушилась. Це так вразило його, що він геть почервонів і одвернувся (В.Підмогильний). В полум’ї був спервовіку І в полум’я знову вернуся… І як те вугілля в горні В бурхливім горінні зникає, Так розімчать, розметають Сонячні вихори в пасма блискучі Спалене тіло моє (В.Свідзинський). Для нього вже світ змінився; то був спервовіку чіткий і несхитний підвалинами, безконечними в світлоті, на яких розгорталося все неосяжне, все красне багатство видимого — з явищами, відбуваними в твердому законі. А тепер зрушився весь, ніби підстави його вже розсипано і тому став виручий, темний, сторожкий — враз відрухнеться глибиною і далекістю на кожний помах твоєї руки чи навіть на короткий позирк. Світлота розвалена; взявся чорністю обшир і збір подій в ньому; наситився ворожістю проти душі (В.Барка). Ходи сюди і научайся мовчки, по-людськи жити. Мусять дерева навчати доброти, як самодару. Казати, коли мовиться. Мовчати, коли мовчиться. І всміхатись вік — щоб так — усміхненим — і смерть зустріти (В.Стус). Хай буде все небачене побачено, Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас іще залежить, — Принаймні вік прожити як належить (Л.Костенко). — А для чого вони тобі здалися? — хитренько спитала Гапка. — Сказав би, для чого, — погідно мовив дяк, — але ти, бабо, того ніввіки не втямиш (В.Шевчук). Він шокований одним цікавим відкриттям: людський вік насправді мало змінює людину, в ній завжди існує те, що ніколи не змінюється (А.Дністровий). Срібні ж та золоті пообіруч собаки стояли, Що їх Гефест поробив розумом хитрими та мудрим, Щоб дому стерегли Алкиноя великого; Бесмертні вони були й нестáрілися ніввіки (О.Потебня, перекл. Гомера). — Дехто, може, скаже, що він мав чесні наміри, тим я мусила його одвітно любити; то хай же знає, що коли на цьому ось місці, де йому нині яму копають, він освідчив мені честиву ціль своїх бажань, я відповіла йому, що хочу вік свій сама-одна звікувати і лише сира земля втішиться овочем цноти моєї і останками моєї вроди. І якщо він після такої відправи ще вперто сподівався без надії і плив проти вітру, то чи ж диво, що втонув у вирі власного шаленства? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). У кожного віку є своє середньовіччя (С.Є.Лєц)].
Обговорення статті
Упор – (действие) упирання, (предмет) підпора, опора, упора, (подпорка) підпірка, (сосредоточение на чём) натиск, притиск, (ударение) наголос:
бетонные упоры – бетонні підпори;
в упор (встретиться) – лицем в лице, око в око, носом до носа, ніс у ніс;
в упор (смотреть) – в очі (дивитися);
в упор (стрелять) – впритул (стріляти);
делать упор на… – наголошувати (натискати) на…;
до упора – до межі, до грані;
не видеть в упор кого – не бачити кого впритул;
с упором на… – з притиском на.., натискаючи на…, наголошуючи на…;
упор лёжа – опора лежачи.
[У 10 — 12 років потрібно пропонувати дітям вправи для розвитку сили, наприклад згинання — розгинання рук з опори лежачи на підлозі, і збільшувати навантаження поступово (Анатолій Магльований)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Натиск
1) (
о давлении́) на́тиск, -ку, на́гніт, -ту;
2) (
о толпе) на́товп, -пу.
Воздействие
1) (
влияние) вплив, -ву;
2) (
нажим) на́тиск, -ку.
Давление
1) тиск, на́тиск, -ку;
2) (
давление атмосферное, гидравлическое, внутреннее) ти́снення, -ння.
Нажатие – натиска́ння, на́тиск, -ску.
Нажимна́тиск, при́тиск, -ку.
Напор
1) на́тиск, -ку, напира́ння, -ння;
2) (
воды) напі́р, -по́ру.
Прилив
1) (
процесс) прилива́ння, -ння;
2) (
геогр.) припли́в, -ву;
3) (
напор, накопление) напли́в, -ву, на́тиск, -ску (ко́го).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Надавливанивна́тиск (-ску);
• н. (
процесс) – натиска́ння, нати́снення;
• н. самодействующее
– н. самочи́нне.
Нажатиена́тиск (-ку), натиска́ння.
Нажимнатиск (-ску);
• н. (часть инструм.
) – натиска́ч (-ча́);
• н. автоматический
– н. автомати́чний, самочи́ний;
• н. самодействующий
– н. самочи́нний;
• н. уступчивый
– н. усту́пливий.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

нада́вливание натиска́ння; нати́снення; на́тиск,-ку
нажа́тие натиска́ння; нати́скування; нати́снення; на́тиск,-ку
нажи́м на́тиск,-ку
напо́р напі́р,-по́ру, на́тиск,-ску
н. гидродинами́ческий напі́р гідродинамі́чний
н. гидростати́ческий напі́р гідростати́чний
н. динами́ческий напі́р динамі́чний
н. инерцио́нный напі́р інерці́йний
н. насо́са напі́р по́мпи
н. переме́нный напі́р змі́нний
н. поле́зный напі́р кори́сний
н. по́лный напі́р по́вний
н. постоя́нный напі́р пості́йний [ста́лий]
н. рабо́чий напі́р робо́чий [робі́тний]
н. расчётный напі́р розрахунко́вий
н. скоростно́й напі́р шви́дкісний
н. стати́ческий напі́р стати́чний
н. теорети́ческий напі́р теорети́чний
н. турби́ны напі́р турбі́нний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

На́гніт, -ту
1)
натиск, давление;
2)
мозоль, наминка.
Нало́га
1)
привычка, повадка;
2)
отягощение, притеснение;
3)
давка, напор, натиск.
Напі́р, -по́ру
1)
ступица колеса;
2)
напор, натиск.
На́тиск, -ку
1)
натиск, нажим;
2)
давка.
При́тиск, -ку
1)
прижимание, натиск;
2)
ударение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Воздействие
1) (
влияние) – ді́яння, вплив (-ву); оказывать -вие – вплива́ти, вплинути;
2) (
нажим) – на́тиск (-ку).
Давление – тиск (-ку), на́тиск (-ку); (действ.) – тиснення; делать что-либо под -нием кого – під тиском чиї́м робити що; оказывать -ние – робити на́тиск, натискувати.
Нажимна́тиск (-ску); (действ.) – натиска́ння.
Напорна́тиск (-ку).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

И́мпет, -ту, м. Стремительность, сила, натискъ. Аби нам битий шлях переп’ятити і первий импет ляцький зупинити. К. ЦН. 242. Яким импетом її до сього пхнув? Г. Барв. 543.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Нало́га, -ги, ж.
1) Привычка, обыкновеніе, повадка.
У нього налога пити горілку.
2) Отягощеніе, притѣсненіе. (Чорт у пеклі)
мучив дармо, у всіх ярма з шиї не злізали, струп на плечах, бо по печах в ад дрова возили... Щоб скакали, не брикали, — кладуть в рот удили, сікуть плітью, щоб там митью ступою ходили. Всю налогу скоро Богу донесли во уші: не забарив, ад розорив, випустив всі душі. Пасх. вірша. КС. 1882. IV. 171.
3) Толпа, давка; напоръ, натискъ.
Там налога така, що трохи пана не звалили, так налягли. Черк. у.
На́тиск, -ку, м.
1) Надавливаніе, натискиваніе.
2) Давка, толпа.
Натиск такий, що й пройти не можна, свічки поставити. Канев. у.
При́тиск, -ку, м.
1) Прижиманіе? натискъ?
Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). Ном. № 242, стр. 297. У нас як б’ють, то з притиска та з відваги. КС. 1882. X. 30.
2) Удареніе.
Це слово він сказав з притиском. Волын. г. Говорить було Тарас Яровий з притиском. О. 1861. XI. 32.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Намо́га, -ги, ж. Натиск, влияние. Мої сустави розсовуються під намогою їх (сліз) прибою. Мирн. Ркп.
На́товп, -пу, м. *2) Изобилие, обилие. Личко од натовпу почуття та від сліз горіло. Мирн. ХРВ. II. 578. *3) Натиск, давление. (Мороз) немилосердно давив, колеться від його натовпу чорна земля. Мирн. І. 314.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Воздействиена́тиск, -ку; В. дисциплинарное — дисципліна́рний вплив.
*Давление — (дейст.) ти́снення; тиск, -ку, на́тиск, -ку; Д. газов — тиск га́зів.
*Нажатие — натиска́ння, на́тиск, -ку.
*Нажимна́тиск, -ку, натиска́ч; Н. буферный — відпружнико́вий натиска́ч; Н. экстракторного рычага — натиска́ч екстра́кторного ва́желя.
*Напор — (врага) на́тиск, -ку, (воды) на́пір, -по́ру.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

На́тискъ = на́тиск, на́товп (С. Л.).
Напо́ръ = на́тиск, нава́льність (С. З. Л.).
Прили́въ = 1. прилива́ння, підлива́ння, долива́ння, підсипа́ння. 2. припли́в. С. Жел. — При берегах морських вода правильно прибуває і убуває. Се зветь ся приплив і відплив. Зем. 3. на́плив, на́тиск. — Натиск людей.
Разва́лъ = 1. я́ма (в копальнях). 2. шлап. — Ло́шадь съ разва́ломъ = шлапа́к. 3. розло́жисті вінця у посу́ди. 4. на́товп, на́тиск.

Запропонуйте свій переклад