Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 30 статей
Запропонувати свій переклад для «нежить»
Шукати «нежить» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

I. Не́жить, сщ. – нечи́ста си́ла, не́чисть (-ти), по́гань (-ни).
II. Не́жить, глаг. – пе́сти́ти (пещу́, пе́стиш), пе́стувати, голу́бити, милува́ти, (редко) ні́жити, (зап.) ніжи́ти, (холить) коха́ти, вико́хувати, плека́ти кого́, що, (перен.) в ро́зкоші купа́ти; срв. Леле́ять. [Його́ (мо́ре) со́нечко пе́стить коха́но (Л. Укр.). Су́мно пе́стила їх ні́чка осі́ння (Чупр.). Вла́сне безси́лля колиса́ло й пе́стило Ма́рту (В. Підмог.). Га́ля його́ заспоко́ювала, голу́била (Мирний). О́браз за о́бразом прохо́дили йому́ в голові́, голу́блячи його́ ві́дблиском перебу́того ща́стя (Грінч.). Бу́ду тобі́ годи́ти, бу́ду тебе́ ніжи́ти (Квітка). Як я́гідку, як пта́шечку, коха́ла, рости́ла (дочку́) (Шевч.)].
• -жить слух – голу́бити (ті́шити) слух ((в)у́хо).
• Не́жащий – що пе́стить и т. п.; пест(л)и́вий, приголу́бливий.
• Не́женный – пе́щений, голу́блений; коха́ний, пле́каний. [Пе́щена Катери́на не була́ слухня́на (Грінч.)].
-ться –
1) (стр. з.) пе́сти́тися, голу́битися; бу́ти пе́щеним, голу́бленим; коха́тися, вико́хуватися, плека́тися, бу́ти коха́ним, пле́каним;
2) (возвр. з.) пе́сти́тися, пе́стуватися; розкошува́ти, (редко) ні́жи́тися; (в постели) виле́жуватися, (валяться) вика́чуватися. [У спе́ці опівде́нній так со́лодко пе́ститись у воді́ (Грінч.). Хло́пчик пе́ститься на зеле́ній шовко́вій трави́ці (Грінч.). На со́нці і пе́ститься й млі́є переспі́ло-соло́дка мали́на (М. Рильськ.). Чому́ не йде до свого́ ді́ла? що вона́ ні́житься мов па́ні? (М. Вовч.). Ми ро́бимо, а вона́ на подушка́х вика́чується (Звин.)];
3) (взаимн. з.) голу́битися, голу́бкатися, милува́тися, пе́сти́тися, пе́стуватися (з ким); срв. Ласка́ться 2.
Дрочи́ть кого –
1) (нежить, ласкать) пести́ти (-щу́, -сти́ш) кого́, пестува́ти, ма́зати. [Це ду́же ма́зана дити́на];
2) см. Онанизи́ровать.
Испа́нка, мед. – еспа́нка, го́стрий не́жит (-ту), не́жить (-ти).
Ката́р –
1) ката́р (-ру);
2) (насморк) не́жить (-ти) и не́жит (-ту).
• -та́р бронх – хрипо́ти (-тів), бронхія́льний ката́р.
• -та́р кишок – ката́р ки́шок.
Леле́ять, взлеле́ивать, взлеле́ять – (холить) коха́ти, скоха́ти, вико́хувати, ви́кохати (о мн. повико́хувати), плека́ти, ви́плекати, (вскормить) годува́ти, згодува́ти, (нежить, ласкать), пе́сти́ти, ви́пестити, пе́стувати, ви́пестувати, голу́бити, зголу́бити, милува́ти; (убаюкивать) лелі́яти (зап. лелі́ти), злелі́яти. [Ви́кохала свою́ діво́чу красу́ (Н.-Лев.). Соціялі́зм, – така́ нау́ка, яку́ ви́кохали розу́мні й до робітникі́в прихи́льні лю́ди (Єфр.). Пести́ мене́, моя́ не́не, як малу́ дити́ну (Куліш). Я був син-одине́ць; мене́ ду́же пе́стували (Крим.). Було́ тобі́ зна́ти: ворони́м коне́м ї́здити, хло́пця собі́ зголу́бити (Гол. I). Я вам кажу́, ми згодува́ли бу́йство, руї́ну кра́ю (Куліш). Ма́ти си́на лелі́яла, поті́хи ся наді́яла (Гол. I). Ма́ла собі́ си́на єди́ного, зма́лку лелі́ла, у на́йми не пуска́ла (Метл.)].
• -ять надежду, мечту, мысль и т. п. – пе́сти́ти, голу́бити, плека́ти, коха́ти, лелі́яти, живи́ти (наді́ю, мрі́ю, ду́мку и т. п.), (поэт.) грі́ти в се́рці наді́ю, мрі́ю. [Пе́стив він мрі́ю про ща́стя (Коцюб.). Голу́блячи такі́ думки́ в се́рці (Мирний). Люблю́ я вла́сну мрі́ю, що там у се́рденьку на дні відма́лечку лелі́ю (Франко). Андрі́й плека́в тає́мну наді́ю, що все мине́ться (Коцюб.)].
• Взлеле́ять мечтою, в мечтах – ви́мріяти що.
• Леле́янный, леле́емый – пе́щений, пле́каний, голу́блений, ко́ханий, (убаюкиваемый) лелі́яний. [Рій згадо́к ви́кликав у па́м’яті коли́сь пе́щені наді́ї (Коцюб.). Облиши́в він свої́ голу́блені за́міри (М. Грінч.). Ой ко́со, ко́со ко́хана! Сім літ я тебе́ коха́ла (Метл.). Співе́ць без наді́ї – лелі́яний сму́тком, іду́ одино́кий (Пачов.)].
• Взлеле́янный – ви́коханий, ви́пещений, ви́плеканий, зголу́блений, злелі́яний. [Ви́кохана іде́я (Н.-Лев.). Ви́плекане звіря́тко (Коцюб.)].
• -ный в мечтах – ви́мріяний. [В голові́ пробі́г давно́ ви́мріяний о́браз: ти́ха ніч, шепоті́ння со́сон (Корол.)].
• -ться – коха́тися, вико́хуватися, ви́кохатися, пе́сти́тися, ви́пеститися, плека́тися, ви́плекатися, голу́битися, (убаюкиваться) лелі́ятися; бу́ти ви́коханим, ви́пещеним, ви́плеканим, злелі́яним. [Коха́лась у ба́тенька, як утя́ на воді́ (Слов’яносербщ.). Я ви́росла, ви́кохалась у бі́лих пала́тах (Шевч.)].
На́сморк – не́жить (-тю, м. р. и (реже) -ти, ж. р.), не́жит (-ту, м. р.). [Не́жить сам собо́ю – хворо́ба легка́ (Корольов). Напа́ла мене́ не́жить (Лебединщ.). Не́житу здобу́вся (Куліш). В ме́не за́вжди не́жит у но́сі (Н.-Лев.)].
Не́жение – пе́щення, пе́сті́ння, пе́стування, голу́блення, милува́ння; коха́ння, вико́хування, плека́ння; срв. Не́жить. [Не зазна́ла вона́ ма́тчиного голу́блення (Кониськ.)].
Получа́ть, получи́ть – оде́ржувати, оде́ржати (реже отри́мувати, отри́мати), дістава́ти, діста́ти, відбира́ти, відібра́ти, здобува́ти, здобу́ти що, здобува́тися, здобу́тися на що, бра́ти, побира́ти, ма́ти що, прийма́ти, при(й)ня́ти що, осяг(ну́)ти що и чого́, (достигнуть чего) доступи́ти, доско́чити чого́, (о мн.) пооде́ржувати, поотри́мувати и т. д. [Ко́жний, хто про́сить, оде́ржує (Єв.). І все, чого́ попро́сите в моли́тві з ві́рою, діста́нете (Єв.). І от діста́в, чого́ хоті́в, чого́ душа́ його́ бажа́ла (Рудан.). А молоди́й, веселе́нький, що доста́в свого́, йде ва́жно (Квіт.). Кай Лю́цій сві́дчить ра́нами свої́ми, що́ він здобу́в, вою́ючи за Рим (Куліш). Блаже́нні ти́хії, бо вони́ ося́гнуть зе́млю (Єв.)].
• -чи́ть письмо, деньги – оде́ржати (діста́ти, відібра́ти) листа́, гро́ші.
• Он -ча́ет большое жалованье, большие деньги – він здобува́є (дістає́, ма́є, бере́, побира́є) вели́ку платню́, вели́кі гро́ші. [Наня́вся до па́на, бере́ по п’ять рублі́в на мі́сяць (Харк.)].
• -чи́ть деньги по ассигновке, по чеку – оде́ржати гро́ші на асигна́ту, на чек.
• -чи́ть что-л. в руки – при(й)ня́ти до рук.
• -ча́й, -ча́йте деньги – прийма́й, прийма́йте (бери́, бері́ть) гро́ші.
• Этот купец -ча́ет материи из-за границы – цей кра́мар дістає́ (здобува́є, відбира́є) мате́рії з-за кордо́ну.
• Он -чи́л всё, что требовал – він діста́в (здобу́в, відібра́в) усе́, чого́ вимага́в.
• -чи́ть обратно, -чи́ть назад – оде́ржати (відібра́ти) наза́д.
• -чи́ть ответ, весть, известия о чём – діста́ти (відібра́ти) ві́дповідь, зві́стку, відо́мості за (про) що.
• -чи́ть отказ – зустрі́(ну)ти відмо́ву, не діста́ти (не здобу́ти) зго́ди, (шутл.) діста́ти відкоша́, (с)пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня.
• -чи́ть приказ – здобу́ти (діста́ти) нака́з.
• -чи́ть разрешение, свидетельство – діста́ти (здобу́ти) до́звіл, по́свідку (посві́дчення).
• -чи́ть место, должность, назначение – діста́ти слу́жбу, поса́ду, призна́чення.
• -чи́ть стипендию – діста́ти стипе́ндію.
• -чи́ть наследство, -чи́ть что-л. в наследство – діста́ти (відібра́ти) спа́дщину, спа́док, діста́ти (відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти) у спа́дку що, в спа́дщину що, оді́дичити що.
• -чить помощь – діста́ти, здобу́ти допомо́гу (по́міч).
• -чать образование, воспитание – здобува́ти осві́ту, вихова́ння, побира́ти нау́ку, осві́чуватися, вихо́вуватися.
• -чи́ть высшее образование – здобу́ти ви́щу осві́ту.
• -чи́ть награду, премию, похвальный отзыв – діста́ти (здобу́ти) нагоро́ду, пре́мію, хва́льного при́суду.
• -чи́ть выговор, замечание – діста́ти нага́ну, дога́ну.
• -чи́ть наказание, -чи́ть должное – прийня́ти ка́ру, прийня́ти (відібра́ти) нале́жне.
• -ча́ть телесные наказания (розги, линейки и т. п.) – дістава́ти в шку́ру.
• -чи́ть по физиономии – діста́ти в лице́, (вульг.) зла́пати (з’ї́сти) ля́паса.
• -чи́ть фигу – з’ї́сти ду́лю, бі́са з’ї́сти, лизну́ти ши́лом па́токи.
• -чать впечатления извне – оде́ржувати, дістава́ти, здобува́ти, (с)прийма́ти вражі́ння зо́кола.
• -чи́ть от чего пользу – ко́ристь узя́ти з чо́го.
• -чи́ть прибыль от чего-нибудь – прибу́ток узя́ти з чо́го и на чо́му.
• Я -чи́л большой барыш от этого дела – я узя́в вели́кий бари́ш з цьо́го ді́ла, на цьо́му ді́лі.
• Казна -чи́т от этого миллион – скарб ма́тиме (ві́зьме) з цьо́го (на цьо́му) мільйо́н, заро́бить на цьо́му мільйо́н.
• -чи́ть убыток от спекуляции – поне́сти шко́ду від спекуля́ції, на спекуля́ції.
• -чи́ть возможность – діста́ти спромо́гу, спромогти́сь на що, здобу́тися на що.
• -чи́ть дар речи – діста́ти мо́ву. [Він ві́рить, що велико́дної но́чи вся́ка німина́ дістає́ мо́ву Єфр.)].
• -чи́ть повреждение – зазна́ти ушко́дження.
• -чи́ть вечное блаженство – добу́тися, доступи́ти ві́чного раюва́ння, осягну́ти ві́чного раюва́ння, здобу́тися на ві́чне раюва́ння. [Всім проща́й, і проще́ння досту́пиш (Франко)].
• Дело -чи́ло огласку – спра́ва набула́ ро́зголосу, була́ розголо́шена.
• Это вино -чи́ло неприятный вкус – це вино́ набуло́ неприє́много смаку́.
• -ча́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -чи́ть насморк, лихорадку – захопи́ти не́жить, пропа́сницю.
• Получа́емый – оде́ржуваний, отри́муваний, відби́раний, здобу́ваний и т. д. Полу́ченный – оде́ржаний, отри́маний, віді́браний, здобу́тий и т. д. -ный опыт – набу́тий до́свід.
• Налоги, подати, которые не могут быть -чены – пода́тки, о́платки, що їх не мо́жна повиправля́ти (посправля́ти), невипра́вні пода́тки, о́платки.
Про́тив, предл. с род. пад. –
1) про́ти, навпро́ти, напро́ти(в), су́проти́(в), насу́проти́(в), (визави) про́сто, напро́сто ко́го, чо́го. [Хло́пці стоя́ли оди́н про́ти о́дного (Н.-Лев.). Я сів на бульва́рі напро́ти буди́нку (Коцюб.). Супроти́в двора́ та твоя́ кума́ (Чуб.). Ха́та його́ стої́ть про́сто це́ркви (Борз.). Про́сто Зінька́ сиді́в зовсі́м бі́лий дід (Грінч.). Напро́сто Лаго́вського місти́вся за столо́м гре́цький ко́нсул (Крим.)].
• Я живу -тив – я живу́ про́сто це́ркви.
• Поставить что -тив огня – поста́вити що попри ого́нь, про́сто огню́.
• -тив неба на земле – про́сто (про́ти) не́ба на землі́;
2) про́ти, су́проти́(в) ко́го, чо́го; (вопреки) всупере́ч ко́му, чо́му; на ко́го, на що. [Проти наси́льства бороню́ся я (Грінч.). Супротив йо́го ніхто́ не всто́їть (ЗОЮР. І.). І доса́да упе́рше ворухну́лась в ме́не в се́рці супроти ньо́го (Л. Укр.). До́бре нам відо́мо, як тобі́ Бог помага́є на вся́кого во́рога (Куліш)].
• -тив воли, желания – проти во́лі, мимо во́лі, проти бажа́ння, всу́пере́ч бажа́нню, не́хотячи, наперекі́р, через си́лу.
• Делать против ч.-л. желания – іти́ на су́переки а ким.
• -тив убеждения, совести, чести – проти переко́нання, со́вісти (сумлі́ння), че́сти, всу́пере́ч переко́нанню, со́вісті (сумлі́нню), че́сті.
• -тив течения – проти води́, устрі́ть води́. [Чи ле́гше тягти́ проти води́, чи за водо́ю (Гр. І.)].
• -тив солнца – навпаки́ со́нця. [Ву́лицями обхо́дила навпаки́ со́нця (Квітка)].
• Ошибка -тив языка, грамматики – поми́лка проти (супроти) мо́ви, проти (супроти) грама́тики.
• Я -тив этого – я про́ти цьо́го, я проти́вний цьо́му.
• Это -тив закона – це про́ти зако́ну, це проти́вно зако́нові.
• Лекарство, средство -тив лихорадки, насморка – лі́ки про́ти пропа́сниці, про́ти не́житю и на пропа́сницю, на не́жить.
• Помощь -тив кого – по́міч проти ко́го и на ко́го. [Запобіга́в їх по́мочи на Шве́да (Куліш)].
• Выступить, идти -тив неприятеля, войной -тив кого – ви́рушити, іти́ проти во́рога и на во́рога, війно́ю на ко́го.
• Болезнь ваша -тив его болезни ничего не значит – хворо́ба ва́ша проти (супроти) його́ хоро́би нічо́го не ва́рта.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ностальгия – (греч.) ностальгія, туга за батьківщиною.
[Матері не сподобався Кавказ, бо вона боялася «розбійників», як вона казала, а насправді її, як і батька, туга за батьківщиною примусили покинути цей чудовий край і повернутись на димний, суворий, але рідний Донбас (В.Сосюра). Слухач добре пам’ятає власні найяскравіші враження, вони поза конкуренцією. Ось і гастролюють переважно старі герої, бо ностальгія — одна з головних ментальних кнопок, на яку можна тиснути безкінечно (Олександр Сидоренко). Ностальгія — любов до батьківщини, яка знайшла собі добру роботу за кордоном (Є.Головаха). Якщо життя не винагороджує за чесноти, то чому має давати нам теплі, приязні почуття наприкінці? Якій такій еволюційній меті може слугувати ностальгія? (В.Кузнецова, перекл. Д.Барнза). І не забуваймо: теперішнє — це минуле, про яке з ностальгією згадуватимуть люди в майбутньому (А.Маслюх, перекл. Д.Кларксона). — Ностальгією не страждаєте? — Вирішивши, що йдеться про щось, пов’язане із носом, Чонкін відповів, що нежить є (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Мрія — це як не налита склянка, а ностальгія — це вже склянка випита]. Обговорення статті
История –
1) (греч.) історія; (дееписание) дієписа́ння, діє́пис;
2) (случай) приго́да, ока́зія, істо́рія, (редко) сто́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я:
• вечная (обычная) история! (разг фон ) – вічна (одвічна) історія; стара казочка (пісенька); знову (завжди) це саме; це ми вже чули; вот история!;
• вот так история! – оце [так] історія (пригода, оказія); оце маємо;
• всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая история – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія;
• естественная история – природни́ча істо́рія;
• затеять историю – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким;
• история социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських (суспільних) ру́хів;
• история умалчивает о чём (шутл.) – історія мовчить (не згадує, не каже) про що;
• попал в неприятную историю кто – ускочив у неприємну історію (лихо, біду, халепу) хто, сталася пригода кому, стала пригода на кого, (иногда зниж.) ушелепався хто;
• священная, библейская история – свяще́нна, біблі́йна істо́рія;
• случилась история – тра́пилася ока́зія, приго́да;
• это долгая история – це довга історія (пісня);
• это совсем другая история – це зовсім інша річ, це щось інше.
[Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич (В.Підмогильний). Спогади докучливі, як нежить, Що тій славі принесуть нове? Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе (В.Симоненко). Звичайні норми починають ст́аріти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л.Костенко). Щасливі спільноти не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність (Ю.Андрухович). — Ба не диявол, а чаклун, — упала в річ небога. — Першої ночі по вашому, дядечку, від’їзді прилетів він сюди на хмарі, зліз із змія, на якому верхи сидів, і ввійшов до тої кімнати. Не знаю, що він витворяв, тільки дивлюся за якусь часину — вилітає він через дах, а в домі скрізь диму повно. Ми кинулись туди — що за оказія? Ані книжок нема ніяких, ані самої кімнати, нічогісінько! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А то ж таки сторія правдива, — зауважив Санчо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я знав цю історію. Ішлося про перспективи, що мали відкритися перед нею, коли б вона не побралася з Гассе Знав я цю історію і в редакції самоо Гассе. Тут уже йшлося про перспективи, які були б у нього, коли б він зостався неодруженим. Це була, мабуть, чи не найпоширеніша історія в світі. та й чи не найбезнадійніша (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна (Іван Гнатюк, перекл. Б.Шульца). Я відмовляюся вірити Історії. Історія — це зорова ілюзія. Вона стосується невеликої купки людей, а вони видають її за загальнолюдську справу. Але це стосується лише їх самих. Тож наша справа полягає в тому, щоб не брати в цьому участі. Це вони придумали, що ми маємо брати в цьому участь. Їм необхідно, щоб ми грали у спектаклі їхнього божевілля (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна Історія — швидше погляди, ніж факти (В.Спіноза). Історія тчеться не із самих фактів, а й з віри поколінь. І є багато випадків, коли віра важить більше, ніж факти (Ален Деко). Історія — це збірка фактів, яких не повинно було бути (С.Є.Лєц). В історію важко увійти, але легко вляпатися (М.Жванецький). Історія Росії: жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше…]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НЕ́ЖИТЬ, нежащий що /мн. хто/ ні́жить тощо, спо́внений ні́жности, прикм. пестли́вий, голубли́вий, образ. з ні́жністю;
нежащий взор (пейзаж) спо́внений краси́;
нежащий слух /нежащий у́хо/ милозву́чний;
ИЗНЕ́ЖИТЬ ще розмані́жити.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Нежить – пе́сти́ти (пе́щу́, пе́сти́ш), пе́стува́ти, -ту́ю, -ту́єш.
Насморк – не́жит, -ту (м. р.) и не́жить, -ті́ (ж. р.).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Насморк
• Отделаться лёгким насморком – дістав тільки легенький нежить; відбувся легким (легеньким) нежитем.
• Получить, схватить насморк – дістати, схопити нежить.
Получать
• Он получил отказ – він дістав відмову; йому відмовлено (дано відкоша); (у сватанні) він дістав (з’їв, ухопив) [печеного] гарбуза.
• Получайте деньги (товар) – беріть гроші (крам, товар); маєте гроші (крам, товар).
• Получать, получить бензин из нефти, кислород… – здобувати, здобути бензин з нафти, кисень…
• Получать, получить деньги по счёту, ордеру, чеку… – одержувати, одержати гроші на рахунок, ордер, чек…
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – Див. польза.
• Получать, получить по шапке (разг.) – діставати, дістати по шапці.
• Получать, получить прибыль от чего-либо – прибуток брати, узяти (мати) з чого, на чому.
• Получило огласку что – набуло розголосу що; було розголошено що.
• Получил?; Получи!; Получай! (разг.) – дістав?; Маєш!
• Получить барыши от перепродажи – убаришувати.
• Получить выговор, замечание – дістати догану (нагану), зауваження; (іноді) мати догану, зауваження.
• Получить звание инженера – здобути (дістати) звання інженера.
• Получить известность – стати (зробитися) відомим (знаним); набути слави.
• Получить наследство, получить что-либо в наследство – дістати спадщину; (рідше спадок); дістати у спадщину (у спадок) що; успадкувати що; (застар.) одідчити що.
• Получить насморк – дістати нежить.
• Получить образование, воспитание – здобути (іноді дістати) освіту, виховання; набути освіти, виховання.
• Получить отказ – дістати відмову; не дістати (не здобути, не мати) згоди (на що); (жарт.) дістати відкоша; (с)піймати (ухопити, з’їсти) облизня; облизати макогона (макогін).
• Получить повреждение – зазнати пошкодження (ушкодження).
• Получить по заслугам – дістати по заслузі; дістати своє. [Катюзі по заслузі. Пр.]
• Получить пощёчину – дістати ляпаса (в лице, згруб. по пиці).
• Получить фигу [с маслом] – з’їсти дулю [з маком]; біса з’їсти; лизнути (ухопити) шилом патоки.
• Получить форму чего – набрати (набути) форми чого.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Голу́бити, -блю, -биш –
1) голубить, ласкать, нежить, лелеять;
2) ду́мку, наді́ю – лелеять, питать мысль, надежду.
Не́жид, -да, не́жит, -та, не́жить, -ти – насморк.
Пести́ти, -щу́, -стиш – нежить, лелеять, баловать, няньчить.
Плека́ти –
1) холить, нежить, культивировать;
2) кормить грудью.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

не́жить, -ті, -ті, -ттю (ж. р.); -ті, -тів і не́жит, -ту; -жити, -тів (ч. р.)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Голу́бити, -блю, -биш, гл.
1) Ласкать, нѣжить, лелѣять, голубить. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Чуб. V. 176. Галя його заспокоювала, голубила, пригортала. Мир. ХРВ. 389.
2) Лелѣять, питать (мысли, надежды). Голубити в серці надії великі. К. Досв. 29. Голублячи такі думки в серці. Мир. ХРВ. 71.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить. Вх. Зн. 15.
Не́жить, -ті, ж. = Нежид. Після кішка як нап’єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Пести́ти, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину. К. Досв. 44.
Плека́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала. Гол. II. 634.
2) Кормить грудью. Угор.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Нѣ́жить, ся = пести́ти, ся (С. З. Л.), пестувати (С. З.), голу́бити, милува́ти, нїжити, ся (С. Жел.). — Вона його годували, пестила, кохала, і з ним вона доживати віку сподївала. І. Г. — Де він зріс і покохав ся, де його пестили. Мир. — Голубитиме тебе, як нїжна мати дитину-одиначку. Кн.
Ката́ръ = у носї — не́жить (С. Л.). не́жіт, не́жідь (С. З.), в бронхах — хрипо́ти.
На́смо́ркъ = не́жеть, не́жить (С. З. Л.), не́жидь (С. З.). — Скупав ся, та такий нежить схопив, що й дихати трудно. — Після кішки як напъєш ся, буде нежить. н. пр.

Запропонуйте свій переклад