Знайдено 48 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Обжо́ра – обже́[и́]ра (общ. р.), ненаже́ра[я] (общ. р.), про́жер, проже́ра. См. Прожо́ра. |
Каду́шка, -шечка –
1) ді́жка, ді́жечка, ка́дібець (-бця), при́кадок (-дка); фа́ска, фащи́на; срвн. Ка́дка; 2) (обжора, толстяк) ді́жка, бо́дня. |
Ло́пала –
1) (обжора) жеру́н (-на́), -ру́нка, ненаже́ра, проже́ра (общ. р.); 2) базі́кало (общ. р.); см. Пустоме́ля. |
Луку́лл, перен. – луку́л; ненаже́ра, обже́ра, проже́ра. |
Многоя́дец – хто (що) бага́то їсть, їду́н (-на), великої́да (общ. р.), (обжора) обже́[и́]ра. |
Мяки́нник, -ница –
1) (питающийся, -щаяся мякиной) поло́вник, -ниця; 2) (обжора) ненаже́ра; 3) (пентюх) тюхті́й (-тія́), -ті́йка; 4) -ник и -ница (сарай для мякины) – поло́вня, поло́в’яник, поло́вник. |
Не́досыть –
1) (состояние) нена́сит (-ту), нена́їсть (-ти), (грубо) нена́же[и]р (-ру). [Нена́жир напа́в (Номис)]; 2) нена́ситний (-ного), -ситна (-ної), (обжора) ненаже́ра, обже́[и́]ра (общ. р.). |
Не́сыть –
1) (волчий голод) нена́сит (-ту), нена́же[и]р (-ру); 2) (обжора) нена́же́[и]ра[я] (общ. р.), нена́ситна (ненаже́рлива) люди́на. |
Неуме́ренный – непомі́рний, (преимущ. невоздержанный) непомірко́ваний, невмірко́ваний; (чрезмерный) надмі́рний. [Непомірко́вана самості́йність (Доман.)]. • -ный едок – непомірко́ваний їде́ць; срв. Обжо́ра. • -ный климат – невмірко́ваний (непомірко́ваний) клі́мат. • -ное прилежание – непомі́рна (надмі́рна) запопа́дливість (пи́льність). • -ное употребление чего (пользование чем) – непомі́рне (надмі́рне) вжива́ння чого́, надужива́ння чого́. • -ное употребление алкоголя – непомі́рне (непомірко́ване, надмі́рне) вжива́ння алкого́лю, надужива́ння алкого́лю. |
Подплё́та, подплета́ло (обжора) – об’їда́ло; см. Обжо́ра. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ОБЖИРА́ТЬСЯ ще запиха́тися; обжира́ющий що /мн. хто/ об’їда́є тощо, зви́клий обжира́ти, радий обже́рти, обжира́йло, дармої́д на ши́ї у кого, прикм. па́жерливий, проже́рливий; обжира́ющийся зви́клий обжира́тися, охо́чий до обже́рства, гото́вий ї́сти без кінця́, обже́ра, проже́ра; обжираемый об’ї́джуваний, обса́джений дармої́дами, (про гілля) обгри́заний. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Обжора – ненаже́ра, -ри, обже́ра. |
Чревоугодник – обже́ра, -ри. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Бре́вкало – прожора, обжора. |
Жереті́й, -тія́ – обжора, ненасытный. |
Жеретія́, -тії́ –
1) обжора; 2) змея, лазящая по деревьям. |
Жеру́н, -на́ – обжора, прожора. |
Жимо́їдник – обжора. |
Зажи́ра, зажира́ка –
1) обжора; 2) любостяжательный, алчный, ненасытный. |
Нена́жера, -ри – обжора, ненасытный человек. |
Обжи́ра – обжора. |
Па́жера – обжора. |
Поже́рач, -ча – обжора. |
Поїда́йло – обжора. |
Прожо́ра – обжора. |
Те́вкало, -ла – обжора, жадина. |
Хавді́й, -дія́, хавку́н, -на́ – обжора. |
Халасу́н, -на́ – лакомка, обжора. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
обже́ра, -ри, -рі; -же́ри, -же́р (сп. р.) |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Бре́вкало, -ла, с. Обжора. Подольск. г. |
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. Жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка! |
Жеретія́, -тії́, ж.
1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. М. Пр. 5. |
Жимоїдник, -ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17. |
Зажи́ра, -ри, об.
1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный. |
Нена́жера, -ри и ненаже́ря, -рі, об. Обжора, ненасытный человѣкъ. Мир. ХРВ. 9. Оттой ненажеря, скільки йому не дай, — нікому не зоставить (усе поїсть). Новомосков. у. |
Обже́ра, -ри, об. = Обжира. |
Обжи́ра, -ри, об. = Обжора. |
Па́жера, -ри, об. Обжора. Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість, нікому не дасть. Уман. у. |
Поже́рач, -ча, м. Обжора. |
Поїда́йло, -ла, м. Обжора. |
Про́жра, -ри, об. Обжора. Як та прожра жре. Мир. ХРВ. 178. |
Хавді́й, -дія́, м. Обжора. Желех. |
Халасу́н, -на, м. Лакомка, обжора. Желех. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Жеру́н, -на́, м.
1) Обжора, прожора А діти, оті жеруни, вони хліба мало з’їдять? Крим. 2) Пожиратель. |
*Жеру́нка, -ки, ж.
1) О женщине: обжора. 2) Пожирательница. Іскія... ця вічна жерунка сонця. Коцюб. |
*Маламу́р, -ра, м. Обжора. Херс. Нік. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Обжо́ра = прожо́ра (С. Л.), про́їсть (С. Л.), ненаже́ра (С. Жел.), жеретїй, жеру́н (Кр.), жеру́ха, бре́вкало (С. Ш.), поїда́йло, пона́їда (С. Жел.). |
Чревоуго́дникъ, ца = прожо́ра і д. Обжо́ра; ласу́н, ха і д. Сластолю́бецъ. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)