Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «оседлать»
Шукати «оседлать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Оседла́ть, см. Осё́длывать.
Осё́длывать, оседла́ть – сідла́ти, осідла́ти, засідла́ти, кульба́чити, окульба́чити, (о многих) посідла́ти, повсі́длувати, покульба́чити.
• -ла́ть кого (свалить на кого всю работу) – зви́снути на ко́го. [Не хотя́ть во́ду носи́ти: зви́сли на Га́пку, щоб вона́ носи́ла].
• Осё́дланный – (о)сі́дланий, окульба́чений, (о многих) посі́дланий, повсі́длуваний, покульба́чений.
• -ться – сідла́тися, кульба́читися.
Захому́тывать, захомута́ть и захому́ти́ть –
1) надіва́ти, наді́ти хому́т(а́);
2) кого (перен.: обмануть) – убира́ти, убра́ти в шо́ри кого́, (оседлать) запряга́ти, запрягти́, загну́здувати, загнузда́ти кого́, сіда́ти, сі́сти ве́рхи на ко́го.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОСЕДЛА́ТЬ (шлях) ВІЙСЬК. взя́ти під контро́ль;
оседла́вший своего́ конька́ сі́вши на сво́го ко́ника.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Оседлывать, оседлать – сідла́ти, осідла́ти, -ла́ю, -ла́єш, кульба́чити, окульба́чити, -чу, -чиш.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Оседлать
• Оседлать нос очками (разг. шутл.) – осідлати носа окулярами.
• Оседлать своего [любимого] конька, взобраться на своего конька (разг.) – Див. конек.
Конек
• Оседлать своего [любимого] конька, взобраться на своего конька (разг.) – осідлати свого коника; сісти на свого коника. [Ледве розбалакавсь, одразу сів на свого коника. Кримський.]
• У каждого свой конёк – у кожного свій коник; кожний має свого коника.
Пегас
• Седлать, оседлать Пегаса – сідлати, осідлати (кульбачити, окульбачити) Пегаса. [Павло: Уже окульбачив свого Пегаса, сів на кохання? Старицький.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Засідла́ти, -ла́ю – оседлать.
Окульба́чувати, -чую, окульба́чити, -чу – оседлывать, оседлать.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського. Чуб. III. 294.
Окульба́чити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать.
Осідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Покульба́чити, -чу, -чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
Поосі́длувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Посідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. І. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.
Усідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Всідлав ворон-коничешка. Гол. І. 275.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. *4)—на ко́гось. Сесть кому на шею, сложить всю работу на к.-н., оседлать кого. А ті двоє не хотять води носити: звисли на Гапку, щоб вона носила. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Оседлывать, оседлать — сідла́ти, осідла́ти.
*Седлать, оседлать — сідла́ти, о[за]сідла́ти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Осѣдла́ть, осѣ́длывать, ся = осїдла́ти, окульба́чити (С. З.), сїдла́ти, кульба́чити. — Сїдлай коня вороного, мій брате козаче! По нас в сьвітї широкому нїхто не заплаче. К. Ш. — Ой кульбач, чесний отче, коня вороного. н. пр. — Окульбачили, мов скотину. Гул. Ар.
Сѣдла́ть, осѣдла́ть = сїдла́ти, кульба́чити (С. Л.), осїдла́ти, окульба́чити. — Сїдлай коня вороного, мій брате — козаче, по нас в сьвітї широкому нїхто не заплаче. К. X. — Ой як крикне козак Нечай на хлопця малого: кульбач, хлопче, кульбач, малий, коня вороного. н. п.

Запропонуйте свій переклад