Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті
Запропонувати свій переклад для «песок»
Шукати «песок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Песо́к – пісо́к (-ску́), ув. піщуга́. [Там таки́й піщуга́, що й не ви́їдеш].
• Чистый -со́к – пісо́к-щире́ць.
• Крупный -со́к (чаще речной или морской) – рінь (-ни), ріня́к (-ку́), соб. рі́ння, жорства́, жо́рост; срв. Гра́вий. [Му́дрому і на рі́ні пшени́ця уро́дить (Федьк.)].
• -со́к-сыпун, сыпучий, зыбучий -со́к – пісо́к-сипе́ць, сипки́й пісо́к.
• Наносный -со́к – наметни́й пісо́к, (нанесенный водой) напливни́й пісо́к, напли́нок.
• Строить на -ске́ – будува́ти на піску́.
• Сахарный -сок – цу́кор-сипе́ць, дрібни́й цу́кор, піско́ватий цу́кор.
Вре́зывать, -ся, вре́зать, -ся –
1) врі́зувати, -ся, врі́зати, -ся, вдава́тися, вда́тися, вганя́тися, вігна́тися. [У зе́млю ту, мов величе́зний клин, вганя́лося дале́ко си́нє мо́ре (Грінч.)]; в’їда́тися, в’ї́стися. [Обру́чка в’ї́лася в па́лець].
• Вре́заться топором (в дерево, в ряды войска) – вруба́тися.
• -ться в песок (о судне) – зашихува́тися; (увязнуть в песок, снег, грязь) зашеретува́тися, зарі́затися, уму́литися.
• -ться (в чужие владения) через покупку земли – вкупля́тися, вкупи́тися.
• -ться в память – да́тися (вда́тися) в тя́мку, вби́тися (в’ї́стися) в тя́мку, в по́мку, в мо́зок [Ма́бу́ть до́бре Моско́вщина в тя́мку їй дала́ся (Шевч.)], вріза́тися, врі́затися в па́м’ять;
2) (влюбиться) вті́патися (втьо́патися) в ко́го.
Всхолми́ть – (песок) покучугу́рити, (почву) погорбува́ти, (воду) похвилюва́ти.
• Всхо́лмленный – покучугу́рений, погорбо́ваний, (о воде) похвильо́ваний.
Горю́чий (легко горящий) – палки́й, пальни́й, запальни́й, горю́чий, огнепа́льний. [Палки́й (пальни́й) газ. Палки́й як гу́бка (Кул.). Ле́гко запальни́й плин – на́фта (Франко)].
• Горю́чий песок, ветер и т. д. – пеку́чий, палю́чий пісо́к, ві́тер, смальки́й ві́тер.
• Горю́чие слёзы – гіркі́, палкі́, пеку́чі, ре́вні сльо́зи. [Палкі́ лили́ся сльо́зи (Л. Укр.)].
Жё́сткий –
1) тверди́й, суту́гуватий. [Тверди́й ка́мінь. Суту́гувате (тверде́) м’я́со];
2) (не гибкий, грубый) цупки́й, ше[о]рстки́й, жорстки́й, шкарубки́й, різки́й, мульки́й.
• -кая кожа – цупка́ (шкарубка́) шку́ра.
• -кое сукно – цупке́ сукно́.
• -кие волосы – цупке́ (шорстке́, жорстке́) воло́сся.
• -кие руки – шерсткі́ (шкарубкі́) ру́ки. -кая постель – мулька́, тверда́ посте́ля.
• -кий песок – різки́й (жорстки́й) пісо́к.
• Жё́сткая вода – тверда́ вода́, (реже) різка́ вода́.
• Жё́сткие слова – різкі́, жорсто́кі слова́.
Зыбу́чий, см. Зы́бкий.
• -чий песок – хибки́й, сипки́й, ворушки́й пісо́к.
Кружи́ть – (что, чем) крути́ти що, чим. [Вир його́ скаже́ний кру́тить (Грінч.). Обвяза́в каменю́чку мотузко́м і крути́в не́ю в пові́трі (Харківщ.). Ві́тер кру́тить сні́гом (М. Грінч.)].
• -жи́ть вокруг кого, чего – кружля́ти, колува́ти навко́ло ко́го, чо́го; (о птице) кружля́ти, круженя́ти. [Кружля́є скрізь там га́лич над лана́ми (Л. Укр.). Корша́к літа́є, літа́є, – чого́ він так круженя́є? (Радомиськ. п.)]; (о воде в водовороте и перен.) вирува́ти, нуртува́ти. [Ота́м, де вода́ виру́є, там я́ма (М. Грінч.). Літа́є павути́ння, кружля́є і виру́є у пові́трі (Л. Укр.)].
• -жи́ть кого в танце – крути́ти кого́ в танку́ (танцю́ючи).
• Ветер -жи́т пыль, песок – ві́тер ви́хорить, ві́тер кру́тить по́рох, пісо́к; (снег) ві́тер ви́хорить, хурде́лить; ві́тер кру́тить сні́гом.
• -жи́ть в пути, см. Колеси́ть.
• -жи́ть голову кому – крути́ти, моро́чити го́лову кому́, (пренебр.: путать) дури́ти кому́ го́лову. [Що ти мою́ го́лову ду́риш?! (Звин.)].
Ме́лкий –
1) (некрупный) дрібни́й, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрі́бен), дрібне́нький; (малый, небольшой) мали́й, невели́кий, невели́чкий, (незначительный) незначни́й. [На сухо́му висо́кому ло́бі набіга́ли густі́ дрібні́ змо́ршки (Н.-Лев.). Безупи́нне спада́ння дрібни́х кра́пель (дощу́) (Коцюб.). Дрібні́ ре́чі у ко́шик покла́ла (Звягельщ.). Дрібні́ ві́йни (Л. Укр.). Дрібні́ поді́ї (Крим.)].
• -кие владенья – дрібні́ (малі́) до́бра.
• -кие деньги, см. Ме́лочь 3.
• -кий дождь – дрібни́й (дрі́бен, дрібне́нький) дощ (-щу́). [І шуми́ть, і гуде́, дрі́бен до́щик іде́ (Пісня)].
• -кие долги – дрібні́ борги́ (-гі́в).
• -кая душонка – мізе́рна, дрібна́ души́ця.
• -кое зерно – дрібне́ (замі́ркувате) зе́рно. [Замі́ркувата пшени́ця (Київщ.)].
• -кий кредит – дрібни́й креди́т (-ту).
• -кий кусок – дрібни́й шмато́к (-тка́).
• На -кие куски, кусочки (разбить что) – на дрі́зки (диал. на дру́зки), на дрі́зочки, на дрі́б’язки, на дрі́б’язок, на дробину́ (розби́ти, потрощи́ти що).
• -кий лес, см. Мелколе́сье.
• -кие листья – дрібне́ ли́стя, дрібни́й лист (-ту).
• -кая монета, см. Моне́та.
• -кие деньги – дрібні́ гро́ші (-шей и -шів), дрібняки́ (-кі́в), дробина́.
• -кий песок, порошок – дрібни́й пісо́к (-ску́), дрібни́й порошо́к (-шку́).
• -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт – дрібни́й друк (-ку), дрібне́ письмо́ (писа́ння), дрібни́й шрифт (-ту).
• -кие расходы – дрібні́ ви́тра́ти.
• -кий сахар – дрібни́й цу́кор (-кру), цу́кор-сипе́ць (-пцю́).
• -ким смехом (смешком) – дрібни́м смі́хом, дрібне́нько. [Смія́лася м’яки́м, дрібни́м смі́хом (Черкас.). Дрібне́нько зарегота́лась (Н.-Лев.)].
• -кие шаги – дрібна́ хода́, дрібні́ кроки́ (-кі́в). [Гнідко́ пішо́в дрібно́ю ходо́ю (Мирний)].
• -кими шажками – ви́дрібцем, дрі́бно, дрібне́нько. [Ви́дрібцем виступа́ти (Сл. Гр.). Ступа́є дрібне́нько (Хведорович)].
• -кая птица, соб. – дрібні́ пташки́, дрібне́ пта́ство, дробина́, дріб (р. дро́бу).
• -кий скот – дрібна́ худо́ба (скоти́на), дрібни́й това́р (-ру), дрі́б’язок (-зку). [В ме́не ове́ць вата́га, а дійнику́ без ліку́, а дрі́б’язку як піску́ (Лавр.)].
• -кая буржуазия – дрібна́ буржуазі́я.
• -кий дворянин, см. Мелкопоме́стный дворянин. -кое дворянство – дрібне́ дворя́нство, дрібна́ шля́хта.
• -кие людишки – дрібні́ людці́ (-ці́в), низо́та, дрібно́та; срв. Мелкота́ 3.
• -кий (малорослый) народ – дрібни́й наро́д (люд) (-ду).
• -кая публика – мізе́рна (дрібна́), невисо́ка пу́бліка.
• -кий служащий, чиновник – дрібни́й службо́вець, урядо́вець (-вця).
• -кий собственник – дрібни́й вла́сник.
• -кий бес – чорт з дрібні́ших.
• Рассыпаться -ким бесом перед кем – підсипа́тися до ко́го; срв. Подольща́ться;
2) (неглубокий) –
а) (о воде) мілки́й, низьки́й, (гал.) плитки́й. [Капіта́н Уо́ллей вів судно́ мілко́ю водо́ю (Кінець Неволі). Тут вода́ низька́ (Звин.). Вода́ ма́ла куди́сь розли́тися, тому́ він сподіва́вся найти́ тут плиткі́ місця́ (Маков.)].
• -кая река – мілка́ ріка́.
• В этом месте море -ко – в цьому́ мі́сці мо́ре мілке́;
б) (о посуде, судне) неглибо́кий, плеска́тий, мілки́й, (гал.) плитки́й.
• -кая тарелка – плеска́та (мілка́, плитка́) тарі́лка.
Набере́жник –
1) набере́жжя, надбере́жжя (-жжя);
2) см. Набере́жный песок;
3) (нанос) берегови́й плав (-ву).
На́бере́жный – набере́жний, надбере́жний, побере́жни[і]й.
• -ная сторона – набере́жний бік.
• -ный дом – надбере́жний буди́нок.
• -ная улица – надбере́жна (побере́жна[я]) ву́лиця. [Скупа́лись у мо́рі і йшли побере́жньою ву́лицею (Н.-Лев.)].
• -ре́жный песок – побере́жни[і]й (берегови́й) пісо́к.
Намывно́й –
1) намивни́й, нами́ваний; (намытый) нами́тий.
• -но́е золото – намивне́ зо́лото;
2) геол. – намивни́й, напла[и]вни́й, наносни́й, наму́лений. [Всі и́нші азі́йські низи́, – се наплавни́й у́твір, річна́ мулавина́ (Калит.)].
• -но́й песок –
а) (в потенции: намываемый) намивни́й (напла[и]вни́й) пісо́к;
б) (намытый) наму́лений пісо́к (-ску́).
Нано́с –
1) (действие), см. Нанесе́ние;
2) (нанесённое: ветром) нані́с (-но́су), наду́в (-ву), (снежный) наме́[і́]т, (занос) заме́[і́]т (-ме́ту), (куча) ку́па, (побольше) кучугу́ра (в піску́, із сні́гу и т. п.), (нанесённый водой) на́пла́в, на́пли́в (-ву), на́пли́нок (-нку), напла́вина, (песок, ил) наму́л (-лу), наму́лина; (перен.) нані́с, наму́л; срв. Намё́т 2. [Піщані́ наду́ви (Калит.). До нас на горо́д кучугу́ри піску́ понано́сило ві́тром (Богодух.). Побере́жжя, незане́сене напла́вами рік (Калит.). Полудне́ва часть, рі́вна як стіл, повста́ла з нане́сеної річно́ї напла́вини (Калит.). На наму́лі капу́ста га́рна росте́ (Київщ.). Її́ затягло́ товсти́м ша́ром морськи́х наму́лин (Троян.). Шкода́ ду́мати, щоб оце́ нано́сом осі́ла Русь Висляні узбере́жжя (Куліш). Літерату́рний наму́л (Рада)];
3) на́клеп (-пу); см. Нагово́р 2.
Нахолми́ть – (землю) напа́горити, нагорбува́ти, насуго́рбити, погорбува́ти, пого́рбити, посуго́рбити (зе́млю), (песок, снег) накучугу́рити, скучугу́рити (пісо́к, сніг).
• Нахолмлё́нный – напа́горений, на[по]горбо́ваний, на[по]суго́рблений, на[с]кучугу́рений.
• -ться – ви́пнутися горбо́м.
II. Отка́тывать, откати́ть –
1) відко́чувати, відкоти́ти, (о мног.) повідко́чувати. [Відкоти́ти коло́ду від ха́ти. Відкоти́ти ко́лесо до ку́зні];
2) (отвозить на тачках песок, руду) відво́зити, відве́зти та́чкою (-ками) (пісо́к, руду́);
3) пої́хати. См. Укатить.
• -ся – відко́чуватися, відкоти́тися. [Я́блучко від я́блуні не відко́титься].
О́христый – во́христий, во́хрявий.
• -ый песок – че́рен.
Переноси́ться, перенести́сь – перено́ситися, перене́сти́ся, (о мног.) поперено́ситися, бу́ти перене́сеним, (перебираться) перебира́тися, перебра́тися куди́ (на и́ншу кварти́ру); (мыслью, в мыслях) ли́ну́ти, перели́ну́ти (ду́мкою).
• Я -ношу́сь иногда мыслью в дни моего детства – я и́ноді ду́мкою ли́ну до днів мого́ дити́нства.
• Я -нё́сся по железной дороге, словно вихрем – немо́в ви́хром перені́сся (перели́ну́в) я залізни́цею.
• Песок -но́сится ветром – пі́ски ві́тер перено́сить (перекида́є).
Переносно́й – (переносимый, подвижной) походю́чий, походю́[я́]щий. [Походю́щий стіл].
• -на́я болезнь – зара́злива (чіпка́) х(в)оро́ба.
• -но́й театр – мандро́ваний теа́тр.
• -но́й песок – переметни́й, передувни́й пісо́к.
Пески́, геогр. – піски́, піщанці́. [Вони́ живу́ть на пі́ска́х. Там такі́ пі́ски]. см. Песо́к.
Плыву́н (песок) – пливу́н (-на́), дристу́ха.
Поглоща́ть, поглоти́ть – поглина́ти, погли́ну́ти, пожира́ти, поже́рти, зажира́ти, заже́рти (срв. Глота́ть); (вбирать в себя) вбира́ти, увібра́ти и убра́ти, втяга́ти и втя́гувати, втягти́ що, срв. Вбира́ть. [І мені́ тру́дно погоди́тися з ду́мкою, що того́ всього́ нема́ вже, що все те поглину́ла земля́ (Коцюб.). Щоб тебе́ сира́ земля́ поже́рла (Номис). Оце́й млин таку́ си́лу дров зажира́є (Звин.)].
• Время всё -щает – час усе́ поглина́є.
• Мел -ща́ет влагу – кре́йда вбира́є во́гкість.
• Песок -ща́ет воду – пісо́к втя́гує в се́бе во́ду.
• -ща́ть внимание – захо́плювати, захопи́ти ува́гу, забира́ти, забра́ти (всю) ува́гу. [Пра́ця захопи́ла всю його́ ува́гу].
• Поглощё́нный – погли́нутий и погли́нений, поже́ртий; уві́браний, втя́гнений.
• -ный чем – захо́плений чим. [Був я ввесь захо́плений своє́ю пра́цею].
• -ться – поглина́тися, пожира́тися, бу́ти погли́нутим, поже́ртим; вбира́тися, втяга́тися, бу́ти уві́браним, втя́гненим.
• Всё -ща́ется вечностью – усе́ пожира́є ві́чність.
Промыва́ть, промы́ть – промива́ти, проми́ти. [Візьми́ води́ керни́чної, проми́й чо́рні о́чі (Пісня)].
• -ть золотоносный песок – промива́ти золотода́йний пісо́к, вимива́ти зо́лото з піску.
• -ть плотину – прорива́ти, прорва́ти гре́блю.
• -ть канаву – виму́лювати, ви́мулити рівча́к, (о мн. или местами) повиму́лювати. [А тут пере́ярки почали́сь, що вода́ повиму́лювала (Свидн.)].
• Промы́тый – проми́тий; ви́мулений, про́рваний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Фракционированный – фракційований, пофракційований:
• фракционированный песок – пофракційований пісок. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПЕСО́К, песок сы́пется перен. (про немічного) порохня́ си́плеться.
ПРЯ́ТАТЬСЯ ще перехо́вуватися;
прячущий що /мн. хто/ хова́є тощо, зви́клий ховати, ра́ди́й захова́ти, прикм. потайни́й, пота́йливий /затайливий/, перехо́вувальний, захо́вувальний, стил. перероб. хова́ючи;
прячущий го́лову в песо́к зви́клий хова́ти го́лову в пісо́к;
прячущий концы́ в во́ду зда́тний схова́ти кінці́ в во́ду;
прячущийся хо́ваний, перехо́вуваний /заховуваний/, гото́вий схова́тися, ім. хо́ванець;
прячущийся в кусты́ зви́клий хова́тися в кущі́;
СПРЯ́ТАТЬСЯ, спрятавшийся схо́ваний /захований/, прича́єний, ім. хо́ванець, ОКРЕМА УВАГА;
спрятаться в кусты́ прита́єний у куща́х;
спрятаться в себя́ за́мкну́тий у собі.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Песок – пісо́к, -ску; (множ.) піски́.
Хрящ –
1) хрящ, -ща, хрящик, -ка;
2) (крупный песок) жорства, -ви;
3) (грубое полотно) рядни́на, -ни.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Песок – пісо́к (-ску);
• п. базальтовый – п. базальто́вий;
• п. вулканический – п. вулкані́чний;
• п. гранитный – п. грані́тний;
• п. грунтовой – п. ґрунтови́й;
• п. доломитовый – п. доломіто́вий;
• п. дюнный – п. надмови́й;
• п. естественный – п. приро́дній;
• п. жженный – п. па́лений;
• п. золотоносный – п. золотовмі́сний;
• п. зыбучий, сыпучий – п.-сипе́ць (-пцю́), п. сипки́й;
• п. известняковый – п. вапняко́вий;
• п. карьерный (горный) – п., кар’єрний, кошне́вий;
• п. кварцевый – п. кварцо́вий;
• п. крупнозернистый – п. груб(н)озерня́стий;
• п. крупный – п. гру́бний;
• п. мелкий – п. дрібни́й;
• п. мелкозернистый – п. дрібнозернястий;
• п. морской – п. морськи́й;
• п. мягкий – п. м’яки́й;
• п. наносный – п. наносни́й;
• п. нормальный – п. норма́льний;
• п. острый – п. го́стрий;
• п. охристый – че́рен (-ну);
• п. переносной – п. передувни́й;
• п. пемзовый – п. пемзо́вий;
• п. плывучий – пливу́н (-на́);
• п. речной – п. річкови́й;
• п. сахарный – цукор-сипе́ць (-пцю́), цу́кор (-кру) піскови́й;
• п. сварочный, кузн. – п. зварни́й;
• п. средний – п. сере́дній;
• п. сыпучий, зыбучий – п.-сипе́ць (-пцю), п. сипки́й;
• п. фильтрационный – п. ціди́льний;
• п. формовочный – п. формівни́й.
Врезывать, врезать, -ся – (у)вріза́ти, (у)врі́зати, -ся; -ся в песок (о судне) – зашихо́вуватися, зашихува́тися.
Жесткий – тверди́й;
• ж. (шероховатый) – жорстки́й;
• ж. (негибкий) – цупки́й;
• ж. база – нерухо́ме меживі́сся;
• ж. песок – різки́й пісо́к (-ску́).
Наносной – наносни́й;
• н. (песок, ил) – наму́лений.
Охристый – вохри́стий;
• о. песок – че́рен (-ну).
Переносной – переносни́й;
• п., подвижной – походю́чий;
• п. песок – передувни́й пісо́к (-ску́);
• п. лестница – драби́на.
Плывучий – пливки́й;
• п. песок – пливу́н (-на́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Песок
• Как (что) песку морского – як (що) піску в морі (піску морського).
• Когда песок на камне взойдёт – як на камені пісок зійде (кукіль уродиться). Пр. Як на долоні волосся поросте. Пр. Як сова світ уздрить. Пр. Як свиня на небо гляне. Пр. Як у курки зуби виростуть. Пр.
• Песок сыплется из кого – порохня (іноді пісок) сиплеться з кого.
• Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (песочком) кого (разг.) – протирати, протерти з пісочком кого; давати, дати прочухана (прочуханки) кому; шпетити, вишпетити кого; переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого.
• Строить, построить на песке (перен.) – будувати, збудувати, побудувати (ставати, поставити) на піску.
Всходить
• Взойдёт солнце и к нам во двор; взойдёт солнце и над нашими воротами – загляне сонце і в наше віконце. Пр. І в наше віконце загляне (засяє, засвітить) сонце. Пр. Колись і перед моїм вікном сонечко зійде. Пр. Іще й на моїх воротях сонце засяє. Пр. Колись і перед моїми (нашими) ворітьми сонечко зійде. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Діждемо пори, що і ми вилізем з нори. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр.
• Когда песок на камне взойдёт – як на долоні волосся проросте (виросте). Пр. Як на камені пшениця вродить. Пр. Як сова світ уздрить. Пр. Як свиня на небо гляне. Пр. Як у курки зуби виростуть. Пр. Як п’явка крикне. Пр. Як дві неділі разом зійдуться. Пр. Як виросте трава на помості. Пр.
Песочек
• Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песочком кого – Див. песок.
Протирать
• Протереть глаза (глазки) деньгам (денежкам) (устар.) – промити очі (очиці) грошам (грошикам); прогайнувати, розтринькати (проц(в)индрити, промантачити гроші (грошики).
• Протирать, протереть с песком (с песочком) кого (разг.) – (те саме, що) Продирать, продрать (протирать, протереть, пробирать, пробрать) с песком (с песочком) кого (разг.). Див. песок.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

песо́к пісо́к,-ску́ (сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердого мінералу кварцу)
п. для штукату́рных рабо́т пісо́к для тинькува́льних робі́т
п. дроблёный пісо́к роздрі́бнений [подрі́бнений]
п. дю́нный пісо́к дю́нний (нанесений вітром на узбережжя морів, річок)
п. карье́рный пісо́к кар’є́рний [копне́вий]
п. ква́рцевый пісо́к ква́рцовий
п. кремнозёмный пісо́к кремнезе́мний
п. острозерни́стый пісо́к гострозерни́стий
п. са́харный цу́кор-пісо́к,-ру-піску́
п. строи́тельный пісо́к будіве́льний
п. фильтрацио́нный пісо́к фільтраці́йний
п. формо́вочный пісо́к формови́й [обрисо́вий]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Піщуга́ – глубокий песок.
Пливу́н, -на́ – летучий песок.
Рінь, -ни, ріня́к, -ка́ – крупный песок, гравий.
Щи́ре́ць, -рця́ –
1) нетронутая почва;
2) целина;
3) чистый песок.
• До щирця́ – до дна.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ.
2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Пісо́к, -ску́, м. Песокъ. Лучче ж буду в синім морі пісок їсти, ніж із нелюбом да вечеряти сісти. Мет. 101. Ум. Пісо́чок.
Піщуга́, -ги́, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.
Рінь, ріні, ж. Крупный песокъ, гравій. Каменец. у. Гол. Од. 62. Рінь в’їдається їй в нозі. Гол. III. 197.
Шорстки́й, -а́, -е́. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міус. окр. Шорстки́й пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. НВолын. у.
Щи́ре́ць, -рця, м.
1) Нетронутая подпочва, вообще что-нибудь нетронутое. НВолын. у., Радом. у.
2) Чистый песокъ. Гол. Од. 43. Желех. Щирець пісок шорсткість має. Любечъ.
3) Раст. Amarantus paniculatus L. ЗЮЗО. І. 111.
4) До щи́рця́. До дна, до конца, до остатка. Тоді й ми вип’єм до щирця. Алв. 37. Тут Демчиху, мабіть, допекло до щирця, бо аж засичала. МВ. (КС. 1902. X. 145). Попили й поїли усе до щирця.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Песок — пісо́к, -ску́.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Песо́къ = пісо́к, одно зерно піску — пісчи́на, глибо́кий — пісчуга́, зернатий — жорства́.
Зыбу́чій = д. Зы́бкій 1. — Зыбу́чій песо́къ = сипки́й. — Він мав собі захист у тім холодку від тяжкої спеки й сипко́го піску. О. Пч.
Хрящъ = 1. хрящ, хря́щик. 2. жорства́ (д. Песо́къ). 3. вере́та, рядни́на, хрящ (д. Холстъ).
Чура́ = жорства́ (д. Песо́къ).

Запропонуйте свій переклад