Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 40 статей
Запропонувати свій переклад для «поддерживать»
Шукати «поддерживать» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Подде́рживать, поддержа́ть – (в прямом и перен. смысле) підде́ржувати, підде́ржати, підтри́мувати, підтри́ма́ти; підмага́ти, підмогти́ кого́, ду́ху піддава́ти, підда́ти кому́, підпира́ти, підпе́рти кого́, стоя́ти за ким. [Щи́рим сло́вом, співчуття́м заго́їла ра́ни серде́чні, підтри́ма́ла (Коцюб.). Підпира́ли своє́ю пова́гою церко́вні бра́тства (Куліш). Я́кось розва́жить мене́, підмо́же мене́ та ду́мка, що ві́льно мені́ (М. Вовч.)].
• -живать, -жа́ть в беде, в нужде – зарато́вувати, заратува́ти, запомага́ти, запомогти́ кого́, підмага́ти, підмогти́, спромага́ти, спромогти́, підбичува́ти кого́ чим. [Грі́шми зарату́йте на поду́шне. Запомага́в зубо́жене коза́цтво (Куліш). Я запомі́г їх худо́бою, земле́ю. Чолові́к погорі́в – підбичу́йте його́. Узграни́чні пани́ спромага́ли козакі́в збро́єю (Куліш)].
• -живать, -жа́ть кого войском – підси́лювати, підси́лити, посилкува́ти кого́ ві́йськом.
• -жа́ть жизненную силу в ком – підживля́ти, підживи́ти, оживи́ти кого́.
• -живать разговор – підтри́мувати розмо́ву.
• -жа́ть вялый разговор – підживи́ти розмо́ву.
• -живать огонь – підживля́ти, підтри́мувати вого́нь.
• -живать жизнь чью – (опис.) держа́ти на сві́ті кого́. [Ти мою́ ста́рість весели́ш, ти мене́ на сві́ті держи́ш (Квітка)].
• -живать надежду – грі́ти наді́ю. [Неха́й раді́є, поки наді́я се́рце грі́є (Шевч.)].
• -живать родственные отношения – родича́тися з ким.
• -живать переписку с кем – листува́тися з ким.
• -живать порядок – доде́ржувати ладу́.
• -живать дружбу с кем – у при́язні бу́ти з ким.
• -живать раздор – підживля́ти ро́збрат, сва́рки.
• -живать иск – підпира́ти по́зов.
• -живать здание от разрушения – берегти́ буді́влю від руйна́ції.
• Подде́ржанный – підде́ржаний, підтри́маний, підси́лений и т. д.
Знако́мство –
1) с кем – знайо́мість, знако́мість (-мости), реже: спізна́ння, зазнава́ння, (диал.) знакі́мля з ким. [Нові́ знайо́мості, нові́ лю́ди (Н.-Лев.). У ме́не була́ з ним да́вня знайо́мість (Крим.)].
• Сделайте это мне по -ву – зробі́ть це мені́ по знайо́мості.
• Водить -во с кем (знаться) – зна́тися, води́тися з ким. [Проща́йте! Дай, бо́же, зна́тися! (Г. Барв.). Вони́ во́дяться з консула́ми (Крим.)].
• Свести, завести с кем -во – зазна́тися, зазнайо́митися з ким.
• Поддерживать -во с кем – підтри́мувати знайо́мість з ким.
• Прекратить, прервать -во с кем – припини́ти, перерва́ти знайо́мість із ким, відки́нутися від ко́го, розцура́тися з ким; 2) с чем – знайо́мість, ознайо́млення, обізна́ння з чим. [Обізна́ння з рі́зними проду́кціями (Азб. Ком.)].
Конта́кт –
1) (касание) конта́кт (-ту), близьке́ доторка́ння, до́тик (-ку).
• В -кте с кем – у конта́кті (в пого́дженні) з ким.
• Поддерживать -та́кт с кем – трима́ти конта́кт (звязо́к) з ким;
2) (предмет) до́тичка.
• -та́кт вызывной, сигнальный, скользящий, техн. – до́тичка визивна́, гаслова́, ковзна́.
Наде́жда – наді́я, (редко наді́яння), сподіва́ння, споді́ванка на що и що (з)роби́ти. [На вас уся́ моя́ наді́я (Кониськ.). Я зрі́кся наді́ї дізна́тися чого́сь (Крим.). Наді́ялись були́ ми, та й те наді́яння уже́ пропа́ло (М. Костом.). Уже́ (мені́) ва́жко – нема́ сподіва́ння (Крим.). Би́лося на́ше се́рце соло́дкими споді́ванками (Куліш). Не бу́де вже споді́ванки на життя́ і ра́дість (Крим.)].
• Несбыточная, неосуществимая -жда – незбу́тня, нездійсне́нна наді́я (споді́ванка), химе́ра.
• Слабая -жда – мала́ наді́я.
• Твёрдая -жда – найпевні́ша наді́я.
• Тщетная -жда – ма́рна (даре́мна) наді́я (споді́ванка).
• Быть в -жде на что – ма́ти наді́ю на що, сподіва́тися чого́.
• Нет ни малейшей -жды – найме́ншої наді́ї нема́(є).
• Нет -жды, что-(бы) – нема́ наді́ї, що(б); не наді́йно, що(б). [Не наді́йно, щоб сі лю́бощі скорени́ти (Г. Барв.)].
• -жда овладела его душой – наді́я опанува́ла йому́ ду́шу.
• Возлагать, полагать -жду на кого – поклада́ти (склада́ти, держа́ти, ма́ти) наді́ю на ко́го, упова́ти на ко́го. [Всі наді́ї поклада́ти на чужу́, незна́ну сто́рону, де ні́би-то жи́ти кра́ще бу́де (Рада). Не склада́ла на не́ї вели́ких наді́й (Мирний). Я впова́ла на не́ї, а вона́ он що зроби́ла мені́! (Звин.)].
• Лелеять, питать -жду, см. Леле́ять.
• Льстить, тешить себя -ждой – ті́шити себе́ наді́єю; срв. Льстить 2.
• Оправдывать -жды, см. Опра́вдывать 2.
• Не оставлять -жды – не покида́ти (не ки́дати) наді́ї (споді́ванки), не кида́тися наді́ї (споді́ванки).
• -жда осуществилась – наді́я (споді́ванка) справди́лася (здійсни́лася).
• Подавать -жду, большие -жды, см. Подава́ть.
• Подающий большие -жды – великонаді́йний, наді́йний.
• Поддерживать -жду в ком – підтри́мувати (підживля́ти) наді́ю в ко́му, чию́; грі́ти наді́ю; срв. Подде́рживать.
• Потерять -жду, лишиться -жды – втра́тити (згуби́ти) наді́ю, збу́тися наді́ї, збезнаді́ятися и (пров.) знаді́ятися, зневі́ритися; см. Потеря́ть и Лиша́ться. [Знаді́явся зовсі́м, щоб її́ ба́чити (Васильч.)].
• Потерявший -жду – зневі́рений.
• Исполненный, полный -дежд – спо́внений, по́вний наді́й.
Помога́ть, помо́чь – помага́ти, помогти́, допомага́ти, допомогти́ кому́, запомага́ти, запомогти́, спомага́ти, спомогти́ кого́ и кому́ чим и в чо́му, під(по)мага́ти, під(по)могти́ кого́ и кому́, пособля́ти, пособи́ти, підсобля́ти, підсоби́ти кому́, ра[я]тува́ти, поратува́ти, зарато́вувати, заратува́ти, підрато́вувати, підратува́ти, зара́джувати, зара́дити кого́ чим, у чо́му, до по́мочи (до помо́ги, до підмо́ги, у по́мочі, у приго́ді) става́ти, ста́ти кому́ чим, посилко́вувати, посилкува́ти кого́, прислуго́вувати, прислугува́ти кому́ (содействовать) сприя́ти кому́, (образно) підклада́ти ру́ки під ко́го, носи́ти во́ду на чий млин; Срв. Вспомога́ть, Пособля́ть, Подде́рживать. [Якби́ не біг, хто-б нам помі́г. Роби́, небо́же, то й бог (до)помо́же. Як міг, так допомі́г (Номис). Вони́ мене́ не запомо́жуть (Номис). Не мо́жу я сьому́ запомогти́ (М. Вовч.). То бу́де йому́ Госпо́дь милосе́рдний на вся́кім мі́сті спомага́ти (Март.). Ніко́го не спомо́же, не пора́дить (Гн.). Коли́-б не я, хто-б його́ поратува́в (Кониськ.). Вже коли́ не ви, так і ніхто́ більш не зарату́є мене́. Оди́н дру́гого в робо́ті підрату́є і грі́шми і худо́бою в потре́бі зази́чить (Франко). Як пособи́ти йому́ тепе́р, то й він коли́сь у приго́ді ста́не (Грінч.). І всім йому́ прислуго́вує, що зна і що зду́жа (Квітка). Неха́й вам до́ля сприя́є (Гол.)].
• Да -жет вам бог! – Бо́же поможи́ вам! Хай вам бог помага́є (помо́же)!
• Если вы это предпримете, я буду вам -га́ть – якщо ви за це ві́зьметеся, я вам допомага́тиму (підпомага́тиму), пособля́тиму (підсобля́тиму), става́тиму до по́мочи (до помо́ги, до підмо́ги).
• -га́йте друг другу – запомага́йте оди́н о́дного, става́йте до по́мочи оди́н о́дному и т. п. -га́ть кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым – спромага́ти, спромогти́ кого́ чим. [Я-ж їх спромага́ла, в лю́ди виво́дила (Київщ.). Узграни́чні пани́ спромага́ли козакі́в збро́єю і всім припа́сом до похо́ду в туре́цькі зе́млі (Куліш)].
• -мо́чь кому деньгами – (до)помогти́ кому́, запомогти́, спромогти́, заратува́ти, підмогти́, підратува́ти кого́ гроши́ма (грі́шми).
• -мо́чь кому в нужде – допомогти́, спомогти́ кому́, запомогти́, поратува́ти, заратува́ти кого́ в біді́, в приго́ді.
• Он -мо́г мне во всех моих нуждах – він запомі́г (заратува́в, поратува́в, зара́див) мене́ в усі́х мої́х потре́бах.
• -мо́чь кому советом – ра́дою зара́дити (пора́дити) кого́, ра́ди (и ра́ду) да́ти кому́ (чим). [Ви нас за те своє́ю ра́дою зара́дите (Основа 1861)].
• -мо́чь горю – зара́дити, запобі́гти, запомогти́ ли́хові, го́рю.
• Как этому (здесь) -мо́чь? – як цьому́ (тут) зара́дити (пора́дити)? яку́ цьому́ (тут) ра́ду да́ти?
• А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мо́чь? – а чи-ж не мо́жна тому́ що пора́дити (чим зара́дити)? а чи-ж не мо́жна тут чого́ вра́дити (яку́ ра́ду да́ти)?
• Я тут ничем не могу -мо́чь – я тут нічо́го не вра́джу (не вра́ю).
• Не знает чем и -мо́чь себе – не зна́є, чим і запомогти́ся (заратува́тися, зара́дитися), чим себе́ й пора́дити.
• -мо́чь себе тем, что есть – запомогти́ся (заратува́тися, зара́дитися) тих, що є, що бог дав.
• Он не знает, как себе -мо́чь в такой беде – він собі́ ра́ди не добере́ (не прибере́), він собі́ ра́ди не дасть, він не вмі́є себе́ пора́дити у цій (у такі́й) приго́ді.
• Эти капли -га́ют от кашля – ці ка́плі помага́ють про́ти ка́шлю, помічні́ на ка́шель.
• Это не -жет мне – це мені́ не (до)помо́же (не посо́бить), (не выручит из беды) це мене́ не зарату́є (не врату́є).
• Ничто не -га́ет – нічо́го не помага́є(ться), не пособля́є(ться), ніщо́ не стає́ в приго́ді (не дає́ ра́ди).
• Ничто не -гло́ – нічо́го не помогло́ся (не пособи́лося), ніщо́ не зара́дило, не вра́дило.
• Это нисколько не -га́ет его счастью – це ані трі́шечки не додає́ до його́ ща́стя. -ги́те! – ра[я]ту́йте! про́бі!
Поря́док – поря́док (-дку), ряд (-ду), лад (р. ла́ду́), стрій (-ро́ю), по́лад, розпоря́док, (в действии, в работе) ра́да, чин (-ну), (очередь следования) че́рга́, ко́лія. [Грома́дський поря́док (Куліш). Після тата́рщини нові́ поря́дки на Украї́ні поста́ли (Куліш). Наро́дній добро́бут зале́жить від то́го, які́ зако́ни даю́ть наро́дові ряд (Леонт.). Держа́вний лад. Прива́тна вла́сність, то – осно́ва тепе́рішнього капіталісти́чного ладу́ (Єфр.). Світови́й стрій одві́чний (Л. Укр.). Ні ладу́, ні по́ладу нема́. Життя́ почина́лось своє́ю черго́ю (Коцюбинськ.). Тепе́р прийшла́ ко́лія, так тре́ба йти].
• Привычный -док (обыкновенье) – зви́ча́й (р. зви́ча́ю).
• Установленный -док (правило) – устано́ва. [Сам я зна́ю всі вхо́ди й звича́ї в (йо́го) ха́ті (Франко). У ньо́го (па́на) така́ встано́ва, що попе́реду відроби́ па́нові, хоч-би ту громові́ ку́лі леті́ли, а вже відта́к – собі́ (Франко)].
• В -дке – як слід, у поря́дку. [У ме́не все як слід, ка́же Ове́рко: худо́бі позано́сив, понапува́в, клу́ня і возі́вня на замку́ (Кониськ.)].
• В таком -дке размещать(ся) (о людях) – таки́м ладо́м, таки́м розпоря́дком ста́вити, поста́вити (става́ти, ста́ти).
• По -дку – по ря́ду, по ря́ду че́рги, за ря́дом, по ко́лії, у поря́док. [Спа́ло на ду́мку й мені́, дові́давшись пи́льно про все з поча́тку, списа́ти по ря́ду (Єв.). Він пра́вив по ря́ду че́рги своє́ї слу́жбу перед бо́гом (Єв.). Тоді́ по ко́лії підхо́дили і дру́гі (до сто́лу) і ко́жен розпи́сувавсь (Свид.)].
• В -дке содержать (дело) – ма́ти, трима́ти (спра́ву) в поря́дку; на поря́дках соде́ржувати (спра́ву). [Господа́рство соде́ржувала на поря́дках (Квіт.)].
• Давать -док – знахо́дити, знайти́ лад кому́, чому́, дава́ти, да́ти лад кому́, чому́, знахо́дити, чини́ти, дава́ти ярмі́с кому́, чому́, ряди́ти, уряди́ти, розпоряди́ти що. [Ві́йсько стоя́ло, ладу́ не зна́ло, пан Іва́н ішо́в, лад ві́йську знайшо́в. Мене́ на дво́рі дру́гі дожида́ються; – тре́ба усі́м ярмі́с да́ти (Мирн.). Старшина́ приї́де, розпоряди́ть та й знов на ху́тір. Чолові́к ми́слить, а бог ря́дить].
• Приводить в -док –
1) (о деле, работе или группе предметов) дово́дити, дове́сти до ладу́, роби́ти, зроби́ти лад чому́, зво́дити, зве́сти до поря́дку (на лад), упорядко́вувати, упорядкува́ти, ула́годжувати, ула́годити, ула́джувати, ула́дити, уладна́ти, направля́ти, напра́вити що. [Си́лувалась доро́гою упорядкува́ти свої́ думки́, зупини́ти їх на чім-не́будь одні́м (Франко). Хтось штовхну́в ді́жечку з водо́ю… пооблива́в оде́жу, з’яви́вся сто́рож… і дові́в зно́ву все до ладу́ (Грінч.)];
2) (о предметах отдельных) оправля́ти, опра́вити, обла́годжувати, обла́годити, опоря́джувати, опоряджа́ти, опоряди́ти, упоря́джувати, упоряджа́ти, упоряди́ти, припоряджа́ти, припоряди́ти, наряджа́ти, наряди́ти, направля́ти, напра́вити, виладно́вувати, ви́ладнати, по́рати, упо́рати що; (наводить чистоту) прибира́ти, прибра́ти, чепури́ти, причепури́ти -ся (себя), відхре́щувати, відхрести́ти. [Збери́ всі чо́вни, що оста́лись, і га́рно за́раз їх опра́в (Котл.). Тре́ба упоряди́ть шко́лу. Ми йому́ ґа́нки наряди́ли. Пого́нич узя́в по́рати санки́ (Крим.). Вми́лася холо́дною водо́ю, щоб не зна́ти було́ сліз, ще причепури́лася тро́хи й пішла́ (Грінч.). Там таке́ вдо́ма заста́ла, що наси́лу-си́лу відхрести́ла (Свид.)].
• Заводить -дки – порядкува́ти; лад, поря́док, розпоря́док запрова́джувати, запрова́дити. [Коза́цтво перебива́ло королі́вським уря́дам порядкува́ти по свої́й уподо́бі (Куліш)].
• Заведены, существуют -дки – звича́ї пово́дяться. [Що то за лю́ди в ній (у бу́рсі) живу́ть, і що то за звича́ї пово́дяться в ній (Яворн.)].
• -док наводить в чём – лад дава́ти, да́ти, лад роби́ти, лад знахо́дити чому́, упорядко́вувати, упорядкува́ти, на лад зво́дити, зве́сти́ що. [Дячи́ха господарюва́ла і всьому́ лад дава́ла (М. Вовч.)].
• Прийти в -док – зійти́, спа́сти на лад. [Як попорядку́є з ти́ждень, то на́че все й на лад спаде́ (Мова)].
• Стать, поставить на -док дня – ста́ти, поста́вити на че́ргу дня, на поря́док де́нний. [Жіно́че пита́ння ста́ло наре́шті тут (у Галичині́) на че́ргу дня (Єфр.)].
• Соблюдать -док – доде́ржувати, доде́ржати поря́дку, гляді́ти, догляді́ти поря́дку. [Гляди́, дя́дьку, поря́дку].
• Нарушать -док – пору́шувати, пору́шити лад, поря́док, розпоря́док, лама́ти, злама́ти зви́ча́й, -ча́ї.
• Нарушение -дка – пору́шування, пору́шення ладу́ и т. д., лама́ння звича́ю, -їв.
• Плохие -дки – безла́ддя (-дя), бе́злад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) – безуря́ддя.
• Никакого -дка не стало – нія́кого ладу́ не ста́ло.
• Поддерживать -док – пильнува́ти ладу́.
• Правовой -док – пра́вний, правови́й лад.
• Смотреть за -дком – ве́сти́ поря́док.
• По поря́дку – підря́д, по-че́рзі́, по́ряду.
• В алфавитном -ке – за абе́ткою, в абе́тковім поря́дку.
• В обычном -ке – звича́йним поря́дком.
• В спешном -ке – нега́йно, спі́шно.
• В -ке очереди – за ря́дом, по ря́ду че́рги.
• В -ке настоящего постановления – поря́дком ціє́ї постано́ви.
• В -ке назначения, выдвижения – поря́дком призна́чення, висува́ння.
• В судебном -ке – судо́вно[е].
• Для -ку (без существен. надобности) – для годи́ться.
• В -ке вещей – як во́диться, як звича́йно, як слід, як годи́ться.
• Это в -ке вещей – це річ звича́йна.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Мнение – думка, погляд, переконання;
• быть высокого мнения о ком, о чём – бути високої думки (високого подуму) про кого, про що;
• быть высокого мнения о себе – бути високої думки про себе; багато про себе думати; високо нестися; заноситися (в хмари); (иногда фам.) кирпу гнути;
• высказывать, высказать своё мнение о чём – висловлювати, висловити свою думку (свій погляд, свою гадку, иногда свій суд, свій присуд) про що; подавати, подати свою думку про що; виявляти, виявити свій погляд на що; (иногда) давати, дати свій суд над чим;
• иметь о ком хорошее мнение – бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку;
• обмен мнениями – обмін думками;
• общественное мнение – громадська думка (громадський подум);
• особое мнение – окрема думка, окремий погляд;
• оставаться, остаться при своём мнении – зоставатися, зостатися при своїй думці (з власною думкою, при своєму погляді), лишатися з власною думкою; держатися, додержуватися своєї думки; обстоювати свою думку, (иногда – только не соверш.) стояти на своєму;
• поддерживать, поддержать мнение чьё – підтримувати, підтримати (піддержувати, піддержати, підпирати, підперти) думку чию;
• по нашему мнению – на нашу думку, на наш погляд, ми вважаємо (гадаємо);
• по мнению чьему – [як] на думку (на гадку) чию, на погляд (суд) чий, з чийого погляду, як гадає (думає) хто, така думка (гадка) чия, в кого, як на кого;
• по общему мнению – на загальну думку, як усі думають (гадають);
• придерживаться какого мнения – дотримуватися, триматися, додержуватися, держатися якої думки (гадки, якого погляду);
• при своём мнении остаться – не змінити своєї думки;
• присоединяться (присоединиться) к чьему мнению – приставати (пристати) на чию думку, приєднуватися (приєднатися), прилучатися (прилучитися) до чиєї думки;
• разделять чье-либо мнение – поділяти чию думку (гадку), чий погляд, бути такої самої (такої ж) думки, як хто;
• расходиться во мнениях – розійтися в поглядах;
• соглашаться с чьим-либо мнением – погоджуватися з чиєю думкою (гадкою), приставати на чию думку (гадку);
• укрепиться во мнении – зміцніти (зміцнитися) на думці (на гадці);
• я иного мнения – я іншої думки (гадки, іншого погляду), я інакше думаю (гадаю), я маю іншу думку (гадку, інший погляд);
• я того мнения, что… – я тієї (такої) думки (гадки), що…, моя думка (гадка) така, що , на мою думку (гадку), я так думаю (гадаю), як на мене, то…[Я зовсім не хочу знати, що говорять про мене за моєю спиною – я й без того про себе досить високої думки (О. Вайлд)]. Обговорення статті
Порядок – порядок, добрий стан, злагодженість, узгодженість, організованість, дисципліна, (строй) лад, стрій, устрій, (последовательность) послідовність, (очередь) черга, черговість, (обычай) зви́ча́й, (общественные отношения) порядки, зви́ча́ї, (способ) спосіб, метод:
• боевые порядки пехоты – бойові порядки піхоти;
• в административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком;
• в алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку;
• в бесспорном порядке – безсуперечно;
• вводить порядки – заводити, запроваджувати лад;
• вещи одного (и того же) порядка – речі того самого роду;
• в надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що);
• в надлежащем порядке (проводить) – (переводити) установленим порядком;
• в порядке очереди – за чергою, по черзі (по ряду);
• в обычном порядке – звичайним ладом (порядком);
• в пожарном порядке (шутл.) – нагально; блискавично; як оком змигнути; ніби десь горить;
• в порядке дискуссии – порядком дискусії;
• в порядке исключения – як виняток;
• в порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження;
• в порядке назначения – як призначення;
• в порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою;
• в порядке обсуждения – як обговорення;
• в порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію);
• в порядке чего – з метою (заради, на предмет) чого, для чого, як що;
• в принудительном порядке – примусово;
• в произвольном порядке – довільно, в довільному порядку;
• всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку;
• в спешном порядке – нагально, негайно, спішно;
• в установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено;
• дело такого порядка – річ ось яка;
• для порядка – для порядку; для годиться;
• заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати;
• законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно;
• идти своим порядком – іти (собі) своїм звичаєм (своєю чергою, (диал.) своїм трибом);
• изменить порядок – повернути лад;
• наводить порядок – давати порядок (лад), порядкувати;
• напряжение порядка 100 вольт – напруга близько (коло) 100 вольт;
• нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї);
• нет никакого порядка – нема (немає) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема (немає);
• номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду);
• общественный порядок – громадський порядок;
• одного [и того же] порядка – того самого ряду;
• по давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом;
• поддерживать порядок – пильнувати ладу;
• по порядку – по черзі, послідовно; по ряду; (№ по порядку) чергове число;
• порядок ближний, дальний – (физ.) порядок близький, далекий;
• порядок вещей – порядок речей;
• порядок дня – порядок денний;
• порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що; порядкувати;
• приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що;
• приводить себя в порядок – опоряджатися;
• призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого;
• располагать что в возрастающем (убывающем) порядке – розташовувати (розміщати) що в висхідному (низхідному), зроставому (спадному) порядку;
• располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати;
• своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить;
• следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу), вести порядок; доглядати ладу;
• соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу);
• соображения тактического порядка – міркування тактичного роду, тактичні міркування;
• судебным порядком – судом (через суд), судовно;
• считать по порядку – лічити з ряду, від ряду;
• установленный, существующий порядок – заведений лад;
• учреждать порядок – запроваджувати лад;
• число по порядку – порядкове число;
• это в порядке вещей – це звичайна (природна, нормальна) річ, це нормально (природно).
[Що в порядку лежить — саме в руку біжить (Пр.). О музо, панночко Парнаська! Спустись до мене на часок; Нехай твоя научить ласка, Нехай твій шепчеть голосок, Латинь к війні як знаряджалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був (І.Котляревський). Непосидяча Онися вешталась до самого вечора по покоях та по пекарні, та по коморах, — і ввечері вже скрізь був порядок та чистота (І.Нечуй-Левицький). Дома теж немає у неї ніякого порядку: одежа розкидана, кісники та стрічки і на печі, і під піччю валяються, де скинула що — там воно лежатиме хоч і вік (П.Мирний). — Пустіє, глухне наш край!  Незабаром й запліснявіє серед такої каламуті! — казав іноді Мирін, згадуючи давнє. — І порядки які тепер настали!? Що воно за порядки?.. Свій свого у неволю правторить… Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла… (П.Мирний). Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку (М.Коцюбинський). Чує Хо, як сільський учитель обіцяє хитромудро керувати поміж підводними каміннями сучасних порядків, а таки доплисти, куди треба, таки досягти своєї мети… (М.Коцюбинський). У фризієра Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину з водою для волосся (Л.Мартович). Навівши порядок і позбиравши черепки в пелену, довго вичитувала Титарчиха хлопцям, стоячи коло дверей (С.Васильченко). Поклавши всі своï ïстівні достатки на верстаті, поставивши поруч для порядку одв’язаний від торби походовий казаночок, він уже заходився краяти хліб, як зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоïвся (В.Підмогильний). Пиріг тепер сидить на особливому режимі, звідки він періодично виходить і сідає знову, ріжучи когось раз у раз для порядку (П.Вольвач). У нього дружина повинна бути леді, і то доброго роду, з такими манерами й вишуканістю, як у місіс Вілкс, і з таким же вмінням давати лад великому господарству (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел). На світі залишилося багато безладу після тих, хто хотів довести його до ладу (Лешек Кумор). Лікар, який вважає, що у вас усе в порядку, працює тільки в військкоматі]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДДЕ́РЖИВАТЬ кого ще підпира́ти, підставля́ти плече́ кому, тягну́ти ру́ку за ким, (порядок, діло) трима́ти;
та́йно поддержать стоя́ти за спи́ною;
поддержать знако́мство води́ти хліб та сіль, і да́лі товаришува́ти;
поддержать мора́льно підтри́мувати на ду́сі;
поддержать перепи́ску і да́лі листува́тися;
поддержать ту́ловище в вертика́льном положе́нии (про звірів) стоя́ти на за́дніх ла́пах;
поддерживающий що /мн. хто/ підтри́мує тощо, ста́вши підтримувати, покли́каний підтри́мати, підтри́мувач див. ще помагающий, прикм. підтримко́вий, підтри́мувальний, підпру́жній, /брус/ хребе́тний, плечови́й, для пі́дтримки, реконстр. пі́дтри́мчий, фраз. ві́рний [поддерживающий до́гмы вірний до́гмам], оказ. яки́й /що, мн. хто/ за;
поддерживающий компа́нию ра́ди́й бува́ти в товари́стві;
поддерживающий перепи́ску і да́лі листу́ючись;
поддерживающий поря́док покли́каний трима́ти поря́док;
поддерживающий равнове́сие хребе́тний, для пі́дтримки рівнова́ги;
поддерживающий разгово́р підтри́мувач розмо́ви;
поддерживающий ро́дственные свя́зи зви́клий родича́тися;
поддерживающий тради́цию ві́рний тради́ції;
не поддерживающий оказ. яки́й /що, мн. хто/ про́ти;
поддерживающийся/поддерживаемый підпи́раний, підтри́муваний, підде́ржуваний /додержуваний/;
поддерживающий підпе́ртий.
СВЯЗЬ ще пов’я́зання, по́в’язь, уроч. су́в’язь, (в’язка) тех. в’язь, фраз. конта́кти [поддержива́ть связь підтри́мувати конта́кти];
связь времён пере́гук вікі́в;
без связи без жо́дного зв’язку́ /скла́ду/, стил. перероб. незби́тий доку́пи;
в связи́ с з о́гляду на;
в э́той связи́ під цим о́глядом;
вне вся́кой связи без нія́кого зв’язку́;
со связями стил. перероб. скрізь ма́є ру́ку.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поддерживать, поддержать – підтри́мувати, -мую, -муєш, підтри́ма́ти, -ма́ю, -ма́єш.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Достоинство – гідність, достойність; (качество, ценность) – вартість. С достоинством – поважно. Сохранять достоинство – повагу до себе тримати. Чувство собственного достоинства – самоповага. Лишить человеческого достоинства – позбавити людської гідности; упослід(н)ити. Ценить по достоинству – віддавати кому належне; шанувати кого по заслузі. По достоинству – по заслузі. Поддерживать достоинство – утримувати гідність. Достоинства этого проекта следующие – вартості цього проєкту такі.
Мнение – думка. По (моему) мнению – на (мою) думку; на (мій) погляд; як я гадаю. Укрепиться во мнении – зміцніти на думці. Общественное мнение – громадська думка. Поддерживать мнение – підпирати думку. Придерживаться какого мнения – додержуватися якої думки. Оставаться при своем мнении – лишатися з власною думкою; держатися, додержуватися своєї думки; обстоювати свою думку; стояти на своєму. Особое мнение – окрема думка; окремий погляд. Соглашаться с чьим мнением – приставати на чию думку, гадку. Обмен мнений – обмін думок, думками.
Надежда – надія; сподівання; сподіванки. Поддерживать надежды – гріти надії. Слабая надежда – мала надія. Питать надежду – держати, мати, покладати надію. Потерять надежду – втратити надію. Быть в надежде – мати надію. Полагать, возлагать надежды – покладати надію на кого, на що. Льстить себя надеждой – мати милу надію на що. Оправдывать надежды – справджувати, здійснювати надії, сподівання. Твердая надежда – певна надія.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Поддерживать, -жать – підтри́мувати, підтри́мати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Поддерживать
• Поддерживать дружбу с кем – у дружбі (у приязні) бути з ким; тримати (підтримувати) дружбу з ким.
• Поддерживать, поддержать кого в беде, в нужде – зарятовувати, зарятувати (запомагати, запомогти) кого чим; підмагати, підмогти кого, чим.
• Поддерживать порядок – додержувати (пильнувати) ладу.
Мнение
• Быть высокого мнения о ком, о чём – бути високої думки (високого подуму) про кого, про що.
• Быть высокого мнения о себе – бути високої думки про себе; багато про себе думати; високо нестися; заноситися (в хмари); (іноді фам.) кирпу гнути.
• Высказывать, высказать своё мнение о чём – висловлювати, висловити свою думку (свій погляд, свою гадку, іноді свій суд, свій присуд) про що; подавати, подати свою думку про що; виявляти, виявити свій погляд на що; (іноді) давати, дати свій суд над чим.
• Иметь о ком хорошее мнение – бути про кого доброї думки; мати про кого добру думку.
• Общественное мнение – громадська думка (громадський подум).
• Особое мнение – окрема думка; окремий погляд.
• Оставаться, остаться при своём мнении – зоставатися, зостатися при своїй думці (з власною думкою, при своєму погляді); стояти на своєму.
• Поддерживать, поддержать мнение чьё – підтримувати, підтримати (піддержувати, піддержати, підпирати, підперти) думку чию.
• По мнению чьему – [Як] на думку (на гадку) чию; на погляд (суд) чий; з чийого погляду; як гадає (думає) хто; така думка (гадка) чия, в кого; як на кого.
• По общему мнению – на загальну думку; як усі думають (гадають).
• Придерживаться какого мнения – дотримуватися, триматися якої думки (гадки, якого погляду).
• Присоединяться (присоединиться) к чьему мнению – приставати (пристати) на чию думку; приєднуватися (приєднатися), прилучатися (прилучитися) до чиєї думки.
• Разделять чьё-либо мнение – поділяти чию думку (гадку), чий погляд; бути такої самої (такої ж) думки, як хто.
• Соглашаться с чьим-либо мнением – погоджуватися з чиєю думкою (гадкою); приставати на чию думку (гадку).
• Укрепиться во мнении – зміцніти (зміцнітися) на думці (на гадці).
• Я иного мнения – я іншої думки (гадки, іншого погляду); я інакше думаю (гадаю); я маю іншу думку (гадку, інший погляд).
• Я того мнения, что… – я тієї (такої) думки (гадки), що…; моя думка (гадка) така, що…; на мою думку (гадку); я так думаю (гадаю); як на мене, то…
Порядок
• В административном порядке – адміністративно; адміністративним порядком.
• В алфавитном порядке – за абеткою (за алфавітом); в абетковому (в алфавітному) порядку.
• В надлежащем порядке (держать что-либо) – як слід (як годиться, як треба, як належить) (тримати що).
• В обычном порядке – звичайним ладом (порядком).
• В пожарном порядке (шутл.) – Див. пожарный.
• В порядке нагрузки – як навантага (як навантагу); як навантаження.
• В порядке назначения – як призначення.
• В порядке настоящего постановления – за цією (у згоді з цією) постановою.
• В порядке очереди – за чергою; по черзі (по ряду).
• В порядке предложения – як пропозиція (як пропозицію).
• Всё в порядке (перен.) – усе гаразд; усе як слід; усе справне, справно; усе в порядку.
• В спешном порядке – нагально; негайно.
• В установленном порядке – заведеним порядком (ладом); як заведено.
• Дело такого порядка – річ ось яка.
• Для порядка – для порядку; для годиться.
• Заводить, завести порядок – лад (порядок) запроваджувати, запровадити; порядкувати, упорядкувати.
• Законным порядком, в законном порядке – законним порядком; законно.
• Нарушать порядок – порушувати лад (порядок); ламати, зламати звичай (звичаї).
• Нет никакого порядка – нема(є) ніякого ладу; ні ладу, ні поладу нема(є).
• Номер по порядку – порядковий номер; чергове число; номер по черзі (по ряду).
• Одного [и того же] порядка – того самого ряду.
• По давно заведённому порядку – як давно заведено; давно заведеним ладом.
• Поддерживать порядок – пильнувати ладу.
• Порядок наводить, навести в чём – лад давати, дати (робити, зробити, іноді знаходити, знайти) чому; упорядковувати, упорядкувати що.
• Приводить, привести в порядок что – давати, дати (робити, зробити) лад чому; доводити, довести до ладу що; упорядковувати, упорядкувати що; доводити, довести до ума (до розуму) що.
• Призывать, призвать к порядку кого – закликати, закликати до порядку кого.
• Располагать, расположить в алфавитном порядке – розташувати (дати) в алфавітному порядку; абеткувати, заабеткувати.
• Своим порядком – своїм порядком (ладом, звичаєм); як належить.
• Следить, смотреть за порядком – глядіти порядку (ладу); стежити за порядком; пильнувати порядку (ладу).
• Соблюдать порядок – додержувати порядку (ладу).
• Судебным порядком – судом (через суд).
• Это в порядке вещей – це річ звичайна (природна, нормальна); це нормально (природно).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

подде́рживать, поддержа́ть підтри́мувати, підтри́мати

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Запомага́ти, запомо́гти́ (кого́ чим) – помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь.
Підмага́ти, підмогти́, -мо́жу, -жеш –
1) помогать, помочь;
2) кого чим – поддерживать, поддержать.
Підпира́ти, підпе́рти, -діпру́, -пре́ш –
1) що – подпирать, подпереть;
2) під що – стискивать, стиснуть, спереть;
3) кого – поддерживать, поддержать.
Посилкува́ти, -ку́ю –
1) помогать, поддерживать;
2) кормить, накармливать.
Рода́тися –
1) з ким – родниться, вступать в родство;
2) до ко́го – поддерживать родственные отношения с кем, признаваться в родстве к кому.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Поддерживать, -жать –
1) (оказывать поддержку) – підде́ржувати, підде́ржати, підтримувати, підтримати; (помогать) – спомага́ти, спомогти, підпира́ти кого́, підпе́рти кого́; п. здание (в предупреждение разрушения) – берегти буді́влю від руйна́ції;
2) (соблюдать, не прекращать) – держа́ти що, доде́ржувати, доде́ржати чого́; п. переписку с кем – листува́тися з ким; п. порядок – доде́ржувати порядку (ла́ду); п. равновесие – держа́ти рівнова́гу.
Иск – по́зов, по́з(о)ву; и. встречный – супротивний по́зов; и. первоначальный – початко́вий по́зов; возбуждать, возбудить иск – розпочина́ти, розпоча́ти по́зов; выступить с иском против кого – позива́ти кого́, виступа́ти з по́зовом на, про́ти ко́го; предъявлять, предъявить иск (к кому) – позива́ти, по́зов заклада́ти, заложити на кого́; по делу по иску гражданина Н. – в спра́ві по́з(о)ву громадянина Н; поддерживать иск – підпира́ти, підтримувати по́зов.
Мнение – ду́мка, га́дка, по́гляд (-ду); м. общепринятое – ду́мка загалу́, ду́мка всіх, (скрізь, всюди) засво́єна ду́мка; м. общественное – грома́дська ду́мка; м. особое – окре́ма ду́мка; быть иного мнения – ма́ти і́ншу ду́мку; высказывать свое мнение – висло́влювати (подава́ти) свою ду́мку; мы остаемся при своем мнении – ми й нада́лі так ду́маємо, на́ша ду́мка лиша́ється та са́ма; обмениваться, обменяться мнениями – обра́джуватися, обра́дитися, порозумі́ватися, порозумі́тися про що, спільно́ обмірко́вувати, обміркува́ти що; оставаться при особом мнении – лиша́тися з окре́мою ду́мкою; по моему мнению – на мою ду́мку, як на ме́не, як я гада́ю; по общему мнению – на ду́мку всіх, на ду́мку загалу́; поддерживать мнение – підтримувати ду́мку; (новыми аргументами) – підпира́ти ду́мку; придерживаться такого мнения – доде́ржувати тако́ї ду́мки; разделять чье-л. мнение, соглашаться с чьим-л. мнением – пристава́ти, приста́ти на чию ду́мку, прийма́ти, прийняти чию ду́мку.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл.
1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. І. 137. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр.
2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. Левиц. І. 535.
3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. Мнж. 92.
4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Г. Арт. (О. 1861. III. 112). Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. Ном.
5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє. Шевч.
Запомага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запомогти́, -можу́, -жеш, гл. Помогать, помочь, поддерживать, поддержать, давать, дать помощь. Я запоміг їх худобою, землею. НВолын. у. Запомагав зубожене козацтво. К. ЦН. 173. Вони мене не запоможуть. Ном. № .
Нічни́к, -ка́, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. См. Ночник 3.
Підде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. підде́ржати, -жу, -жи́ш, гл. Поддерживать, поддержать. Безсильного піддержав. К. Іов. 55.
Підмага́ти, -га́ю, -єш, сов. в. підмогти́, -можу́, -жеш, гл.
1) Помогать, помочь.
2) — кого́. Поддерживать, поддержать. Якось розважить мене, підможе мене та думка, що вільно мені. МВ. (О. 1862. III. 77).
Підпіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл.
1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла. Рудч. Ск. І. 17.
2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце. Чуб. V. 435.
3) Поддерживать, поддержать, помочь. К. ЦН. 277. Підпірали своєю повагою церковні братства. К. ХП. 115. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту. К. Іов. 55.
Посилкува́ти, -ку́ю, -єш, гл.
1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду.
2) Кормить, накармливать. Гн. І. 174.
Похліби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним. Черк. у.
Рода́тися, -да́юся, -єшся, гл.
1) Родниться, вступать въ родство. Александров. у.
2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Черк. у. Хто з нами родається, той і родич нам. Лебед. у.
Стоя́ти, стою́, -ї́ш, гл.
1) Стоять. Під тією калиною стоїть козак з дівчиною. Мет. 79. Мороз не велик, та стоять не велить. Ном. № 646.
2) Стоять станомъ, лагеремъ. По одну сторону на заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. ЗОЮР. По тім боці на толоці, там цигане стояли. Мет. 87.
3) Ожидать, подождать, стоять. Стій, милий, не вмірай. Нп.
4) — за чим. Дорожить чѣмъ. Я за волами не стою, — беріть їх. Зміев. у.
5) — за що. Считаться чѣмъ, быть чѣмъ, составлять что. В мене те стоїть за лихо пекуче, що мені слова промовити не вільно. МВ. II. 86.
6) — за ко́го. Стоять за кого, поддерживать, держать сторону кого.
7) Быть, находиться. Моє серце в сльозах стоїть. Гол. IV. 465.
8) — над гро́бом. Одной ногой въ гробу стоять. Я над гробом стою, брехати не хочу. НВолын. у.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Поддерживать, поддержать — підтри́мувати, підтри́мати.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Подде́рживать, поддержа́ть, ся = підде́ржувати, підтри́мувати, підпира́ти, підде́ржати, підтри́мати, підпе́рти; запомога́ти, підпомога́ти, заси́лювати, підбі́чувати, запомогти́ і т. д. д. Защища́ть і Охраня́ть. — Вона за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. — П. ро́дственныя споше́нія = рода́ти ся.
Родство́ = роди́нність, сро́дство (Кр.), кре́вність, покре́венство. — А в мене у Київі було сродство: тїтка. Кр. — Єсть покревенство духовноє між тим, которий крестить і тим, которий крестить ся. Б. Н. — Родство́ подде́рживать = родича́ти ся. — Він не дуже то родичаєть ся з ними. н. о.

Запропонуйте свій переклад