Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «подшипник»
Шукати «подшипник» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Подши́пник – підчі́пок (-пка), підчі́пник, підши́йник, вальни́ця.
Коренно́й –
1) см. Корнево́й 1;
2) перен. (основной) корінни́й, докорі́нни́й, осно[і]вни́й, (исконный) пе́рвісний, споконві́чний. [Одне́ з корінни́х завда́нь (Касян.). Тре́ба докорі́нних спо́собів шука́ти, як з ко́ренем ви́рвати ли́хо (Єфр.)].
• -на́я причина – корінна́ (основна́) причи́на.
• -но́е различие – основна́ відмі́нність (різни́ця).
• -ны́м образом – в ко́рені, ґрунто́вно.
• -но́е (радикальное) средство – докорі́нни́й (радика́льний) спо́сіб (-собу).
• -но́й закон – осно[і]вни́й зако́н.
• -но́й зуб – ку́тній зуб, кутня́к (-ка́).
• -на́я лошадь, см. Коренни́к 1.
• -но́й парус (на речных судах) – сере́днє (вели́ке) вітри́ло.
• -на́я рыба – крутосолі́нка.
• -но́й уксус – перегі́нний о́цет, міцни́й (пере́гнаний, перепу́щений) о́цет (р. о́цту).
• -но́й житель – тубі́лець (-льця), оса́дник, туте́шній з ді́да-пра́діда, краяни́н.
• -но́е население – тубі́льці (-ців), корінна́ лю́дність (-ности). [У Ки́їві стріва́лися між собо́ю аж три націона́льності – корінна́ місце́ва украї́нська, по́льська й росі́йська (Єфр.)].
• -но́й киевлянин – приро́дний (прирожде́нний, роди́мий) кия́нин.
• -но́й дворянин – дворяни́н да́внього ро́ду (з ді́да-пра́діда), родови́й (предкові́чний) дворяни́н.
• -ной сват – молодо́ї ба́тько, ба́тько нарече́ної.
• -ное слово, грам. – корінне́ сло́во.
• -но́й слог, грам. – корене́вий склад.
• -но́й язык – рі́дна мо́ва.
• -но́е месторождение, -ные породы, геол. – пе́рвісне родо́ви́ще, пе́рвісні поро́ди (матери́к).
• -но́й вал, подшипник, техн. – головни́й вал (-ла), головна́ вальни́ця;
3) сущ., см. Коренни́к 1.
Лоды́жка, Лоды́га –
1) анат. malleolus – кі́сточка, щи́колодка, коло́дочка, (редко) кі́стка. [Пи́лу було́ по са́мі кістки́ (Свидн.)];
2) (бабка) па́ця.
• Играть в -ки – гра́ти (гуля́ти) в па́ці. [Не дає́ у неді́лю в па́ці гра́ти (Л. Укр.)];
3) (коленчатый шарнир) колі́но;
4) техн. – вальни́ця, см. Подши́пник;
5) (инстр. для резки гаек) гайкорі́з (-рі́за); срв. Ме́тчик.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОДШИ́ПНИК укр. підчі́пник, вальни́ця;
шариковый подшипник кулько́вий підчі́пник, кулько́ва вальни́ця.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Подшипник – підчі́пок, -пка, вальни́ця, -ці.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Подшипник – вальни́ця;
• п. буксовый – в. осяни́чна;
• п. внутренний – в. вну́трішня;
• п. вспомогательный – в. допомічна́;
• п. горизонтально-перемещаемый – в. позе́мо-пересувна́;
• п. гребенчатый – в. гребінча́ста;
• п. дейдвудный – в. дейдву́дна;
• п. коренной – в. головна́;
• п. крейцкопфный – в. ковзанце́ва;
• п. кривошипный – в. корбова́;
• п. курбельный – в. корбова́;
• п. мотылевый – в. корбова́;
• п. на подвеске – в. почіпна́;
• п. на шариках – в. кулькова́;
• п. нормальный – в. норма́льна;
• п. половинчатый – в. полови́нчаста;
• п. рамовый – в. ра[я]мова́;
• п. роликовый – в. коточко́ва;
• п. упорный – в. упо́рна;
• п. шариковый – в. кулькова́;
• п. шаровой – в. кульова́;
• п. шатунный – в. гонкова́.
Разработанный – розро́блений;
• р., горн. – добу́тий;
• р. (подшипник) – розме́лений.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

подши́пник вальни́ця,-ці, ва́лниця,-ці, ле́жво,-ва, підчі́пник,-ка (опорна деталь для обертових або хитомих частин механізму)
п. бабби́товый вальни́ця бабі́това
п. бу́ксовый вальни́ця ося́нична
п. виброде́мпферный вальни́ця віброде́мпферна [віброгамівна́]
п. вту́лочный вальни́ця вту́лкова
п. гидродинами́ческий вальни́ця гідродинамі́чна
п. иго́льчатый вальни́ця голча́ста
п. каче́ния вальни́ця ко́чення
п. кольцево́й вальни́ця кільцева́
п. кони́ческий вальни́ця коні́чна
п. консо́льный вальни́ця консо́льна
п. коренно́й вальни́ця корінна́
п. кривоши́пный вальни́ця ко́рбова
п. направля́ющий вальни́ця спрямівна́
п. неразъёмный вальни́ця нерознімна́
п. несу́щий вальни́ця трима́льна
п. опо́рный вальни́ця опо́рна
п. осево́й вальни́ця осьова́
п. ро́ликовый вальни́ця ро́ликова
п. самосма́зывающийся вальни́ця самозмасна́
п. самоустана́вливающийся вальни́ця самовстано́вна
п. скольже́ния вальни́ця ко́взання
п. уплотня́ющий вальни́ця ущі́льнювальна
п. цилиндри́ческий вальни́ця циліндри́чна
п. ша́риковый вальни́ця кулькова́
п. шарни́рный вальни́ця сугло́бова
п. шату́нный вальни́ця гонкова́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вални́ця, вальни́ця – подшипник.
Підчі́пок, -пка – подшипник.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

I. Круг, -га, м.
1) Кругъ, окружность, круговая линія.
2) Горизонтъ, кругозоръ. Вже со́нце в кру́зі. Солнце на горизонтѣ. Желех. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. КС. 1883. II. 468. Щоб ти пішов круга світа. Ном. № 3677. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! Кіев. у. (Проклятіе).
3) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. Левиц.
4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. Посл.
5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 —
3) волокна пеньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Сорок кругів прядіва. Мнж. 46.
6) — колі́с. Комплектъ колесъ для воза.
7) Площадь, ограниченная окружностью.
8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кру́гом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное (Шух. І. 250); круг является одною изъ двухъ сторонъ коли́ски (Шух. І. 98), частью м’я́льниці (Вас. 159).
9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная куле́ша. Шух. І. 96.
10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. Рудч. Чп. 250.
11) — гонча́рський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее верете́но, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой ла́виця, при помощи жа́бки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідня́к, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Шух. І. 261, 262. Полтавскія названія частей круга: верете́но — веретено, п’я́тка — деревянная подставка для круга, порпли́ця — желѣзный подшипникъ для веретена, а ду́чка — лунка въ ней, ла́ва = скамья, ко́ник = жа́бка, спідня́к, спо́день, кру́жка — нижній кругъ, верхня́к, голова́, голо́вка, кружа́лко — верхній кругъ; спи́ці — большею частью круглыя деревянныя трости, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпе́ник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Вас. 179. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльо́нський, голова́тий, шестерня́, воло́ський. Вас. 179.
12) Тулья шапки. Вас. 156.
13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. Грин. III. 162.
14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. Гол. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. Кіев. г.
15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. Левиц.
16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Вх. Лем. 428. Ум. Круже́чок, кружо́к.
Підчі́пок, -пка, м. Подшипникъ. Черк. у.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Вални́ця, -ці, ж. *2) Подшипник. Сл. Дубр.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Подшипник — вальни́ця, -ці.
Шариковый подшипник — кулькова́ вальни́ця.
*Осевой — осьови́й; О. наконечник — осьови́й наконе́чник, -ка; О. подшипник — осьо́ва вальни́ця.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Подши́пникъ = підши́пник. С. Жел.

Запропонуйте свій переклад