Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «поп»
Шукати «поп» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Поп – піп (р. попа́; ум. по́пик, попо́к (-пка́), соб. попі́вство), батю́шка, (почт.) паноте́ць (-тця́). [Наї́хало попі́вства по́вен двір (Н.-Лев.)].
• Быть -по́м – попува́ти.
• Поп своё, а чорт своё – піп з хресто́м, а чорт з хвосто́м; ти його́ хрести́, а він кричи́ть – пусти́; ти йому́ – образи́, а він тобі́ – лу́б’я.
Како́в, Каково́й – якови́й, яки́й. [Якова́ то я, бра́тіку, у сві́ті ста́ла (Пісня)].
• -во ваше здоровье? – як ся ма́єте?
• Како́в… таков – якови́й… такови́й; яки́й… таки́й.
• Како́в поп, таков и приход – якова́ ни́ва, такове́ й насі́ння; яки́й піп, така́ й пара́хвія; яки́й цар, таки́й і псар (Приказки).
• -ко́в! – яки́й!
• -ко́в ни есть – яки́й є.
• -ко́в бы ни был – будь-яки́й, хоч яки́й.
Мы́каться –
1) (чесаться) ми́катися, чеса́тися; бу́ти ми́каним, че́саним.
• Этот лён плохо -кается (или -чется) – цей льон пога́но ми́кати (ми́кається);
2) (щипаться) де́ртися, дра́тися. [Пі́р’я пога́но дере́ться, – одійшло́ (Мирг.)];
3) (бедствовать) поневіря́тися, горюва́ти (го́ре), бідува́ти (біду́). [Заха́рко поневіря́вся по на́ймах (Крим.)];
4) (шататься) тиня́тися; срв. Мы́згать 1. [Тиня́юсь од села́ до села́ (Котл.)];
5) (толкаться, соваться) ми́катися, со́ватися.
• Когда не поп, так и в ризы не -кайся – коли́ не піп, то й у ри́зи не ми́кайся (Приказка).
II. Прихо́д – пара́фії, (гал.) паро́хія, прихі́[о́]д, (-хо́ду).
• Каков поп, таков и -хо́д – яки́й піп, така́ його́ й пара́фія (такі́ й парафія́ни).
• Занять -хо́д – сі́сти, ста́ти на пара́фію. [Сів на пара́фію миль за двана́дцять від Ка́м’янця (Свидн.)].
• Заведывать -дом – держа́ти пара́фію, пара́фити.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Арт-терапия – (от лат. и греч.) арттерапія, мистецька терапія.
[В останні десятиріччя в українській мові з’явилися нові слова також з іншомовною основою арт-, яка, на противагу попередній, не розгортається, а лише за своїм значенням є синонімом до прикметників мистецький, артистичний (друге значення). Крім того, може вживатися як початкова, сполучаючись із цілим словом (арт-галерея, арт-студія, арт-рок, арт-терапія), або як кінцева, приєднуючись до іншої основи (поп-арт, соц-арт, боді-арт). Тлумачні та орфографічні словники подають слова з арт- тільки через дефіс, у газетах та журналах їх зрідка пишуть і разом. А як правильно писати такі слова? Очевидне те, що арт- не є самостійним словом в українській мові, тому його потрібно писати разом і з наступним цілим словом (артгалерея, артстудія, артрок, арттерпія), і з попередньою основою (попарт, соцарт, бодіарт). Уживаючи нові слова з арт-, пам’ятаймо, що вони органічні в мистецькій сфері. У загальному вжитку зрозуміліші й природніше звучать словосполучення мистецька галерея (замість артгалерея), мистецька студія (замість артстудія) тощо (К.Городенська)]. Обговорення статті
Литературоведение – літературознавство:
• сравнительное литературоведение – порівняльне літературознавство.
[Критика сьогодні вже не здатна виконувати тієї навігаційної функції, яка була важлива у паперовому світі. Маю на увазі так звану поп-критику, а не академічне літературознавство; коли натовп зомбі нарешті оточить Інститут літератури, там ніхто цього не помітить; ця масонська ложа функціонує в дірці між часом і простором; там завжди тихо і холодно, хоча іноді наливають (М.Бриних)]. Обговорення статті
Телеса, шутл. – тілеса.
[Чи може, то громадянський обов’язок не дає тобі забутися в розпусному акті, а вимагає, рішуче покинувши ці тілеса благословенні, бігти кудись, будити когось і несамовитим фальцетом кричати на півсвіту: «Демократія в небезпеці!»? (Ю.Андрухович). Дмитрові ковальські кулаки, з яких часом кепкували його дуже інтеліґентні товариші, три кулі з бравнінґа — одна в люстру пана Купчанки, господаря конспіративного помешкання, і дві — в тілеса секретних аґентів, а також довгі й прудкі ноги проклали йому шлях мимо румунської тюрми (В.Кожелянко). «Забембали», задлубали реклама, розрахована хіба що на дебілів, безголосі оголені тілеса, що стрибають під «фанеру», безперервні покази мод, кулінарних бряцалок, безкінечні, наче «тягнучка» на дорогах, одноманітні серіали (Людмила Стельмах). Коли на вручення «Британського поп-ідола» чи «Еммі» Леді Гага приходить в костюмі з м’яса — це ознака умілого піару, бо з такою впливовістю в шоу-бізнесі і з такими бабками Гага може ходити і гола, і в цераті, і навіть в мішку з-під бульби. Коли ж на вечір допомоги дітям-сиротам у Києві з’їжджаються дружини меценатів у леопьордових трико, натягнутих на 50-річні тілеса, і прикрашених діамантами, хутром і тими-таки бантиками, розумієш — це навіть не театр абсурду. Це капець (Лєнка Ленсон)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПОП зменш. по́пик, попи́ло;
како́в поп, тако́в и прихо́д яки́й пан, таки́й і крам.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Поп – піп (род. попа́).

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Поп (при земл. роботах) – то́рч (-ча).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Поп
• Каков поп, таков приход – який піп, така й парафія (такі й парафіяни). Пр. Який пастух, така й череда.
• Поп своё, а чёрт своё – піп своє, а чорт своє. Пр. Піп у дзвін, а чорт у калатало. Пр. Піп з хрестом, а чорт з хвостом. Пр. Піп у хвіртку, а чорт у дірку. Пр.
• Ставить, поставить на попа (разг.) – сторч (сторчма, насторч) ставити, поставити; ставити, поставити на попа.
Каков
• Каков молодец! – ото молодець (козак)!; ото птах!
• Каков он собой, из себя? (разг.) – який він із себе?; який він на вроду (на лице, з лиця)? [Де він живе?.. Який він з себе?.. Коцюбинський.]
• Каков поп, таков и приход – який піп, така його й парафія. Пр. Який пастух, така й череда. Пр. Який цар, такий і псар. Пр. Яка хатка, така й паніматка. Пр.
• Каково семя, таков плод – яка нива, таке й насіння. Пр. Яке зілля, таке й насіння. Пр. Яке коріння, таке й насіння. Пр. Яке дерево, такі й паростки (відмолодки). Пр. Яка шепа, така яблуня. Пр. Який дід, такий його плід. Пр. Який батько, такі й діти. Пр.
• Каков привет, таков и ответ – яке помогайбі, таке й бувай здоров. Пр. Який здоров, такий і помогайбі. Пр. Який добридень, такий і бувай здоров. Пр.
• Каков Савва, такова ему и слава – який Сава, така й слава. Пр. Який Яків, стільки й дяки. Пр.
• Каков у хлеба, таков у дела – як їсть, так і робить. Пр.
• Какова Аксинья, такова у неё и Меланья – дурна мати — дурні діти. Яка трава, таке й сіно. Пр. Сова не приведе сокола. Пр. Тернина грушок не родить. Пр.
• Какова псу кормля, такова от него ловля – як собаку (пса) годують, так він і гавка. Пр. Як Рябка годують, так Рябко і бреше. Пр. Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком. Пр.
• Какова яблоня, таковы и яблочки – яка грушка, така й юшка. Пр. Яка пшениця, така й паляниця. Пр. Яка пряжа, таке й полотно. Пр. Яке частування, таке й дякування. Пр.
Мыкаться
• Когда не поп, так и в ризы не мыкайся – коли не піп, то й у ризи не микайся. Пр. Коли не коваль, то й рук не погань. Пр. Коли не пиріг, то й не пирожися. Пр.
• Мыкаться по белу свету – блукати (тинятися) по світі (по світу, світом, світами); поневірятися світом (світами).
Рядиться
• Не поп — не рядись в ризу – як не піп — не микайся в ризу. Пр. Як не коваль, то й рук не погань. Пр.
• Рядиться в тогу кого, чего – убиратися в тогу кого, чого.
Умный
• Умен: в решете воду носит – розумний: решетом у воді зірки ловить. Пр. Розумний, як Соломонів патинок. Пр. Розумний, як Федькова кобила. Пр. На льоду дурний хату ставить. Пр.
• Умён не по летам – розумний не на свої літа.
• Умён поп Семён — книги продал да карты купил – заїла попа грамота. Пр. Програв піп парафію. Пр. Доспівався піп до пустої церкви. Пр. Церкву обдер та дзвіницю полатав. Пр.
• Умные речи приятно и слушать – розумну річ (розумні речі) приємно й слухати. Пр.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Галаху́ра –
1) поп-бородач;
2) поповский выводок.
Піп, р. попа́ – поп.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Каков поп, таков и приход. Див. Яблочко от яблони недалеко падает. —
1. Який піп, така його й парахвія.
2. Без причини і смерти не буде.
3. І чиряк даремно не сяде, хіба почешеш.
4. Який пастух, така й череда.
5. Який піп, таке й благословення.
6. Який Сава, така й слава.
7. Яка грушка, така й юшка.
8. Яка пряжа, таке й полотно.
9. Яке частування, таке дякування.
10. Яке поїхало, таке й повернуло.
11. Яка пшениця, така й паляниця.
12. Яка хатка, така й пані-матка.
13. Який гість, така йому чість.
14. Дешевої рибки і юха дешева.
Яблочко от яблони недалеко падает. Див. Каков поп, таков и приход. —
1. Який дід, такий його плід.
2. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята.
3. Який батько, такі й діти.
4. Який батько, такий син - викрали з діжки сир.
5. Яке дерево - такий клин, який батько, такий син.
6. Який пуп, такий й одрост.
7. Яка щепа, така яблуня.
8. Яке коріння, таке й насіння.
9. З доброго плота добрий кіл.
10. Зо злої трави не буде доброго сіна.
11. Дурна мати, дурні діти.
12. Сова не приведе сокола.
13. Доброму вору все в пору.
14. Тернина грушок не родить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Піп, попа́, м.
1) Попъ, священникъ. Попа́ в ре́шеті вози́ти. Утаивать грѣхъ на исповѣди.
2) Пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11.
3) Насѣк. = Зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

бек-вокалі́стка, бек-вокалі́сток; ч. бек-вокалі́ст
та, хто акомпанує своїм співом солістці чи солістові. [Як бек-вокалістка відомої канадської співачки Селін Діон, Рашель два роки гастролювала разом із поп-зіркою й відвідала понад 20 країн світу. (Україна молода, 2018). За словами продюсера Івана Шаповалова, Катя Нечаєва вже виступала разом з «татушками» як бек-вокалістка. (Високий замок, 2003). У команді грали хороші музиканти, дуже якісно підспівувала бек-вокалістка, тож солістці залишалося лише викрикувати:«Всі разом!» і «Дякую!». (День, 2001).]
див.: вокалі́стка
ветера́нка, ветера́нок; ч. ветера́н
1. досвідчена військова, яка брала участь у багатьох боях. [І я надіюсь, що мій колега таки знайде сміливість дати коментарі журналістам, перше, і вибачитися перед всіма дівчатами: а) які служать і б) які є ветеранки. (Стенограми засідань Верховної Ради України, 2020). Ветеранка з Вінниці візьме участь у марафоні морської піхоти в Сполучених Штатах. (vezha.vn.ua, 12.07.2019). Ветеранці УПА Марії Повх вручили медаль «За заслуги перед Прикарпаттям». (Репортер, 2018). Кілька з них ретельно фільмували поодинокий неприємний інцидент, коли якийсь чоловік намагався зірвати медалі з літньої ветеранки. (Високий замок, 2003). Обабіч вулиці веселі дівчата вітали легіон, махали хусточками й вигукували «Хай живе!», серед них молоді тілисті берберійки, декілька ветеранок з <…>. (Всесвіт, 1970, №7).]
2. перен. та, хто багато років успішно і плідно працює в якійсь галузі. [У рейтингу часопису «Біллборд» Аріана обійшла п’ятьох інших серйозних конкуренток: 65-річну ветеранку поп-музики Сінді Лопер, 33-річну поп-співачку Жанель Моне <…>. (Україна молода, 2018). 2007-го ветеранка української політики вже презентувала програму «Український прорив», виконану в дизайні hi-tech із відповідними гаслами. (Український тиждень, 2018). Олена у третьому колі не змогла нав’язати боротьбу італійській ветеранці Франчесці Ск’явоне – 1:6, 5:7. (Високий замок, 2010). І Людмила, заплющивши очі, уявила собі блискучий день, грім революції, визвольний натовп і себе – ветеранку боротьби, революційну героїню. (Блюм і Розен «Атом у запрязі», 1929).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм.
плавчи́ха, плавчи́х; ч. плаве́ць
1. та, хто пливе, хто вміє плавати. [Насправді то був не м’яч, а голова плавчихи в червоній шапочці <…> (Юрій Андрухович «Лексикон інтимних міст», 2011). Зараз він добре її роздивився: красиві, як у плавчихи, плечі, тонка талія, красиві дужі ноги відпружинювали від підлоги. (Олесь Ульяненко «Жінка його мрії», 2006).]
2. спортсменка, яка займається плаванням. [Українська плавчиха Дарина Зевіна від самого початку своєї спортивної кар’єри краще за все пливла на спині. (Україна молода, 2016). Плавчиха Яна Клочкова не мала рівних на дистанції 400 метрів комплексом. (Високий замок, 2002). А от обличчя американської спортсменки, плавчихи Поп-Майєрс, яка на одних змаганнях не змогла прийти першою. (Всесвіт, 1968, №10).]
див.: плавчи́ня
Словник української мови: в 11 томах, Том 6, 1975, с. 557.
суча́сниця, суча́сниць; ч. суча́сник
та, хто живе в один час, в одну епоху з кимось, чимось. [Королева, яка пам’ятає Вінстона Черчилля та була сучасницею висадки союзників у Нормандії, сприйняла це нахабство з крижаною аристократичною стриманістю. (Український тиждень, 2019). У центрі уваги письменниці – доля, екзистенційні пошуки сенсу буття, інтимні проблеми та внутрішній світ жінки, нашої сучасниці або героїні з далекого минулого, як в історичному романі «Перхта з Рожмберка, або Біла пані» <…> (Олена Погребняк «Модус України в чеській прозі кінця ХХ -початку ХХІ століття: типологія і жанрологія»: дисертація, К., 2015). Ця однаковість із тих, що робить фактично нерозрізнюваними всіх на світі поп-зірок, сучок, модельок, старшокласниць, петеушниць, словом, усіх наших сучасниць, бо її, цю однаковість, створили для них усіх телевізія, журнальні обкладинки й наш радянський спосіб життя. (Юрій Андрухович «Дванадцять обручів», 2003). <…> там Михайло Грушевський, Андрій Ніковський, там подруга Лесиного дитинства – Людмила Старицька-Черняхівська – вони розуміли свою велику сучасницю. (Євген Сверстюк «"Я любила вік лицарства" Леся Українка», 1991). Візита у авторки «Шоломи на сонці», сучасниці Івана Франка та Василя Стефаника і взагалі старої гвардії наших будителів, мала для мене особливе значення тим, що давала можливість торкнутись чогось, що було вже історією. (Улас Самчук «На білому коні», 1965). Шо лучаються жінки, котрі до самої смерті ділають своєю красою, – про се свідчить відома історія славної тулузанки Павлі де Віньє, сучасниці Петрарки (1304 – 1374). (Осип Назарук «Роксоляна», 1929).]
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 733.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 872.
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
улю́блениця, улю́блениць; ч. улю́бленець
та, яку дуже люблять, цінують. [Майже два роки не було нічого чути про улюбленицю мільйонів шанувальників поп-музики Шакіру. (Україна молода, 2019). Ада Миколаївна Роговцева – народна артистка, лауреат держпремій, улюблениця величезної плеяди глядацької аудиторії різних поколінь. (День, 1997). Мати, щоб побавити свою улюбленицю, взяла мене й піднесла до дитини <…>. (Джонатан Свіфт «Мандри Гулівера», пер. Володимир Митрофанов, 1965). Але не всміхається господиня, не кидає своїй улюблениці цукрованого горіха <…>. (Зінаїда Тулуб «Людолови», Том 2, 1935). Поет ладен пошматувати небо, щоб вирізати із нього кирею для своєї улюблениці, вирізати із сонця діадему для неї <…>. (Освальд Бургардт «Леся Українка і Гайне», 1927). Сим високим старцем у збруї був воєвода Добриня, а його молодий товариш – се молодий князь Володимир, син улюблениці Святослава, Малуші. (Юліан Опільський «Іду на вас», 1918).]
// улю́блениця до́лі (форту́ни та ін.) — та, якій пощастило. [Людмилу Даєр можна було вважати улюбленицею долі. (Україна молода, 2013). Напередодні кризи вона змушена була давати уроки дикції і її світова слава улюблениці долі вже не мала під собою ніякого ґрунту. (Всесвіт, №7, 1962).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 10, 1979, с. 433.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич.)
фана́тка, фана́ток; ч. фана́т
палка прихильниця когось чи чогось. [Виявилося, що жінка – фанатка найкращої тенісистки України Еліни Світоліної. (Сьогодні, Спорт, 12.02.2021). Огляд ЗМІ: найпопулярніша фанатка збірної Росії виявилася порноакторкою. (BBC, 21.06.2018). «Пане Юрію, я ваша фанатка!.. Я ваші передачі дивилася, коли була в дитсадку!» (Український тиждень, 2018). Фанатки чи поп-зірки? (dw.com, 15.08.2013). Вона була фанатка цієї телепрограми. (Галина Вдовиченко «Інші пів’яблука», 2013). Дарина Гощинська! – вона не питає, вона тріумфує, мов футбольна фанатка, що вгледіла живого Андрія Шевченка й ладна волати про це на цілий світ <…> (Оксана Забужко «Музей покинутих секретів», 2009). Фанатки відкручували колеса автобуса «Мумій Тролля». (Високий замок, 2002). А буйні ігрища з фанатками і гекалітрами вина? (Юрій Перетятко «В тенетах маразму», 1989).]
див.: вболіва́льниця (уболіва́льниця), обо́жнювачка, прихи́льниця, фа́нівка, фа́нка

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Попъ = пі́п, пан оте́ць (С. З.), ба́тюшка (С Ш.), здр. — по́пик, попо́к, по́понько. — Піп у дзвін, а чорт у макогін. н. пр. — Ґвалт миряне! в попа ладану не стало. н. пр. — Спусти ся попоньку на пристіл, то будеш мати що на стіл. н. пр.

Запропонуйте свій переклад