Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 47 статей
Запропонувати свій переклад для «предложение»
Шукати «предложение» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Предложе́ние –
1) (действие) пропонува́ння, запро́шування, зага́дування, оконч. запропонува́ння, запро́шення, загада́ння; подава́ння, предклада́ння, оконч. пода́ння, предкла́дення, предло́ження; см. Предлага́ть.
• -ние услуг – пропонува́ння послу́г;
2) (то, что предложено) пропози́ція.
• По -нию правления – за пропози́цією, з пропози́ції упра́ви.
• Поддержать -ние – підтри́ма́ти пропози́цію.
• Мирные -ния – мирові́ пропози́ції;
3) постача́ння.
• Спрос и -ние – по́пит і постача́ння;
4) (руки) сва́тання, гал. осві́дчення.
• Сделать -ние кому – (гал.) осві́дчитися кому́, посва́татися, (через сватов) посла́тися до ко́го;
5) грам. – ре́чення. [Ду́мка люди́ни, ви́явлена в сло́ві, зве́ться ре́ченням (Єфр.)].
• Вводное -ние – вставне́ ре́чення;
6) (канц.: предписание) пропози́ція, зага́дання, за́гад (-ду).
Вво́дный – вставни́й, прито́чений.
• Вво́дное предложение (слово) – вставне́ (прито́чене) ре́чення (сло́во).
• Вво́дный лист – ув’я́зчий (вво́дний, уво́дчий) лист.
• Вво́дная статья – вступна́ стаття́.
Веле́ние – велі́ння, нака́з, (предложение) загад.
• По веле́нию – за велі́нням, з нака́зу.
Включа́ть, включи́ть – включа́ти, включи́ти, вмика́ти; (сов.) увімкну́ти, заво́дити, заве́сти (в спи́сок, до спи́ску), зано́сити, зане́сти (в спи́сок, до спи́ску), запи́сувати, записа́ти; (содержать) замика́ти в со́бі.
• -ать набор в типогр. – заключа́ти, слюсува́ти, (сов.) заслюсува́ти. [Спусти́ли набі́р на маши́ну, та ще не заслюсува́ли].
• Вклю́ченный – заве́дений, зане́сений (до спи́ску), запи́саний.
• Вклю́ченное (придаточное) предложение – увімкну́те ре́че́ння.
Вно́сный – вно́шений (напр. гро́ші).
• Вно́сное предложение (грам.) – вла́сні слова́, впрова́джене ре́чення.
Зави́симый – зале́жний від ко́го, від чо́го; підле́глий кому́, чому́.
• -мое состояние – зале́жне стано́вище, зале́жний стан; нево́ля.
• -мый, грам. – зале́жний.
• -мое предложение – зале́жне ре́чення.
Конкре́тный – конкре́тний.
• -ное выражение – конкре́тний ви́слів (-лову) (ви́раз).
• -ное предложение – конкре́тна пропози́ція.
Ле́стный –
1) см. Льсти́вый;
2) (приятный) лю́бий, вті́шний; (заманчивый) прина́дний, (желательный) бажа́ний; (почётный) поче́сний; (одобрительный) хва́льний, похва́льний, прихва́льний, підхва́льний, прихи́льний; (слишком) перехва́льний.
• -ное внимание – вті́шна (поче́сна) ува́га.
• Оказать -ное внимание кому – вшанува́ти ува́гою кого́.
• -ный отзыв – (по)хва́льний (прихи́льний) ві́дзов (-зову), (по)хва́льна о́цінка, (слишком) перехва́льний ві́дзов, перехва́льна о́цінка.
• -ное предложение – прина́дна (поче́сна) пропози́ція.
• -ная рецензия – підхва́льна (прихи́льна) реце́нзія.
• -ные слова – вті́шні слова́.
• Слишком -ная похвала – перехва́ла.
• Его похвала не -на мне – до його́ хвали́ я байду́жий; його́ хвала́ не ціка́ва (не честь) мені́.
• Награды эти не -ны мне – я не (на́дто) ва́блюся (ква́плюся) на ці нагоро́ди.
Огово́рка –
1) см. Огова́ривание;
2) застере́ження, завва́ження, ува́га, за́значка.
• Принимая, моё предложение, он сделал огово́рку – пристаючи́ на мою́ пропози́цію, він зроби́в застере́ження (застері́гся).
• Внести огово́рку в протокол – заве́сти (вписа́ти) ува́гу до протоко́ла.
• Он отделывается огово́рочками – він сяк-так вимовля́ється.
Отверга́ть, отве́ргнуть – відкида́ти, відки́нути що; не прийма́ти, не при(й)ня́ти чого́, відмовля́тися, відмо́витися від чо́го, (отрицать) запере́чувати, запере́чити що.
• -гнуть предложение, законопроект, требование – відки́нути пропози́цію, законопроє́кт, вимо́гу.
• -га́ть дары – відкида́ти чиї́ дари́, відмовля́тися від чиї́х дарі́в, не прийма́ти чиї́х дарі́в.
• -гнуть чью-либо дружбу – відки́нути чию́ дру́жбу.
• Суд -гнул его свидетельство – суд відки́нув (не взяв до ува́ги) його́ сві́дчення.
• -га́ть бытие бога, идеалистическое миропонимание – відкида́ти (запере́чувати) існува́ння бо́га, ідеалісти́чне світорозумі́ння.
• Отве́рженный и отве́ргнутый – відки́нутий, поки́нутий.
• -нутая в науке теория – відки́нута нау́кою тео́рія, поки́нута в нау́ці тео́рія.
• Человек всеми -женный – люди́на всіма́ поки́нута (зацу́рана, зане́дбана), люди́на, що всі її́ (від не́ї) відцура́лися.
Отклоня́ть, отклони́ть –
1) что, кого – відхиля́ти, відхили́ти (о мног. повідхиля́ти), ухиля́ти, ухили́ти, відхи́тувати, відхитну́ти, відво́дити, відве́сти, (отвращать) відве́рта́ти, відверну́ти, (отбросить) відкида́ти, відки́нути що. Срв. Отвраща́ть, Отводи́ть.
• -ни́ть кого-л. от себя – відхили́ти кого́сь від се́бе.
• -ни́ть просьбу, предложение – відхили́ти проха́ння, пропози́цію чию́.
• -ня́ть (-ни́ть) беду, несчастие – відверта́ти (відверну́ти), відво́дити, відве́сти біду́ (на́пасть), неща́стя.
• -ня́ть, -ни́ть магнитную стрелку – відхиля́ти, відхили́ти магне́[і́]тну стрі́лку (го́лку);
2) кого от чего (отговаривать) – відхиля́ти, відхили́ти, відве́рта́ти, відверну́ти, відра́джувати, відра́дити кого́ від чо́го.
• Отклонё́нный – відхи́лений, відве́дений, відве́рнутий.
Отрица́тельный –
1) запере́чний, запере́чливий, відмо́вний, відкидни́й, (негативный) негати́вний.
• -ный ответ – запере́чна, відмо́вна (негати́вна) ві́дповідь.
• -ное предложение, грам. – запере́чне ре́чення;
2) мат. – від’є́мний, негати́вний.
• -ная величина – від’є́мна величина́.
• -ное электричество – від’є́мна електри́чність.
Подчинё́нный –
1) (в знач. им. сущ.) підле́глий, підру́чний, підвла́дний (-ного), підру́чник, послу́хач, покі́рник;
2) (в знач. прил.: зависимый) підле́глий, підвла́дний, підру́чний, підпорядко́ваний.
• Я человек -ный – я люди́на підле́гла, підвла́дна.
• -ная нация – підле́гла, підвла́дна на́ція.
• -ное предложение, грам. – підря́дне, підле́гле ре́чення.
Прида́точный – додатко́вий. -ное предложение (грамм.). – підря́дне ре́чення.
Принима́ть, приня́ть –
1) что – прийма́ти, прийня́ти, (зап.) прийми́ти, (брать) бра́ти, взя́ти, (получать) відбира́ти, відібра́ти, отри́мувати, отри́мати що. [Гро́ші на по́шті прийма́ють до дру́гої годи́ни (М. Гр.). Подару́нків не прийня́в. Прийми́ мою́ мо́ву нему́дру та щи́ру (Шевч.). Вони́ прийня́ли і зрозумі́ли, що я зійшо́в од те́бе (Єванг.)].
• Кто -нял почту? – хто прийня́в, отри́мав по́шту?;
2) кого – прийма́ти, прийня́ти кого́, (о мн.) поприйма́ти; (приветствовать) віта́ти, привіта́ти кого́. [Ніко́го він до се́бе не прийма́в (Мирн.). Його́ на сім сві́ті ніхто́ не прийма́ (Шевч.). Прийма́й мою́ ві́рную дружи́ну за рі́дну дити́ну (Пісня). Жури́лися муж з жоно́ю, що діте́й не ма́ли; да́лі взя́ли та й під ста́рість сироту́ прийня́ли (Рудан.). Ой ти ти́хий Дуна́й, мої́х ді́ток поприйма́й (Пісня). Президе́нт прийня́в послі́в, делега́тів. До́бре, коли́ Госпо́дь прийня́в: переста́ла жи́ти, та й терпі́ти переста́ла (М. Вовч.). Його́ й земля́ не прийма́є. І ти віта́єш його́ в свойо́му до́мі? (Мова)].
• -ма́ть, -ня́ть гостей (с угощением) – віта́ти, при[по]віта́ти, прийма́ти, прийня́ти, гости́ти, при[по]гости́ти, шанува́ти, по[при]шанува́ти кого́ (госте́й) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбува́ти, відбу́ти кого́ (госте́й). [Раз бага́ті хазяї́ ци́гана прийма́ли і тут йому́ на біду́ щі́льник ме́ду да́ли (Руд.). Чим-же він бу́де госте́й гости́ти? (Грінч.)].
• -ня́ть как гостя – прийня́ти як го́стя, пригости́ти кого́.
• У меня нет времени -ма́ть (угощать) этих гостей – мені́ ні́коли з ци́ми гостя́ми гости́тися.
• -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. – прийма́ти, прийня́ти проха́ння, ска́ргу, зая́ву и т. п. -ть работу, заказы – прийма́ти, бра́ти робо́ту, замо́влення. [В одні́й світли́ці ши́ли та прийма́ли робо́ту (Кониськ.)].
• -ня́ть дела, товар, дрова – прийня́ти спра́ви від ко́го, крам, дро́ва. [Приво́зили дро́ва і тре́ба було́ прийма́ти (Коцюб.)].
• -ть лекарство (вообще) – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки.
• -ня́ть кого по делу – прийня́ти кого́ у спра́ві.
• Доктор -ет от -трёх до шести – лі́кар прийма́є від тре́тьої годи́ни до шо́стої.
• Он -нял меня холодно – він прийня́в мене́ неприві́тно.
• -ть во внимание – бра́ти (взя́ти) кого́, що до ува́ги, на ува́гу, під розва́гу, на ду́мку, з[у]важа́ти, з[у]ва́жити на ко́го, на що; срв. Внима́ние.
• -ть в соображение, в расчёт – бра́ти (взя́ти) до ува́ги (на ува́гу), до раху́би що, огляда́тися и огля́дуватися на ко́го, на що; срв. Соображе́ние, Расчё́т.
• -ть к сведению – бра́ти (взя́ти) до ві́дома, бра́ти (взя́ти) на за́мітку що; срв. Све́дение.
• -ть в хорошую, дурную сторону – за до́бре, за зле (лихе́) бра́ти, взя́ти що.
• -ть на свой счёт –
а) (расходы) бра́ти (взя́ти) на се́бе, бра́ти (взя́ти) ко́шти на се́бе, бра́ти (взя́ти) на свій кошт;
б) (отнести к себе) бра́ти (взя́ти) на свій карб, приклада́ти, прикла́сти до се́бе, прийма́ти, прийня́ти на се́бе. [Моя́ ба́йка ні бі́йка, ні ла́йка: неха́й ніхто́ на се́бе не прийма́є (Боров.)].
• -ть план, проект – ухва́лювати, ухвали́ти план, проє́кт (и проє́кта).
• -ня́ть закон, резолюцию – ухвали́ти зако́н, резолю́цію.
• -ть известное решение, решение что сделать – ухва́лювати, ухвали́ти пе́вну постано́ву (см. Реше́ние), ухва́лювати, ухвали́ти, ура́дити, покла́сти що зроби́ти.
• -ть намерение – бра́ти, взя́ти на́мір; (намериваться) наміря́тися, намі́ритися (що зроби́ти).
• -ма́ть меры – ужива́ти (ужи́ти) за́ходів, роби́ти захо́ди що-до ко́го, що-до чо́го, про́ти ко́го, про́ти чо́го.
• -ма́ть соответствующие меры – ужива́ти нале́жних за́ходів.
• -ть меры предупреждения – ужива́ти, ужи́ти запобі́жних за́ходів; (предупреждать) запобіга́ти, запобі́гти чому́.
• -ть чью-л сторону – става́ти, ста́ти на чий бік, тягти́, потягти́ за ко́го, тягти́, потягти́ за ким (и за ко́го), руч, ру́ку тягти́, потягти́ на ким и за ко́го.
• -ма́ть под своё покровительство – бра́ти (взя́ти) під свою́ опі́ку, під свою́ ру́ку кого́.
• -ня́ть что (труд) на себя – взя́ти що (пра́цю) на се́бе. [Уве́сь кло́піт він узя́в на се́бе (М. Грінч.)].
• -ть на себя обязательство – взя́ти на се́бе зобов’я́за́ння.
• -ня́ть вину на себя – взя́ти на се́бе прови́ну, перейня́ти на се́бе вину́ (прови́ну), на се́бе сказа́ти. [Пара́ска на се́бе сказа́ла і ба́тько не ла́яв (Грінч.)].
• -ня́ть смерть, муки – прийня́ти смерть, му́ки за ко́го, за що.
• -ть к сердцу что – бра́ти, взя́ти до се́рця що.
• -ма́ть к сердцу чью участь (заботиться о ком) – жури́тися ким.
• -ть участие в чём-л. – бра́ти, взя́ти у́часть у чо́му. [Вся вона́ (приро́да) бере́ у́часть у поді́ях і пережива́ннях лю́дських (Єфр.)].
• -ть в шутку – бра́ти, взя́ти що за жарт.
• -ть в серьёз – бра́ти, взя́ти що за пра́вду.
• -ня́ть как должное – прийня́ти як нале́жне.
• -ть на службу – прийма́ти, прийня́ти кого́ на слу́жбу (поса́ду).
• -ня́ть место (должность), команду – об(ій)ня́ти поса́ду, уря́д, кома́нду, ста́ти на поса́ду, заступи́ти поса́ду.
• -ня́ть в школу, на курсы – прийня́ти до шко́ли, на ку́рси, записа́ти до шко́ли, на ку́рси кого́.
• -ня́ть в союз, в партию – прийня́ти до спі́лки, до па́ртії и у спі́лку, у па́ртію кого́.
• -ня́ть кого в своё общество – прийня́ти кого́ до сво́го гу́рту (товари́ства).
• -ня́ть кого в товарищество (в компанию) – прийня́ти кого́ у товари́ство (у спі́лку), до товари́ства (до спі́лки).
• -ня́ть предложение – прийня́ти, (одобрить) ухвали́ти пропози́цію.
• -ми́те уверение в чём – приймі́ть у[за]пе́внення, бу́дьте пе́вні що-до…
• -ня́ть на квартиру кого – у сусі́ди пусти́ти кого́, прийня́ти в комі́рне кого́.
• -ть у родильницы – бра́ти, взя́ти дити́ну у ко́го, бабува́ти, ба́бити в ко́го. [Ба́ба Окса́на у ме́не усі́х діте́й бра́ла (Черніг.). Бабува́ла у його́ жі́нки (Рудч.)].
• -нять крещение, причастие – хрест (святи́й) прийня́ти (на се́бе), хре[и]сти́тися, запричасти́тися.
• -ня́ть веру, православие – уступи́ти у ві́ру, у правосла́вну ві́ру.
• -ня́ть учение, закон (последовать им) – понима́ти, поня́ти нау́ку, зако́н від ко́го. [А лю́ди прихо́дили моли́тися до йо́го, вони́ од йо́го поняли́ зако́н (Кримськ.)].
• Душа не -ма́ет (противно) – душа́ не прийма́є чого́, з душі́ ве́рне. [Ї́в-би очи́ма, так душа́ не прийма́є (Чуб.)];
3) (брать во внимание) что – зважа́ти, зва́жити, уважа́ти, ува́жити на що. [Зважа́ючи на те, що націона́льний не́лад у А́встрії спиня́є уся́кий політи́чний по́ступ… (Грінч.). Ти зна́тимеш, яка́ у ме́не ду́мка, ува́живши, що тут мене́ спітка́ло (Куліш)].
• Добрые советы -ма́й – на до́брі пора́ди зважа́й, до́брі пора́ди прийма́й;
4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) – набира́ти, набра́ти, прибира́ти, прибра́ти чого́ (пе́вних форм, ви́гляду, зна́чення і т. п.). [Кри́за пе́вних і вира́зних форм ще не прибра́ла (Н. Рада). Він ра́птом набира́є гонорови́того ви́гляду (Крим.). Він не сподіва́вся, що розмо́ва набере́ тако́го хара́ктеру (Крим.). Дим розві́ється, і ре́чі знов приберу́ть спра́вжніх натура́льних форм (Єфр.)].
• -ня́ть серьёзный вид (о человеке) – споважні́ти.
• Дело, разговор -ма́ет, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот – спра́ва, розмо́ва поверта́є, поверну́ла на и́нше, на до́бре, на лихе́.
• -ть направление, течение – набира́ти на́прямку, течії́;
5) -ть кого, что, за кого, за что – вважа́ти, вва́жити кого́, що за ко́го, за що, бра́ти, взя́ти кого́, що за ко́го, за що, прийма́ти, прийня́ти що за що. [Мене́ ча́сто вважа́ють за мо́го бра́та. Ви́гадку вва́жив за пра́вду (Яворн.). Кум був у жупа́ні, так він і взяв його́ за па́на (Кониськ.). Я хтів ви́відати в ба́би, за ко́го вона́ нас бере́ (Кониськ.). За знева́гу стари́й боя́рин ві́зьме, як не ви́йдеш (Л. Укр.). Заха́рові слова́ він узя́в за по́сміх із се́бе (Кримськ.). І сті́льки ро́зуму в се́бе в голі́вці ма́ла, що за живу́ тара́нь соло́ної не бра́ла (Куліш). Як не при́йме біг гріхи́ за жарт, то бу́де ше́лесту бага́то (Ном.)].
• -ня́ть за иностранца – взя́ти кого́ за чужозе́мця.
• -ть за правило – бра́ти, взя́ти за пра́вило; срв. Поставля́ть правилом. -ма́ть за основание – бра́ти як осно́ву (як підва́лину), кла́сти осно́вою. [Провідно́ю ду́мкою свої́х на́рисів кладу́ при́нцип грома́дського слугува́ння письме́нства наро́дові (Єфр.)];
6) (убирать) прийма́ти, прийня́ти, при[за]бира́ти, при[за]бра́ти, (многое) поприйма́ти, попри[поза]бира́ти що; срв. Убира́ть, Взять. [Прийми́ зві́дси стіле́ць (и стільця́). Хліб лежи́ть, – от я за́раз поприйма́ю (Грінч. I). Забери́ кни́гу з сто́лу].
• -ма́ть что с дороги – прийма́ти що з доро́ги.
• Принима́емый – при́йманий.
• При́нятый и принято́й – при́йнятий; приві́таний; приго́щений; (о лекарстве) зажи́тий; узя́тий (до ува́ги, на се́бе); ухва́лений (зако́н, проє́кт), ужи́тий; з[у]ва́жений; ува́жений за ко́го, за що; при́йнятий, при́[за́]браний зві́дки.
• -няты решительные меры – ужи́то рішу́чих за́ходів проти ко́го, проти чо́го.
I. Просто́й –
1) про́стий, (обыкновенный) звича́йний, (немудрёный) нему́дрий; мат. – про́стий. [Про́ста спра́ва (дело). Про́ста оде́жа. Про́ста люди́на. Прийми́ мою́ мо́ву нему́дру та щи́ру (Шевч.). Не з ка́меню, не з ма́рмору – з про́стого залі́за (Тич.)].
• -то́е письмо – звича́йний лист.
• -то́е предложение, грам. – про́сте ре́чення.
• -ты́е числа – про́сті чи́сла.
• -ты́е тела – про́сті (перві́сні) тіла́ (елеме́нти).
• -то́й глаз, -ты́м глазом – го́ле о́ко, го́лим о́ком, на го́ле о́ко.
• -то́й человек – про́ста люди́на (см. также Проста́к, Простолю́дин).
• Этот человек прост (глуповат) – нему́дра це люди́на.
• -то́й народ – про́стий люд, просто́люд, поспі́льство, проста́цтво, просто́та (см. Простонаро́дие).
• Совершенно -то́й – прості́сінький.
• Нет ничего про́ще этого – нема́ нічо́го прості́шого над (за) це;
2) (порожний, пустой) поро́жній (о сосуде и т. п.), ві́льний, гуля́щий; (см. Поро́жний, Пусто́й, (о времени) Свобо́дный).
• -та́я посудина – поро́жня посу́дина.
• -то́го места нет – ві́льного мі́сця нема́.
• В -то́е время – ві́льним, гуля́щим ча́сом, ві́льного ча́су;
3) (ординарный) про́стий, поє[о]ди́нчий. [Подві́йне сукно́ ши́рше від про́стого];
4) (о происхождении и переносно) про́стий, проста́цький. [Про́стого ро́ду. Не бага́та я і про́ста, та че́сного ро́ду (Котл.). Проста́цький (простонародный) стиль. Не погорду́й вступи́ти до на́шої проста́цької госпо́ди (Куліш)].
• Просте́йший – найпрості́ший.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Предложение, предложенье –
1) (действие) пропонування, запрошування, загадування, (оконч.) запропонування, запрошення, загадання; подавання, предкладання, (оконч.) подання, предкладення, предложення;
2) (то, что предложено) пропозиція;
3) (товара) постачання, пропозиція;
4) (руки) сватання, (гал.) освідчення, (освідчини);
5) (грам., синтакс. одиниця) речення;
6) рекомендація, порада, рада, думка;
7) (канц.: предписание) пропозиція, загадання, загад, наказ:
• вводное предложение, слово – вставне речення, слово;
• внести предложение – подати пропозицію;
• входить с предложением – запропоновувати; робити, ставити пропозицію;
• мирные предложения – мирові пропозиції;
• поддержать предложение – підтримати пропозицію;
• по предложению кого, чьему – на пропозицію кого, чию; з пропозиції кого, чиєї; за пропозицією кого;
• предложение падает – (пропозиція) постачання спадає, меншає;
• предложение превышает спрос – постачання перевищує попит;
• предложение услуг – пропонування послуг;
• сделать предложение кому – освідчитися кому, посвататися до когось, запропонувати кому одружитись, зробити пропозицію про одруження кому; (через сватов) послатися до кого;
• склоняться к предложению – схилятися (прихилятися) до пропозиції;
• спрос и предложение – попит і пропозиція (постачання).
[Думка людини, виявлена в слові, зветься реченням (С.Єфремов). Проглянув стенд пропозицій. Бармен. Вантажник. Слюсар. Фрезерувальник. На мене з моїм ухилом у науку попиту нема. Зате є купа різних професій для перекваліфікації. Якщо я такий непридатний, можуть перенавчити (Л.Костенко). — Опанований цією думкою і цим бажанням, я пристав на його пропозицію і підживив його намір, говорячи, щоб він не гаючись довів, що намислив, до скутку, бо розлука й справді своє діло зробить, хоч як його думки та гадки розбиратимуть. Згодом я дізнався, що коли дон Фернандо завів зі мною цю розмову, він уже розчесав тій дівчині косу, пообіцявши взяти її за дружину, і тепер чекав догідної хвилі відкрити ті любощі без небезпеки для себе, а поки що боявся отецького гніву (М.Лукаш, перекл.. М.Сервантеса). — Минулого тижня розіслав оголошення через газету, що шукаю собі дружину. Вже отримав мішок листів. Переважно одна й та ж пропозиція: «Бери мою!»]. Обговорення статті
Принимать, принять –
1) (включать в состав) приймати, прийняти;
2) (матем., техн.) (приобретать) набувати, набути, брати і набирати, набрати;
3) (матем., наук.) (условно допускать) брати, узяти;
4) (наук.) уживати, ужити:
• дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе;
душа не принимает чего (разг.) – душа не приймає чого, з душі верне що;
• за кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?;
• не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу);
• принимать за единицу – брати (узяти) за одиницю;
• примем эту величину за единицу – приймімо, що ця величина – одиниця; домовимося (вважаймо), що ця величина буде за одиницю;
• принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне;
• принимать значение – приймати (набувати) значення;
• принимать кого за кого – вважати, мати, визнавати кого за кого;
• принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що;
• принимать, принять кого в долю – приймати, прийняти за спільника (до спілки, в спілку) кого;
• принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; враховувати що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що;
• принимать, принять вправо, влево – брати, взяти праворуч, ліворуч;
• принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що;
• принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (иногда) ураховувати, урахувати що; (устар.) брати, узяти до рахуби що;
• принимать, принять в шутку что –  брати, узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що;
• принимать, принять что за чистую монету – брати, узяти (сприймати, сприйняти) що за ширу правду (за щире золото, за чисту монету); сприймати, сприйняти що за ширу правду;
• принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що;
• принимать, принять лекарство – зажива́ти, зажи́ти лі́ків; (пить) пи́ти, ви́пити; (глотать) ковта́ти, ковтну́ти лі́ки;
• принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (иногда напрямку);
• принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що;
• принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому;
• принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого;
• принимать, принять участие в ком – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким;
• принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому;
• принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…;
• принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого;
• принимать решение – вирішувати, ухвалювати, постановити що, покла́сти, ура́дити, прира́дити (що роби́ти);
• принимать, принять роды – приймати, прийняти пологи (диал.) злоги, (устар.) родиво (родини);
• принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію;
• принять вид – набрати вигляду, прибрати вигляд;
• принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що;
• принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (иногда) покласти основою (підвалиною) що;
• принять за правило – взяти за правило;
• принять резолюцию – ухвалити резолюцію;
• принять меры – вжити заходів;
• принимая во внимание – беручи до уваги;
• у меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.
[Треба було проїхати якусь милю битим Уманським шляхом, а потім на перехресті біля корчми взяти праворуч і гін троє проїхати на Вільшану путівцем, попід узліссям (М.Старицький). Село вкотре здивовано подивилося в бік їхньої з Михайлом хати: ніхто Матронки з черевом не видів, ні з ким вона про злоги не радилася, повитухи не кликали, а дитина плаче — аж надвір чути. І як той Михайло приймав пологи? І як пуп сам різав? Чого-чого, а такого незнання сільські молодиці пробачити не могли. Прийшла пора обертати Матронку язиками дужче (М.Матіос). Клайв сів, намацав нічник і винишпорив з-під часопису снодійне, яке зазвичай вважав за краще не вживати (Ольга Смольницька, перекл. І.Мак’юена). — Я боюся, що вона присниться. — Не присниться, якщо заживеш лікареву таблетку (О.Король, перекл. Ґ.Ґріна). Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого (Х.Ф.Ойтінґер). Сприймати бажане за дійсне — це і є секрет щастя]. Обговорення статті
Форменный –
1) фо́рмовий, (об одежде) формений;
2) (подлинный, действительный, самый настоящий, разг.) справжній, справжнісінький, справдешній, достеменний, цілковитий, прямий, чистий, (редко) формений;
3) (полностью подобный кому-л., чему-л.) точний, точнісінький, стопроцентний, типовий, сущий;
4) (официальный, ещё) офіційний;
5) (соответствующий принятому порядку, ещё) формальний:
• сделать форменное предложение – зробити формальну пропозицію;
• форменная одежда – форма, уніформа, формений одяг, однострій;
• форменные элементы крови – формові елементи крові;
• форменный дурак – справжній (справжнісінький, формений) дурень.
[Тужу́рка з фо́рменними фитіля́ми на пле́чах (АС). Палійчук — се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г.Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (І.Вільде). Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І.Нечуй-Левицький). Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка). — А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д.Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт… Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний). Не розумію я отих вегетар’янців, Силосожуїв, травоїдів, квітковбивць. Та це ж юрба розбійників і ланців, Справжнісіньких рослинних кровопивць (Гнат Голка). Дитячі співи, крила матерів, гортанна дума, щедра й достеменна, й над порохном чужинних упирів — полотна, сорочки, плащі, знамена (Ю.Андрухович). Метро. В вагон заходить чоловік у форменому одязі: — Пасажири, вибачте, що я до вас звертаюся. Я машиніст цього потяга, збираю гроші на відчинення дверей на інших станціях]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ПРЕДЛОЖЕ́НИЕ ще за́гад, пора́да, ініціяти́ва;
зако́н спро́са и предложения зако́н по́питу і пропози́ції.
ВНОСИ́ТЬ (лепту) ще вклада́ти, (на розсуд) подава́ти, (у текст) запи́сувати, (у банк) кла́сти;
вносить в чьё созна́ние освідо́млювати кого, фаміл. ту́ркати в го́лову, книжн. заклада́ти у свідо́мість;
вносить де́ньги (за что) плати́ти, (опла́чувати що);
вносить замеша́тельство баламу́тити;
вносить измене́ния корегува́ти, реформува́ти;
вносить изю́минку во что підпе́рчувати що;
вносить корректи́вы корегува́ти, /в ідеологію/ образ. міня́ти акце́нти де;
вносить напряже́ние виклика́ти напру́женість;
вносить оживле́ние куда розвору́шувати /пожва́влювати/ що;
вносить предложе́ние (по)дава́ти пропози́цію, пропо́нува́ти;
вносить разнообра́зие во что розмаї́тити що;
вносить расстро́йство виклика́ти ро́злад;
вносить расстро́йство в ряды́ лама́ти ла́ви;
вносить сму́ту /вносить раздо́ры/ колоти́ти;
вносить уточнение уто́чнювати;
вносить ха́ос хаотизува́ти, реконстр. махнозува́ти;
вносить я́сность ста́вити кра́пку над ’і’, оказ. упрозо́рювати;
внося́щий що вно́сить тощо, зда́тний /покли́каний/ вне́сти́, носі́й, реконстр. вносі́й, заносі́й, прикм. вклада́льний, заклада́льний, подава́льний, стил. перероб. ста́вши вно́сити;
вносящий что фраз. з чим у рука́х /на пле́чах, на та́ці тощо/ [вносящий свечу́ із сві́чкою в рука́х];
вносящий дополне́ния /вносящий много но́вого, вносящий усоверше́нствования, вносящий я́сность/ во что покли́каний допо́внити /збагати́ти нови́ми іде́ями, удоскона́лити, роз’ясни́ти/ що;
вносящий замеша́тельство зда́тний збаламу́тити, баламу́т;
вносящий измене́ния коре́ктор;
вносящий на рассмотре́ние что а́втор /подаве́ць/ чого;
вносящий оживле́ние зда́тний пожва́вити;
вносящий предложе́ние подаве́ць пропози́ції, пропоне́нт;
вносящий све́жую струю́ во что зда́тний відсвіжи́ти що;
вносящий сму́ту /вносящий раздо́ры/ коло́тник;
вносящийся/вноси́мый вно́шуваний /заношуваний/;
вносящийся на рассмотре́ние пода́ваний на ро́згляд;
УХВАТИ́ТЬСЯ, ухвати́ться за что вхопи́тися двома́ рука́ми за;
ухвати́ться обе́ими рука́ми ще вчепи́тися як чорт за грі́шну ду́шу;
ухвати́вшийся ОКРЕМА УВАГА;
ухвати́вшийся за предложе́ние стил. перероб. вхопи́вшися двома́ рука́ми за пропози́цію;
ухвати́вшийся зуба́ми стил. перероб. вхопи́вшися зуба́ми.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Предложение –
1) пропози́ція, -ії, пода́ння, -ння;
2) постача́ння [по́пит та постача́ння]; З) -ние руки – осві́дчення, -ння; сделать предложение (кому) – осві́дчитися (кому́), посва́татися (до ко́го);
4) (в грамматике) ре́чення, -ння.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Предложение – пропозиція; (товара) – постачання. По (моему) предложению – на (мою) пропозицію; з (моєї) пропозиції. Входить с предложением – запропоновувати; робити, ставити пропозицію. Предложение падает – постачання спадає, меншає. Предложение превышает спрос – постачання перевищує попит. Вводное предложение, слово – вставне речення, слово. Внести предложение – подати пропозицію.
Скоро – швидко; хутко. Скоро уже – незабаром. Ступай скорее – рушай мерщій. Скорее всего он не согласится – найпевніше, що він не згодиться. Скорее мошенничество, чем серьезное предложение – певніше шахрайство, ніж серйозна пропозиція. Скорее прекращу отношения с вами, чем соглашусь – радше з вами припиню зносини, ніж погоджусь.
Спрос – попит. Без спросу – не спитавшись. Спрос и предложение – попит і постачання. Спрос падает, возрастает – попит спадає, зростає. Спрос не дыба – спиток не збиток.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Предложение
• По предложению чьему – на пропозицію чию; (рідше) з пропозиції чиєї.
• Сделать предложение кому – освідчитися кому; зробити пропозицію про одруження кому; запропонувати кому одружитися [з собою]; посвататися до кого.
Вносить
• Вносить, внести в списки – заносити, занести (заводити, завести) до списків (у списки); уписувати, уписати (записувати, записати) до списків (у списки). [(Марійка) і просьбою і грозьбою благала і їла Івана, щоб він вписав у списки чотирьох їдців. Стельмах.]
• Вносить, внести деньги, членские взносы… – уносити, внести (платити, сплачувати, сплатити) гроші, членські внески…
• Вносить, внести предложение – Подавати, подати (уносити, унести) пропозицію.
• Вносить, внести свою лепту – уносити, унести (докидати, докинути, додавати, додати) свою лепту (пайку).
Лестный
• Его похвала не лестна мне – його хвала не цікава (не честь) мені.
• Лестное предложение – принадна (втішна) пропозиція.
• Лестный отзыв – (по)хвальна думка ((по)хвальний відзив).
Принимать
• Дело, разговор принимает, дело приняло, разговор принял другой, хороший, дурной оборот – діло, розмова повертає, діло повернуло, розмова повернула на інше, на добре, на лихе.
• Душа не принимает чего (разг.) – Див. душа.
• За кого вы меня принимаете? – за кого ви мене маєте?
• Не примите это в обиду – не сприйміть це як образу (за образу).
• Принимать белое за чёрное – брати (мати, уважати) біле за чорне.
• Принимать, принять (близко) к сердцу что – брати, узяти (близько, дуже) до серця що.
• Принимать, принять кого в долю – Див. доля.
• Принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати на увазі; оглядатися на що.
• Принимать, принять всерьёз что – брати, узяти (сприймати, сприйняти) серйозно (поважно, іноді навсправжки) що.
• Принимать, принять в соображение, в расчёт что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; зважати, зважити (уважати, уважити) на що; (іноді) ураховувати, урахувати що; (застар.) брати, узяти до рахуби що.
• Принимать, принять в шутку что – брати узяти (уважати, уважити) що за жарт; сприймати, сприйняти як жарт що.
• Принимать, принять что за чистую монету – Див. монета.
• Принимать, принять к сведению что – брати, узяти до відома що.
• Принимать, принять направление – набирати, набрати напряму (іноді напрямку).
• Принимать, принять на свой счёт что (перен.) – обрати, узяти на свій карб (на себе) що; прикладати, прикласти до себе що.
• Принимать, принять предложение чьё – давати, дати згоду на шлюб (на одруження) кому.
• Принимать, принять участие в чём – турбуватися, потурбуватися за кого, про кого, ким.
• Принимать, принять участие в чём – брати, узяти участь у чому.
• Принимать, принять сторону чью – ставати, стати на чий бік (на чию сторону); тягти, потягти (руку, руч) за ким, за кого.
• Принимать, принять форму, вид… – набирати, набрати (прибирати, прибрати, набувати, набути) форми, вигляду…
• Принимать, принять эстафету от кого, у кого – приймати, прийняти естафету від кого, у кого.
• Принята следующая резолюция – ухвалено таку резолюцію.
• Принять в штыки кого, что (перен.) – зустріти багнетами кого, що; зустріти вороже (дуже неприязно) кого, що.
• Принять за основу что – узяти за основу (як основу) що; (іноді) покласти основою (підвалиною) що.
• У меня нет времени принимать (угощать) этих гостей – мені ніколи приймати (пригощати) цих гостей; мені ніколи (нема коли, я не маю коли, не маю часу) з цими гістьми гоститися.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

предложе́ние 1. пропонува́ння; запропонува́ння
2. пропози́ція,-ції
3. ре́чення

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вне́сок, -ску –
1) взнос;
2) предложение (на заседании).
Вно́сити, вно́ситися, вне́сти́, вне́сти́ся –
1) вносить, вноситься, внести, внестися;
2) вносить предложение.
Вставни́й –
1) вставной, вставочный;
2) вводный.
• Вставне́ ре́чення – вводное предложение.
Освідча́ти, -ча́ю, осві́дчити, -чу – из’являть, из’явить, выразить, сообщать, сообщить.
• Осві́дчити прихи́льність – выразить благоволение.
• Освідча́тися (кому) – 1) представляться;
2) об’ясниться в любви;
3) сделать предложение.
Пропози́ція, -ції – предложение.
Ре́чення – фраза, предложение.
Стя́гнений –
1) стянутый;
2) слитный.
• Стя́гнене ре́чення – слитное предложение.
3) взысканный.
Цо́фати, -фаю, цо́фнути, -ну – отодвигать, взять обратно;
цо́фатися, цо́фнутися –
1) отступать, отступить;
2) з чим – брать, взять назад предложение, отказаться от намерения.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Предложение –
1) – вне́сення, пода́ння, пропозиція; п. конкретное – конкре́тне (пе́вне) вне́сення, конкре́тна (пе́вна) пропозиція; п. неприемлемое – пропозиція, на яку́ не мо́жна приста́ти, яко́ї не мо́жна прийняти, неприйнятне́ пода́ння; п. письменное – писане вне́сення, вне́сення на письмі́, писана пропозиція, пропозиція на письмі́; п. словесное – слове́сне вне́сення, вне́сення на слова́х; предложение услуг относительно вступления в сношения – пропонува́ння по́слуг, (щоб) нала́годити (нав’яза́ти) стосу́нки; внести -ние – пода́ти вне́сення; входить с -нием – пропонува́ти, запропонува́ти, робити, зробити вне́сення; по моему -нию (последовало) – на мо́ю пропозицію, з моє́ї пропозиції; признавать -ние неприемлемым – визнава́ти, визнати, що вне́сення неприйнятне́, що на вне́сення не мо́жна приста́ти, вне́сення не мо́жна прийняти; принимать -ние – прийма́ти, прийняти пропозицію, пристава́ти, приста́ти на пропозицію;
2) (предписание) – пропонува́ння, за́гад (-ду); сделано -ние исполнить – да́но за́гад виконати, запропоно́вано виконати; сделать -ние подведомственным органам – запропонува́ти підурядним о́рганам;
3) (товара) – подава́ння; -ние превышает спрос – подава́ння бі́льше за по́пит; при большом -нии (товара) – за великого подава́ння, з великим подава́нням; спрос и -ние – по́пит і подава́ння.
Принимать, принять –
1) прийма́ти, прийняти що або́ кого́, бра́ти, взяти що; (получать) – одбира́ти, одібра́ти; п. в рассчет, в соображение, во внимание – бра́ти на ува́гу (до ува́ги), уважа́ти, ува́жити на що; п. в свое распоряжение – бра́ти, взяти під свою ору́ду, до свого́ розпорядження; п. в число – зачисляти, зачислити; п. в члены профсоюза – прийма́ти за профспілча́нина, прийма́ти до профспі́лки; п. во внимание – бра́ти до ува́ги, зважа́ти на що; п. к отправке – прийма́ти до пересила́ння (пересла́ний); п. к сведению – бра́ти до ві́дома; п. меры – ужива́ти, ужити за́ходів; п. предложение – прийма́ти пропозицію, пристава́ти на пропозицію; п. решение – ухваляти, ухвалити (постано́ву), виріша́ти, вирішити, поклада́ти, покла́сти зробити що; п. участие в чем – бра́ти, взяти у́діл (у́часть) у чо́му;
2) (в ком) – опікува́тися, поча́ти опікува́тися, заопікува́тися ким; принимая во внимание – беручи до ува́ги, зважа́ючи на що, з ува́ги на що;
2) (кого, что, за кого, за что) – вважа́ти, ма́ти кого́ за кого, що за що.
Снимать, снять –
1) здійма́ти, здійняти; (запрещение) – касува́ти, скасо́вувати, скасува́ти; с. арест с имущества – звільняти, звільнити майно́ з-під заборо́ни; касува́ти, скасува́ти заборо́ну на майно́; с. мерку – бра́ти, взяти мі́ру; с. план – робити, зробити плян; с. предложение – бра́ти наза́д пропозицію; с. протест – зріка́тися проте́сту, відмовлятися від проте́сту; с. с учета – списувати, списа́ти з о́бліку; с. фотографию – фотографува́ти, зфотографува́ти, робити, зробити світлину;
2) (с работы) – відстановляти, відстановити;
3) (квартиру) – найма́ти, найняти.
Спрос –
1) – по́пит (-ту); с. и предложение – по́пит і подава́ння; с. на товар – по́пит на крам; с. ничтожный – мізе́рний (зо́всім малий) по́пит; с. усиленый – збі́льшений по́пит; в виду малого спроса – що малий по́пит, че́рез малий по́пит, бо малий по́пит; товар в спросе – крам у по́питі, великий по́пит на крам; товар, имеющий спрос – попитний крам;
2) (вопрос) – за́пит (-ту), запита́ння; без спросу – не спита́вши.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Подава́ти, -даю́, є́ш, сов. в. пода́ти, -да́м, -даси́, гл.
1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261.
2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — зві́стку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники́. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49.
3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на пота́лу — см. глум, потала.
4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавала, та ніким подать. Мил. 182. Пода́ти мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6.
5) — го́лос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.
6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у.
7) Подало́ му. О больномъ: ему лучше. Угор.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вне́сення, -ня, с. 1) Приданое. Если би пан бог на мене первей смерть допустити рачив, «милий малжонок» мав би право унаслідувати і ті маєтності й все віно й внесення. О. Левицьк.
2) Предложение (собранию).
*Вне́сок, -ку, м.
1) Предложение. Сл. Тутк.
2) Взнос.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Предложе́ніе = преклада́ння (С. З.), пода́ння, предклада́ння. — До прекладання ексорбитаций наших П. Могила. С. З. — Виступив з поданням, щоб по селах вчили мовою народною. Пр. — Онъ ей сдѣ́лалъ предложе́ніе = він посва́тав ся (або: посла́в ся) до неї. — Послав ся до неї — вона й рушники подавала. н. к.

Запропонуйте свій переклад