Знайдено 22 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Предме́тный – предмето́вий, речови́й. • -ный указатель – предмето́вий пока́жчик. • -на́я комиссия (в школе) – предмето́ва комі́сія (в шко́лі). • -ная система преподавания – предмето́ва систе́ма навча́ння. • -ное стекло, оптич. – предмето́ве скло. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
УКАЗА́ТЕЛЬ (на шляху) знак. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Указатель – пока́жчик, -ка. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Указатель – покажчик. Алфавитный указатель – абетковий покажчик. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Указатель – ука́зник (-ка); • у. (уровня воды) – водовка́з (-за); • у., показатель – пока́зник (-ка); • у. стрелочный – у. ви́личний. |
Ползунок (указатель) – вказівни́к (-ка́). |
Стекло – скло; • с., линза – со́чка; • с. авантюриновое – скло авантурино́ве; • с. алебастровое – с. алябастро́ве; • с. апланатическое – со́чка апланати́чна; • с. ахроматическое – со́чка ахромати́чна; • с. белое – скло бі́ле; • с. бемское – с. бе́мське; • с. бутылочное – с. пляшкове́; • с. водомерное – с. водомі́рче; • с. водоуказательное – с. водовказівне́; • с. выпукло-зогнутое – со́чка опу́кло-вгну́та; • с. двойное – скло подві́йне; • с. двояко-вогнутое – со́чка двовгну́та; • с. д.-выпуклое – с. двоопу́кла; • с. жидкое – скло рідке́; • с. зажигательное – с. запальне́; • с. защитное – с. захисне́; • с. зеленое – с. зеле́не; • с. зеркальное – с. люстрове́; • с. кварцевое – с. кварцове́; • с. ламповое – с. лямпо́ве; • с. масломерное, указатель уровня масла – с. мастиломі́рче; • с. матированное – с. мато́ване; • с. матовое – с. мато́ве; • с. молочное – с. моло́чне; • с. оконное – ши́бка, с. шибкове́; • с. опаловое – с. опалува́те; • с. ординарное – с. ордина́рне; • с. откидное, авто – щито́к скляни́й; • с. песчаное – с. піскове́; • с. плоско-вогнутое – со́чка плосковгну́та; • с. п.-выпуклое – с. плоскоопу́кле; • с. полубелое – с. напівбі́ле; • с. посудное – с. посу́дне; • с. предметное (к микроскопу) – с. препара́тне; • с. прозрачное – с. прозо́ре; • с. рассеивающее – со́чка розсівна́; • с. рифленное – скло карбо́ване; • с. свинцовое – с. олив’я́не; • с. сигнальное – с. гаслівне́; • с. собирательное – со́чка збірна́; • с. сортовое – с. сортове́; • с. сферическое, чечевица – со́чка; • с. цветное – с. кольоро́ве. |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
указа́тель пока́жчик,-ка, вказівни́к,-ка́, вка́зник,-ка, пока́зник,-ка у. выпада́ющий пока́жчик випадни́й у. глубины́ гірн. пока́жчик глибини́ у. грузоподъёмности пока́жчик вантажопідійма́льности у. кача́ющийся пока́жчик похитни́й [погойдни́й] у. ма́ссы гру́за безп. пока́жчик ма́си вантажу́ у. накло́на пока́жчик на́хилу у. отсу́тствия напряже́ния ел. пока́жчик відсу́тности напру́ги у. переко́са пока́жчик переко́су у. поворо́та пока́жчик поворо́ту у. путево́й пока́жчик шляхови́й [колі́йний] у. у́ровня пока́жчик рі́вня, рівнемі́р,-ра (води) |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Вказі́вка –
1) указание; 2) указатель, указательная стрелка. |
Вказі́вник – указатель. |
Пока́жчик, -ка – указатель. |
Пока́зник, -ка – показатель, указатель. |
Ука́жчик, -ка – указатель, распорядитель. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Указатель – пока́зник (-ка); у. алфавитный – абетко́вий пока́зник; у. дорог – дороговка́з (-у); у. миль – мильовка́з (-зу); у. предметный – предмето́вий пока́зник. |
Показатель –
1) (указатель) – пока́зник (-ка); (симптом, примета) – озна́ка, прикме́та; 2) (уличитель) – дока́зник (-ка), дока́зниця, сві́док (-дка), сві́дчиця. |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Пока́зчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Вказі́вка, -ки, ж.
1) Указание. 2) Указатель, указ. стрелка. Сл. Нік. |
*Вказі́вник, -ка, м. Указатель. Сл. Тутк. |
*Дороговка́з, -зу, м. 1) Путеводитель.
2) Указатель пути, руководитель. Желех. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Указатель — пока́зник, -ка; У. визира — пока́зник зірника́; У. для отсчета делений — пока́зник за-для відлі́чення по́ділок; У. дорог — пока́зник шляхі́в; У. откоса — пока́зник спохо́вини. |
*Дорога — шлях, -ху́, доро́га, -ги; Д. временная — тимчасо́вий шлях; Д. вьючная — в’ю́чна доро́га; Д. грунтовая — ґрунтови́й шлях; Д. естественная — приро́дній шлях; Д. железная — залізни́ця; Д. зимняя — нате́ртий шлях, зимня́к; Д. искусственная — шту́чний шлях; Д. лесная — лісови́й шлях; Д. мощеная — бруко́ваний шлях; Д. полевая — польова́ доро́га; Д. проселочная — путі́вець, -вця; Д. с канавами — шлях з кана́вами; Д. столбовая — стовпови́й шлях; Д. строящаяся — шлях, що буду́ється; Д. транспортная — тра́нспортний шлях; Д. тыловая — тилови́й шлях; Д. узкоколейная — вузькоколі́йна залізни́ця; Д. ширококолейная — ширококолі́йна залізни́ця; Д. шоссированная, шоссейная — шосови́й шлях; полотно дороги — тор, то́ру; проезжая часть дороги — пере́їздок; прохожая часть дороги — ступа́, -пи́; указатель дорог — пока́жчик шляхі́в. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Указа́тель = ука́зник (С. Ш.), ука́ж(з)чик (С. Ш.), пока́ж(з)чик. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)