Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «указатель»
Шукати «указатель» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Предме́тный – предмето́вий, речови́й.
-ный указатель – предмето́вий пока́жчик.
-на́я комиссия (в школе) – предмето́ва комі́сія (в шко́лі).
-ная система преподавания – предмето́ва систе́ма навча́ння.
-ное стекло, оптич. – предмето́ве скло.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

УКАЗА́ТЕЛЬ (на шляху) знак.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Указатель – пока́жчик, -ка.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Указатель – покажчик. Алфавитный указатель – абетковий покажчик.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Указатель – ука́зник (-ка);
• у. (уровня воды
) – водовка́з (-за);
• у., показатель
– пока́зник (-ка);
• у. стрелочный
– у. ви́личний.
Ползунок (указатель) – вказівни́к (-ка́).
Стекло – скло;
• с., линза
– со́чка;
• с. авантюриновое
– скло авантурино́ве;
• с. алебастровое
– с. алябастро́ве;
• с. апланатическое
– со́чка апланати́чна;
• с. ахроматическое
– со́чка ахромати́чна;
• с. белое
– скло бі́ле;
• с. бемское
– с. бе́мське;
• с. бутылочное
– с. пляшкове́;
• с. водомерное
– с. водомі́рче;
• с. водоуказательное
– с. водовказівне́;
• с. выпукло-зогнутое
– со́чка опу́кло-вгну́та;
• с. двойное
– скло подві́йне;
• с. двояко-вогнутое
– со́чка двовгну́та;
• с. д.-выпуклое
– с. двоопу́кла;
• с. жидкое
– скло рідке́;
• с. зажигательное
– с. запальне́;
• с. защитное
– с. захисне́;
• с. зеленое
– с. зеле́не;
• с. зеркальное
– с. люстрове́;
• с. кварцевое
– с. кварцове́;
• с. ламповое
– с. лямпо́ве;
• с. масломерное, указатель уровня масла
– с. мастиломі́рче;
• с. матированное
– с. мато́ване;
• с. матовое
– с. мато́ве;
• с. молочное
– с. моло́чне;
• с. оконное
– ши́бка, с. шибкове́;
• с. опаловое
– с. опалува́те;
• с. ординарное
– с. ордина́рне;
• с. откидное,
авто – щито́к скляни́й;
• с. песчаное
– с. піскове́;
• с. плоско-вогнутое
– со́чка плосковгну́та;
• с. п.-выпуклое
– с. плоскоопу́кле;
• с. полубелое
– с. напівбі́ле;
• с. посудное
– с. посу́дне;
• с. предметное (к микроскопу
) – с. препара́тне;
• с. прозрачное
– с. прозо́ре;
• с. рассеивающее
– со́чка розсівна́;
• с. рифленное
– скло карбо́ване;
• с. свинцовое
– с. олив’я́не;
• с. сигнальное
– с. гаслівне́;
• с. собирательное
– со́чка збірна́;
• с. сортовое
– с. сортове́;
• с. сферическое, чечевица
– со́чка;
• с. цветное
– с. кольоро́ве.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

указа́тель пока́жчик,-ка, вказівни́к,-ка́, вка́зник,-ка, пока́зник,-ка
у. выпада́ющий пока́жчик випадни́й
у. глубины́ гірн. пока́жчик глибини́
у. грузоподъёмности пока́жчик вантажопідійма́льности
у. кача́ющийся пока́жчик похитни́й [погойдни́й]
у. ма́ссы гру́за безп. пока́жчик ма́си вантажу́
у. накло́на пока́жчик на́хилу
у. отсу́тствия напряже́ния ел. пока́жчик відсу́тности напру́ги
у. переко́са пока́жчик переко́су
у. поворо́та пока́жчик поворо́ту
у. путево́й пока́жчик шляхови́й [колі́йний]
у. у́ровня пока́жчик рі́вня, рівнемі́р,-ра (води)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Вказі́вка
1)
указание;
2)
указатель, указательная стрелка.
Вказі́вникуказатель.
Пока́жчик, -кауказатель.
Пока́зник, -капоказатель, указатель.
Ука́жчик, -кауказатель, распорядитель.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Указатель – пока́зник (-ка); у. алфавитный – абетко́вий пока́зник; у. дорог – дороговка́з (-у); у. миль – мильовка́з (-зу); у. предметный – предмето́вий пока́зник.
Показатель
1) (
указатель) – пока́зник (-ка); (симптом, примета) – озна́ка, прикме́та;
2) (
уличитель) – дока́зник (-ка), дока́зниця, сві́док (-дка), сві́дчиця.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Пока́зчик, -ка, м. Указатель. Ном. Од. вид. II. Показчик до приказок. Ном.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Вказі́вка, -ки, ж.
1) Указание.
2) Указатель, указ. стрелка.
Сл. Нік.
*Вказі́вник, -ка, м. Указатель. Сл. Тутк.
*Дороговка́з, -зу, м. 1) Путеводитель.
2) Указатель пути, руководитель.
Желех.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Указатель — пока́зник, -ка; У. визира — пока́зник зірника́; У. для отсчета делений — пока́зник за-для відлі́чення по́ділок; У. дорог — пока́зник шляхі́в; У. откоса — пока́зник спохо́вини.
*Дорога — шлях, -ху́, доро́га, -ги; Д. временная — тимчасо́вий шлях; Д. вьючная — в’ю́чна доро́га; Д. грунтовая — ґрунтови́й шлях; Д. естественная — приро́дній шлях; Д. железная — залізни́ця; Д. зимняя — нате́ртий шлях, зимня́к; Д. искусственная — шту́чний шлях; Д. лесная — лісови́й шлях; Д. мощеная — бруко́ваний шлях; Д. полевая — польова́ доро́га; Д. проселочная — путі́вець, -вця; Д. с канавами — шлях з кана́вами; Д. столбовая — стовпови́й шлях; Д. строящаяся — шлях, що буду́ється; Д. транспортная — тра́нспортний шлях; Д. тыловая — тилови́й шлях; Д. узкоколейная — вузькоколі́йна залізни́ця; Д. ширококолейная — ширококолі́йна залізни́ця; Д. шоссированная, шоссейная — шосови́й шлях; полотно дороги — тор, то́ру; проезжая часть дороги — пере́їздок; прохожая часть дороги — ступа́, -пи́; указатель дорог — пока́жчик шляхі́в.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Указа́тель = ука́зник (С. Ш.), ука́ж(з)чик (С. Ш.), пока́ж(з)чик.

Запропонуйте свій переклад