Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 44 статті
Шукати «балагур*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Балагу́р, -гу́рка – базі́ка (общ.), базі́кало (м. и ср.), язика́тий (ж. р. -та), балаклі́й, бала́кайло, (м. и ср.), баля́сник, -ниця, баляндра́сник, -ниця.
Балагу́рить – базі́кати, тереве́ні пра́вити, т. точи́ти, баляндра́сити, баля́си, баляндра́си точи́ти.
Балагу́рство – базі́кання, тереве́ні, баляндра́си, баля́си.
Ба́лы – баля́си, баляндра́си.
• Точить ба́лы – баля́си, баляндра́си точи́ти, б. пра́вити, баляндра́сити. См. Балагу́рить.
Боб, бот. – біб (р. бо́бу).
• Турецкие бобы, см. Фасо́ль. Волчьи б. (Lupinus) – ка́ва.
• Остаться на боба́х – пійма́ти о́близня, поши́тися в ду́рні, ду́лю з’ї́сти. Разводить бобы́ (балагурить) баля́си (баляндра́си) точи́ти, тереве́ні пра́вити (точи́ти), оповіда́ти сон рябо́ї коби́ли.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Салями – (от итал.) салямі.
[Стара фарбована відьма, призвичаєна до підслуховувань і нашіптувань, ласа на дурнички і подачки, котрі, втім, приймала не від усіх. Я, річ ясна, не належав до її улюбленців — червонопиких балагуристих комівояжерів, які твердо і впевнено відчиняють будь-які двері, бо торби їхні напхані салямі, коньяком, шампаном, парфумами, кондомами, злитками золота і плитками шоколаду — такі завжди знають, як дістати номер у переповненому готелі, як подзвонити з чужого телефону на інший континент, і який орган подразнити секретарці, щоб вона негайно пропустила до шефа (Ю.Іздрик). Глупота не рятує. З ослів роблять салямі (С.Є.Лєц)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БАЛАГУ́Р ще перебе́ндя, роздебе́ндя, діял. лепетя́.
БАЛАГУ́РИТЬ ще тереве́нити, роздебе́ндювати, негат. белебе́нити;
балагу́рящий що теревенить тощо, розбала́каний, зви́клий теревенити, ра́ди́й /гото́вий/ побазікати, балаку́н, бала́ка, базі́ка див. ще БАЛАГУР, прикм. говірки́й, балаку́чий, фраз. жартівли́вий.
БОЛТА́ТЬ 2 (язиком) ще ля́скати, ляпоті́ти, діял. пастала́кати;
болта́ющий 2 що /мн. хто/ ля́па тощо, розбазі́каний, зви́клий тереве́нити, бо́вкало, базі́ка, цокоту́н, пащеку́н, бубні́й, пустомоло́т, торохті́й, прикм. язика́тий, балаку́чий, пащекува́тий, словоблу́дний, лопотли́вий, пор. балагу́рящий, пустосло́вящий; ВЫ́БОЛТАТЬ ви́плескати /3-я ос. ви́плеще/, розля́пає, розкри́є всі подробиці, образ. ви́везе на лопа́ті.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Балагур – базі́кало, -ла.
Балагурство – базі́кання, -ння.
Балагурить – базі́кати, -каю, -каєш, тереве́ні точи́ти.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Балаганный
• Балаганный актёр, шут – ко[у]медіянт, блазень.
• Балагурить – (те саме, що) Точить балы, балясы. Див. балы, балясы.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Базі́ка, базі́кало – болтун, балагур, пустомеля, пустослов.
Базі́кання – болтовня, балагурство.
Базі́кати – болтать, балагурить, разбазаривать, тараторить.
Бала́кайло – балагур.
Балаклі́й, -ія́ – балагур, краснобай.
Баляндра́си – разглагольствования, россказни.
• Баляндра́си точити – балагурить, болтать.
Перебе́ндя –
1) балагур;
2) привередник.
Тереве́ні, -нів – болтовня, росказни, балагурство.
• Тереве́ні пра́вити – заводить болтовню.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Базі́ка, -ки и базі́кало, -ла, об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Базі́кати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Балахрестити, -щу, -стиш, гл. Шалить, шутить, балагурить. Угор.
Баляндра́си, -сів, м. мн. Разглагольствованія, розсказни, турусы на колесахъ. Котл. Ен. І. 20. К. ЧР. 137. Баляндраси роспускає, буцім то він усе знає. Нп. Хазяйка кишки порве од її баляндрасів. Кв. Баляндраси точити. Балагурить, болтать.
Баляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Болтать, балагурить, разсказывать смѣшное. Та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався. Стор. І. 133.
Баляндра́сник, -ка, м. Балагуръ. Що за баляндрасник отсей прудиус! — каже сміючись Сомко. — Мабуть у вас у Січі тілько й роботи, що потішать один одного вигадками. К. ЧР. 128.
Баля́сник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ. Ком. II. 37.
Баля́сниця, -ці, ж. Балагурка, болтунья.
Балясува́ти, -су́ю, -єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. І. 172.
Барабо́сити, -шу, -сиш, гл.
1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у.
2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.
Перебе́нда, -ди, ж. Шутка, болтовня, балагурство. Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду. Гол. III. 351.
Перебе́ндя, -ді, м.
1) Балагуръ.
2) Капризникъ, привередникъ.
Тереве́ні, -нів, м. Пустой разговоръ, болтовня, росказни, балагурство. Бач, теревені роспустила, тікай, поки ще ціла. Гліб. Тереве́ні гну́ти, нести́, точи́ти, пра́вити. Болтать вздоръ, калякать, балы точить, балагурить. Ном. № 12868. Як почав теревені править. Рудч. Ск. II. 69.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Бала́кайло, -ла, м. *Балагур. Крим.
*Запустува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать шалить, балагурить. Желех.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Балагу́рить = базїкати, бала́кати, баля́си точити; шуткува́ти, пустова́ти, жартува́ти. С. Аф. Л. — Як почне базїкать, то й до завтрього не переслухаєш. С. Аф. — Точили всякії баляси. Кот. – Про що се ви? так собі базїкаєм.
Балагу́рство = бала́чка, базїкання, баля́си, баляндра́си.
Балагу́ръ = баля́сник, базїкало, баляндра́сник, цокоту́н, торохтїй; веселу́н, жарту́н, куме́дник.
Балендря́сить, балентря́сить = 1. д. Балагу́рить. 2. тринди́кати (грати на губах пальцями або як инакше.) — Пропив мужик індика, жінка в шинку триндика. н. п.
Балендря́съ, балентря́съ = д. Балагу́ръ.
Баля́сникъ = 1. хто ро́бить баля́си. 2. д. Балагу́ръ.
Баля́сничать = д. Балагу́рить.
Гнуть, ся = гну́ти, ся, згина́ти, ся, хили́ти, ся (С. З.), коцю́рбити, ся. — Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуть ся. Кот. — Хилїте ся густі лози, відкіль вітер віє. н. п. — Гнуть ко́лышки = д. Балагу́рить. — Гнуть непа́ренныя ду́ги = роби́ти що аби́-як, нашвидку́ ру́ку або живоси́лом.