Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 57 статей
Шукати «бархат*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ба́рхат – окса́ми́т, ба́рхат.
Ба́рхатец, бот. – чорнобри́вець (р. -вця).
Бархати́стый – оксамитува́тий, бархати́стий.
Бархати́ться – оксами́титися (-мичу́ся, -ми́тишся).
Ба́рхатник – оксами́тник, карма́зи́нник.
Ба́рхатный – оксами́тний, оксами́товий, барха[о]ти́нний, бархато́вий.
Ба́рхатка –
1) (одежа) – оксами́тка, ба́рхатка;
2) бот. а) см. Ба́рхатец; б) см. Маргари́тка.
Кайма́ –
1) (покромка) бе́рег (-рега), береги́ (мн.), кра́йка; (обшивка) (об)лямі́вка, о́бві́дка, окра́єць (-йця), шля́рка; (на юбке или рубахе) ли́штва; (суконная) ви́кравка, окра́йка, окра́вка; (бархатная, меховая) торо́чка, баба́к. [Ху́стка з жовтогаря́чою кра́йкою (Кон.). Принесу́ хварту́х дороги́й – золотії береги́ (Пісня)];
2) (полоса по краю чего-либо) лямі́вка, торо́чка, о́бві́дка, ли́штва, (полоса) сму́га. [Ске́лі приси́пані зве́рху лямі́вкою з бі́лого сні́гу (Корол.). Над рі́чкою село́ з бі́лими хатка́ми та вишне́вими садка́ми облягло́ її́ узо́рчатою ли́штвою (Мирний)].
• Обвести -мо́й чего – підве́сти чим. [На́стя побіли́ла сті́ни, підвела́ при́пічок черво́ною гли́ною (Коцюб.)].
Ле́нта –
1) (принадлежн. туалета) стрі́чка, (широкая) би́нда, (преимущ. завязка у ворота) стьо́жка (и стя́жка), (полон.) стьо́нжка, стьо́(н)жи́на, а специальнее: (косоплётка) кісни́к (-ка, мн. кісни́ки), підкі́сник, уплі́т (-льо́ту), уплі́тка, ви́плітка, ви́пліток (-тка), соб. ви́пліт (-льоту), (повязываемая на голову) (с)киндя́к (-ка́), скиндя́чка, (позументная, парчёвая) гальо́нка, огальо́н (-ну), (бархатка) оксами́тка. [Тріпотя́ть на ві́трі стрічки́ в дівча́т (Коцюб.). На що́глах ма́яли кольори́сті бинди́ (Загір.). Всі ко́си вона́ обти́кала квітка́ми з вузе́ньких стьожо́к (Н.-Лев.). Ді́вчинка з запле́теною в ко́сах, за́мість кісни́ків, моту́зочкою з ва́лу (Мирний). Твої́ ко́си розпліта́в, – де твої́ ви́плітки подіва́в? (Весільна пісня). Пов’яжу́ на го́лову черво́ну скиндя́чку (Квітка)].
• Орденская -та – о́рденська стрі́чка, (широкая) би́нда. [Зніма́є з йо́го (гра́фа Ле́йчестера) блаки́тну би́нду і надіва́є її́ на Больє́вра (Л. Укр.)].
• Быть в -те – бу́ти при би́нді (при стрі́чці).
• Обшить -той – облямува́ти стрі́чкою (би́ндою) що;
2) техн. – стрі́чка, стьо́жка, (широкая) би́нда; (ремень в транспорте) пас (-са).
• -та пишущей машины – стрі́чка в самопи́сці.
• -та бесконечная – безкрайби́нда, (в транспортере) пас безконе́чний, безкрайпа́с (-са).
• -та (из)мерительная, землемерная – стьо́жка вимірна́, землемі́рний (землемі́рський, межови́й) шнур (-ра́).
• -та изоляционная, телеграфная – стьо́жка ізоляці́йна, телегра́фна;
3) (полоса) сму́га, стяга́, та́сьма, (образно) стрі́чка, би́нда.
• Течь -той (о реке), тянуться -той (о лесе, дороге и т. п.) – текти́ стрі́чкою (би́ндою, стяго́ю), тягти́ся та́сьмою (сму́гою, стяго́ю). [Зеле́ною та́сьмою вниз тя́гся попере́к піль невели́чкий яро́к (Франко)].
I. На, предл. –
1) с вин. п. –
а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) – на ко́го, на що. [На слу́ги свої́, на ту́рки янича́ри зо́-зла гука́є (Ант.-Драг.). Подиви́ся в во́ду на свою́ вро́ду (Приказка). Напосі́вся на ме́не, щоб дав йому́ гро́шей (Сл. Гр.). Со́нце грі́є, ві́тер ві́є з по́ля на доли́ну (Шевч.)].
• Указывать на кого пальцем – па́льцем на ко́го пока́зувати.
• Смотреть на кого – диви́тися на ко́го.
• Закричать на кого – закрича́ти на ко́го.
• Доносить, клеветать на кого – дока́зувати (доно́сити) на ко́го, клепа́ти, набрі́хувати на ко́го, обмовля́ти кого́.
• Жаловаться на кого – ска́ржитися на ко́го, (зап.) оска́ржувати ко́го.
• Подать жалобу иск на кого – скла́сти ска́ргу, по́зов на ко́го.
• Сердиться, роптать на кого – се́рдитися (гні́ватися, ре́мствувати) на ко́го.
• Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас – я ма́ю наді́ю (наді́юся), поклада́юся (здаю́ся), раху́ю на вас.
• Я беру это на себя – я беру́ це на се́бе.
• Он много берёт на себя – він (за)бага́то бере́ на се́бе.
• Жребий пал на него – же́реб (жеребо́к) упа́в на йо́го (ви́пав йому́).
• На него наложен денежный штраф – на ньо́го накла́дено грошову пеню́, його́ оштрафо́вано.
• Посягать, посягнуть на чью жизнь – на чиє́ життя́ ва́жити, пова́житися, роби́ти, зроби́ти за́мах на ко́го.
• Оскалить зубы на кого – ви́щірити зу́би на ко́го, про́ти ко́го.
• Итти войной на кого – іти́ війно́ю на (про́ти) ко́го.
• Отправлять, -ся в поход на кого – виряджа́ти, іти́ в похі́д на ко́го, про́ти ко́го; (реже) під ко́го. [Виряджа́ли нас в похі́д під ту́рка (Грінч. II)].
• Собака лает на воров – соба́ка га́вкає (бре́ше) на злоді́їв.
• Грех да беда на кого не живёт – з ким гріха́ та ли́ха не бува́є!
• Он похож на отца, на мать – він схо́жий (скида́ється) на ба́тька, на ма́тір, він поді́бний до ба́тька, до ма́тери.
• Итти, всходить, взойти, ехать на гору – іти́, схо́дити, зійти́, ї́хати на го́ру. [На го́ру йду – не бичу́ю, а з гори́ йду – не гальму́ю (Пісня)].
• Взлезть на стену, на дерево – ви́лізти на мур (на сті́ну), на де́рево.
• Выйти на крыльцо – ви́йти на ґа́нок.
• Намазать масло на хлеб – намаза́ти ма́сла на хліб, нама́зати ма́слом хліб.
• Сесть на землю, на пол – сі́сти до́лі, сі́сти на зе́млю, на помі́ст (на підло́гу).
• Бросить кого на землю – ки́нути кого́ на(об) зе́млю.
• Наткнуться на камень – наткну́тися на ка́мінь.
• Положить на стол – покла́сти на стіл.
• Окна выходят на улицу – ві́кна вихо́дять на ву́лицю.
• Это действует на здоровье, на нервы – це вплива́є (ма́є си́лу) на здоро́в’я, на не́рви.
• Броситься кому на шею – ки́нутися кому́ на ши́ю.
• Сесть кому на голову, на шею – на го́лову, на ши́ю кому́ сі́сти.
• Приходить на ум – спада́ти на ду́мку; см. Приходи́ть 1.
• Иметь притязания на ум – ма́ти прете́нсію на ро́зум.
• Ум на ум не приходится – ро́зум до ро́зуму не прихо́диться.
• Говорить на ухо – говори́ти на у́хо.
• Стать на колени, см. Коле́но 1.
• Кто назначен на это место? – хто призна́чений (кого́ призна́чено) на цю поса́ду.
• Верить, надеяться на слово – ві́рити, ма́ти наді́ю на сло́во чиє́, (реже) на сло́ві чиї́м. [Ма́ючи наді́ю на твої́м сло́ві (Сл. Гр.)].
• Ссылаться на закон – посила́тися (поклика́тися) на зако́н (на пра́во).
• Отвечать на письмо – відповіда́ти (відпи́сувати) на ли́ст (на листа́).
• На что это похоже! – що це таке́! на що це (воно́) схо́же!
• Положить стихи на музыку – покла́сти ві́рші на му́зику.
• Переводить на украинский язык – переклада́ти на украї́нську мо́ву.
• Писать на украинском языке – писа́ти украї́нською мо́вою, (зап.) в украї́нській мо́ві.
• Вариации на тему – варія́ції на те́му.
• Всплывать на поверхность воды – сплива́ти пове́рх води́, виплива́ти на-поверха́. [На́че дровиня́ка, сплива́є пове́рх води́ його́ загорі́ле ті́ло (Мирн.)].
• Посадить на хлеб и на воду – посади́ти на сами́й хліб і во́ду.
• Он на все руки – він на все (до всьо́го) прида́вся, він на все зда́тний.
• Несмотря на – не вважа́ючи (не зважа́ючи) на; см. Несмотря́;
б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) – на що, (реже) до чо́го. [Ой, полети́, га́лко, ой, полети́, чо́рна, на Дін ри́би ї́сти (Пісня)].
• Держать путь на север – простува́ти (прямува́ти) на пі́вніч (до пі́вночи).
• Оборотись на восток, на запад – поверни́ся на схід, на за́хід (со́нця). [Поверну́вся на схід со́нця (Сл. Гр.)].
• Путешествие на Восток – по́дорож на Схід.
• Я еду в Париж на Берлин и на Кельн – я ї́ду до Пари́жу на (через) Берлі́н і на (через) Ке́льн.
• На базар, на ярмарку – на база́р (на мі́сто), на я́рмарок и у база́р (у мі́сто), у я́рмарок. [На́ймичка разі́в зо́ три бі́гала в база́р і щось прино́сила ці́лими в’я́занками (Мирн.). Запла́кала Морози́ха, ідучи́ на мі́сто (Грінч. III)].
• Карета в’ехала на двор – каре́та в’ї́хала (заї́хала) у двір.
• Перейдите, станьте на эту сторону – перейді́ть, ста́ньте на цей бік (по цей бік, з цього́ бо́ку), (по)при цей бік.
• Идти на середину избы, комнаты – йти насеред ха́ти, кімна́ти. [Вона́ ти́хо встає́ і йде насере́д ха́ти (Грінч.)].
• Выйти на работу – піти́ на робо́ту, (к работе) до робо́ти. [Сини́ пополу́днали і пішли́ знов до робо́ти (Н.-Лев.)].
• Пойти, поехать на охоту – піти́, пої́хати на полюва́ння (на ло́ви). [Раз в-осени́ пан пої́хав на ло́ви (Рудч.)].
• Итти на войну – іти́ на війну́.
• Ехать на воды – ї́хати на во́ди.
• Вести на казнь – вести́ на стра́ту (на скара́ння).
• Вызвать на поединок – ви́кликати на дуе́ль (гал. на поєди́нок).
• Звать на свадьбу – заклика́ти (запро́ш[х]увати) на весі́лля;
в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) – на що́; срв. О, об 2.
• На другой день – дру́гого дня, на дру́гий день.
• На третью ночь – тре́тьої но́чі, на тре́тю ніч. [А на тре́тю ні́чку ви́йшла на зо́рі (Грінч. III)].
• На новый год, на пасху – на нови́й рік (ново́го ро́ку), на вели́кдень (вели́коднем). [На нови́й рік приба́вилось дня на за́ячий скік (Номис). На вели́кдень, на соло́мі про́ти со́нця, ді́ти гра́лись собі́ крашанка́ми (Шевч.)].
• На завтра – на(в)за́втра.
• На следующий год – на той рік, на насту́пний рік.
• На будущее время – на прийде́шній (на да́льший) час.
• В ночь с 4-го на 5-е июля – уночі́ з четве́ртого на п’я́те ли́пня.
• В ночь на 5-е июля – уночі́ про́ти п’я́того ли́пня.
• С понедельника на вторник – з понеді́лка на вівто́рок.
• Со дня на́ день – з дня на де́нь, з дни́ни на дни́ну (на дру́гу), день відо́ дня;
г) на вопрос: на сколько времени – на (яки́й час). [На рік пішо́в з до́му (Сл. Гр.). По два карбо́ванці, мовля́в, косаре́ві на де́нь (Г. Барв.)].
• Едешь на день, а хлеба бери на неделю – ї́деш на день, а хлі́ба бери́ на ти́ждень.
• Отпуск на двадцать восемь дней – відпу́стка на два́дцять ві́сім день.
• На несколько дней – на кі́лька (декі́лька, скі́лькись) день.
• На два года – на два ро́ки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) – на що, за що. [Не на те коза́к п’є, що є, а на те, що бу́де (Приказка). Що в дівча́т ума́ й за шеля́г нема́ (Лавр.)].
• Я купил это на свои собственные деньги – я купи́в це на (за) свої́ вла́сні гро́ші.
• Променять что на что – проміня́ти що на що. [Проміня́в на ли́чко реміне́ць (Приказка)].
• Помножить пять на четыре – помно́жити п’ять на чоти́ри.
• На половину меньше – на полови́ну ме́нше.
• Убавить на треть, на половину – зме́ншити на трети́ну, на полови́ну.
• Разделить на двое – розділи́ти (поділи́ти) на дво́є, на дві части́ни[і].
• На четыре, на пять миль вокруг чего – на чоти́ри, на п’ять миль круг (навкру́г, навко́ло) чо́го. [Круг місте́чка Бересте́чка на чоти́ри ми́лі мене́ сла́вні запоро́жці свої́м тру́пом вкри́ли (Шевч.)].
• На всё небо – на все не́бо. [Хма́ра розплива́лася на все не́бо (Васильч.)].
• Обед был накрыт на четырёх – обі́д був накри́тий на чотирьо́х (на чоти́ри душі́).
• Купить на три рубля, на пять рублей – (по)купи́ти на три карбо́ванці, на п’ять карбо́ванців чого́.
• Я купил книг на сто рублей – я (по)купи́в книжо́к на сто карбо́ванців.
• Один на один – сам на сам; (с глазу на глаз) на дві па́ри оче́й;
д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) – на що́, про що́, до чо́го. [Христа́ ра́ди да́йте на доро́гу (Шевч.). Мабу́ть бог так дає́ про те, щоб ме́нше лю́ди гріши́ли (Г. Барв.). Молоди́м до чита́ння, старі́шим до розу́много рахува́ння (Куліш)].
• На это платье пошло много материи – на це убра́ння пішло́ бага́то (чима́ло) кра́му.
• Он много тратит на книги – він бага́то витрача́є на книжки́.
• Отдать, взять вещь на хранение – відда́ти, узя́ти річ на перехо́ванку (на схо́вок, на схоро́ну).
• Играть на деньги, не на деньги – гра́ти на гро́ші, не на гро́ші (та́к собі).
• Смолоть пшеницу на муку – з[по]моло́ти пшени́цю на бо́рошно. [Помоло́ли пшени́цю на бо́рошно (Сл. Гр.)].
• Осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого́.
• На помощь голодным – на допомо́гу голо́дним.
• Шить рубаху на праздник – ши́ти соро́чку про свя́то.
• На чёрный день – про чо́рний день, про лиху́ годи́ну.
• На случай – про случа́й; на ви́падок чого́.
• На случай несчастья, пожара – на ви́падок неща́стя, поже́жі.
• На ваш счёт – на ваш раху́нок, ва́шим ко́штом.
• Пройтись на чей счёт (переносно) – (до)ки́нути про ко́го, (шутл.) водо́ю бри́знути на ко́го.
• На риск – на риск, на відча́й.
• На жизнь и на смерть – на життя́ і на сме́рть.
• Убить, -ся на смерть – заби́ти, -ся на сме́рть. [На смерть поруба́в (Желех.)].
• На смерть испугал ты меня – до сме́рти (на сме́рть) наляка́в (переляка́в) ти мене́.
• Покупать на вес – купува́ти на вагу́ що.
• На беду – на біду́, на ли́хо, на неща́стя.
• На встречу, см. Навстре́чу.
• На силу, см. Наси́лу.
• На память –
а) на па́м’ять, на спо́мин, на зга́дку;
б) (наизусть) на па́м’ять; см. Па́мять 2.
• На голодный, желудок – на голо́дний шлу́нок, на голо́дне че́рево, (натощак) на тще се́рце;
2) с предл. п. –
а) на вопрос: где, на ком, на чём – на ко́му, на чо́му. [Ой, на горі́ та женці́ жнуть (Пісня). На со́нці полотно́ суши́ли (Сл. Гр.). У ла́таній свити́ночці, на пле́чах торби́на (Шевч.)].
• Пасти лошадей на лугу – па́сти ко́ні на луці́ (на лева́ді).
• Сидеть на стуле – сиді́ти на стільці́.
• Книга лежит на столе – кни́жка лежи́ть на столі́.
• Я не могу писать на этом столе, он слишком высок – я не мо́жу писа́ти на цьо́му столі́ (за цим столо́м), він (аж) на́дто висо́кий.
• Рана на руке – ра́на на руці́.
• Нести, держать ребёнка на руках – не́сти́, держа́ти дити́ну на рука́х.
• Сухарь хрустит на зубах – суха́р хрумти́ть на зуба́х.
• Со слезами на глазах – із слі́зьми в оча́х, з очи́ма спо́вненими слі́зьми (сльоза́ми).
• Это происходило на моих глазах – це відбува́лося перед мої́ми очи́ма (у ме́не перед очи́ма, при мої́х оча́х).
• Стой на месте, будь на глазах – стій на мі́сці, будь на о́ча́х.
• У меня не то на уме – в ме́не не те на ду́мці.
• На небе и на земле – на не́бі і на землі́.
• На небосклоне – на о́брії.
• На Севере, на Востоке, на Кавказе – на Пі́вночі, на Схо́ді, на Кавка́зі.
• Города, лежащие на Днепре – міста́, що лежа́ть (по)над Дніпро́м.
• На берегу озера – на бе́резі (над бе́регом) о́зера.
• На дне бутылки – на дні пля́шки.
• На всех углах улиц – на (по) всіх ріжка́х ву́лиць.
• На каждом шагу – на ко́жному ступені́ (кро́ці); де ступну́ (ступне́ш и т. п.).
• Быть на обеде, на ужине, на балу у кого – на обі́ді, вече́рі, на ба́лі у ко́го бу́ти. [На обі́ді в йо́го був (Сл. Гр.)].
• Быть, купить что на базаре, на ярмарке – бу́ти, купи́ти що на (у) база́рі, у (на) я́рмарку.
• Жить на конце улицы – жи́ти (сиді́ти) на (в) кінці́ ву́лиці.
• Мы живём на конце села – ми сидимо́ кіне́ць села́ (на край села́).
• Я живу на улице Ленина – я живу́ на ву́лиці Ле́ніна.
• На ней было бархатное платье – на їй було́ оксами́тове вбра́ння, вона́ була́ в оксами́товому вбра́нні.
• Вся работа на мне, на моей обязанности – уся́ робо́та на мені́ (на мої́й голові́, за мно́ю). [Свекру́ха ті́льки піч ви́топить, а то вся робо́та за мно́ю (Черніг.)].
• На вас есть должок – за ва́ми невели́чкий борг.
• Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике – стережі́ться цих люде́й: це шахра́й на шахрає́ві (це самі́ шахраї́).
• На его месте – на його́ мі́сці, бу́вши їм.
• Быть женатым на ком – бу́ти жона́тим (одру́женим) з ким, держа́ти кого́.
• Основываться на законе – спира́тися на зако́ні (на пра́ві и на зако́н, на пра́во), ґрунтува́тися на зако́ні (на пра́ві).
• Он на этом помешался – він на цьо́му збожево́лі́в.
• Спасибо и на этом – дя́кую (дя́куємо) і за це.
• Резать на меди – різьби́ти (вирі́зувати, ри́ти) на мі́ді.
• Писать на бумаге – писа́ти на папе́рі.
• Держаться. плавать на воде, на поверхности воды – держа́тися, пла́вати на воді́ (поверх води́, на по́верха́х).
• Переправиться через реку на пароме, на лодке – перепра́витися (переве́зтися) через рі́чку пороно́м (на пороні́), човно́м (у човні́).
• Ехать на лошадях – ї́хати кі́ньми, (верхом) ї́хати (ве́рхи) на ко́нях.
• Ехать на почтовых – ї́хати пошта́рськими (кі́ньми), ї́хати по́штою (пошта́ркою).
• Я еду на своих лошадях – я ї́ду свої́ми кі́ньми.
• Плыть на парусах, на вёслах – пли́сти під вітри́лами, на ве́слах.
• Драться на шпагах – би́тися на шпа́дах.
• Передать на словах – переказа́ти на слова́х (слове́сно).
• Играть, заиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) – гра́ти, загра́ти на що и на чо́му (напр. на скри́пку и на скри́пці, на роя́лі). [Дай загра́ю я на ду́дку, а то давно́ вже грав (Драг.). На банду́рці виграва́є: «Ли́хо жи́ти в сві́ті» (ЗОЮР I)].
• Ходить на костылях – ходи́ти на ми́лицях (з ключка́ми).
• Пальто на вате, на шёлковой подкладке – пальто́ на ва́ті, на шовко́вій пі́дбивці.
• Карета на лежачих рессорах – каре́та на лежа́чих ресо́рах.
• На ходу, на лету, на скаку – на ходу́, на ле[ьо]ту́, на скаку́.
• Телега тяжела на ходу – віз важки́й на ходу́ и до хо́ду.
• На коленях, см. Коле́но 1.
• На цыпочках, см. Цы́почки.
• На четвереньках, см. Четвере́ньки.
• На корточках, см. Ко́рточки.
• Компания на акциях – акці́йне товари́ство;
б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) – на чо́му.
• Быть на службе – бу́ти (перебува́ти) на слу́жбі (на поса́ді).
• Стоять на часах – бу́ти на ва́рті (на ча́тах).
• На побегушках, см. Побегу́шки.
• На смертном одре – на (при) смерте́льній посте́лі, на бо́жій доро́зі, відхо́дячи сві́ту сього́;
в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) – на чо́му.
• На этой, на прошедшей неделе – на цьо́му (на цім) ти́жні, на то́му (на мину́лому, на тім, на мину́лім) ти́жні и цього́ ти́жня, того́ (мину́лого) ти́жня. [На тім ти́жні зро́блю (Липовеч.)].
• На днях – ци́ми дня́ми.
• На святках – свя́тками.
• На досуге – на дозві́ллі.
• На от’езде – на від’ї́зді, від’ї́здячи.
• Жениться на тридцатом году – ожени́тися на тридця́тому ро́ці;
3) (в сложных словах) на, у, про, ви.
• На жёстком матраце не долго належишь – на твердо́му матра́ці не до́вго вле́жиш (ви́лежиш).
• С голодным желудком не долго наработаешь – з голо́дним шлу́нком не до́вго проро́биш (ви́робиш).

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БА́РХАТНЫЙ (терпужок) шліфува́льний.
НАПИ́ЛЬНИК, ба́рхатный напильник шліфува́льний терпу́г.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бархат – оксами́т, -та, ба́рхат, -ту.
Бархатка –
1) (одежды) оксами́тка; ба́рхатка, -ки;
2) (бот.) чорнобри́вець, -вця.
Бархатистый – оксамитува́тий, бархати́стий, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бархат – оксами́т (-ту);
• б. хлопчатобумажный – о. бавовня́ний;
• б. шелковый – о. шовко́вий.
Бархатистый – оксами́туватий.
Бархатный – оксамито́вий.
Ковер – ки́лим (-ма);
• к. бархатный – к. пристрижни́й;
• к. войлочный – пи́сана повсть (-сти);
• к. резиновый – ки́лим гумо́вий;
• к. стриженый – коць (-ця́);
• к. узелковый – ки́лим вузлико́вий.
Ткань – ткани́на;
• т. ажурная – т. ажу́рна, мере́жчата;
• т. атласная – т. отла́сна;
• т. бархатная – т. оксамито́ва;
• т. бархатовидная – т. оксамитува́та;
• т. биссерная – т. бі́серна;
• т. бумажная – бавовня́нка, т. бавовня́на;
• т. валяная – т. ва́ляна, ступо́вана;
• т. волосяная – т. волосяна́;
• т. газовая – переви́ванка;
• т. гладкая – т. гла́дка;
• т. двойная – т. подві́йна;
• т. джутовая – т. джуто́ва;
• т. жаккардова – т.-жака́рд (-ду);
• т. зонтичная – т. парасо́льна;
• т. камчатная – т. нати́кана;
• т. киперная – т. рядова́;
• т. клетчатая – т. карта́та;
• т. лубяная – т. луб’яна́, луб’яни́на;
• т. льняная – т. лляна́;
• т. марлевая – ма́рля;
• т. муарная, муаре – т. муаро́ва;
• т. непромокаемая – т. непромочна́;
• т. пестрая – т. ряба́;
• т. полосатая – т. смугна́ста;
• т. полубумажная – т. напівбавовня́на;
• т. полульняная – т. напівлляна́;
• т. полусуконная – т. полусуко́нна;
• т. полушелковая – т. напівшовко́ва;
• т. полушерстяная – т. напіввовня́на;
• т. проволочная – т. дротяна́;
• т. салфеточная – т. серветко́ва;
• т. сатиновая – т. сатино́ва;
• т. сложно-узорчатая – т. скла́дно-візерунко́ва;
• т. стеклянная – т. скляна́;
• т. суконная – т. суко́нна;
• т. узорная, узорчатая – т. візерунко́ва;
• т. фланелеобразная – т. фанелюва́та;
• т. хлопчатобумажная – бавовня́нка, т. бавовня́на;
• т. чулочная – т. пле́тена;
• т. шелковая – т. шовко́ва;
• т. шерстяная – т. шерстяна́;
• т. ш. (из овечьей, козьей шер.) – т. вовня́на.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ба́рхат оксами́т,-ту
бархати́стый оксами́тний
ба́рхатный оксами́товий
напи́льник напи́лок,-лка, терпу́г,-га́ (сталевий різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів)
н. ба́рхатный напи́лок оксами́товий
н. во́гнутый напи́лок угну́тий
н. двунасе́чный напи́лок двонасі́чний
н. иго́льчатый напи́лок голча́стий
н. ножеви́дный напи́лок ножеподі́бний
н. ова́льный напи́лок ова́льний [заокру́глений]
н. ра́шпильный напи́лок ра́шпильний
н. шлифова́льный напи́лок шліфува́льний
ткань ткани́на,-ни
т. ажу́рная ткани́на мере́жчата
т. асбе́стовая ткани́на азбе́стова
т. ба́рхатная ткани́на оксами́това
т. водонепроница́емая ткани́на водонепроникна́
т. вя́заная ткани́на пле́тена
т. джу́товая ткани́на джу́това
т. звукопоглоща́ющая ткани́на звуковбира́льна
т. зо́нтичная ткани́на парасо́льна
т. изоли́рующая ткани́на ізоляці́йна
т. камво́льная ткани́на комво́льна
т. камча́тная ткани́на нати́кана
т. кле́тчатая ткани́на карта́та
т. льяна́я ткани́на лляна́
т. мешо́чная ткани́на мішкова́
т. набивна́я ткани́на вибивна́
т. непромока́емая ткани́на непромокна́
т. отде́ланная ткани́на оздо́блена
т. пако́вочная ткани́на пакува́льна
т. пала́точная ткани́на наме́тна
т. парашю́тная ткани́на парашу́тна
т. пенько́вая ткани́на конопля́на
т. печа́тная ткани́на друко́вана [печа́тана]
т. полубума́жная ткани́на напівбаво́вняна
т. полульняна́я ткани́на напівлляна́
т. полушерстяна́я ткани́на напівво́вняна
т. про́волочная ткани́на дротяна́
т. пропи́танная ткани́на просо́чена
т. прорези́ненная ткани́на проґумо́вана
т. редкосвя́занная ткани́на рідкопле́тена
т. рису́нчатая ткани́на візеру́нчаста
т. салфе́точная ткани́на серве́ткова
т. у́зорчатая ткани́на візерунко́ва
т. фильтрова́льная ткани́на фільтрува́льна
т. хлопчатобума́жная ткани́на баво́вня́на
т. чуло́чная ткани́на панчі́шна
т. шёлковая ткани́на шовко́ва
т. шерстяна́я ткани́на вовня́на
т. ши́нная ткани́на ши́нна

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Аксами́т, -ту – бархат.
Ба́рхат, -ту – бархат;
бархати́стий – бархатистый.
Ба́рхатка – бархатка.
Бархати́нний, бархоти́нний – бархатистый.
Оксами́т, -ту – бархат.
Окса́ми́тний, оксами́товий – бархатный.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Не будет пахотника, не будет и бархатника. —
1. Коли б не хлоп, не віл - не було б панів.
2. Коли б пан за плуга взявся, то і світа б одцурався.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Є́днус, -са, м. = Дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.
Ланцюжо́к, -жка́, м. Ум. отъ ланцюг. Цѣпочка. (Дідона) взяла кораблик бархатовий... і начепила ланцюжок. Котл. Ен. І. 21. На грудях у його гойдався важкий золотий ланцюжок. Левиц. І. 518.
Набрі́вник, -ка, м. Дѣвичій головной уборъ изъ краснаго или чернаго плису или бархату, также изъ парчи, — родъ широкаго обруча, расширеннаго спереди, охватывающаго голову. Лохв. и Гадяц. у. Сл. Д. Эварн.
Оксами́т, -ту, м.
1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. Чуб. V. 781. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. Шевч.
2) Раст. Aquilegia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 112.
3) — кошто́вий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz. ЗЮЗО. I. 138.
Оксами́тка, -ки, ж. Бархатка. Чорна оксамитка. О. 1861. XI. 28.
Оксами́тний, -а, -е. Бархатный. ЗОЮР. І. 78. В червоних штанях оксамитних. Шевч.
Па́рта, -ти, ж.
1) Парта, школьная скамья. Левиц. Краще бути першим за партою в коллегії, ніж другим на Україні. Морд. Пл. 159.
2) Родъ женскаго головнаго убора. Гол. Од. 81. Дѣвичій головной уборъ бархатный съ жемчугомъ. Вх. Уг. 257. Дали ми тя, дали, в той перловой парти, тепер тя найдеме в білом пакулати. Гол. IV. 441.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ. Вас. 192.
Тиляги́, -гі́в, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. К. ЧР. 427. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Лукаш. 42. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали. К. ЧР. 332.
Ха́рьківка, -ки, ж. Родъ шапки: смушковый околышъ, плисовый или бархатный верхъ. Вас. 156.
Шлик, -ка́, м. Родъ шапки. К. ЧР. 428. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Гол. Од. 70. Въ думѣ — бархатная. АД. І. 171. Шлики із себе скидали. Мет. 396. Ум. Шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє. Чуб. V. 848.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бархоти́нний, -а, -е. 1) Бархатный.
2) Бархатистый. Подув вохкий вітерець бархотинний. Васильченко.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Напильник — терпу́г, -га; Н. бархатный — шліхува́льний терпу́г; Н. драчевой — терпу́г драчови́й; Н. квадратный — квадрато́вий терпу́г; Н. личной — личкува́льний терпу́г; Н. круглый — кру́глий терпу́г; Н. плоский — плеска́тий терпу́г; Н. полукруглый — півкру́глий терпу́г; Н. трехгранный — тристі́нний терпу́г.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Logfia arvensis (L.) J.Holub — грудна́ тра́вка польова́; опо́вст полеви́й (Мл); бархатна травка (Ан — СЛ), бородач (Ан — СЛ), гирля́нка (Яна — СТ), горля́нка (Рг1, Пс, Жл, Мн, Ум, Ів, Сл, Mk, См — ПД), грудна́ тра́вка (Рг1, Ан, Пс, Жл, Кр, Ів, Сл — СД), душиця (Ан — СЛ), жа́бирна (Бк — БУ), жабник (Ln, Шм2, Mk — СТ), жабник пашенний (Кр — СД), змієви́к (Яв — СД), золотушна трава (Ан, Ln — СТ, СЛ), м’ята кошача (Ан — СЛ), полинець (См), полинець білий (Ан, Сл, Яна — СД, СТ), поли́нчик (Вл, Жл, Ум, Шс2, Гр, Ів, Сл — СД, СТ), тро́печка (Ан, Жл — ПС), чай грудний (Ос — ПД).
Phellodendron Rupr. — ко́рко́ве де́рево; ба́рхат (Ру, Оп), оксами́т (Ру).
Phellodendron amurense Rupr. — ко́рко́ве де́рево аму́рське; ба́рхат аму́рський (Ру, Оп), про́бкове де́рево аму́рське (Ру); пробкове дерево (Опа — СТ).
Primula veris L. — перво́цвіт весня́ни́й (Ру, Оп); веснянка проста (Во), первене́ць ліка́рський (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), перво́цвіт ліка́рський (Сл); амери́цька кві́тка (Мг — ЗК), бабки (Ос — СД), баранці́ (Км, Сб — ГЦ), бара́нчики (Ав, Во, Чн, Жл, Мн, Мн2, Вх1, Гр, Дб, Сл, Mk, Ос, См, Мг — СД, СТ, ПД, СЛ, ЗК), барбадинки (Ос — СЯ), ба́рхатні квітки́ (Мг — ЗК), баршуно́ві квітки́ (Мг — ЗК), баршуночки́ (Мг — ЗК), бра́тчики (Мг — ЗК), буквиця (Ян2, Сл, Ос, См — СД), бу́квиця бі́ла (Чн, Рг1, Вл, Ан, Пс, Жл, Ду, Ів — СД, ВЛ, СЛ), буквиця жовта (Ан — ПС), бу́ковки (Мг — ЗК), весні́вка (Жл, Mk, См — ПД, ДС), весня́нка (Жл, Mk — ПД, ДС), гади́нниця (Вх, Жл, Ум, Ів — ДС), дзвінки́ (Tl, Кч — ГЛ, БО), дзвоники (Ос — ПД), дупки курі (Гв — СЯ, ЛМ), жовтуха (Ан, Ян2, Сл — СД), ка́шка (Мг — ЗК), кишки́ жо́вті (Мг — ЗК), ключ (Км), клю́чик(и) (Во, Вх, Ан, Жл, Вх1, Ду, Ів, Сл, Mk, Сб, Сва — ПД, ПС, ДС), ключина (См), ключі́ золоті́ (Мг — ЗК), ключі́ петро́ві (Мг — ЗК), кобічка (Вх — ДС), когу́тики (Мг — ЗК), когу́тики жо́вті (Сб — БО), козинки́ (Мг — ЗК), козлечник (Ан — СЛ), короста́н (Во, Жл), ко́тики (Ан, Го1, Ів, Сл, Мг — СЛ, ЗК), кукурі́чка (Вх, Вх1, Ум, Ів — ДС), куритина (Ан — СЛ), ла́пка ку́ряча (Сб — ПЗ), ла́пки гу́сячі (Сб — ПС), ла́пки зозу́лині (Мг — ЗК), ла́пки́ соро́чі (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ду, Ів, Сл, Mk), ледуночка (Км), лепушки (Км), лету́шки (Сб — ДС), лиферія (жовта) (Рг1, Ан, Пс), лісове́ зі́лля(є) (Ан, Ів), ло́пух (Мг — ЗК), лопуцьок (Ос — ВЛ), лопушки́ ди́кі (Сб — ДС), малвка жовта (Ан — СД), медо́к (Сб — ВЛ), медуни́ця (Сб — ПД), медуни́чка (Сб — ВЛ), меду́нка(и) (Лс2, См, Мг — СД, ПЦ, ЗК), меду́нки жо́вті (Сб — ПС), медя́ни́к (Ан, Жл, Гр, Ду, Ів, См — СД), медяни́к-зілля(є) (Рг1, Пс, Mj, Ум, Ів), медянички́ (Рг1, Вл, Пс, Мн, Ум, Ів), микола́й(чи)ки (Ос, Сб — ВЛ, ПЦ, ГЦ), містрінка́шка (Мг — ЗК), молочі́й (Сб — ПД), никола́йки (Ан, Ів — СД), одка́сник (Сб — ПЦ), онисійко (Сл — СЛ), онисько (Сл — СЛ), опуцьки (Ан — ПС), палеришка (Км), па́льчики Бо́жі (Бк, Сб — БУ), панчі́шки (Лс2 — ПЦ), пе́рвенець (Во, Ан, Мс — СТ, ПД, ВЛ), перве́сниця (Жл), пе́рвий цвіт (Мг — ЗК), первосніг (Tl), перво́цві́т (Пс, Вх1, Кр, Ум, Гр, Ду, Ів, Сл, Ос, Сн, Пч, Мс, Кч, Мг, Сб, Коб — ЗАГ), перелет (Ан, См — СД), пере́рва (Сб — БО), пе́рший квіт (Сб — ДС), першоцві́т (Ук, Кч — БО), петерклі́ч (Км, Мг — ЗК), петро́ве ли́стя (Мг — ЗК), підойма (Ос — ПД), підсалат (Ос — ВЛ), попутник (См — ВЛ), по́ртки жа́б’ячі (Сб — ВЛ), при́му́л(к)а (Ук, Сб — ВЛ, ДС), приму́лка лісова́ (Сб — ПД), примуля (Сл), про́ліска(и) (Ан, Ум, Ів, Мг — СТ, ЗК), просере́н(ь) (Ів, Сл), ранньоцві́т (Мг — ЗК), раст(ь) (Шх, См — ПД, ГЦ), ручка (См), ру́чка(и) Бо́жа(і) (Ав, Рг1, Ан, Пс, Мн, Вх1, Hl, Кр, Ду, Ів, Сл, Mk, См, Мг, Сб, Пок — СД, ПД, ВЛ, ПЗ, БУ, ЗК), ру́чки Бо́гові (Лс2 — ПЦ), ряст (Ду, Сл, Сб — СТ), сережник (Сл), скороспілка (Км), сліпота (Tl, Mk, Ос, См, Гб — ПД, ПЗ), сліпота́ жо́вта (Сб — ПД), сліпота курина (Сл — ПД), сліпота́ ку́ряча (Mk, Рм, Мг — ПД, ВЛ, ЗК), сліпо́ти (ку́рячі) (Гб — ДС), смета́нник (Мг — ЗК), смокту́нчики (Сб — ПД), со́нічник (Мг — ЗК), соняшник малий (См), станка́шка (Мг — ЗК), стигнячки (Ан — СД), странґа́шка (Мг — ЗК), стрінґ(к)ашка (Мг — ЗК), сцінґа́шка (Сто — ЗК), цінка́шка (Мг — ЗК), цінковка́шка (Мг — ЗК), череви́чки (Сб — СТ), череви́чки зозу́л(ин)і (Rs, Ос, См, Вас — ВЛ, СЛ), чінга́шка (Мг — ЗК), чінча́рішка (Сб — ЗК), чічінки́ (Мг — ЗК), ясене́ць (Сб — ВЛ).
Tagetes patula L. — чорнобри́вці розло́гі (Ру, Оп); оксами́тець чорнобри́вець (Вх2, Мл), чорнобри́вці (Сл; Лч, Пс, Mj, Ум, Шс2, Ів, Mk, Ос, Мс, Гб2 — ЗАГ); бархатець (Mk), ба́рхотці (Мс — СТ), гвозди́ка горо́дня (Ан, Сл), гвозди́ки (Вл, Ан, Сл), гвозди́чки (Рг1, Ан, Пс, Гр, Ів), зірки́ (Вл, Ду), купчак (Mk — ПД), окса́ми́т (Ан, Шс2, Ів, Сл — СТ), смердюшка (Mk — ДС), цига́нка (Мс — СТ), чорнобри́вець (Чн, Вх, Рг1, Ln, Пс, Ум, Ян4, Ду, Ів, Mk, Ук, Мс, Гб — ЗАГ), чорнобри́вка (Вх7 — ГЦ), чорнобривці безсмертні (Ан), чорнобрівець (Ср — СТ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ба́рхатецъ = 1. здр. с. Ба́рхатъ. 2. рос. Tagetes patula — чорнобри́вцї, чорнобри́вець, гвозди́чки, окса́мит. С. Ан. — А вже ж мої чорнобривцї розцьвіли, а вже ж мою русу косу розплели. н. п. 3. оксами́тка, ба́рхотка. — Цур тобі! яка дженджуриста — купив я їй оксамитку, ще хоче й намиста. — ... износила бархотку, ще хоче намиста. н. п. С. Ш.
Ба́рхатка =1. і 2. Ба́рхатецъ 2. і 3. 2. рос. Bellis perennis — сто́кроть, сто́кротка. С. Ан.
Ба́рхатникъ = 1. д. Амара́нтъ. 2. оксами́тник (що одяга́єть ся пи́шно), кармази́нник (як звали козаки панів, що ходили в пишних кармазинах). К. Ч. Р.
Ба́рхатный = оксами́тний, оксами́товий, бархато́вий. – Взяла кораблик бархато́вий, спідницю і корсет шовко́вий. Кот. Ба́рхатный цвѣто́къ, б. цвѣтъ. – д. Ба́рхатка 3.
Ба́рхатъ = окса́мит, ба́рхот. (С. Ш.) — Ой чого ж ти у чорному ходиш, та у чорному оксамитї? н. п.
Иса́пки = д. Ба́рхатецъ 2.
Цѣпо́чка = ланцюжо́к, ретязо́к. С. З. Л. — Взяла караблик бархатовий, спідницю і керсет шовковий і начепила ланцюжок. Кот. — Як суку в ретязку держав. Кот.