Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «безумство»
Шукати «безумство» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Безу́мие, безу́мство – безу́мство, безу́мність, бе́зум, божеві́лля, божеві́льність, навіже́нство, шал, шале́нство.
Припадок -ия – причи́на. [Кру́титься на́че в причи́ні], парокси́зм божеві́лля.
Безу́мство, см. Безу́мие.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Грудь, анат. – груди, грудина, груднина; (жен.) лоно, перса; цицька, грудь, (груб.) цицяк, (жен., жарг.) балкон, відра, балони, ціцерони, батони:
бить себя в грудь – бити себе в груди;
брать грудью – брати (здобувати (добувати) штурмом (приступом);
взять, схватить за грудь в драке – ухопити за петельки, узяти за барки;
всей грудью навалиться – щосили навалитися (налягти, наперти);
встать, стать, стоять грудью за кого, за что (книжн.) – ставати, стати стояти стіною (муром) за кого за що, мужньо боронити (захитати) кого, що, обставати щосили (що є снаги) за ким за чим;
выпятить грудь – випнути груди;
грудь колесом – випнуті груди;
дышать полной грудью – дихати на повні груди;
кормить грудью – годувати груддю, давати грудь; (редко) годувати грудьми;
либо грудь в крестах, либо голова в кустах – або здобути, або вдома (дома) не бути (Пр.); або вдома (дома) не бути, або волі здобути (Пр.); або (хоч) пан, або (хоч) пропав (Пр.);
отнять ребёнка от груди – відлучити дитину;
полной грудью, во всю грудь – на всі груди, на повні груди;
стоять грудью за кого, что – стояти стіною (грудьми, муром);
человек с волосатой грудью – з волохатими грудьми, волохатогрудий (диал.) космогрудий;
человек с раскрытой грудью – розхристаний.
[Нічим грудини прикрити (Номис). В стайні родила, в яслах сповила, Сіном прикрила, груддю кормила Божого Сина Марія (Колядка).У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Зирк! — на кухонних дверях стоїть панич. Його голова й борода закустрані, його очі заспані, біла вишивана сорочка розхристана і з-під неї виглядає тендітніша від рожевого лепесточка груднина (П.Мирний). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На привітання чоловіка вона встала, прикрила грудь білою мережаною сорочкою і поклала дитину в колиску (А.Чайковський). А московський байстрюк раз по раз шукає грудий. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій. Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне (В.Стефаник). Очі її горіли, перса важко дихали, коси розпустилися (М.Коцюбинський). Разом з усвідомленням йому відроджувався на устах поцілунок, що він урвав, притиск грудей і сласне оповиття голих рук. Голих! Як пізно він це зрозумів! (В.Підмогильний). Волосаті груди їй ходили ходором над сухими ребрами, що вилазили з лахміття (І.Багряний). Одні били себе кулаками в груди та присягалися, що на власні очі бачили, як Інокеша стояв посеред хати на колінах у сльозах і молився на свою жінку, як на ікону. (Г.Тютюнник). Горне до себе сина, кормить грудьми — шкода, молока мало, кепські харчі (У.Самчук). — От і добре, що прийшла, — дивиться на вдову і чомусь пригадує ті вечори, коли отут на ставку жінки перуть шмаття і годують немовлят грудьми, що стікають молоком та місячною дрімотою (М.Стельмах). А скажи — Модільяні був ідіот? — допитувалась вона, коли я вправними, як у піаніста, пальцями вигравав на засмаглих персах (В.Стус). — Уфф!.., — відсапується, схопившись за груди — нічогенькі батончики, десь, мабуть, четвертого розміру (О.Забужко). Як кобіту хтось лапає за цицьку, то мусить вона стогнати і очима вивертати. Такий порядок (Ю.Винничук). Безумство моє — і гірке, і солодке, бо всі Його розпізнали по блиску очей і утомі — На кедровім ложі я довго збирав невагомі Розгублені перса, що пахли, мов персика сік… (М.Кіяновська). Як хлипко вивисне цицяк І затремтить драглисто-дрібно, Шепоче серце: щось не так! Це до кохання не подібно! Коли ж туга і пружна грудь, Коли руці на ній не слизько, Я знаю, що любові буть, Я знаю, що вона вже близько! (Ю.Позаяк). Якщо цицьки дрібні-драглисті Й брутально схильні до звисання, Жени від себе мрії чисті — Бо це ніяке не кохання. Якщо цицяк тремтить хлипливо, Коли руці на ньому слизько, Втікай скоріше — це зрадливе, Заразне й капосне дівчисько. Любов лиш там, де грудь тугенька, Рожева, пружна і налита, І не вміщається у жменьку — Пахнюча, ніжна й соковита. Оце і є солодка втома, Твоя омріяна коханка: Хапай її, тягни додому І шпортай з вечора до ранку. Запам’ятай, цю прозу світу — Життя таке хистке-мінливе: Все інше, що ще є в кобіти В коханні зовсім не важливе (Ю.Позаяк). Одіссей же рукою Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши, Лівою ближче до себе її притягнув і промовив: “Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю Груддю мене згодувала!" (Б.Тен, перекл. Гомера). Один хлопець побіг сказати клюшниці й небозі, що там пана їхнього й дядька на волах везуть, а він худющий такий та жовтий прямо на сіні лежить. Боже, як заголосили поштиві білі голови, аж жаль було слухати! Плакали, били себе в груди та кляли-проклинали ті мерзенні рицарські романи, і все те вибухло з новою силою, коли Дон Кіхот переступив рідний поріг (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тоді Амброджуоло сказав: — По правді вистачило б із тебе і сих доказів, та як ти хочеш інших, я подам їх. Скажу тобі, що в мадонни Дзіневри, дружини твоєї, під лівою груддю чималенька родима цятка, а круг неї золотих волосинок шестірко (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Жінку, якій вранці того дня вирізали другу грудь… (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Перші півтори милі, себто всю дорогу до загорожі Доузі Бойлана, я не міг подумки відволіктися від тендітного тіла і маленьких цицьок, що притиснулися до моєї спини. І поки трактор гуркотів по об’їзній дорозі, розмахуючи кущорізом і виючи диференціалом, я ледь не сказився від жаги і від жаги і від злості на свого братана (В.Горбатько, перекл. П.Кері). Немовля весь час вередувало й скиглило. Воно люто смоктало грудь, проте в Людмили, хворої і анемічної, молока було мало (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). Альберта підійшла до мене й нахилилася наді мною, і я побачив обрис найкрасивіших грудей, хотів із розгону подумати — найкрасивіших грудей Варшавського Договору, але ж змінився вигляд світу, і тепер я бачив обрис найкрасивіших грудей Атлантичного або найкрасивіших грудей Європейського Союзу, чи обрис найкрасивіших грудей держав-кандидатів до Європейського Союзу (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха). 1. В маршрутці молода мама просить дитину: — Доню візьми цицьку, бо час вже їсти… — Доню візьми цицьку, бо зараз дядькові віддам. — Дядько: — Доню, думай скоріше, бо я вже три зупинки проїхав. 2. Чоловіки й жінки могли б частіше ззиратися очима. Якби не цицьки].
Обговорення статті
Маниакальный – маніякальний (совет. маніакальний):
маниакальное состояние – маніякальний стан.
[Блідий і маніакальний з вигляду, він дивився пильно й зі стогоном доклав: — Розганяють… Вони їх розганяють багнетами!.. Багнетами!.. (І.Багряний). В українській мові йотація відбувається після «і» перед «а» та «е»: колоніяльний (від колонія), маніякальний (від маніяк), матеріяльний (від матерія), соціяльний, пієліт, поліомієліт тощо (О.Пономарів). І Кліфорд теж такий! Усі його балачки! Вся ця писанина! Всі ці скажені зусилля, щоб пропхатися вперед! Просто безумство! І воно поглиблювалося, ставало просто маніакальним (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)].
Обговорення статті
Паранойя – (греч.) параноя, (шире) божевілля, безумство.
[У доща була параноя — він ганявся за нами з тобою А ми не мали нічого чинити У доща була параноя — він мусив нас намочити. Не змігши спіймати — почав скаженіти Громом кричати, вітром свистіти У доща була параноя — він мріяв нас засмутити (Дмитро Бовдуй). У СРСР після смерті Брежнєва до влади прийшла людина, у якої параноя входила до службових обов’язків — колишній голова КДБ СРСР Юрій Андропов (К. і Т.Паньо). Параноя, зробив висновок лікар, не слухаючи далі пристрасної Григорієвої проповіді про балканський менталітет істинних буковинців. Замкнути його і посадити на хімію чи що? Хоча, зрештою, хто в цій країні з такою політикою без параної? Хай живе… (В.Кожелянко).  … тільки той, хто жив у тоталітарній державі, може зрозуміти, що таке параноя. У 1937 році, коли батько повернувся в Київ з Луганська, вся країна купалася в міазмах параної. Вони просочувалися скрізь, у найінтимніші щілинки життя людей: вони отруювали стосунки між друзями та колегами, між учителями та учнями, між батьками та дітьми, між подружжями. Вороги були всюди (О.Негребецький, перекл. М.Левицької). 1. Якщо у Вас немає параної, то це ще не означає, що за Вами не стежать! 2. Письменник: — Мені здається, за моєю творчістю слідкують. — Це в тебе параноя. 3. — Розмовляти з кішкою — це параноя чи ще не зовсім? — Це не параноя. Параноя — коли боїшся при кішці зайве бовкнути].
Обговорення статті
Уродство – (физический недостаток) каліцтво, виродли́вість, (перен.) потворність, (диал.) почварність, потворнощі, (мерзость, ещё) бридота:
нравственное уродство – моральна потворність.
[Очі її блищали диким огнем, а червонії обвідки повік надавали їм., неприродності і почварності (І.Франко). От таким, мабуть, був далекий цар московський Іван-батюшка Грозний. Бачив безодню під ногами, чув, як ніхто, все безумство, всю потворність своїх учинків — і ліз, і ліз все глибше у кров’яне море, щоби на ранок шукати кров’яного ж похмілля (Г.Хоткевич). Ну й що, що він упав у смертний гріх, що життя його стало плетивом вивертів та фальшу. Поза диким нутряним бажанням втілити потворнощі, що не сходили йому з думки, іншої святості не було. Він цинічно смакував ганебні подробиці своїх потаємних бунтів, в яких залюбки і терпляче оскверняв будь-який образ, що впадав йому в вічі (М.Прокопович, перекл. Д.Джойса). Там, де всі горбаті, прекрасна фігура стає потворністю (О. де Бальзак)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Безумство, см. Безумие.
Безумие – безу́мство, -ва, божеві́лля, -лля.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Безу́мствобезумие.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

безу́мство, -ва, -ву, -вом

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Безу́мство, -ва, с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

кни́жниця, кни́жниць; ч. кни́жник
та, хто любить книжки і знається на них. [А я кажу, що це не мужність, а безумство, – заперечив Арстан Білоборід, коли поважна маленька книжниця скінчила промову. (Джордж Мартін «Борва мечів», пер. В’ячеслав Бродовий, 2015). – Це ж треба! Жива письменниця! Клааас! – захоплено промовила книжниця Аня. (Міла Іванцова «Живі книги», 2013). Яка з неї робітниця? Книжниця, а не робітниця. (Марко Кропивницький «Супротивні течії», 1900).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) – книжниця. учена жінка.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Безу́мство = д. Безу́міе.

Запропонуйте свій переклад