Знайдено 14 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Богохуле́ние и -ху́льство – богохульба́, богохула́, блюзні́рство, богознева́га. |
Изрыга́ть, изрыгну́ть – рига́ти, ригну́ти чим, вирига́ти, сов. ви́ригати, ви́ригнути, вибльо́вувати, ви́блювати, ви́блюнути, (извергать) виверга́ти, сов. ви́вергати, ви́вергнути що. [Язики́ на ме́не го́стрять і отру́ту з уст рига́ють (Куліш). Здава́лося, то змій звива́ється, вирига́ючи дим (Грінч.)]. • -га́ть хулу на Господа – виверга́ти, вирига́ти, вибльо́вувати хулу́ на Го́спода, виверга́ти блюзні́рство. [Яку́ із скве́рних уст ти ви́блюнув хулу́? (Крим.)]. • -га́ть потоки брани – виверга́ти ла́йку (лайку хмарою) лаятися. • -ться – виригатися, виригатися, виригнутися и т. д. |
Кощу́нство – блюзні́рство, богознева́га, (ц.-слав.) кощу́нство. [А це-ж блюзні́рство було́ таке́ са́ме, як і по́хорон у Крамари́хи (М. Лев.). Наш падиша́х почу́в таку́ богознева́гу (Куліш)]. |
Наруга́ние, см. Наруга́тельство; (кощунство) блюзні́рство. |
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
КО́ЩУНСТВОВАТЬ ще зневажа́ти Бо́га; кощу́нствующий що /мн. хто/ блюзни́ть тощо, зви́клий /ста́вши/ блюзни́ти, зда́тний на блюзні́рство, блюзні́р, богонена́видник, богобо́рець, прикм. блюзні́рський, богобо́рчий, богонена́видний, образ. з ге́рессю на уста́х. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Богохуление, богохульство – блюзні́рство, -ва. |
Кощунство – блюзні́рство, -ва. |
Наругание –
1) (поругание) нару́га, знева́га, -ги; 2) (кощунство) блюзні́рство, -ва. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Блюзні́рство – кощунство, богохульство. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
блюзні́рство, -ва, -ву, -вом |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
свяще́нниця, свяще́нниць, свяще́ниця, свяще́ниць; ч. свяще́нник, свяще́ник служителька релігійного культу в церкві, між дияконським і єпископським саном, яка здійснює богослужіння. [Жінка-священниця: рівноправ’я чи блюзнірство. (ТСН, Авторська колонка, 11.01.2021). У Швеції нині більше жінок-священниць, ніж чоловіків-священників. (dw.com, 23.07.2020). Священиця зібрала раду наступного дня після того, як до неї прийшло видіння. (Ніл Ґейман «Американські боги», пер. Галина Герасим, Олесь Петік, 2017). Варто тільки послухати, що говорить священиця, і знатимете це. (Стівен Кінг «Шукач», пер. Олена Любенко, 2007).] див.: священнослужи́телька |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Богохуле́ніе = блю́знїрство. С. Ж. Ш. — Блюзнїрство єсть слова зелживні проти Богу или сьвятим. Б. Н. — Нехай буде проклят, поки аж блюзнїрства свого перестанеть. Уст. Луц. братства. |
Кощу́нство = блюзнїрство. (С. Л. З.). — Блюзнірство єсть слова зелживії проти Богу или Сьвятим. Б. Н. — Нехай буде проклят, поки аж блюзнїрства свого перестанеть. Уст. Луц. братства. С. З. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)