Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 43 статті
Шукати «браз*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бразда́, см. Борозда́.
Бразды́ – вуди́ла (мн., ср.), вузда́.
• Б. правления – сте́рно (держа́вної) вла́ди.
Засанда́ливать, засанда́лить – засанда́лювати, засанда́лити; (синим сандалом) закра́шувати, закраси́ти бразолі́єю.
Насанда́ливание, Насанда́ление – бразолюва́ння, набразолюва́ння, санта́ле[і́]ння, насанта́ле[і]ння, кра́шення, покра́шення, ви́крашення, фарбува́ння, нафарбува́ння, нама́щування, нама́щення и намасті́ння бразолі́єю (санта́лом).
Насанда́ливать, насанда́лить – бразолюва́ти, набразолюва́ти, сантали́ти, насантали́ти, краси́ти, покраси́ти, ви́красити, фарбува́ти, пофарбува́ти, нама́щувати, намасти́ти бразолі́єю (санта́лом) що.
• -лить нос, см. ниже Насанда́литься 2.
• Насанда́ленный – набразольо́ваний, насанта́лений, покра́шений, ви́крашений, пофарбо́ваний, нама́щений бразолі́єю (санта́лом).
-ться –
1) бразолюва́тися, бу́ти бразольо́ваним, набразольо́ваним и т. п.;
2) -литься – наду́длитися, наджули́тися; см. Напи́ться 2 (под Напива́ться).
Правле́ние –
1) (действие) керува́ння, кермува́ння, правува́ння ким, чим; порядкува́ння, справува́ння, урядува́ння и т. д., см. Пра́вить.
• -ние делами, страной – керува́ння, порядкува́ння спра́вами, краї́ною, управува́ння реча́ми, урядува́ння над краї́ною и т. д. [Деспоти́чне царське урядува́ння].
• Образ -ния – фо́рма урядува́ння, (держа́вний) лад.
• Деспотический образ -ния – деспоти́чний лад;
2) (руководительство, начальство) керу́нок (-нку), уря́д, упра́ва, заря́д (-ду), (командование, стар.) рейме́нт (-нту). [Під чиї́м рейме́нтом].
• Бразды, кормило -ния – урядо́ве стерно́, ке́рма урядува́ння, урядо́ва вла́да.
• Принять -ние – ста́ти на уря́д, прийня́ти уря́д, обня́ти уря́д;
3) (учреждения, заведения, общества) упра́ва, ра́да, заря́д (-ду), (гал.) ви́діл (-лу).
• Член -ния – член упра́ви, ра́ди, (гал.) виділо́вий (-вого);
4) (название учреждения) уря́д (-ду), розпра́ва.
• Податное -ние – податко́вий уря́д.
• Губернское -ние – губе́рнська розпра́ва.
• Волостное -ние – во́лость, волосна́ розпра́ва.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БРАЗДЫ́, бразды правле́ния перен. кермо́, кермо́ вла́ди, фраз. ві́жки́ [отда́ть бразды правления відда́ти віжки].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бразды – вуди́ла (род. вуди́л); б. правления – стерно́ вла́ди.
Бразилия – Бразі́лія, -ії; -зильский – бразі́льський, -а, -е.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Правление (действие) – керування; урядування; (орган) – управа; правління. Бразды правления – стерно влади.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Сандал – бразолі́я;
• с. синий – б. си́ня.
Сандаловый, сандальный – бразолі́йний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бразды
• Принимать (принять) бразды правления – ставати, стати до керма (стерна) [державної] влади.
Правление
• Принимать, принять бразды правления – Див. бразды.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бразі́лець, -льця; -зі́льці, -ців
Бразі́лія, -лії, -лією
бразі́льський, -ка, -ке

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бразилі́я, -лії, ж. Родъ цвѣтка. См. Бразолі. По під гору високую росте бразилія. Гол. ІІ. 734.
Бразолі́йний, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ синяго сандала или окрашенный синимъ сандаломъ. Крашанки бразолійні. Сим. 283.
Бразолі́йник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варятъ сандалъ.
Бразолі́я, -лі́ї, ж. Темносиній сандалъ, древесина дерева Caesalpinia brasiliensis. МУЕ. І. 175.
Бразо́ля, -лі, ж. Родъ цвѣтка. См. Бразилія. Дівчата.... в квітках і широченних стрічках, наче ті бразолі, маки та лелії. К. ДС. 24.
Брезелі́я, -лі́ї, ж. = Бразолія. МУЕ. I. 175.
Відпаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. відпа́сти, -пасу́, -се́ш, гл.
1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Васильк. у. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас!
2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Рудч. Ск. І. 88. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають. Грин. ІІІ. 565.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ла́ва, -ви, ж. 2) ...*Сходня.
3) Ряд, шеренга (людей, предметов), *толпа, большая компания. *Колядувати ходимо лавою. Крим. *Цілою лавою до Бразилії маєте сунути. Борд. *9) Облава. Зимою у нас на вовків що-дня лава. Крим.
Не, нар. *Не від то́го. Не прочь. Ті люде не від того були б, щоб вибратися до Бразилії. Борд.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Caesalpinia L. — фернамбу́кове де́рево; бразилька (Вх2), цезальпі́нія (Ру, Оп).
Caesalpinia gilliesii (Wall. ex Hooker) Benth. ** (Caesalpinia brasiliensis L.) — фернамбу́кове де́рево брази́льське; цезальпі́нія Джи́лліса (Ру, Оп); бразо́л(і)я (Гр, Mk), бредзелі́я (Гр), брезелі́я (Гр, Mk), брези́лія (Жл), фернамбу́к (Ук).
Equisetum arvense L. — хвощ польови́й (Мл, Сл, Ру, Оп); со́сонка польова́ (Во, Сл; Рг1, Вл, Пс, Ум, Ду, Ів, Mk, Ос, Рм — СД, ПД, ВЛ, ПЦ), со́сонка тіни́чка (Вх1, Вх6; Нв — ВЛ), хвощ тіничка (Вх2, Вх6); бере́зка (Км, Сб — ЗК), бері́зка (Мг, Сб — СТ, ЗК), брабуле́ць (Мг — ЗК), брадалець (Км), брадоли́ць (Мал — ЗК), браду(о)лець (Км), бразулець (Км), веретенце (Км), вереті́нця (Вх5, Вх7 — ЛМ), вовчо́к (Сб — СД), гречка мишача (Км), драбуле́ць (Км, Мг, Сб — ЗК), драг(ґ)уле́ць (Мг, Сб — ЗК), дрябулець (Км), євка (Км), єлинка (Вх5 — ЛМ), є́лочка (Сб — ПС), замо́чки (Сб — СТ), зозу́льки (Мг — ЗК), иле́ць (Сб — ГЦ), і́вка (Вх, Вх1), іле́ць (Вх, Жл, Вх1, Ду), ільце́ (Жл), ї́вка (Вх7, Он, Мг, Сб — БО, ЛМ), йо́лочка (Сб — ПС), киндишни́к (Мг — ЗК), кинтешни́к (Мг — ЗК), кишкентни́к (Мг — ЗК), кінни́к (Мг — ЗК), коби́льник (Вх, Жл, Вх1, Сл — ДС), куде́льки (Мг — ЗК), куділка (Км), куру́цики (Мг — ЗК), ла́пка ку́ряча (Сб — СТ), ла́пки зозу́лині (Мг — ЗК), лу́скавець (Вх, Жл, Вх1 — ДС), мариюнка (Вх — ДС), нюнка (Вх5 — ЛМ), нюнька (Вх5 — ЛМ), пади́волос (Нв, Вх1, Ду, Сл, Mk, Мг, Сб, Коб — ГЦ, ЗК), пади́волос горо́дний (Сб — БО), перій чорний (Сл — ВЛ), пе́стиш(і) (Ан, Ян2, Ів — СД), песту́шки (Ln, Ду — СТ), пласту́ха (Сб — СТ), прістка (Км, Сб — БО), пряс(т)ка (Км, Сб — БО), прясна (Км), прячка (Км), розхудни́к (Мг — ЗК), свищ (Сб — ЗК), скорпі́й (Вх7, Км — БО), скрип (Сб — БО), скрипей (Вх3, Hl, Сл — БУ), скрипе́ць (Вх7, Км — СЯ), скрипі́й (Кч — БО), смеречічка (Mk — ГЦ), смере́чок жа́бій (Вх7, Км — ЛМ), смері́чка (Гд, Он, Кч, Мг, Коб, Мал — БО, ЗК), смері́чка польова́ (Пч — ЗК), смерічни́к (Мг — ЗК), сосенка (Сл — ВЛ, ПС), сосенка польова (Ян2, Сл — СД), сосенник (Ан — СЛ), со́со́нка (Hz, Жл, Мн2, Rs, Ду, Сл, Mk, Ос, Гб, Коб — ЗАГ), сосунки́ (Сб — ДС), сухове́ршок (Сб — ПД), суховершок весняний (Сл — СД), тіничка (Вх3), тря́ска (Гв, Вх1, Вх7, Ду, Mk — ЛМ), фі́шка (Сб — ПЗ), фощ (Сб — ПД), хвищ (Ос, Мг — СЛ, ЗК), хвищ польови́й (Лс2 — ПЦ), хвіщ (Сб — СД), хво́йка (Рм, См, Сб — ПЦ), хвойка польова (Км), хвосч (Сб — СД), хвошка (Hz — ГЛ), хвощ (Вл, Сл, Ос, Мг, Сб — СД, ВЛ, СЛ, ГЦ, ЗК), хвощ полевий (Ос — СД, СТ, ПД), хвуст (Сб — ПД), хвущ польови́й (Сб — ПД), хрост (Ос — ЛМ), чентежни́к (Мг — ЗК), чорноголо́в (Сл, Лс2 — ПЦ), шувар (Сб — БО), яли́нка (Вх7, Ду, Ос, Сб — ВЛ, ЛМ), яли́чка (Вх, Вх1, Сл, Мг — ДС, ЗК, ЛМ).
Xanthium brasilicum Velloso [≈Xanthium strumarium L.] — нетре́ба брази́льська; нетреба бразільська (Оп).

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

бійчи́ня, бійчи́нь; ч. боє́ць
1. учасниця бою під час воєнних дій. [Медії люблять публікувати фотографії молодих жінок у камуфляжі, з автоматами і в яскравих традиційних квітчастих хустках. У JINHA не задоволені тим, як «чоловіча журналістика» показує цих бійчинь. (Світлана Ославська «Півмісяць, хрест і павич. Подорожі до Месопотамії», Львів, 2019, с. 81). Бійчиня з позивним «Бетмен» розповідає, щойно з «зеленки» полізли диверсанти противника, їх бійці дали відсіч. (Громадське радіо, 19.06.2016). Імператорка Фуріоса (Шарліз Терон) є винятком. Вона відважна бійчиня, яка очолює воєнну експедицію за стратегічно важливою рідиною – бензином. (Національна спілка кінематографістів України, 10.07.2016).]
2. солдатка, рядова. [На своїх тендітних плечах вони винесли неймовірне навантаження перших років війни, допомагаючи як бійчині, медсестри, волонтерки, дружини та матері. (Стенограми засідань Верховної Ради України, 2021). У «Миротворці» в роті Майї числилась іще одна дівчина, але по факту вона була у декретній відпустці, тому бійчиня перебувала серед хлопців сама. (Україна молода, 2018). Серед відомих жінок, що показали себе у бою, також бійчиня Українських Січових Стрільців, а пізніше – Української Галицької армії Ольга Підвисоцька. (Центр інформації про права людини, 21.09.2015).]
3. спортсменка, яка займається бойовими видами спорту (боксом, кікбоксингом, дзюдо чи іншими). [Своїми досягненнями наші героїні – футболістка Яна Калініна, важкоатлетка Юлія Паратова та бійчиня ММА Альона Расохіна – доводять, що спорт не має статі. (life.liga.net, 08.03.2021). Бразилійка Аманда Нуньєс, бійчиня змішаних бойових мистецтв (MMA), стала першою серед жінок чемпіонкою у двох вагових категоріях UFC. (sport.24tv.ua, 30.12.2018). Поговоримо про соціальну реабілітацію бійців і бійчинь з військовим психологом Андрієм Козінчуком. (Громадське радіо, 30.11.2018). Бійчиня Олена Овчіннікова тільки-но повернулася з Одеси. Там спортсменка здобула чергову нагороду – виборола кубок України. (Галичина спортивна, 14.02.2016).]
4. перен. та, хто бореться за здійснення чогось. [Бійчиня за справедливість (Олена Синчак, 2021). Чи знає про це полум’яна бійчиня за землю і справедливість ЮВТ? (Фурси нова об’єднана громада, ФБ).]
див.: войовни́ця, во́їнка, вої́телька, войовни́ця, борчи́ня
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 52.
ботаніки́ня, ботаніки́нь; ч. бота́нік
фахівчиня з ботаніки. [Ландшафтна дизайнерка і психотерапевтиня, ботанікиня, власниця розплідника декоративних рослин. (community-z.com, 21.04.2021). <…> Вікторія Березовська, ботанікиня, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного <…> (nv.ua, 12.02.2021). Даніела Кристина Заппі (Daniela Cristina Zappi, 1965) – бразильська ботанікиня. (uk.unionpedia.org).]
кіберспортсме́нка, кіберспортсменок; ч. кіберспортсме́н
спортсменка з кіберспорту; учасниця змагань із відеоігор. [Бразильську стрімерку та професійну кіберспортсменку з CS: GO Шаен shAy Вікторіо засудили до 116 років в’язниці. (24tv.ua, 07.03.2020). «Коли в мене вийшло грати в Counter-Strike – це був кайф,» – 60-річна кіберспортсменка. (Громадське радіо, 25.02.2020). Counter Strike у 60 років: як Тетяна Силенко стала кіберспортсменкою. (Українська правда.Життя, 17.02.2020).]
кінорежисе́рка, кінорежисе́рок; ч. кінорежисе́р
постановниця кінофільму. [Померла українська кінорежисерка Кіра Муратова. (Радіо Свобода, 06.08.2018). В Українському католицькому університеті презентували кінострічку «Александер Ґранах. Ось іде людина» німецької кінорежисерки Анґеліки Віттліх. (Високий замок, 2013). Відверта історія розкутого життя молодої кінорежисерки Тріші Торнберг, яка знімає провокативне кіно. (Ірена Карпа «Bitches get everything», 2007). Спочатку фортуна повернулася злим боком до бразильської кінорежисерки Терези Травтман. (Сучасність, Мюнхен, 1990).]
див.: режисе́рка
свідки́ня, свідки́нь; ч. сві́док
та, хто була присутня на якійсь події, пригоді й особисто бачила щось. [«Уже пройшло достатньо часу», – говорить свідкиня Оксана Башкірцева. (Суспільне, 30.06.2021). Свідкиня обстрілу, що проживає в будинку №19 на 1-ому Театральному провулку, розповіла про цей інцидент <…>. (truth-hounds.org, 09.04.2021). Напередодні голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха повідомив, що свідкиня – імігрантка з Бразилії, яка перебувала в центрі тимчасового утримання в той же час, що й Ігор Гоменюк перед смертю. (Радіо Свобода, 18.03.2021). О 00:58 чоловік, скоріш за все – убитий, пройшов перед камерою, яка через 17 хвилин зафіксувала нашу ймовірну свідкиню, що тільки підтверджує мою певність у тому, що вона була присутня на місці злочину на момент його скоєння. (Остап Українець «Транс», 2018).]
див.: сві́дка, свідчи́ня, сві́дчиця, очеви́диця
чле́нка, чле́нок; ч. член
1. та, хто входить до складу групи людей, до організації, товариства, об’єднання та ін. [Покійна також була довголітньою та активною членкою Союзу Українок Америки. (Свобода, 2015). Це свідчення перевела Любомира Мичковська, членка 33-го відділу Союз Українок Америки в Клівеланді, дня 22-го листопада 1982 р. <…> (Анастасія Шевченко «Свідчення очевидців Голоду», Т. ІІІ, 1985). <…> Оля Матла та Марта Кушнір, членки Молодої Просвіти в народних одягах <…> (Вісті комбатанта, 1963). Членка колективу й делегатка жінвідділу <…> (Микола Куліш «Прощай, село», 1933). Щоби фонд на табор збільшився, постановили ми від кожної членки Куріня зібрати по 1 золотому <…> (Молоде життя. Часопис українського пласту, 1928).]
2. учасниця журі, комітету, гуртка, хору, куреня та ін. [Членки нової залоги брали участь в раді через „скайп". (Свобода, 2018). Провідниця сего гуртка вчить прочих членок фотографувати. (Молоде життя. Часопис українського пласту, 1925).]
// ді́йсна чле́нка – звання членки деяких наукових установ, товариств та ін. [<…> Урсула Метельман, дійсна членка Бразильського товариства дерматології. (uk.doctoryo.com). Дійсна членка та членка Управи УПЛДМ <…>. (Свобода, 1998). Проф. В. Радзимовська померла 22. грудня 1953 р. на еміґрації в Шампань, Мишиґен, як дійсна членка НТШ і УВАН у ЗДА. (Наше життя, 06.06.1965).]
// чле́нка-кореспонде́нтка НАНУ – звання вченої, обраної до складу академії наук, яка не користується всіма правами дійсної членки. [<…> членка-кореспондентка НАН України Світлана Єрмоленко. (lb.ua, 27.05.2019). Зараз вона членка-кореспондентка Академії наук. (Україна модерна, 08.01.2018).]
див.: членки́ня, чле́ниця
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бразда́ = д. Борозда́. – Бразды = віжки; вуди́ла, уди́ла. – Покинь мі́нї милий золоті удила, щоб я твого коня до води водила. н. п.— Піди, синку, на ярмарок пішки, купи мінї ремінниї віжки. н. п. — Бразды́ правле́нія = стерно́ уря́ду.
Вжикъ = бра́зкання, бря́зкіт, брязча́ння. — Почув ся брязкіт коси.
Засанда́ливать, засанда́лить = закра́шувати, закра́сити бразолїєю.
Насанда́ливать, насанда́лить, ся = накраси́ти бразолїєю.
Санда́лить, насанда́лить = кра́си́ти, накра́си́ти бразолїєю.
Санда́лъ = бразолїя (дерево Sandalum album і краска, що добуваєть ся з його. С. Аф. Л. Ш. — Треба на крашанки бразолїї купити. С. Л.
Санда́льный = бразолїйний. С. Ш.