Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «бричка»
Шукати «бричка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бри́чка – бри́чка, бри́ка; (крытая) бу́да, бу́дка, буда́ра; (с плетеным коробом) натича́нка, найтича́нка.
Долгу́ша –
1) довга́ль (р. -ля́);
2) до́вга бри́чка.
Е́зженый – ї́жджений. [Ї́жджені ко́ні. Ї́жджена бри́чка (экипаж)].
Изво́зчичий – візни́цький, збіржа́цький, збіржа́нський; биндю́жницький; х[ф]у́рманський; хурщи́цький, балагу́льський. [Прогуркоти́ть збіржа́цька бри́чка (Корол.)].
• -чий промысел – візникува́ння, візни́цтво; см. Изво́зный.
Нагружа́ть, нагрузи́ть –
1) что, кого чем, кем – наванта́жувати що, кого́ чим, ким, ванта́жити що на що, що чим, наванта́жити що, кого́ чим, ким, ладува́ти що на що, налад(н)о́вувати, налад(н)ува́ти що на що, що чим, ким, облад(н)о́вувати, облад(н)ува́ти що, кого́ чим, вилад(н)о́вувати, ви́лад(н)увати що чим, ким, наклада́ти, накла́сти чого́ на що, на ко́го, рих[ш]тува́ти, нарих[ш]то́вувати, нарих[ш]тува́ти що на що, (только воз, сани) хурува́ти, нахурува́ти що чим (о мног.) понаванта́жувати и т. п. [Наванта́жиш було́ віз снопа́ми (Хата). Не годи́ться погане́нький во́зик тяжки́м залі́ззям ванта́жити (Сл. Гр.). По весні́ човни́ споруджа́ли, ме́дом, во́ском, бра́нцями наладо́вували (Куліш). Він обладува́в ослі́в міха́ми з вино́м (Л. Укр.). Шістна́дцять возі́в жи́том нахурува́ли та й повезли́ (Радомищ.). Ви́соко нахурува́ли во́за скри́нями та подушка́ми (Богодух.)].
• Чересчур -ть – (за)на́дто бага́то (ва́жко, через ла́д) наванта́жувати и т. п., (воз и т. п. ещё, диал.) нари́чувати, нари́чити (во́за и т. п.); (перегружать) переванта́жувати, переванта́жити що, кого́ чим. [Було́ ба́тько як нари́чить гарбу́, хоч яка́ па́ра ко́ней не потя́гне, – хіба́ воли́ (Бердянщ.)];
2) (возлагать обязанности работу на кого) поклада́ти, покла́сти обо́в’я́зки на ко́го, наванта́жувати, наванта́жити кого́ чим, (поручать) доруча́ти, доручи́ти кому́ що, (обременять) обтя́жувати, обтя́жи́ти кого́ чим, (перегружать) переванта́жувати, переванта́жити, перетя́жувати, перетя́жити кого́ чим.
Нагружё́нный –
1) наванта́жений, ладо́ваний, налад(н)о́ваний, облад(н)о́ваний, ви́лад(н)уваний, нарих[ш]то́ваний, нахуро́ваний, понаванта́жуваний и т. п.; переванта́жений. [На воза́х, наванта́жених уся́ким кра́мом (Н.-Лев.). Він захопи́в ладо́вану гале́ру (Куліш). Ху́ри, наладно́вані золоти́ми снопа́ми (Коцюб.)];
2) наванта́жений, обтя́жений, переванта́жений, перетя́жений.
-ться –
1) наванта́жуватися, наванта́житися, ладува́тися, налад(н)о́вуватися, налад(н)ува́тися, облад(н)о́вуватися, облад(н)ува́тися, вилад(н)о́вуватися, ви́лад(н)уватися и т. п., (о мног.) понаванта́жуватися и т. п.; бу́ти наванта́жуваним, наванта́женим, понаванта́жуваним и т. п. [Бри́чка уще́рть ви́ладнувалася жінка́ми (Коцюб.)].
• Судно, вагон -ется – судно́, ваго́н наванта́жують.
• Он -жё́н обязанностямиупере́д свыше всякой меры – він обтя́жений (його́ обтя́жено) обо́в’я́зками над уся́ку мі́ру (аж на́дто, через ла́д);
2) (выпивать лишнее) перебира́ти, перебра́ти через край, (грубо) налива́тися, нали́тися, наджули́тися, набра́тися як квач, насмокта́тися.
• Он сегодня порядочно -зи́лся – він сього́дні таки́ до́бре під ча́ркою, (грубо) він сього́дні набра́вся (насмокта́вся) як квач (нали́вся, що й сві́та не ба́чить);
3) (плотно покушать, сов.) до́бре (цу́пко) попої́сти, вкла́сти чимале́нько чого́, напакува́тися чим, чого́, (грубо) насади́тися чого́, ви́класти живота́ чим. [Так напакува́вся пирога́ми, що й не зди́шеться (Богодух). Насади́вся галушо́к, що й не продихне́ (Зіньківщ.). Ви́кладе живота́ галушка́ми, – і поки́нув роби́ти! (Звин.)].
Нетыча́нка – біда́, двоколі́сна бри́чка, найтича́нка.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Скотина – скотина, худоба, (одно животное) худобина, животина, товарина, товаряка, скотиняка, скотинюка, (шутл.) хвіст, хвости́на, (брань, ещё) бидло:
• ни одной скотины – ні шерстинки (ні хвоста) [немає].
[За кучму сю твою велику. Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! І очі видеру із лоба. Тобі, диявольська худоба. Трясешся, мов зимою хорт! (І.Котляревський). — Гудзь! — обізвав учитель. — Сюди!». — Накарачки, скотино! — гукнув учитель (П.Мирний). Товар та усякі животини ховались в ліси (І.Нечуй-Левицький). — Як тільки смеркне, то де мільки ходить товаряка коло лісу, зараз з чагарника десь візьметься вовк та й душить худобу (І.Нечуй-Левицький). Та й справді, хороший був ослик, людяний, смирний, слухняний. Жалко скотину (М.Коцюбинський). Раз Андрійко, як і завше, пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (М.Коцюбинський). — Ти глянь на мене: гадаєш — Хома перед тобою? — Худобина. Як став змалечку біля товару, так і досі. Цілий вік з худобою, сам худобиною став (М.Коцюбинський). Пан іде далі. По подвір’ї розтеклись гуси; гусенята коливають з ноги на ногу, наче вітер муріжком гонить жовті пушинки. Не вигнав, значить, на пашу. Пан хита головою. Корови так і лишились в оборі. Двері в возовню стоять отвором, і чорна пустка вигляда звідти, як з беззубого рота. Бричка стоїть надворі, а коло неї валяються шори. Ах ти, скотина, бидло! Пан бере шори, щоб занести на місце, але зараз і кида. Невже нікого і біля коней? (М.Коцюбинський). Ярмарок у Конотопі. Вози, ятки, рундуки, крамниці, горшки, колеса і всяка товаряка (М.Кропивницький). Вона допевнилася, що її муж — скотина. То чи ж годна вона любити скотину людською любов’ю? (Л.Мартович). — Та ти, худобино якась, чи я тобі не казала, щоб не смів до коршми заглядати? (І.Франко). Де-де на стерні і будяк стояв сиротою: обжали сіромаху, зоставсь один і начеб озирався, де ті колоски, що з ними розмовляли; начеб сумував за ними, кивав червоними квітками-головками на всі боки: один я, один зостався сіромаха! Повіє вітер, замете снігом, коли ще яка товарина не зломить, не вкоротить віку (А.Свидницький). — Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (А.Свидницький). Чорти б його взяли… цю скотинякю, Новаковича! (Б.Грінченко). Усім тілом випростався чоловік і навіть руки не схотів паскудити: гупнув ногою Терентія, мов худобину, і той, перехиляючись, полетів спиною до одвірка (М.Стельмах). Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’ятипудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географічна карта. У-у, скотиняка! Щоб ти… Це через неї ми вскочили в халепу (В.Нестайко). «Я зробив таке, що, їй-богу, не зробила б жодна худобина». Мені знову спадають на пам’ять ці слова — найшляхетніші з усіх, які я знаю, слова, що визначають місце людини в світі (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Його промова перепліталась із найрізноманітнішими лайками, але щодо змісту — була дуже коротка. Всі вони — худоба і лайно, але коли відважно воюватимуть за найяснішого монарха, вони знову зможуть повернутися до людського суспільства, і тоді після війни їм навіть простять їхню спробу симулювати і відкрутитися від фронту. А втім, щодо нього, лікаря, то він у це не вірить, бо певний — всіх їх чекає мотузка (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). — Пане рицарю, я зовсім не жадаю, аби вашець за мої кривди на комусь помщався: як прийде до діла, то я й сам зумію одсіч дати. Я одного лише вимагаю — нехай вашець заплатить мені за ночівлю в моїм заїзді, себто за обрік для скотини, а також за харч і за дві постелі. — Як то? — спитав Дон Кіхот. — Хіба се заїзд? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Тверда вдача Ребеки, невситимість її лона, її вперте честолюбство приборкали норовисту натуру чоловіка: з ледаря й бабія він перетворився на велику робочу худобину (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). 1. Оголошення: Рідкістна скотина шукає витончене стерво для спільних дискусій про високе. 2. Лекція про шкоду від пияцтва. Лектор до слухачів: — От поставте перед скотиною відро води і відро горілки. Що вона питиме? — Воду. — От! А чому? — А тому, що скотина]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бричка – бри́чка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Бричка – бри́чка;
• б. (крытая) – бу́да.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бри́чка – бричка.
Тарада́йка – плохенькая бричка.
Халабу́да –
1) шалаш;
2) крытая бричка, кибитка.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бри́чка, -ки, -чці; бри́чки, бри́чок

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ба́тьківський, -а, -е. = Батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. Ба́тьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав ба́тьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.
Бри́чка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Халабу́да, -ди, ж.
1) Шалашъ. Напнемо халабуду. Мил. 102.
2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. Вас. 195.
3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. Стор. ІІ. 39.
4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. КС. 1898. VII. 45. Ум. Халабу́дка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок. Стор. М. Пр. 66.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Захурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. *Бричка захурчала по грудді. Звен. у., с. Пальч. Ефр. *Як дам по потилиці, то аж захурчиш. Умань. Ефр.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Plantago lanceolata L. — подоро́жник ланцетоли́стий (Ру, Оп); ба́бка ланцетова́та (Вх1, Вх6, Мл), подоро́жник ланцетува́тий (Сл); ба́бка (Гт, Гб, Мг — ПЗ, ДС, ГЦ, ЗК), бабка вузька (Сл), ба́бка до́вга (Гт — ЗК), бабка ліченувата (Ос — ЛМ), ба́бка мала́ (Коб — БО), ба́бка польова́ (Гд — БО), бричка (Ос — ПД), вишишник (Ан — СЛ), волосна трава (Ан — СЛ), волосяна трава (Км), гойник (Вх7 — ЛМ), гойник-дородник (Км), гойове листя (Вх7 — ЛМ), доро́жник (Рг1, Пс), козлики (Ан — СД), лапка (Км), му́шка чо́рна (Мг — ЗК), натягач (Ос — СД), острець (Км), подорі́жник (Мг, Коб — ГЦ, ЗК), подоро́жник (Рг1, Пс, Ум, Шс2, Ду, Ів, Сл, Ос, Мг — ЗАГ), подорожник вузьколистий (Сл), подорожник малий (Hl — БУ), попу́тник (Пс, Ум, Шс2, Ів, См — СТ), пора́нник (Ан, Пс, Гр, Ів), порі́зник (Ан, Пс, Гр, Ян2, Ів — СД), пору́баник (Мг — ЗК), потєгач (Mk — ГЦ), придоро́жник (Гт — ЗК), припу́тник (Гт, Мг — ЗК), припутник дрібний (Км), райник (Вх5 — ЛМ), ра(я)мни́к (Мг — ЗК), ра́нни́к (Ан, Пс, Ду, Ів, Ос, Он, См — СТ, ПД, БО), серпни́к (Мг — ЗК), солонець (Ан — СТ), стяга́ч (Чн, Рг1, Ан, Ln, Пс, Го2, Ян1, Ду, Ів, См — СД, СТ, СЛ), ужик (Ан — СЛ), ушик (См), язи́чки́ (Вх, Вх6, Ян2, Ду, Сл, Mk, Ос — СД, ВЛ, СЯ), язички пессі (Км — ЗК), язички́ соба́чі (Рг1, Пс, Ум, Ів), язичники (Км), язичок (Нв — ДС).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бри́чка = бри́чка, бри́ка, (з плетеним коробом) — нетеча́нка, (крита) — бу́да, бу́дка, буда́ра. С. Аф. Ш. Ми поїдемо будою. С. Ш.

Запропонуйте свій переклад