Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 42 статті
Шукати «бродяж*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бродя́жество, бродя́жничество, бродя́жничанье – бурлакува́ння, ма́ндри, бродня́, бродя́жство, волоцю́зтво, блуд, по́бридки. [За господа́рство не беру́ться: ма́ндри па́хнуть (Г. Барв.). На по́бридки пішо́в. Не поки́не він бродні́, так десь і скона́є в лі́сі, або в степу́].
Бродя́жничать – бурлакува́ти, бурла́чити, волочи́тися, гультяюва́ти, мандрува́ти.
• Пойти -чать – у ма́ндри вда́ритися (пода́тися), піти́ (пусти́тися) в за́брід (у блуд). [Поки́немо село́ та пу́стимося в за́брід. Де він по сві́ті мандру́є?].
Бродя́жнический – бурла́цький, волоцю́жний, гульта́йський, мандрівни́цький. [Життя́ гульта́йське].
Броже́ние –
1) см. Блужда́ние и Бродя́жничество;
2) шумува́ння, мусува́ння. [Крім життя́, бакте́рії виклика́ють ще й шумува́ння. Чи помі́тно вже в вині́ мусува́ння?].
• В пиве происходит броже́ние – пи́во гра́є (шуму́є);
3) за́коло́т. [За́колот іде́ по Туркеста́ну (Крим.). За́колот се́ред ві́йська].
• Броже́ние умов – заколо́т в на́строях (в думка́х), розвору́шення думо́к.
Бродя́чий – бродя́чий, бродя́жий, мандро́ваний, мандро́вий, мандрівни́й, броду́н. [Коли́сь були́ мандро́вані вчителі́. Ві́дділ птахі́в-бродуні́в].
Пойти́ –
1) піти́ куди́, по що́, до чо́го; (направиться, отправиться) пода́тися, побра́тися до чо́го; (тронуться) ру́шити; (пуститься) потягти́. [От і пішли́ вони́ о́дного разу́ влі́тку по яго́ди (Грінч.). Ба́тько до млина́ пода́вся. Побра́вся шля́хом-доро́гою. По́їзд ру́шив. Та й не ї́вши потя́г додо́му].
• -ти́ вместе – піти́ ра́зом, вку́пі.
• -ти́ впереди – піти́ попере́ду, пе́ред пове́сти. [Голова́ пові́в пе́ред (Квітка)].
• -ти́ без дороги, наобум – піти́ навманя́, наверле́.
• -ти́ напрямик – піти́ навпросте́ць, попростува́ти, попрямува́ти.
• -ти́ в театр – піти́ до теа́тру (у теа́тр).
• -ти́ в гости – піти́ в го́сті, у гости́ну, у бе́сіду, на посиде́ньки.
• -ти́ в село – піти́ на село́, у село́, до села́.
• -ти́ за ягодами – піти́ по я́годи.
• -ти́ за водой – піти́ по во́ду.
• -ти́ (поплыть) по течению воды, реки – піти́ за водо́ю, за течіє́ю. [Як за водо́ю пі́деш – наза́д не ве́рнешся].
• -ти́ на рыбную ловлю – піти́ по ри́бу, на ри́бу.
• -ти́ на охоту за зайцами, за волками – піти́ на зайці́в, на вовкі́в.
• -ти́ в люди, на люди; между людей – піти́ поміж лю́ди.
• -ти́ бродяжить – піти́ в ма́ндри, на по́брідки, помандрува́ти, змандрува́ти.
• -ти́ бродить по свету – піти́ світа́ми, у світи́, піти́ в блуд.
• -ти́ куда глаза глядят – піти́ світ за́ очі; піти́, де о́чі понесу́ть (Грінч.).
• Куда ни -ду – хоч куди́ (де) піду́; куди́ (де) не піду́; де не пове́рну́ся. [Я оди́н тут, як той па́лець, де не поверну́ся (Рудан.)].
• -ди́(те)-ка сюда – ходи́ (ході́ть)-но сюди́; а ходи́ (ході́ть) сюди́.
• Пошли́! Пошё́л! (идёмте, иди!) – ході́мо, га́йда́!
• -дё́м(те)! – ході́м(о)!
• -шё́л вон! – геть іди́! геть(те)!
• -шё́л! (отвяжись, не получишь) – дзу́ськи, дзусь, адзу́сь.
• -шё́л к чорту – іди́ (геть) к чо́рту! геть к нечи́стому! до ді́дька!
• -шё́л! (трогай) – торка́й, руша́й! (езжай быстрее) поганя́й, паня́й.
• Пади́, поди́! – а-го́в! з доро́ги!
• -ди́-ка, -ди́ ж ты – а диви́. [І ма́ю я ді́ти, і ні́би не ма́ю. А диви́, до ма́тери так і го́рнуться, а до ме́не холо́дні (Крим.)].
• Вот -ди́-ж ты – от ма́єш.
• -ди́-ка, вот что делается – бач, що ро́биться.
• -ди́ с ним – що з ним поро́биш.
• Да -ди́ (вишь) – та ба. [Хоч він собі́ і сирота́, та ба, і отце́вський син не бу́де таки́й бра́вий коза́к (Квітка)].
• Коли на то -шло́ – як на те пішло́ся.
• -шло́ к тому – пішло́ся на те, поверну́ло на те.
• Это -шло́ к несчастью – це пішло́ся на неща́стя (на біду́, на го́ре, на ли́хо), на біду́ поверну́ло.
• -шло́ прахом – пішло́ на (в) ні́вець (на ма́рне, за ві́тром, за водо́ю), пові́трилося, ви́падком ви́пало. [Пові́трилася робо́та (Гліб.). Чужи́м живи́лися, ото́ воно́ нам ви́падком і ви́пало (Кониськ.)].
• -шло́ по-прежнему – пішло́ (повело́ся) по-старо́му (по-да́вньому).
• -шло́ наоборот – пішло́ ді́ло на пере́верт.
• -шло́ дело в ход – пішла́ робо́та.
• Дело -шло́ в лад (хорошо) – спра́ва пішла́ (повела́ся) до́бре, гара́зд, на до́бре.
• -шло́ кому в прок – пішло́ в ру́ку (на добро́). [Бага́тство не пішло́ йому́ в ру́ку].
• -шли́ разногласия – пішло́ на не́лад (ро́злад, ро́збрат).
• -ти́ за кого – піти́ за ко́го. [Путя́ща ді́вчина за те́бе не пі́де].
• -ти́ по миру – піти́ в же́бри, піти́ з до́вгою руко́ю, на про́шений хліб перейти́.
• -ти́ в бега – піти́ на вте́чі, піти́ в світи́, змандрува́ти.
• Он -шё́л по другой дороге – вій пішо́в и́ншим шля́хом.
• Лёд -шё́л (тронулся) – лід ру́шив; кри́га пішла́ (скре́сла).
• Мороз -шё́л у него под кожей – моро́з пішо́в йому́ (у йо́го) по-за шку́рою, моро́зом сипну́ло по-за шку́рою.
• Гвоздь вбок -шё́л – цвях убі́к пішо́в (погна́вся).
• Птица в отлёт -шла́ – пта́ство у ви́рій потягло́ (полеті́ло).
• Дорога -шла́ под гору – дорога пішла з гори.
• Река -шла́ на восток – рі́чка пішла́ (поверну́ла, скрути́ла) на схід.
• Эхо -шло́ по дубраве (лесу) – луна́ пішла́ га́єм (лі́сом).
• Шум -шё́л по дубраве – шум (ше́лест) пішо́в дібро́вою.
• -шё́л вгору (возвысился) – пішо́в уго́ру. [Пішли́ на́ші вго́ру].
• -ти́ по чьей дорожке (по чьим следам) – на чию́ сте́жку ступи́ти (спа́сти, попа́сти). [Він ступи́в на ба́тькову сте́жку. От і я на ді́дову сте́жку спа́ла: він учо́ра розби́в ку́хля, а я сього́дні].
• -ти́ разными путями (в разные стороны) – піти́ рі́зно, порізни́тися. [Ой, у по́лі три доро́ги рі́зно].
• -ти́ на уступки – поступи́тися.
• -ти́ в пари – заложи́тися.
• -ти́ ходуном – заходи́ти хо́дором. [Кущі́ бузку́ захита́лися, затріща́ли, заходи́ли хо́дором, ні́би несподі́вано звели́ між собо́ю лю́ту бі́йку (Васильч.)].
• -ти́ в кого – уда́тися в ко́го, уроди́тися в ко́го. [Чорт її́ зна, в ко́го вона́ й уроди́лась така́ хоро́ша (Тобіл.). І мій ба́тько таки́й ма́вся, і я в йо́го вда́вся].
• -ти в бубны (с бубён) – піти́ дзві́нкою.
• -ти́ в поход – піти́ (ру́шити) в похі́д.
• -ти́ против кого – піти́ проти ко́го, (вульг.) сторч проти ко́го ста́ти.
• -ти́ в бой – у бій піти́; до бо́ю (побо́ю) піти́; до бо́ю ста́ти.
• -ти́ жить к чужим людям – піти́ в при́йми (сусі́ди), піти́ в комі́рне.
• -ти́ на хлеба – на чужи́й хліб перейти́, піти́ на дармої́жки.
• На платье -шло́ много материи – на су́кню пішло́ бага́то мате́рії.
• Под воду -ти́ – нирця́ да́ти.
• Некоторое время -ти́ – попойти́. [Чима́ло ще тре́ба попойти́, по́ки додо́му ді́йдемо. Як-би до́щик попійшо́в на мою́ капу́сту]. См. Итти́, Ходи́ть;
2) (согласиться) піти́ на що, приста́ти на що, пусти́тися на що.
• -ти́ на мир – піти́ на мир (на мирову́), замири́тися.
• -ти́ на компромисс – приста́ти на компромі́с, вчини́ти компромі́с (Грінч.).
• Не верю, чтоб он на это -шё́л – не ві́рю, щоб він на таке́ пусти́вся;
3) (начать) піти́, поча́ти, узя́ти.
• -шё́л врать, хвастать – зача́в (дава́й) бреха́ти, хвали́тися.
• И -шё́л бранить – та й узя́в (ну) ла́яти.
• Опять -шё́л дурить – знов поча́в коверзува́ти (хи́мороди гони́ти).
• -шё́л плясать – пішо́в танцюва́ти.
• -шё́л в пляс – пішо́в у тане́ць.
• Да и -шли́ (болтать) – та й пішли́. [Та й пішли́: то чия́ торби́на ва́жча, то на скі́льки харчі́в ста́не у котро́ї, то як котра́ з до́му виряджа́лась (Тесл.)].
• -шё́л расспрашивать – пішо́в (ну) розпи́тувати.
• Вот трава -дёт рости после дождя – от зі́лля рухне́ рости́ після дощу́.
• -шла́ валять, -шла писать – завели́, почали́ вже;
4) (начаться) піти́, поча́тися.
• -шли́ у них внутренние усобицы – пішли́ у них домові́ чва́ри (Куліш), (вульг.) і пішла́ у них сва́рка та зма́жка (Неч.-Лев.).
• -шла́ дружба – пішло́ товари́ство, на дру́жбу пішло́ся. [Таке́ товари́ство пішло́ між бу́зимком і хлоп’я́м (Мирн.)].
• Дождь -шё́л – дощ пішо́в.
• Ему -шёл второй год – йому́ на дру́гий (на дру́гу ве́сну) поверну́ло, йому́ дру́гий поступи́в, йому́ на дру́гий пішло́.
• -дё́т беда, растворяй ворота – ли́ха коне́м не об’ї́хати; біда́ сама́ не хо́дить
5) (поступить) піти́.
• -ти́ в учителя – піти́ в учителі́, піти́ учителюва́ти.
• -ти́ в услужение – піти́ у на́йми.
• -ти́ в солдаты – піти́ у москалі́.
• -ти́ в войско – піти́ до ві́йська (у ві́йсько);
6) (кому, безлич.) повести́ся, пощасти́ти, поталани́ти, пофорту́нити кому́.
Праздношата́ние, Праздношата́тельство – шала́ння, шве́ндяння, ве́штання, сновиґа́ння, гультя́йство, (бродяжничество) волоцю́зтво.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Индюшачий, индюшечий, индюшиный – індичий.
[Не вспіють квартою в ротах пополоскать,— Вже й по-індичому в шинку заґерґотали! (П.Гулак-Артемовський). Отець Тріщин витягнув з рота індиче стегно, але задержав його в такій позиції, що мав змогу кождого часу вхопити зубами те самісіньке місце, яке гриз перед тим (Л.Мартович). …був за ступінь від намисленого: прийти, замкнути двері зсередини, скрученим паспортиським журналом заткнути пельку старої розпузатілої ропухи, оприщавілої підстилки всіх мусорів, що хапали за бродяжництво, незмивною фарбою проштампувати їй землисту, дрімотно нажаблену, морду, напудрений лоб, залляту жиром спиняку, драглисту задницю, синюваті індичі ноги і копняком загнати печатку в зашмуляне, як старий палярес, клімактичне кубло жеківської законодоленосної здихоти! (Є.Пашковський)]. Обговорення статті
Клошарный – бродяжний, клошарний;
• клошарный стиль – бродяжний стиль. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БРОДЯ́ЖИЙ укр. волоцю́жний, оказ. цига́нський.
БРОДЯ́ЖИТЬ і БРОДЯ́ЖНИЧАТЬ, пойти́ бродяжить вда́ритися в ма́ндри;
бродя́жничающий що воло́читься тощо, зви́клий волочи́тися, волоцю́га, шве́ндя, циганю́ка, галайда́, снови́га, тяга́ка, забі́га, прикм. волоцю́жницький.
БРОДЯ́ГА ще припле́нтач див. ще бродяжничающий.
ФЛАНКИ́РОВАТЬ укр. ве́штатися, тиня́тися, шве́ндяти, не держа́тися ха́ти;
фланки́рующий що /мн. хто/ ве́штається тощо, ра́ди́й ве́штатися, див. ще бродяжничающий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Бродяжничество, бродяжество, бродяжничанье – волоцю́зтво, -ва, бурлакува́ння, -ння.
Бродяжничать – бурлакува́ти, -ку́ю, -ку́єш, волочи́тися, -чу́ся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Бродяжничать
• Пойти бродяжничать – у мандри податися (вдаритися); піти (пуститися) в забрід (у блуд); піти на побрідки. [А третя дочка у блуд пішла. Приблудилася да й у луг темний. Чубинський. Сл. Гр.]
Пойти
• Дорога пошла в гору – дорога пішла на гору.
• Дорога пошла под гору (с горы) – дорога пішла з гори (вниз).
• Ему (ей…) пошёл двадцатый год – йому (їй…) двадцятий пішов; йому (їй…) на двадцятий пішло; йому (їй…) на двадцятий (на двадцяту весну) повернуло.
• И пошёл бранить, врать… (разг.) – та й узяв (та й ну, та й зачав, та й давай) лаяти, брехати…
• И пошла писать губерния (разг.) – Див. губерния.
• И пошла потеха (разг.) – Див. потеха.
• Коли на то пошло (разг.) – як на те пішлося.
• Куда ни пойду – хоч куди піду; куди (де) не піду; де не повернуся.
• Он далеко пойдет – він далеко сягне (піде); (зниж. розм.) він багато чого доскочить.
• Поди, поди! – агов!; з дороги!
• Поди-ка, поди ж ты – а диви (ти диви).
• Поди(те)-ка сюда – ходи (ходіть) лишень сюди; ходи-но (ходіть-но) сюди.
• Пойти бродить по свету – піти світами (у світи); піти бродити (блукати) у світ (по світу).
• Пойти бродяжить – у мандри вдатися (податися); піти у мандри (в забрід, на побрідки); помандрувати.
• Пойти в кого – удатися (уродитися) в кого.
• Пойти в люди, па люди, меж людей – піти (по)між люди (у люди).
• Пойти замуж за кого – (те саме, що) Выходить, выйти, идти, пойти замуж за кого. Див. замуж.
• Пойти за хлебом, за водой, за ягодами, за книгами… – піти по хліб, по воду, по ягоди, по книжки… [По хліб ішла дитина… Тичина.]
• Пойти на охоту за зайцами, за волками… – піти (полювати) на зайців, на вовків…
• Пойти на рыбную ловлю, на рыбалку – піти рибалити (на риболовлю); (іноді) піти по рибу.
• Пойти по линии наименьшего сопротивления – Див. линия.
• Пойти, рассыпаться, разлететься прахом (перен.) – Див. прах.
• Пойти разными путями (в разные стороны) – піти різно (урізнобіч); порізнитися.
• Пошёл вон! (разг.) – йди геть!; геть іди!; [ось] геть!
• Пошёл к несчастью – пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо, на пропасть); на біду повернуло.
• Пошёл кричать – почав (узяв) кричати.
• Пошли!; пошел! (идёмте!; иди!) (разг.) – (ну) ходім(о)!; гайда!
• Пошло к тому – пішлося на те; повернуло на те.
• Пошло по-прежнему – пішлося по-старому (по-давньому).
• Сюда пошёл, туда пошёл – сюди тень, туди тень; сюди ник, туди ник. [Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Сл. Гр.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бурлакува́ти –
1) батрачить;
2) бродяжничать, скитаться;
3) вести холостую жизнь.
Бурла́цький – бродяжнический, скитальческий.
Волоки́та – бродяжничество, скитание.
Гультяюва́ти – кутить, повесничать, бездельничать, бродяжничать, беспутничать.
Забрі́д, -ро́ду –
1) бродяжничество;
2) рыбный завод.
По́брідки, -док – бродяжничество.
Проволоки́та – бродяжничество, шлянье.
Шве́ндяння – бродяжничество.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Бродяжничество, -чанье – волоцюзтво, бродязтво; находиться в -стве – волочитися.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бурлакува́ти, -ку́ю, -єш, гл.
1) Быть бобылемъ, батракомъ, бродяжничать.
2) Вести холостую жизнь. МВ. II. 142. Та йди додому хазяйнуй із жінкою, а я вже буду бурлакувать. Рудч. Ск. І. 207.
Волоки́та, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.
Гультяюва́ти, -тяю́ю, -єш, гл. Кутить, повѣсничать, бездѣльничать, бродяжничать. Ґрунт продам, а сам піду гультяювати. НВолын. у.
Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл.
1) Зайти куда нибудь, блуждая.
2) Пуститься въ бродяжничество.
Забрі́д, -ро́ду, м.
1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. О. 1862. V. 106. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. Мкр. Г. 17.
2) Рыбный заводъ.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
По́бридки, -док, ж. мн. Бродяжничество, броженіе. Оце немає сучки Оленки! пішла, мабуть, на побридки. ЗОЮР. II. 19.
Проволоки́та, -ти, ж. Бродяжничество, шлянье. Як пустить Бог Микиту на проволокиту, то аби де умре. Ном. № 2120.
Розмандрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. уда́ритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Єв. Мт. IV. 6. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Нп. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Мет. 177. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. Стор. М. Пр. 139.
2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. Мир. Пов. І. 148. В погонь.... ударилась за Марком. Мнж. 26. Уда́ритись навтікача́. Броситься бѣжать.
3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. Щог. В. 100. У ма́ндри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. Мир. Пов. 11. 95.
4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. ЗОЮР. II. 34. Вдаря́тися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Грин. III. 584. См. Вдаватися.
5) Уда́ритись у го́лос, у плач. Заплакать. Г. Барв. 58.
6) — у ту́гу. Запечалиться. Чуб. V. 402.
Шве́ндяння, -ня, с. Шлянье, бродяжничество. Швендяння змалку по дворах. Мир. ХРВ. 162.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бося́чити, -чу, -чиш, гл. Быть босяком, шататься, бродяжничать. Сл. Яворн.
*Волоцю́зство, -ва, с. Бродяжничество. Звен. у. Ефр.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бродя́жество, бродя́жничество = бродя́жство, волоцю́жство, ма́ндри, мандрі́вка. — Зараз віддали його до суду за волоцюжство. Фр. — Пішов у мандри. — Мандрівочка, рідна тїточка. н. пр.
Бродя́жничать = бродя́жити, волочи́ти ся, мандрува́ти, бурлакува́ти.
Бродя́жій = бурла́цький.