Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «буква»
Шукати «буква» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бу́ква – бу́ква, лі́тера; (типографская, в шрифте) шрифти́на; (плохо написанная) криву́ля.
• Бу́ква гласная, грам. – голосна́.
• Б. согласная – при́голосна.
Глаго́ль –
1) (ц.-сл. буква) – глаго́ль;
2) ши́бениця.
Гла́сный –
1) гла́сний, прилю́дний, привселю́дний;
2) грам. – самоголо́сний, голосни́й.
• -ая буква – голосі́вка;
3) гла́сний. [Зе́мський гла́сний].
Е́рик –
1) (буква) є́рик;
2) (небольшой и узкий проток реки или озера, небольшой канал) яри́к, єри́к.
Зако́н – зако́н (-ну), пра́во.
• -ны гражданские – зако́ни циві́льні, пра́во циві́льне.
• -ны уголовные – зако́ни ка́рні (криміна́льні), пра́во ка́рне (криміна́льне).
• Свод -нов гражданских – по́вна збі́рка (стату́т, ко́декс) зако́нів циві́льних (пра́ва циві́льного).
• -ны исключительные – надзвича́йні зако́ни, надзвича́йне пра́во.
• Вне -на – по́-за зако́ном.
• Согласно -ну – згі́дно з зако́ном, з пра́вом.
• Нарушение -на – пору́шування, пору́шення, лама́ння, злама́ння зако́ну, пра́ва.
• Издавать, издать, обнародовать -ко́н – зако́н видава́ти, ви́дати, оголо́шувати, оголоси́ти, декретува́ти, задекретува́ти.
• -ны божеские и человеческие – зако́ни бо́жі (бо́зькі) і лю́дські.
• -кон жизни – життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)].
• -ко́н природы, естественный -ко́н – зако́н приро́ди, натура́льний зако́н.
• -ко́н бо́жий – зако́н бо́жий.
• Буква -на – бу́ква зако́ну, йо́та зако́ну.
Ли́тера –
1) (буква) лі́тера, бу́ква.
• Под -рою А – під лі́терою А;
2) типогр. – лі́тера, шрифти́на;
3) (документ, билет) лі́тера.
Ма́лый –
1) мали́й, невели́кий, дрібни́й. [Де ти в сві́ті поді́нешся з мали́м сирото́ю? (Шевч.). Малі́ чо́боти на ме́не (Сл. Гр.). Сини́ мої́ невели́кі (Шевч.). Дітоньки́ мої́ дрібні́ї! (Пісня)].
• Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё ме́ньше – він мали́й (низьки́й) на зріст, а його́ брат ще ме́нший (ни́жчий).
• -лые дети – малі́, дрібні́ ді́ти. [Гра́ються, як малі́ ді́ти (Сл. Ум.). Куди́ я піду́ з дрібни́ми ді́тьми? (М. Гр.)].
• От -лого до большого – від мало́го до вели́кого.
• -лое число – мале́ число́.
• -лый траур – півжало́ба.
• -лая (строчная) буква – мала́, дрібна́ лі́тера.
• В -лом виде – в мало́му ви́гляді.
• На -лое время – на мали́й (коро́ткий) час, на малу́ (коро́тку) часи́ну.
• С -лых лет – зма́лку, зма́лечку, з ма́льства, з дити́нства, з мали́х літ.
• У них дело за -лым стало – їм мало́го не вистача́.
• Бесконечно -лый (мат.) – безконе́чно мали́й.
• Мал да удал – хоч мале́ та би́стре, мали́й та би́стрий, мали́й та смі́лий.
• Мал золотник, да дорог – мала́ шту́чка черві́нчик, а ціна́ вели́ка.
• Без -лого – зама́ли́м, зама́лом, ма́ло не, тро́хи не, чи не, бе́змаль. [Зама́лим не дві́сті (Сл. Гр.). Ма́ло не столі́тній дід (Київщ.). Уля́нка бе́змаль шість літ ма́є тепе́ра (Л. Укр.)].
• Без -лого пять метров – ма́ло (тро́хи) не п’ять ме́трів, чи не п’ять ме́трів, бе́змаль п’ять ме́трів.
• -лая Азия – Мала́ А́зія. См. ещё Ма́ленький, Малё́хонький, Малё́шенький, Ма́лое;
2) см. Ма́лой.
Печа́тный –
1) (клеймёный) штампо́ваний, печа́тний, зна́чений. [Штампо́вана мі́рка];
2) друко́ваний, друка́рський.
• -ный стан, станок – верста́к друка́рський.
• -ная буква – друко́вана, друка́рська лі́тера.
• -ный лист – друко́ваний а́ркуш.
• -ное дело – друка́рство, друка́рська спра́ва. [В старовину́ у нас ду́же коха́лися в друка́рстві, і ко́жне бі́льше мі́сто ма́ло свою́ друка́рню (Єфр.)].
• Врёт как по -ному – бре́ше, мов з кни́жки вичи́тує. -ный двор, см. Печа́тня.
Прописно́й – прописни́й, прописо́вий.
• -ная буква – титу́льна, заголо́вна лі́тера, вели́ка лі́тера.
• -ная мораль – прописна́, прописо́ва мора́ль. [Він бере́ звича́йно яки́йсь уте́ртий шабло́н, яку́сь прописну́ мора́ль (Єфр.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Буква – буква, літера; (типографская, в шрифте) шрифтина; (плохо написанная) кривуля:
• буква гласная – (грам.) голосна;
• буква зю – буква зю;
• буква согласная – (грам.) приголосна;
• идёт вразрез с буквой и духом (закона) – суперечить букві й духові (закону), розбігається з буквою й духом (закону);
• мёртвой буквой быть (оставаться) – мертвою буквою бути (залишатися, лишатися, зоставатися), залишатися (лишатися, зоставатися) на папері;
• отступать, отступить от буквы закона – відбігати, відбити букви закону, ухилятися, ухилитися від букви закону, розминатися, розминутися з буквою закону;
• перевести буква в букву что – перекласти дослівно (від слова до слова, слово за слово, слово по слову, слово від слова) що;
• следовать [мёртвой] букве, придерживаться [мертвой] буквы – держатися (додержувати, додержуватися) [мертвої] букви, йти слідом (услід) за [мертвою] буквою.
[Писар переписав свій утвір церковними буквами (І.Нечуй-Левицький). Як пройшов усю азбуку, — аж повеселів: діло пішло спірніше. Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже. Почав уже читати. І тут біда! Нігде не запопаде такої книжки, щоб до душі припала (П.Мирний). Софія схопила книжку, розгорнула її раптово, не читаючи, дивилась на букви (Л.Українка). Якщо нас коли-небудь і згадають, то як мучеників. Як таких, що в годину люту посміли залишитися самими собою. І десь там маленькими буквами напишуть, що той і той ще й вірші писав (В.Стус). — Словами спорять на всі теми, Слова творять всі системи, Словам тим віри не ліймають, Із слова букв не викидають (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — А щоб уже тебе скрутило, як ти отак слова перекручуєш! — обурився знову Дон Кіхот.— Критикувати треба говорить, а не крихтику’вати! — Та ви-бо, пане, до мене не дуже чіпляйтесь,— одмовив Санчо,— бо я собі в столиці не ріс і в Саламанці не вчився, то ненароком і пропущу, бува, яку літеру, а де то й лишню вставлю. Не можна ж, далебі, вимагати од саяжан, щоб вони говорили, як толедяни, та є й такі толедяни, що не вельми-то по-панському втнуть (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Облиште мене, ваша високість,— відрізав Санчо.— Мені тепера не до тонкощів, що, може, де на яку там букву обмилюся. Я так потерпаю від того, що хтось мене бичуватиме або ж я сам бичуватимусь, що за свої слова і вчинки не відповідаю (А.Перепадя, перекл. М.Сервантеса). Букву закону варто б внести в алфавіт (С.Є.Лєц). — Всі романи, які я написав, мені не подобаються з огляду на їхнє сприйняття — я завдаю болю деяким «піпєточним» інтелігентам. Одна критикеса кричала, де це в Києві можна побачити таке дно! Та його не треба шукати. Варто зайти в під’їзд, де тринадцятилітні «мальчікі» поставили дванадцятилітню «дєвочку» буквою «зю». Інша річ, що більшість людей не хочуть бачити такої правди, а хочуть жити у світі Толкіна (О.Ульяненко). Хай це можливо і не найсуттєвіше але ти дитино покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї» а також витягнувшись на пальчиках оберігати місячний серпик букви «є» що зрізаний з неба разом із ниточкою бо кажуть дитино що мова наша — солов’їна гарно кажуть але затям собі що колись можуть настати і такі часи коли нашої мови не буде пам’ятати навіть найменший соловейко тому не можна покладатися тільки на солов’їв дитино (І.Малкович)]. Обговорення статті
Большой – великий, немалий, чималий, численний, важливий, видатний, визначний, сильний, (взрослый) здоровий;
• без больших усилий – без великих зусиль;
• большая буква – велика буква;
• большая дорога не стоит – шлях не спить (не гуляє);
• большая (крупная) шишка (о ком) – велике цабе; [велика] цяця (птиця);
• большая просьба – велике (уклінне) прохання;
• большие – старші; великі; дорослі; здорові;
• большие трудности – великі труднощі;
• большое дело! – (ирон.) велике діло!, подумаєш!;
• большое спасибо – дуже (вельми) дякую;
• большой палец – великий палець;
• большому кораблю большое и плаванье – великому кораблеві – велике плавання (Пр.); великому возові (кораблеві) велика й дорога (Пр.); великому велика й яма (Пр.); більшому більше й треба (Пр.); коли мені, сліпому, курка, то тобі, видющому, й дві (Пр.);
• делать большие глаза – робити великі очі; (эмоц.) витріщатися; (разг.) дивитися виторопнем;
• довольно большой (изрядный, порядочный) – чималий, чималенький; величенький; (книжн.) досить (доволі) великий;
• жить на большую ногу – жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському); розкошувати; панувати; (зрідка) жити велико;
• за большим погонишься, малое потеряешь – за більшим поженись, то й того рішись (Пр.);
• задачи большой важности – завдання великої (чималої) ваги;
• играть большую роль – чимало, багато важити; відігравати велику роль;
• из большой тучи малая капля – з великої хмари та малий дощ [буває]; велика хмара, та малий дощ;
• иметь большое значение (большой вес) – мати велике значення (велику вагу); багато важити;
• иметь большое распространение – бути дуже поширеним;
• на большой [палец] – такий, що ну; дуже добрий, (нареч.) дуже добре;
• не большая хитрость – не велика мудрість;
• не большой руки – не аж такий;
• от большого ума (ирон.) – з великого (дурного) розуму; здуру;
• по большому счёту – правду (по правді, прямо, загалом) кажучи;
• представляющий большой интерес – дуже цікавий;
• самое большое если – од сили;
• с большим вниманием – дуже (вельми) уважно; з великою (пильною) увагою;
• с большим трудом – на превелику (через велику) силу; силу-в-силу; з великими труднощами; ледве; ледь; на превелику силу; ледве-ледве;
• с большим удовольствием – залюбки; з великою втіхою (приємністю, охотою);
• слишком большой – завеликий;
• это ещё большой вопрос – це ще хтозна; це ще велике питання; (образн.) це ще вилами по воді писано;
• это здесь в большом ходу, в большом употреблении – це тут звичайне; це тут звичайна (світова) річ; так тут заведено (ведеться).
[А шлях не спить: то той стрінеться, то інший, то возом іде, то йде (Вовчок). З великого розуму у дур заходить (Пр.). Як я молодою бувала, то сорок вареників з’їдала, а тепер хамелю, хамелю – силу-в-силу п’ятдесят умелю (Номис). Велике дерево в гурті не росте (Пр.). Сніги сильні. Сильна вода. Ти вже не маленька, а здорова дівчина. Чимала хата. Чимала сім’я. Величенький млин (АС)] Обговорення статті
Лётчик – літу́н, (пилот) пілот, (авиатор) авіятор (сов. авіатор), (рус., совет., нрк.) льотчик.
[Дорога освітлена, хоч книжку читай. Нас, звичайно, видно літунові. Може обстріляти (А.Любченко). У 1924 році в Києві в серії «Красне письменство» тодішній журнал «Червоний шлях» видасть другу збірку оповідань молодого письменника «Військовий літун». Ця збірка, поповнившись, переросте в книгу «Проблема хліба», яку без перебільшення можна назвати однією з найблискучіших новелістичних книжок української літератури двадцятих років… (Валерій Шевчук). Вранці, без розпізнавальних ознак, з голих дерев оббиваючи іній, падає янгол – літун-одинак, рушить химерну довершеність ліній, з чим і вмирає, лишивши, однак, срібний тривожний дюралюміній (С.Жадан). 1. Пасажирський літак перевертається і летить догори дриґом. Стюардеса: «Заспокойтеся, зараз пілот закапає собі в ніс краплі, і далі полетимо як звичайно!» 2. Молодий авіятор проходить медичне обстеження. Лікар запитує: — Яка буква? — Не бачу. — А це яка буква? — Не бачу. — А ось це? — Не бачу. — Придатний. Використовувати в близькому бою]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Буква – лі́тера; (гласная) голосі́вка, -ки; (согласная) шелесті́вка, -ки.
Прописная (буква) – вели́ка лі́тера (бу́ква).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Буква
• Идёт вразрез с буквой и духом (закона) – суперечить букві й духові (закону); розбігається з буквою й духом (закону).
• Мёртвой буквой быть (оставаться) – мертвою буквою бути ((за)лишатися, зоставатися); (за)лишатися (зоставатися) на папері.
• Отступать, отступить от буквы закона – відбігати, відбігти букви закону; ухилятися, ухилитися від букви закону; розминатися, розминутися з буквою закону.
• Перевести буква в букву что – перекласти дослівно (від слова до слова, слово за слово, слово по слову, слово від слова) що.
• Следовать [мёртвой] букве, придерживаться [мёртвой] буквы – держатися (додержувати(ся)) [мертвої] букви; йти слідом (услід) за [мертвою] буквою.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

бу́ква бу́ква,-ви, лі́тера,-ри
б. прописна́я бу́ква [лі́тера] вели́ка
б. стро́чная бу́ква [лі́тера] мала́

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бу́ква – буква.
Вели́кий –
1) большой;
2) великий;
3) значительный;
4) рослый, высокий;
5) (у гуцулов) медведь.
• Вели́ка лі́тера – прописная буква.
• Вели́ка голова́ – умная голова.
• Вели́ке цабе́ – (о челов.) большая шишка.
• Не за вели́кий час – в короткое время.
• Вели́кий час – долгое время.
• Вели́ка доро́га – дальний путь.
• Вели́кого сто́їти – много стоить, значить.
Голосівка (грам.) – гласная буква.
Кінці́вка – кончик (типогр.), последняя буква, конечный склад в слове.
Лі́тера – буква.
Мислі́те – церк.-слав. буква м. Писа́ти мислі́те – кренделя писать ногами.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Буква – лі́тера, бу́ква; (типографская в шрифте) – шрифтина; б. прописная – велика лі́тера, бу́ква; в. строчная – мала́ лі́тера, бу́ква.
Строчная буква – мала́ бу́ква (лі́тера).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

бу́ква, -ви, -ві; бу́кви, бу́ков

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бу́ква, -ви, ж.
1) = Буквиця.
2) Буква.
Криву́ля, -лі, ж.
1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) криву́ля (чаще: криву́лька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Kolb. I. 48. Вас. 184. Шух. I. 281, 283. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Сим. 233. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406.
2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. Г. Барв. 403.
3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ криву́лечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п’ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. Грин. І. 249.
4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. Шух. І. 305, 306. Ум. Криву́лька, криву́лечка, криву́льця. За́єць ро́бит криву́льки або криву́льці — бѣжитъ зигзагами. Вх. Зн. 29. Ув. Кривуля́ка. Желех.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. Ном. № 2481. А ну до хве́рта! Ном. № 12412. Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти́ до хверта́. Ум. Хве́ртик. См. Фертик.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Вели́кий, -а, -е.
1) *—лі́тера. Прописная буква. Сл. Нік. *4) Значительный. Вели́ке цабе́. О человеке: большая шишка. Сл. Нік.
*Голосі́вка, -ки, ж. Гласная буква (граммат.). Сл. Нік.
*Кінці́вка, -ки, ж. Концовка, кончик (типогр.), конечная последняя буква, конечн. слог в слове. Сл. Дубр.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Betonica officinalis L. ** (Stachys officinalis (L.) Trevisan) — бу́квиця ліка́рська (Ру, Оп); бу́квиця (Вх1, Сл; Ав, Чн, Рг1, Вл, Ан, Ln, Жл, Кр, Rs, Ян2, Ів, Mk, Ос, Ук, Мс — ЗАГ), бу́квиця звича́йна (Мл), диман лікарський (Вх1); ба́бка(и) (Ан, Ів — СТ), бетоникель (Ан — ПД), бето́ніка (Ан, Шк, Ос — ВЛ), бетонія (Ос — ВЛ), бетонька (Км), брюквиця (Сл — СЛ), буква (Ан), буквиця чорна (Км), буківка (Км), буковиця (Ан — ПД), буковка (Ан, Го1 — СЛ), буко́вник (Ан, Ів), бук-трава́ (Ан, Го1, Ів — СЛ), девесил (Ан — СЛ), деревий польовий (Mk — ГЦ), дєдик солодкий (Ан — СЛ), дима́н (Ав, Рг1, Жл, Mj — СД), жидки (Ос — ПД), зво́здики пі́льські (Шх — ГЦ), золотушник (Ан — СЛ), кану́пер польови́й (Ан, Ів — СЛ), липовий квіт (Ан — ГЛ), матери́на (Ан, Кр, Сл — СД), материнка (См — СД), матка (Ос — ПД), маточниця (Ос — ВЛ), репуха (Ос — ПЦ), ручки Божі (Ан — СД), свинд(ю)ха (Ос — ПД, ВЛ), сердечник (Ос — ВЛ), старовина (См — СД), чай грудний (Ос — ВЛ), шишка́р (Коб — БО), яківка (Hl — БУ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бу́ква = буква, лїтера. — Б. гла́сная, согла́сная, двугла́сная = голосна́, при́голосна, двогла́сна.
Гла́сный, но = 1. гла́сний, я́вний, вістни́й (С. Л.), прилю́дний, но (С. Л. З.). 2. голосни́й (грамат.). — Голосна буква. 3. гла́сний. (Виборний в земстві або в міській радї).
Прописно́й = незапи́саний, незаве́дений в пере́пис, у рее́стр. — Прописна́я бу́ква = титу́льна (С. Ш.), початко́ва, вели́ка бу́ква.

Запропонуйте свій переклад