Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 13 статей
Запропонувати свій переклад для «відганяти»
Шукати «відганяти» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выгоня́ть, вы́гнать –
1) виганя́ти, виго́нити, ви́гнати, відгі́нити, відганя́ти, наганя́ти, нагна́ти (напр. зверя на облаве), турли́ти, ви́турлити, виту́рювати, ви́турити, турну́ти, ви́шти[у]рити, ви́кішкати. [Виго́нила коро́ву на стерню́. Я їх ви́турлю з ха́ти (Неч.-Лев.). Хорти́ наганя́ють о́леня на мисли́вців].
• Выгоня́ть, вы́гнать напугав – вистра́шувати, ви́страшити кого́.
• -я́ть, -ать взашей – вибива́ти (ви́бити) в поти́лицю, в три ви́рви, вишту́рхувати, ви́штурхати.
• Вы́гнать с земельного участка – ви́ругувати. [Все то пани́ в королі́в повимага́ли і козакі́в із тих земе́ль повируго́вували (Куліш)].
• Вы́гнанный – ви́гнаний, ви́турений; ви́страшений; ви́битий у поти́лицю.
• Выгоня́емый – виго́нений;
2) (водку) гна́ти, виганя́ти, вику́рювати, кури́ти;
3) (цветы на пару) визго́нювати, ви́згонити.
Отгоня́ть, отогна́ть –
1) відганя́ти и відго́нити, відігна́ти (б. вр. віджену́, -не́ш), повідго́нити кого́ куди́ (від чо́го), обганя́ти и обго́нити, обігна́ти, пообганя́ти кого́, що чим.
• -ть стадо на пастбище – відго́нити че́реду на па́шу (на па́стовень).
• -ть мух, оводов – обганя́ти му́хи, оводи́. [Ко́ні хвоста́ми обганя́ють оводі́в (Греб.)].
• -ть оводов от лошади – обганя́ти коня́ від оводі́в, обганя́ти оводи́ з коня́.
• -ть от себя мух, собак – обганя́тися, обго́нитися від мух, від соба́к.
• Неприятель -гна́л у нас весь скот – вороги́ відігна́ли (відби́ли, зайняли́) усю́ на́шу худо́бу;
2) (спирт, скипидар и т. п.) переганя́ти и перего́нити, перегна́ти, попереганя́ти и поперего́нити.
• Ото́гнанный – віді́гнаний; пере́гнаний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Угонять, угнать – гнати, погнати, (загонять) заганяти, загонити, загнати, (о мн.) позаганяти, (выгонять) виганяти, вигонити, вигнати, (о мн.) повиганяти; (отгонять) відганяти, відгонити, відігнати, (о мн.) повідганяти; (похищать) красти, украсти (вкрасти), (о мн.) покрасти, викрадати, викрасти, (о мн.) повикрадати; (уводить) займати, зайняти; (забирать) забирати, забрати, (о мн.) позабирати, (быстро уехать) погнати, (разг.) махнути, махонути; (спешно уходить, убегать) тікати, утікати (втікати), утекти, втекти, (о мн.) повтікати, дременути, чкурнути:
• угнать коня – вкрасти (викрасти, забрати) коня;
• угнать машину – вкрасти (викрасти) машину;
• угнать на край света – утекти (дременути, чкурнути, махнути) на край світу;
• угнать неприятеля – загнати (відігнати, вигнати) противника;
• угонять в плен – гнати (брати, забрати) в полон, полонити. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТВРАЩА́ТЬ (біду) відво́дити, відганя́ти, усува́ти, відхиля́ти, не допуска́ти, запобіга́ти чому;
отвраща́юще звуконасл. бр-р;
отвраща́ющий що /мн. хто/ відверта́є тощо, ста́вши відверта́ти, зда́тний відверну́ти, відверта́йло, прикм. запобі́жний, запобіга́вчий, образ. з мето́ю не допусти́ти, відверта́льний, усува́льний, відхиля́льний, /бридкий/ відра́зливий, відворо́тній, обри́дливий, відвертки́й, гидки́й-як-сме́рть;
отвраща́емый відве́ртаний, усу́ваний, відхи́ляний;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Отгонять, отогнать –
1) (стадо на пастбище) відганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, відго́нити, -ню, -ниш, відігна́ти (віджену́, віджене́ш);
2) (мухи) обганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, обігна́ти (обжену́, обжене́ш);
3) (спирт) переганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, перего́нити, -го́ню, -го́ниш, перегна́ти (пережену́, пережене́ш).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

отгоня́ть, отогна́ть відганя́ти, відігна́ти; переганя́ти, перегна́ти; дестилюва́ти, здестилюва́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Відганя́ти, відго́нити, відігна́ти – отгонять, отогнать.
Відго́нити –
1) см. Відганя́ти;
2) отдавать, припахивать.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

відганя́ти, -ня́ю, -ня́єш; відігна́ти, віджену́, -жене́ш кого́

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. відігна́ти, віджену́, -не́ш, гл. Отгонять, отогнать. Курка як співа, то відганяє ворогів. Чуб. І. 58.
Відго́нити, -ню, -ниш, гл.
1) = Відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Відігна́ти. См. Відганяти.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

екскурсово́дка, екскурсово́док; ч. екскурсово́д
та, хто проводить екскурсію. [Одна моя знайома екскурсоводка сказала , що це «пошло», тому що з ним фотографуються люди, яких би Городецький за життя на поріг не пустив. (Збруч, 2018). Лесь ледве себе стримував, щоб не вступити з екскурсоводкою в полеміку <…>. (Антін Мухарський «Після злучення тварина сумна», 2013). Далі були Салоніки – прихисток нездар – бандитів, мільйонерів, проституток i спудеїв, з хтивими екскурсоводками. (Олесь Ульяненко «Серафима», 2007). Екскурсоводка, голонога, цибата, з напущеним на лоб чубчиком на сучасний манір, не стала відганяти Порфира, навіть осміхнулась заохотливо: можеш, мовляв, послухати, я не забороняю. (Олесь Гончар «Бригантина», 1972).]
див.: гіде́са
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм.