Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 75 статей
Шукати «відомост*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гла́сность – гла́сність, прилю́дність, привселю́дність (р. -ности), вселю́дна відо́мість.
• Предать гла́сности – пода́ти до вселю́дної відо́мости.
Дополни́тельный – додатко́вий. [Додатко́ві ві́домості. Те, що грама́тика зве «додатко́вими слова́ми». В о́птиці зеле́на ба́рва – додатко́ва до черво́ної].
• -ный налог – додатко́вий пода́ток.
• Дополни́тельно – додатко́во, в дода́ток, дода́тком.
Доходя́щий – надхо́жий.
• По доходя́щим сведениям – з надхо́жих відо́мостей (звісто́к).
Зна́ние – знання́, знаття́ чого́, (ведание) ві́дання чого́, (сведение о чём) відо́мість про що; (умение) знаття́, вмі́ння. [І жа́дібно знання́ вона́ пила́ (Грінч.). Все знаття́ земне́є не ма́ло си́ли ві́дповіди да́ти (Самійл.). З них (літо́писів) черпа́ли лю́ди відо́мості про своє́ мину́ле (Єфр.)].
• Все отрасли человеческого -ния – усі́ па́рості людсько́го знання́.
• Иметь обширные -ния по истории – ма́ти широ́ке знання́ (широ́кі знання́) з істо́рії.
• -ние языков, дела – знання́ мов, спра́ви.
Име́ться – бу́ти, су́щим бу́ти, існува́ти, (редко) ма́тися. [Якби́ так ма́лось, як не ма́ється, так що-б то було́ (Номис). Поборо́вся-б і я, мо́же, якби́ ма́лось си́ли (Шевч.)].
• Име́ется – є, єсть.
• Не -ется – нема́(є).
• В этой лавке -ются всякие товары – в цій крамни́ці є рі́зний крам.
• Подробностей об этом происшествии не -ется – подро́биць (докла́дних звісто́к) про цю поді́ю нема́(є).
• -ются ли для этого достаточные основания? – чи є (існу́ють) для цьо́го (на це) доста́тні підста́ви?
• Если таковые име́ются – якщо́ такі́ є.
• Име́лось в виду – була́ ду́мка, ма́лося на ду́мці.
• Име́ющийся – той, що є (існу́є), су́щий.
• Единственный -щийся у меня – єди́ний, що я ма́ю. [Скарб сей, єди́ний що ма́ю, я вам, бра́ття, тепе́р віддаю́ (Л. Укр.)].
• По -щимся сведениям – за (ти́ми) відо́мостями, що є, за набу́тими відо́мостями.
Исче́рпывать, исчерпа́ть –
1) (воду, жидкость, силы, деньги и т. п.) виче́рпувати, ви́черпати, вибира́ти, ви́брати, (о мн.) повиче́рпувати, повибира́ти що зві́дки, з чо́го. [Ой у бро́ду беру́ во́ду, не ви́беру до́ дна (Метл.). Похо́ди си́лу з йо́го усю́ ви́брали (М. Вовч.)].
• Я -па́л все деньги в банке, все кредиты – я ви́брав усі́ гро́ші з ба́нку, ви́брав (ви́черпав) усі́ креди́ти;
2) (в перен. знач.: сведения, материалы, вопрос и т. п.) виче́рпувати, ви́черпати що (відо́мості, матерія́ли, пита́ння (спра́ву), то-що). [Вона́ (стаття́) не виче́рпує націона́льного пита́ння (Грінч.). Не претенду́ючи на те, щоб по́вно і всіма́ сторона́ми (во всех отношениях) ви́черпати цей матерія́л (Єфр.). Ма́ло не зо́всім виче́рпують характери́стику цього́ пое́та (Ніков.)].
• -па́ть ссужая – ви́позичити що (гро́ші).
• Исче́рпываемый – виче́рпуваний.
• Исче́рпанный – ви́черпаний; ви́браний.
• Вопрос -пан – спра́ву ви́черпано.
• Кредиты -паны – креди́ти ви́черпано, ви́брано.
• Исче́рпывающий – (прич.) той, що виче́рпує; (как прил.) ви́черпни́й, виче́рпливий.
• -щий ответ – ви́черпна́ ві́дповідь.
• -щие данные – виче́рпні́ да́ні.
Ко́е-како́й – (некоторый, известный) де́який, яки́й-не-яки́й; (пустячный) таки́й-сяки́й, сяки́й-таки́й, яки́й(сь), (с отрицанием) аби́-який. [Де́який матерія́л до міркува́ння про се (Грінч.). Доро́ги хоть не знайшо́в, та де́які стежи́ночки натра́пив (М. Вовч.). Сяка́-така́ напа́сть та спа́ти не дасть (Номис). Було́ хазя́йство так яке́сь в йо́го (М. Вовч.). З йо́го не аби́-який чолові́к ви́йде (Сл. Ум.)].
• Я рассчитываю получить от него ко́е-каки́е сведения об этом – я сподіва́юся діста́ти в йо́го (в ньо́го) де́які відо́мості про це.
Кото́рый –
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), ко́три́й, (в литературе реже) кото́рий. [Той пита́ється (вовкі́в): «Котри́й коня́ ззів?» (Поділля, Дим.). Од котро́го це ча́су ви мене́ не ба́чите? (Н.-Лев.). «Піді́ть-же в ліс, – кото́рий лу́чче сви́сне?» (Рудч.)].
• -рый (теперь) час? – котра́ (тепе́р) годи́на?
• В -ром часу? – в котрі́й годи́ні, (зап.) о котрі́й годи́ні? (когда) коли́?
• Когда вы уезжаете?
• В -ром часу, то есть? (Турген.) – коли́ ви ї́дете? О котрі́й годи́ні, себ-то?
• -рое (какое) число сегодня? – котре́ число́ сього́дні?
• В -ром (каком) году это было? – яко́го ро́ку це було́?
• До -рых (каких) же пор? – до́ки-ж? до яко́го-ж ча́су?
• -рый ей год? – котри́й їй рік?
• -рым ты по списку? – котри́м ти в реє́стрі (в спи́ску)?
• -рую из них вы более любите? – котру́ з них (з їх) ви бі́льше коха́єте?
• -рого котёнка берёшь? – котре́ котеня́ бере́ш?
• А в -рые двери нужно выходить – в те или в эти? (Гоголь) – а на котрі́ две́рі тре́ба вихо́дити – в ті чи в ці?
• -рый Чацкий тут? (Гриб.) – котри́й тут Ча́цький?
• Скажи, в -рую ты влюблён? – скажи́, в котру́ ти зако́ханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! – кот(о́)ри́й день тебе́ не ви́дк[н]о!;
2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) – ко́три́й, (в литературе реже) кото́рий. [Ко́ні йому́ гово́рять: «ти ви́рви з ко́жного з нас по три волоси́ні, і як тре́ба бу́де тобі́ котро́го з нас, то присма́лиш ту волоси́ну, кото́рого тобі́ тре́ба» (Рудч.). Оди́н із їх – котри́й, то ті́льки Госпо́дь ві́дає – упаде́ ме́ртвий (М. Рильськ.). Розка́зує їм (вовка́м), котри́й що́ ма́є ззі́сти (Поділля. Дим.). По у́лиці йшов Васи́ль і не знав, на котру́ у́лицю йти (Н.-Лев.). А в Мару́сі аж два віно́чки – кото́рий – во́зьме, пла́че (Пісня). Вже у дівча́т така́ нату́ра, що кото́ра якого́ па́рубка полю́бить, то знаро́шне ста́не кори́ти, щоб дру́гі його́ похваля́ли (Квітка)].
• Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) – вона́ оповіда́ла, в (о) ко́трій годи́ні (или коли́: когда) госуда́риня звича́йно просипа́лась (прокида́лась), пила́ ка́ву.
• Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот – він розповіда́є не зна́ю, котри́й раз ту са́му анекдо́ту.
• Ни -рого яблока не беру: плохи – ні котро́го я́блука не беру́: пога́ні. [Ні на ко́го і не ди́виться і дівча́т ні кото́рої не заньме́ (Квітка)].
• -рый лучший, -рый больший – котри́й кра́щий, котри́й бі́льший, (получше) де-кра́щий, (побольше) де-бі́льший. [Де-кра́щого шука́є (Сл. Гр.)].
• Не толпитесь! Кото́рые лишние, уходите! (Чехов) – не то́вптеся! котрі́ за́йві, йді́ть собі́;
3) (относ. мест.):
а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) ко́три́й, кото́рий, (литер.) що, яки́й, котри́й, (реже) кото́рий. [Пани́ч, що вкрав бич (Приказка). Прихо́дь до коня́, що з мі́дною гри́вою (Рудч.). Ізнайшла́ вже я чолові́ка, що мене́ ви́зволить (М. Вовч.). А де-ж та́я дівчи́нонька, що со́нна блуди́ла (Шевч.). Ото́ж та́я дівчи́нонька, що мене́ люби́ла (Пісня). І це була́ пе́рша хма́ра, що лягла́ на хло́пцеву ду́шу (Грінч.). І молоди́ці молоде́нькі, що ви́йшли за́муж за стари́х (Котл.). За степи́ та за моги́ли, що на Украї́ні (Шевч.). З да́вніх даве́н, чу́ти було́ про збро́йних люде́й, що зва́лись козака́ми (Куліш). Його́ розпи́тували про знайо́мих офіце́рів, що там служи́ли (Франко). А нещасли́ва та дівчи́нонька, котра́ лю́бить козака́ (Пісня). Смерть вільша́нського ти́таря – правди́ва, бо ще є лю́ди, котрі́ його́ зна́ли (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедера́тів так розка́зують лю́ди, котрі́ їх ба́чили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Оди́н дід, кото́рий увійшо́в з на́ми в це́ркву… (Стор.). Це ті розбі́йники, кото́рі хоті́ли уби́ти (Рудч.). Підня́вшись істо́рію Украї́ни написа́ти, му́шу я догоди́ти земляка́м, кото́рі Украї́ну свою́ коха́ють і шану́ють (Куліш). До ко́го-ж я пригорну́ся і хто приголу́бить, коли́ тепе́р нема́ то́го, яки́й мене́ лю́бить? (Котл.). Но це були́ все осужде́нні, які́ поме́рли не тепе́р (Котл.). По́тім му́шу ви́дати кни́жку про поря́дки, які́ завели́сь на Украї́ні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, яки́й, котри́й, кото́рий. [Черво́нець, що дав Залізня́к хло́пцеві і до́сі єсть у си́на того́ хло́пця, котро́му був да́ний; я сам його́ ба́чив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я бага́то разі́в чу́ла від моє́ї ма́тери, що та жі́нка не лю́бить свого́ му́жа, котра́ не лю́бить його́ кре́вних (М. Рильськ.). Але й тут стрі́немо у Леви́цького про́сто блиску́чі сторінки́, які́ дово́дять, що він до́бре знав життя́ цих на́ших сусі́дів (Єфр.)].
• -рый, -рая, -рое, -рые – (иногда, для ясности согласования) що він, що вона́, що вони́ (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда́ то́му пачкаре́ві (контрабандисту), що він (который) пачки́ перево́зить (Чуб.). Знайшли́ Енте́лла сірома́ху, що він під ти́ном га́рно спав (Котл.). От у ме́не була́ соба́чка, що вони́ (которая) ніко́ли не гри́злась із сіє́ю кі́шкою, а ті́льки гра́лись (Грінч. I). Пішли́ кли́кати ту́ю кобі́ту (женщину), що вона́ ма́є вме́рти (Поділля. Дим.)].
• Человек, -рый вас любит – люди́на, що вас коха́є (лю́бить).
• Берег, -рый виднелся вдали – бе́рег, що мрів (манячи́в) дале́ко.
• Море, -рое окружает нас – мо́ре, що ото́чує нас.
• Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево – є одно́ вида́ння ціє́ї кни́жки, що (или для ясности согласов що воно́) продає́ться ду́же де́шево.
• -рого, -рой, -рому, -рой, -рым, -рой, -то́рых, -рым, -рыми и др. косв. п. ед. и мн. ч. – що його́, що її́, що йому́, що їй, що ним, що не́ю, що них (їх), що ним (їм), що ни́ми (ї́ми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), яко́го, яко́ї, яко́му, які́й, яки́м, яко́ю, яки́х, яки́м и т. д., кот(о́)ро́го, кот(о́)ро́ї, кот(о́)ро́му, кот(о́)рі́й, кот(о́)ри́х, кот(о́)ри́м и т. д. [Ой чия́ то ха́та з кра́ю, що я її́ (которой) не зна́ю? (Чуб. V). Ото́ пішо́в, найшо́в іще́ тако́го чолові́ка, що на́ймита йому́ тре́ба було́ (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживе́ш цари́цю, що їй (которой) слу́жиш (Куліш). У йо́го є висо́ка мета́, є святи́ня, що він їй слу́жить (Грінч.). Піди́ ще доста́нь мені́ цілю́щої води́, що стереже́ її́ (которую стережёт) ба́ба-яга́ (Рудч.). В Катери́ні вже обу́рювалась го́рдість, що її́ ма́ла вона́ спа́дщиною від ма́тери (Грінч.). Чи спра́вді є тут яка́сь та́йна, що її́ (которую) хова́ють від ме́не? (Франко). Пра́ця, що її́ подаю́ тут читаче́ві… (Єфр.). І ото́й шлях, що ним (которым) прохо́дить че́сна, таланови́та селя́нська ді́вчина (Єфр.). Гуща́вина ся тягла́ся аж до му́ру, що ним обгоро́джено було́ сад (Грінч.). А то в йо́го така́ сопі́лка була́, що він не́ю зві́рів свої́х склика́в (Рудч.). Стоя́ть ве́рби по-над во́ду, що я їх (которые я) сади́ла (Пісня). Не з гні́вом і знева́гою обе́рнемось ми до пані́в, що ко́сті їх (кости которых) взяли́сь уже́ пра́хом (Куліш). Про що́ життя́ тим, що їм (которым) на душі́ гі́рко? (Куліш). Оті́ забивні́ шляхи́, що ни́ми (которыми) простува́ла Ру́дченкова му́за (Єфр.). Що́-б то тако́го, коли́ й жі́нку не бере́ (чорт), котру́ я зоста́вив на оста́нок? (Рудч.). Задивля́ючись на невідо́мі місця́, котрі́ прихо́дилось перехо́дити (Мирний). Це такі́ до́кази, котри́х показа́ти тобі́ не мо́жу (Франко). Жий вже собі́ а вже з то́ю, кото́ру коха́єш (Чуб. V). Він умовля́є, щоб ти сплати́в наре́шті дани́ну, кото́ру йому́ ви́нен (М. Рильськ.). Заплати́в я вели́ким сму́тком за ті розмо́ви щи́рії, кото́рі необа́чно посила́в до вас на папе́рі (Куліш). Хіба́-ж є пани́, яки́м гро́ші не ми́лі? (Номис). З того́ са́мого Ромода́нового шля́ху, яки́м ішо́в па́рубок… (Мирний). Почува́ння, яки́м про́нято сі ві́рші, врази́ло її́ надзвича́йно (Грінч.). Того́ проте́сту, яко́го по́вно розли́то по всьо́му тво́рові (Єфр.). Ті нові́ почуття́, яки́х він до́сі не знав, зо́всім заполони́ли його́ (Крим.)].
• -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) – (обычно) що, вм. що йо́го, що її́, що їх; иногда и в др. косв. п. – що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали́ ма́ти того́ зя́тя, що я полюби́ла (Пісня). В кінці́ гре́блі шумля́ть ве́рби, що я насади́ла; нема́ мо́го миле́нького, що я полюби́ла (Пісня). Все за то́го п’ятака́ що вкрав мале́ньким у дяка́ (Шевч.). Зайду́ до тіє́ї крини́чки, що я чи́стила, то мо́же там нап’ю́ся (Рудч.). І намі́тку, що держа́ла на смерть… (Н.-Лев.). Рушника́ми, що придба́ла, спусти́ мене́ в я́му (Шевч.). На ті шляхи́, що я мі́ряв мали́ми нога́ми (Шевч.). При́колень, що (вм. що ним: которым) припина́ють (Чуб. I). Оси́ковий при́кілок, що (которым) на Орда́ні ді́рку у хресті́ забива́ють (Грінч. III)].
• Книга, -рую я читаю – кни́га (кни́жка), що я чита́ю или що я її́ чита́ю.
• Надежды, -рые мы на него возлагали – наді́ї, що ми на ньо́го поклада́ли (що ми на ньо́го їх поклада́ли).
• Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены – через яки́йсь релігі́йний катаклі́зм, що його́ причи́ни ще не ви́яснено гара́зд (Крим.).
• Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был – він (Нечу́й-Леви́цький) не ма́ло вніс ново́го в скарбни́цю само́ї на́шої літерату́рної мо́ви, яко́ї до́брим знавце́м і ма́йстром він безпере́чно був (Єфр.) или (можно было сказать) що до́брим знавце́м і ма́йстром її́ він безпере́чно був.
• Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались – вели́кі письме́нники, що на їх тво́рах (на тво́рах яки́х) ми вихо́вувались.
• Изменил тем, в верности -рым клялся – зра́див тих, що на ві́рність їм кля́вся (яки́м на ві́рність кля́вся).
• С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. – що з ним (з не́ю), що до йо́го (до ньо́го, до не́ї), що в йо́го (в ньо́го, в не́ї), що в йо́му (в ньо́му, в ній), що в них (їх), що на йо́му (на ньо́му, на ній), що через йо́го (через не́ї), що про (за) них (їх) и т. д. – з кот(о́)ри́м (з кот(о́)ро́ю), до кот(о́)ро́го (до кот(о́)ро́ї), в кот(о́)ро́го (в кот(о́)ро́ї), в кот(о́)ри́х, на кот(о́)ро́му (на кот(о́)рій), через кот(о́)ри́й (через кот(о́)ру), про кот(о́)ри́х и т. д., з яки́м (з яко́ю), до яко́го (до яко́ї), в яко́го (в яко́ї), в які́м (в які́й), на яко́му (на які́й), через яки́й (через яку́), в яки́х, про яки́х и т. д. [Тоді́ взяв ту́ю, що з не́ю шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті лю́ди, де-ж ті до́брі, що се́рце збира́лось з ни́ми жи́ти (с которыми сердце собиралось жить), їх люби́ти? (Шевч.). Що-то за пан, що в йо́го ніщо́ не гниє́ (Номис). От вихо́де ба́ба того́ чолові́ка, що він купи́в у йо́го (у которого купил) кабана́ (Грінч. I). Козака́ми в Тата́рщині зва́но таке́ ві́йсько, що в йо́му були́ самі ула́ни, князі́ та козаки́ (Куліш). Ба́чить бага́то гадю́к, що у їх на голові́ нема́є золоти́х ріг (ро́гів) (Грінч. I). А це сап’я́нці-самохо́ди, що в них ходи́в іще́ Ада́м (Котл.). Дале́ка по́дорож, що ти в не́ї збира́вся ви́рушить ура́нці (М. Рильськ.). А то про яку́ (ді́вчину) ти ка́жеш, що до не́ї тобі́ дале́ко? (Квітка). Се ко́лесо, що зве́рху па́да на йо́го (на которое) вода́ (Номис). Нема́ ті́ї дівчи́ноньки, що я в їй коха́вся (Пісня). Вхопи́лась рука́ми за до́шку ту, що він на їй сиді́в (Рудч.). Карти́ни приро́ди, що на їх таки́й із Ми́рного мите́ць (Єфр.). Рома́ни «Голо́дні го́ди» та «Палі́й» (П. Ми́рного), що про їх ма́ємо відо́мості… (Єфр.). Ди́виться в вікно́ – ліс: мо́же той, що він через йо́го йшов? (Рудч.). Там був узе́нький таки́й во́лок, суході́л таки́й, що через йо́го хижаки́ свої́ човни́ переволіка́ли (Куліш). Лиха́ та ра́дість, по котрі́й сму́ток наступа́є (Номис). Візьму́ собі́ молоду́ ді́вчину, із котро́ю я люблю́сь (Грінч. III). А парубки́, а дівча́та, з котри́ми я гуля́в! (Н.-Лев.). Став на гілля́ці да й руба́є ту са́му гілля́ку, на кото́рій стої́ть (Рудч.). Поба́чила, що він бере́ не то́ю руко́ю, на кото́рій пе́рстінь, та й ви́пила сама́ ту ча́рку (Рудч.). В ту давнину́, до кото́рої не сяга́є на́ша пи́сана па́м’ять (Куліш). Дивува́лися Мико́линій ене́ргії, з яко́ю він поспіша́ється до грома́дського ді́ла (Грінч.). Він (пан) знов був си́льний та хи́трий во́рог, з яки́м тру́дно було́ боро́тись, яки́й все перемо́же (Коцюб.). О́пріч юна́цьких спроб, про які́ ма́ємо згадки́ в щоде́ннику, але які́ до нас не дійшли́ (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в йо́го (у -рого), що з не́ї (из -рой), що на йо́му (на -ром), що про не́ї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішо́в до то́го коня́, що (вм. що в йо́го: у которого) золота́ гри́ва (Рудч.). Хто мені́ діста́не коня́, що (вм. що в йо́го: у которого) бу́де одна́ шерсти́на золота́, дру́га срі́бна, то за то́го одда́м дочку́ (Рудч.). А де-ж та́я крини́ченька, що (вм. що з не́ї: из которой) голу́бка пи́ла? (Чуб. V). Чи це та́я крини́ченька, що я во́ду брав? (Пісня). Дожда́вшись ра́нку, пома́зала собі́ о́чі росо́ю з то́го де́рева, що (вм. що на йо́му: на котором) сиді́ла, і ста́ла ба́чить (Рудч.). Хоті́в він було́ засну́ть у тій ха́ті, що (вм. що в ній или де: в которой) вече́ряли (Грінч. I). Чи се та́я крини́ченька, що го́луб купа́вся? (Пісня). У той день, що (вм. що в йо́го или коли́: в который) бу́де війна́, при́йдеш ране́нько та розбу́диш мене́ (Рудч.). А тим ча́сом сестра́ його́ пішла́ в ту комо́ру, що брат каза́в їй не ходи́ти туди́ (Рудч.) (вм. що в не́ї (в которую) брат каза́в їй не ходи́ти) (Грінч.). Одвези́ мене́ в ту но́ру, що ти лежа́в там (вм. що в ній (в которой) ти лежа́в) (Грінч. I). Він пішо́в до тих люде́й, що (вм. що в них: у которых) води́ нема́є (Грінч. I)].
• Это человек, за -рого я ручаюсь – це люди́на, що я за не́ї (или сокращенно що я) ручу́ся; це люди́на, за котру́ (за яку́) я ручу́ся.
• Это условие, от -рого я не могу отказаться – це умо́ва, що від не́ї я не мо́жу відмо́витися (від яко́ї я не мо́жу відмо́витися).
• Материя, из -рой сделано это пальто – мате́рія, що з не́ї поши́то це пальто́.
• Дело, о -ром, говорил я вам – спра́ва, що я про не́ї (що про не́ї я) говори́в вам; спра́ва, про яку́ я вам говори́в.
• Цель, к -рой он стремится – мета́, що до не́ї він (що він до не́ї) пра́гне.
• У вас есть привычки, от -рых следует отказаться – у вас є за́вички, що (їх) слід позбу́тися (ки́нутися).
• Король, при -ром это произошло – коро́ль, що за ньо́го це ста́лося; коро́ль, за яко́го це ста́лося.
• Обстоятельства, при -рых он погиб – обста́вини, що за них він заги́нув; обста́вини, за яки́х він заги́нув.
• Условия, при -рых происходила работа – умо́ви, що за них (за яки́х) відбува́лася пра́ця.
• Люди, среди -рых он вырос – лю́ди, що серед них він ви́ріс.
• Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться – числе́нні тру́днощі, що з ни́ми дово́диться змага́тися.
• В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (-рой) и т. п. (о месте) – (обычно) де, куди́, зві́дки, (о времени) коли́, вм. що в (на) йо́му (в ній), що в них, що в ньо́го (в ній), що з ньо́го (з не́ї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [До́вго вона́ йшла у той го́род, де (вм. що в йо́му: в котором) жив сам цар із сліпо́ю дочко́ю (Рудч.). Ука́зуючи на те де́рево, де (вм. що на йо́му) сиді́ла Пра́вда (Рудч.). Висо́кії ті моги́ли, де (вм. що в них) лягло́ спочи́ти коза́цькеє бі́ле ті́ло в кита́йку пови́те (Шевч.). В Га́дячому Пана́с (Ми́рний) вступи́в до повіто́вої шко́ли, де і провчи́вся чоти́ри ро́ки (Єфр.). Ось і зачервоні́ло на тій доро́зі, де (вм. що не́ю: по которой) йому́ тре́ба йти (Квітка). Напрова́дила Хри́стю са́ме на той шлях, куди́ (вм. що на йо́го: на который) пха́ли її́ соція́льні умо́ви (Єфр.). Прокля́тий день, коли́ я народи́вся (Крим.). Хай бу́де прокля́тий той день, коли́ я вроди́лася, і той день, коли́ я ступи́ла на цей кора́бль (М. Рильськ.)].
• Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин – красноя́рська в’язни́ця, де сиді́в т. Ленін («Глобус»).
• Дом, в -ром я жил – (обычно) дім, де я жи́в, (можно) дім, що я (там) жив.
• Река, в -рой мы купались – рі́чка, де ми купа́лись; рі́чка, що (вм. що в ній) ми купа́лись.
• В том самом письме, в -ром он пищет – у то́му са́мому листі́, де він пи́ше (вм. що в йо́му він пи́ше; в яко́му він пи́ше (Єфр.)).
• Страна, в -рую мы направляемся – краї́на, куди (вм. що до не́ї) ми просту́ємо.
• Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения – джерело́, зві́дки ми засягну́ли на́ші відо́мості.
• Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода – стано́вище, де (или що, що з ним) ва́жко да́ти собі́ ра́ду, стано́вище, де (или що) нема́ ра́ди.
• Постановление, в -ром… – постано́ва, де…
• Принято резолюцию, в -рой… – ухва́лено резо́люцію, де…
• Произведение, в -ром изображено… – твір, де змальова́но.
• Картина народной жизни, в -рой автором затронута… – карти́на наро́днього життя́, де (в які́й) а́вто́р торкну́вся…
• Общество, в -ром… – суспі́льство, де…
• В том году, в -ром это произошло – того́ ро́ку, коли́ це ста́лось.
• В тот день, в -рый будет война – то́го дня, коли́ бу́де війна́; того́ дня, що бу́де війна́ (Рудч.).
• Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны – сторі́ччя, коли́ (що тоді́, що про́тягом них) точи́лися безнаста́нні ві́йни.
• Эпоха, в продолжение -рой… – доба́, що за не́ї (що тоді́, що про́тягом не́ї); доба́, коли́…
• Эпоха, во время -рой – доба́, коли́; доба́, що за не́ї, що тоді́.
• Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось – але найбі́льше, звича́йно, вплива́в той са́мий час, за яко́го все те ді́ялось (Єфр.) или (можно сказать) коли́ все те діялось.
• Война, во время -рой погибло так много людей – війна, коли (що під час неї, що за не́ї, що тоді́) заги́нуло так бага́то люде́й (заги́нула така́ си́ла люде́й).
• Зима, во время -рой было так холодно, миновала – зима́, коли́ було́ так хо́лодно, мину́ла.
• Тот – кото́рый – той – що, той – яки́й, той – кот(о́)ри́й. [А той чолові́к, що найшо́в у мо́рі дити́ну, сказа́в йому́ (Грінч. I). Нема́ того́, що люби́ла (Пісня). Два змі́ї б’ють одно́го змі́я, того́, що в йо́го (у которого) була́ Оле́на Прекра́сна (Грінч. I). Силкува́вся не злеті́ти з то́го щабля́, на яки́й пощасти́ло ви́дряпатись (Єфр.). Щоб догоди́ти вам, я візьму́ собі́ жі́нку, якщо ви на́йдете ту, котру́ я ви́брав (М. Рильськ.)].
• Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) – я той, що в ти́ші опівні́чній до ньо́го прислуха́лась ти (Крим.).
• Такой – кото́рый – таки́й – що, таки́й – яки́й (кот(о́)ри́й). [Коли́ таки́й чолові́к і з таки́ми до́вгими у́сами, що ни́ми (которыми) він лови́в ри́бу (Грінч. I)];
б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. – ко́три́й, кото́рий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани́, а єдні́ штани́: котри́й ра́ньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі́ були́ по селу́ краси́віші і багаті́ші дівча́та, ті все жда́ли – от-от при́йдуть від Ко́стя старости́ (Квітка). Котрі́ земляки́ особи́сто були́ знайо́мі з Димі́нським, тих Акаде́мія ду́же про́сить писа́ти спо́мини за ньо́го (Крим.). Котри́й (чума́к) корчму́ мина́є, той до́ма бува́є, котри́й корчми́ не мина́є, той у степу́ пропада́є (Чум. Пісня). Кото́рий чолові́к отця́-ма́тір шану́є-поважа́є, бог йому́ милосе́рдний помага́є, кото́рий чолові́к отця́-ма́тері не шану́є, не поважа́є, нещасли́вий той чолові́к бува́є (Дума). Диви́сь, кото́ра гу́ска тобі́ пока́зується кра́сна, ту й лови́ (Грінч. I). Котра́ дівчи́на чорнобри́вая, то чарівни́ця справедли́вая (Чуб. V). Кото́рая сироти́на, ги́не (Чуб. V) (вм. кото́рая сироти́на, та ги́не)].
• -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать – котра́ пта́шка ра́но заспіва́ла, тій ці́лий день мовча́ти.
• -рый бог вымочит, тот и высушит – яки́й (котри́й) бог змочи́в, таки́й і ви́сушить (Номис);
4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) ко́три́й, кото́рий де́котрий, кот(о́)ри́йсь, яки́й(сь); см. Ино́й 2. [А вб’є котри́й у го́лову сло́во яке́, – де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (Тесл.). Як доживе́ було́ кото́рий запоро́жець до вели́кої ста́рости… (Куліш). Живе́ до котро́гось ча́су (Звин.)].
• -рые меня и знают – котрі́ (де́котрі) мене́ і зна́ють.
• Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) – слід-би голуби́ порахува́ти, не пропа́ли-б котрі́;
5) кото́рый – кото́рый, кото́рые – кото́рые (один – другой, одни – другие: из неопределен. числа) – кот(о́)ри́й – кот(о́)ри́й, кот(о́)рі́ – кот(о́)рі́, яки́й – яки́й, які́ – які́. [А єсть такі́ гадю́ки, що ма́ють їх (ро́ги): у котро́ї гадю́ки бува́ють вони́ бі́льші, а в котри́х ме́нші (Грінч. I). І чоловіки́ коло їх, і ді́точки: кото́рий – ко́ником гра́ється, кото́рий – орі́шки пересипа́є (М. Вовч.). Кото́рих дівча́т – то матері́ й не пусти́ли в дру́жки, кото́рі – й сами́ не пішли́, а як й іду́ть, то все зідха́ючи та жа́луючи Олесі (М. Вовч.). Дивлю́ся – в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Шевч.). Які́ – посіда́ли на ла́ві, а які́ – стоя́ть (Март.)].
Любе́зно, нрч. – ласка́во, при́язно, прихи́льно, приві́тно, лю́б’я́зно, (вежливо) уві́чливо, че́мно, ґре́чно; лю́бо, ми́ло. [Привіта́в його́ ду́же ласка́во (Крим.). Ста́ли при́язно проха́ти (Основа). Вони́ привіта́лись ду́же прихи́льно (Крим.). Спита́в так тихе́нько та лю́б’язно (Квітка). Поздоровля́ю-ж ду́же ґре́чно шано́вних на́ших читачі́в (Самійл.)].
• Эти сведения -но сообщены нашим сотрудником – ці відомості ласкаво подав наш співробітник, -но принимать – прихи́льно (при́язно, ми́ло) віта́ти кого́.
Малочи́сленный – нечисле́нний, (редко) малолі́чний. [Відо́мості про сільські́ теа́трові виста́ви зана́дто випадко́ві, уривко́ві і нечисле́нні (Грінч.)].
Немногочи́сленный – нечисле́нний, мали́й лічбо́ю. [Нечисле́нні ві́домості (Грінч.)].
Необходи́мо, нрч. –
1) ко́нче, доко́нче, коне́чно, доконе́чно, невід[од]мі́нно, немину́че, (в филос. яз.) необхі́дно.
• -мо нужно – ко́нче (доко́нче, немину́че, невідмі́нно, при́кро) тре́ба, (крайне -мо) до скру́ту тре́ба, немину́ча потре́ба. [Вида́ння книжо́к для наро́днього чита́ння, яки́х при́кро було́ тре́ба (Грінч.). Туди́ він не ча́сто забіга́в: хіба́ вже до скру́ту чого́ тре́ба (Мирний)];
2) (сказ. безл. предл.) немину́че, коне́чно, доконе́чно, (в филос. яз.) необхі́дно, (нужно) тре́ба, потрі́бно. [Бо немину́че – ї́хати туди́ (Крим.). Вам тепе́р схова́тися коне́чно (Самійл.). Хоч хо́чете, не хо́чете, – тре́ба привика́ти (Пісня). Свобо́да мо́же співіснува́ти з абсолю́тною необхі́дністю, бо необхі́дно, щоб ми були́ ві́льні (Кандід)].
• Кроме того -мо заметить, что… – крім то́го тре́ба (потрі́бно) зазначи́ти, що…
• Мне -мо его видеть – мені́ немину́че (ко́нче) тре́ба його́ ба́чити.
• -мо, чтобы он здесь остался – тре́ба (коне́чно), щоб він тут зоста́вся (залиши́вся).
• -мо представить сведения – тре́ба (ко́нче тре́ба) пода́ти відо́мості.
Несве́жий – несві́жий.
• -жее мясо – несві́же (да́внє) м’я́со.
• -жие новости, известия – несві́жі (старі́, да́вні) нови́ни, відо́мості (звістки́).
• -жая память – несві́жа (замо́рена) па́м’ять.
• -жая рыба – несві́жа ри́ба; (солёная) соло́на ри́ба.
Оспа́ривать, оспо́рить кого, что – змага́тися, спереча́тися з ким, з чим и проти ко́го, проти чо́го, запере́чувати, запере́чити що, збива́ти, зби́ти що, перепира́ти кого́.
• -ать у кого что – змага́тися, спереча́тися з ким за що.
• Его -вает другой учёный, говоря… – з ним (проти ньо́го) змага́ється дру́гий уче́ний, ка́жучи…
• -ать какое-л. мнение, взгляд – змага́тися, спереча́тися з яко́юсь ду́мкою, з по́глядом, запере́чувати, запере́чити яку́сь ду́мку, по́гляд.
• -ать законность акта – запере́чувати пра́вність (зако́нність) а́кту.
• -ать правдивость данных сведений – запере́чувати справедли́вість по́даних відо́мостей.
• -ать чьё-либо право (не в свою пользу) – запере́чувати, запере́чити чиє́ (и кому́) пра́во.
• -ать у кого-л. право (для себя) – спереча́тися (змага́тися) з ким за пра́во.
• Он -вает у меня это право – він змага́ється (спереча́ється) зо мно́ю за це пра́во.
• Он -вает (отрицает) это моё право – він запере́чує мені́ це пра́во.
• Сосед -вает у меня эту землю – сусі́д змага́ється (спереча́ється) зо мно́ю за цю, зе́млю.
• Они -вают друг у друга что-л. – вони́ змага́ються оди́н з о́дним за що.
• Оспо́ренный – запере́чений.
Отры́вочный – відри́вчастий, ури́вчастий, уривко́вий, ури́ваний.
• -ные сведения – ури́вчасті (ури́вані) відо́мості.
• -но – ури́вано, уривце́м.
Поздне́йший – найпізні́ший, пізні́ший, (следующий) да́льший.
• -шее время – да́льший час.
• -шие известия – пізні́ші відо́мості.
• -шие деятели – пізні́ші діячі́.
Получа́ть, получи́ть – оде́ржувати, оде́ржати (реже отри́мувати, отри́мати), дістава́ти, діста́ти, відбира́ти, відібра́ти, здобува́ти, здобу́ти що, здобува́тися, здобу́тися на що, бра́ти, побира́ти, ма́ти що, прийма́ти, при(й)ня́ти що, осяг(ну́)ти що и чого́, (достигнуть чего) доступи́ти, доско́чити чого́, (о мн.) пооде́ржувати, поотри́мувати и т. д. [Ко́жний, хто про́сить, оде́ржує (Єв.). І все, чого́ попро́сите в моли́тві з ві́рою, діста́нете (Єв.). І от діста́в, чого́ хоті́в, чого́ душа́ його́ бажа́ла (Рудан.). А молоди́й, веселе́нький, що доста́в свого́, йде ва́жно (Квіт.). Кай Лю́цій сві́дчить ра́нами свої́ми, що́ він здобу́в, вою́ючи за Рим (Куліш). Блаже́нні ти́хії, бо вони́ ося́гнуть зе́млю (Єв.)].
• -чи́ть письмо, деньги – оде́ржати (діста́ти, відібра́ти) листа́, гро́ші.
• Он -ча́ет большое жалованье, большие деньги – він здобува́є (дістає́, ма́є, бере́, побира́є) вели́ку платню́, вели́кі гро́ші. [Наня́вся до па́на, бере́ по п’ять рублі́в на мі́сяць (Харк.)].
• -чи́ть деньги по ассигновке, по чеку – оде́ржати гро́ші на асигна́ту, на чек.
• -чи́ть что-л. в руки – при(й)ня́ти до рук.
• -ча́й, -ча́йте деньги – прийма́й, прийма́йте (бери́, бері́ть) гро́ші.
• Этот купец -ча́ет материи из-за границы – цей кра́мар дістає́ (здобува́є, відбира́є) мате́рії з-за кордо́ну.
• Он -чи́л всё, что требовал – він діста́в (здобу́в, відібра́в) усе́, чого́ вимага́в.
• -чи́ть обратно, -чи́ть назад – оде́ржати (відібра́ти) наза́д.
• -чи́ть ответ, весть, известия о чём – діста́ти (відібра́ти) ві́дповідь, зві́стку, відо́мості за (про) що.
• -чи́ть отказ – зустрі́(ну)ти відмо́ву, не діста́ти (не здобу́ти) зго́ди, (шутл.) діста́ти відкоша́, (с)пійма́ти (вхопи́ти, з’ї́сти) о́близня.
• -чи́ть приказ – здобу́ти (діста́ти) нака́з.
• -чи́ть разрешение, свидетельство – діста́ти (здобу́ти) до́звіл, по́свідку (посві́дчення).
• -чи́ть место, должность, назначение – діста́ти слу́жбу, поса́ду, призна́чення.
• -чи́ть стипендию – діста́ти стипе́ндію.
• -чи́ть наследство, -чи́ть что-л. в наследство – діста́ти (відібра́ти) спа́дщину, спа́док, діста́ти (відібра́ти, здобу́ти, прийня́ти) у спа́дку що, в спа́дщину що, оді́дичити що.
• -чить помощь – діста́ти, здобу́ти допомо́гу (по́міч).
• -чать образование, воспитание – здобува́ти осві́ту, вихова́ння, побира́ти нау́ку, осві́чуватися, вихо́вуватися.
• -чи́ть высшее образование – здобу́ти ви́щу осві́ту.
• -чи́ть награду, премию, похвальный отзыв – діста́ти (здобу́ти) нагоро́ду, пре́мію, хва́льного при́суду.
• -чи́ть выговор, замечание – діста́ти нага́ну, дога́ну.
• -чи́ть наказание, -чи́ть должное – прийня́ти ка́ру, прийня́ти (відібра́ти) нале́жне.
• -ча́ть телесные наказания (розги, линейки и т. п.) – дістава́ти в шку́ру.
• -чи́ть по физиономии – діста́ти в лице́, (вульг.) зла́пати (з’ї́сти) ля́паса.
• -чи́ть фигу – з’ї́сти ду́лю, бі́са з’ї́сти, лизну́ти ши́лом па́токи.
• -чать впечатления извне – оде́ржувати, дістава́ти, здобува́ти, (с)прийма́ти вражі́ння зо́кола.
• -чи́ть от чего пользу – ко́ристь узя́ти з чо́го.
• -чи́ть прибыль от чего-нибудь – прибу́ток узя́ти з чо́го и на чо́му.
• Я -чи́л большой барыш от этого дела – я узя́в вели́кий бари́ш з цьо́го ді́ла, на цьо́му ді́лі.
• Казна -чи́т от этого миллион – скарб ма́тиме (ві́зьме) з цьо́го (на цьо́му) мільйо́н, заро́бить на цьо́му мільйо́н.
• -чи́ть убыток от спекуляции – поне́сти шко́ду від спекуля́ції, на спекуля́ції.
• -чи́ть возможность – діста́ти спромо́гу, спромогти́сь на що, здобу́тися на що.
• -чи́ть дар речи – діста́ти мо́ву. [Він ві́рить, що велико́дної но́чи вся́ка німина́ дістає́ мо́ву Єфр.)].
• -чи́ть повреждение – зазна́ти ушко́дження.
• -чи́ть вечное блаженство – добу́тися, доступи́ти ві́чного раюва́ння, осягну́ти ві́чного раюва́ння, здобу́тися на ві́чне раюва́ння. [Всім проща́й, і проще́ння досту́пиш (Франко)].
• Дело -чи́ло огласку – спра́ва набула́ ро́зголосу, була́ розголо́шена.
• Это вино -чи́ло неприятный вкус – це вино́ набуло́ неприє́много смаку́.
• -ча́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -чи́ть насморк, лихорадку – захопи́ти не́жить, пропа́сницю.
• Получа́емый – оде́ржуваний, отри́муваний, відби́раний, здобу́ваний и т. д. Полу́ченный – оде́ржаний, отри́маний, віді́браний, здобу́тий и т. д. -ный опыт – набу́тий до́свід.
• Налоги, подати, которые не могут быть -чены – пода́тки, о́платки, що їх не мо́жна повиправля́ти (посправля́ти), невипра́вні пода́тки, о́платки.
Помеща́ть, помести́ть – місти́ти (міщу́, мі́стиш) (реже поміща́ти), помісти́ти що, примі́щувати и приміща́ти, примісти́ти, уміща́ти, умісти́ти, з(а)міща́ти, з(а)місти́ти, примо́щувати, примости́ти, умо́щувати, умости́ти, приту́лювати и притуля́ти, притули́ти кого́, що куди́, (о мн.) попи[пов]мі́щувати, попри[пов]мо́щувати, поприту́лювати кого́, що. [Де він те все місти́в – хто його́ зна́є (Осн.). У нас так ті́сно, що не зна́ю, де вас і примісти́ти. Ной примости́в у мале́нькому ковче́гові всіх звірі́в на сві́ті (Крим.)]; (в книге, журнале, письме и т. д.) місти́ти, вмі́щувати, вмісти́ти. [Тут (у кни́зі) я місти́в ду́же невели́чку части́ну того́, що гово́рено (Грінч.)].
• -сти́ть статью, исследование в журнале – вмісти́ти статтю́, ро́звідку в журна́лі.
• -ща́ть, -сти́ть кого на квартире – ста́вити, поста́вити на квати́ру, на ста́нцію (Свидн.) кого́ в ко́го.
• В нашем доме -ли много безработных – у на́шому буди́нкові примісти́ли бага́то безробі́тних.
• -ти́ть деньги в банк – покла́сти гро́ші до ба́нку.
• -ти́ть в школу – (від)да́ти, записа́ти кого́ до шко́ли.
• -ти́ть на службу – примісти́ти (замісти́ти) кого́ на слу́жбу.
• Помещё́нный – помі́щений, примі́щений, у[з]мі́щений. [Відо́мості, вмі́щені (по́дані) в газе́ті, неправди́ві].
• В журнале -ны́ его последние произведения – в журна́лі вмі́щено його́ оста́нні тво́ри.
• Помеща́емый (в книге, журнале) – вмі́щуваний, пода́ваний (у кни́зі, у журна́лі). [Ни́жче пода́вані ві́рші…].
Почерпа́ть, почерпну́ть –
1) че́рпа́ти, зачерпну́ти, учерпну́ти (води́ і т. п.); (переносно) черпа́ти що, почерпну́ти, зачерпну́ти, ви́черпнути що, бра́ти, взя́ти що, засягти́ и засягну́ти чого́ з чо́го, зві́дки. [В старовину́ ду́же у нас люби́ли літо́писи і з них че́рпали лю́ди відо́мості про своє́ мину́ле (Єфр.). Сла́вний про́зою Кві́тка ви́черпнув свої́ оповіда́ння з наро́дніх уст (Куліш). Му́сіли на́ші пре́дки бага́то у свою́ ду́шу од да́вніх часі́в зачерпну́ти (Куліш). У їх завсігди́ мо́жна засягти́ брате́рської по́мочи (Грінч.)].
• Поче́рпнутый – поче́рпнутий, поче́рпнений, заче́рпнутий, заче́рпнений, ви́черпаний, зася́гнений. [Тут я й джере́ла істори́чні вка́зую, з котри́х моя́ по́вість ви́черпана (Куліш)].
• Этот слух -нут из ненадёжных источников – цю чу́тку взя́то (ця чу́тка взя́та) з непе́вних джере́л.
Представле́ние –
1) (действ.) виставля́ння, поставля́ння (напр., сві́дків); (кого кому) рекомендува́ння, предста́влення кого́ кому́; (кого к чему: к награде, чину) виставля́ння кого́ на що (на нагоро́ду на чин), подава́ння (напр., відо́мостей, зві́тів, докуме́нтів); (воображением) уя́влювання и уявля́ння, (оконч.) уя́влення;
2) уя́ва, уя́влення, ви́обра́ження, (понятие о чём) тя́ма про що. [Одна́кові уя́влення добра́ і зла (Наш). Вона́ була́ у йо́го в уя́ві чимсь ви́щим (Грінч.)].
• В -нии кого – в уя́вленні кого́, чиї́м.
• Вы и -ния об этом не имеете – ви й уя́влення про це не ма́єте, ви і не уявля́єте собі́ цього́.
• Отчётливое -ние о чём – вира́зне (я́сне) уя́влення про що;
3) -ние театральное (действие и спектакль) – виста́ва. [Виста́ва відбува́лась про́сто не́ба (на открытом месте) (Єфр.)].
• Эта драма имела пять -ний – ця дра́ма ма́ла п’ять виста́в;
4) канц. – пода́ння, вне́се́ння.
• На ваше -ние от такого-то числа – на ва́ше пода́ння від (з) тако́го-то числа́.
• В ответ на ваше -ние – відповіда́ючи на ва́ше пода́ння.
• По -нию кого – з пода́ння чийо́го, кого́.
• Входить с -нием – зверта́тися з пода́нням до ко́го;
5) мат. – предста́влення. [Графі́чне предста́влення фу́нкції].
Представля́ть, предста́вить –
1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) – приставля́ти, приста́вити и пристанови́ти кого́, що, поставля́ти, поста́вити, виставля́ти, ви́ставити кого́ (напр., сві́дків), подава́ти, пода́ти (напр., поя́снення, до́кази).
• -вить кого на суд – поста́вити кого́ перед судо́м, припрова́дити кого́ на суд.
• -вить свидетелей, виновного на суд – поста́вити (ви́ставити) сві́дків, винува́того перед суд.
• -вить поручителя – поста́вити пору́чника.
• Отыскать виноватого и -вить кому – знайти́ (розшука́ти) ви́нного (винува́того) і поста́вити перед ко́го.
• -вьте доказательства своей невиновности – пода́йте до́води (до́кази), що ви неви́нні.
• -вить об’яснения – пода́ти поя́снення.
• -вить извинения – попроха́ти проба́чення;
2) кого кому – рекомендува́ти, відрекомендува́ти, представля́ти, предста́вити (руссизм) кого́ кому́ ким, (гал.) запрезентува́ти кого́ кому́, (знакомить) зазнайо́млювати, зазнайо́мити кого́ з ким. [Ході́мо, я тебе́ предста́влю тим, що вво́лять твою́ уся́ку во́лю (Куліш). Я в про́стий о́дяг уберу́сь, а ти рекоменду́й мене́ вітцю́ старо́му вчи́телем (Куліш)].
• Он был мне -лен – його́ мені́ було́ предста́влено (відрекомендо́вано);
3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) – виставля́ти, ви́ставити кого́ (на нагоро́ду, на чин), на ко́го (на полко́вника).
• -вить к производству в полковники – ви́ставити кого́ на полко́вника;
4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) – подава́ти, пода́ти що, кому́ про що, здава́ти, зда́ти, (вносить) вно́сити, вне́сти. [Здава́ти ра́порти коміса́рові (Фр.)].
• -вить отчёт, проект закона – пода́ти звіт (звідо́млення), проє́кт зако́ну.
• -вить об этом об’яснения секретарю – пода́ти поя́снення про це секретаре́ві.
• -вить на заключение, решение комиссии – пода́ти на ви́сновок, на ви́рішення (розвяза́ння) комі́сії.
• -вля́ть, -вить на чьё-л. усмотрение – подава́ти, пода́ти на во́лю чию́, виставля́ти, ви́ставити перед о́чі чиї́.
• -вьте о нём сведения – пода́йте про йо́го відо́мості.
• -вьте свои соображения по этому вопросу – пода́йте свої́ міркува́ння (думки́) в цій спра́ві.
• -вить свои документы в секретариат – пода́ти свої́ докуме́нти до секретарія́ту.
• -вить дело для пересмотра – пода́ти спра́ву на пере́гляд.
• -вляя при сем – подаючи́ при цьо́му;
5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) – малюва́ти, змалюва́ти, (резцом) різьби́ти, ви́різьбити кого́, що.
• Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат – письме́нник у свої́м тво́рі змалюва́в сільськи́й пролетарія́т.
• Картина -ет морское сражение – на карти́ні намальо́вано морськи́й бій.
• -лять (изображать) дело (вопрос) – ста́вити, поста́вити, станови́ти, постанови́ти, виставля́ти, ви́ставити, подава́ти, пода́ти спра́ву. [Ця гіпо́теза ста́вить спра́ву так, ні́би в Ки́їві до тата́рського лихолі́ття сиді́ли великоро́си (Єфр.)];
6) кого (быть представителем кого) – заступа́ти, репрезентува́ти кого́. [Ми тут усю́ грома́ду заступа́єм, то й ра́дити стари́м звича́єм бу́дем (Грінч.). Ма́ємо чима́ло письме́нників, що репрезенту́ють рі́зні сто́рони нові́шої украї́нської пое́зії (Єфр.). Посли́ заступа́ють (репрезенту́ють) (собо́ю) уря́д своє́ї держа́ви];
7) -ля́ть, -вить собою – явля́ти, яви́ти собо́ю, станови́ти (собо́ю) що. [Що явля́в собо́ю Коцюби́нський тоді́, на перело́мі свого́ життя́… (Єфр.). Тут нема́є в’ї́зду, бе́рег стано́вить сторчову́ стіну́ (Корол.). Пореволюці́йні часи́ стано́влять немо́в дру́гу фа́зу ро́звитку Винниче́нкової тво́рчости (Єфр.)].
• Что -ет он из себя теперь? – що явля́є він собо́ю тепе́р?
• Это -ет большие неудобства – це стано́вить вели́кі незру́чності, в цьо́му є вели́кі незру́чності.
• -вля́ть исключение – станови́ти, дава́ти ви́няток.
• Что он собой -вля́ет? – що він (вона́) за люди́на?
8) кого что (показывать) – виявля́ти, ви́явити, виставля́ти, ви́ставити кого́, що. [Це виявля́ло його́ в найкра́щому сві́тлі (О. Пчілка). Цю поді́ю ви́ставлено не тако́ю, як вона́ спра́вді була́];
9) кого, что из себя (корчить, копировать) – удава́ти, уда́ти кого́, що з се́бе. [Не вдава́й із се́бе ду́рня. Одна́ сторона́ (діте́й) удава́ла тата́р, дру́га яку́тів (Єфр.)];
10) (в театре) виставля́ти, ви́ставити що. [Ви́ставлено було́ «Ревізо́ра» з у́частю М. Садо́вського в головні́й ро́лі];
11) (воображением) уявля́ти, уяви́ти, (редко) виявля́ти, ви́явити, приви́джувати, приви́діти, (в мыслях) зду́мувати, зду́мати (ду́мкою зду́мувати, зду́мати), (умом) змірко́вувати, зміркува́ти. [Не таки́м вона́ собі́ уявля́ла його́ (Н.-Лев.). Ва́жко уяви́ти собі́ ту тво́рчу си́лу, що є в наро́ді (Крим.). Я про́сто й зду́мати собі́ не мо́жу (Л. Укр.). Ле́гко зміркува́ти, що перете́рпів він (Єфр.). Я приви́джував, як уві́йде, як загово́рить (М. В.)].
• -вля́ть, -вить себе – уявля́ти собі́, уяви́ти собі́, зду́мувати собі́, зду́мати собі́.
• -вьте себе – уяві́ть собі́, зду́майте собі́, ма́йте собі́, ма́єте собі́. [Уяві́ть собі́ моє́ здивува́ння].
• Вы и -вить себе этого не можете – ви і уяви́ти собі́ цього́ не мо́жете.
• -вьте себя на моём месте – уяві́ть себе́ на моє́му мі́сці.
• Предста́вленный – приста́влений; (кому́) рекомендо́ваний, предста́влений, (поданный) по́даний; змальо́ваний, поста́влений; засту́плений, репрезенто́ваний; ви́явлений; уда́ний; (о пьесе) ви́ставлений; уя́влений, зду́маний, змірко́ваний.
• Законопроект -лен на утверждение в Совнарком – законопроє́кта по́дано на затве́рдження до Раднарко́му.
• Представля́емый – (подаваемый) пода́ваний (кому́); (воображаемый) уя́влюваний. [Уя́влювані ре́чі. Уя́влюваний світ].
• -емые отчёты – пода́вані зві́ти.
Пресека́ть, пресе́чь –
1) см. Пересека́ть 1 и 2;
2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетина́ти, перетя́ти, припиня́ти, припини́ти, (уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити, (о мн.) поперетина́ти, поз[пови]ни́щувати що. [Перетя́ти вся́кий до́ступ сві́жого пові́тря в леге́ні (Єфр.)].
• -сечь разговор – припини́ти розмо́ву.
• -се́чь сообщение с городом – перетя́ти, перерва́ти сполу́чення (комуніка́цію) з мі́стом.
• -се́чь путь кому – перетя́ти доро́гу ко́му.
• -се́чь зло, злоупотребления – припини́ти (зни́щити) ли́хо, зловжива́ння.
• -се́чь в корне (в зародыше) – зни́щити в за́родку, (совсем) зни́щити до ще́нту.
• Пресе́чё́нный – перетя́тий, припи́нений, зни́щений.
• -ться – перетина́тися, перетя́тися, припиня́тися, припини́тися, (о роде и т. п.) перево́дитися, переве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, урива́тися, у(ві)рва́тися. [В не́ї го́лос нена́че спорсну́в і перетя́всь (Неч.-Лев.). Бода́й його́ ко́дло з накоре́нком перевело́сь (Ном.)].
• Разговор -се́кся – розмо́ва у(ві)рва́лася, припини́лася.
• Источник -се́кся – джерело́ ви́сохло.
• Род -се́кся – рід переві́вся, у(ві)рва́вся. [Урва́вся і рід Вишневе́цьких (Стор.)].
• Тут -ка́ются все известия об этом деле – тут урива́ються всі відо́мості про цю спра́ву.
Противоречи́вость –
1) супере́чність, (взаимная несогласованность) розбі́жність (-ности).
• -вость показаний, сведений – супере́чність (розбі́жність) сві́дченнів, відо́мостей;
2) супере́чливість (-вости); срв. Противоречи́вый 2.
Противоречи́вый –
1) супере́чний; (расходящийся) розбі́жний. [З усі́х за́кутків украї́нської землі́ йдуть звістки́ про на́стрій лю́дности, звістки́ невира́зні, ча́сто супере́чні (Н. Рада). Стара́вся примири́ти супере́чні по́гляди (М. Левиц.)].
• -вые слухи, сведения – супере́чні чутки́, ві́домості;
2) (любящий противоречить) супере́чливий.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Выходной – вихідний; виходовий:
• в выходной день – вихідного (вільного) дня, у вихідний (вільний) день;
• выходное пособие – вибувна (вихідна) допомога;
• выходной день – вихідний (вільний) день, вихідна (вільна) днина;
• выходные параметры – вихідні параметри;
• выходные сведения (данные) – вихідні відомості (дані);
• по выходным дням – вихідними (вільними) днями, у вихідні (вільні) дні;
• выходной костюм – вихідний (святний, святковий, празниковий, пронедільний) костюм (одяг, стрій), вихідне (святкове, святне, празникове) убрання, костюм (убрання, одяг, одежа) про свято (про неділю, про вихідний день).
[У головах гуляє привид веселих вихідних і забирає цілі кілограми сірої речовини. Алкоголь подбає про решту (О.О.Плеваки перекл. Е.Єлінек)]. Обговорення статті
Данные – дані, відомості, показники; підстави, причини; якості, здібності:
• данные вспомогательные, достоверные, исходные, опытные, предварительные – дані допоміжні, певні (правдиві, вірогідні), початкові, дослідні, попередні;
• за неимением (за отсутствием, за нехваткой) данных – бо немає даних, через брак даних;
• данные по теплообмену – дані з теплообміну;
• имеет все данные для этого – має всі дані (усі підстави, все) для цього, (иногда) має всі засновки до цього;
• исходные данные – початкові (первинні, вихідні) дані;
• как видно из данных, приведённых на рисунке – як видно з даних, наведених на рисунку;
• по всем данным – за всіма даними, як свідчать (показують) усі факти;
• по данным опытов – за даними дослідів;
• у нас есть данные – ми маємо (у нас є) дані (иногда докази);
• эти данные свидетельствуют о том, что – ці дані свідчать про. Обговорення статті
Имеющийся – наявний, який (що) є:
• по имеющимся сведениям – за наявними відомостями;
• постоянно имеющийся – завжди наявний, що завжди (безпереводно) є, невиводний. Обговорення статті
Котёл – (от лат.) котел (р. котла, реже кітла́), (тюрк.) каза́н (-на́), (медный) мі́день (-дня), (чугунный) баня́к, чаву́н (-на), (железн.) залізня́к (-ка́), (воен., окружение) котел, мішок, оточення, (реже) казан:
• в котле событий – у виру подій;
• голова как пивной котёл, с пивной котёл (разг.) – голова як макітра (як казан, як у вола);
• горшок котлу не товарищ – казан глекові не до пари (Пр.); кінь волові не рівня (Пр.);
• горшок котлу смеётся, а оба черны – дорікав горщик (горнець) чавунові (котлові), що чорний, аж і сам як сажа (Пр.); насміялася верша з болота (Пр.); сміялася верша з сака, оглянулася — сама така (Пр.); насміявся шолудивий з голомозого (Пр.); насміявся голений стриженому (Пр.);
• кипеть как в котле, котлом (разг.) – як (мов) у казані кипіти (клекотіти);
• котё́л вертикальный – вертикальний (сторчови́й) котел (каза́н);
• котё́л высокого, низкого давления – котел (каза́н) висо́кого, низько́го ти́снення (тиску);
• котё́л с жаровыми трубами – жарни́чний парови́к;
• котё́л с обратным пламенем – котел (каза́н) з обе́рненим по́лум’ям;
• котёл паровой – котел (казан) паровий, парови́к.
[Жінок своїх що не держали В руках, а волю їм дали, По весіллях їх одпускали, Щоб часто в приданках були, І до півночі там гуляли, І в гречку деколи скакали, Такі сиділи всі в шапках І з превеликими рогами, З зажмуреними всі очами, В кип’ячих сіркой казанах (І.Котляревський). Над шумним гірським потоком, на зеленій поляні серед ліса стояли шатри ловців, курилися раз у раз величезні огнища, де висіли на гаках кітли, оберталися рожни, де варилось і пеклось м’ясиво вбитої дичини для гостей (І.Франко). Розлучення — запобіжний клапан подружнього котла (А.Декурсель). Потому він нахопив на себе ще й плаща верхового доброго сірого сукна, та попереду мусив вихлюпати п’ять чи шість баняків води (щодо числа баняків джерела подають суперечливі відомості), одмиваючи собі голову та обличчя, і то ще вода сироваткою мутніла через джуру-ненажеру, що купив клятого того сиру на благословенну панову голову (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Знаменитий мандрівник розповідає, як одного разу потрапив потрапив до рук канібалів. — Боже, — вигукує одна з слухачок. — Ви ж стояли однією ногою в могилі!. — Не в могилі, мадам, а в казані…]. Обговорення статті
Который –
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих) ко́три́й, (реже) кото́рий;
2) (из двух или из многих; числительно-разделит. знач) ко́три́й, (реже) кото́рий;
3) (относ. мест.) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) ко́три́й, кото́рий, (литер.) що, яки́й, котри́й, (реже) кото́рий; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, яки́й, котри́й, кото́рий; иногда сокращенно: що, вм. що в йо́го (у которого), що з не́ї (из которой), що на йо́му (на котором), що про не́ї (о которой), що в них (в которых); (в предшествующих главн. предложению придаточных предл.) ко́три́й, кото́рий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается);
4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) ко́три́й, кото́рий де́котрий, котри́йсь, кото́рийсь, яки́й(сь):
• берег, который виднелся вдали – бе́рег, що мрів (манячи́в) дале́ко;
• века, в продолжение которых шли беспрерывные войны – сторі́ччя, коли́ (що тоді́, що про́тягом них) точи́лися безнаста́нні ві́йни;
• в котором (каком) году это было? – яко́го ро́ку це було́?;
• в котором (которой), в которых, на котором (которой), в который (которую), из которого (которой) (о месте) – (обычно) де, куди́, зві́дки, (о времени) коли́, вм. що в (на) йо́му (в ній), що в них, що в ньо́го (в ній), що з ньо́го (з не́ї);
• в котором часу? – о котрій годині? (реже у котрій годині?), котрої години?, коли?;
• война, во время которой погибло так много людей – війна, коли (що під час неї, що за не́ї, що тоді́) заги́нуло так бага́то люде́й (заги́нула така́ си́ла люде́й);
• в том году, в котором это произошло – того́ ро́ку, коли́ це ста́лось;
• в том самом письме, в котором он пишет – у то́му са́мому листі́, де він пи́ше (в яко́му він пи́ше);
• дело, о котором говорили – спра́ва, що про не́ї (що про не́ї) говори́ли; спра́ва, про яку́ говори́ли;
• дом, в котором я жил – (обычно) дім, де я жи́в, (можно) дім, що я (там) жив;
• изменил тем, в верности которым клялся – зра́див тих, що на ві́рність їм кля́вся (яки́м на ві́рність кля́вся);
• источник, из которого мы почерпнули наши сведения – джерело́, зві́дки ми засягну́ли на́ші відо́мості;
• король, при котором это произошло – коро́ль, що за ньо́го це ста́лося; коро́ль, за яко́го це ста́лося;
• которая птичка рано запела, той во весь день молчать – котра́ пта́шка ра́но заспіва́ла, тій ці́лий день мовча́ти. (Номис);
• которое (какое) сегодня число? – котре́ сього́дні число́?;
• который Бог вымочит, тот и высушит – котрий (який) Бог змочив, той (такий) і висушить (Пр.);
• который ему (ей) год? (разг.) – котрий йому (їй) рік?;
• который, которая, которое, которые (в подчинительных предложениях после главного) – що, що він, що вона що воно, що вони, (реже) який, яка, яке, які, (зрідка) котрий, котра, котре, котрі;
• кото́рый — кото́рый, кото́рые — кото́рые (один — другой, одни — другие; из неопределен. числа) – котри́й (кото́рий) — котри́й (кото́рий), котрі́ (кото́рі) — котрі́ (кото́рі), яки́й — яки́й, які́ — які́;
• который-либо – котрий-небудь, котрий-будь, (какой-нибудь) який-небудь, якийсь;
• который лучший, который больший – котри́й кра́щий, котри́й бі́льший, (получше) де-кра́щий, (побольше) де-бі́льший;
• который раз – вкотре;
• который тебя день не видать (очень, долго, давно)! – кот(о́)ри́й день тебе́ не ви́дко (ви́дно)!;
• который час? – котра година?
которым ты по списку? – котри́м ти в реє́стрі (в спи́ску)?;
• лес, который окружает нас – ліс, що ото́чує нас;
• люди, среди которых он вырос – лю́ди, що серед них він ви́ріс;
• материя, из которой сделано это пальто – мате́рія, що з не́ї поши́то це пальто́;
• многочисленные затруднения, с которыми приходится бороться – числе́нні тру́днощі, що з ни́ми дово́диться змага́тися;
• надежды, которые мы на него возлагали – наді́ї, що ми на ньо́го поклада́ли (що ми на ньо́го їх поклада́ли);
• обстоятельства, при которых он погиб – обста́вини, що за них він заги́нув; обста́вини, за яки́х він заги́нув;
• общество, в котором… – суспі́льство, де…;
• положение, из которого трудно выйти (нет выхода) – стано́вище, де (що, що з ним) ва́жко да́ти собі́ ра́ду, стано́вище, де (що) нема́ ра́ди;
• постановление, в котором… – постано́ва, де…;
• принято резолюцию, в которой… – ухва́лено резо́люцію, де…;
• произведение, в котором изображено… – твір, де змальова́но;
• река, в которой мы купались – рі́чка, де ми купа́лись; рі́чка, що ми купа́лись;
• с которым (которой), к которому (которой), в которого (которой), в котором (которой), в которых, на котором, через который, о которых – що з ним (з не́ю), що до йо́го (до ньо́го, до не́ї), що в йо́го (в ньо́го, в не́ї), що в йо́му (в ньо́му, в ній), що в них (їх), що на йо́му (на ньо́му, на ній), що через йо́го (через не́ї), що про (за) них (їх); з котри́м (кото́рим) (з котро́ю (кото́рою)), до котро́го (кото́рого) (до котро́ї (кото́рої)), в котро́го (кото́рого) (в котро́ї (кото́рої)), в котри́х (кото́рих), на котро́му (кото́рому) (на котрі́й, (кото́рій)), через котри́й (кото́рий) (через котру́ (кото́ру)), про котри́х (кото́рих); з яки́м (з яко́ю), до яко́го (до яко́ї), в яко́го (в яко́ї), в які́м (в які́й), на яко́му (на які́й), через яки́й (через яку́), в яки́х, про яки́х;
• страна, в которую мы направляемся – краї́на, куди ми просту́ємо;
• такой — кото́рый – таки́й — що, таки́й — яки́й (котри́й, кото́рий);
• тот — кото́рый – той — що, той — яки́й, той — котри́й (кото́рий);
• у вас есть привычки, от которых следует отказаться – у вас є за́вички, що (їх) слід позбу́тися (ки́нутися);
• условия, при которых происходила работа – умо́ви, що за них (за яки́х) відбува́лася пра́ця;
• цель, к которой он стремится – мета́, що до не́ї він (що він до не́ї) пра́гне;
• человек, который вас любит – люди́на, що вас коха́є (лю́бить);
• эпоха, во время которой – доба́, коли́; доба́, що за не́ї (що тоді́);
• эпоха, в продолжение которой… – доба́, що за не́ї (що тоді́, що про́тягом не́ї); доба́, коли́…;
• это человек, за которого я ручаюсь – це люди́на, що я за не́ї (що я) ручу́ся; це люди́на, за котру́ (за яку́) я ручу́ся;
• я тот, которому внимала ты в полуночной тишине (Лермонтов) – я той, що в ти́ші опівні́чній до ньо́го прислуха́лась ти (Кримський).
[І молодиці молоденькі, Що вийшли замуж за старих, Що всякий час були раденькі Потішить парнів молодих, І ті тут молодці стояли, Що недотепним помагали Для них сімейку розплодить; А діти гуртові кричали, Своїх паньматок проклинали, Що не дали на світі жить (І.Котляревський). А це сап’я́нці-самохо́ди, що в них ходи́в іще́ Ада́м (І.Котляревський). До кого ж я пригорнуся і хто приголубить, Коли нема того, який мене любить? (І.Котляревський). До ко́го-ж я пригорну́ся і хто приголу́бить, коли́ тепе́р нема́ то́го, яки́й мене́ лю́бить? (І.Котляревський). Знайшли́ Енте́лла сірома́ху, що він під ти́ном га́рно спав (І.Котляревський). А де ж тая дівчинонька, Що сонно блукала? (Т.Шевченко). На ті шляхи́, що я мі́ряв мали́ми нога́ми (Т.Шевченко). За степи́ та за моги́ли, що на Украї́ні (Т.Шевченко). Дивлю́ся — в моги́лі усе́ козаки́: яки́й безголо́вий, яки́й без руки́, а хто по колі́на нена́че одтя́тий (Т.Шевченко). Де-ж ті лю́ди, де-ж ті до́брі, що се́рце збира́лось з ни́ми жи́ти, їх люби́ти? (Т.Шевченко). Це ті розбі́йники, кото́рі хоті́ли уби́ти (І.Рудченко). А де-ж та́я дівчи́нонька, що со́нна блуди́ла (Т.Шевченко). Висо́кії ті моги́ли, де лягло́ спочи́ти коза́цькеє бі́ле ті́ло в кита́йку пови́те (Т.Шевченко). З да́вніх даве́н, чу́ти було́ про збро́йних люде́й, що зва́лись козака́ми (П.Куліш). Переживе́ш цари́цю, що їй слу́жиш (П.Куліш). Як доживе́ було́ кото́рий запоро́жець до вели́кої ста́рости… (П.Куліш). Підня́вшись істо́рію Украї́ни написа́ти, му́шу я догоди́ти земляка́м, кото́рі Украї́ну свою́ коха́ють і шану́ють (П.Куліш). Заплати́в я вели́ким сму́тком за ті розмо́ви щи́рії, кото́рі необа́чно посила́в до вас на папе́рі (П.Куліш). Там був узе́нький таки́й во́лок, суході́л таки́й, що через йо́го хижаки́ свої́ човни́ переволіка́ли (П.Куліш). Не з гні́вом і знева́гою обе́рнемось ми до пані́в, що ко́сті їх  взяли́сь уже́ пра́хом (П.Куліш). В ту давнину́, до кото́рої не сяга́є на́ша пи́сана па́м’ять (П.Куліш). Ізнайшла́ вже я чолові́ка, що мене́ ви́зволить (М.Вовчок). І чоловіки́ коло їх, і ді́точки: кото́рий — ко́ником гра́ється, кото́рий — орі́шки пересипа́є (М.Вовчок). Задивля́ючись на невідо́мі місця́, котрі́ прихо́дилось перехо́дити (П.Мирний). Котра́ дівчи́на чорнобри́вая, то чарівни́ця справедли́вая (П.Чубинський). Кото́рая сироти́на, ги́не (П.Чубинський). Це вже тобі не та мала Оксанка, Що ти було їй робиш веретенця (Л.Українка). У йо́го є висо́ка мета́, є святи́ня, що він їй слу́жить (Б.Грінченко). Гуща́вина ся тягла́ся аж до му́ру, що ним обгоро́джено було́ сад (Б.Грінченко). Дивува́лися Мико́линій ене́ргії, з яко́ю він поспіша́ється до грома́дського ді́ла (Б.Грінченко). Якби знав я чари, що спинять хмари. Що два серця можуть ізвести до пари… (І.Франко). Це такі́ до́кази, котри́х показа́ти тобі́ не мо́жу (І.Франко). Його́ розпи́тували про знайо́мих офіце́рів, що там служи́ли (І.Франко). Чи спра́вді є тут яка́сь та́йна, що її́ хова́ють від ме́не? (І.Франко). Од котро́го це ча́су ви мене́ не ба́чите? (І.Нечуй-Левицький). «Піді́ть-же в ліс, — кото́рий лу́чче сви́сне?» (І.Рудченко). А то в йо́го така́ сопі́лка була́, що він не́ю зві́рів свої́х склика́в (І.Рудченко). Ди́виться в вікно́ — ліс: мо́же той, що він через йо́го йшов? (І.Рудченко). Пішо́в до то́го коня́, що золота́ гри́ва (І.Рудченко). Став на гілля́ці да й руба́є ту са́му гілля́ку, на кото́рій стої́ть (І.Рудченко). Поба́чила, що він бере́ не то́ю руко́ю, на кото́рій пе́рстінь, та й ви́пила сама́ ту ча́рку (І.Рудченко). Вхопи́лась рука́ми за до́шку ту, що він на їй сиді́в (І.Рудченко). Піди́ ще доста́нь мені́ цілю́щої води́, що стереже́ її́ ба́ба-яга́ (І.Рудченко). А тим ча́сом сестра́ його́ пішла́ в ту комо́ру, що брат каза́в їй не ходи́ти туди́ (І.Рудченко). Зайду́ до тіє́ї крини́чки, що я чи́стила, то мо́же там нап’ю́ся (Рудченко). Тоді́ взяв ту́ю, що з не́ю шлюб брав (І.Рудченко). До́вго вона́ йшла у той го́род, де жив сам цар із сліпо́ю дочко́ю (І.Рудченко). Ука́зуючи на те де́рево, де сиді́ла Пра́вда (І.Рудченко). Ні на ко́го і не ди́виться і дівча́т ні кото́рої не заньме́ (Квітка). Де-кра́щого шука́є (Сл. Гр.). Прихо́дь до коня́, що з мі́дною гри́вою (І.Рудченко). Ото́ж та́я дівчи́нонька, що мене́ люби́ла (Пісня). А нещасли́ва та дівчи́нонька, котра́ лю́бить козака́ (Пісня). Оди́н дід, кото́рий увійшо́в з на́ми в це́ркву… (О.Стороженко). А я бага́то разі́в чу́ла від моє́ї ма́тери, що та жі́нка не лю́бить свого́ му́жа, котра́ не лю́бить його́ кре́вних (М.Рильський). Оди́н із їх — котри́й, то ті́льки Госпо́дь ві́дає — упаде́ ме́ртвий (М.Рильський). Зараз ударили й ті, що їх балка таїла глибока (П.Тичина). Але й тут стрі́немо у Леви́цького про́сто блиску́чі сторінки́, які́ дово́дять, що він до́бре знав життя́ цих на́ших сусі́дів (С.Єфремов). Того́ проте́сту, яко́го по́вно розли́то по всьо́му тво́рові (С.Єфремов). І ото́й шлях, що ним прохо́дить че́сна, таланови́та селя́нська ді́вчина (С.Єфремов). Карти́ни приро́ди, що на їх таки́й із Ми́рного мите́ць (С.Єфремов). Оті́ забивні́ шляхи́, що ни́ми простува́ла Ру́дченкова му́за (С.Єфремов). Напрова́дила Хри́стю са́ме на той шлях, куди́ пха́ли її́ соція́льні умо́ви (С.Єфремов). Він умовля́є, щоб ти сплати́в наре́шті дани́ну, кото́ру йому́ ви́нен (М.Рильський). Хіба́-ж є пани́, яки́м гро́ші не ми́лі? (Номис). Ті нові́ почуття́, яки́х він до́сі не знав, зо́всім заполони́ли його́ (А.Кримський). Хвали́ ма́ти того́ зя́тя, що я полюби́ла (Пісня). В кінці́ гре́блі шумля́ть ве́рби, що я насади́ла; нема́ мо́го миле́нького, що я полюби́ла (Пісня). Що-то за пан, що в йо́го ніщо́ не гниє́ (Номис). Два пани́, а єдні́ штани́: котри́й ра́ньше встав, той ся і вбрав (Номис).  Дале́ка по́дорож, що ти в не́ї збира́вся ви́рушить ура́нці (М.Рильський). Се ко́лесо, що зве́рху па́да на йо́го вода́ (Номис). Лиха́ та ра́дість, по котрі́й сму́ток наступа́є (Номис). Нема́ ті́ї дівчи́ноньки, що я в їй коха́вся (Пісня). Чи це та́я крини́ченька, що я во́ду брав? (Пісня). Чи се та́я крини́ченька, що го́луб купа́вся? (Пісня). Ось і зачервоні́ло на тій доро́зі, де йому́ тре́ба йти (Квітка). Хай бу́де прокля́тий той день, коли́ я вроди́лася, і той день, коли́ я ступи́ла на цей кора́бль (М.Рильський). Нема́ того́, що люби́ла (Пісня). Силкува́вся не злеті́ти з то́го щабля́, на яки́й пощасти́ло ви́дряпатись (С.Єфремов). Котрі́ були́ по селу́ краси́віші і багаті́ші дівча́та, ті все жда́ли — от-от при́йдуть від Ко́стя старости́ (Квітка). Котри́й (чума́к) корчму́ мина́є, той до́ма бува́є, котри́й корчми́ не мина́є, той у степу́ пропада́є (Пісня). Кото́рий чолові́к отця́-ма́тір шану́є-поважа́є, Бог йому́ милосе́рдний помага́є, кото́рий чолові́к отця́-ма́тері не шану́є, не поважа́є, нещасли́вий той чолові́к бува́є (Дума). А вб’є котри́й у го́лову сло́во яке́, — де й тре́ба, де й не тре́ба но́ситься з ним (А.Тесленко). Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу (Л.Костенко). Були там іще деякі цікаві дрібнички, та вони для нашої історії більшої ваги не мають, нічого не додаючи до її правдивості: а історія та, кажуть, добра, котра правдива (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ось, сидячи на горішній сходинці, тримаючи віяло й тлумачок на колінах, Ліна вкотре вже оповідає свою історію, вперто й дослівно повторюючи свою прозору дитячу брехню, а чоловіки в комбінезонах сидять навпочіпки й слухають (О.Король, перекл. В.Фолкнера). Не тямила, котрого з двох вона дужче ненавидить (О.Король, перекл. В.Фолкнера)]. Обговорення статті
Отсутствие – (кого) відсутність, неприсутність; (недостача, нехватка чего) брак, нестача;
• благодаря отсутствию (о вещах) – через брак; (о людях) через відсутність;
• ввиду (из-за, по причине) отсутствия – через відсутність (кого); через брак (чого), бо бракує чого, (в конце фразы) бо (чого) немає (не було);
• в виду отсутствия денег – за браком грошей; бо нема[є] грошей;
• в моё отсутствие – за моєї відсутності; не при мені;
• в случае отсутствия – якщо (коли) немає; якщо (коли) не буде;
• в отсутствие кого – коли (як) кого не було, коли (як) хто був відсутній; не при кому;
• в чьё-либо отсутствие – за відсутності чиєї; за небуття кого;
• за отсутствием времени – бо не було (немає) часу, через брак часу, за браком часу; (иногда) не маючи (не мавши) часу;
• за отсутствием сведений, доказательств – через брак відомостей, доказів; (иногда) не маючи (не мавши) відомостей, доказів;
• за отсутствием свидетелей – через відсутність свідків; раз нема свідків;
• на время отсутствия кого, чего – поки не буде кого, чого;
• находиться в отсутствии – не бути (тут);
• отсутствие аппетита – нема апетиту;
• отсутствие всякого присутствия у кого (шутл.) – аніякісінького глузду [в голові] у кого; безклепкий хто; не всі дома (усі не дома) в кого;
• отсутствие движения – безрух;
• отсутствие денег – безгрішшя (безгрошів’я);
• при отсутствии – за відсутності (кого), через брак (чого).
[Нестача жаги жити, на жаль, не означає появи жаги вмерти (М.Уельбек). Зенон же, вхопивши під пахви свої пакунки, зрадів, бо трішки розімне ноги після подорожнього безруху (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар)]. Обговорення статті
Сведение – відомість, повідомлення, (сообщение) звістка, інформація, (знание) знання:
• доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх);
• доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому; з’ясовувати кому;
• доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому);
• ежемесячные сведения – щомісячні відомості;
• к сведению – до відома; щоб знати;
• к твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали;
• обладать большими сведениями – володіти великими знаннями;
• оперативные сведения – оперативні відомості;
• по имеющимся у нас сведениям – за наявними відомостями; за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо;
• по нашим сведениям – за нашими відомостями; з наших даних;
• по сведениям – за відомостями; з відомостей;
• представить сведения – подати відомості;
• принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (разг.) брати, узяти на розум (іноді на замітку); сведения о деятельности – відомості про діяльність;
• сведущий в чем – знаю́чий на чому; знавець чого;
• секретные сведения – таємні відомості;
• сообщать сведения – повідомляти, подавати відомості;
• удовлетворительные сведения – достатні відомості. Обговорення статті
Факт – (лат.) факт, дійсний випадок (подія, явище), (обстоятельство) обставина, (действительность) дійсність, (наличие) наявність, (мн., ещё) відомості, дані:
• бесспорный, неопровержимый, непреложный факт – безперечний, неспростовний, незаперечний факт;
• оплата по факту получения – оплата після одержання, оплата по одержанні;
• основываться на фактах – спира́тися на фа́кти, вихо́дити з фа́ктів;
• по факту – за фактом; фактично;
ставить перед фактом – ставити перед фактом;
• установленный факт – установлений (доведений) факт;
• факт налицо (разг.) – от (ось) вам (тобі) факт;
• факт совершившийся – доко́наний факт;
• факт характерный – своєрі́дний факт.
[Він ретельно прочитав про крадіжку в кооперативі с. Кіндратівки, про боротьбу з самогоном по Кагарлицькому районі, про зразковий злучний пункт у містечку Радомишлі. Кожен рядок і цифру він порівнював до фактів свого села і дійшов кінець кінцем висновку, що в них загалом не гірше, ніж у людей (В.Підмогильний). — Розкажи мені щось, чого я не знаю, — сказала Розі без жодної причини. Я швидко підшукав у пам’яті цікавий факт: — Ну-у… Яєчка трутня й аргіопи тигрової вибухають під час спарювання (К.Манкович, перекл. Ґ.Сімсіона). Факти не перестають існувати від того, що ними нехтують (О.Гакслі). Факти не проникають у світ, де живуть наші вірування; вони їх не породжували і їх не нищать. Факти можуть викривати вірування, не послаблюючи їх (Марсель Пруст). Я ніколи не міг змиритися з фактом (С.Є.Лєц). Епітафія: «Спи спокійно, дорогий товаришу: факти не підтвердилися»]. Обговорення статті
Шалопай, шелопай, прост. –
1) нероба, ледар, ледащо, ледацюга, ба́йда, (повеса) гультяй, гульвіса, гультіпака, (диал.) лайдак, лотр;
2) шибеник, (диал., с венгер.) ба́тяр.
[Львівський батяр — це ані одеський нальотник типу Бєні Кріка, ані паризький апаш, романтичний образ якого оспівав французький кінематограф. Львівський батяр — не злочинець, він — відчайдух, чия енергія і вітальна сила під’юджувала його на численні витівки, ризиковані жарти, бійки та бурхливі любовні романи… (Наталка Космолінська, Юрко Охріменко). В уявленні львів’ян він (батяр) веселий та інтелігентний, відчайдух і шибенник, трохи вар’ят, трохи гульвіса (Леся Соловчук). Один батяр заявив поліціянтам, що має в дупі найяснішого цісаря Франца Йосифа. Його, певна річ, заарештували, але суд не насмілився занести такий склад злочину до протоколу. Тому батярові довелося відсидіти за розголошення «неправдивих відомостей про місце перебування його Цісарсько-Королівської Величности»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

НАВОДИ́ТЬ (мости) перекида́ти, проклада́ти, (зброю) наці́лювати;
наводить блеск, образ. чи́стити пі́р’я, фаміл. наво́дити марафе́т;
наводить дремоту́ присипля́ти;
наводить красоту́ образ. чи́стити пір’я;
наводить лоск /наводить блеск/ опоряджа́ти;
наводить на мысль ще підка́зувати ду́мку, /галиц. насува́ти ду́мку/, дава́ти на здо́гад;
наводить поря́док дава́ти гара́зд;
наводить ску́ку зану́дствувати;
наводить спра́вки збира́ти відо́мості, дові́дуватися, іти́ на до́відки;
наводить у́жас ще по́внити жа́хом серця́, тероризува́ти;
наводя́щий що /мн. хто/ наво́дить тощо, ра́ди́й наве́сти́, за́йня́тий наве́денням, навідни́к, наці́лювач, прикм. навідни́й;
наводящий вопро́с навідне́ пита́ння;
наводящий дремоту́ /наводящий дрёму/ дрімли́вий;
наводящий кри́тику кри́тик, кри́тика́н;
наводящий мосты́ проклада́ч мості́в, ПЕРЕН. побо́рник дру́жби;
наводящий кого на мысль підка́зуючи ду́мку кому;
наводящий ору́дие книжн. навідни́к;
наводящий поря́док покли́каний да́ти лад;
наводящий ску́ку /наводящий тоску́/ нудо́тний, зану́дливий, дої́дливий, зану́дистий, зану́дний, ім. нудьга́ (нудьго́ю), нудя́р, нудьга́ не хто [наводящий скуку ле́ктор навідник не ле́ктор];
наводящий спра́вки зайня́тий до́відками /збо́ром фа́ктів/;
наводящий страх почва́рливий;
наводящий ужас жахли́вий, кошма́рний;
наводящийся/наводи́мый наво́джуваний, напрова́джувати, рихто́ваний, переки́дний, прокла́дний, прикм. навідни́й;
СВЕ́ДЕНИЯ ще да́ні, інформа́ція [сведения по ве́домости інформа́ція з ві́домости];
по чьим сведениям з чиїх да́них;
по име́ющимся у нас сведениям як ста́ло нам відо́мо.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

По, пред. –
1) з, до, для, пі́сля. По своей воле – з своє́ї во́лі. По недоразумению – з непорозумі́ння. По поручению, по приказанию – з дору́чення, з нака́зу. По поводу – з при́воду. По настоящее время – до цьо́го часу́. С 5 января по 5 марта – з 5 сі́чня до 5 бе́резня. Комиссия по составлению словаря живого языка – комі́сія для склада́ння словника́ живо́ї мо́ви;
2) (с дательным падежом употребляется только в форме на́речия) по-францу́зькому, по-німе́цькому, по-дитя́чому;
3) (с винительным падежом) на, в(у), че́рез. По моему мнению – на мою́ ду́мку. По моей просьбе – на моє́ проха́ння. По заказу N – на замо́влення N. По праздникам, по вторникам – у свя́та, у вівто́рки. По всему свету – на ввесь світ. По мере возможности – у мі́ру можли́вості. По болезни – че́рез хворо́бу. По ошибке – че́рез по́ми́лку;
4) (с творительним падежом без предлога или с предлогом) за. По своей форме – своєю фо́рмою. По временам – часа́ми. По праздникам – свята́ми. Идти по улице – іти́ ву́лицею. Ехать по железной дороге – ї́хати залізни́цею. По последним сведениям – за оста́нніми відо́мостями. По декрету – за декре́том. Плакать по отцу, по матери – пла́кати за ба́тьком, за ма́тір’ю. По совету – за пора́дою;
5) (с предложным падежом) по. По города́м, по селам – по міста́х, по се́лах. Ударить по голове, по руке – уда́рити по голові́, по руці́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Гласность – гласність; привселюдність. Предавать гласности – розголошувати; подавати до вселюдної відомости.
Для – для; на; до. Для меня, тебя, для всех… – мені, тобі, всім.. Для магазина, учреждения… (нужно) – магазину, установи (треба). Для начала, для образца… – на початок, на зразок… Материалы для сведений, отчетов… – матеріяли до відомостей, звідомлень… Шкаф для бумаг, ящик для писем и т. п. – шафа на папери, скринька на листи і т. ин. Срок, день… для сдачи, подачи и т. п. – термін, день… здавати, подавати і т. ин. Для исполнения, ограждения… – щоб виконати, захистити… Для чего? – нащо? навіщо? для чого? Не для чего – нема чого; нема нащо; нічого. Для того, что – бо; тому що; через те, що.
Донесение – повідомлення. По донесениям с мест – за дописами, відомостями з місць. Секретное донесение – таємне повідомлення.
Известие – звістка; вість. По известиям – за відомостями. Плохое известие – недобра звістка. Свежее известие – нова, остання звістка.
Иметь – мати. Об этом он понятия не имеет – він на цім нічого не тямить. За неимением – не маючи; через брак; бо немає, коли немає. Не имея до сего времени сведений, затребованных отношением моим от… за №… – не маючи досі (до цього часу) відомостей, що я запитував про них у листі з дня… під № …
Пойти – піти; сходити. Пойти в учреждение, банк – піти до установи, до банку. Пойти за ведомостями – піти по відомості. Пойти впрок – у руку піти. Пойти за течением чего – віддатися на волю чому. Пошли несогласия – пішло в нелад у розлад. Пошло на несчастье – в лихо пішло. Пошло наоборот – пішло навпаки; пішло на переверт. Пошло по-прежнему – повелося по-старому. Пошло прахом – пішло внівець; пішло за вітром. Пойти, куда глаза глядят – світ за очі піти.
Сведение – відомість; (сообщение) – звістка. К сведению – до відома; щоб знати. Удовлетворительные сведения – достатні відомості. Сведения о деятельности – відомості про діяльність. Доводить до сведения – доводити до відома, з’ясовувати кому. Ежемесячные сведения – щомісячні відомості. Доводить до всеобщего сведения – подавати до загального (вселюдного) відома. Секретные сведения – таємні відомості. Принимать к сведению – брати до відома, до уваги; брати на розум. Доходить до чьего-либо сведения – доходити до кого; доходити до чийого відома. По сведениям – за відомостями; з відомостей. По имеющимся у нас сведениям – як нам відомо. Сведущий в чем – знаючий на чому.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Известность
• Дело это получило громкую известность – справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу).
• Получить, приобрести известность – стати відомим; набути (здобути) відомості; слави зажити (придбати, залучити); убитись у славу; у мову ввійти; визначитися.
• Пользоваться известностью – бути відомим; мати славу; (іноді) тішитися славою.
• Пользующийся громкой известностью – широковідомий (широкославний, славнозвісний; іноді голосний).
• Приводить, привести в известность (офиц.) – з’ясовувати, з’ясувати (вияснити, виясняти).
• Ставить, поставить в известность кого о чем (офиц.) – доводити, довести до відома кому про що; повідомляти, повідомити (сповіщати, сповістити) кого про (за) що.
Любезно
• Любезно принимать кого – прихильно (приязно, мило) вітати (приймати) кого.
• Эти сведения любезно сообщены нашим сотрудником – ці відомості ласкаво подав наш співробітник (співпрацівник).
Накачать
• Накачать знаниями, сведениями… кого – напхати кого знаннями, відомостями…; набити кому голову знаннями, відомостями…
• Накачать водкой (вином) кого – напоїти (жарт, напомпувати) горілкою (вином) кого.
• Не было печали, [так] черти накачали – не було клопоту, так чорт надав. Пр. Купив чорта з рогами на свою шию. Пр. Не мав лиха, та оженився. Пр.
Отсутствие
• В виду отсутствия денег – за браком грошей; бо нема(є) грошей.
• В случае отсутствия – якщо нема; якщо не буде.
• В чьё-либо отсутствие – за відсутності чиєї; за небуття кого.
• За отсутствием времени – через брак часу; за браком часу; (іноді) не маючи (не мавши) часу.
• За отсутствием сведений, доказательств – через брак (відсутність) відомостей, доказів; (іноді) не маючи (не мавши) відомостей, доказів.
• Отсутствие всякого присутствия у кого (шутл.) – Див. присутствие.
Сведение
• Доводить, довести до всеобщего сведения – доводити, довести (подавати, подати) до загального (до вселюдного) відома (до відома всіх).
• Доводить, довести до сведения кого – доводити, довести до відома чийого; подавати, подати до відома чийого; оповіщати, оповістити кого; сповіщати, сповістити кого, кому.
• Доходит, дошло до сведения чьего – доходить, дійшло (іноді дійшлося) до кого; доходить, дійшло до відома чийого (тільки докон. стало відомо кому).
• К твоему, вашему сведению (в значении вводн. сл.) – до твого, вашого відома; щоб ти знав, щоб ви знали.
• По имеющимся у нас сведениям – за відомостями, що маємо (що в нас є); як нам відомо.
• Принимать, принять к сведению – брати, узяти до відома (до уваги); (розм.) брати, узяти на розум (іноді на замітку).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

да́нные да́ні, відо́мості
д. вспомога́тельные да́ні допоміжні́
д. достове́рные да́ні правди́ві [достові́рні]
д. исхо́дные да́ні початко́ві
д. о́пытные да́ні до́слідні
д. предвари́тельные да́ні попере́дні
д. табли́чные да́ні табли́чні
д. эксперимента́льные да́ні експеримента́льні [до́слідні]

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Ведомость – ро́зпис (-су), чому; (Секц.), та́блиця, (список) – реє́стр (-ру); в. денежная – грошовий ро́зпис; в. инвентарная – реє́стр інвентарю; в. на выплату жалованья – ро́зпис платні́, виплатний ро́зпис; в. оборотная – та́блиця оборо́тів, ро́зпис оборо́тові; в. передаточная – переда́тний ро́зпис; в. перечневая – перелічний, реєстро́вий ро́зпис; в. раздаточная – розда́тний ро́зпис; в. раскладочная – розкладко́вий ро́зпис, ро́зпис розкла́док; в. распределительная – розподі́льчий ро́зпис; в. вводная – зве́дений ро́зпис; в. сдаточная – здава́льний реє́стр; в. сличительная – ро́зпис на порі́внення, порівняльний ро́зпис; в. требовательная – вимого́вий ро́зпис; ведомостичка – (розписо́ва) та́бличка; при (особых) -стях представить – з (особливими) ро́зписами пода́ти; сведения по -сти – відо́мості з ро́зпису.
Данные – да́ні (р. да́них), да́ні відо́мості, відо́мості; -ные биографические – біографі́чні да́ні, відо́мості, да́ні (з життє́пису); -ные ориентировочные – орієнто́вні да́ні; -ные статистические – статистичні відо́мості; -ные цифровые – цифрові́ да́ні (відо́мості); работать по собиранию -ных – працюва́ти, збира́ючи да́ні, працюва́ти над збира́нням да́них; по данным статистики – за статистикою, за да́ними статистики.
Для: а) (при обозначении назначения предмета) – на (с вин. пад.); б) (для кого, чего, в см. «кому, чему») – для (с род. пад.) или же формой дат. пад. им. существительного; в) (в развернутых предложениях обст. цели) – щоб (с неопред. накл.); г) (в знач. «к») – до (с род. п.); д. (другой) цели – на (і́ншу) потре́бу; д. исполнения, ограждения – щоб виконати, захистити; д. использования – щоб використати; д. магазина, учреждения (нужно) – крамниці, устано́ві (треба); д. моих потребностей – мені́ на потре́би; д. начала, д. образца – на поча́ток, на зразо́к; д. обсуждения – на обміркува́ння; д. осуществления – щоб здійснити, на зді́йснення; д. ответа (взять слово) – на ві́дповідь; д. предостережения – щоб застерегти; д. проверки – щоб прові́рити (переві́рити); д. производства торговли – щоб торгува́ти; д. разноски бумаг (кюветка) – розно́сити папе́ри; д. рассмотрения, рецензии – на ро́згляд, реце́нзію; д. служащих – службо́вцям; д. (собственного) употребления – на (вла́сний) ужиток; д. торговых целей – на торгі́влю; д. увеличений – щоб збі́льшити; д. удовлетворения (чего, нужд) – щоб задовол(ьн)ити що, на задово́лення чого; д. утверждения – на затве́рдження; д. этой цели – на це; инструкция для руководства – інстру́кція на керува́ння, інстру́кція, (щоб) керува́тися; материал для сведений, отчетов – матеріа́л до відо́мостей, до зві́тів; кредит для организации – кредити на організа́цію; не для чего – нема́ чого́, нема́ на́що, ні́чого; платье для кого – о́діж на ко́го; срок (день) для сдачи, подачи и т. п. – те́рмін (день) здава́ти, подава́ти; шкаф для бумаг – ша́фа на папе́ри; ящик для чего (писем,жалоб) – скринька на що.
Донесение – доне́сення; д. секретное – тає́мне доне́сення; д. срочное – терміно́ве доне́сення; делать -ние – доно́сити, донести, подава́ти, пода́ти до ві́дома; по -ниям с мест – за відо́мостями (за до́писами) з місць; табель срочных -ний – та́беля терміно́вим доне́сенням.
Доставлять, -вить –
1) доставляти, доста́вити, приставляти, приста́вити; д. сведения – подава́ти, пода́ти відо́мості; д. под охраной – припрова́джувати, припрово́дити з вартовими; д. сведения – подава́ти, пода́ти відо́мості; товар может быть доставлен – това́р, крам мо́жна приста́вити;
2) (приставлять, снабжать) – постача́ти, поста́чити, достача́ти, доста́чити;
3) (причинять) – завдава́ти, завда́ти; д. беспокойство – завдава́ти турбо́т.
Затребовать – поста́вити (пода́ти) вимо́гу на що; запропонува́ти пода́ти що, наказа́ти що зробити. Затребовали представления сведений – вимага́ють пода́ти (щоб по́дано) відо́мості.
Материал – матеріял; м. вспомогательный – допомі́жний матеріял; м. горючий – пальний матеріял; м. перевязочный – в’яза́льний, перев’язувальний матеріял; м. посевной – сійний матеріял, сі́йво, насі́ння; м. следственный – матеріял слі́дства; м. статистический – матеріял статистичний, статистичні відо́мості; м. строительный – будівний, будіве́льний матеріял; м. сырой – сировинний матеріял, сировина́; м. упаковочный – пакува́льний матеріял, матеріял на пакува́ння, матеріял, щоб пакува́ти, паківний; имеется обильный -риал – є бага́то матеріялу; испытывать -риал – випробо́вувати матеріял; м-л по изучению чего – матеріял на вивчення чого́, щоб вивча́ти що; м-л по обследованию – матеріял (про) дослі́дження.
Полность, полнота – докла́дність (-ности), повно́та; п. содержания – докла́дність (повно́та) змі́сту; полностью (возместить) – цілко́м, уповні́; в такой -те изложить – так докла́дно викласти; для -ты сведений – щоб докладні́ше да́ти відо́мості; с надлежащей -той – докла́дно, як нале́жить.
Представление –
1) (о чем) – уявлення; п. отчетливое – вира́зне уявлення; давать -ние о деле – дава́ти уявлення про спра́ву; иметь -ние о чем – уявляти собі́ що; иметь надлежащее -ние о деле – нале́жно (собі́) уявляти спра́ву; никакого -ния не иметь о чем – зо́всім не (ніяк не) уявляти (собі́) чого́; составить себе -ние о чем – скла́сти собі́ уявлення про що, уявити собі́ що;
2) (театр) – виста́ва; п. театральное – театра́льна виста́ва;
3) (действ.) – подава́ння, пода́ння; п. к награде – пода́ння до нагоро́ди; п. проекта – пода́ння проє́кту; в случае -ния ложных сведений – якщо по́дано неправдиві відо́мості; в целях -ния им возможности дальнейшей работы – щоб да́ти їм змо́гу да́лі працюва́ти; входить с -нием; делать -ние – вдава́тися з пода́нням; обязать (ежемесячным) -нием отчетности – зобов’яза́ти (щомі́сяця) подава́ти звіт; по -нии – пода́вши, пі́сля пода́ння; потребовать -ния документов – вимага́ти пода́ти доку́менти, поста́вити вимо́гу, щоб по́дано доку́менти, зажада́ти доку́ментів; по -ниям (на оснований -ний) – на підста́ві пода́нь, на пода́ння; согласно с -нием – згі́дно з пода́нням;
4) (кого кому) – рекомендува́ння кого́ кому́;
5) (подчиненного по начальству) – явлення пе́ред ко́го, о́каз (-зу).
Сведение –
1) відо́мість (-мости); (известие) – зві́стка; -ния о чем – відо́мості за що (про що); -ния отрывочные – уривані відо́мості; -ния скудные – ма́ло зві́сток, о́бмаль зві́сток; для -ния – до ві́дома; до всеобщего -ния – до вселюдного (зага́льного) ві́дома; доводить до -ния – подава́ти, пода́ти до ві́дома, подава́ти ві́дати; доводить до -ния публики – оповіща́ти публі́чність; доставлять -ния – подава́ти відо́мості; дошло до нашего -ния – ста́ло нам відо́мо; иметь -ния – ма́ти відо́мості (звістки); имеются достаточные сведения – є до́сить відо́мостей; к вашему -нию – щоб Ви зна́ли, до Ва́шого ві́дома; к -нию и исполнению – до ві́дома та викона́ння; мы имеем -ния – нам відо́мо, ми ма́ємо відо́мості; по -ниям (из -ний) – з відо́мостей; (на основании -ний) – за відо́мостями, на підста́ві відо́мостей; -ния достаточны – до́сить відо́мостей; -ния по ведомостям – відо́мості з ро́зписів; по имеющимся у нас -ниям, по нашим -ниям – як нам відо́мо; получать -ния – дістава́ти (оде́ржувати) зві́стки; представлять (необходимые) -ния – подава́ти (потрі́бні) відо́мості; принять к -нию – взяти до ві́дома, взяти до ува́ги; с доведением до сведения – подаючи (пода́вши) до ві́дома, подаючи (пода́вши) ві́дати; собирать -ния – збира́ти відо́мості;
2) (знания) – знання; -ния по математике – знання з матема́тики.
Сводка – зве́дення; с. счетов – зве́дення (підрахо́вування, підрахува́ння) раху́нків; с. по исполнению чего – зве́дені відо́мості про викона́ння чого́.
Сообщать, -щить –
1) – сповіща́ти, сповістити кого́ про що, подава́ти, пода́ти до ві́дома кому́; с. на словах – перека́зувати, переказа́ти; с. письменно (в письменной форме) – писа́ти, написа́ти, сповіща́ти, сповістити на письмі́; (письмом) – сповіща́ти листо́вно (листо́м); с. сведения – дава́ти (подава́ти) відо́мості; сообщите о принятых мерах – сповісті́ть, яких захо́дів ужито; по -нию (агента) – як сповіща́є (агент);
2) (придавать) – надава́ти, нада́ти чого́;
3) (заразу кому, чему) – заража́ти, заразити кого́, що.
Справка – до́відка; (удостоверение) – по́свідка, до́відка; с. немая – німа́ до́відка; с. перекрестная – перехре́сна до́відка; брать, взять -ну – бра́ти, взяти до́відку; наводить -ки – збира́ти, зібра́ти відо́мості, дові́дуватися, дові́датися про ко́го, про що; по наведенным -кам оказывается – з до́відок вихо́дить.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відо́мість, -мости, ж.
1) Свѣдѣніе, знаніе.
2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. См. Відом.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Баллистический — балісти́чний; Б. волны — балісти́чні хви́лі; Б. данные — балісти́чні да́ні; Б. качества — балісти́чні я́кості; Б. сведения — балісти́чні відо́мості.
*Представление — з’я́влення, пода́ння, надсила́ння; П. по команде — з’я́влення за кома́ндою; П. ходатайства — пода́ння клопота́ння; П. сведений — пода́ння відо́мостів.
*Сведение — відо́мість, -мости; зве́дення; С-ния о противнике — відо́мості за во́рога.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

академки́ня, академки́нь; ч. акаде́мік
1. членкиня Академії наук. [Вже два роки я із захопленням займаюсь у фізичному гуртку, тому вирішила прочитати про Антоніну Прихотько. Відомості про видатну фізикиню скупі на факти про її особистість, але її наукові досягнення вражають: докторка фізико-математичних наук, професорка, академкиня АН УРСР <…>. (Сільські новини, 23.06.2021). Академкиня Академії наук вищої освіти України відділення медицини з 2017 року <…>. (dnu.dp.ua). Першою взяла слово колишня керівниця Держкіна, нині академкиня Національної академії мистецтв України Ганна ЧМІЛЬ. (День, 03.06.2020). <…> кафедра педагогіки, яку очолює академкиня Г. Шевченко, проводять міжнародну травневу конференцію, присвячену питанням духовності і культури учнівської та студентської молоді <…>. (О. П. Лучанінова «Педагогічна рефлексія, або Уроки виховання для людини ХХІ століття», 2020). Директорка МІОКу подякувала людям, завдяки ідеям та дієвій допомозі яких відбулася ця урочистість, зокрема <…> докторці мистецтвознавства, професорці, почесній академкині НАМ України Стефанії Павлишин, яка є першовідкривачем знакових імен української культури, що творилася в діаспорі <…>. (miok.lviv.ua, 25.06.2019).]
2. учасниця навчальної сесії чи академії. [13–15 лютого в Києві відбулася 3-тя сесія другої Академії з прав людини для викладачів та викладачок журналістики. У межах цієї сесії академіки та академкині занурювалися в особливості висвітлення в ЗМІ теми інвалідності, ромської тематики та ЛГБТІК-спільноти. (zmina.ua, 17.02.2020).]
див.: академи́ня, акаде́миця, академіки́ня, акаде́мічка, академчи́ня
керівни́чка, керівни́чок; ч. керівни́к
та, хто керує кимось або чимось, очолює когось або щось. [<…>вища освіта, керівничка відділу в приватній фірмі, доглядові функції здійснювала няня (Олена Стрельник «Материнство як соціальна практика: структурно-діяльнісна концепція, 2017). Керівничка ансамблю сказала, що я не підходжу. (Тетяна Малярчук «Звірослов», 2009). – Знаєте, Галю, – сказала мені наша керівничка гуртка, – мені дуже жаль, але ви не можете грати цю роль. (Галина Гордасевич «Ноїв ковчег», 1998). Потім, коли вона залишилася тільки з керівничкою клубу, попросила, щоб їй дали відомості про дівчину, яка завела таку розмову. (Поля Гоявічинська «Райська яблуня», пер. Валентин Струтинський, 1988). <…> відчуваємо приємний обов’язок насамперед зложити щиру подяку п. Юлії Сміє, керівничці відділу суспільної опіки при УНРРА, за ліценцію та дозвіл видавати друком цей наш тижневик. (Вісник оселі, 1947).]
// перен. та, яка керує кимось або чимось. [«Вона {Церква на Русі] часто була співробітницею, а то нерідко й керівничкою світської державної влади в побудові громадянства і в підтриманні державного порядку» <…> (Іван Огієнко «Дохристиянські вірування українського народу», 1965)]
// кла́сна керівни́чка – учителька-виховниця класу в середній школі. [<…> хотів подивитись в очі завучу й розцілувати класну керівничку (Сергій Жадан «Месопотамія», 2014). <…> були такі, що пишалися своєю класною керівничкою або власним вмінням грати на «веслі». (Любко Дереш «Культ», 2001). <…> без такого відмежування не обійтись було, товкмачили їй, кожне наодинці, завуч, і класна керівничка, і всі, всі, всі <…> (Оксана Забужко «Дівчатка», 1998). Класна керівничка, яка веде тебе і виховує буквально з першого класу <…> (Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки», 1963).]
див.: керівни́ця; очі́льниця
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Т. 4, 1973, с. 142 – розм.
мецена́тка, мецена́ток; ч. мецена́т
багата покровителька наук та мистецтв, а також їх представників чи представниць. [Із листа Олени Пчілки до Дмитра Яворницького: «Може, Ви якого мецената, чи меценатку знайдете, хоч для «Молодої України»? (Україна молода, 2019). У епістоляріях та мемуаристиці є відомості про вбрання Є. Милорадович-Скоропадської, меценатки Полтавської громади та близької приятельки Д. Пильчикова. (Анастасія Нікітенко «Подружнє життя народолюбної інтелігенції Наддніпрянської України (60 – 80-ті рр. ХІХ ст.)»: дисертація, Дніпропетровськ, 2016). Але й меценатка Арента тріумфувала. (Мирослав Дочинець «Криничар. Діяріюш найбагатшого чоловіка Мукачівської домінії», 2012). Тільки тепер я довідався, що звали покійну Анастасія Загоровська, була вона із доброродних, із роду тих-таки Загоровських, з якими поріднилася твоя пані меценатка Катерина Чарторийська, на кошти і при сприянні якої ти, Михайле, як розповідав, творив своє Пересопницьке Євангеліє <…> (Валерій Шевчук «Око Прірви», 1996). А з них же перші є – «меценатка» Сузанна й її «велетень», «король», «геній» – пан Дорн І <…>. (Володимир Винниченко «Сонячна машина», 1924). Оце напишу до одної кримської меценатки, хоч сливе напевне думаю, що то буде без скутку. (Леся Українка «Листи», 1900).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 451 – розм.
Словник української мови: в 11 томах, Том 4, 1973, с. 697- книжн., розм.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
новелі́стка, новелі́сток; ч. новелі́ст
авторка новели. [Арабська новелістка впоралася. (Україна молода, 2018). Перші відомості про українську новелістку з Бухареста були дуже лаконічні. (Григорій Дем’ян «Таланти Бойківщини», 1991). По прочитанні цих новель залишається нестерте враження, що при систематичній праці в цьому літературному жанрі Яблонська могла б вирости на добру новелістку. (Сучасність, Мюнхен, 1977). Молода новелістка By Тхі Тхнонг здобула популярність уже першою збіркою новел «На власних плечах» <…>. (Всесвіт, 1969, №1). Катря Гриневичева (новелістка) (Павло Богацький «Мала літературна енциклопедія», 1962). З польських писателів я балакав багато з новелісткою Остоєю, котра дуже заінтересувалася нашою літературою. (Іван Франко «Листи», 1894).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021.
Куньч З. Й. Універсальний словник української мови, Тернопіль, 2007, с. 502.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
сена́торка, сена́торок; ч. сена́тор
1. членкиня сенату. [На позиції Джо Байдена, який вважається головним фаворитом на праймеріз, наступають сенатор від штату Вермонт Берні Сандерс та сенаторка від штату Массачусетс Елізабет Уоррен. (Україна молода, 2019). У відповідь на запит республіканської сенаторки Сузен Калінс з Мейн В. Нюланд розповіла, що літом 2016 року російські дипломати їздили по країні до місць, де їм згідно з дипломатичним протоколом було заборонено перебувати <…> (Свобода, 2018). Серед них – колишня сенаторка Олена Левчанівська. (Надія Гуменюк «Вересові меди», 2015). Родинна інтонація, яку екс-перша леді США підтримує неухильно, раз у раз підкреслюючи, що вона не лише юристка, сенаторка, політична тінь, але водночас дружина та матір. (Український тиждень, 2008). В 1925 році починає виходити журнал «Жіноча Доля» в Коломиї, що його редакторкою була сенаторка Олена Кисілевська. (Сучасність, Мюнхен, 1974, №7-8). Учасники з’їзду, яких набралося спорої пів копи (щось, як 35), між якими бачимо зовсім мирного Осьмачку, непомітного Стефановича, <…> сенаторку Олену Кисілевську <…>. (Улас Самчук «Плянета ДіПі: нотатки й листи», 1947). Першою румунською сенаторкою є Марта Пон, голова жіночих орґанізацій у Румунії. (Діло, 07.06.1939).]
2. заст. дружина сенатора. [Те тільки кладу тут з «Варшавських відомостей», писаних 17 січня, що новопоставлений король Август Саксон, бажаючи потішитися з сенаторами і сенаторками польськими, велів ученим людям готувати комедію <…>. (Самійло Величко «Літопис», пер. Валерій Шевчук, 1991). А то бути жінкою генерального писаря війська Запорозького якось ніяково. Це ж навіть не те, що бути сенаторкою в Варшаві. (Іван Нечуй-Левицький «Гетьман Іван Виговський», 1895).]
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 124 – розм. дружина сенатора.
стари́ця, стари́ць; ч. старе́ць
1. стара жінка. [Тоді чесна стариця Врієна-ігуменя, побачивши тіло Февронії і відтяті частини, знемогла з великого жалю і впала на землю, як мертва. (Данило Туптало «Житія Святих. Четьї Мінеї», Т. Х, пер. Дарія Сироїд, 2011). <…> гіркі зморщечки затрусились на її старечому обличчі. Хто і впізнав би в цій стариці колишню деревлянську красуню Ярку із золотистим снопом волосся! (Раїса Іванченко «Отрута для княгині», 1995). Ангеліна — послушниця ігумені, молода дівчина. Манефа – благочинна, стариця. (Анатолій Шиян «Тиха обитель», 1969).]
2. жебрачка. [В Дівичому, у стариць на Печерську, за ласкою Гізеля, захистили панну Оленку. (Юрій Косач «День гніву», 1948).]
3. заплавне озеро. [Природній гідрологічний режим значно змінений, замість дрібних протоків і стариць з’явилися нові штучні озера (Сонячне, Лебедине, Позняки, Срібний кіл) <…>. (Ірина Цюпа «Використання різнорівневої геолого-геофізичної інформації для моніторингу небезпечних природно-техногенних процесів на урбанізованих територіях»: дисертація, К., 2019).]
4. старе русло річки. [За відомостями XIX ст., заплавні ділянки річок лісостепової України на 60 % були зайняті лісами, на 30 – 35 % – болотами та старицями і лише 5 – 10 % цієї території могли використовуватися під оранку. (Давня історія України, Т.1, 1997).]
див.: жебра́чка
Словник української мови: в 11 томах, Т. 9, 1978, с. 657.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов.)
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський.)
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко.)
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Вѣ́домость = ві́домість. — Вѣ́домости = газе́та, ві́домостї, часо́пись (Гал.).
Оправда́ть, опра́вдывать, ся = 1. оправди́ти, ви́правдити, ся, справдува́ти ся, опра́вити, оправду́вати, випра́вдувати, ся, справдо́вувати ся, оправля́ти, ся. — Хоч як ти у його справдовуй ся, а він тебе засудить. Кн. 2. справди́ти, ся (С. З. Л.), ствержа́ти, ся (С. Л.). — Справдив його надїї. — От через тиждень, в темну ніч, справдилась пацюкова річ. Б. Г. — Чи справдила ся тая відомость? Кочубей. С. З.
Свѣ́дѣніе = ві́дання, зві́стка, відо́мость, сві́дка. — Я так кажу, для відомосте тільки. К. К. — Дошло́ до свѣ́дѣнія = ста́ло ві́домо. — Довести́ до свѣ́дѣнія = звісти́ти, оповісти́ти, сповісти́ти. — Приня́ть къ свѣ́дѣнію = ма́ти на ува́зі, в жарт — на у́с намота́ти.

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)