Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Шукати «гвинти*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Винт – ґвинт, шруб, шру́ба; (ум.) ґви́нтик, шру́бик, шру́бка.
Неподвижный винт, на кот. что-л. вращается – верклю́г.
Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт).
Ви́нченный – ґви́нчений.
Винтова́ть
1) ґвинтува́ти, шрубува́ти, нарі́зувати ґвинти́;
2) приґви́нчувати, пришрубо́вувати, зашрубо́вувати.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Винтик – ґвинтик, шрубик:
винтика, винтиков у него не хватает (шутл. насмешл.) – у нього немає (йому бракує) [однієї] клепки [в голові]; він не має (у нього нема) однієї (третьої, десятої) клепки в голові; у нього клепки не стає в голові; він десяту клепку загубив; він не має гаразду в голові.
[Це основа безперервного виробничого процесу, де деталь по деталі, гвинтик по гвинтику складаються продуковані речі чи машини, здійснюючи приспішено задуми конструктивно-творчого людського генія. Це конвейєр системи Генрі Фонда. Але ніхто не знає, що таке конвейєр системи Миколи Єжова, — конвейєр, на якому деталь по деталі, гвинтик по гвинтикові не складаються, а розбираються людські душі (І.Багряний). Кожен чистив свою. Наталка вінчестера. Старий Сірко теж вінчестера. Гриць свою «японку». А Григорій — трилінійку. Гвинтівка була новесенька, але Григорій розібрав її до шрубика (І.Багряний). В одному північному департаменті інтендантство реквізувало корів, що мали телитись, і перетворило різниці на кладовища ненароджених телят. Жоден гвинтик машини, жоден полковник інтендантської служби не міг діяти інакше, як гвинтик. Усі вони підпорядковані іншому гвинтику, мов у тому годиннику. Будь-який протест нічого не дав би. Ось чому, як тільки машина почала псуватись, вона заходилася вбивати тільних корів. Та це, либонь, чи не найменше лихо. Бо коли б машина розладналася більше, то вона, певно, почала б убивати й полковників (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Замість того щоб вставити собі клепку, Тримбл Докерті втратив ще кілька та кинувся з величезної гранітної кручі в Олбані (Надія Хаєцька, перекл. М.Л.Стедман)].
Обговорення статті
Одиночество – самота́, самоти́на́, само́тність (самі́тність):
в одиночестве – в самоти́ні́, на самотині, самото́ю, на самоті́, самотинно; (одиноко) самітно, самотньо, одиноко;
в полном одиночестве – одинце́м само́тнім;
жить в одиночестве – жити в самотині (на самоті); жити самотою; жити самітно (самотньо, одиноко);
надоело одиночество кому-либо – набридла (обридла) самітність (самотність, самотина, самота) кому;
остаться в одиночестве – осамотіти, осамотніти;
скрасить одиночество – скрашувати самотність.
[Моя самотність відкрила мені небо! (Г.Сковорода). Без дружини і надії в самотині посивіє (Т.Шевченко). Смерть — це велика всесвітня, космічна самота (Л.Українка). Час, Господи, покори й самоти. О самото, ти, знаю, найтрудніша. Тебе навчитись тяжче, ніж покори, Ти вимагаєш скупчених зусиль, Як іскра, що рождають криця й кремінь, Як скорч останніх м’язів переможця, Як крик кінцевий того, що дійшов Вершини. Бо якщо покора — мудрість, То самота — є завжди висота (Є.Маланюк). Вимріяна і жива донині, незнайома, але й знана теж, заховавшись в довгій самотині, вже мене не кличеш, не зовеш (В.Стус). Білий причілок оббила сльота. Хто там квилить у цій хаті ночами? Може, живе там сама самота, соває пустку у піч рогачами (Л.Костенко). Коли Вовкулака повернувся з наради, старший брат сидів одинцем, прихилившись до дерева, і саме закінчував наново перев’язувати рану — один кінець розірваного полотна тримав зубами, а другий незграбно затягував лівою рукою (В.Шкляр). Підводний човен самоти… Безвихідь мулом спинила всі його гвинти, усі зігнула (В.Слапчук). Безладні дні, безликі ночі І глек торішнього вина… Мені здавалося, я хочу Свій смуток випити до дна. І там на денці, як у жменці, Вмоститись чемним пташеням І відчинити мрій віконця У простір сонячного дня (О.Єрмолаєв). Я вродилась вільною і, щоб вільною на світі пробувати, обрала собі самотину на лоні природи: дерева нагірні — то мої подруги, прозорі води ручаїв — то мої свічада, деревам і водам звіряю я думи свої і свою вроду (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Як тільки ж ковтнув того дива, зараз така блювачка на нього напала, що геть-чисто все з себе викинув, а з великої натуги та надсади ще й потом рясним облився. Тоді він попросив, щоб його добре вкрили й лишили на самоті. Проспав отак годин зо три; а як прокинувся, зразу відчув на всім тілі полегшу, навіть кістки зовсім не боліли: здоровий став, та й годі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Самота… Я вірю не так, як вони, живу не так, як вони, кохаю не так, як вони… А помру — як вони (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Самотина! Нема на кого ремствувати,— це він знав, але не міг стриматися (О.Терех, перекл. Д.Ґолсворсі). Самотина! Що пропонувало життя, окрім думок за гроші? Нічого. І все ж він міг жити на самоті, відчувати хворобливе задоволення від своєї самотності, вирощувати фазанів, яких потім постріляють гладкі чоловіки після сніданку. Марнота, марнота в енному ступені (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). У світі, де все живе тягнеться до живого, де навіть квіти, схиляючись під вітром, змішуються з іншими квітами, де лебідь знає всіх інших лебедів,— тільки люди в цьому світі створюють собі самотність (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Відлюдькуватий, мовчазний, далекий від нових віянь життя, якими повнився дім, полковник Ауреліано Буендіа потроху зрозумів, що таємниця спокійної старості — це не що інше, як укладення чесної угоди з самотністю (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Нюра, йдучи слідом, час від часу позирала крадькома на нового свого знайомого. Вона, звичайно, одразу помітила, що й зростом він не дуже-то вдався і обличчя не з вродливих, але їй при її задавненій самотині і такий підходив  (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). — Самотність, справжня самотність, без будь-яких ілюзій, передує тільки божевіллю або самогубству (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). Бесі Дейвіс завжди торохтіла, мов заведена, але зараз він так чітко побачив її самотність, наче на її обличчі був синець (Галина Цимбалюк, перекл. Елізабет Страут). Чи склав хто-небудь гімн про вигнання, про ту даровану долею творчу могуть, що звеличує людину в час падіння, коли в цупких лещатах самотності вона набирається сили? (С.Цвайґ). Віддати — значить перекинути міст через прірву своєї самотності (А. де Сент-Екзюпері). Найжорстокіша самітність — самітність серця (П.Буаст). 1. Самотність — це коли ти завжди знаєш, хто насвинячив на кухні. 2. — Самотність — це коли чекаєш, що хтось подзвонить… і дзвонить будильник].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ИСПОЛНИ́ТЕЛЬ фраз. реаліза́тор;
слепо́й исполнитель ґви́нтик;
суде́бный исполнитель ще судовикона́вець.
ПРИВИ́НЧИВАТЬ, приви́нчивающий що /мн. хто/ приґви́нчує тощо, за́йня́тий приґви́нчуванням, ста́вши приґви́нчувати, ра́ди́й приґвинти́ти, прикм. тех. ґвинти́льний, пригви́нчувальний, прикру́чувальний;
приви́нчивающийся/приви́нчиваемый пригви́нчуваний, прикру́чуваний, прикм. прикрутни́й.
РАЗБИРА́ТЬ (апарат) демонтува́ти /док. розмонтува́ти/, живомовн. розкру́чувати, (ноти) розу́чувати, (діло) розслі́дувати, розслі́джувати, (книги) сортува́ти, (почерк) чита́ти, (про сон) мори́ти, (про цікавість) розпина́ти;
разбирать по ко́сточкам перетира́ти на зуба́х, розбира́ти на ґви́нтики;
не разбери́ поймёшь жарт. не розбери́-бери́;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Винт – ґвинт, -та, шруб, -ба; -ик – ґви́нтик, -ка.
Винтить – ґвинти́ти, -нчу, -итиш; шрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Ввинчивать, -нтить – (у)вґви́нчувати, (у)ґвинти́ти.
Винтик – ґви́нтик (-ка).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

винти́ть ґвинти́ти

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ґвинт, -та; ґвинти́, -ті́в

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гви́нт, -та, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206.
Ґвинт, -та, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Прижимной — притискни́й; П. винтик — притискни́й ґви́нтик.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Винтова́ть = 1. нарі́зувати гвинти́. 2. пригви́нчувати, пришрубо́вувати. 3. герцюва́ти. — Козаки довго герцювали на конях.