Знайдено 18 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Винт – ґвинт, шруб, шру́ба; (ум.) ґви́нтик, шру́бик, шру́бка. • Неподвижный винт, на кот. что-л. вращается – верклю́г. |
Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). • Ви́нченный – ґви́нчений. |
Винтова́ть –
1) ґвинтува́ти, шрубува́ти, нарі́зувати ґвинти́; 2) приґви́нчувати, пришрубо́вувати, зашрубо́вувати. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ИСПОЛНИ́ТЕЛЬ фраз. реаліза́тор; слепо́й исполнитель ґви́нтик; суде́бный исполнитель ще судовикона́вець. |
ПРИВИ́НЧИВАТЬ, приви́нчивающий що /мн. хто/ приґви́нчує тощо, за́йня́тий приґви́нчуванням, ста́вши приґви́нчувати, ра́ди́й приґвинти́ти, прикм. тех. ґвинти́льний, пригви́нчувальний, прикру́чувальний; приви́нчивающийся/приви́нчиваемый пригви́нчуваний, прикру́чуваний, прикм. прикрутни́й. |
РАЗБИРА́ТЬ (апарат) демонтува́ти /док. розмонтува́ти/, живомовн. розкру́чувати, (ноти) розу́чувати, (діло) розслі́дувати, розслі́джувати, (книги) сортува́ти, (почерк) чита́ти, (про сон) мори́ти, (про цікавість) розпина́ти; разбирать по ко́сточкам перетира́ти на зуба́х, розбира́ти на ґви́нтики; не разбери́ поймёшь жарт. не розбери́-бери́; |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Винт – ґвинт, -та, шруб, -ба; -ик – ґви́нтик, -ка. |
Винтить – ґвинти́ти, -нчу, -итиш; шрубува́ти, -бу́ю, -бу́єш. |
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) 
Ввинчивать, -нтить – (у)вґви́нчувати, (у)ґвинти́ти. |
Винтик – ґви́нтик (-ка). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
винти́ть ґвинти́ти |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
ґвинт, -та; ґвинти́, -ті́в |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Гви́нт, -та, м. = Шруб. Ум. Гви́нтик. Чистив він ту рушницю і загубив маленького гвинтика. Грин. II. 206. |
Ґвинт, -та, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк. |
Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) 
*Прижимной — притискни́й; П. винтик — притискни́й ґви́нтик. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Винтова́ть = 1. нарі́зувати гвинти́. 2. пригви́нчувати, пришрубо́вувати. 3. герцюва́ти. — Козаки довго герцювали на конях. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)