Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «горький»
Шукати «горький» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Го́рький –
1) (на вкус) гірки́й, ум. – гірке́нький, гіре́нький.
• Надоел как го́рькая редька – уї́вся як хрін, остоги́д, осточорті́в, осору́живсь, уві́ривсь, у печінка́х засі́в. См. Надое́сть;
2) (причиняющий горе) гірки́й, при́крий; (бедственный) гірки́й, безща́сний, злиде́нний.
• Го́рькие упрёки, слова – гіркі́ доко́ри, слова́.
• Го́рькие воспоминания – гіркі́, при́крі спо́гади.
• Г-ое оскорбление – гірка́ обра́за, живи́й ура́з.
• Г-ое сожаление – живи́й жаль, гірки́й жаль.
• Г-ая истина – гірка́, ущи́плива пра́вда (пра́вдонька).
• Г-кий хлеб – гірки́й, затру́єний хліб, гіркі́ гро́ші.
• Го́рькая участь, судьбина и т. д. – гірка́ до́ля, лиха́ до́ля, лиха́ годи́на.
• Го́рькая моя участь – гірки́й (лихи́й) мені́ світ. [Гірки́й світ, а тре́ба жить (Ном.)].
• Г-ая жизнь – гірке́ (злиде́нне, безща́сне) життя́.
• Горе го́рькое – го́ре гірке́, гірке́ бідува́ння;
3) (выражающий горе) гірки́й, ре́вний.
• Го́рькие слёзы – гіркі́ (ре́вні) сльо́зи, или просто – гіркі́, гіркі́ї. [Обли́вся гірки́ми (Грінч.)].
• Го́рький плач – ре́вний плач;
4) (горемычный), см. Горемы́чный.
• Эх, вы го́рькие! (о лошадях) – ой, ви горопа́шечки, небожа́та, ой, ви бідола́шні;
5) го́рький пьяница – гірки́й п’яни́ця, п’яни́ця непросипе́нний.
• Пить го́рькую – пи́ти без про́сипу.
• Пить (испить) -кую чашу – пи́ти гірку́, сов. спи́ти (скоштува́ти) гірко́ї, ви́пити до́бру по́вну.
• Делать, делаться го́рьким, см. Горчи́ть, горча́ть.
• Сделать слишком -ким – перегірчи́ти.
• Становиться более -ким – гіркі́шати, гірча́ти.
• Стать -ким, более -ким – згі́ркнути, погіркі́шати;
6) го́рькая соль (английская) – гірка́ сіль, епсоні́т.
• Г-кая вода – гірка́ вода́.
• Г-кая земля́ – магне́зія.
Го́речь – гі́ркість (р. -кости), гіркота́. [Лю́блю я оцю́ горі́лку: і гіркота́ й солодне́ча (Н.-Неч.). Життя́ – гіркота́ й нудьга́ (Грінч.). Він і не розумі́в, скі́льки гі́ркости було́ для си́на в тім його́ смі́ху (Крим.)].
• Го́речь нищеты, разлуки и т. д. – гі́ркість (гіркота́) зли́днів, розлу́ки.
• С го́речью вспоминать о чём – з гі́ркістю в душі́ зга́дувати (спога́дувати) що.
• Стихи полные го́речи – пое́зії, по́вні гіркоти́.
• Иметь го́речь (горький вкус) – горе́ни́ти. [Чого́сь борщ горе́нить].
• В сердце го́речь – в се́рці горе́нить, в се́рці гіркота́.
Ко́рень –
1) ко́рінь (-реня), ум. коріне́ць (-нця́), корі́нчик, ув. корени́ще, кореня́ка, соб. корі́ння, ум. корі́ннячко. [Ка́мінь росте́ без ко́реня (Номис)].
• -рни и -ре́нья – корі́ння, ко́рені (-нів). [Му́сить плуг квітки́ з корі́нням рва́ти (Франко)].
• -рень дерева, идущий в землю вертикально – сто́вба.
• -рень зуба, пера, ногтя – ко́рінь зу́ба, пера́, ні́гтя.
• -рень книги, см. Корешо́к 3.
• -рень дела – поча́ток спра́ви.
• -рень учения горек, а плоды его сладки – учи́тися гі́рко, а зна́ти со́лодко; працю́й гі́рко, а з’їси́ со́лодко (Комар).
• Смотреть в -рень (вещей) – диви́тися в ко́рінь (рече́й).
• Пряные -ре́нья – корі́ння, пря́нощі (-щів).
• Питаться -ре́ньями – живи́тися корі́нням.
• Хлеб на -рню́ – хліб (збі́жжя) на пні́ (на стеблі́, в на́коренку). [Запро́дував лихваря́м збі́жжя ще в на́коренку (Л. Укр.)].
• До -рня, в -рень истреблять – до ко́реня, до на́коренку, до корі́ннячка, у-пе́нь, до-ще́нту, до ноги́ ни́щити (з[ви]ни́щувати) кого́, що.
• Изругать в -рень кого – ви́лаяти на всі за́ставки́ (на всі бо́ки, на всю губу́) кого́.
• Покраснеть до -рня волос, см. Покрасне́ть.
• С -рнем рвать, вырывать, вырвать что – з корі́нням рва́ти, вирива́ти, ви́рвати що, (искоренять) викоріня́ти и викорі́нювати, ви́коренити що.
• С -рнем вон – ге́ть з корі́нням (з ко́ренем).
• Пускать, пустить -рни во что – пуска́ти, пусти́ти ко́рінь (корі́ння) у що, (глубоко) укоріня́тися и укорі́нюватися в чо́му и у що, за[роз]коріня́тися, за[роз]корени́тися, окорени́тися (гли́боко) в чо́му. [Те, що найгли́бше пуска́є своє́ корі́ння в наро́дню ду́шу (Грінч.). В саду́ ви́шенька вкорени́лась (Грінч. III)].
• Это дерево пускает отростки от -рня – це де́рево пуска́є (виганя́є, виго́нить) па́рості (па́гони, па́гінки, па́ростя), па́роститься з ко́реня (з корі́ння).
• Злоупотребления пустили глубокие -рни – надужиття́ (зловжива́ння) геть розкорени́лися.
• Прикрепиться -рня́ми к чему – прикорени́тися до чо́го.
• Пресечь зло в -рне – припини́ти (зни́щити) зло при ко́рені (при корі́нні, в ко́рені, в за́родку).
• В -рне неправильно – в ко́рені (в осно́ві свої́й) несправедли́во (неправди́во, непра́вильно).
• При самом -рне отрубить, отрезать – при са́мому ко́рені (при са́мому корі́нні, при́кро) відруба́ти, відрі́зати (відтя́ти) що. [При́кро, одруба́в де́рево (Хорольщ.). При́кро одрі́зав ні́готь (Хорольщ.)].
• Подсечь под -рень – підсі́кти (підтя́ти) при ко́рені (при корі́нні) що.
• -рень за -рень – о́ко за о́ко. Сделанный из -рня, см. Корнево́й 2;
2) (в народн. назв. различных растений) ко́рінь, корі́ння.
• -рень белый, La erpitium latifolium L. – староду́б (-ба).
• -рень бобовый, Corydalis solida Sm. – ряст (-ту).
• -рень винный –
а) (копытный, скипидарный), см. Ко́петень;
б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. – ра́кові ши́йки (-йок), рачки́ (-кі́в), ле́вурда.
• -рень водяной, Calla palustris L. – образки́ (-кі́в), фія́лковий ко́рінь.
• -рень волчий, Aconitum Napellus L. – зозу́лині череви́чки (-ків).
• -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. – вовчу́г (-га́), вовчуга́н, во́вча (бича́ча) трава́.
• -рень гвоздичный, Geum urbanum L. – гребі́нник, виви́шник, гравіла́т (-ту).
• -рень глистный, Dictamnus albus L. – ясене́ць (-нця́), (редко) ломи́ніс (-носа).
• -рень горький, Saussurea amara D. C. – гірки́й ко́рінь, гірча́к (-ка́).
• -рень громовый, см. Спа́ржа (дикая).
• -рень драконов, Arum dracunculus – кліщине́ць (-нця́).
• -рень дубильный, Statice latifolia Smith. – керме́к широколи́стий, дуби́льний ко́рінь, чинба́рник.
• -рень жабин, Campanula sibirica L. – дзво́ник сибі́рський, жа́бин ко́рінь.
• -рень железный, см. под Желе́зный.
• -рень жёлтый, Statice tatarica L. – керме́к тата́рський, жовти́во.
• -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. – курзі́лля; см. Лапча́тка.
• -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. – ла́стовень (-вня), змії́ний ко́рінь.
• -рень золотой –
а) Lilium martagon L., см. Ли́лия;
б) Asphodelus luteus L. – зо́лотень (-тня) жо́втий.
• -рень зубной, см. Камнело́мка.
• -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. – овер’я́н (-ну), бі́сове (чо́ртове) ребро́, котя́че зі́лля.
• -рень красильный, Rubia tinctorum L. – маре́на.
• -рень красный, Anchusa officinalis L. – волови́к (-ка), рум’я́нка, красноко́рінь (-реня), меду́нка, свиню́шник.
• -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. – лю́бка, нічна́ фія́лка.
• -рень майский, см. Петро́в крест. -рень Марьин, см. Пио́н.
• -рень медвежий, Meum Athamaticum – бу́рич ведме́жий.
• -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. – мандраго́ра, мандриґу́ля.
• -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel – опу́цьки (-ків), оши́пок (-пка), сверби́гуз (-за).
• -рень параличный, см. Пере́ступень.
• -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. – паху́чка звича́йна.
• -рень пьяный, см. Белена́.
• -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. – молоча́й (-ча́ю) лозови́й, молоча́к (-ка), рома́нів ко́рінь.
• -рень рвотный – а) см. Ко́петень;
б) іпекакуа́на.
• -рень сальный, см. Око́пник.
• -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. – змія́чка еспа́нська, соло́дкий ко́рінь.
• -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. – чорноко́рінь (-реня), соба́чий ко́рінь (язи́к), воло́вий язи́к.
• -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. – вовчо́к (-чка́) півні́чний.
• -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. – соло́дкий ко́рінь, солоде́ць (-дця́), солоди́ка, люкре́ція, люкри́ця.
• -рень сухотный, Arum maculatum L. – кліщине́ць (-нця́) плями́стий, ко́зяча борода́.
• -рень фиалковый, Iris florentina L. – пі́вники флоренті́йські, коси́ця, фія́лковий ко́рінь.
• -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. – псора́лея.
• -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. – царзі́лля, (редко) староду́б.
• -рень чемеричный, Veratrum album L. – бі́ла чемери́ця, чемери́ка, чемерни́к.
• -рень чумный, Petasites officinalis L. – кремена́ лікарська.
• -рень алтейный, фарм. – проскурняко́вий ко́рінь (-ко́ве корі́ння);
3) (перен. о человеке) дуб, дуба́р (-ря́), непохи́тний, упе́ртий, суво́рий;
4) запрячь лошадь в -рень – запрягти́ коня́ в голо́блі.
• Лошадь ходит в -рню́ – кінь пра́вить (бі́гає) за голобе́льного;
5) грам. – ко́рінь.
• -рень слова – ко́рінь сло́ва;
6) мат. – ко́рінь.
• -рень из числа а – ко́рінь з числа́ а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а – добува́ти, добу́ти ко́реня n-ого ступеня́ з числа́ а или коренюва́ти, прокоренюва́ти число́ а число́м n.
Минда́ль, бот. Amygdalus communis L. – (дерево) миг[ґ]да́ль (-ля); (плод) миг[ґ]да́ль (-лю). [Є й мигда́ль яснозеле́ний, єсть і си́вая масли́на (Крим.)].
• Сладкий, горький -да́ль – соло́дкий, гірки́й миг[ґ]да́ль.
• -да́ль обсахаренный – миг[ґ]да́ль у цу́крі (цукро́ваний).
• -да́ль в скорлупе – миг[ґ]дале́ві горі́хи (-хів).
• Дикий -даль (A. nana L.) – бобчу́к (-ка́), ди́кий миг[ґ]да́ль.
• Земляной -да́ль, бот. Cyperus esculentus L. – сми́кавець (-вця) (їстівни́й), земляни́й миг[ґ]да́ль (горі́х).
Неуте́шный –
1) безуті́шний, нерозва́жний, нерозва́жений; (беспомощный) безпора́дний; (горький) гірки́й. [О, влади́ко безуті́шних! (Куліш). Нерозва́жна ту́га вника́є в се́рце (Л. Укр.). Нерозва́жний сум огорта́є мене́ (Кониськ.). Пла́кав в журбі́ нерозва́жній (Черняв.). Пла́кала нерозва́жними дрібни́ми сльоза́ми (Мирний). Жаль нерозва́жений (Л. Укр.)];
2) см. Неутеши́тельный.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Двуглавый – двоголовий, (рус.) двоглавий:
• двуглавая мышца – двоголовий м’яз;
• двуглавый орёл – двоголовий орел, (рос. герб, ещё) двоглавий орел.
[Самодержавний двоглавий орел — щоправда, не з коронами, а з серпочками й молоточками — став двоглавим горобцем на смітниках Європи й Азії — так це бачиться нині (Д. і Т.Креміні). Напевне, Надюша намагалася сказати Іллічу, що світ досконалий. І що світ належить не тільки першому чи другому Інтернаціоналу. Хоча з її базедовими очима і з висохлим мозком вождя світового пролетаріату нікуди було подітися,— довелося скинути двоголового орла, замінити цього калікуватого бройлера на зірку (О.Ульяненко). Це ж символізує і двоголова російська птиця — одна її голова, повернена на Схід, страждає на діярею і символізує «просрати», друга, що на Захід, хвора на булімію, і означає «зжерти». Саме так відбувається цикл обороту доларов у китайські гаджети (Горький Лук)]. Обговорення статті
Джаз – (англ.) джаз.
[Це  — спроба написати вірш про нас. І про нашу учту, молоду і п’яну. Яке вино, яку хмільну оману вливав у юні горла щедрий час! Ми так жили, немов співали джаз. Хоча не джаз, а камерні концерти зривали нас, і ми ішли в снігах на гору, де ліси росли і птах кричав про щось таємне і відверте, і від любові можна було вмерти. Чи хто за нами йшов по тих слідах? (Ю.Андрухович). — Ну а що таке джаз? Джаз — це символ індивідуалістичної епохи. «Музика товстих», — як свого часу сказав Горький. Пригадайте: «Сьогодні він грає джаз, а завтра Батьківщину продасть» або «Від саксофона до ножа — один крок». Джаз некомфортний для будь-якого тоталітарного режиму: Гітлер його також забороняв (Олексій Коган). Гілда любила джаз, тому що могла притулитися животом до живота якогось так званого мужчини і дозволити, щоб він водив її своїм внутрішнім центром туди-сюди по підлозі, а тоді можна було розійтися й не помічати «тієї істоти». Він свою роль уже зіграв (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Дзвінок на радіо: — Наш ротний ненавидить джаз, а особливо Луї Армстронґа. Сказав, як почує його ще раз, то застрелиться. Передайте, будь ласка, «Гело, Долі» і контрольний «Мек зе Кнайф»]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГО́РЬКИЙ (плач) ре́вний, (про слова) терпки́й. ГОРЧА́ЙШИЙ ще гірки́й-(пре)гірки́й, гірку́щий;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Горький –
1) (о вкусе) гірки́й, -а́, -е́;
2) (неприятный) гірки́й, при́крий, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Горький
• Будешь сладок — проглотнут, будешь горек — проклянут – будеш гіркий — прокленуть, а солодкий — проглинуть. Пр. Не будь солодким, бо розлижуть, не будь гірким, бо розплюють. Пр. Не будь ні гіркий, ні солодкий. Пр.
• Горька работа, да сладок хлеб – гірко заробиш, солодко з’їси. Пр. Зароби кревно та і з’їж певно. Пр. Загорюй снажно та й їж смачно. Пр. Пороби гіркенько, а тоді буде солоденько. Пр. Гірка робота, а солодкий хліб. Пр.
• Горькая жизнь – гірке (злиденне, безщасне) життя; горювання.
• Горькая участь, судьба, правда – гірка (лиха, щербата) доля; лиха година; гіркий світ кому; гірка (ущиплива) правда.
• Горькие воспоминания – гіркі (прикрі) спогади.
• Горькое сожаление – живий (гіркий) жаль.
• Делаться, становиться более горьким – гіркішати, погіркішати; гірчати, погірчати.
• Лить горькие слёзы – лити (проливати) гіркі (ревні) сльози; лити (проливати) гіркі.
• Надоел пуще горькой редьки – уївся, мов той хрін; набрид гірше гіркої редьки; остогид (остобісів, увірився); у печінках сидить хто.
• Не вкусив горького, не узнаешь и сладкого – не бачив гіркого, не бачить і солодкого. Пр. Не знавши біди, не буде добра. Пр.
• Пить, испить горькую чашу – пити, випити гірку; випити (спити, скуштувати) гіркої; випити добру повну; [біду] бідувати; біду приймати.
• Сделать слишком горьким – перегірчити.
• Становиться, стать горьким – гіркнути, згіркнути.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гірки́й –
1) бедственный, несчастный, горький;
2) едкий, донимающий;
3) горький на вкус.
Ре́вний –
1) горький, горестный;
2) искренний, задушевный, трогательный;
3) ревнивый.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

Ґо́рький, -кого, -кому (рос. письм.)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гірки́й, -а́, -е́.
1) Горькій на вкусъ. Гіркий полинь. Мет. 81.
2) Ѣдкій, донимающій. Не лай мене, моя мати, гіркими словами. Мет. 85.
3) Несчастный, бѣдственный, горькій. Гірка доля. Ном. № 2442. Гіркий світ, а треба жить. Ном. № 2440.
4) Сопровождаемый горестью, неутѣшный, горькій. Облилася Морозиха гіркими сльозами. Нп. Забудь ласощі, паслін і цибулю, а за гірку твою працю візьми під ніс дулю. Ном.
5) Употребляется часто съ подразумѣваемымъ существительнымъ. Схилившись на стіл, облився гіркими (сльозами), потім устав. Стор. Та синові за гіркого (шага) медяник купила. Шевч. 80. Не дає перевести дихання і через край гіркої (долі) наливає. К. Іов. 20. Гірки́й лопу́х. Раст. Lappa major. Вх. Лем. 403. См. Лопух. Ум. Гіре́нький, гірке́нький. Сравн. ст. Гі́рший, гірчі́ший. Гіренький мій світ. Федьк. І. 100.
Гірчи́ця, -ці, ж.
1) Горчица (растеніе и приправа). Каменец. у. Вх. Пч. І. 13.
2) Горькій грибъ. Угор.
3) — польова. Раст. Sisymbrium Sophia. L. ЗЮЗО. І. 136.
Ре́вний, -а, -е.
1) Горькій, горестный. МВ. (О. 1852. III. 66). Ревні сльози. ЗОЮР. II. 296. Плачем ревним я заплакав. К. Псал. 36.
2) Искренній, задушевный, трогательный. Вислухай, Боже, ревну молитву. К. Псал. 138. Набравшись ізмалку всього, чим живе й дише селянин, він (Шевченко) підняв прості хатні розмови до високої пісні і разом зробив із них ревну, сердечну лірику і величний епос. К. (Хата).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Го́рькій = 1. гірки́й. — Гіркий, як полинь. 2. бідола́шний, безща́сний. — Го́рькая у́часть, судьба́ = лиха́ до́ля, лиха́ годи́на. — А, побий тебе лиха та нещаслива година! — Го́рькій пья́ница і Го́рькая пья́ница = гірки́й пяни́ця, — Шинкарочка к чорту дметьця, ще й з чумаченька сьміється, що гіркий пяниця. н. п. — Пить го́рькую = пи́ти без про́сипу. — Пить го́рькую ча́шу = бідува́ти.

Запропонуйте свій переклад