Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 38 статей
Запропонувати свій переклад для «горячий»
Шукати «горячий» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Горя́чий – гаря́чий, а теснее –
1) жарки́й (ум. жарке́нький). [Гаря́чий борщ. Жарке́ ву́гілля].
• Куй железо, пока горячо́ – кова́ль кле́пле, до́ки те́пле; хапа́й, дя́че, по́ки гаря́че; дери́ ли́ко, по́ки час;
2) (жаркий, жгучий) жа́ркий, (знойный) сква́рний, палки́й, палю́чий. [День гаря́чий (жа́ркий, сква́рний). Со́нце палке́ (палю́че)].
• Горя́чие слёзы – гаря́чі, палкі́, пеку́чі, ре́вні сльо́зи;
3) (пылкий, воодушевленный) палки́й, запальни́й, (вспыхивающий) палахли́вий, огне́нний, огни́стий. [Огне́нний до робо́ти. Ди́ка, палахли́ва нату́ра (Винн.)].
• Г-чий поцелуй, уста – палки́й поцілу́нок, палкі́ вуста́.
• Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. – палкі́, запальні́, гаря́чі почуття́, бажа́ння, розмо́ви, наді́ї і т. ин.
• Г-чий человек, патриот; -чее сердце – палки́й, запальни́й чолові́к, патріо́т; палке́, запальне́, гаря́че се́рце.
• Г-чая молитва, мольба – ре́вна моли́тва, ре́вне блага́ння.
• Г-чий, как огонь (человек, конь) – огне́нний, огни́стий.
• Г-чий конь – баски́й, порськи́й, ворозьки́й (гал.) кінь.
• Г-чий человек (в деле, по внешности) – на ньо́му (аж) шку́ра гори́ть (Г. Барв.).
• Г-чее время – гаря́чий час, палки́й час, пи́льна годи́на, прикро́тний час.
• По -чим следам – по те́плому слі́ду.
• Г-чие напитки – хмільні́ (п’яню́чі) тру́нки (питва́).
• В горяча́х, с горяча́ – з-о́палу, зга́рячу, зза́палу.
• Становиться -чим – гарячі́ти. [На дво́рі гарячі́є].
Во́здух –
1) пові́тря, (редко) во́здух, об(в)і́тря.
• Спёртый, тяжелый -дух – заду́ха (прил. заду́шливий), важки́й дух.
• Доступ, освежение -ха – проду́ха.
• Горячий напор -духа – і́мпет. [На́че тебе́ і́мпетом з пе́чи вда́рить (Кониськ.)].
• Выйти на во́здух – ви́йти на двір, на (ві́льне) пові́тря.
• На -духе – надво́рі, на пові́трі;
2) (церк. утв.) покріве́ць (р. -вця́), во́здух.
Горя́чка –
1) медиц. – гаря́чка, (в)огневи́ця, пал, палю́чка.
• Послеродов. -ка – породі́льна гаря́чка.
• Белая -ка – запі́йне мая́чення (маячі́ння), о́мут п’яни́чний.
• Быть в горя́чке – на гаря́чку лежа́ти.
• В -ке, в горячечном состоянии – в огні́. [Не знать що прова́дить, буцім ув огні́ (Квіт.)];
2) (пыл, увлечение), см. Горя́чность.
• Пороть горя́чку – парка́ па́рити, гарячкува́ти, хапа́тися. [Вже він парка́ па́рить];
3) (горячий челов.) гаря́чка, запальни́й, палки́й (чолові́к), -на́, -ка́ люди́на. [Ти таки́ до́бра гаря́чка (Неч.-Лев.)].
Ключ –
1) ключ (-ча́), ум. клю́чик, ув. ключи́сько. [До двере́й, на ключ замкну́тих, приви́к я тро́хи (Шевч.). Золоти́й клю́чик до ко́жних двере́й прида́сться (Номис)].
• Винтовой ключ – ґвинтови́й ключ.
• Гаечный ключ – мутро́вий ключ.
• Замочный ключ – замкови́й ключ.
• Водопроводный ключ – водогі́нний ключ.
• Простой ключ – звича́йний ключ.
• Французский ключ – розсувни́й ключ.
• Бородка у -ча – язичо́к (-чка́).
• Состоять при -ча́х – коло ключі́в ходи́ти; см. Клю́чничать;
2) (средство для понимания чего-л.) ключ, ро́зга́дка.
• Ключ к этому произведению – ключ до цьо́го тво́ру.
• Ключ к разгадке этой проблемы – ключ, щоб розгада́ти (зрозумі́ти) цю пробле́му.
• Музыкальный, нотный ключ – музи́чний, но́тний ключ.
• В басовом, в скрипичном -че – під басови́м, під скрипкови́м ключе́м.
• У него -ча́ в голове нет – у йо́го не всі до́ма, у йо́го деся́тої кле́пки нема́є;
3) (родник) джерело́, жерело́, ум. джере́льце, жи́ла, живе́ць (-вця́), (раскопанный) ко́панка, (колодезь, имеющий сруб) крини́ця, ки[е]рни́ця, ум. крини́чка, ки[е]рни́чка, крини́че́нька, криничи́на, (зап.) сту́дня, студни́ця, ум. студни́ченька. [Джерело́ би́ло з-під ске́лі (Коцюб.) До до́брої крини́ці сте́жка уто́птана (Номис)].
• Бьющий ключ – джерело́, (диал.) бурку́т (Шух.).
• Целебный ключ – цілю́ще джерело́.
• Горячий, тёплый ключ – гаря́че, те́пле джерело́, тепли́чина.
• Студёный ключ – пого́же джерело́, пого́жа крини́ця.
• Бить -чё́м – джерели́тися, би́ти джерело́м, живо́ю ці́вкою.
• Жизнь бьёт -чё́м, кровь бьёт -чё́м – життя́, кров буя́є, клекоти́ть, гра́є живо́ю ці́вкою; срвн. Бурли́ть.
• Кипеть -чё́м – клекоті́ти; см. ещё Кипе́ть.
• Местность богатая -ча́ми – джерели́ста місце́вість;
4) ключ (птиц) – ключ (-ча́). [А журавлі́ летя́ть собі́ на той бік ключа́ми (Шевч.). Ой, у ви́рій журавлі́ леті́ли, по-над Ві́день ключе́м простягли́ся (Франко)].
• Лететь -чё́м – леті́ти ключе́м.
Пла́менный –
1) полум’я́ни́й, поло́мінний, п(о)ломени́стий;
2) (жгучий, горячий) палки́й, запальни́й.
Поднима́ться и Подыма́ться, подня́ться – підійматися (піднима́тися), під(ій)нятися, здійма́тися, (зниматися), знятися, здійня́тися, підво́дитися, підве́сти́ся, зво́дитися, зве́сти́ся, підно́ситися, підне́сти́ся, зно́ситися, зне́стися, (о мног.) попідійма́тися, поздійма́тися, попідво́дитися, позво́дитися; (стр. з.) бу́ти пі́днятим, зня́тим, підве́деним, зве́деним, підне́сеним, (при помощи рычага) підва́жуватися, підва́житися, бу́ти підва́женим. [Дим до не́ба підійма́всь (Шевч.). Ого́нь розгора́ється, здійма́ється все ви́ще й ви́ще (Васильч.). Там ви́соко блаки́тно-те́мне не́бо знима́ється у зо́рях осяйни́х (Грінч.). Підвели́сь похи́лені го́лови (Єфр.). Неха́й ли́хий знесе́ться, хоч до не́ба (Св. П.). Ни́жча полови́на ра́ми (у вікні́) підво́диться вго́ру].
• -ма́ться, -ня́ться с места, с постели, со стула (вставать) – підво́дитися, підве́сти́ся, зво́дитися, зве́стися (на но́ги), підійма́тися, під(ій)ня́тися, здійма́тися, зня́тися з мі́сця, з посте́лі, з крі́сла; срв. Встава́ть. [Підвела́ся з крі́сла (Коц.). Не хтів встава́ти, одна́к му́сів зве́стися (Коц.). Хо́че зня́тися з ла́ви, та не си́ла (М. Вовч.)].
• Он с места не -ма́ется – він з мі́сця не підво́диться (не ру́шить).
• Гости -нялись и ушли – го́сті зня́ли́сь і пішли́.
• Он упал, но тотчас же -ня́лся́ – він упа́в, але́ за́раз-же під[з]ві́вся (підня́всь).
• Больной -ня́лся – хво́рий підві́вся. [Лежа́в мі́сяців зо́ три; да́лі підві́всь. Хо́джу і роблю́ (Тесл.)].
• Всходы -ма́ются – схо́ди підбива́ються вго́ру (Грінч.).
• -ма́ться (вставать) – встава́ти, вста́ти, підійма́тися, підня́тися, (быстро) схо́плюватися, схопи́тися, (о мног.) повстава́ти, посхо́плюватися. [Со́нце так ра́но схопи́лося].
• Мы -няли́сь до рассвета – ми вста́ли (схопи́лися) ще вдо́світа (ще на світ не благослови́лось).
• -ма́ться на ноги (букв. и перен.) – спина́тися, с[зі]п’я́стися, зіпну́тися (зіпну́ся, зіпне́шся и т. д.), здійма́тися, зня́тися, зво́дитися, зве́сти́ся на но́ги, (порывисто) схо́плюватися, схопи́тися, схва́чуватися, схвати́тися, зрива́тися, зірва́тися на (рі́вні) но́ги. [Зві́вся на но́ги (Коцюб.). Лю́ди її́ я́кось ви́годували закі́ль зняла́сь на но́ги (Г. Барв.). Ті́льки сп’я́ло́ся на но́ги (подросло), вже хо́че жи́ти по-своє́му (Берд. п.). Украї́на почала́ на вла́сні но́ги в письме́нстві спина́тись (Єфр.)].
• -ма́ться на цыпочки – спина́тися, с[зі]п’ясти́ся, зіпну́тися навспи́нячки, на ди́бошки или на но́ги.
• Разоренному -ня́ться трудно (оправиться) – зубо́женому ва́жко підня́тися, ста́ти на но́ги.
• Заяц -ня́лся в четырёх шагах от собак – за́яць зня́вся (ско́чив) кро́ків за чоти́ри від соба́к.
• -ма́ться (о руке, голове) – з[під]во́дитися, з[під]ве́сти́ся, здійма́тися, зня́тися, підно́ситися, підне́сти́ся. [У ме́не рука́ не здійма́ється її́ уда́рити (Мирн.). Рука́ на те́бе не зведе́ться (Макс.)].
• Руки не -ма́ются что-л. делать – ру́ки не беру́ться (не здійма́ються) що роби́ти (или до робо́ти).
• -ма́ться на гору, по лестнице – здійма́тися, зня́тися, бра́тися на го́ру, по схо́дах; срв. Взбира́ться.
• -ма́ться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) – підійма́тися, підня́тися, здійма́тися, зня́тися, з[під]но́ситися, з[під]не́стися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбива́тися, підби́тися, підбира́тися, підібра́тися, (реже) підхо́дити, підійти́, підхо́плюватися, підхопи́тися, (о птицах, иногда) під[з]бива́тися, під[з]би́тися, вибива́тися, ви́битися. [Ви́соко підні́сся оре́л сизокри́лий (Самійл.). Він підні́сся по-над звича́йну, прозаї́чну буде́нщину (Крим.). Зно́сяться молитви́ до не́ба. Со́нце підняло́ся височе́нько (Неч.-Лев.). Со́нце вже ви́соко підби́лось вго́ру (Неч.-Лев.). Со́нце вже геть підійшло́ (Крим.). Си́ві голубо́ньки, здіймі́теся вго́ру (Чуб.). Підби́всь си́зий голубо́чок уго́ру висо́ко (Чуб.). Уже́ качки́ зно́сяться. З га́ласом зняло́сь воро́ння (Коц.)].
• -няла́сь стая голубей – зня́лася згра́я голубі́в.
• -ня́лся рой пчёл – зня́вся рій бджіл.
• -ма́лись высокие здания – здійма́лись висо́кі буди́нки.
• -ня́ться на воздух, -ться на аэроплане – зня́тися в пові́тря, зня́тися на літако́ві.
• Вот те высоты, на которые может -ня́ться свободный человеческий дух – ось ті високості, на які́ (куди́) здійня́тись мо́же ві́льний дух лю́дський (Коц.).
• Занавес -ма́ется – заві́са (запо́на, засло́на) підійма́ється, зно́ситься.
• -ма́ться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) – здійма́тися, зня́тися, підійма́тися, підня́тися, зно́ситися, зне́стися, устава́ти, уста́ти, повстава́ти, повста́ти, ста́витися, (о пыли ещё) збива́тися, зби́тися, курі́ти, закурі́ти. [Зняла́ся ку́рява (Васильч.). Ку́рява ста́вилась за бри́чкою (Свидн.). Повста́в леге́нький тума́н (Неч.-Лев.). Встає́ хма́ра з-за лима́ну (Шевч.). Зби́лася така́ ку́рява. Пил закурі́в (Хвильов.)].
• -ма́ться (о ветре, буре, грозе, метели) – здійма́тися, зня́тися, руша́ти(ся), (з)ру́шити(ся), (быстро: срываться) зрива́тися, зірва́тися, схо́плюватися, схопи́тися, устава́ти, уста́ти, зві́ятися, (о ветре, безл.) завітри́ти. [І зняла́ся вели́ка вітряна́ бу́ря (Св. П.). Здійма́ється (встає́) бу́ря, гроза́. Ру́шився бі́льший ві́тер (Мирн.). Зірва́лася шу́ра-бу́ря].
• -ла́сь гроза, метель – зняла́ся (ру́шила) завірю́ха, бу́ря.
• Ветер -ня́лся – зня́вся, схопи́вся (зірва́вся) ві́тер, или безл. завітри́ло (заветрило).
• -няла́сь волна (волнение) – зня́лася, вста́ла хви́ля. [Вста́ла на Чо́рному мо́рі би́страя хви́ля (Дума)].
• -ма́ться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) – зчиня́тися, зчини́тися, здій[зни]ма́тися, з(дій)ня́тися, підійма́тися, під(ій)ня́тися, повстава́ти, повста́ти, устава́ти, уста́ти, збива́тися, зби́тися. [Що-дня́ зчиня́лась яка́ істо́рія (Грінч.). Зчиня́вся невимо́вний ре́гіт (хохот) (Крим.). За столо́м здійма́вся страше́нний за́колот (Коц.). Зня́вся таки́й крик, на́че кого́ рі́зали (М. Вовч.). Зняла́ся револю́ція (Доман.). На селі́ підня́вся га́лас (Неч.-Лев.). Як підни́меться ка́шель (Квітка). Встаю́ть ві́йни. Така́ бу́ча (суматоха) зби́лася (М. Вовч.)].
• -ма́ется горячий спор – зчиня́ється палка́ спі́рка (Грінч.).
• Пламенем -ня́лся народный гнев – по́лум’ям зня́вся наро́дній гнів (Коц.).
• -ла́сь тревога – зняла́ся триво́га.
• -ма́ться (вырастать) – виганя́тися, ви́гнатися, підганя́тися, підігна́тися, уганя́ти, у(ві)гна́ти. [Росла́ вона́, уганя́ла ху́тче від козако́вого вну́ка Миха́йла (М. Вовч.)].
• -ма́ться (о волосах, шерсти) – підійма́тися, підня́тися, става́ти, ста́ти (ди́бом, ди́ба, ду́бом, догори́); срв. Дыби́ться 1. [І догори́ підня́всь у ме́не во́лос]; (об ушах) насторо́ш[ч]уватися, насторо́ш[ч]итися, нашоро́шуватися, нашоро́шитися.
• -ма́ться на дыбы (о лошади) – зво́дитися, зве́сти́ся, спина́тися, сп’ясти́ся, става́ти, ста́ти го́пки, ди́ба, ца́па; срв. Дыби́ться 2.
• Тесто -ма́ется – ті́сто підхо́дить (уго́ру).
• Вода -ма́ется – вода́ прибува́є, піджива́є, підхо́дить.
• Вода в реке -ма́ется – вода́ в рі́чці прибува́є, йде вго́ру.
• Вода -няла́сь в реке на сажень – води́ в рі́чці прибуло́ на са́жень, вода́ в рі́чці підійшла́ (підне́слася) на са́жень.
• Река -няла́сь – ріка́ підійшла́, підне́слася, зняла́ся, прибула́.
• Термометр -ня́лся на десять градусов – тепломі́р (гра́дусник) підня́вся (підні́сся) на де́сять ступені́в.
• Барометр -ма́ется – баро́метр підійма́ється, підно́ситься, йде вго́ру.
• -ма́ется настроение, голос – здійма́ється, підно́ситься на́стрій, підно́ситься го́лос.
• -ма́ться выше обыдёнщины – підно́ситися по-над буде́нщину (Крим.).
• -ма́ться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) – підно́ситися, підне́стися, іти́, піти́ вго́ру (Куліш).
• -ма́ться (войной и т. д.) на кого, против кого – става́ти, ста́ти, устава́ти, уста́ти, повстава́ти, повста́ти, підійма́тися, підня́тися, здійма́тися, зня́тися, зво́дитися, зве́стися на ко́го, на що, проти ко́го, проти чо́го. [Чи там ра́ду ра́дять, як на ту́рка ста́ти (Шевч.). Повста́ньмо-ж тепе́ра усі́, як оди́н (Л. Укр.). Вста́не наро́д на наро́д (Св. П.). Зведи́сь, наро́де, простягни́ ру́ку на свою́ пра́вду (Коц.)].
• -ня́лось восстание в стране – здійняло́сь повста́ння в краю́ (Л. Укр.).
• Все -няли́сь на общего врага – усі́ вста́ли на спі́льного во́рога.
• -ма́ться, -ня́ться на защиту своих прав, своей страны – става́ти, ста́ти до оборо́ни (на оборо́ну) свої́х прав, свого́ кра́ю.
• -ня́ться в оборону кого – уста́ти за ко́го, за що, обста́ти за ким, за чим.
• Знамя свободы -ма́ется – пра́пор во́лі зво́диться, зно́ситься, підно́ситься.
• -ма́ться (о цене) – іти́, піти́ вго́ру, (быстро) підска́кувати, підско́чити. [Ціна́ пішла́ вго́ру. Ціна́ на хліб ра́птом підско́чила (Коцюб.)].
• -ма́ться в цене – у гро́ші йти́.
• Цена на хлеб -ма́ется – ціна́ на хліб іде́ вго́ру (росте́).
• Хлеб в цене -ма́ется – хліб іде́ в гро́ші.
• -ма́ться на хитрости – бра́тися, узя́тися на спо́соби́, на шту́ки, на хи́трощі.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ГОРЯ́ЧИЙ (слід) ще сві́жий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Горячий –
1) гаря́чий, -а, -е;
2) (пылкий) палки́й, -а́, -е́; (о напитках) хмільни́й, -а́, -е́.
Рьяный (горячий, усердный) – падкови́тий, зага́рливий, -а, -е, запальни́й, -а́, -е́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Горячий – гарячий. По горячим следам – по теплому сліду. Сгоряча – згарячу; зопалу. Городить вздор – верзти; плескати.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Горячий – гаря́чий.
Источник – джерело́;
• и. бесфитильный (света) – дж. безґното́ве;
• и. горячий – дж. гаря́че;
• и. естественный (света) – дж. приро́днє;
• и. искусственный (света) – дж. шту́чне;
• и. нефтяной – дж. нафто́ве;
• и. разноцветный (света) – дж. різнокольоро́ве;
• и. углекислый – буркут (-ту).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Горячий
• Всыпать горячих кому (разг.) – добре усипати (учистити) кому; дати прочуха (прочуханки) кому; відшмагати (відбатожити) кого.
• Горячая голова, горячий человек – гаряча (палка, запальна) голова; палкий (гарячий, запальний, палений) чоловік; гаряча натура; гарячка [чоловік]; (образн.) на ньому [аж] шкура горить.
• Горячее время – гарячий (палкий, прикрутний) час; (безособове) прикрутило.
• По горячим следам – по теплому сліду; за гарячим слідом; на гарячому вчинку.
• Попасть, подвернуться кому под горячую руку (разг.) – попастися (трапитися, нагодиться) під гарячу руку (під гарячу руч).
• Сидеть как на горячих угольях – сидіти як на жару (як на гарячій сковороді).
• Становиться горячим, жарким – гарячіти.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

горя́чий гаря́чий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гаряче́нький – жарковатый, порядком горячий.
Гаря́чий –
1) жаркий, горячий;
2) разгоревшийся, вспотевший.
Жарки́й – жаркий, горячий.
Загорі́лий –
1) загорелый;
2) горячий, пылкий, вспыльчивый;
3) загоревшийся;
4) фанатический.
Запальни́й –
1) горючий, воспламеняющийся;
2) вспыльчивый;
3) пылкий.
• Запальни́й прихи́льник – горячий сторонник.
Надду́ристий – вспыльчивый, горячий.
Огне́нний –
1) огненный;
2) пылкий, горячий.
Палки́й –
1) горючий;
2) вспыльчивый;
3) пылкий, горячий.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ворозьки́й, -а́, -е́.
1) Шаловливый. Шух. І. 32.
2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Гаря́чий, -а, -е.
1) Жаркій, горячій. Гарячий борщ. Гарячий комин. Рудч. Ск. II. 166. Умила личенько гарячою сльозою. Мет. 48. Гаря́чого са́ла за шку́ру зали́ти. Задать кому, причинить мученія.
2) Пылкій, вспыльчивый, горячій. Гарячий чоловік.
3) Разгорѣвшійся, вспотѣвшій. Воли пристали, — може ти їх водою напоїв гарячих? Рудч. Ск. II. 135.
4) Гаря́чий час. Горячее время, недосугъ.
5) На гаря́чому вчи́нку. На мѣстѣ преступленія, по горячимъ слѣдамъ. Злапати на гарячому вчинку. Ном. № 7439.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Ном. № 14. Без підпалу й дрова не горять. Ном. № 3298. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Ном. № 7566. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Ном. № 10909. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). Г. Барв. 320.
2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. Чуб. V. 186.
3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Шевч. 127. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Шевч. 149. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. Шевч. 620.
4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. Нп. Черк. у.
5) Горю́-горю пень. Присловье въ игрѣ въ щітки. Чуб. ІІІ. 93.
Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка. Каменец. у.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Жарки́й, -а́, -е́.
1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. Оп. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у.
2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Нп.
3) = Жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. Жарке́нький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п’яненького. Чуб. V. 916.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. НВолын. у.
Загорі́лий, -а, -е.
1) Горячій, пылкій, вспыльчивый.
2) Фанатическій.
3) Загорѣвшійся.
4) Загорѣлый (отъ солнца).
Надду́ристий, -а, -е. Вспыльчивый, горячій (о человѣкѣ). Вх. Зн. 39.
Огне́нний, -а, -е.
1) Огненный. Чуб. І. 22. Огненне море. Шевч.
2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у.
3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.
Палки́й, -а́, -е́.
1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі.
2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Каменец. у.
3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. Палке́нький, палке́сенький.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Запальни́й, -а́, -е́. *2) Горячий, несдержанный, вспыльчивый. (Гнат) запальний дуже. Тобіл.
Запальо́ний, -а, -е. *2) Горячий, темпераментный, увлекающийся. Херс. Нік.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Горячий — гаря́чий; Г. пища — гаря́ча стра́ва.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Горя́чій = 1. гаря́чий, жарки́й, палю́чий, пеку́чий. — Гаряча вода. — Пекуче повітря. 2. палки́й, запальни́й. — Палке серце. — Горячо́ = гаряче́, па́лко; шпа́рко. — Нуте, хлопцї, швидко, шпарко, музики заграйте. Гул. Ар. — Горя́чее вино́ = горі́лка. (Д. Во́дка). – Въ горяча́хъ, съ горяча́ або вгоряча́хъ, сгоряча́ = з га́рячу, з за́палу, з’о́палу. — З га́рячу й не почув, що болить. — Та він з’опалу так зробив.

Запропонуйте свій переклад