Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 53 статті
Запропонувати свій переклад для «гребля»
Шукати «гребля» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гре́бля, см. Грё́бка.
Гать – гре́бля (р. -лі), гать (р. -ти), гат (р. -ту), га́та, га́тка; (маленькая у берега) прига́ток.
Да́мба – та́ма, гать (р. -ти), га́та, га́тка, гре́бля.
Запло́та –
1) поро́н (-на́), пліт (р. пло́та);
2) (запруда) гре́бля, га́тка, гать.
Запру́да –
1) (плотина) гре́бля (ум. гре́бе́лька), (гать) зага́та, га́тка, га́ма, пере́тика. [Ста́ли скрізь гре́блі гати́ти, во́ду запиня́ти (Руданськ.). Тут прорва́лася зага́та (Крим.). Ко́жної вели́кої води́ після́ дощу́, рі́чка пере́тику забира́є: ла́годь її́ тоді́ (Звин.)].
• Делать -ды – гре́блі гати́ти (сов. погати́ти);
2) (заводь устроен. посредством плотины) зага́та, (для ловли рыбы) їз и яз (-зу), (умен.) їзо́к (-зка́).
Напру́док – нага́тка; (гать) зага́та, га́тка; (плотина) гре́бля.
Перегоро́дка, -рода –
1) дейст., см. Перегора́живание;
2) (переборка) перегоро́жа, перегоро́да, перегоро́дка, пере́бірка, пере́січка, пере́ділка, загоро́дка, пере́тика, пере́тинка. [Поча́в одяга́тися за перегоро́жею. Станові́ (сословные) перегоро́ди (пере́тики). Дав мені то́рбу із сьома́ перегоро́дками. Його́ світли́чка переби́та була́ в кінці́, і за тіє́ю пере́січкою він спав (Грінч.)].
• -ка на реке для ловли рыбы – пере́тика, їз (р. ї́зу), яз (р. я́зу), кота́, кіте́ць (-тця́); (из камней) ґард, гре́бля.
• -ка в лодке – порі́г (-ро́гу).
• -ка из материи, холста и т. п. – запо́на.
• -ка сплошная – суці́льна перегоро́дка (пере́тика).
Перемы́чка –
1) (действ.) перечі́сування (напр., льо́ну, конопе́ль);
2) арх. – склепі́ння; см. А́рка;
3) см. Переше́ек;
4) (гать) гре́бля, зага́та, га́та; см. Запру́да;
5) (во времени), см. Промежу́ток;
6) см. Перекла́дина.
Перепру́да – зага́та, гре́бля, та́ма.
Пле́те́нь – пліт (-о́ту), ум. пло́тик, (реже) о́пліт (-о́ту), заплі́т (-о́ту), тин, ум. тино́к, тино́чок, (соб.) ти́ння, городи́на, загоро́да, огоро́жа, лі́са, (небольшой поперечный) пере́тика, перети́нок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзо́к (р. їзка́), ча́рда, гре́бля, ґард, [Підня́в ци́гана на ру́ки, та й через пліт ки́нув (Руд.). Огороди́в круго́м опло́том. Ви́шня по-під ти́нню росте́. Коли́-б мені́ не тини́ та не перети́нки, ходи́в-би я до дівчи́ни та що-вечори́нки].
• Верхняя часть -тня – по́пліть (-ети).
• Полоса -тня в длину – вій (р. во́ю). [Пліт ма́ю городи́ти на сім во́їв].
• Род крыши на -тне – острі́г, острі́шок.
• Ставить -те́нь – городи́ти, тини́ти, обтини́ти, затини́ти.
Плоти́на – гре́бля, гать, зага́та. [Ти́ха вода́ гре́блі рве. Прорва́лась зага́та].
• Делать -и́ну – гати́ти гре́блю.
• Прорыв в -ти́не – прі́рва.
• Разделить -ти́нами – переси́пати гре́блями.
Полотно́ –
1) (ткань) полотно́, ум. полоте́нце, полоте́нко, полоте́нечко.
• -но́ на ткацком станке – кро́сна (реже ед. ч. кро́сно), ум. во мн. кросе́нця, кросо́нки. [Кро́сна тка́ла. Молоди́м господи́ням кросе́нця тка́ти].
• -но́, тканое в семь пасм – семі́рка, в девять – дев’я́тка и т. д. -но́ толстое – гребі́нне; домотка́нне, тонкое – полотно́ тонке́, рубо́к (-бка́ і -бку). [Ши́ла кошу́льку з тонко́го ру́бку].
• -но́ домотканное самое тонкое – че́сане полотно́.
• Кусочек -на́ – полотни́нка. [Дай чи́сту полотни́нку зави́ти ру́ку].
• -но́ волосяное для сита – полоте́нко;
2) -но́ железной дороги – на́сип (-пу), гре́бля; ко́лія.
• -но́ моста – помі́ст (-мо́сту);
3) (фон) тло (-а);
4) (подстилочный пласт) ґрунт (-ту).
При́быль – прибу́ток (-тку), зиск (-ку), бари́ш (-шу́), набі́жка, ви́го́да, (польза) ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку). Срв. Вы́года, По́льза. [З прибу́тку голова́ не боли́ть (Номас). Без я́ми гре́бля, а без накла́ду зиск не бу́де (Номис). Чи зиск, чи страта́, – одна запла́та (Чуб. I). Щоб ма́ти бари́ш, хазя́їн пови́нен робі́тникові заплати́ти ме́нше, ніж той йому́ заро́бить (Єфр.). Як по копі́йці набі́жки, то й то гара́зд (Лубен.)].
• Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего – ма́ти, бра́ти (взя́ти) зиск (бари́ш, прибу́ток, ко́ри́сть) з чо́го, зиска́ти, побаришува́ти на чо́му;
2) (рост, увеличение) прибува́ння, зроста́ння, бі́льшання, при[з]бі́льшення.
• Вода на -были, идёт на -быль – вода́ прибува́є.
• Луна на -были – мі́сяця прибува́є.
• -быль населения – при[з]бі́льшення лю́дности; срв. Приро́ст.
Припо́р – 1 –
3) см. Припира́ние 1 - 3;
4) підпо́ра, пі́дпірка;
5) гре́бля, пере́сип (-пу), пере́спа; (пруд) ставо́к (-вка́);
6) Стрелять в -пор, см. Упо́р.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гребля –
1) (сена) гребови́ця, -ці;
2) (веслами) веслува́ння, -ння.
Гать – гре́бля, -лі, га́тка, -ки.
Дамба – та́ма, -ми, га́та, -ти, гре́бля, -лі.
Запруда – зага́та, -ти, гре́бля, -лі, га́тка, -ки.
Плотина – гре́бля, -лі, га́тка, -ки; -ный – гребе́льний, -а, -е.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Гребля, гребка – гре́бня.
Перепруда – перега́та, гре́бля.
Плотина – гре́бля;
• п. водоподпорная – г. водопідпірна́;
• п. водосливная – г. переливна́;
• п. водоспускная, шлюзовая – г. водоспускна́;
• п. глухая – г. сліпа́;
• п. заграждающая – г. перепи́нна;
• п. затопляемая – г. затопна́;
• п. земляная – г. земляна́;
• п. мельничная – г. млинова́;
• п. подвижная – г. переставна́;
• п. под’емная – г. звідна́;
• п. поперечная – г. попере́чна;
• п. подпольная – г. подо́вжна;
• п. разборчатая – г. розбірна́;
• п. ряжевая – г. ка́шична;
• п. сегментная – г. вирізко́ва, сегменто́ва;
• п. щитовая – г. щитова́.
Подвижной, -ный – рухо́мий;
• п. (о равновесии) – рухли́вий;
• п., переносная лестница – драби́на;
• п. плотина – переставна́ гре́бля;
• п. флюгер, руль (с амер. ветряной мельницы) – поверта́льний хвіст (хвоста́).

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Двор
• Быть не ко двору (разг.) – не підходити; бути не під масть; бути не до вподоби (не до діла, не до речі).
• Взойдёт солнце и к нам во двор – загляне сонце і в наше віконце. Пр. І в наше віконце загляне (засяє, засвітить) сонце. Пр. Колись і перед моїм вікном сонечко зійде. Пр. Іще й на моїх воротях сонце засяє. Пр. Колись і перед моїми (нашими) ворітьми сонечко зійде. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Діждемо пори, що і ми вилізем з нори. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр.
• Во дворе – у дворі (на подвір’ї, лок. на обійсті).
• Задний, чёрный двор – задвірок (задвір’я).
• На дворе ночь, мороз… – надворі ніч, мороз.
• На попятный двор (идти) – відступатися (відмагатися) від чого.
• Находящийся во дворе; выходящий во двор – надвірний.
• Ни кола, ни двора – ні кола, ні двора; тільки й ходу, що з воріт та в воду. Пр. Ні кола, ні двора; один сіренький коток та на шиї мотузок. Пр. Нема у мене ні кола, ні двора — увесь тут. Пр. Ні в горшку, ні в мішку. Пр. Тільки й землі маю, що поза нігтями. Пр. Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу ложкою. Пр. Ні коняки, ні воза, та нема чого й на віз положити. Пр. Ані печі, ані лавки. Пр. Ні вуса, ні бороди, ні плуга, ні борони. Пр. Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівать. Пр. Молодцем молодець: ні кіз, ні овець. Пр. І кішки в хаті нема. Пр. Рогатої скотини — вила та граблі; доброї одежі — мішок та рядно. Пр. У кишені таракан та блоха, у хліві - ратиці та хвіст. Пр.
• Пора гостям по дворам – час гостям додому.
• Постоялый (заезжий) двор – заїзд; заїжджий двір.
• Птичий двор, птичник – пташня (птичня, пташник).
• Скотный двор – обора; загін; загорода.
• Со двора, со стороны двора (извне) – знадвору.
• Со двора уйти, согнать (устар.) – піти, вигнати з дому (з хати).
• Убраться со двора – забратися (піти геть) з дому.
• Чей двор, того и хоромы – чий кінь, того і віз. Пр. Чий берег, того й риба. Пр. Чия гребля, того й став.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

да́мба га́тка,-ки, да́мба,-би, гре́бля,-лі
д. огради́тельная га́тка захисна́ [загоро́джувальна]
д. опоя́сывающая га́тка ото́чувальна
д. струеотво́дная га́тка водовідхи́льна [струменевідвідна́]
д. фильтру́ющая га́тка фільтрівна́
запру́да зага́та,-ти, гре́бля,-лі, га́тка,-ки
перепру́да перега́та,-ти, гре́бля,-лі
плоти́на гре́бля,-лі, зага́та,-ти, га́тка,-ки (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку для створення водосховищ, одержання енергії)
п. водозабо́рная гре́бля водозбі́рна
п. водоподъёмная гре́бля водопідійма́льна
п. водосли́вная гре́бля водозли́вна
п. водохрани́лищная гре́бля водо́ймищна
п. глуха́я гре́бля глуха́
п. загражда́ющая гре́бля загоро́джувальна
п. ме́льничная га́тка млино́ва́
п. намывна́я гре́бля намивна́
п. отводна́я гре́бля відвідна́
п. ря́жевая гре́бля зру́бова
п. средненапо́рная гре́бля середньонапі́рна
п. яче́истая гре́бля комірча́ста

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Веслува́ння –
1) гребля (веслами);
2) гребной спорт.
Гре́бка –
1) весло;
2) гребля;
3) механические грабли.
Гре́бля – запруда, плотина, гать, дамба.
Гре́бня – гребля.
Гребови́ця –
1) сгребание сена, гребля;
2) время сгребания сена.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

гре́бля, -лі, -лею; гре́блі, -бель

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ном. № 3030. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала. О. 1861. IV. 62.
Гребня́, -ні́, ж. Дѣйствіе гребущаго весломъ, гребля. Така вже з тебе і гребня: сідай краще на правило.
Гребови́ця, -ці, ж.
1) Сгребаніе сѣна, гребля. На гребовицю витало десять дівчат.
2) Время сгребанія сѣна. Чуб. VII. 419. Це було саме в гребовицю.
Дряготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Як біжить хто конем по греблі, то аж дряготить гребля вся. Волч. у. См. Дрягтіти.
Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. І. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Гре́бля, -лі, ж. *Тарасо́ва—. Фашинная гать. Сл. Дарм.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Гребля — веслува́ння, гре́бня.
*Плотина — гре́бля, -лі.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гре́бля = 1. гребови́ця. С. З. 2. гре́бка. — Він сїв на стернї, а ми на гребках. 3. гре́бля. — В кінцї греблї шумлять верби, що я насадила. н. п.
Гать = гре́бля, га́тка, зага́т (Гал. С. З.). — Тиха вода греблю рве. н. пр. — В кінцї греблї шумлять верби, що я насадила. н. п.
Да́мба = гре́бля, га́тка, зага́т. (С. З.). — Тиха вода греблю рве. н. пр.
Запло́та = 1. пліт, поро́н. 2. гре́бля.
Запру́да = 1. зага́чування. 2. гре́бля, га́тка. — Тиха вода греблю рве. н. пр.
Перепру́да = зага́та, гре́бля.
Плоти́на, плоти́нка = гре́бля, гре́белька, зага́та, га́тка. С. З Л. — В кінцї греблі шумлять верби, що я насадила. н. п. — Як бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку. н. к.
При́быль = прибу́ток (С. Жел. Л.), кори́сть (С. З. Л.), зиск (С. З. Л.), пожи́ток (С. З.), бари́ш, набу́ток, наби́ток, по́тяг. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Мінї аби на прожиток до смерти; прибутку мінї байдуже. Кн. — Користї два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Є такі люди, що про користь та набуток їм байдуже. Ос. — Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. н. пр. — Лихий набиток не дійде третїх рук. н. пр. — При́быль (од пчіл, овець, корів) — узя́ток. — Вода́ идётъ на при́быль = вода́ прибува́є.
Промо́й = проми́вина, прі́рва. — На греблї вже промивина є, вода бушує; за ніч уся гребля пійметь ся водою. Кн. — Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. Б. Г.
Прудъ = став, здр. ставо́к, ставо́чок (С. З. Л.), невеличкий, викопаний — са́жавка, са́жалка (С. З. Л.), ко́панка (С. З.), глухий або місце, де був став — стави́ще, стави́дло, стави́сько. — Чия гребля, того й став. н. пр. — Чи малий у яру ставок, зелений на горі садок. К. Ш. — Іде він понад ставком, дивить ся — гуси на березі сидять. н. п. — В гаю у пана був ставок, вода як скло, на днї пісок. Б. Г. — Ой вийду я на горбочок, та гляну я на ставочок: щука риба грає, вона пару має. н. п.

Запропонуйте свій переклад