Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 33 статті
Запропонувати свій переклад для «гуж»
Шукати «гуж» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Гуж – гуж.
Держа́ть, -ся, де́рживать, -ся – держа́ти, -ся, трима́ти, -ся. [Вона́ держи́ть мою́ ру́ку. А він – держи́ться мене́, як сліпи́й повода́таря. Як соба́ка стері́г ха́ту, то його́ й трима́ли].
• Держа́ть себя – держа́ти себе́, пово́дитися, трима́тися. [Люби́ла чепури́тися й держа́ла себе́ ду́же чи́сто. До́вго він навча́в їх, як ма́ють пово́дитися в гости́ні (Крим.). Трима́лася ду́же такто́вно].
• Важно, гордо держа́ть себя – пово́дитися пи́шно, пиша́тися, гонорува́ти, -ся, зго́рда трима́тися, (насмешл.) пиндю́читися. [Так-то вже гонору́є: про́стому чолові́кові і руки́ не пода́сть].
• Держа́ть кого в руках, в своей власти – ма́ти (держа́ти, трима́ти) кого́ в ла́пах, у жме́ні, в кулаці́.
• Держа́ть наготове – держа́ти напогото́ві, насторожи́ти що. [Гайдама́ка стої́ть, насторожи́вши спи́са].
• Держа́ть правее – бра́ти цабе́, право́руч.
• Д. левее – бра́ти цоб (соб), ліво́руч.
• Держа́ть временно – переде́ржувати кого́, що.
• Держа́ть чью сторону – держа́ти (тягти́) ру́ку за ким, стоя́ти за ким, за ко́го.
• Держа́ться вместе – гу́рту (ку́пи) трима́тися, ку́питися.
• Держа́ться за одно – трима́ти з ким, в оди́н гуж тягти́ з ким.
• Держа́ть слово – доде́ржувати сло́ва, бу́ти кріпки́м на сло́во.
• Держа́ться твёрдо, стойко – кріпи́тися. [Кріпи́ться, як ди́ня на моро́зі].
• Держа́ть в памяти – в тя́мці ма́ти.
• Держа́ться своего – не ки́дати(ся) свого́, доде́ржувати свого́.
• Держа́ться на стороже, на чеку – ма́тися на ба́чності, бу́ти сто́рожко з ким.
• Де́ржанный – де́ржаний, три́маний.
Заодно́ –
1) (сообща) заодно́, спі́льно.
• Думать, действовать -но – бу́ти заодно́, односта́йне стоя́ти, спі́льно стоя́ти, (образно) в оди́н гуж тягти́, (шутл.) в одну́ ду́дочку гра́ти. [Ми в цій спра́ві всі заодно́. Тре́ба всім односта́йне стоя́ти, тоді́ й ви́граємо спра́ву. Всі поко́ю щи́ре пра́гнуть, та не в оди́н гуж всі тя́гнуть (Мазепа)];
2) (за один раз) за одни́м хо́дом, за одни́м за́ходом, за одни́м ра́зом, ура́з. [Піду́ в книга́рню, та за одни́м хо́дом (за́ходом) і в бібліоте́ку зайду́. Неха́й уже за одни́м ра́зом і ва́ші сорочки́ поперу́ з свої́ми. Віта́ймо дитя́тко і враз його́ ма́тку (Чуб. III)].
Ля́мка –
1) (ремень чересплечн.) ля́м(к)а, тягло́. [Сюди́ ходи́ли запоро́жці на заробі́тки до ля́ми (Сторож.)].
• Тянуть -кой, идти -кой – лямува́ти, ве́сти́ тя́гом (на тяглі́), тягти́ на тяглі́. [Веду́ть за кодо́ли на тяглі́ гале́ру (Дн. Ч.). Не́від на тяглі́ тя́гнуть до одмі́лу (Черкащ.)].
• Тянуть -ку – тягти́ ля́м(к)у, тягти́ тягло́, (перен.) тягти́ ярмо́, біду́ тягти́. [Доведе́ться до кінця́ ві́ку біду́ тягти́ (М. Гр.). З дня на день тягти́ ярмо́ буде́нної пра́ці (Єфр.)].
• Надевать -ку, запрягать в -ку – залямо́вувати, запряга́ти у ля́м(к)у, лямува́ти кого́. [Запряга́ють у ля́мку, ляму́ють волі́в (Сл. Гр.)].
• На себя надевать -ку, запрягаться в -ку – залямо́вуватися, запряга́тися у ля́м(к)у. [Два чолові́ки залямо́вуються і тя́гнуть не́від до бе́рега (Яворн.)].
• Надел -ку, так тяни – коли взя́вся за гуж, не кажи́, що не дуж (Номис); сиди́ш у ряду́, то й тягни́ біду́ (Приказка).
• Тяни -ку, пока не выкопают ямку – тягни́ ярмо́, до́ки ві́ку; на тім сві́ті спочи́неш;
2) (шлея) шлея́, шле́йка;
3) (ошейник) наши́йник.
Одно́, см. Оди́н.
• Всё к одному́ сведётся – все на одно́ ви́йде.
• Быть за одно́ – за одно́ стоя́ти, в оди́н гуж тягти́.
Потяну́ть –
1) потягти́, поволокти́, (вульг.) поцу́пити кого́, що за що, куди́. [Потягни́ за кіне́ць, то воно́ й розвя́жеться (Ррінч.). А до су́ду за це не потя́гнуть?].
• -нем за одно – бу́демо за одно́ стоя́ти, в оди́н гуж тягти́.
• -ну́ть руку за кем – потягти́ ру́ку за ким и за ко́го, похліби́ти за ким. [За нас ру́ку потя́г (Сим.). Я похліби́в за ним (Черк. п.)];
2) потягти́, посу́нути.
• Птица -ну́ла – пти́ця потягла́, полеті́ла;
3) безл. – потягти́ кого́, закорті́ти кого́ и кому́. [І потягло́ його́ в по́ле неперемо́жною, могу́чою си́лою (Грінч.). Ста́ло їй ну́дно і закорті́ло до кни́жки (Григ.). Йому́ (и його́) закорті́ло додо́му];
4) (на весах) потягти́, зава́жити, затягти́, ви́нести. [А скі́льки цей каву́н (= арбуз) зава́жить? Мабу́ть фу́нтів з деся́ток затя́гне (потя́гне). Візьми́ листо́к тютюну́ з по́ля, да горо́дніх три, дак і не ви́несуть (Борз.)];
5) (затянуться из трубки, понюхать табаку) смикну́ти (лю́льки, таба́ки), смок(т)ну́ти, (сильно) смоктону́ти лю́льки, тютюну́, пакну́ти (з лю́льки). [Сма́чно, мов роме́нського тютюну́ смоктне́ш (Квітка). Смокну́в раз – ні, не ку́риться: зага́сла цига́рка (Звин.). Не встиг і ра́зу пакну́ти. Смоктону́в, аж у голові́ запа́морочилось];
б) (глотнуть) смокт(о)ну́ти. [Ви́пив і калгані́вки, не забу́в смоктону́ти і перчико́вої (Квітка)]; 7 –
9) см. Потя́гивать 1, 4 - 5.
• Потя́нутый – потя́гнений: Срв. Тяну́ть.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БРАТЬ фраз. ста́вити [брать на учёт ставити на о́блік], (забирати) поривати [охота берёт охота пориває];
брать в роботу перемивати кісточки;
брать без бо́я бра́ти го́лими рука́ми;
брать в аре́нду винайма́ти /найма́ти/ у кого;
брать в ежо́вые рукави́цы бра́ти в шо́ри;
брать в жёны кого бра́ти шлюб з ким;
брать в оборо́т бра́ти в сто́си;
брать в плен полони́ти;
брать в своё ве́дение что підпорядко́вувати собі́, бра́ти на се́бе керува́ння чим;
брать в солда́ты бра́ти до ві́йська;
брать за во́рот бра́ти за шкі́рку;
брать за го́рло приступа́ти з ноже́м до го́рла;
брать за жа́бры бра́ти за ба́рки;
брать за живо́е бра́ти за ду́шу;
брать к све́дению, брать в расчёт бра́ти на за́мітку;
брать ле́стью підхо́дити ле́стощами;
брать на заме́тку заното́вувати, запи́сувати, роби́ти нота́тки, бра́ти на за́мітку, оказ. відното́вувати;
брать на испу́г /брать на пу́шку/ бра́ти на Бо́га;
брать на каранда́ш бра́ти на за́мітку, бра́ти на папі́р;
брать на карау́л (зброю) виставля́ти на по́честь;
брать на прока́т випозича́ти у кого;
брать на себя́ бра́ти на свої́ пле́чі, бра́ти на свою́ го́лову;
брать на свою́ отве́тственность фаміл. брати на свою́ го́лову, бра́ти на свої́ ру́ки;
брать на себя́ сме́лость насмі́люватися, зва́жуватися;
брать на учёт ще реєструва́ти, (вексель) дисконтувати;
брать нача́ло зачина́тися;
брать по вы́сшему счёту брати ви́ще;
брать под защи́ту става́ти в оборо́ні;
брать под козырёк віддава́ти честь;
брать приме́р с кого галиц. взорува́тися на кого;
брать себе́ за пра́вило ще кла́сти собі́ пра́вило;
брать сло́во галиц. забира́ти го́лос;
брать уро́ки брати ле́кції, ма́ти репети́тора;
не брать в расчёт не́хтувати що, лиша́ти на бо́ці;
брать под сомне́ние ще сумніва́тися в чому;
бери́, ско́лько душе́ уго́дно бери́, скі́льки душа́ бажа́є;
на́ша берёт на́ша зве́рху;
беру́щий що бере́ тощо, зда́тний взя́ти, зви́клий /ра́ди́й, маста́к/ бра́ти ???, відбо́рець, бра́ха;
берущий верх перемо́жець;
берущий взя́тки хаба́рник, хапу́н, липки́й на ру́ку;
берущий за гло́тку принево́лювач, стил. перероб. приступи́вши з ноже́м до го́рла;
берущий го́лыми рука́ми маста́к бра́ти голі́руч;
берущий за се́рдце серцезвору́шний;
берущий мно́гое на себя́ самоуповнова́жений, з вели́кими амбі́ціями, з вели́кими пла́нами;
берущий на му́шку стил. перероб. наці́лившись на;
берущий на себя́ роль гото́вий взя́ти на себе́ роль;
берущий о́ткуп відку́пник;
берущий под отчёт відбо́рець під звіт;
берущий под сомне́ние что схи́льний сумніва́тися /невпе́внений/ у чому;
берущий своё нача́ло в з поча́тком у;
берущий с ме́ста зда́тний взя́ти з мі́сця;
берущий уро́ки що бере́ ле́кції;
ВЗЯТЬ (від кого /що/) перебра́ти;
взять Бо́га за бо́роду пійма́ти Бо́га за но́ги;
взять верх над кем (у спорі) перева́жити кого;
взять в ежо́вые рукави́цы укр. взя́ти в лабе́ти;
взять в жёны кого пошлю́бити;
взять в кавы́чки залапкува́ти;
взять в обуче́ние (взять для повыше́ния квалифика́ции) взя́ти на нау́ку;
взять в плен, заполони́ти;
взять в толк помісти́ти в голові́, набі́гти тропи́, вхопи́ти тропи́;
взять высо́кую но́ту потягну́ти горо́ю;
взять го́рлом ви́сварити, ви́кричати, взя́ти на го́рло;
взять на букси́р взя́ти на гуж;
взять на карау́л ще відсалютува́ти;
взять на себя́ (місію) ще перебра́ти;
взять на себя́ обяза́тельство зобов’яза́тися;
взять на учёт зареєструва́ти;
взять под опе́ку кого, взять попечи́тельство над кем заопі́куватися ким;
взять ружьё на изгото́вку нагото́вити кріс;
взять свои́ слова́ наза́д галиц. відкли́кати свої́ слова́;
взять себя́ в ру́ки опанува́ти себе́, опанува́тися, взя́ти себе́ в ру́ки;
взять след мисл. вхопи́ти тропи́;
взять сло́во галиц. забра́ти го́лос;
ни дать ни взять о́ко-в-о́ко;
ни дать ни взять что що чим [ни дать ни взять – гора́ гора́ горо́ю], чи́сте тобі́ що;
не взять в толк не скла́сти ра́ди;
чья возьмёт? чий чорт бу́де ста́рший?;
взял? (= получил?) діста́в?;
взял страх у страх уки́нуло /узя́в страх/ кого;
взя́вший ОКРЕМА УВАГА (місто, фортецю) здобу́вець;
ка́пли в рот не взявший стил. перероб. рі́ски в рот не взя́вши;
взявший на карау́л відсалютува́вши;
взявший под карау́л взя́вши під ва́рту;
взявший под козырёк відда́вши честь;
взявший под опе́ку опіку́н, ОКРЕМА УВАГА;
взявший свои́ слова́ наза́д ОКРЕМА УВАГА;
ВЗЯ́ТЫЙ вме́сте взятый /вме́сте взятое, вме́сте взятые/ фраз. ра́зом узя́вши;
взятый в кавы́чки залапко́ваний.
БУКСИ́РОВАТЬ ще бра́ти на букси́р, забут. бра́ти на гуж, тягти́ на букси́рі, тягти́ за собо́ю;
буксирующий що букси́ру́є тощо, тяга́ч, складн. тягач-букси́р [буксирующий ка́тер ка́тер-букси́р];
буксирующийся/буксируемый тя́гнений, буксиро́ваний.
ВРАЗБРО́Д образ. не в оди́н гуж.
ДЕ́ЙСТВОВАТЬ (рішуче) бра́ти бика́ за ро́ги, зневажл. товкти́ся, (про закон) ма́ти си́лу /чи́нність/;
не действовать (про руки) не слу́хати, не слу́хатися;
действовать в ка́честве кого виступа́ти як хто;
действовать вразбро́д не в оди́н гуж тягну́ти;
действовать на не́рвы гра́ти на не́рви, натяга́ти не́рви, нервува́ти кого;
действовать неосмотри́тельно не спита́вши бро́ду, лі́зти в во́ду;
действовать опроме́тчиво руба́ти з плеча́;
действовать по свое́й во́ле чини́ти свою́ во́лю;
действовать реши́тельно образ. бра́ти бика́ за ро́ги, хапа́ти бика́ за ро́ги;
действовать согласо́ванно іти́ в но́гу;
действовать сообща́ тягну́ти в оди́н гуж, взя́тися за ру́ки;
действующий що ді́є тощо, дія́ч, покли́каний /зго́дний, гото́вий/ поді́яти, зви́клий /схи́льний/ ді́яти, прикм. дія́льний, акти́вний, ефекти́вний, чи́нний, дійови́й, робо́чий, /парк авт/ ходови́й, фраз. в робо́ті, в ді́ї, в ру́сі, в ходу́, в си́лі, своє́ю ді́єю [успе́шно действующий у́спі́шний своєю дією], /де/ з по́лем ді́ї у чому, складн. рівноді́йний [равноде́йствующий рівноді́йний], робот-в-дії [действующий ро́бот ро́бот-в-ді́ї];
возбужда́юще /опьяня́юще тощо/ действующий = возбуждающий /пьянящий тощо/;
постоя́нно /безупре́чно, осторо́жно, реши́тельно тощо/ действующий пості́йний /бездога́нний, обере́жний, рішу́чий тощо/;
действующий аэродро́м акти́вне /робо́че/ лето́вище;
действующий вразбро́д хаоти́чної ді́ї;
действующий вулка́н живи́й вулка́н;
действующий на не́рвы галиц. разли́вий див. ще нервирующий;
действующий наверняка́ стил. перероб. ді́ючи безхи́бно;
действующий откры́то з відкри́тим забра́лом, не хова́ючи на́мірів;
действующий поря́док суча́сний поря́док;
действующий ука́з чи́нний ука́з;
действующий фа́ктор чи́нник;
действующий че́рез го́лову зви́клий ді́яти че́рез го́лову;
действующая а́рмия польова́ а́рмія;
действующая моде́ль робо́ча моде́ль;
действующие ли́ца дійові́ осо́би, забут. лицеді́ї;
ме́дленно действующий яд отру́та пові́льної ді́ї;
ЗАДЕ́ЙСТВОВАТЬ заді́яти, фраз. урухо́мити;
ПОДЕ́ЙСТВОВАТЬ ще ма́ти вплив.
ДЕРЖА́ТЬСЯ (правил) ще додержува́ти, (на людях) ве́стися /док. пове́сти́тися, фраз. стоя́ти [на ком свет держится на ко́му світ стої́ть];
держаться вме́сте трима́тися вку́пі, трима́тися ку́пи;
держаться в секре́те не розголо́шуватися;
держаться в цене́ не спада́ти з ціни́;
держаться выжида́тельно вичі́кувати;
держаться друг дру́га = держаться вместе;
держаться заодно́ с в оди́н гуж тягти́ з;
держаться на́гло ма́ло в о́чі не плюва́ти;
держаться на пове́рхности бу́ти на плаву́, не потопа́ти;
держаться на почти́тельном расстоя́нии не наближа́тися забли́зько;
держаться своего́ /держаться свои́х взгля́дов/ стоя́ти на своє́му;
то́лько держи́сь! (так швидко) аж гай шуми́ть!, (такий якісний) стил. відповідн. куди́ твоє́ ді́ло!;
(так) что то́лько держи́сь що аж ну, (так, що аж);
держа́щийся що /мн. хто/ трима́ється тощо, утри́муваний /дотримуваний/, рідко три́маний, фраз. розмі́щений, образ. в за́горо́ді /в конте́йнері, в ха́ті тощо/, прикм. ві́рний чому;
держащийся в тени́ за́вжди в тіні́;
держащийся зуба́ми за стил. перероб. вхопи́вшися зуба́ми за;
держащийся компа́нии арті́льний, компані́йський;
держащийся на ни́точке зави́слий на волоску́;
держащийся на расстоя́нии за́вжди на ві́ддалі;
держащийся на́гло наха́бний, зухва́лий, ім. дзиндзі́верзух;
держащийся своего ві́рний собі́;
держащийся свои́х взгля́дов ві́рний свої́м по́глядам;
держащийся пра́вил (держащийся стро́гих пра́вил) ві́рний (тверди́м) пра́вилам;
скро́мно держащийся скро́мний у пове́ді́нці;
держащийся уве́ренно впе́внений;
е́ле держащийся на нога́х ле́две несучи́ но́ги;
держа́вшийся ОКРЕМА УВАГА
ДРУ́ЖНО, образ. в оди́н го́лос /в оди́н гуж/, в одну́ ду́шу /в одну́ шку́ру/.
СЛА́ЖЕННО фраз. в оди́н гуж.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Гуж – гуж, -жа́.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Держать, -ся – тримати, -ся; держати, -ся. Держать себя – поводитися; триматися. Держать экзамен – складати іспит. Держать наготове – тримати, держати напоготові. Временно держать у себя – передержувати кого, що. Держать пари – закладатися; битися об заклад іти, заходити в заклад. Держаться вместе – гурту, купи триматися; купитися. Держаться за одно – тримати за ким; в один гуж тягти з ким. Держаться стойко, твердо – міцно триматися, кріпитися. Держаться на стороже – матися на бачності; бути сторожко з ким. Держаться своего – додержувати свого; не видати, -ся свого. Держать слово – см. Слово. Держать в ежовых рукавицах – в тісних руках держати.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Гуж
• Взялся за гуж — не говори, что не дюж – (як, коли) узявся за гуж — не кажи, що не дуж. Пр. Не дуж — не берись за гуж. Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Засунув шию в ярмо, то й вези (то й тягни, то треба й везти, то треба й тягти). Пр. Бачили очі, що купували, — їжте, хоч повилазьте. Пр. Пішов на бій — міцно стій. Пр.
Взяться
• Взялся за гуж — не говори, что не дюж – коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж. Пр. Не дуж — не берись за гуж. Пр. Засунув шию в ярмо, то й вези (то й тягни, то треба й везти, то треба й тягти). Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Бачили очі, що купували — їжте, хоч повилазьте. Пр.
• Взяться делать, сделать что – узятися до чого, робити, зробити що; узятися (вхопитися) робити, зробити що; заходитися робити, зробити що, коло чого; піднятися до чого, робити, зробити що. [Гарної осінньої днини взялися молодиці до конопель… Дніпрова Чайка.]
• Взяться за кого – узятися до кого, за кого; заходитися коло кого. [А що, коли б не тільки збиратися, — сказав я, — та не тільки журнали читати, а підпалити дідича для початку, а тоді вже й коло Косована заходиться. Муратов.]
• Взяться за руки – взятися (побратися, забратися, позабиратися) за руки; зачепити руки (рука з рукою, руки з руками); зчепитися (позчіплюватися) руками. [Побравшися за руки, дівчата перебігли вулицю. Христенко.]
• Взяться за ум – за розум (до розуму) узятися; прийти у розум (до розуму); схаменутися (отямитися).
• Взяться за что (за работу, за дело…) – узятися до чого (чого, зрідка за що); заходитися коло чого; стати до чого. [Після війни ми скинули шинелі, Взялися знов до мирних наших справ. Нехода.]
• Взяться энергично, настойчиво, поспешно за что-либо – завзятися що робити; прихопитися (прихватитися, ухопитися) до чого, робити що. [Шпарко прихопилась прясти… Лебединець, перекл. з Реймонта.]
• [Давайте] возьмёмся за дело, делать что – візьмімося до діла (до роботи, до праці), робити що; нум(о) до праці (до роботи, до діла), робити що; ставаймо до праці (до роботи, до діла), робити що. [Ой нене сум! Нум плакать, нум! Українка. Нум гуртом співать! Глібов.]
• [Давайте] возьмёмся за что – візьмімося до чого, за що; нум(о) до чого, за що. [Гей нум, братці, одностайно Візьмімось до зброї. Н. п.]
• Круто взяться за кого, за что – добре (прикро) заходитися коло кого, коло чого; (образн.) з короткими гужами взятися до кого, до чого; з короткими гужами заходитися коло кого, коло чого.
• Откуда вы (они…) взялись? – звідки (звідкіля, звідкіль, де) [це] ви (вони…) узялися (вискіпалися)?
• Откуда ни возьмись – де [не] взявся(-лась, -лось); аж ось і; коли це; звідкись (не знати звідки, казна-звідки) узявся. [Подув, де не взявся, вітерець холодком… Васильченко.]
• Откуда ни возьмётся – де [не] візьметься (вирветься, вискіпається).
Держаться
• В чём душа [только] держится; чуть душа держится (разг.) – тільки душа в тілі; (фам.) тільки живий та теплий.
• Держаться вместе – гурту (купи, громади) триматися (держатися); триматися (держатися) разом (укупі).
• Держаться в стороне – триматися осторонь; бути осторонь.
• Держаться до последнего – триматися (битися) до упаду (до кінця, до скону).
• Держаться друг за друга – триматися (держатися) один одного (один за одного, за другого).
• Держаться заодно – тримати з ким; в один гуж тягти з ким.
• Держаться золотой середины – триматися (держатися) золотої середини. Добре все по мірі. Пр. Не крути, бо перекрутиш. Пр. Гляди та й не проглядись, купуй та й не прокупись. Пр. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Пр.]
• Держаться зубами за что (перен.) – триматися (держатися) зубами чого, за що.
• Держаться настороже, начеку – бути насторожі (напоготові); бути обережним; (іноді) бути сторожко з ким.
• Держаться особняком – триматися окремо (осібно, самотньо, відлюдно); уникати людей (товариства).
• Держаться правила – дотримувати(ся) правила.
• Держаться своего – триматися свого; свого не кидати(ся).
• Держаться скромно – поводитися скромно.
• Держаться твёрдо, стойко – триматися твердо, непохитно, стійко; (іноді) кріпитися.
Заодно
• Действовать заодно – діяти спільно (разом, одностайно, у згоді); (іноді) спільно стояти; (образн.) в один гуж тягти; (жарт.) в одну дуд(оч)ку грати.
• Купил заодно и краски – купив заразом (за одним разом, за одним заходом) і фарби.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Гуж, -жа́ – гуж. 3 коро́ткими гужа́ми – вплотную, к самому горлу, круто (взяться, пристать).
Уж, р. ужа́ – 1) уж (змея);
2) гуж (ремень);
3) кривая линия в орнаменте.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Взялся за гуж - не говори, что не дюж. Див. Назвался груздем - полезай в кузов. С волками жить, по-волчьи выть. —
1. Коли взявсь за гуж, не кажи, що не дуж.
2. Не дуж - не берись за гуж.
Назвался груздем - полезай в кузов. Див. Взялся за гуж - не говори, что не дюж. С волками жить - по-волчьи выть. —
1. Обізвався грибом - лізь у кіш.
2. Знала, нащо грала.
3. Знала кобила, нащо віз била (щоб новий був).
4. Знав кінь, нащо оглоблі бив.
5. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Свой глаз - алмаз. Див. Своя рубашка ближе к телу.С волками жить, по-волчьи выть. Див. Назвался груздем, полезай в кузов. Взялся за гуж, не говори, что не дюж. С кем поведешься, того и на берешься. —
1. Між попами піп, між дяками дяк, між вовками вий по-вовчи, між свинями хрюкай по-свинячи.
2. Убрався між ворони, і крякай, як вони.
3. Не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш.
4. Куди віє вітер, туди й гілля (люди) гнуться.
5. Хто з псами лягає, той з блохами встає.
6. Тим бочка смердить, чим налита.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Вуж, -жа́, м.
1) Змѣя ужъ.
2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. І. 35.
Гуж, -жа́, м.
1) Гужъ. Ремень для прикрѣпленія оглобли къ хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439.
У́ж, ужа́, м.
1) = Вуж 1. Приткнув, як ужа вилами. Ном. № 6787.
2) = Гуж. Ном. № 12000 (одм.).
3) Орнаментъ на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. КС. 1891. VI. 379. Ум. У́жик. Чуб. І. 312.
Узя́тися, візьму́ся, -мешся, гл.
1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. Узя́тися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узявшись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565.
2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20.
3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Нп. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15.
4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269.
6) — чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум’ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялась. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. Все так вогне́м і взяло́сь. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152.
7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп’ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у.
8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35.
9) Моро́зи взяли́ся, зи́мно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Гуж, -жа́, м. *2) Уж (зоолог.).

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

Гуж — гуж, -жу.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Гужъ = гуж. Товстий ремінь або верівка і зроблена з них каблучка або петля, а коли се зроблено з лози або хмизу — каблу́чка. — Як узяв ся за гуж, не кажи, що недуж. — Гужо́мъ = а) на ху́рах, на воза́х, б) гуже́м, ва́лкою.
Алка́ть = 1. голодува́ти. 2. жада́ти, пра́гнути. С. З. — А я тебе так жадаю, чрез віконце виглядаю. н. п. — Всї покою щиро прагнуть, а не в один гуж всї тягнуть. (З вірші Мазепи.)
Жа́ждать = жада́ти, пра́гнути. — Це той убогий, що мало має, а той, що багато жадає. н. пр. — Всї покою щиро прагнуть, а не в один гуж всї тягнуть. Мазепа. — Прагнущого напоїти. Б. Н.

Запропонуйте свій переклад