Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 50 статей
Запропонувати свій переклад для «даже»
Шукати «даже» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Да́же – на́віть, аж, (диал.) аже́нь.
• Ни да́же – ані на́віть.
• А если да́же – а коли́ на́віть, а хоч-би́.
Вот – от, он, ось, ото́, оце́, ож. [От тобі́ й гро́ші. Та он вони́. Ото́ (оце́) ди́во! Ож піди́ та подиви́сь].
• Вот же – ото́-ж.
• А вот же! – ба! [А не зро́биш цього́? Ба зроблю́!] Да вот, да вот же (= да даже) – ба. [Ба на́віть і тепе́р почува́ю таки́й са́ме біль. Хоч він собі́ і сиро́та, та ба і отці́вський син не бу́де таки́й (Квітка)].
• Вот что – ось що.
• Как вот, как вот уже – аж, аж ось, аж от. [Лечу́, дивлю́ся, аж світа́є (Шевч.). Аж ось настає́ го́лод].
• А вот же – так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам].
• Вот уж – аж ось. [Аж ось коли́. Аж ось куди́].
• Вот так – ото́. [Ото́ рота́та! – на все село́].
• Вот ещё! ну вот ещё! – ото́! ат! ет! [Про́ти но́чи не помина́й його́. – Ат! ви́гадки! Ото – чи не вважа́тиму, що там пле́ще яки́йсь бла́зень-дітва́к (Крим.). Ет, ще ви́гадав ї́хати: і пі́шки ді́йдемо].
• Вот как! – овва́! ось як! он як! [Овва́! чи не бага́то бере́ш на се́бе? Он як на́ші пішли́ вго́ру!].
• Вот и всё – та і вже, та й по всьо́му. [Не хо́чу цього́ роби́ти, та і вже].
• Вот то-то и есть – а то-ж-то, ото́ж-то й воно́. [Ми не то́ю доро́гою пої́хали. – А то-ж-то, що не тою].
• Вот как будто – от-би то. [От-би то й поле́гшало тро́хи вчо́ра, а сього́дні знов гі́рше].
• Вот потому, поэтому – ото́-ж, тим-то.
• Вот-вот – ось-ось, от-от, зато́го, да́лі-да́лі, туй-туй, туж-туж, як-не, не ви́дко як, ті́льки не ви́дно. [Пи́ка гладка́, як не лу́сне. Шви́дче з обі́дом, бо ба́тько не ви́дно як приї́дуть].
• Вот именно – ато́ж.
• Вот и всё – та й го́ді, та й квит.
• Вот где, вот здесь – о́нде, о́сьде, о́сьденьки, о́сьдечки, аж о́нде, аж о́сьде, оту́т, оту́теньки, оту́течки.
• Вот-там – ота́м, онта́м, о(н)та́меньки, о(н)та́мечки.
• Вот-сюда – осюди́.
• Вот-куда – о́нкуди.
• Вот-туда – отуди́.
• Вот-теперь – отепе́р, отепе́реньки.
• Вот-когда – аж ось [от] коли́.
• Вот-тогда́ – отоді́.
• Вот каким, вот таким образом, вот так то – ось-як, ось-так, отта́к, та́кеньки, ота́кеньки, ота́кечки, та́к-таки.
• Вот како́й – оттаки́й, отаки́й.
• Вот этот – отце́й, оце́й.
• Вот это – оце́, (отсе́), осе́, ото́, ото́ж. [Ото́-ж та́я дівчино́нька].
• Вот тот – отто́й, ото́й, то́й-то. Вот те и на! вот так история! – от тобі́ й ма́єш! От так шту́ка! Оттака́ лови́сь!
Высле́живать, вы́следить – сочи́ти, присочи́ти, ви́сочити кого́, вислі́джувати, ви́слідити кого́, слідкува́ти за ким, ви́слідкувати кого́, сте́жити, ви́стежити кого́, ви́тропити (сов.), достерега́ти, достерегти́ кого́, пильнува́ти, допильнува́ти кого́, пантрува́ти, ви́пантрувати кого́.
• Вы́следил бы даже в земле спрятанное – ви́нюхав-би зе́мне се́рце.
Ли́шнее, сщ. – зайвина́, ли́шка, зали́шок (-шку), за́йве (-ого), зали́шнє (-нього); срв. Изли́шек, Избы́ток. [Ма́рко відлічи́в собі́ скі́льки припада́ло й одісла́в зайвину́ наза́д (Грінч.). Діжда́лась м’яси́ва, ли́шку з’ї́ла, її́ зава́дило (Основа)].
• Он имеет всё необходимое и даже -нее – у йо́го все потрі́бне є і на́віть за́йве (зайвина́, зали́шнє).
• Конфисковать, отобрать -нее – конфіскува́ти (відібра́ти) ли́шки (зайвину́).
• Это уже -нее – це вже на́дто (над мі́ру, за́йве, зайвина́).
• -нее хватить (выпить) – перебра́ти мі́ру, хильну́ти через край.
• С -ним – з ли́шкою, з зали́шком, з верхо́м, з чимсь, з га́ком. [Вже со́рок з ли́шкою мина́є, як ми бра́лись (Кониськ.). Сот зо́ три з зали́шком (Квітка). Со́рок ро́ків з верхо́м (Павлик). За со́рок з чимсь літ (Кониськ.)].
• Без -него – без ли́шку, як раз. [Щоб додо́му дої́хати, то тре́ба без ли́шку де́в’ять карбо́ванців (Крим.)].
• Без -него (торг.: без запроса) – без запра́ви.
Нагрыза́ть, нагры́зть –
1) нагриза́ти, нагри́зти, (нащёлкивать) налу́зувати, налуза́ти, налу́щувати, налу́щити, налу́скувати, налу́скати, (о мног.) понагриза́ти, поналу́зувати, поналу́щувати, поналу́скувати чого́. [От мишва́, скі́льки понагриза́ла! (Харківщ.)].
• -зи мне орехов – налуза́й (налу́щ, налу́скай) мені́ горі́хів.
• Белка много шелухи -зла – бі́лка бага́то лушпи́ння налу́щила;
2) (надгрызать) надгриза́ти, надгри́зти, (о мног.) понадгриза́ти що.
Нагры́зенный –
1) нагри́зений, налу́заний, налу́щений, налу́сканий, понагри́заний и т. п.;
2) надгри́зений, понадгри́заний.
-ться –
1) нагриза́тися, нагри́зтися, понагриза́тися; бу́ти нагри́заним, нагри́зеним, понагри́заним и т. п. У них -ется столько шелухи, что и проходу нет – вони́ тако́го бага́то налу́зують насі́ння, що й пройти́ ні́як;
2) (вдоволь, сов.) –
а) (грызя) нагри́зтися, попогри́зти (досхочу́), (о мног.) понагриза́тися; налуза́тися, налу́щитися, налу́скатися, пополуза́ти (досхочу́) и т. п. -зся так, что даже зубам больно – налуза́вся, аж зу́би боля́ть (аж ще́лепи зво́дить);
б) (грызясь) нагри́зтися, назаїда́тися, наги́ркатися, попогри́зтися (досхочу́) и т. п., (только о человеке) насвари́тися. [Цілі́сінький день гризу́ться, а все не нагризу́ться (Полт.)].
Необходи́мый –
1) коне́чний, доконе́чний, (нужный) потрі́бний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. потрі́бен), (непременный) невід[од]мі́нний, (неизбежный) немину́чий, (в филос. яз.) необхі́дний. [Коне́чна (неодмі́нна) умо́ва у́спіху – витрива́лість (Київ). Мені́ само́му ця кни́жка потрі́бна (Харк.). Робо́чий час, потрі́бний для підде́ржання існува́ння само́го робітника́, Маркс зве потрі́бним робо́чим ча́сом (Екон. Наука). Немину́чі на́слідки (Харк.). Те са́ме каза́в і Кулі́ш, дово́дячи мора́льно-необхі́дну потре́бу (Грінч.). Це була́ немину́ча річ у найкра́щому із світі́в, необхі́дний його́ інгредіє́нт (Кандід)].
• Крайне -мый – ко́нче (доко́нче, немину́че, невідмі́нно, тя́жко) потрі́бний.
• Самый -мый – найконе́чніший, найпотрі́бніший, як-найконе́чніший, як-найпотрі́бніший.
• -мое зло – немину́че ли́хо.
• -мая оборона – коне́чна оборо́на, потрі́бний за́хист (-ту).
• Ваше присутствие -мо – ва́ша прису́тність коне́чна (невідмі́нна).
• Кислород -ди́м для человека – ки́сень ко́нче потрі́бний (потрі́бен) люди́ні.
• Не только нужный, но даже -мый расход – не ті́льки потрі́бна, а на́віть коне́чна ви́тра́та.
• Я считаю -мым – а вважа́ю за потрі́бне (за коне́чне, за ко́нче потрі́бне);
2) необходи́мий, немину́ч[щ]ий, необійде́нний. [Як пі́дуть дощі́, так грязь бу́де необходи́ма (Борзенщ.)].
• Мель эта -ма – ця мілина́ немину́ча (необійде́нна), ціє́ї мілини́ нія́к не мину́ти (не мо́жна мину́ти).
Ни –
1) союз –
а) ні, (экспрессивнее) ані. [Круго́м ні били́ни! (Шевч.). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л. Укр.). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (Н.-Лев.)].
• У него ни копейки денег – у йо́го ні ше́ляга (гро́шей), (шутл.) у йо́го ані копія́.
• Ни даже – ні (ані) на́віть. [А що він за це оде́ржував? – Ні на́віть нале́жної поша́ни (Кінець Неволі)].
• Ни души – ні ду́ха (живо́го), ні (живо́ї) душі́, ні люди́ни. [Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л. Укр.). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М. Рильськ.). Нігде́ ні живо́ї душі́ (Н.-Лев.). Ні люди́ни круго́м (Остр. Скарбів)].
• На улице ни души – на ву́лиці (а)ні душі́ ((а)ні ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фам.) ані ля́лечки).
• Ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́).
• Ни капли, см. Ка́пля 2.
• Ни крошки, см. I. Кро́шка 1.
• Ни малейшей надежды и т. п. – (ані) найме́ншої наді́ї и т. п.; срв. Мале́йший.
• Ни с места, см. Ме́сто 1.
• Ни слова –
а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) (а)ні па́ри з уст. [Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л. Укр.). Вона́-ж ні па́ри з уст – і гля́нула знена́цька (М. Рильськ.)].
• Не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в. [Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Шевч.)];
б) (молчать!) ні сло́ва!; см. ещё Нигугу́.
• Не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва.
• Ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь.
• Ни гугу, см. Нигугу́.
• Ни в жизнь, (народн.) ни в жисть, см. Ничто́ (Ни за что).
• Ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти.
• Ни один не – жа́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жа́ден) не, (значительно реже) жо́дний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. жо́ден) не и (очень редко) ні жа́[о́]дний (ні жа́[о́]ден) не, ні оди́н не; (никто) ніхто́ не; срв. (ниже) Ни единый и см. Оди́н. [Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпр. Ч.). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Грінч.). (Ві́тер) жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П. Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ніко́ли ні жо́дної душі́ не обі́див (ЗОЮР I). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л. Укр.). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л. Укр.)].
• Ни один этого не говорит – ніхто́ (жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же.
• У него много книг, но он не прочёл ни одной – в йо́го (він ма́є) бага́то книжо́к, але́ (та) він не прочита́в жа́дної (ні о́дної, і о́дної).
• Ни единый – жа́дний, жадні́сінький, ні одні́сінький, (шутл. или торж., напыщ.) ніже́ єди́ний. [Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Шевч.)].
• Ни на кого, ни на ком, ни с кем и т. п., см. Никто́.
• Ни на что, ни на чём, ни с чем и т. п., см. Ничто́.
• Ни за что (на свете), см. Ничто́.
• Ни к чему, нрч., см. Никчему́.
• Ни – ни (при перечислении) – ні – ні, ні – ані, ані – ні, ані – ані, ні (ані) – (а) ніже́. [Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Шевч.). Ні ру́ху, ні люде́й (М. Рильськ.). Ні бо́га, ні чо́рта (П. Тичина). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л. Укр.). Ні на землі́, ні в пе́клі, ні в раю́ він (Да́нте) не забу́в своє́ї Беатрі́че (Л. Укр.). Він не забу́в його́ (со́нце) ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л. Укр.). Ані би́тись, ні втекти́ (Рудан.). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М. Рильськ.). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М. Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости (цих) тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Грінч.). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Шевч.)].
• Ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий.
• Ни он, ни никто – ні він і ніхто́.
• Ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́.
• Ни да, ни нет, см. Нет 2.
• Ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так.
• Ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні о(н)та́к; ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки).
• Ни тот, ни другой – ні той, ні той.
• Ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти.
• Ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́.
• Ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто. [У жупа́ні – круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Шевч.)].
• Ни кожи, ни рожи, см. Ко́жа 1.
• Ни из короба, ни в короб, см. Ко́роб 1.
• Ни рыба, ни мясо, см. Мя́со.
• Ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло, (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) не до ре́чи, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́.
• Ни то, ни сё – ні те, ні се; ні сяко́ї, ні тако́ї; (шутл.) ні те́є, ні оне́є. [Ви така́ ось, – ні те, ні се (Влизько)].
• Ни с того, ни с сего – ні з то́го, ні з сьо́го; ні сі́ло, ні впа́ло; з до́брого ди́ва. [Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М. Хвильов.). А він – ні сі́ло, ні впа́ло – причепи́вся до ме́не (Грінч.). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так – ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Грінч.)].
• Ни за что, ни про что – ні за́ що, ні про́ що; дарма́, ду́рно;
б) (перед сказ. в уступит. предлож.) (изредка) не, (обычно конструкции с) хоч.
• Где ни – хоч де, хоч-би де́, хоч де́-б, (изредка) де не. [І де вже я не ходи́в, де вже не моли́вся, але́, ви́дно, жа́ден бог не змилосерди́вся (Рудан.)].
• Где бы ни – хоч би де́, хоч де́-б, (изредка) де-б не.
• Где бы вы ни были, я вас найду – хоч-би де́ ви були́, я вас знайду́.
• Где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься.
• Как ни, как бы ни, как ни попало, см. Как 4. Как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний.
• Как вы ни остерегайтесь – хоч-би я́к ви стерегли́ся (берегли́ся).
• Уж как ни, как бы ни (было), а…, см. Как 2.
• Как бы то ни было – хоч-би (там) я́к, хоч-би (там) що́, бу́дь-як-бу́дь, бу́дь-що-бу́дь. [Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (Франко)].
• Какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не.
• Какой бы ни, какой бы то ни было, см. Како́й 2.
• Без какого и т. п. бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого и т. п. [На́ша боротьба́ про́ти націоналі́зму му́сить бу́ти безумо́вна і без нія́ких застере́жень (М. Скрипн.)].
• Какой ни есть – аби́-яки́й, бу́дь-яки́й, (диал. бу́длі-який), яки́й припаде́, яки́й тра́питься, (раскакой) пере́який.
• Когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не. [Хоч коли́ приї́ду, до те́бе, тебе́ вдо́ма нема́ (Київ). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова)].
• Когда бы ни, см. Когда́ 3.
• Когда бы то ни было – аби́-коли́, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься.
• Который бы ни было, см. Кото́рый-нибу́дь.
• Кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не.
• С кем ни говорил, к кому ни обращался, все отвечали мне одно и то же – з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся), всі відповіда́ли мені́ те са́ме.
• Кто бы ни, кто бы то ни было, см. Кто 3.
• Куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б и т. п., (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не. [Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ – про те́бе (Крим.). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л. Укр.)].
• Куда ни пойду, где ни бываю, я встречаю этого человека – хоч-би куди́ пішо́в, хоч-би де́ був, я зустріча́ю цю люди́ну.
• Куда бы ни, куда бы то ни было, куда ни есть, куда ни кинься, куда ни шло, см. Куда́ 3.
• Сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не. [Скі́льки літ не пройде́, – під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М. Рильськ.)].
• Сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не. [Скі́льки-б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л. Укр.)].
• Сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься.
• Что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не.
• Что ни сделает, всё неудачно – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в), усе́ невда́ло.
• Кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в.
• Что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в) или чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
• Что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не. [Спра́вжніх чуд не бува́є, хоч-би що́ там ви говори́ли (Велз)].
• Что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься.
• Во что бы то ни стало – хоч-би (там) що́, хоч-би що́ там було́, хоч що-бу́дь, бу́дь-що-бу́дь. [По́льський уря́д ухвали́в хоч що-бу́дь поверну́тися «лице́м до мо́ря» (Пр. Правда)].
• Что ни на есть лучший – як-найкра́щий, що-найкра́щий, як-найлі́пший, що-найлі́пший;
2) нрч. – ні, (зап., нелитер.) нє; срв. Нет 2.
• Ни-ни – ні-ні́, аніні́, аніже́. [Ті́льки щоб свої́ зна́ли: щоб нача́льство ні-ні́ (Ледянко). Не руш! аніні́! (Липовеч.). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» – «Нічо́го, аніні́!» (М. Рильськ.). Сиди́ ти́хо! аніже́! (Липовеч.)].
Ниже́, союз (стар.) – ніже́, аніже́, (а)ні, (ни даже) ні (ані) на́віть; срв. Ни 1.
Пря́мо –
1) (некриво) пря́мо, про́сто, пра́во, (напрямик) прямце́м, навпряме́ць, навпросте́ць, навпрямки́, навпрошки́, упро́ст; см. Прямико́м (под Прями́к). [Пря́мо неси́ до моє́ї ха́ти (Рудч.). Простягла́сь (у́лиця) куди́сь без кра́ю про́сто-про́сто, мов стріла́ (Франко). Пока́зують хре́стики вся́кі, що про́сто стоя́ть або на́вскіс (Н.-Лев.). Не бі́йтесь, ляга́йте про́сто – усю́ди сі́но і м’я́гко (М. Вовч.). Іде́ па́ні та про́сто до їх у двір (Рудч.). Вона́ осміхну́лась і гля́нула Карпо́ві про́сто в ві́чі (Неч.-Лев.). Ми не лука́вили з тобо́ю, ми про́сто йшли, у нас нема́ зерна́ непра́вди за собо́ю (Шевч.). Пра́во стої́ть (Черк. п.). Сів на коня́ та й пої́хав прямце́м до старо́го (Мова). Як ско́чить на но́ги та впрост до короля́ (Гр.)].
• Отсюда -мо до города будет не более пяти вёрст – зві́дси навпросте́ць (навпрямки́, пря́мо) до мі́ста бу́де не бі́льше, як п’ять версто́в.
• Кто -мо ездит, дома не ночует – хто просту́є, той до́ма не ночу́є (Номис).
• Итти -мо – прямува́ти, простува́ти и іти́ про́сто, навпрямки́ и т. д. Совсем -мо – прямі́сінько, прості́сінько; см. Прямё́хонько;
2) -мо чего (против) – про́сто, про́ти чо́го, ко́го; см. Напро́тив, Про́тив. [Ха́та його́ стої́ть про́сто це́ркви (Борз. п.)];
3) (откровенно, без обиняков) про́сто, пря́мо навпряме́ць (напряме́ць), навпрямки́, прямце́м, навпросте́ць; см. Прямико́м (под Прями́к). [Кажи́ мені́ навпряме́ць (Мова). Ля́дські писа́телі прямце́м каза́ли, що Низо́вці живу́ть на тата́рській землі́ (Куліш). Він про́сто ви́казав йому́ всю пра́вду (Сл. Ум.)].
• Говорить -мо – каза́ти (говори́ти) про́сто, навпряме́ць, навпрямки́, (образно) говори́ти про́сто, з мо́ста;
4) (непосредственно) про́сто, пря́мо, безпосере́дньо. [Зінько́-ж не схоті́в іти́ до те́стя, а прийшо́в про́сто сюди́ (Грінч.). Прийшо́в я до вас про́сто з до́му].
• Это вытекает -мо из дела – це виплива́є безпосере́дньо із спра́ви.
• Я еду -мо в Париж – я ї́ду про́сто до Пари́жу.
• Окна выходят -мо в сад – ві́кна вихо́дять (ди́вляться) про́сто в сад.
• Пить -мо из ведра, бутылки – пи́ти про́сто з відра́, з пля́шки;
5) (впрямь) спра́вді, ді́йсно, (даже) аж. [Аж мо́торошно (прямо страшно) за них ро́биться (Єфр.)].
• Он -мо честный человек – він (з йо́го) спра́вді че́сна люди́на.
• Я -мо с ума схожу – я про́сто божево́лію.
• -мо беда с ним – чи́сте ли́хо (чи́ста біда́) з ним.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ни –
1) (част.) ні, (усилит.) ані, (устар.) ніже;
2) (союз) ні;
3) (отделяемая часть местоимения) ні:
• без какого бы то ни было – без бу́дь-яко́го, без нія́кого;
• во что бы то ни стало – будь-що-будь, хоч би [там] що; хоч би що (там) було; хай там що; щоб тут що; хоч що-бу́дь; (иногда) на чім би то не стало; чого б то не коштувало, (любой ценой) за всяку (будь-яку) ціну; кров з носа;
• где бы ни… – хоч би де (хоч де б); (изредка) де б не…;
• где бы то ни было, где ни есть – аби́-де, бу́дь-де, (диал. бу́длі-де), де припаде́, де тра́питься;
• где ни… – хоч де, хоч би де (хоч де б); (изредка) де не…;
• как бы то ни было – хоч би [там] як; хоч би [там] що; будь-як-будь; будь-що-будь;
• как вы ни старайтесь – хоч-би я́к ви старались;
• как ни есть – хоч би там як;
• какой ни – хоч яки́й, хоч-би яки́й, хоча́-б яки́й, (изредка) яки́й не;
• какой ни [на] есть – будь-який (абиякий), (диал. бу́длі-який); яки́й припаде́, яки́й тра́питься; хоч і який; який завгодно, перший-ліпший; хоч би там який, який не є; (раскакой) пере́який;
• как он ни умён, как он ни был умён – хоч яки́й він розу́мний, хоч яки́й він був розу́мний;
• когда бы то ни было – аби́коли, бу́дь-коли, (диал. бу́длі-коли), коли́ припаде́, коли́ тра́питься;
• когда ни – хоч коли́, хоч-би коли́, хоч коли́-б, (изредка) коли́ не;
кто бы ни…; что бы ни… – будь-хто (хоч хто, хто б не)…; будь-що (хоч що, що б не)…;
• кто ни – хоч хто́, хоч-би хто́, хоч хто́-б, (изредка) хто-б не;
• кто что ни говори – хоч-би хто́ що каза́в;
• куда (как) ни кинь — всё клин – куди кинь — усе клин (Пр.); куди кинь, то все клин (а все наверх дірою) (Пр.); як не мостися, а все мулько (Пр.); сюди гаряче, і туди боляче (Пр.); сюди кинь, туди кинь, то все голим на п’яти (Пр.);
• куда ни – хоч куди́, хоч де́, хоч-би куди́, хоч-би де́, хоч куди́-б, (изредка) куди́ не, де не; (каким путём) хоч кудо́ю, хоч куди́; хоч-би кудо́ю, хоч-би куди́, (изредка) кудо́ю не, куди́ не;
• куда ни пойду… – хоч-би куди́ пішо́в…;
• на небе ни облачка – на небі ані хмаринки;
• ни даже – ні (ані) на́віть;
• ни души – ні [живо́ї] душі́, ні ду́ха [живо́го], ні люди́ни;
• ни копейки денег – ні копійки, ні ше́ляга (гро́шей), (шутл., давн.) ані копія́;
• на улице ни души – на ву́лиці ані (ні) душі́ (ані (ні) ду́ха живо́го, нікогі́сінько, (фамил.) ані ля́лечки);
• не говоря ни слова – не мо́влячи й сло́ва;
• не произнёс ни слова – ні (і) сло́ва не промо́вив (не ви́мовив), і па́ри з уст не пусти́в;
• ни боже мой! – далебі́, ні! бігме́, ні!, (и думать нечего) і га́дки (ду́мки) (тако́ї) не ма́й, і ду́мати не гада́й, і ду́мку поки́нь;
• ни в зуб не знать – нічогі́сінько (ні бе, ні ме) не зна́ти;
• ни в какую – хоч ріж (кого), ані руш [не хоче], нізащо;
• ни во что не ставить кого, что – ні за що мати (за ніщо мати) кого, що; не поважа́ти, не шанува́ти кого́; (иногда образн. разг.) мати кого за устілку;
• ни в чём, ни на чё́м, ни во что́, ни на что́ – ні в чо́му (чі́м), (реже) в нічо́му, ні на чо́му (чі́м), (реже) на нічо́му, ні в що́, ні на що́;
• ни грамма – ні зернини, ні крихти, ні грама;
• ни гугу – анічичирк (нічичирк); ані (ні) пари з уст, ані мур-мур;
• ни дать, ни взять (разг.) – (как прил.) викапаний (достеменний, достотний, нестеменний, нестеменнісінький); (как нар.) достоту (достеменно, нестеменно), ні втять, ні взять;
• ни дать, ни взять какой кто – досто́ту (достеме́нно, достеменні́сінько, існі́сінько, точні́сінько) яки́й хто, і спе́реду й збо́ку яки́й хто, чисті́сінький, достеменні́сінький, існі́сінький, точні́сінький, (вылитый) ви́капаний хто;
• ни духу (нет) – нічогі́сінько (нема́);
• ни единый – жодний (жоден, жоднісінький); (лок.) жадний, жаден, жаднісінький; ні один (ні однісінький), (устар., шутл. или торж., напыщ.) ніже єдиний; ни за грош;
• ни за понюшку табаку – ні за цапову душу; ні за понюх табаки;
• ни за что [на свете] – нізащо [в світі]; ніколи в світі; зроду; зроду-звіку (зроду-віку); (никак) нія́к;
• ни за что, ни про что – ні за що, ні про що; дарма; дурне;
• ни из короба, ни в короб – ані з коша, ані в кіш (Пр.); ні сюди, ні туди (Пр.);
• ни кожи, ни рожи – ні з очей, ні з плечей (Пр.); гарна, як свиня в дощ (Пр.), (груб.) ні ґедзла, ні гризла;
• ни к селу, ни к городу – ні до ладу́, ні до при́кладу; ні сі́ло, ні впа́ло (пало); ні в тин, ні в ворота), (грубо) ні к лі́су, ні к бі́су; ні для на́шої вну́чки, ні для ба́биної су́чки; (некстати) [і геть-то] не до ре́чі, недоре́чно; як Пили́п з конопе́ль, як соба́ці п’я́та нога́;
• ни к чему – ні до чого; ні на що, ні на віщо;
• ни к чему не способен – ні на що (ні на віщо, ні до чого) не здатний, (образн.) не вміє й шила загострити;
• ни малейшей надежды нет – [ані] найме́ншої наді́ї нема;
• ни один этого не говорит – ніхто́ (жодний, жоден, (лок.) жа́дний, жа́ден) цього́ не ка́же;
• ни… ни (при перечислении) – ні … ні, ні … ані, ані … ні, ані … ані, ні (ані) … ніже́; ни-ни;
• ни-ни-ни (разг.) – ні-ні; аніже́; аніні́; ні-ні-ні;
• ни один не – жо́дний (жо́ден), (лок.) жа́дний (жа́ден) не, (очень редко) ні жо́дний (жа́дний), ні оди́н не; (никто) ніхто́ не;
• ни он, ни никто – ні він і ніхто́;
• ни от кого – ні від кого;
• ни пикни! (разг.) – ні писни!;
• ни под каким видом (разг.) – ні в якім (ні в якому, у жодному, у жоднім) разі; нізащо [в світі];
• ни под себя, ни на себя – ані печі, ані лави (Пр.); ні плуга, ні ріллі (Пр.);
• ни рыба ни мясо – ні риба ні м’ясо [а щось наче гриб] (Пр.); ні пес ні баран (Пр.); ні жук ні жаба (Пр.); ні вогню, ні полум’я — тільки дим (Пр.); ні брат ні сват (Пр.); ні швець, ні жнець, ні чортзна-що (Пр.); ні швець, ні жнець, ні в (на) дуду грець (Пр.);
• ни с кем (чем) – ні з ким (чим);
• ни слова – а) ні (ані) сло́ва, (как в рот воды набрал) ні (ані) па́ри з уст; б) (молчать!) ні сло́ва!;
• ни с места – ані руш; ані (ні) з місця; ні кроку далі;
• ни с того ни с сего – ні з сього ні з того; ні сіло ні впало (пало); з доброго дива; дурнісінько, гарма-дарма;
• ни так, ни сяк – ні так, ні сяк; ні сяк, ні так;
• ни так, ни сяк, ни этак – ні сяк, ні так, ні ота́к (онта́к); ні сяк, ні та́кечки (ні онта́кечки);
• ни тебе, ни никому – ні тобі́ і ніко́му; ні тобі́, ні кому́;
• ни то ни сё;ни два ни полтора – ні се ні те; ні сякої ні такої; (шутл.) ні теє ні онеє; ні до чобота на закаблук, ні до черевика на рант; ні риба ні м’ясо; ні рак ні риба; ні сич ні сова;
• ни тот, ни другой – ні той, ні той; ні той, ані (ні) другий;
• ни туда, ни оттуда – ні туди́, ні зві́дти;
• ни туда, ни сюда – ні туди́, ні сюди́;
• ни этот, ни никакой – ні цей і нія́кий;
• остаться ни при чё́м, ни с че́м – зоста́тися ні при чо́му (чі́м), зоста́тися ні з чи́м, (в дураках) опини́тися в ду́рнях, поши́тися в ду́рні, о́близня пійма́ти (з’ї́сти), (шутл.) вхопи́ти ши́лом па́токи;
• с кем ни говорил, к кому ни обращался… – хоч з ким би я говорив, хоч би до кого звертався, з ким (ті́льки) я не говори́в (не розмовля́в), до ко́го не зверта́вся (не вдава́вся)…;
• сколько бы ни – хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки-б не;
• сколько бы то ни было, сколько ни есть – аби́-скільки, бу́дь-скільки, скі́льки є, скі́льки припаде́, скі́льки тра́питься;
• сколько ни – хоч скі́льки, хоч-би скі́льки, хоч скі́льки-б, (изредка) скі́льки не;
• что бы ни – хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що-б не;
• что бы то ни было – аби́-що, бу́дь-що, (диал. бу́длі-що), хоч що́, хоч-би що́, що припаде́, що тра́питься;
• что ни – хоч що́, хоч-би що́, хоч що́-б, (изредка) що не;
• что ни год – рік у рік; щорік (що не рік);
• что ни на есть лучший – якнайкра́щий, щонайкра́щий, якнайлі́пший, щонайлі́пший;
• что ни [на] есть лучший, что ни [на] есть худший… – щонайкращий (якнайкращий), щонайліпший (якнайліпший); щонайгірший (якнайгірший)…;
• что ни сделает… – хоч що́ зро́бить (хоч-би що́ зроби́в)…;
• что он ни говорил, его не послушали – хоч що́ (вже) він каза́в (говори́в); чого́ (вже) він не каза́в (не говори́в), його́ не послу́хали.
[Круго́м ні били́ни! (Т.Шевченко). Ніхто́ й сло́ва не промо́вить (Т.Шевченко). На не́бі нема́ ні зорі́ (Л.Українка). На си́ньому не́бі ані хмари́ночки (І.Нечуй-Левицький). Добіга́ до полони́ни ві́ла… ле́ле Бо́же! там нема́ ні ду́ха, ті́льки чо́рна вся трава́ од кро́ви (Л.Українка). Ні душі́ ні в ві́кнах, ні круг ха́ти не ви́дно (М.Рильський). Ні сло́ва не мо́вить, мовчи́ть (Л.Українка). Вона́-ж ні па́ри з уст — і гля́нула знена́цька (М.Рильський). Нігде́ ні живо́ї душі́ (І.Нечуй.-Левицький). Ласка́ве теля́тко дві ма́тки ссе, а лихе́ жа́дної (Номис). З го́рла мого́ не вихо́дить і жа́дного зву́ка (Дніпрова Чайка). Обле́сник жа́ден не знав тебе́ (Б.Грінченко). … жо́дного села́, хати́нки не мина́є (П.Тичина). Без брехні́ ні жо́ден чолові́к не сва́тався (Квітка). Ні одна́ ще зоря́ не була́ така́ га́рна (Л.Українка). Ні оди́н співе́ць її́ не всла́вив і ні оди́н мисте́ць не змалюва́в (Л.Українка). Всіх перері́зали, не втік ніже́ єди́ний католи́к (Т.Шевченко). Ні ба́тька, ні не́ньки: одна́, як та пта́шка в дале́кім краю́ (Т.Шевченко). Ні ру́ху, ні люде́й (М.Рильський). Як не було́ ще нічо́го: буття́ й небуття́, ні ете́ру, ні не́ба (Л.Українка). Він не забу́в його́ ні в те́мряві пону́рій, ані при ха́тньому бага́тті (Л.Українка). Ані би́тись, ні втекти́ (С.Руданський). Ані зу́стрічи, ні про́воду, без мети́ і навмання́ (М.Рильський). Не дошкуля́ють тут нас ані А́встер, ні те честолю́бство, ані пропа́сниці лю́ті, ні сме́рти осі́нній ужи́нок (М.Зеров). Ані вста́ти, ані сі́сти (Сл. Гр.). Я ні тро́хи не хо́чу запере́чити ані висо́кої літерату́рної ва́ртости тво́рів, ані ваги́ їх в істо́рії на́шого літерату́рного ру́ху, ані їх вели́ких за́слуг (Б.Грінченко). Не мина́йте ані ти́тла, ні́же тії́ ко́ми (Т.Шевченко). У жупа́ні — круго́м па́ні і спе́реду й збо́ку (Т.Шевченко). Він ра́птом ні з то́го, ні з сьо́го здрига́вся (М.Хвильовий). А він — ні сі́ло, ні впа́ло — причепи́вся до ме́не (Б.Грінченко). Одного́ ра́зу сей ду́рень їй ка́же так — ні сі́ло, ні впа́ло: «чи ви-б мене́ не одружи́ли?» (Б.Грінченко). Бу́дь-що-бу́дь, це́рква мі́сце публі́чне (І.Франко). Ви така́ ось, — ні те, ні се (О.Влизько). Коли́ не приї́деш до те́бе, то пуття́ не ба́чиш (Мова). Хоч куди́-б пішо́в я, всі думки́ — про те́бе (А.Кримський). Де не піду́ я, всю́ди твій розу́мний лю́бий по́гляд ся́є (Л.Українка). Скі́льки літ не пройде́, — під осі́нніми зо́рями умира́тиме в ща́сті пливе́ць (М.Рильський). Скі́льки б те́рну на ті́ї вінки́ не стяли́, ще зоста́неться ці́ла дібро́ва (Л.Українка). Не руш! аніні́! (АС). «Із-за Німа́ну ви отрима́ли щось?» — «Нічо́го, аніні́!» (М.Рильський). Сиди́ ти́хо! аніже́! (АС). Як кажуть на моїй Полтавщині, “на хрю вони нам здалися”, коли в ніщо ставлять народ, плюють на його в ім’я якихось кастово-кланових інтересів, себто для ненаситного збагачення (Я.Яременко). — Про лівий фланг то нічого й казать, Самі богатирі — ні втять, ні взять, Окрили блиском зброї кручі скал Загродили щільно перевал (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Я на посаду йшов, і з посади йду яко наг, яко благ, то й можу з чистим сумлінням (а то ж річ не мала!) сказати: «Голим народився, голими і вмирати: ні зиску, ні втрати» (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Але одвічний ворог згоди і недруг миру, зазнавши такої ганьби… і побачивши, як підігріта ним ворохобня звелася ні на що, надумав іще раз спробувати щастя, зірвавши нову бучу… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І ще скажіть — хто може похвалитись, що забив гвіздка в колесо Фортуни? А певне, що ніхто. До того ж між жіноцьким «так» і «ні» і голки не встромиш, бо нема куди (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Чого не злічите — числа немає в тім, Чого не зважите – не важить та вага, Чого не виб’єте — не варто ні шага (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). До сього діла більше мій пан Дон Кіхот удатен: той — раз-два, усіх упорає і усьому дасть ради, а я, грішним ділом, у сій музиці ні бе, ні ме (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Аррігуччо стояв ні в сих ні в тих, і хотів би щось сказати, та не міг — бачив, що все проти нього обертається (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). До обід на березі й далі на острові не видко було ні ду ші живої, о кого вони могли б помочі собі сподіватися (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Я ніби ріс — а добре придивиться, То духом я ні крихти не зміцнів… (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). — Стійте тихо і ні пари з уст, бо тут вам і смерть! (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). — Так, надісь, робив, як тої приказки оддай нищим, а собі ні з чим; людям дай, та й про себе дбай; даруй, та не роздаровуй (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — У нашій газеті не місце виразам на кшталт «маю сподівання», особливо в передовиці. І жодним… — тут він зробив паузу для створення драматичного ефекту, удаючи, що продивляється шпальту. — До речі, «жодний» зазвичай вимагає дієслова в однині. Ми можемо врешті засвоїти ці дві прості істини? (О.Смольницька, перекл. І.Мак’юена). Ні разу не глянули одне одному в очі. Йшли, вдивляючись у спільну ціль (С.Є.Лєц). Хто ні в чому не розбирається, може братися за що завгодно (С.Є.Лєц). — Подумай, кохана, десять років — і жодної сварки! — Знаю, боягузе нещасний!]. Обговорення статті
Рассчитывать, рассчитать – розраховувати, розрахувати; (расчислять) облічувати, облічити; (подсчитывать) обраховувати, обрахувати, обчислювати, обчислити; (высчитывать) вираховувати, вирахувати; (учитывать, взвешивать) розраховувати, розрахувати; (оценивать) оцінювати, оцінити; (предполагать) припускати, гадати, зважувати, зважити, очікувати; (надеяться) сподіватися, мати (плекати, покладати) надію, покладатися, робити ставку; (о выдаче расчётных денег) розраховувати, розрахувати; (увольнять) звільняти, звільнити:
• не мог даже рассчитывать кто – і не сподівався кто, і не снилось кому;
• не расчитывайте на… – не розраховуйте на…;
• не расчитывал встретить… – не сподівався зустріти;
• не рассчитать своих сил – не розрахувати (не зважити) своїх сил;
• не слишком рассчитывать на помощь – не надто розраховувати (покладатися, сподіватися, важити) на допомогу;
• рассчитывать на получение – мати надію одержати;
• рассчитывать на что – сподіватися на що; вважати (зважати, важити, рахувати, розраховувати) на що;
• рассчитывать служащих – звільняти службовців;
• рассчитывать стоимость – розраховувати (обчислювати) вартість;
• рассчитывать шансы – зважувати (оцінювати) шанси.
[На це не рахувала погоня (Коцюбинський)]. Обговорення статті
Случай – випадок, подія, пригода, приключка, оказія, (диал.) трапунок, (возможность) нагода:
• благоприятный случай – добра нагода, оказія, шанс, момент; слушний (сприятливий) випадок;
• в большинстве случаев – здебільшого, здебільше, здебільша;
• в крайнем случае – у крайньому разі;
• в лучшем случае – в найкращому (найліпшому) разі, у кращому (у ліпшому) разі;
• в любом случае – в кожному разі, в кожнім разі, в усякім разі;
• в некоторых случаях – иноді, инколи, деколи, часом, часами, у деяких випадках;
• во всяком случае – у всякому (у кожному) разі; (зрідка) на кожний спосіб; (иногда разг.) хоч як [би там було];
• в общем случае – загалом, взагалі;
• во многих случаях – у багатьох випадках;
• в особом случае – в особливому випадку;
• в отрицательном случае – коли ні;
• в подобном случае – в такому разі (випадку);
• в положительном случае – коли так;
• в предельном случае – у граничному випадку;
• в противном случае – інакше, в противному разі, у протилежному (у зворотному) разі (випадку), (разг.) а то; коли ні;
• в рассматриваемом случае – у розглядуваному (в даному, в цьому) випадку; у випадку, що розглядається;
• в случае – якщо, як бува, у випадку, у разі, на випадок [чого];
• в случае вашего согласия – якщо ваша згода, якщо ви будете згодні (згідні), у разі вашої згоди;
• в случае (на случай), если – якщо (коли); на випадок, коли (якщо); у тому разі, коли (якщо, як);
• в случае необходимости – якщо (коли) буде треба, якщо (коли) буде (є) потреба, за потреби, у разі потреби;
• в случае несоответствия – в разі невідповідності;
• в случае (неявки, отказа) – в разі, коли (не з’являться, відмовляться);
• в случае отсутствия – якщо (коли) немає (не буде);
• в случае чего, на случай чего – в разі чого; на випадок чого, коли б (якби) що сталося (трапилося); коли що станеться (трапиться);
• в таком (подобном) случае – у такому разі, коли (якщо) так, (иногда) тоді;
• в [том] случае, если [бы]…; на тот случай, если [бы]… – на випадок, коли [б]…, у тому разі, коли [б] (як[би])…, якщо [б]…, як бува…;
• в том случае, когда – у тому разі (випадку), коли (якщо);
• в худшем случае – в найгіршому разі, у гіршому разі;
• в частном случае – в окремому випадку;
• в этом случае – якщо, у цьому випадку (разі);
• даже в том случае, когда – навіть у тому разі, коли (якщо);
• искать случая – шукати нагоди;
• как и в случае чего – як і у випадку чого;
• кроме особо оговоренных (упомянутых) случаев – за винятком того, що; крім того, що; крім окремо згаданих випадків; крім випадків, які розглядалися (про які йшлося) окремо;
• мы ограничимся случаем – обмежимося випадком;
• на всякий пожарный случай – на (про) всяк (всякий) нагальний випадок;
• на всякий случай – на (про) всяк (всякий) випадок, напровсяк, (редко) про всякий случа́й;
• на крайний случай – на випадок (у разі) крайньої потреби; на крайній випадок;
• на первый случай – на перший раз, на початок (на почин), для початку;
• на случай чего – на випадок чого;
• на самый худой случай – у найгіршому разі;
• на случай чего (пожара, отъезда…) – на випадок чого;
• нередки случаи, когда – часто трапляється, що; нерідко буває, що;
• несчастный случай – нещастя; нещасливий випадок, лихий випадок;
• ни в коем (ни в каком) случае – нізащо, у жодному разі, ні в якому (у жодному) разі, ні за яких обставин, аж ніяк, ніякою мірою; звичайно, ні;
• от случая к случаю – час від (од) часу, від часу до часу, від нагоди до нагоди;
• пользоваться случаем – користуватися з нагоди, з оказії;
• по случаю болезни… – через хворобу…; у зв’язку з хворобою…;
• по случаю (купить) – з оказії (купити);
• по случаю чего – з нагоди чого, з приводу чого, у зв’язку із чим, з огляду на що, через що;
• по случаю юбилея… – з нагоди ювілею…;
• по этому случаю… – з цієї нагоди…, через це…;
• представился (удобный) случай – трапилась, випала (добра) нагода;
• при [первом удобном] случае – при [першій] нагоді, з [першою] нагодою, як буде нагода, принагідне, при нагоді, при оказії;
• случай приключился – сталась пригода.
[У три дні, як і гадалось, Дон Кіхот та Санчо Панса злагодили всю потребизну, втихомирили своїх — той жінку, а сей клюшницю з небогою, і смерком, аби ніхто не бачив, крім бакаляра, що зохотився провести їх аж геть за царину, пустились їхати до Тобоса: Дон Кіхот на свойму доброму Росинанті, а Санчо на вірному Сірому, із селянськими харчами в саквах і з грішми в капшуці, що пан дав йому про всякий случай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Чим старшим стаєш, тим ясніше бачиш, що в цьому нещасному світі Його Величність Випадок робить три чверті роботи (Фрідріх Великий). Білявкою була й вишивальниця Жанетта Фоконьє, химерна дівчина, вдачею нахабніша від пажів, звична до того, щоб за її спідницею увивалася чимала вервечка спудеїв; цілісінький вечір майбутній священик припечатував її зневажливу лайку, адже заклався: коли б йому закортіло, то зможе здобути прихильність цієї дівулі швидше, аніж найскоріший кінь галопом домчить від ринку до храму Святого Петра; через отой закла́д знялася бійка, що переросла у всезагальну тяганину, і врешті-решт панна Жанетта, неабияк розщедрившись, власними вустами (а на тогочасному школярському жаргоні їх іменували «брамою душі») поцілувала пораненого кривдника. А вже під Різдво, дарма що на той час єдиним Зеноновим спомином про той давній трапунок був шрам на півобличчя, однієї місячної ночі спокусниця нечутно прошмигнула рипучими сходами та опинилася в його ліжку (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). Фронт — це клітка, в якій нам доводиться напружено чекати, що буде далі. Ми лежимо під гратами, що їх утворюють траєкторії снарядів, лежимо в нервовому чеканні невідомого. Над нами витає випадок. Коли летить снаряд, я можу тільки пригнутись, і ще, та я не знаю, куди саме він летить, і ніяк не можу подіяти на нього. Саме ця залежність від випадку і робить нас байдужими (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). В кожнім разі я не збирався робити драму з цієї історії (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). Побудуй будинок, вирости сина, посади дерево. Не можеш? Ну на крайняк змайструй шпаківню, заведи хом’ячка і не забувай поливати кактуса].
 Обговорення статті
Удосужиться, удосуживаться – спромагатися, спромогтися; знаходити, знайти час:
• не удосужился встать – не завдав собі труду встати;
• не удосужился даже позвонить – не спромігся (не знайшов часу) навіть зателефонувати;
• удосужился ответить – спромігся (здобувся) на відповідь;
удосужиться сделать что – знайти [вільний] час (вільну часину) зробити що; спромогтися зробити що. Обговорення статті
Урод – ви́родок, ви́рід, по́круч, потво́ра, (калека) каліка, (диал.) почва́ра, почва́рка, (о женщине) шерепа, (уменш.-ласк., пренебр.: уродец) почва́рок, ви́плодок;
• в семье не без урода – у сім’ї не без виродка (Пр.); нема роду без вироду (Пр.); нема лісу без вовка, а села без лихого чоловіка (Пр.); кожна отара не без поганої (паршивої) вівці (Пр.); і між доброю капустою є (буває) багато гнилих качанів (Пр.); у болоті не без чорта (Пр.);
• моральный урод – моральний виродок;
• урод уродом – виродок виродком (з виродків).
[Є люди, на яких глянеш — ніби й люди, але якщо придивитися, то бачиш потворне свиняче рило. У День пам’яті жертв Голодомору така ось свинолюдина Наталія Максимець, депутат Луганської міськради від КПУ, написала у своєму блозі: «Завтра, пока некоторые больные на голову голодоморцы будут свичкы у викнах палыты та голодуваты на знак пошаны до померлых, мы собираемся нашей старой, дружной компанией и устраиваем пиршество — шашлык из свинины замочен мальчиковой половиной, они же занимаются напитками, девчоночья половина кудесничает на счет всяких оливье и пироженок с мороженками; будем вкусно есть, шутить и даже танцевать». За Біблійною порадою, не буду метати бісер перед свиньми. Палай у пеклі, потворо (Богдан Буткевич). Чоловік із курячими грудьми, що досі метушливо бігав по кімнаті на своїх кривих, як дві шаблі, ногах, зупинився. — Ми панівна раса, — сказав він. — А всі інші виродки, це ясно. А хто ж, власне, звичайні люди? (Ю.Петренко, перекл. Е.М.Ремарка)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДА́ЖЕ фраз. аж [бу́дто даже с ра́достью мо́вби аж з ра́дістю], ба [слова́ жарту, ба їдко́го гу́мору], ба й [споко́йно, даже с ю́мором спокі́йно, ба й з гу́мором]; не то що, а [подчиня́ется даже мы́сли слу́ха не то що, а ду́мку], і [бои́тся даже гля́нуть бої́ться й гля́нути], і то [даже я пришёл я і то прийшо́в], і той /і та, і те тощо/ [даже де́ти смея́лись ді́ти і ті смія́лись], даже е́сли бы хоте́л хоч би й хоті́в;
даже и аж [даже и сюда́ слы́шно аж сюди́ чу́ти];
даже ло́жку взя́ли ло́жку і ту взяли́;
даже не..., а не то..., а [даже не года́, а дни не то роки́, а дні] и даже і на́віть, ба на́віть, ба і [крал кото́мки и даже мешки́ ци́ндрив торби́, ба й мішки];
или даже а то й;
скоре́е даже десь на́віть;
что даже аж [я так уста́л, что даже не слы́шал я так стоми́вся аж не чув].
БУ́ДТО, будто бы галиц. ге́йби /ге́й би/, фраз. ні́би аж;
будто да́же ні́би аж.
Е́СЛИ, уж е́сли, фраз. як ма́ємо [уж е́сли умира́ть = як ма́ємо вмира́ти];
а что, е́сли, ану́ ж;
а е́сли, живомовн. або́ як [а е́сли ся́ду, то что? = або́ як ся́ду, то що?];
е́сли б же, якби́ то;
е́сли ж нет, бо як ні;
вот е́сли бы, ото́ б як;
е́сли бы знать, якби́ знаття́;
е́сли на то пошло́, раз так;
а е́сли да́же так, а хоч би й так.
И аж [и вот аж ось];
и да́же аж [він так зраді́в, що їде, аж не дочу́в усьо́го];
и наконе́ц аж [я повз до́вго-до́вго, аж діста́вся до води́];
и тут аж ось [и тут веду́т Б. аж ось веду́ть Б.];
и тут вдруг аж ось [аж ось відкри́лась панора́ма], аж [аж той заговори́в].
ИНОГДА́ фраз. раз, коли́ [иногда я́сно, иногда дождь раз я́сно, раз дощ, коли́ я́сно, коли́ дощ];
а иногда да́же фраз. а то і [днём, а иногда днём но́чью вдень, а то і вночі́].
НЕ́СКОЛЬКО образ. жме́нька, не оди́н [не оди́н рік], фраз. з па́ру [приблизи́тельно несколько часов так з па́ру годи́н], діял. скільки-то;
несколько (да́же) фраз. тро́хи аж [несколько суро́ва тро́хи аж суво́ра;
несколько дней стро́гий лицом тро́хи аж суво́рий з лиця́];
на несколько дней поет. на паруде́ння.
ПОЖА́ЛУЙ, ще зре́штою, чого́ до́брого, грі́шним ді́лом, фраз. коли́ хо́чете, оказ. чи не [пожалуй, лу́чше всех чи не кра́ще від усі́х], хіба́ [пожалуй, уже́ в четве́рг вже хіба в четве́р], десь [пожалуй да́же десь навіть].
РАССЧИ́ТЫВАТЬ ще вирахо́вувати, обчи́слювати /розчислювати/, (на кого) поклада́ти /ма́ти/ наді́ю, поклада́тися, роби́ти ста́вку, ва́жити, чи́сли́ти;
рассчитывать на что [н. успе́х], чека́ти /сподіва́тися/ чого [н. у́спіху];
рассчитывать на получе́ние ма́ти наді́ю оде́ржати;
не мог да́же рассчитывать кто і не сни́лось кому;
на что ты рассчи́тываешь /на что ты наде́ешься/? що ти собі́ ду́маєш?;

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Даже – на́віть.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Даже
• А если даже – а коли (а якщо) навіть; а хоч би.
Выследить
• Выследил бы даже в земле спрятанное – знайде й під землею. [Винюхав би земне серце. Сл. Гр.]
Заикаться
• Об этом даже не заикайся (перен.) – про це ані слова (ані пари з уст); про це і словом не похопись; про це і не згадуй (і не натякай).
Шевелить
• И [даже] бровью не шевельнул, не шевельнет – і оком не моргнув, не моргне; і [навіть] бровою не моргнув, не моргне.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Аж, сз. –
1) так-что даже, даже, ажно [Працював, аж заморився];
2) а, ан;
3) перед количественным обозначением переводится словом «целых» [Аж п’ять хат згоріло];
4) в значении высшей меры ч.-л. или крайнего предела с предлогами до, за, на переводится словом „самый" [Дійшо́в аж до мо́ря]; 5) до тех пор пока, пока не;
6) и вот, наконец [Іду́ть, іду́ть, аж ба́чать ха́ту]. Аж по́ки – до тех пор пока.
• Аж о́сь, аж о́сьде, аж о́сьдечки, аж о́т, аж о́т де – вот, вот где.
• Аж о́н, аж о́ндечки – вот там.
• Аж о́сь коли, аж о́т коли – вот когда.
• Аж гу́льк – как вдруг; глянь!
І и й, сз. – 1) и [Він і я. Я й ти].
2) і то – к тому же, именно, и даже.
• Напа́лися, і то дво́є на о́дного – напали, к тому же вдвоем на одного.
3) даже и.
• Ти мені́ й сло́ва не сказа́в – даже и слова не сказал ты мне.
На́віть, нар. – даже.
Прина́віть, нар. – даже.
Се́рце, -ця –
1) сердце.
• Щи́рим се́рцем ро́бить – усердно работает.
• Се́рцем ну́дити – тосковать.
• На-тще-се́рце – натощак.
2) гнев. 3 се́рця – гневно, сердито.
• Се́рця дода́ти – еще более рассердить.
3) штифт в замке;
4) язык в колоколе;
5) сердцевина в дереве;
6) полип, медуза.
• Се́рце земне́ – род трюфелей.
• Ви́нюхав би земне́ се́рце – выследил бы даже в земле спрятанное.
7) вырез в ставне.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Необходимый (нужный) – потрі́бний; (без чего нельзя обойтись, чего нельзя заменить) – необійде́нний (Н), незамі́нний; (неминуемый) – немину́чий; (непременный, обязательный) – неодмі́нний, доконе́чний; -мое зло – немину́че лихо; -мое условие – неодмі́нна, (до)коне́чна умо́ва; крайне -мый – доко́нче потрі́бний, необійде́нний; нужный и даже -мый (расход) – потрі́бний і на́віть доко́нче потрі́бний.
Нужный (о расходе) – потрі́бний; н. и даже необходимый – потрі́бний і на́віть доко́нче потрі́бний; находить -ным – вважа́ти за потрі́бне; очень -ный – ду́же потрі́бний, пильний.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Долго Дунька ждать велела, даже брюхо заболело. —
1. Ждали, ждали, та й ждання погубили.
2. Ждала, ждала, та й годі сказала.
3. Доки сонце зійде - роса очі виїсть.
4. Поки в баби поспіють книші, у діда не стане душі.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

А, сз.
1) А, же, но, напротивъ. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Балл. 1. Нехай думка, як той ворон, літає та кряче, а серденько соловейком щебече та плаче. Шевч. 5. Бог те знає, а не ми грішні. Ном. № 30.
2) Да. — Течуть річки, а все кровавії. Н. п. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. Н. п. Въ началѣ предложенія часто означаетъ — да и: А жаль же мені та тії тополі, що на чистому полі. Н. п.
3) Въ началѣ предложеній вопросительныхъ и предложеній, служащихъ отвѣтомъ на нихъ, употребляется для усиленія рѣчи. А чи його звіри з’їли, а чи він втопився? Н. п. А був же ти в його вчора? — А був.
4) А-ні, А-ні же́! Даже не, ни, ничего. На синьому небі а-ні хмариночки. Левиц. І. 15. Нікому ж про це а-ні же́!
5) А-ні — а-ні. Ни-ни. А-ні встати, а-ні сісти. А-ні до його заговорити, а-ні його спитати. М. В. [О. 1862. ІІІ. 73.] Не защебече тобі соловейко, не зацвітуть тобі вишневії сади, не зазеленіє а-ні м’яточка, а-ні руточка. Г. Барв. 125.
6) Въ соединеніи съ междометіями для обращенія къ животнымъ выражаютъ желаніе удалить ихъ, прогнать: А бир! на овецъ; а базь! на ягнятъ; а гуш! а киш! на куръ. Каменецк. у.; а дзус! а кота! на кошекъ; а кур! на индѣекъ. Kolb. І. 66.
7) А-то. См. ато́.
8) А-чхи! См. Ачхи.
Аж, сз.
1) Такъ-что даже, ажно, даже. Дурний, аж крутиться. Посл. А прокинувся мій пустунчик — і гуком його в хаті, аж сохи движять. МВ. ІІ. 10. Далекий шлях, панибрати, знаю його, знаю, аж на серці похолоне, як його згадаю. Шевч. Еней від неї одступався, паки зайшов через поріг, а далі аж не оглядався, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34. Аж чудно далебі мені! Гліб. 71. Грає кобзарь, виспівує, аж лихо сміється. Шевч. 51.
2) Передъ словами, обозначающими количество, указываетъ на значительность послѣдняго и переводится словомъ «цѣлыхъ»: Аж три дні морочився з цією роботою, т. е. цѣлыхъ три дня возился съ этой работой. Коли чують: щось гуркотить, — аж то гайдамаки, аж дванадцять. Рудч. Ск. ІІ. 181. Аж три пари на радощах кумів назбірали. Шевч. 103.
3) Передъ словами, показывающими мѣсто или время, употребляется обыкновенно съ предлогами: до, за, на и пр. въ значеніи «самый», указывая на достиженіе отдаленнаго или крайняго предѣла. Аж до моря Запорожці степ широкий крили. Шевч. 124. Аж на вершечок зліз на грушу. Аж під піл заліз, шукаючи. Ой приїхав Гамалія аж у ту Скутару. Шевч. 61. Полинь, полинь, голубонько, аж в Київ зо мною. Мет. 41. Вип’єш, — біжи яко мога, що́ б там ні кричало, не оглянься, поки станеш аж там, де прощалась. Шевч. 16. Аж до вечора сидів у його, — вже смерком вернувся додому.
4) Аж по́ки. До тѣхъ поръ пока. Пробувайте в господі, аж поки вийдете звідтіля. Єв. Мр. VI. 10.
5) Аж-аго́сь, аж ось, аж ось де, аж осьдечки, аж от, аж от де. Вотъ, вотъ гдѣ; какъ вотъ. Мнж. 175. Де мішок? — «Аж ось». Аж осьдечки опинився, ганявшись за конем. Тільки що випрягають коней, аж ось іде лейстровий городський козак Головко. ЗОЮР. І. 256. Аж ось прилітає змій. Рудч. Ск. І. 132. Аж ось настає голод. Рудч. Ск. ІІ. 35. Аж от перестріва його на дорозі становий. Рудч. Ск. II. 161.
6) Аж ось коли, аж от коли. Вотъ когда. Аж ось коли довідався, а то все не знав.
7) Аж он, аж ондечки. Вонъ тамъ. Аж ондечки він живе на тому краю села.
8) Какъ вотъ уже, какъ вдругъ. Лечу, дивлюся, аж світає, край неба палає. Шевч. 218. Дивлюсь, аж наші йдуть. Як послала мене мати в степ пшениці жати, аж там чумак воли пасе, став зо мною жартувати. Мет. 21. Дивляться, аж там приковані три зміїхи. Рудч. Ск. II. 72. Тілько що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню. ЗОЮР. І. Аж гульк! Какъ вдругъ. Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись. Шевч. 28.
9) Анъ; а между тѣмъ. Я думав так, аж воно инакше.
10) Аж-аж-аж! Показываетъ усиленное дѣйствіе, желаніе. Сидів, сидів (голодний вовк), так їсти аж-аж-аж!.. Рудч. Ск. І.
3) «Грійте окропу, — я миться буду!». Мати нагріла такого гарячого, що аж-аж-аж! Грин. І. 43.
Ба! меж. какъ сокращ.: бач.
1) Вишь, видишь, смотри-ка. Ба́ який! Морд. Он ба де він ходе, а тут його шукають! Харьк. Чи ти ба, яка моторна, — вже й зробила.
2) Вотъ, а вотъ. Став дохтором і пішов угору. Ба вже його й до панів стали прикликати, ба вже він і кочом став їздити, ба вже й сам став паном. Шейк. Б. П. II. 67.
3) Употребляется чаще въ концѣ рѣчи въ формѣ: та ба! що ба! Пішов би, та ба! Пошелъ-бы, такъ вотъ видишь! (Предполагается, что есть какое-то препятствіе). І не снуєшся, як і оставсь сам собі на світі: хоть і з людьми, і проміж людей, та ба! усе тобі не такі приятелі, яких поховав. Кв. І. 1. Тяжко серденьку, як здума, та ба! не сховався. Шевч. Череваниха й боялась, щоб лукавий не підкусив паливод (запорожців) на яку пакость. Аж ось стали наздоганять своїх. Запорожці бачать тогді, що ба! да й зникли з очей. К. ЧР. 96.
4) Въ началѣ отрицательнаго отвѣта служить усиленіемъ въ значеніи: да, да нѣтъ, вотъ-же. Знаєш це? — Ба ні! Питається у хлопчика: «Що, титаря вбили»? — Ба ні, дядьку: батько казав, що його спалили. Шевч. 175. Питається його: «А що, нічого не вилазило»? А він каже: Ба ні! лізла гадюка. Рудч. Ск. І. 146. А не зробиш цього! — Ба зроблю!
5) Какъ союзъ, употребляется въ значеченіи: даже, мало того, да и. Родився на Підгір’ї, ба і ріс в Підгір’ї. Федьк. Поез. І. 31.
6) Тим бо й ба! Въ томъ то и дѣло! Він хтів би коняку купить, та тим бо й ба! — грошей нема.
7) Ба-ле, ба-ле-ба! (изъ ба але). Смотри-ка! вотъ удивительная вещь! Bx. Лем. 389.
ІІ. Ва́ра, -ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні ва́ри, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. З то́го ні ва́ри, ні па́ри. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.
Воло́ка, -ки, ж.
1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. Воло́чище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98.
2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).
Лихи́й, -а́, -е́.
1) Злой. Помер наш пан, почав молодий господарувати. І старий був недобрий, а сей такий лихий, що нехай Господь боронить! МВ. І. 114. Лихий доброго попсує. Ном. № 5983. Нещаслива година, як лиха родина. Ном. № 9335. Лиха доля і під землею надибає. Ном. № 1728. Бу́ти лихо́ї во́лі, лихи́м ду́хом ди́хати (на ко́го). Быть злымъ (на кого). І пан був лихої волі на його, і всі попи околичні хропли, сопли. Св. Л. 287. На дитину лихим духом дише. Грин. III. 304. Бу́де лихи́й світ (кому́). Будетъ бѣда. Не сміла сказати... бо буде їй лихий світ. Св. Л. 184.
2) Дурной, худой. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ном. № 2867. По ярмарку лихий торг. Посл. Бу́ти лихи́м на що. Быть плохимъ въ чемъ-либо. Лихий на шерсть. Вас. 209. Лихи́й на о́чі. Съ дурнымъ глазомъ. Мнж. 155.
3) Ветхій. Лихий сірячок.
4) Чортъ. Нехай його лихий візьме. Шевч. 79. Лихий їх зна, що там робили. Котл. Ен. Иногда: лихи́й-необа́чний. От, нахилився, а він, лихий-необачний (то б то чорт), взяв мене за бороду та й не пуска. Рудч. Ск. I. 117. К лихі́й ма́тері! Къ чорту!
5) Лихе́. Зло. Що годиться по суботах: добре робити, чи лихе робити? Єв. Л. VI. 9. Романе! лихим живеши, литвином ореши. Ном. № 662.
6) Лиха́ годи́на. Несчастіе, бѣда, дурныя обстоятельства, бѣдствованіе. При добрій годині й чужі побратими; при лихій годині нема і родини. Ном. № 2310. Щоб тебе́ не мину́ла лиха́ годи́на! (Проклятіе). Ном. № 3746. Буде тепер мені лиха година від моєї пані. Г. Барв. 314.
7) Лиха́ напа́сть. Внезапное несчастье; болѣзнь. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. 152.
8) Лихі́ о́чі. Дурной глазъ, который, согласно народному повѣрью, есть у нѣкоторыхъ людей, могущихъ однимъ взглядомъ причинить какое-нибудь несчастіе, болѣзнь й даже смерть. Цур та пек, лихим очам! Ном. № 8359.
9) Лихи́й час. а) Неблагопріятное, несчастное время. б) Плохое расположеніе духа. В добрий час поговорити, а в лихий помовчати. Ном. № 8362. Ум. Лихе́нький, лихе́сенький. Єсть у мене коник вороненький, — перескоче ті чари лихенькі. Чуб. V. 1197. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. Ой хоть він (чоловік) був лихесенький, та на ввесь світ славнесенький. Гол. І. 89.
На́віт, на́віть, нар. Даже. Погинули депутати шляхетної вроди, навіт тая дрібна шляхта, тиї хлібороби. Нп. Навіть в Ізраіля такої віри не знайшов я. Єв. Л. VII. 9.
По́їзд, -ду, м. Свадебный поѣздъ, свадебная процессія. ХС. VII. 428, 429. Грин. III. 438. Хотя бы даже женихъ и шелъ со своей свитой, все же эта процессія называется по́їзд. МУЕ. І. 125. (Полт. г.). Молодий збірає поїзд і їде до молодої. Грин. III. 430. Ум. По́їздонько.
Прина́віть, нар. Даже. См. Навіть. Вх. Зн. 55.
Саґан, -на, м. Котелъ, большой горшокъ; вообще посуда (даже деревянная). Желех. Ум. Саґаник, саґанчик, саґанець.
Се́рце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Мет. 90. Від серця до Бога навпростець дорога. Ном. Від серця до неба шляху не треба. Ном. Щи́рим се́рцем ро́бить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. МВ. II. 11. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? Мет. 63. Се́рцем ну́дити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. Чуб. На тще се́рце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Сим. 229. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Ном. № 3556. Трохи з серця не сказивсь. Стор. М. Пр. 44. З се́рця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Рудч. Ск. II. 127. См. З-се́рця. Се́рця дода́ти. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ. Сим. 178.
5) Сердцевина дерева. Шух. І. 176.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне́. Родъ трюфелей. Фр. Пр. 177. Ви́нюхав би земне́ се́рце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Фр. Пр. 177. Ум. Се́рденько, се́рдечко, серденя́, серденя́тко, серденя́точко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Чуб. V. 108. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Мил. 103. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться. Ном. № 3322.
Угруща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать внушительно, даже съ угрозой. Я її не бив, а так було все угрущаю. Г. Барв. 203. Стали ви мене вгрущити, щоб не сумував. Г. Барв. 341. І хазяйка, і хазяїн угрущають і Богом, і лозиною. Г. Барв. 356.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Геть, меж. и нар. 1) *Ось ге́тьте! Да отстаньте, позвольте-же. Ось гетьте мені з дороги, бо ніяк з в’язкою пройти. Пир. у., Конон. *6) Геть і. Да даже, к тому же, притом же. Вона така завбільшки, як голуб, геть і сивенька. Крим. *7) Геть чи́сто. Сплошь. Ціла вулиця вигоріла геть чисто. Крим. *8) Совсем. Геть світ обмінився. Черемш. «Верх».
*Ніже́, сз. Ни даже, а равно. Не минайте ані титли, ніж тії коми. Шевч.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Да́же = аж, на́віть. — Щоб аж ворогам було тяжко. н. пр. — Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуть ся. н. п. — Чужі люди не приймають, старцї навіть цурають ся, в хату не пускають. К. Ш.

Запропонуйте свій переклад