Знайдено 22 статті
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Баснопи́сец – байка́р (р. -ря), прил. байка́рський. [Байка́рський дару́нок (Гліб.)]. |
Дар –
1) дар, дару́нок (р. -нка), подару́нок (р. -нка); дарови́зна. [Ця земля́ – дарови́зна дя́дькова]. • Дар на память – па́м’ятка. • Дар уважаемым лицам, сватам, начальству и т. п. – поче́стка; 2) дар, хист, тала́н (р. -ну), тала́нт (р. -нта), доте́пність (р. -ности), кебе́та. [Дар сло́ва или дар розмо́ви = дар слова. Літерату́рний хист. Він мав тала́н до ві́ршів (Л. Укр.). Ви лю́бите не саму́ люди́ну, а її́ тала́нт (Крим.)]. |
Незначи́тельный –
1) (по размеру, количеству, стоимости) незначни́й, невели́кий, невели́чкий, (малый) мали́й. [Розсипа́лась та вели́ка і́скра на іскорки́ мале́сенькі, незна́чні (Л. Укр.). Мали́й, незначни́й дару́нок (Крим.). Де́в’ять робітникі́в діста́ли незначні́ пошко́дження (Ледянко). В ньо́го була́ невели́чка су́ма (Грінч.)]. • -ное большинство – незначна́ бі́льшість. • В -ной степени – в незначні́й (в невели́кій) мі́рі; 2) (по значению) незначни́й, (малозначительный) малозна́чний, малова́жний, (мелкий) дрібни́й, дрібне́нький, (жалкий) мізе́рний. [Незначна́ люди́на, поса́да (Київ). Яка́сь малова́жна спра́ва (Ор. Левиц.). Пісні́ ті здаю́ться дрібни́ми (Самійл.). Дрібне́нька півде́нна варія́ція моско́вського наро́ду (Грінч.). Ці ске́лі страше́нні приму́шують вас що-хвили́ни розумі́ти, що ви мале́нькі, мізе́рні (Грінч.)]. • -ная поправка – незначна́ по́правка. |
Пода́рок – дару́нок, подару́нок (-нка), пода́рок (-рка), соб. пода́р’я, (гостинец) гости́нець (-нця), баз[с]ари́нок (-нка) и баз[с]ари́нка (-ки), (при поздравлении, визите) рале́ць (-льця́). [Ще́дрий дару́нок. Соколя́т побра́ли, туре́цькому царю́ в пода́рок посла́ли]. • Свадебный -рок – весі́льний дару́нок, дарови́зна. • -рок на память – па́м’ятка, па́м’ять (-ти). • Ответный, обратный -рок – відда́рок (-рка), відда́ра. • -рок по случаю приезда или от’езда – приїздне́, від’їздне́ (-но́го). [З госте́й приїздно́го хто дасть на́ймичці]. • -рок, купленный на ярмарке – ярмарко́ве (-вого). • Дать в -рок – подарува́ти, да́ти в дар, в дарови́зну, в дарівщи́ну кому́ що. Срв. Дар, Даровщи́на. |
Презе́нт – презе́нт (-ту), гости́нець (-нця), (по)дару́нок (-нка); срв. Пода́рок, Гости́нец. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
СЮРПРИ́З (річ) дару́нок, подару́нок. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Дар –
1) дару́нок, подару́нок, -нку; 2) (талант) дар, -ру, хист, -сту, тала́н, -ну. |
Подарок – дару́нок, подару́нок. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Дар – дар; дарунок; (дарование) – дар; хист; здібність. Принести в дар – подарувати. |
Подарок – подарунок; дарунок. В подарок – на дарунок. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Кланяться
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится – бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс (носа) дере. Пр. Як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дадуть. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Кланялися тобі позиваючи, накланяєшся й ти, борги збираючи. Пр. Віддай гроші руками, а ходи по них ногами. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть; а поп’ють, поїдять — прощавай, шолудий. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як узяли, то чорт тебе бери. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали і покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; а як позичив, так і чорт не брат. Пр. Як гроші позичає, щодня двору не минає, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр. • Земно кланяться кому – кланятися (уклонятися) земно (до землі) кому; чолом доземно давати кому; бити чолом кому; (глузл.) шию вигинати кому, перед ким; (зневаж.) п’яти лизати кому. • Кланяться кому, перед кем (разг.) – улесливо просити кого; гнутися (хилитися) перед ким; гнути спину (шию, карк) перед ким; клонити голову (кланятися) перед ким. • Кланяться кому чем (устар.) – дарувати кому що; підносити кому (по)дарунок (у подарунок) що; приносити на ралець кому що. • Просить кланяясь – прохати уклінно. • Честь имею кланяться (устар.) – шанобливо (поштиво) вклоняюся; моє (у)шанування [вам]; (давн.) моя шаноба вашеці (вашій милості). |
Обессудить
• Не обессудь, не обессудьте – не осуди, не осудіть; пробач, пробачте (вибач, вибачте). [Бачте, і тепер сльоза — не осудіть на се — не дає мені всього вимовити. Барвінок.] • Не обессудь, не обессудьте на подарке, на угощений… – не осуди, не осудіть (вибачай, вибачайте) за (по)дарунок, за частування… • Не обессудь, не обессудьте на слове – даруй, даруйте (пробач, пробачте) на слові (за слово). |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Дару́нок, -нку – подарок. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Дар –
1) (подарок) – дар (-ру), (по)дару́нок (-нка); принести в дар – подарува́ти, да́ти як подару́нок; 2) (дарование, одаренность) – хист (-ту), кебе́та, дар (-ру). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
дару́нок, -ру́нка -нкові; -ру́нки, -нків |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Нп. |
Пода́рок, -рку, м. = Дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. Пода́рочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Даровщи́на = даре́мщина, дарови́зна, дару́нок, подару́нок. — Даровизна якая доброхотная. Б. Н. — На даровщи́нку = на дурни́цю, на дурни́чку, дурни́чками. (Номис). — Він любить усе на дурничку. — Як панщина даремщина од панів втікала. н. п. |
Даръ = дар (Номис), дару́нок (С. Л.), подару́нок, дарови́зна (С. З.) і д. Гости́нець. — Не жаль мінї подарунків, що я дарував, а жаль мінї тії губки, що я цілував. н. п. |
Пода́рокъ, здр. пода́рочекъ = дару́нок (С. Л.), подару́нок, подару́ночок, пода́рок, гости́нець, дарови́зна , баз(с)ари́нка, при умовах — порукави́шне, на спомин — па́мъятка, на сьвятках начальникам — рале́ць. — Ой що то мінї за такі дарунки: білі перла і коралї білу шию гнули. н. п. — Подарунки без штанів за Дніпром бігають. н. пр. — Соколят побрали, турецькому царю в подарок послали. н. п. — Я грошей не платив — се даровизна від дядька. Кн. — Чумак понавозив жінцї і дїтям усяких басаринків. н. к. (Д. ще під сл. Гости́нецъ і Даръ). |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)