Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «дарунок»
Шукати «дарунок» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Баснопи́сец – байка́р (р. -ря), прил. байка́рський. [Байка́рський дару́нок (Гліб.)].
Дар –
1) дар, дару́нок (р. -нка), подару́нок (р. -нка); дарови́зна. [Ця земля́ – дарови́зна дя́дькова].
• Дар на память – па́м’ятка.
• Дар уважаемым лицам, сватам, начальству и т. п. – поче́стка;
2) дар, хист, тала́н (р. -ну), тала́нт (р. -нта), доте́пність (р. -ности), кебе́та. [Дар сло́ва или дар розмо́ви = дар слова. Літерату́рний хист. Він мав тала́н до ві́ршів (Л. Укр.). Ви лю́бите не саму́ люди́ну, а її́ тала́нт (Крим.)].
Незначи́тельный –
1) (по размеру, количеству, стоимости) незначни́й, невели́кий, невели́чкий, (малый) мали́й. [Розсипа́лась та вели́ка і́скра на іскорки́ мале́сенькі, незна́чні (Л. Укр.). Мали́й, незначни́й дару́нок (Крим.). Де́в’ять робітникі́в діста́ли незначні́ пошко́дження (Ледянко). В ньо́го була́ невели́чка су́ма (Грінч.)].
• -ное большинство – незначна́ бі́льшість.
• В -ной степени – в незначні́й (в невели́кій) мі́рі;
2) (по значению) незначни́й, (малозначительный) малозна́чний, малова́жний, (мелкий) дрібни́й, дрібне́нький, (жалкий) мізе́рний. [Незначна́ люди́на, поса́да (Київ). Яка́сь малова́жна спра́ва (Ор. Левиц.). Пісні́ ті здаю́ться дрібни́ми (Самійл.). Дрібне́нька півде́нна варія́ція моско́вського наро́ду (Грінч.). Ці ске́лі страше́нні приму́шують вас що-хвили́ни розумі́ти, що ви мале́нькі, мізе́рні (Грінч.)].
• -ная поправка – незначна́ по́правка.
Пода́рок – дару́нок, подару́нок (-нка), пода́рок (-рка), соб. пода́р’я, (гостинец) гости́нець (-нця), баз[с]ари́нок (-нка) и баз[с]ари́нка (-ки), (при поздравлении, визите) рале́ць (-льця́). [Ще́дрий дару́нок. Соколя́т побра́ли, туре́цькому царю́ в пода́рок посла́ли].
• Свадебный -рок – весі́льний дару́нок, дарови́зна.
• -рок на память – па́м’ятка, па́м’ять (-ти).
• Ответный, обратный -рок – відда́рок (-рка), відда́ра.
• -рок по случаю приезда или от’езда – приїздне́, від’їздне́ (-но́го). [З госте́й приїздно́го хто дасть на́ймичці].
• -рок, купленный на ярмарке – ярмарко́ве (-вого).
• Дать в -рок – подарува́ти, да́ти в дар, в дарови́зну, в дарівщи́ну кому́ що. Срв. Дар, Даровщи́на.
Презе́нт – презе́нт (-ту), гости́нець (-нця), (по)дару́нок (-нка); срв. Пода́рок, Гости́нец.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Библия – (греч.) Біблія, Святе Письмо.
[Святе Письмо подібне до ріки або моря. Часто там, де за зовнішністю здається зле та просте, одкривається глибина, що її не легко бачать навіть і янгольські очі (Г.Сковорода). Біблія містить в собі більше ознак правдивості, ніж вся світська історія (І.Ньютон). Існування Біблії як книги – найцінніше з-поміж усього, що людство пізнало за всі часи. Будь-яка спроба зменшити значення Біблії – злочин проти людства (Е.Кант). Я переконаний, що Біблія — це найкращий дарунок Бога людині. Все найкраще від Спасителя світу дається нам через цю книгу (Е.Лінколн). Глибоке знання Біблії має більшу вагу, ніж університетська освіта (Теодор Рузвелт). Біблія каже вам, як потрапити на небо, а не як воно влаштоване (Папа Іван Павло II)/ Я от думав, чому люди, старіючи, дедалі активніше читають Біблію. І тут меня осяяло: вони ж готуються до випускного іспиту (Дж.Карлін)]. Обговорення статті
Чучельник, чучельщик – опудальник, (от греч.) таксидерміст, (рус.) чучельник.
[Не подобається, коли подібних до нього людей називають чинбарями, що означає чинити, обробляти шкури, або таксидермістами, що дослівно перекладається із грецької, як зберігачі шкури. — Чиндар означає «чинити (робити) дарунок». Після смерті тварини і птахи зникають, а я [Петро Пшеничний] їм ніби дарую друге життя, тільки в чучелі, щоб дорослі і діти могли любуватися, краще пізнавати тваринний світ (Микола Заверуха)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СЮРПРИ́З (річ) дару́нок, подару́нок.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дар –
1) дару́нок, подару́нок, -нку;
2) (талант) дар, -ру, хист, -сту, тала́н, -ну.
Подарок – дару́нок, подару́нок.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Дар – дар; дарунок; (дарование) – дар; хист; здібність. Принести в дар – подарувати.
Подарок – подарунок; дарунок. В подарок – на дарунок.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кланяться
• Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится – бере, так поклони б’є, а візьме, так ніс (носа) дере. Пр. Як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дадуть. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Кланялися тобі позиваючи, накланяєшся й ти, борги збираючи. Пр. Віддай гроші руками, а ходи по них ногами. Пр. Як їдять та п’ють, дак і кучерявчиком звуть; а поп’ють, поїдять — прощавай, шолудий. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як узяли, то чорт тебе бери. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали і покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; а як позичив, так і чорт не брат. Пр. Як гроші позичає, щодня двору не минає, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр.
• Земно кланяться кому – кланятися (уклонятися) земно (до землі) кому; чолом доземно давати кому; бити чолом кому; (глузл.) шию вигинати кому, перед ким; (зневаж.) п’яти лизати кому.
• Кланяться кому, перед кем (разг.) – улесливо просити кого; гнутися (хилитися) перед ким; гнути спину (шию, карк) перед ким; клонити голову (кланятися) перед ким.
• Кланяться кому чем (устар.) – дарувати кому що; підносити кому (по)дарунок (у подарунок) що; приносити на ралець кому що.
• Просить кланяясь – прохати уклінно.
• Честь имею кланяться (устар.) – шанобливо (поштиво) вклоняюся; моє (у)шанування [вам]; (давн.) моя шаноба вашеці (вашій милості).
Обессудить
• Не обессудь, не обессудьте – не осуди, не осудіть; пробач, пробачте (вибач, вибачте). [Бачте, і тепер сльоза — не осудіть на се — не дає мені всього вимовити. Барвінок.]
• Не обессудь, не обессудьте на подарке, на угощений… – не осуди, не осудіть (вибачай, вибачайте) за (по)дарунок, за частування…
• Не обессудь, не обессудьте на слове – даруй, даруйте (пробач, пробачте) на слові (за слово).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дару́нок, -нку – подарок.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Дар –
1) (подарок) – дар (-ру), (по)дару́нок (-нка); принести в дар – подарува́ти, да́ти як подару́нок;
2) (дарование, одаренность) – хист (-ту), кебе́та, дар (-ру).

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

дару́нок, -ру́нка -нкові; -ру́нки, -нків

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дару́нок, -нка, м. Подарокъ. О. 1862. IV. 35. Ой що то мені за такі дарунки: білі перла і коралі білу шию гнули. Нп.
Пода́рок, -рку, м. = Дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. Пода́рочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Даровщи́на = даре́мщина, дарови́зна, дару́нок, подару́нок. — Даровизна якая доброхотная. Б. Н. — На даровщи́нку = на дурни́цю, на дурни́чку, дурни́чками. (Номис). — Він любить усе на дурничку. — Як панщина даремщина од панів втікала. н. п.
Даръ = дар (Номис), дару́нок (С. Л.), подару́нок, дарови́зна (С. З.) і д. Гости́нець. — Не жаль мінї подарунків, що я дарував, а жаль мінї тії губки, що я цілував. н. п.
Пода́рокъ, здр. пода́рочекъ = дару́нок (С. Л.), подару́нок, подару́ночок, пода́рок, гости́нець, дарови́зна , баз(с)ари́нка, при умовах — порукави́шне, на спомин — па́мъятка, на сьвятках начальникам — рале́ць. — Ой що то мінї за такі дарунки: білі перла і коралї білу шию гнули. н. п. — Подарунки без штанів за Дніпром бігають. н. пр. — Соколят побрали, турецькому царю в подарок послали. н. п. — Я грошей не платив — се даровизна від дядька. Кн. — Чумак понавозив жінцї і дїтям усяких басаринків. н. к. (Д. ще під сл. Гости́нецъ і Даръ).

Запропонуйте свій переклад