Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 28 статей
Запропонувати свій переклад для «добродій»
Шукати «добродій» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Благоде́тель – добро́дій, доброді́йник, благоді́йник, доброчи́нець, добротво́рець, благода́р.
Господи́н –
1) (владыка над подвластными) госпо́дар (р. -ря), пан, воло́да́р (р. -ря́), вла́дар, зве́рхник.
• Господи́н и слуга – госпо́дар і челя́дник.
• Г-да и крепостные – пани́ і підда́ні.
• Г-дин царства, г. над рабами – вла́дар (воло́да́р) ца́рства, вла́дар рабі́в, пан над раба́ми.
• Господи́н (начальник) и подчиненные – зве́рхник і підле́глі.
• Палата госпо́д – пала́та пані́в;
2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) госпо́дар (р. -ря), пан. [Сам собі́ пан. Чому́ не ти госпо́дар у пала́тах? (Крим.)].
• Они тут господа́ – вони́ тут пану́ють.
• Он -ди́н положения – він пан стано́вища, його́ верх, його́ во́ля й си́ла;
3) господа́, т.-е. баре, помещики – пани́; соб. – па́нство; иронич. – пано́та, панва́. [Па́нство при столі́ сіда́є (Франко). Наї́хало панви́];
4) (вежливо, вм. «человек», «суб’ект») добро́дій, пан. [Прийшо́в яки́йсь добро́дій в офіце́рській фо́рмі (Крим.). Пан профе́сор (учи́тель). Добро́дій К. написа́в по́вість. Це па́на пи́саря ді́ло (М. В.)].
• При обращении (сударь): па́не! (ум. па́ночку!) добро́дію! [Скажі́ть, добро́дію, де у вас рі́чка?].
• Господа́ (обращение) – пано́ве! доброді́йство! пано́ве-доброді́йство (милостивые государи), пано́ве-грома́до! товари́ство, шано́вне товари́ство, [Лю́бе доброді́йство-земляки́! се оста́ння річ моя́ (Кул.)]; (фамильяр.) пани́-брати́ (Шевч.).
Госуда́рь –
1) воло́да́р (р. -ря́), держа́вець, госпо́да́р (р. -ря), сокращ. спода́р, пан; (неточно) цар, ці́сар (гал.). [Держа́вці не мо́жуть се́рця слу́хатись свого́ (Грінч.). За Неро́на-спо́даря (Шевч.)].
• Самодержавный -да́рь – самовла́дник (гал.);
2) (обращение) пан, добро́дій.
• Милостивый госуда́рь – па́не, па́не-добро́дію, шано́вний (ве́льми шано́вний, високопова́жний) добро́дію; (иронич.) мосьпа́не.
• Милостивые -да́ри – шано́вні пано́ве, добро́дійство, пано́ве-грома́да. Срвн. Господи́н.
Корми́лец –
1) годува́льник, годівни́к (-ка́), хлібода́вець (-вця), хлібода́р (-ра), хлібода́рник. [Уде́ржання ці́лої сім’ї́, на чолі́ котро́ї стоя́в він, я́ко годува́льник (Екон. наука). Сагайда́чний, наш ба́тько, хлібода́рник і ге́тьман (Куліш)];
2) (благодетель) корми́тель, добро́дій (-дія), ум. добро́дієчко. [Сотворі́ть ми́лостинку, дорогі́ корми́телі! (Яворн.)]. -лец наш! – добро́дієчку наш!
Ла́сковец – ласка́вець (-вця), добро́дій (-дія).
Ми́лостивец, -вица – милости́вець, -виця, ласка́вець (-вця), -виця, добро́дій (-дія), -ро́ді́йка, доброді́йник, -ниця.
Противополо́жный – протиле́жний, супротиле́жний, проти́вний, супроти́вний; (противоречащий чему) супере́чний чому́. [Перейшо́в мо́вчки до протиле́жної стіни́ (Л. Укр.). Сті́ни супротиле́жного буди́нку (Кониськ.). Два діяметра́льно супротиле́жні ти́пи (Грінч.). По́лум’я осява́ло проти́вну сті́ну (Коцюб.). Напро́сто ме́не сиді́в на супроти́вній ла́ві яки́йсь добро́дій (Крим.). Шевче́нко мав діяметра́льно протиле́жні Куліше́вим істори́чні по́гляди (Грінч.). Письме́нники протиле́жного на́пряму].
• Доказывать совершенно -ное – дово́дити цілко́м (су)протиле́жне, супроти́вне.
• -ные свойства – супроти́вні, (су)протиле́жні власти́вості.
• -ные интересы – супроти́вні, супротиле́жні, супере́чні інтере́си. [Супере́чні націона́льні інтере́си (Грінч.). Усі́ інтере́си ма́си ста́ли супротиле́жними інтере́сам пані́в (Кониськ.)].
• -ная сторона, -ный берег – протиле́жний, супротиле́жний, проти́вний бік, бе́рег, той бік, бе́рег.
• Находящийся на -ной стороне, -ном берегу – тогобі́чний, того́біцький, по́ той бік, по тім бо́ці. [Того́біцькі го́ри (Корол.)].
• В -ную сторону от чего-л. – у проти́вний (протиле́жний, дру́гий) бік від чо́го, насу́против, навпаки́, наопа́к, наопа́ч чо́го. [Ти му́сиш тіка́ти в проти́вний бік (Франко). Покоти́ла паляни́цю навпаки́ со́нця (Квітка)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Ахинея – нісенітниця, дурниця, курзу-верзу, казна-що, ахінея:
• ахинею нести – теревені (теревені-вені) правити (точити, гнути); нісенітницю (дурницю, всяку всячину, не знати що, курзу-верзу) плести (верзти, правити…); плетеники плести; нісенітниці вигадувати; казна-що патякати; наказати (наверзти, намолоти) сім мішків (три мішки) гречаної вовни; наказати на вербі груш; смаленого дуба плести.
[Наказав на вербі груш (Пр.). А то сидить в брилі, в кереї, З товстою книжкою в руках, І всім, бач, гонить ахинеї, І спорить о своїх правах? То родом з Глухова юриста, Він має чин канцеляриста І єсть добродій Купавон (І.Котляревський). — Курзю-верзю, горох молочу! — сказав на те цилюрник. — Виходить, Санчо, ви з паном обоє рябоє? (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Себе! Бо й ти хороший теж: Ні свинства, ні дурниці не сплетеш (М.Лукаш, перекл. Й.В.Ґете). Коли говорить людина в мантії і шапочці, всяка нісенітниця стає ученістю, а всяка дурість — розумною мовою (Ж.Мольєр)]. Обговорення статті
Месье, мосье, мсье – (франц.) мосьє, пан, добродій. Обговорення статті
Срать, насрать, посрать, груб. – срати, насрати, посрати, висратися, (насм.) поставити кактуса, покласти личинку (резолюцію).
[[Весна покаже, хто, де насрав (Пр.). Їсти — не срати, може зачекати (Пр.). Коли добродій хоче срати, Він танцювать не годен вальс. О моя люба, погуляти Волів би хвильку я без вас! (Ю.Позаяк). За наступні п’ять хвилин треба придумати фантастичний план. Сідаю на унітаз, серу й розглядаю варіанти (О.Негребецький, перекл. Мітчела Девіда). Проте все одно, слухаючи Мерлін, я посміхався і кивав головою. Срати я хотів на її колишнього чоловіка! Мені й тоді було гидко все це чути, а зараз — і поготів (В.Горбатько, перекл.. П.Кері). Це залізяччя займало більшу частину вітальні, особливо коли Стоунер лежав серед нього у просякнутій потом майці та зі шкіряним браслетом на руці. Від натуги вени на шиї ніби ось-ось мали лопнути, і з кожним повтором він кректав так, ніби ніяк не міг висратися (Сергій Стець, перекл. Барбари Кінґсолвер). 1. — Що гірше: невігластво, байдужість чи безкультурність? — Я не знаю, і мені на це насрати. 2. Будьте обережні, звичка читати, сидячи в туалеті, може легко перейти в звичку срати під час читання. 3. Напис в університетському туалеті: “До стипендії ще 2 тижні, а срати вже нічим”]. Обговорення статті
Сука, сучка –
1) (самка собаки) сука, сучка, (редко) псиця, (ув.) сучище, (умен.) сучечка;
2) (бран., о женщине) сука, сучка.
[ — Ой ти, гарний Семене, Не ходи ж ти до мене: Єсть у мене лиха сука, Як укусить — буде мука (Н.п.). Знакомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч. Авентій був розбійник з пупку, Всіх тормошив, валяв на купку, Дивився бісом, гадом, сторч (І.Котляревський). — Я тебе, сучко, роздеру! Я тебе розметаюі Шматочка живого не зоставлю! У кого се ти вдалась така неслухняна? (П.Мирний). — Свиня як вискочить з Кушнірейкового двору, та просто й кинулась на мене, мов скажена сука (І.Нечуй-Левицький). Терниця гавкала під її руками, як сучка, дрібно та голосно (І.Нечуй-Левицький). Лупила, лупила його Уляна, а далі випхала з хати. — Чекай, суко! — тільки й промовив Андрійко (М.Коцюбинський). Що робить рудому псу, Щоб скінчились муки І зродилось почуття У верткої суки? Як скавчати, як скакати, Як вертітися гвинтом? Як до неї підгрібати, Як понюхать під хвостом?! (Ю.Позаяк). — Що, може, й не малюється? — недовірливо запитала Ліна. — Практично ні. — Руда? Косоока? Беззуба? — На жаль, ні. Білозуба. Волосся біляве, до того ж кучерявиться від природи. Синьоока. — Сука! — щиро процідила Ліна (В.Кожелянко). Самих панів арґентинців бачив дуже рідко, чув лише їхні співи, покручену іспанську мову й піаніно, що не змовкало ні на хвилину, хоча здебільша на нього грали руки не Мюзін, а чиїсь інші. Що ж та сука виробляла своїми руками, коли не грала? (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Чаклунка привела його до освітленої заговореними свічками комірчини, до розкладачки, що її полотно було геть забруднене слідами лихого кохання, до свого тіла, тіла відважної, зачерствілої і бездушної суки; вона наготувалася спекатися Ауреліано, як переляканої дитини, але дуже швидко побачила, що має справу з чоловіком, чия страшенна могуть сколихнула все її нутро, як землетрус (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). Наприкінці весни він думав, що розмовляти можна і треба. А в липні ці прив’язали до стовпа жінку. На груди повісили табличку: «Каратєль. Хунта». Будь-хто охочий міг підійти і вжарити. Або плюнути. Охочі були. І жоден з перехожих не спитав: «Що ж ви робите, суки?» (Катерина Сінченко, перекл. Олени Стяжкіної). 1. Сучка! — думали дві жінки, мило посміхаючись одна одній. 2. З дитинства Юрій Гагарін мріяв першим полетіти в космос. Але якісь суки його випередили]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БЛАГОДЕ́ТЕЛЬ укр. доброчи́нець, добро́дій, ми́лости́вець, ласка́вець.
ЖА́ЛОВАТЬ, ще уділя́ти;
жа́ловать к кому, ще вчаща́ти до кого;
жа́лующий, що уділя́є тощо, ра́ди́й уділи́ти, ласка́вець, милости́вець, доброчи́нець, добро́дій;
жа́луемый, даро́ваний, наді́люваний /уді́люваний/, нада́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Господин –
1) (владетель) воло́да́р, -ря́, пан, -на, -госпо́дар, -ря;
2) (независимый человек) пан, -на, госпо́дар, -ря; (как придаток к названиям чинов и фамилиям, а также вместо «человек») добро́дій, -ія, пан, -на.
Государь –
1) (властелин) держа́вець, -вця, воло́да́р, -ря́;
2) (вежливая форма обращения) добро́дій, -ія, пан, -на.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Добро́дій –
1) благодетель;
2) добрый человек.
• Добро́дію! – добрый человек, гражданин, джентельмен, сударь! Шано́вний добро́дію! – уважаемый гражданин, милостивый государь!

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

добро́дій, -дія, -дієві, -дієм, -дію! -дії, -діїв, -діям

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Благода́р, -ря, м. Благодѣтель. Вх. Лем. 392. См. Добродій.
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Добро́дій, -дія, м.
1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Хата. 63. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. К. (О. 1861. VI. 32).
2) Сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. К. ЧР. 6. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. II. 113.
3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість.
4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Правда, 1867, № 10. Лист. П. Куліша. Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку? Кв.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Благодѣ́тель, ница = добро́дїй, ка, благодїй, ка, доброчи́нця. С. З. Л. — Господь послав нам якого доброчинця. Ч. К.
Господи́нъ = па́н, госпо́дарь; добро́дїй. — Бог високо, пан далеко, а підпанки дадуть дранки. н. п. — Пане, добродїю! С. З. — Я зову вас, добродїю, як все село наше, шануючи ваше письменство і розум. Кот. — Господа́ = пано́ве, пани́, па́нство, пано́ве до́бродїйство. — До́ма ли господа́? = чи до́ма пани́, па́нство? – Господа́, вы́слушайте меня́ = пано́ве, ви́слухайте мене́. – Господи́нъ Н. = добро́дїй або пан Н.
Доброжела́тель, ница = доброхі́т, ка, добродїй, ка.
Корми́лецъ = 1. корми́тель, годува́льник (Чайч.), пити́мий. — Він йому питимий батько 2. добро́дій.
Ми́лостивецъ, вица = ласка́вець (С. З. Л.), ласка́виця, ми́лостник, ця (С. З.), добро́дїй, ка.
Покрови́тель, ница = покрови́тель, ка (С. Жел.), добро́дїй, ка (С. Жел. Л.), ласка́вець (С. Жел. З. Л.), охорони́тель, ка (С. Жел.), оборо́нець і т. д. д. Засту́пникъ і Защити́тель.
Су́дарь = господа́рь, добро́дій (С. Л.).