Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 27 статей
Запропонувати свій переклад для «додуматься»
Шукати «додуматься» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Доду́мывать, -ся, доду́мать, -ся – доду́мувати, -ся, доду́мати, -ся, домірко́вувати, -ся, доміркува́ти, -ся, дорозумо́вувати, -ся, дорозумува́ти, -ся, домисля́ти, -ся, доми́слити, -ся, домудро́вувати, -ся, домудрува́ти, -ся, домізко́вувати, -ся, домізкува́ти, -ся, добира́ти (добра́ти) ро́зуму, ума́, спо́собу, (провинц.) довмі́тися. [Уся́ке по-сво́єму дорозумо́вується. Ніхто́ не домисля́всь, що та ні́би деліка́тна мо́ва віщу́є смерть рі́дній слове́сності (Куліш). Домудрува́всь-таки, як це зроби́ти. Розу́мні го́лови, домізко́вуйтеся, як це зроби́ти! Хто добере́ спо́собу, як це зроби́ти? Москалі́ розу́мні ро́зуму добра́ли: ой, напере́д Шва́чку із осаву́лою доку́пи звяза́ли. Коли́-б не довмі́вся що роби́ти, то тяжке́є-б ли́хо ста́лося].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Угораздить – (умудрить) надати, (умудриться) примудритися, умудритися, (ухитриться) ухитритися, прихитритися, (додуматься) довмитися:
• как тебя угораздило сламать руку? – як ти довмився (примудрився) зламати руку?;
• как это угораздило меня!? – що це надало мені!?; як це я примудрився (умудрився, ухитрився, прихитрився);
• угораздило его прийти сюда! – і надало [ж] йому прийти юди!; і понесло [ж] його сюди!;
угораздила нелёгкая (нечистая) кого; угораздил чёрт кого (разг.) – надала нечиста [сила] кому; надала лиха година кому; чорт надав кому (поніс кого);
• эк его угораздило! – ет (ач) як умудрився!
[Надала мені нечиста встрять у се діло! (Номис). Санчо і не подумав спутати Росинанта, бо то був, як він гадав, такий смирняга і плохута, що його і всі кобили кордовських пасовищ не могли б на гріх підкусити. Та лиха доля чи нечиста сила (сказано, диявол не спить!) надала якимсь погоничам із Янгуаса отирлуватись поблизу з своїми галісійськими лошицями вони мають звичку спинятись на обід в якомусь урочищі, де є добра паша й водопій, і те місце, де попасав Дон Кіхот, припало їм якраз до смаку. Як зачув же Росинант той табунний дух, зразу забув про свої звичаї і обичаї закортіло йому з панночками-кобилицями поженихатись, і він, не спитавшись дозволу в господаря, побіг туди в собачу ристь потребу свою задовольнити (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДОДУ́МАТЬСЯ, ще дорозумі́тися;
доду́маться самому́, дійти́ своє́ю голово́ю.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Додумываться, додуматься – доду́муватися, -муюся, -муєшся, доду́матися, -маюся, -маєшся, домірко́вуватися, -вуюся, -вуєшся, доміркува́тися.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дога́дуватися, догада́тися – догадываться, догадаться, додумываться, додуматься.
Доми́слюватися, домисля́тися, доми́слитися – додумываться, додуматься.
Домитикува́тися, дометикува́тися – додуматься, изловчиться.
Домізко́вуватися, домізкува́тися – додумываться, додуматься.
Домірко́вуватися, доміркува́тися – додумываться, додуматься.
Дорозу́млюватися, дорозумува́тися (чого́, до чо́го) – домысливаться, додуматься, докопаться.
Подохо́дити, -димо, -дите –
1) (о мн.) дойти;
2) (о мн.) чого – дойти, достичь, добиться;
3) (о мн.) чого – узнать, додуматься.
• Подохо́дити ро́зуму – поумнеть.
Прибира́ти, -ра́ю, прибра́ти, -беру́, -ре́ш –
1) що, в чому – убирать, прибрать, привести в порядок;
2) кого в що – одевать, одеть, нарядить;
3) брать, взять.
• До рук прибра́ти – прибрать к рукам, захватить.
4) подбирать, подобрать, выбрать.
• Нічо́го не прибра́в більш їй одмо́вити – ничего больше не нашелся ей ответить.
• Прибира́ти, прибра́ти ро́зуму, спо́сіб, спо́собу – находить, найти способ, додуматься, выдумать.
• Прибира́тися, прибра́тися – одеваться, нарядиться.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю.
2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98.
3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав, на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю на пам’ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв’язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні! ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Лебедин. у. Він довмився, що посіяти. Черк. у. Добре ви собі довмилися. НВолын. у.
Дога́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. догада́тися, -даюся, -єшся, гл.
1) Додумываться, додуматься, домыслиться. Вкупі працювали, брат із братом брався; що одна в нас мати, ти не догадався. К. Досв. 137. На злеє не учи нікого, — і сам догадається. Ном. № 2873.
2) Догадываться, догадаться, смекать, смекнуть, соображать, сообразить. Мела хату, мела сіни, да й засміялася, вийшла мати води брати, да й догадалася. Мет. 72. Ой вийду я та гукну я, а ти догадайся: як зачуєш мій голосок, хутшій потішайся. Чуб. ІІІ. 148.
Доду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. доду́матися, -маюся, -єшся, гл. Додумываться, додуматься. Думаю, не додумаюсь. Г. Барв. 390.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
Доміркува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься. Ком. І. 48.
Домудрува́тися, -дру́юся, -єшся, гл. Додуматься до чего-либо, выдумать. Хитрий жидок мудрував та й домудрувався. Рудан. І. 63.
Дорозумі́тися, -мі́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить, догадаться. Дещо. 32. Дорозумівся і я як зробить. Черк. у.
Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = Дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. О. 1862. Х. 115. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався? К. Досв. 149.
Пододу́муватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Подомірко́вуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Подохо́дити, -димо, -дите, гл.
1) Дойти.
2) Дойти, достичь, добиться. Люде з розумом та з мовою, а потім ще з запомогою письменства, подоходили до кращих порядків. Дещо.
3) Узнать, додуматься. Як же се, спитаєте, подоходили, що залізо або мідь добре пропускають тепло? Дещо.
4) — ро́зуму. Вырасти и сдѣлаться разумными.
Прибіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. прибра́ти, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. Єв. Л. XI. 25. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. Грин. III. 250.
2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Чуб. V. 733. Дівчата гарні, усі прибрані. Кв. Прибери пень, то й пень покращає. Г. Барв. 414.
3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. До рук прибра́ти. Прибрать къ рукамъ, захватить.
4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходитъ въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Грин. ІІІ. 76. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. Грин. II. 191. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім’я Основ’яненко. К. Гр. Кв. 6. Нічо́го не прибра́в більш їй одмо́вити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. МВ. О. 1862. І. 73) — ро́зуму, ума́, спо́сіб, спо́собу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що́ йому робить. ЗОЮР. І. 76. Прибрали мок способу літати по воздусі. Дещо. Стали ляхи способ прибірати. АД. II. 113. Син прибра́ний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. Ном. № 8101.
5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Г. Барв. 507. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько. МВ. (О. 1862. III. 36).

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Доми[е]тикува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, гл. Додуматься, изловчиться. Сл. Нік.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Доду́маться = доду́мати ся, доми́слити ся, доміркува́ти ся, домізкува́ти ся, дорозумова́ти ся, ро́зуму добра́ти. – Та вже дорозумовали ся, щоб рубати його та його ж шаблею. н. о. — А москалики та недурниї, та розуму добрали: насамперед батька Швачку із осаулою звязали. н. п.

Запропонуйте свій переклад