Знайдено 110 статей

Шукати «докупи*» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

Говно, прост., груб. – гівно, (диал.) гімно, кал, лайно, гівняк (гімняк), (мн.) гівняки (гімняки), (птичье) послід, (домашн. скота) кізяк, кирпич, (лошадей) коняк, кінський кізяк, бала́бушки, кружалки́, (куриное) куряк, (мышей) мишаки. [Не займати гівна, і вонять не буде (Номис). Так він і лежав, соколик, одною рукою все ще тримаючи на голові кашкета, а другою — здавивши до нестями кінського кізяка (Юрай Курай). Він спокійно проціджував крізь думу послід людської і громадської моралі (О.Ульяненко). Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як «гівно», «срака», «дупа». Незадоволення чимось виражалося у фразах – «до сраки», «до ясної дупи», «то мені потрібне, як до дупи дверці», «гівна варте», «гівно правда», «в сраці був — гівно видів» (Ю.Винничук). Стара рівнянська повитуха Марфа щось там шамкотіла беззубим ротом коло колиски, та поїла діточок трав’яними відварами, але годувати грудьми не силувала. Поглядала на Теофілу мовчки. Знала: чоловік — не гівняк, щоби не зм’як (М.Матіос). — Той — до мене. Я беру його в оці руки, — Швейк показав свої, схожі на двох страхітливих старих крабів, руки, — і збиваю на гімняк. Прибігаю до хати, жінка ще гола, голосит. Я беру її за чупер, витягаю надвір, находю курей, зв’язую їх докупи, як є, голих (В.Кожелянко). — Ви цитуєте неправильно (сказав Рондибіліс), другий вірш читається так: Нам-бо на груди зірки, вам — самі гімняки (А.Перепадя, перекл. Ф.Рабле). «— В колонії можна бути або лихим, або хорошим! Ти станеш для директора як не золотом, то гівном! А це вже вирок». Я добряче перелякався: а раптом мене зарахують до «гівна», а то й до чогось гіршого? (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Не знаю, чи схожа моя історія на монументальну трагедію, але всілякого гівна в ній справді було багато (В.Горбатько, перекл. Пітера Кері). Стара спорожнила свою склянку з горілкою й почала робити в повітрі знаки, погрожуючи й клянучи, тричі перехрестила кімнату й загорланила: «Хутко, хутко, любі діти, любі хлопці, сараки парубки, бігом, бігом забирайтеся, бо залишитеся так сидіти на все життя, спаралізовані й закоцюблі, як гірняки на морозі!» (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Побачила Ольгу, зариту в сміття та обмазану лайном. Зоя зшаленіла від люті. Вирішила, що зараз або змусить небогу хоч до якихось змін, або заб’є її ціпком. Бо безголовій істоті, що, як нечиста тварина, лежить у гівні, не варто жити на світі (О.Пономарів, перекл. К.Асимакопулоса). Лайно сказало: «Боягуз! Боїться до мене доторкнутися» (С.Є.Лєц)].

Деньги – гроші, (иногда) гріш, (деньга, собир.) грошва, (средства) кошт (кошти), (шутл.) купило, платило, побрязкачі, (жарг.) бабки, бабло: • ассигнованные банком деньги – гроші, що асигнував банк; • ассигнованные деньги – асигновані гроші, кошти; • без денег – без грошей, безплатно (беззаплатно), не за гроші, не за плату, за так гроші (грошей), дурно (задурно, задарма, дарма), за спасибі; • без денег человек худенек – без грошей чоловік не хороший (Пр.); без грошей чоловік як дурень (Пр.); без грошей, як без очей (як без рук) (Пр.); то пан хороший, як багацько грошей (Пр.); • бешенные деньги – скажені (страшні) гроші; • больше денег — больше хлопот – сіль для їди, а гроші для біди (Пр.); великі гроші — готова біда (Пр.); гроші біду роблять найбільшу (Пр.); гроші не знать що, та спать не дають (Пр.); грошей багацько [на світі], а щастя мало (Пр.); гроші то й роблять біду (Пр.); срібло та злото тягнуть у болото (Пр.); з золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно (Пр.); • большие деньги – грубі гроші, великі гроші, великий гріш, великі кошти; • брат-брат, сват-сват, а денежки не родня – брат братом, сват сватом, а гроші не рідня (Пр.); хоч ми собі брати, але наші кишені не сестри (Пр.); сват не сват, а мого не руш нічого (Пр.); • бросать деньги (деньгами) – сипати (розкидатися) грішми (грошима), тринькати (розтринькувати) гроші; • бумажные деньги – паперові гроші; • быть при деньгах – мати гроші, бути при грошах (з грішми); • ввиду отсутствия денег – за браком (через брак) грошей, через безгрішшя (безгрошів’я), бо нема (немає) грошей; • взыскивать деньги – стягати гроші з кого; • вносить деньги кому – платити гроші кому; (куда) вкладати гроші куди; • возврат денег – повертання, повернення грошей; • вот уже и нет денег – от і по грошах; • время – деньги – час [є] гроші; • выдавать деньги – виплачувати гроші; • выдача денег – виплата грошей; • давать, дать деньги взаймы – позичати, позичити гроші, давати, дати у позику (позичку) гроші; • денег куры не клюют – грошей і кури не клюють (і свині не їдять; хоч греблю гати), грошей до смутку (до біса, до чорта, до лиха), валява грошей; • денег нет – грошей нема (немає), (шутл.) на гроші сухо, грошей голо, у кишені [аж] гуде, у кишені вітер віє (вітри віють), (иногда) дюдя в кишені свистить; • денег не хватает – бракує, не стає грошей; • денег ни гроша – грошей ні копійки, (разг.) грошей Біг дасть (катма); • денег стоит (разг.) – недешево (дорого); • деньги — дело наживное – гроші — набутна річ (Пр.); • деньги медные, серебряные – мідяки (мідні гроші), срібняки (срібні гроші), срібні; • деньги не заработанные, доставшиеся даром – дурні гроші, легкий гріш; • деньги не пахнут – грошам лиця нема; • деньги не щепка – гроші не полова; • деньги не щепки — на полу не подымешь – грошей на дорозі не назбираєш (Пр.); • деньги обесцениваются – гроші знецінюються; • деньги разошлись – гроші вийшли, (образн.) гроші розкотилися; • деньги счёт любят – копійка любить, щоб її рахували (лічили) (Пр.); гроші лічбу люблять (Пр.); • есть деньги у кого – має гроші хто, є гроші в кого, (образн.) копійка волочиться у кого; • забронировать деньги за учреждением – забезпечити гроші за установою; • за деньгами – по гроші; • за деньги – за гроші, за плату; заплатно; • за наличные деньги – за [гроші] готові, за готівку; • за небольшие деньги – не за великі гроші, невеликим коштом, недорого; • за неполучением денег (в конце фразы) – бо не одержано гроші; • из-за денег – через гроші; • карманные деньги – кишенькові гроші; • копить деньги – складати (збивати, ховати) гроші, збивати гроші докупи; • кормовые деньги – харчові гроші, харчове; • кровные деньги – кривавиця; • крупные деньги – великі (великими купюрами, недрібні) гроші; • куча денег – купа (сила) грошей (грошви); • лишние деньги – зайві гроші; лежані гроші; • любящий деньги – грошолюбний, грошолюб; • мало денег – мало грошей, грошей не гурт, грошей (на гроші) тонко, на гроші скупо; • мелкие деньги, мелочь – дрібні [гроші], дрібняки; • наградные деньги – нагорода грішми; • наличные деньги – готові гроші, готівка (редко готовик, готовина, готовизна); • на чистые деньги – на готові гроші; • на это я издержал все деньги – на це я поклав усі гроші; • недостаток в деньгах – брак (недостача) грошей, скрут (скрута) на гроші; сутужно на гроші, грошова скрута; • не имеющий денег – безгрошовий; (жарт.) безгрішний; • немалые деньги – великі (немалі) гроші, чималий гріш; • не стало денег – не стало (не вистачило, забракло) грошей; • ни за какие деньги (разг.) – ні за які гроші, ні за яку ціну; нізащо; хоч убий; • обратить в деньги что – повернути на (в) гроші що, (иногда) згрошити що; обернути на гроші; • обращение денег – обіг грошей; • он не при деньгах – він не має грошей, нема в нього грошей, він не при грошах; • он падок на деньги; • алчный, жадный до денег (разг.) – він ласий на гроші (до грошей), він жадібний на гроші; • остальные деньги – решта грошей; • отмывать деньги – відмивати гроші; • отпускать деньги – видавати, давати гроші; • отсутствие денег, перен. – безгрішшя; • очень много денег – дуже багато грошей, (иногда) грошей прірва (сила), до смутку грошей; • подъёмные деньги – гроші на переїзд, переїзні гроші, переїзне; дорожнє; допомічне; • потерять деньги – загубити гроші, (жарт.) посіяти гроші; (в операции) втратити гроші; • предоставлять деньги – уділяти гроші, кошти; • представлять деньги – подавати, здавати гроші; • прогонные деньги – прогони; • растранжирить деньги – розтринькати (протрясти) гроші; • свободные деньги – вільні (гулящі) гроші; • собирать, собрать деньги – збивати, назбивати грошей; збирати гроші; назбирати грошей; (образн.) у кулак дбати; • собрать деньги на что, собраться со средствами; копить, скопить деньги, средства на что – збитися (спромогтися) на гроші; • собраться с деньгами – спромогтися (збитися) на гроші; • сорить деньгами – сипати грішми, сипати гроші як полову, гатити гроші, (лок.) розкомашувати гроші; • суточные деньги – добові [гроші]; • только ума на деньги не купишь – за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш (Пр.); • требовать деньги – правити гроші; • тряхнуть деньгами – сипнути грішми; • туго с деньгами – сутужно з грішми (з грошима), грошей тонко, куцо на гроші; • у меня все деньги вышли – у мене [вже] по [всіх] грошах, я витратився (вивівся, звівся) з грошей, я геть-чисто витратився, я [геть-чисто] згрошився, (образн.) у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє); • употребить деньги на что – повернути (обернути) гроші на що; • шальные деньги – дурні гроші. [Хитро-худро і невеликим коштом (І.Котляревський). Платити треба, а платила ніде взяти (О.Кониський). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Номис). Догадується Василь Іванович, чого так хилиться перед ним Литовка: підходить строк векселю, а грошей, мабуть тонко (С.Васильченко). Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та на гроші скупо (В.Стефаник). Як їхатимуть вже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать (Сл. Гр.). З грошима куди схочеш — доскочиш (Пр.). Збився Пилип і на хату (Сл. Гр.). Хлопець теж за нею пішов, невиразно сподіваючись, що на сходах темно і він зможе там поцілувати її, хоч цим винагородити себе за прикрості в театрі й марно потрачені гроші (В.Підмогильний). Трамваї, гроші і серця, комоди й долі спливають плавом без кінця брудні і голі (В.Стус). Які зачовгані антракти! Панки долонь тут не шкодують. Вони підписують контракти, а потім шумно аплодують. Я знаю: їде з Відня шулер. О, так, рулетки тут хороші. Йому байдуже — Ліст чи Шуберт, Йому хоч Моцарт — аби гроші (Л.Костенко). Це малі гроші, але коли в кишені – голий вася, то й такі бабки в радість (А.Дністровий). Ми редагували чиїсь промови, вели семінари для молодих лідерів, проводили тренінги для спостерігачів на виборах, складали політичні програми для нових партій, рубали дрова на дачі Болікового тата, ходили на телевізійні ток-шоу захищати демократичний вибір і відмивали, відмивали, відмивали бабло, яке проходило через наші рахунки (С.Жадан). Говорили про гроші, Як про зорі, рахували… Недовго бути нам разом з такою сумою (В.Слапчук). Вона вибирала голих провінційних дуреп. Кохання — це фуфло, над яким кружляють гроші і тваринне злягання. Ось вам і вся любов. Бабло і трах. За цим і жерти не встигаєш (О.Ульяненко). Нульові роки ХХІ сторіччя остаточно перетворили людську цивілізацію на перманентне борсання міжнародних злочинних груп. Бабло — але не просто собі й не яке-небудь, а гігантське, космічно безмежне бабло — стало вже по-справжньому, а не оперовому, правити світом. Усі ідеологічні платформи, політичні рухи, парламентські коаліції та терористичні анклави, всі диктатури й демократії, всі націоналістичні, популістські, ліберальні, ліві та консервативні партії, ба більше, всі релігії та «релігійні фанатики» — виявилисялише тільки прикриттям для мільярдних і трильйонних оборудок. І підлягли єдиній меті — виборюванню гігантського, космічно безмежного бабла (Ю.Андрухович). Вигрібаю зі схованки останні гроші. Гроші ніколи не матимуть наді мною влади, я не бачу сенсу. При цьому сенс у грошах бачать усі інші, хто пов’язаний із моїм мізерним існуванням (Б.Редінґ). Крім того, він сподівався, що на цьому діло не стане, що векселі не будуть вчасно оплачені і продовжаться – тоді його любі грошики, відгодувавшись у лікаря, як на доброму курорті, через якийсь час повернуться до нього такими кругленькими й повненькими, що і в мішок не потовпляться (М.Лукаш і М.Гайдай перекл. Ґ.Флобера). Ніч у польоті, і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем Всесвіту,— їх за гроші не купиш (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). — Ні, брате, — обірвав його алхімік, — не треба. У разі небезпеки Нунцій допоможе мені грошима, щоби чкурнути звідсіля. Бережіть свої побрязкачі для тамування власних болещів (Д.Чистяк, перекл. М.Юрсенар). «До такої сукні тобі потрібен інший чоловік, що має багато грошей…». Вона розсміялась: — Ті, що мають багато грошей, здебільшого бридкі люди, Роббі. — Але ж гроші не бридкі… Правда? — Ні, — відповіда вона, — гроші — ні… — Так я й думав… — А хіба ти вважаєш, що це не так? — Ні, не вважаю, — відповів я, — гроші, щоправда, щастя не дають, але якось дуже заспокоюють… (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). — Це не гроші, — сказав я. — Гроші зеленкуваті, і на них написано «In God We Trust». І ще на них повинен бути портрет померлого американця, тому що гроші випускаються в Америці. А це не гроші (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). За гроші ми змушені платити свободою (Р.Л.Стівенсон). Той, хто одружується заради грошей, має хоча б розумний привід (Ґ.Лауб). Є речі важливіші за гроші, але без грошей ці речі не купиш (П.Меріме). Коли я був молодий, я думав, що гроші — це найголовніше в житті. Коли я постарів, я переконався, що так воно і є (О.Вайлд). 1. Гроші — це бруд. Але іноді так хочеться побути свинею! Особливо під Новий рік… 2. — Чом не купиш? — Бо купила не маю. 3. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. 4. Усіх грошей не заробиш — частину доведеться вкрасти. 5. Якщо гроші — зло, то не дивно, що добрим людям їх завжди бракує! 6. Батькам на замітку. Ваша дитина остаточно подорослішала, якщо на запитання про подарунок на день народження відповідає: «Краще грошима». 7. Любов за гроші обходиться дешевше].

Институт – (лат.) інститут: • институт благородних девиц – інститут шляхетних дівчат (панянок); • институт брака – інститут шлюбу; • институты власти – інститути влади; • научно-исследовательский институт – науко́во-до́слідний (науко́во-дослі́дчий) інститут. [Умилася. А добрі люде Прибрали, в Київ одвезли У інститут (Т.Шевченко). Па́нночка пої́хала вчи́тись до інститу́ту (Г.Барвінок). Батько хотів оддати її в гімназію або в інститут (І.Нечуй-Левицький). В інституті, куди він прийшов за направленням, треба було пройти приймальну комісію, оформити документи (В.Підмогильний). Наприкінці квітня 1933 року відбулися нарада з питань національної політики в ЦК КП(б)У та засідання створеної на початку того самого місяця Комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті. Заступник наркома освіти Андрій Хвиля виступив на обох зібраннях з доповіддю «Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти неї», що під назвою «Викорінити, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті» вийшла друком в журналі «Більшовик України» та окремою брошурою. <…> Саме тут вперше прозвучав мотив про «штучний відрив від спільної братньої українській мові – мови російського народу», що відтоді став провідним у кампанії критики та перегляду засад та доробку українських мовознавців та словникарів, зокрема й насамперед працівників зліквідованого після процесу СВУ Інституту Української Наукової Мови <…> та створеного на його руїні Науково-Дослідчого Інституту Мовознавства <…>, пізніше перейменованого на Інститут Мовознавства (О.Кочерга). Наша бабуся, випускниця Одеського інституту шляхетних панянок, вільно володіла французькою, тож привчила внуків шанобливо ставитися до всіх мов (брати Капранови). Шлюб — це суспільний інститут, що дозволяє чоловікові й жінці дістати максимальну насолоду при ролученні (Северин Барбаг). Тепер серед учених розвелося не менше невдах, ніж серед випускників консерваторії… Зрештою всі ті, хто за багато років не досяг жодного успіху, зібралися докупи, створивши інститут (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Інститут напівпровідників імені Івана Сусаніна].

Какой, (устар.) каковой – 1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) яки́й; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що́ за, (усилит.) якенний; 2) (который) ко́три́й, (реже) кото́рий; (в относит. придат. предл.) що, що таки́й, яки́й; • Бог знает како́й – бо́зна-яки́й (Бог віда який), святий знає який, казна-який, (невесть какой) не́ві́дь який; • в какое время? – якого часу (у який час)?, коли саме?; • вот какой! – отакий! (оттакий!), (эмоц.) отакенний! (оттакенний!), отакезний! (оттакезний), отакісінький!; • до како́го времени? – на яки́й час? до яко́го ча́су?; • кака́я нужда знать? – яка (що за) потре́ба зна́ти?; • каким образом – яким чином (способом, ладом, побитом, робом, світом), як, по-якому; • какими судьбами? – яким побитом?; • како́е! (разг.) – де́ там!; • какое тебе дело? (фам.) – що тобі до того?, яке тобі діло?, тобі якого батька горе?; • како́й бы ни – хоч би яки́й, хоча́ б яки́й, (рус.) яки́й би не; • како́й бы ни был – будь-яки́й, усякий; • како́й бы то ни было – бу́дь-яки́й, (диал.) бу́длі-який, (раскакой) пере́який; • како́й дорогой – кудо́ю?, яким шляхом (якою дорогою)?; • како́й из – котри́й, (реже) кото́рий, хто з; • какой-либо, какой-нибудь – (из нескольких) яки́й, яки́й-не́будь, котри́й, де́котрий, котрий-небудь, (реже) котри́й-бу́дь, (диал.) бу́длі-яки́й; (неизвестно кто) яки́й, яки́й-не́будь; (с пренебреж.) аби́-яки́й, яки́й-таки́й; (не более как) яки́й; • како́й лучший, больший и т. п. – де лі́пший, де кра́щий, де більший; • какой ни есть, какой ни на есть (разг.) – хоч би там який, будь-який, хоч [і] який; • какой-никакой – який-не-який, хоч якийсь; • како́й попало – аби́-який, бу́дь-який; • како́й-то – (некоторый) деякий (деякийсь), котри́йсь; (неизвестно кто) яки́йсь, котри́йсь; (с оттенком пренебрежения) яки́йсь-то, якийсь там, котрийсь там; • какой угодно – хоч (хай) який, який завгодно, абиякий, будь-який, перший-ліпший; • какой ширины, длины, величины – який завширшки (уширшки, уширки), який завдовжки (удовжки), який завбільшки (убільшки); • когда какой – коли який; • кое-како́й – сяки́й-таки́й, яки́й-таки́й, деякий; • кому какой – кому який; • на како́го черта – на лихо́ї годи́ни, на яко́го бі́са (дідька), на бі́са; • не бог весть какой – не бозна-який, не який; • не какой-нибудь – не абиякий, не будь-який (не який-будь); • ни в какую – нізащо; • по какому случаю? – з якої нагоди (причини)?, (иногда) заради чого?; • с како́ю гордостью – з яко́ю пихо́ю, як гордови́то!; • смотря какой – як який, як до; • хоть како́й-нибудь – хоч яки́й, хоч будь-який (хоч який-небудь), (устар.) яки́й-хотя́; • через какие-то (какие-нибудь)… – через якихось… [Що́ то за пе́кло, що те́пло? (Пр.). Три пани́ — їдні́ штани́: котри́й успі́є той штани́ наді́є (Пр.). Сяки́й-таки́й аби́ був, аби́ хлі́ба роздобу́в (Пр.). Вельмо́жна па́нськая персо́на яви́лася перед Плуто́на не як аби́-який харпа́к (Є.Гребінка). — Що ж? Не захотіла йти за мене! А щоб часом не піддатися, так вона без мене звінчалася аби з яким батраком, щоб мені світу собою не зав’язати, щоб не соромити мене собою, і усеє прочее говорила (Г.Квітка-Основ’яненко). Отаку́-то їй причи́ну воро́жка зроби́ла (Т.Шевченко). Ду́рень розка́зує ме́ртвими слова́ми та яко́гось там Яре́му веде́ перед на́ми (Т.Шевченко). — Подиви́сь, яке́! — Да хоч-би воно́ було́ пере́яке, а я його́ й ду́рно не озьму́ (Основа). Коли́-б не узграни́чна сторо́жа, що-годи́ни му́сіли-б украї́нці сподіва́тись на́паду, шкода́ була́-б яко́ї-хотя́ пра́ці (П.Куліш). Що то за хоро́ші, за молоді́ парубки́! (М.Вовчок). Даєте́ їм чита́ти не́ві́дь-які́ книжки́, та ще й заборо́нені (О.Кониський). У ме́не що! не яка́ там і ка́ра мені́ ви́пала… Мо́же ще то й не ка́ра, а ті́льки так воно́ (О.Кониський). Гледі́ть, щоб кінь не заби́в котру́ (О.Стороженко). Розпи́тує: чи нема́ де яко́го нетя́ги? (І.Рудченко). А то, як бродя́гу яко́го, ще в тюрму́ запру́ть (П.Мирний). Де? В котрі́м мі́сці? (І.Франко). Де́ там! Ба́тько наздожене́ і ті́льки наб’є́ (А.Кримський). Прихо́дили які́сь лю́ди (А.Ніковський). Ой чи так кра́сно в які́й краї́ні, як тут на на́шій рі́дній Воли́ні? (Л.Українка). За мить яку́ поки́ну я сей світ (Б.Грінченко). Сюди́-ж ішли́, дак ба́чили кудо́ю, хіба́ тепе́р не втра́пите сами́? (Б.Грінченко). Шевче́нко зна́є, що мину́ле не ве́рнеться, хоч-би яке́ га́рне було́ воно́ та прина́дне (С.Єфремов). Се як до чоловіка: один зробить, а другий ні (Сл. Гр.). Яки́й со́ром! Де-кра́щого шука́є. На лихо́ї годи́ни тобі́ це здало́ся. На бі́са він тобі́? Живе́ до котро́гось ча́су (АС). Пішов геть, розхристаний, розбризкуючи калюжі, тремтячи від гніву і образи. Ця наволоч ударила його в обличчя! Може, до герцю покликав би? На шаблях? На пістолях? Ач, який лицар об’явився своєї мами! (В.Підмогильний). …мої синхронні рефлексії над тими культурними процесами, в Україні й поза Україною, котрих я була безпосередньою учасницею, бувши зібраними докупи, мають, сподіваюся, принаймні один шанс — відбити, хай як суб’єктивно-перекошено, безсистемно-доривчо, в друзках і оскалках, у кубістично посічених «чвертьпрофілях» — який-не-який, а таки інтелектуальний портрет доби (О.Забужко). Скажи мені, який я письменник, і я скажу тобі, який ти читач (В.Голобородько). “Диви, диви, якенна бабега!” — почулось мені з крутого схилу (Генадій Костенко). Дон Кіхот визвався тримати варту перед замком, щоб не напав буває велетень який-небудь чи там лихий чоловік, знаджений безцінними скарбами вроди, що в замкові тому сховок знайшли. Ті, що нашого гідальга вже знали, подякували йому красненько і розповіли тут же авдиторові про його химороди, чим той непомалу потішався (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Роха похитав головою і підійшов до купи. — Ого! Якенна купа вийшла! (С.Павличко, перекл. В.Ґолдінґ)].

Мысль – ду́мка, (книжн.) мисль, (реже, прост., мысля) ми́сля, ду́ма, дум, (предположение) га́дка, по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), (ум.-ласк.) ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка: • без задних мыслей – без потайних (затаєних, прихованих) думок; • без мыслей – без думо́к, безду́мно; • быть далёким от мысли – [і] не думати; і в думці не мати, (книжн.) бути далеким від думки, дале́кий ду́мки (А.Ніковський); • вертится мысль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка); • взвешивать в мыслях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях); • в мыслях – на думці (на мислі, у думці, у думках); • воспарить мыслью – злинути (злетіти, знестися) думками; • выведывать, выведать, стараться, постараться узнать образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідати; (иногда) ума випитувати, випитати; • высказывать мысль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку); • говорить с задней мыслью – говори́ти (каза́ти) з потає́мною (з потайною, затаєною, прихованою) ду́мкою, (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) наздога́д бурякі́в[, щоб дали́ капу́сти]; закидати наздогад; • голова полна тяжёлых мыслей – важкі думи обсіли голову; • делать что с предвзятой мыслью – роби́ти що з упере́дженою (упере́дньою) ду́мкою (з упере́дженням, упереджено); • дельная мысль –розу́мна (путя́ща) ду́мка; • засела мысль – вроїлася думка; • загореться мыслью – запалитися думкою; • и в мыслях не было, не имел чего – і думки (гадки) не було про (за) що; і в думці (і на думці) не було чого; ні думки, ні гадки не було про (за) що; і думки не мав (за) що; і на думку не спадало (не спало) що; і думкою не вів про (за) що, і в голові (і в головах) не покладав про (за) що; • избавиться от мыслей – позбутися (збутися) думки; • иметь в мыслях что – мати на думці (в думках) що; покладати в думках що; у голові класти (в голову собі класти) що; • и мысли такой не было – і думки (і гадки) такої не було; і гадки і думки такої не було; і в думці (і в гадці) такого не було; • иметь заднюю мысль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку; • книга эта богата мыслями – ця кни́жка бага́та на думки́; • ловить (поймать) себя на мысли – ловити (зловити, піймати, спіймати) себе на думці; • мелькнула мысль в кого – промайнула (майнула, сяйнула) думка в кого; • меня озари́ла блестящая мысль – пройняла́ мене́ блиску́ча ду́мка, сяйну́ла мені́ в голові́ ду́мка; • меня пугает мысль, мне страшно при мысли о… – мене лякає думка про (за)…; мені страшно (лячно) на саму думку про (за)…; • мне это не по мысли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би); • мысли без всякой связи – думки без ладу; безладні думки; • можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной мысли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку); • мысль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ца), шляхе́тна ду́мка (ду́ма); • мысль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка; • мысль (замечание) по существу – посутня (заувага) думка; • мысль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́мка (дума); • мысль предвзятая, задняя, преступная – упереджена (упере́дня), потає́нна, злочи́нна ду́мка; • мысль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка); • мысль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка; • мысль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́мка (дума); • мыслям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́; • навеять мысль – вроїти думку; • наводить, навести на мысль кого – наводити, навести (навертати, навернути, справляти, справити) на думку кого; давати, дати на розум кому; каза́ти на здо́гад; • намечать в мыслях кого – закидати на кого; • не допускать [и] мысли о чём – [і] в думці не мати про (за) що; [і] в голові (в головах) не покладати чого; [і] думки не припускати про (за) що; • не покидала мысль кого – не виходило з голови в кого; • не иметь в мыслях чего – не мати на думці (у думці, на гадці, у гадці) чого; • оборвать цепочку мыслей – перепинити течію думок; • образ мыслей – напрям (напрямок) думок; спосіб думання (мислення); • обратить все свои мысли на что – звернути (обернути) усі свої думки на що; • обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що; • обуревают меня мысли – беруть мене думки (гадки); облягають думки (гадки) голову мені; обсідають (посідають) мене думи (думки); • одна мысль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́; • одна мысль сменяет (опережает, обгонятет) другую – думка думку (дума думу) побиває (пошибає, пошиває, поганяє); • осенила мысль кого – блиснула (сяйнула, зринула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла) думка (гадка) кого; пройняла кого думка; спала кому думка; (фамил.) стрельнула (шибнула) думка [у голову] кому; • оставить мысль – скинутися думки; • от мыслей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є; • от одной мысли о чём – від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що; • отрешиться от мысли о чём – позбутися (зректися) думки про що; покинути думку про що, спустити з думки що; • поглощённый мыслями – заклопотаний (захоплений, охоплений) думками; • подать мысль кому – подати (дати) думку (на розум дати, послати) кому; • по его мысли – на його думку (гадку); • полёт мысли – лет думки, літ (ширяння) думок; буяння мислі; • по мысли автора – на авторову (о жен. авторчину) думку (гадку); на думку автора, авторки; як думає (як гадає) автор, авторка; • постичь мысль чью – збагну́ти ду́мку чию́; • потерять мысль – спусти́ти з ду́мки; • появилась мысль – з’явилася думка; • прийти на мысль – спасти (впасти, зійти, набігти, прийти) на думку; навернутися (навинутися) на думку; • приходить, прийти к мысли (к заключению) – прихо́дити, прийти до ду́мки (до ви́сновку); доходити, дійти думки (висновку); • при одной мысли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це; від самої думки (гадки) про це; • пришла мне в голову мысль – спало (впало, набігло, спливло, навернулося) мені на думку; мені здумалося; мені впало в голову, я прийшов на думку (на гадку); мені прийшла в голову (до голови) думка; • пугать (разгонять) мысли – поло́хати думки́; • пьяного речи — трезвого мысли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́; • растекаться мыслию по древу – розтікатися мислію по древу (по дереву); • собираться, собраться с мыслями – збиратися, зібрати [докупи] думки; змірковуватися, зміркуватися; надумуватися, надуматися; (перен.) ро́зуму збира́ти; • с такими мыслями – у таких думках; з такими думками; • узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати; • устремиться мыслями к чему – полинути думками до чого; • хорошая мысля приходит опосля – на думку (гадку) спало коли пропало (Пр.); якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.); • хорошей мыслью грешно не воспользоваться – з доброї думки не гріх і скористатися (скористува́тися); • хорошо выражать (свои) мысли – до́бре висло́влювати (вимовля́ти) свої́ думки́, мати хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́); • эта-ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця); • я относительно этого одних с вами мыслей – я про це (щодо цього) таких самих думок, як і (що й) ви; у мене однакові (я маю однакові) з вами думки про це (щодо цього); • я сказал это без всякой дурной мысли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру). [А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Т.Шевченко). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (П.Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Б.Грінченко). Мислі до суду не позивають (Номис). Що з голови, то з мислі (Номис). Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить (Сл. Гр.). Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І.Нечуй-Левицький). Та не такої думки був князь Єремія (І.Нечуй-Левицький). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (І.Франко). Творе́ць висо́ких дум (В.Самійленко). Гніздо́ думо́к висо́ких (І.Франко). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М.Вовчок). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л.Українка). В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л.Українка). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Сл. Гр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (А.Метлинський). Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Б.Грінченко). Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (М.Коцюбинський). Мо́вив собі́ на ду́мці (О.Кониський). Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (М.Вороний). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (С.Васильченко) До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (О.Кониський). А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз (Л.Костенко). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Т.Шевченко). Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.). Не мав на ду́мці (М.Коцюбинський). За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (І.Нечуй-Левицький). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (І.Нечуй-Левицький). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (І.Франко). — О, се такий пан, що, мабуть, ума вивідує (Сл. Гр.). Будьте уважні до своїх думок — вони початок учинків (Лао Цзи). Нестачу глубини думки звичайно компенсують її довжиною (Ш.Монтеск’є). Не всі думки доводь до язика. Думок незрілих не виводь у діло (Л.Гребінка, перекл. В.Шекспіра). Та тії просьби не помагали, бо дурний чолов’яга намірився будь-що-будь усім аретинським мешканцям свою ганьбу виявити, хоч доти ніхто про те й гадки не мав (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Неборака бачив уже в думці, як за правицю його потужну вінчають його, щонайменше, на трапезонтського цісаря (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Прекрасні мої дами, той лемехуватий суддя-провінціал, про якого я говорив вам учора, не дав мені розказати однієї історійки про Каландріна, що вертілася в мене на думці… (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). … не раз йому й самому набігала думка взятися за перо і написати те заповідане продовження — і він був би його написав, а може, й видав, якби тому не стали на заваді інші, важливіші помисли, що безнастанно тривожили його ум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … Санчо, споживши того дня добрий повечірок, одразу ж пірнув у браму сну, а Дон Кіхот довго не міг склепити очей не так од голоду, як од химер своїх: думки його роїлися самопаш, залітаючи в тисячі преріжних місць (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). …запалилась вона до нього потайною жагою, а що сама була молода та яра і знала, що він овдовів, то гадала, що легко їй буде бажання своє вдовольнити — варто їй тільки сором свій перемогти і йому все. що на мислі має, виявити (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Щоправда, у декого й інша думка в голові майнула — як зустрінемо не корсарську, а купецьку галіоту, то буде нам зиск, а не згуба, бо, захопивши її, зможемо певніше й безпечніше подорож свою морську одбути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я даремно трачу несписанні зусилля на те, щоб впорядкувати свої думки, що, можливо, нічого не варті (Л.Вітґенштайн). Людям, як я помітив, подобаються такі думки, що не заставляють думати (С.Є.Лєц). Думки як блохи, скачуть з людини на людину. Але не всіх кусають (С.Є.Лєц). Думки деяких людей такі нікчемні, що не доходять навіть до їхньої голови (С.Є.Лєц). До глибокої думки треба піднятися (С.Є.Лєц). 1. Думка колобка в першу шлюбну ніч: «От бабуся, зараза, недоліпила…» 2. Думка як жінка — якщо доступна для всіх, то вже не цікава. 3. Думка як риба — якщо на поверхні, то вже майже мертва].

Ну, междумет., част. – 1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) дава́й, (мн.: ну́те) ну́те, дава́йте, (при обращение в 1-м лице мн.) ну́мо, нум; 2) (в выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну́, (грозя пальцем) ну-ну-ну́; 3) (в бранных выраж., проклятьях) ну, ану́; 4) (в выраж. удивления) ну; 5) (в выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гара́зд, до́бре; 6) (в выраж. несогласия, неудовольствия) ну; 7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо?; 8) (в повествовании – как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото́, ото́ж, (ну) так от; 9) (в выраж. многократного действия) дава́й, ну; 10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття́ (гал.) гайта́, го́тьта, гайтта́, герта́ (налево) вістя́, (гал.) вісьта́: • а ну – ану́; ану́те, ану́мо; • а ну его! – та цур-йому́!, (пропади он пропадом) (та) ха́й-же він зги́не (зсли́зне)!; • а ну-ну́ ударь! – ану-ну́ вдар!; • а ну, тебе говорят! – ану́, тобі́ ка́жуть!; • да и ну – та й дава́й, та й ну; • да ну? – та невже (та невже ж)?; та ну?; • да ну – ну́-бо; • да ну же – та ну́-бо, (та) ну-ж бо; • да ну, идите, что ли! – та ну-бо, йдіть, чи що!; • и ну кричать – і (та й) давай (та й ну) кричати; • ни тпру ни ну – ні тпру ні ну; ні взад ні вперед; ні в кут ні в двері; • ну, а вы? – ну, а ви?; • ну вас! – цур вам! (а) бода́й вас!; • ну вас всех к семи чертям! – а йдіть ви всі під три чорти́!; • ну вас всех к чорту! – ану́ вас усі́х к чо́рту (к бі́су, до ді́дька)! а йдіть ви всі до чо́рта (до бі́са, до ді́дька)!; • ну вот ещё! – ну от іще!; (ну) ще що (скажеш, скажете, вигадаєш, вигадаєте…)!; ну, о́т іще!, (ну,) ще́ що (ска́жеш, ска́жете)!, (ах, оставь) ат!, ет!; • ну, вот, ещё что скажеш! – ну, от іще́ що ска́жеш!; ну вот он и говорит; ну, я и пошёл – отож (ото) він і каже; отож я й пішов; • ну, где таки! – де то вже таки́!; • ну, говорите! – ну, кажі́ть! кажі́ть-бо!; • ну да! (разг.) – авжеж!; звичайно!; • ну да ну, а всё на одном месте – ну та ну, а все на тім са́мім мі́сці (а все ні з мі́сця); • ну его!, ну её! – цур йому!, цур їй!; цур йому (їй), пек йому (їй)!; (нужды нет) дарма́!; • ну и – ну й, та й; • ну, и ладно – то й гара́зд, то й до́бре; • ну же – ну́-бо, ну-ж; • ну, знаете – ну, зна́єте; • ну и ну, ай да ну – ну й ну; оце так; • ну, конечно, очевидно… – ну, звича́йно (зві́сно); а зві́сно; ну, види́ма річ…; • ну и холод – ну (але) й холод; • ну, кто-бы мог это подумать! – ну, хто-б міг це поду́мати!; • ну, ладно! – ну, до́бре! гара́зд! ну-ну́!; • ну нет! – е ні!, ба ні!, ну, ні!; • ну ты подумай! – ну ти скажи!; • ну-ну́, какой сердитый! – ну-ну́, яки́й серди́тий!; • ну, пожалуй! – ну, хай і так!; ну, мабуть!; • ну, пожалуйста – ну, будь ла́ска (бу́дьте ласка́ві); • ну тебя! – цур тобі!; цур тобі пек (тобі)!; (а) бодай тебе!; а йди ти (собі)!; (отвяжись) відчепи́сь!; • ну, полно тебе упрямиться – ну, го́ді тобі́ упира́тися; • ну, смотри же! – ну, диви́ся!; • ну-с, что скажете? – ну, добро́дію (па́не), що ска́жете?; • ну так что же? – ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з то́го?; • ну́те, рассказывайте! – ну, розповіда́йте!; • ну уж обед! – ну (та) й обі́д; • ну что вы! – ну що́ ви!; • ну что же, приходите – ну що-ж, прихо́дьте; • ну что с ним делать? – ну що з ним роби́ти?; • «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» — «Ну?» — «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) – «Ти чув, що поде́йкують лю́ди?» — «Ну?» — «От тобі́ й ну!» (перекл. А Харч.); • такой, что ну! – таки́й, що ну-ну́!, (зап.) таки́й що раз! [Таке́ роби́ли, що цур йому́ вже і каза́ть! (І.Котляревський). Ну, Ваку́ло, ти-ж сам зна́єш, що без контра́кту нічо́го не ро́биться (М.Гоголь). Ану́: гоп трала́, гоп трала́, гоп, гоп, гоп! (М.Гоголь). «Ну, чи не каза́в-же я?» — поду́мав собі́ Чуб (М.Гоголь). З переполо́ху ну втіка́ть (Т.Шевченко). Зібра́в шля́хту всю доку́пи та й ну частува́ти (Т.Шевченко). Гей, ну́те, косарі́ (Номис). Ну́мо до пра́ці мерщі́й! (Б.Грінченко). Ну́-бо не пусту́й! (М.Вороний). Ну, йди вже, го́ді бари́тися! (АС). Ну, я-ж тобі́, почека́й! (АС). Ну-ну-ну́! я-ж тобі́ зада́м, бу́деш ти мене́ пам’ята́ти! (АС). Ану́ вдар! (Сл. Гр.). Цур тобі́ (бода́й тебе́), яки́й ти дурни́й! (Номис). Цур тобі́, пек! (Сл. Гр.). Цу́р-же йому́ з лі́сом! (Т.Шевченко). А бода́й вас та цу́р-же вам! (Т.Шевченко). Ну, їсть! нівро́ку! (Номис). «Поси́дьте, по́ки я хоч з жі́нкою та з ді́тьми попроща́юсь». — «Ет, ще ви́гадав проща́ться! ході́м» (Рудченко). Де то вже таки́ він так сказа́ти мо́же! (С.Руданський). Ну, хло́пче, та й утя́в-же ти шту́ку! (АС). «А от за да́внього ча́су, коли́…» — «Ну, сва́те, згада́в часи́!» (М.Гоголь). Нема́, ну, то й нема́! (Л.Українка). «За пора́ду все, що хо́чеш, дам тобі́ я в нагоро́ду». — «Ну, на се» — пое́т відмо́вив — «не наді́юся я зро́ду» (Л.Українка). Бага́то слів було́ у ньо́го в кни́жці, ну, й каза́в-би собі́ яке́ хоті́в (Л.Українка). Вона́ така́ кра́сна, така́ кра́сна, що раз! (В.Стефаник). «Та ну-бо, розкажи́!» — «Ат, одчепи́сь!» (Сл. Гр.). Обняли́ся і дава́й цілува́тися (Сл. Ум.). — Я ось яки́й, а ви така́ ось – ну, зна́єте, ні те, ні се (О.Влизько). «Від ко́го-ж лист?» — «Від ге́тьмана Хане́нка?» — «Хане́нка? йо?» (Л.Старицька-Черняхівська). — Ну що ж, Тара́се! — рад єси́, не рад — диви́сь, яки́й в госпо́ді на́шій лад (П.Тичина). Ну, так що ж роби́ти? (М.Хвильовий). — Ну що ви, Лі́но, я ду́же вам вдя́чна (В.Підмогильний). — Ну й дива́чка ви, Ма́рто! (В.Підмогильний). «Ну, там поба́чимо» — сказа́в він ла́гідно (В.Підмогильний). «Я неві́льна!» – «Ну, види́ма річ!» (В.Підмогильний). Я інквізитор. Ну, і що із того? Чи то такі вже злочини страшні? Я не хвалюся. Віку золотого, звичайно ж, не було і при мені. Ну, катував. Ну, навертав до лона. Палив багаття вищі голови. Я їх убив, ну, може, півмільйона… Ану згадайте — скільки вбили ви? (Л.Костенко). Ти ж козак? Ну ж, скажи? Ти ж козак. Хай поганий, а таки ти козак, а таки, зловороже, козак (В.Стус). День поволі котився під три чорти. Й на це не було ради (М.Бриних). Цур йому пук! (Юрай Курай). Йому хотілося послати під три чорти Париж з усіма його інтригами, його порядками, його лицемірством (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). Чоловік з похмілля підходить до дзеркала, довго дивиться на своє пом’яте, заплиле лице: — Ну і як тут не пити?].

Одноклеточный, одноклетный – одноклітинний: • одноклеточные – (мн., биол.) одноклітинні. [Уже згодом, заднім числом складаючи докупи десятки почутих історій про вуличні побиття й пограбування, Елайджа зрозумів, наскільки всім їм тоді на цьому насправді залежало: бути на своїй території, де жодна зараза не пристібеться до твого довгого волосся, кульчиків, прикрас, предмета розмови, де не треба буде відбивати цю аґресію — в усіх можливих значеннях цього слова, де середня управлінська ланка молодого вітчизняного рекету не змушуватиме тебе почуватися лузером і задротом перед твоєю дівчиною, де за сусіднім столиком якесь п’яне начальство не волатиме «Горіла сосна, палала», а головне — ніхто не поставить касету з піснями Міхаїла Круґа. На вході стоять красиві панки, готові дати в табло будь-якому одноклітинному мудакові, привезену з Польщі каву Tchibo приносять у спеціально замовленій для цього місця темній кераміці, а не якомусь тонкостінному чеському жлобстві, трамваї ходять до дванадцятої, і немає жодних сумнівів, що ти цієї миті перебуваєш в епіцентрі історії (О.Форостина). Взагалі я тут добре-таки підвищив свою освіту і розширив світогляд. Я й раніше чув, наприклад, про теорію походження видів Дарвіна, але тільки у професора зрозумів все до кінця. Виявляється, що спочатку на землі не було ні людей, ні кішок, ні собак, ні навіть бліх, а були лише одноклітинні організми, які не мали ні голови, ні рук, ні ніг. Словом, жила амеба — мікроскопічна краплинка протоплазми, але — живої! Ці одноклітинні організми розвивалися, перетворювалися на багатоклітинні і, залежно від умов існування, ставали то водяними тваринами, то наземними. Розвиток тривав сотні мільйонів років, і поступово з’явилася вся різноманітність живого світу. Найбільше мене вражало в цій теорії те, що амеба, цей одноклітинний, примітивний організм, є предком всіх сучасних тварин і людини. Тобто, не тільки Петренка (прізвище Петровича було Петренко), а й моїм предком та предком професора. До речі, Петренко частенько навідувався до нас, завдаючи мені зайвих неприємностей. Я прозвав його «амебою» за його надто примітивні інтереси (Іван Багмут)].

Рассусоливать, прост. – розводитися (про що), розводити (що), (разглагольствовать) просторікувати, просторікати, патякати, розпатякувати, розбазікувати, теревенити, переливати з пустого в порожнє, розводити антимонії. [— Чи завважали ви ту дозначну усмішку в молодого К., коли вона остатнім разом розводилась про жінок-лікарок, доводячи, що вони були би правдивим добродійством для суспільності? (О.Кобилянська). Скоро Дон Кіхот зачув назву рицарського роману, не витерпів і таки перебив йому річ: — Коли б вашець із самого початку сказав мені, що її милость панна Люсінда кохається в рицарських романах, то більше не треба було б ніяких похвал, щоб пересвідчити мене в високості її ума, і навпаки: розум її був би зовсім не таким досконалим, як вашець його змальовує, якби вона не мала схильності до такої виборної лектури; отож зайва річ широко розводитись переді мною про її красу, чесноту й розсудливість: досить мені дізнатися про її смаки, і я, не вагаючись, назву її най-вродливішою і найдотепнішою женщиною на світі (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Він попахкав люлькою, збираючи докупи свої думки. Набридливий старий бовдур! Спершу, коли ми тільки познайомилися, було цікаво послухати, як він розводиться про фуси та змієвики, але скоро він із своїми нескінченними розмовами про гуральництво мені добряче осточортів (Р.Скакун, Д.Джойса)].

Сила – сила, міць, снага, енергія, могутність, потужність, інтенсивність, глибина, здатність, спроможність, влада, вплив, вага, (действенность) чинність, правочинність, (сущность, значение) суть, сенс: • брать, взять (забирать, забрать) силу – набувати, набути (набиратися, набратися) сили; брати, узяти силу (міць); • быть в силах (в силе), не в силах (не в силе) – здужати (здолати, примогти, змагати), не здужати (не здолати, не змагати); мати змогу (спромогу, силу), не мати змоги (спромоги, сили); спроможним, не спроможним бути; • взять силой – здобути; опанувати; • в меру, по мере сил – у міру сили; по змозі; що сила зможе [чия]; (иногда) як посилля; • в (на) полную силу – повноси́ло;на всю силу; • вооруженной силой (подавать помощь) – збройно (допомагати); • в полную силу работать – на всю силу (снагу, з усієї сили, снаги) працювати; скільки сили (снаги) працювати; • в силу (устар. разг.) – насилу; у силу (силу у силу); • в силу вещей, силою вещей, в силу обстоятельств (устар.) – через обставини; силою обставин; зважаючи на обставини; з огляду на обставини; • в силу (закона) – силою (закону); • в силу привычки – через звичку; призвичаївшись; • в силу чего – через що, внаслідок чого, з огляду на що, на підставі чого; тому; завдяки чому; залежно від чого; • в силу этого – через це; • вся сила в том, что… – [уся] сила (суть) у тому, що…; • входить в силу, войти в силу, вступать в силу, вступить в силу (о законе) – набувати, набути (набирати, набрати) сили (чинності); ставати, стати чинним; • входить в силу, приобретать силу (делаться сильным) – набирати сили; убиватися в силу, в потугу; • выбиться из сил – знемогтися на сили; • выше чьих сил что – над (понад) чиї сили що; • где силой взять нельзя, там надобна ухватка – треба розумом надточити, де сила не візьме (Пр.); де сила не може, там спритність поможе (Пр.); як сили не стає, берися за розум (Пр.); • движущая сила – рушійна сила; сила тягова; • изо всех сил (силы) – щосили; з усієї сили; чимдуж; щосили; якомога (якмога); щомога; • и сила уму уступает – перед розумом і сила в’яне (Пр.); сила перед розумом никне (Пр.); • истратить силу (на работе) – виробитися з сили; • лошадиная сила – кінська сила; (устар.) паровий кінь; • набираться, набраться сил – убиратися, убратися (убиватися, убитися) в силу (в потугу); (иногда) употужнюватися, употужнитися; • насколько сил хватит – скільки буде сили (снаги); • находить, найти в себе силы – спромагатися, спромогтися; • не в силах кто – не має сили хто, несила (неспромога) кому; • не в этом сила – не в цьому сила (суть, сенс); • не под силу – не до снаги, не по силі, не під силу; • не по силам кому (устар.) – не в силах кому; не до снаги кому; несила кому; не під силу кому; бракує сили (мочі) кому; не здужає (не подужає) хто; • нет сил – несила; неспромога; не під силу; • нет силы терпеть что – нема (немає) сили (снаги) терпіти що; несила терпіти що; • никакими силами – жодним (ніяким) способом (чином, побитом, робом); • общими силами – спільно, гуртом; • он ещё в силах, в силе – він ще здужає; він ще при силі; він ще має силу; • ослабевать силами – підупадати на силі (на силах); • оставаться в силе – залишатися в силі; • от силы – щонайбільше; • по мере сил – в міру сил; як посилля; • по силам – по силі, під силу; • по силе возможности – якщо можна, по можливості, по змозі, у міру можливості; • рабочая сила – робітна, робоча сила; • сверх сил чьих – понад (над) силу чию; • своими (собственными) силами – своїми (власними) силами; самотужки; сил [моих] нет; • не достаёт сил (силы) – несила [мені]; снаги не стає; • сила солому ломит – сила солому (силу) ломить (Пр.); де сила, там і міць (Пр.); • сила сопротивления – відпорна сила; (техн.) сила опору; • сколько хватит сил – скільки стане снаги; • собраться с силами – змогтися; поєднати сили; • собственными силами – на власні сили (власними силами), самотужки; • с силой полететь, броситься, упасть – шугонути; • терять, потерять силу – втрачати, втратити силу; збувати, збути (иногда знебувати, знебути) силу; знесилюватися, знесилитися; (про закони) утрачати, утратити силу (чинність); • употреблять, употребить [все] силы – докладати, докласти [всіх] сил; класти, покласти [усі] сили (усю силу); • центробежная сила – відбіжна, відцентрова сила; • центростремительная сила – центротяжна, доцентрова сила; • через силу (делать что-либо) – над (понад, через) силу; (иногда) понад (над) міру; • что есть силы (сил) – щосили (щосила); з усієї сили; щодуху; чимдуж; • чувствовать себя в силах – чутися (почуватися) на силі. [Старий батько З усієї сили З молодицями танцює (Т.Шевченко). — Лев, мабуть, дурненький Або ж на старість силу збув, Що став такий плохенький (Л.Глібов). Годі тепера! ні скарг, ані плачу, Ні нарікання на долю, — кінець! Навіть і хвилю ридання гарячу Стримать спроможусь (Л.Українка). Ти одібрав мені остатню силу тим спогадом… (Л.Українка). В грудях у неї радісно билась хвиля нової сили (М.Коцюбинський). Родюча сила землі, що проймала його жили і мозок, могутні вітри степів, що його породили, надавали пристрасної яскравості його маренню про блискучу прийдешність землі (В.Підмогильний). Дай, Боже, сили — віддаль перебути, об мури не оббивши кулаків. Ця ніч ночей, як паровоз зітхає, ані в одному оці сну нема. Маліє світ, планета сновигає, і бродить Мефістофель крадькома (В.Стус). Він тільки крадькома спостерігав, як дівчата, відчинивши шафу, перевдягалися в інші вбрання, геть при цьому не соромлячись. Відвести очі було несила, так само як і зімкнути докупи щелепи (Б.Коломійчук). Попри сліпуче сяєво софітів і те, що доводилося силувати себе їсти, я спромагався стежити за роботою гарненької офіціантки, що ходила неподалік, я не хотів пропустити жодного з її милих рухів (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Сила завжди приваблює людей з низькими моральними якостями (А.Айнштайн). Сила завжди краде у багатьох, для небагатьох (Вендел Філіпс). Була б у мене більша сила волі, я б зміг її пересилити (С.Є.Лєц). Сила волі здатна виконувати тільки один вид роботи — насилля над собою].

Украина – Україна, (ещё) Вкраїна, (ещё, ист.) Русь: • представитель Восточной (Западной) Украины – східняк, (західняк, (диал.) западенець); • человек ненавидящий (причиняющий зло) Украине (украинцам) – україножер; • человек ненавидящий Украину (украинцев) – україноненависник. [Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна (М.Грушевський). Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерті! (Б.Грінченко). Моя кохана Мамо, для мене довго-довго було своєрідною загадкою, як це можливо, щоб упродовж століть український нарід, цей убогий сільський люд, наражений на безнастанні напади турків чи татар, на фізичне і моральне нищення чужих мовою і вірою окупантів, наражений на страшні наслідки частих воєн, без керми і вітрил зміг зберегти свою, йому тільки притаманну духовність, виявом якої є український іконопис, українське мистецтво, своїх мистців-артистів, свої цілі школи іконописців, про які Європа нічого не знала й про які досі не знає і ще довго не хотітиме знати, хоч буде примушена обставинами пізнати Україну (А.Шептицький). Даремно отаман загону, вродливий і кремезний осавул Дудник, переконував їх озброїтись і сполучитися з ними, щоб укупі боронити інтереси «нашої рідної Вкраїни». Селяни згоджувалися, що боронити Україну треба, але озброїтись не хотіли і в село не пустили (В.Підмогильний). Так. Україну любити важко. Країна войовничо недолугих людей, з яких маніпуляційні технології зробили більше, ніж було задумано, країна принизливих злиднів і гіркої зневаги до тих небагатьох, хто, силою якихось ірраціональних обставин, найбільше відданий їй… І те, що Україна існує як незбагненна цінність бодай для певної кількості українців, є однією з тендітних запорук, що в глобальному просторі симулякрів та імітацій зберігаються непідробні людські почуття (Є.Кононенко). Я дивлюся на стіни не білі вони я дивлюся в криниці безводі вони я кричу тільки вітер шматує слова ті слова мов згоріла трава спопеліла вина і провина це не та Україна (В.Цибулько). Сталінський проект соціально-генетичної інженерії міг виявитися доволі успішним — у тому сенсі, що Україна сьогодні не надто би відрізнялася від Білорусі, Донбасу, Криму чи Придністров’я, тобто була би подібним заповідником гомо совєтікуса, без усяких там залишкових «буржуазних націоналістів» — «национально озабоченных» аборигенів, зациклених на своїй мовно-культурній самобутності та ірраціонально ворожих історичному поступові, втіленому в мовно-культурному та політичному зросійщенні. Сталін, однак, зробив стратегічну помилку, включивши Західну Україну (та Прибалтійські держави) до своєї імперії (М.Рябчук). В шинку шинкарка Напої носить І ллє горілки І ллє вина, Не пийте, діти! Вкраїна просить. — Не пийте, діти… Я в вас одна… (Пісня). Ми на Вкраїні хворі Україною На Україні — в пошуках її (М.Вінграновський). Як романтично пахне ковбаса! І помідори густо зашарíлись. А у пляшчи́ні — чиста, мов сльоза, Горілочка домашня причаїлась. І сало ніжним зваблює тільцем, І хліб наставив загорілу спину… Якщо ти млієш, бачачи ОЦЕ, Чому ж ти, гад, не любиш Україну?! (Олександр Бойчук). Ми з України — ні — нікуди не йдемо. Лишаємось. І все. А я́к — це ще не знаю (П.Вольвач). «Цікаво, — намагався зібрати докупи розгублені думки я, — квитки наші, а місце її. Щось тут не сходиться». Жіночка тим часом продовжувала обурюватися, мовляв, правду їй казали друзі перед поїздкою, що всі ті западенці страшно хитрі й підступні, і снігу в них серед зими не допросишся, і ще якісь варіації на тему душевної широти, останньої сорочки і дня побєди (Олександр Бойченко)].

Подлый – 1) падлю́чий, падлю́чний, падлю́цький, пі́длий, підло́тний, ни́ций; 2) (стар. сословн. термин) посполи́тий, про́стий; 3) (низкого качества, устар.) пі́длий, нікче́мний; 4) (несчастный, убогий, устар.) мізерний: • делаться, сделаться подлым – спі́длюватися, спі́длитися, підліти, спідліти, падлю́читися, спадлю́читися; • подлое дело – безче́сна (ница, негідна) спра́ва; • сделавшийся подлым – спідлений, спідлілий; • становление подлым – спідління. [Поприво́зили найпідлі́шого кра́му (АС). В цім папірці стояло, що Бунчук, згідно з його попереднім щиросердним зізнанням, мав у спілці з Косіором убити члена ЦК ВКП(б) СССР, а тепер секретаря КП(б)У, товариша Микиту Хрущова. Даремно Бунчук опирався, не можучи розлучитися з такою прекрасною жар-птицею, яка несподівано влетіла йому до рук, — слідчий його «переконав», що було саме так, як написано ось в цьом папірці, а все попереднє — то була підла спроба обдурити органи революційної законності. І Бунчук підписав (І.Багряний). Найогидніші очі — порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші душі вельможні, Найпідліша — брехлива сльоза (В.Симоненко). Мов шашіль, точить думка підла: «Весь світ — марнота і мана, Шпана чи лицар — честь одна: Гризуться всі за пайку їдла! І відцурається жона, І друг продасть за копу срібла. Весь світ гармонії і світла Не вартий мерзлого лайна» (І.Світличний). На дні падлючої моєї істоти билася рваними кінцями думка, кінці якої не вдавалося звести докупи (О.Ульяненко). Сучасний Ірод, дрібний і підлий. І такі ж його слуги, дрібні і підлі (Л.Костенко). Пішло-поїхало, думав Дмитро, цікаво, якої нації цей підлий кельнер, занадто дурний як на жида, стоп, треба казати євреї, а не жиди, вони ж теж, курва дошка, союзнички, тобто не зовсім союзнички, а гей би співгромадяни, бо ж висловили лояльність до України і навіть послали один полк добровольців на Східній фронт у складі Українського війська. До речі, добре воюють (В.Кожелянко). Від падлючих російських куль в сиру землю лягають діти (Анастасія Дмитрук). — Та, мабуть, спідлений наш вік не годен тішитись тим добром, що зазнавали часи минулі, коли мандровані рицарі брали на себе повинність і обов’язок царства боронити, цноту дівочу захищати, сиріт недорослих спомагати, гордопишних поскромляти, а смиренномудрих винагороджати… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)].

Пациент, пациентка – (лат.) пацієнт, пацієнтка. [— Так, — говорила Майя, — в цьому вся я! Бо ж подумайте: я принесла в офіру все, що могла дати. Я порушила свій дівочий стан із випадковим самцем, я віддала свою чистоту і навіть не через звичайну тваринну злучку. Мої пацієнти були віртуозами. Але я робила це, як ті ідіотки, які із спокійною душею йшли на вогнище… І що мені з того — сто чортів! — що моїх пацієнтів одправляли на той світ у «двадцять чотири години»? (М.Хвильовий). В передвітальні покоївка підтирала після пацієнтів підлогу, і професор, ідучи, озвався до неї: — Ну що, кінчили, Пелагеє? Чудово! (В.Підмогильний). Парадоксальна ситуація: країна населена добрими, чуйними, працьовитими людьми, сповненими життєвої мудрості, але коли вони збираються докупи, то часто перетворюються на агресивних і озлоблених потенційних пацієнтів психіатричної лікарня (Ф.Перепічка). Якщо історію медицини викладають за розповідями лікарів, то це тільки тому, що ставлять їхній внесок на місце істотнішої речі — героїзму пацієнтів (О.Король, перекл. С.Мукерджі). — Ось ваш пацієнт. І не вірте жодному його слову, бо він брехун, — оголосила Ізабелла. Лікар скинув на мене поглядом, оцінюючи ступінь моєї ворожості. — А ви вірте лише собі самому, докторе,  запропонував я. — Так, ніби я й не існую (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). 1. Пацієнтка: — Але ж, лікарю, вже десять хвилин тримаю виставлений язик, а ви на нього зовсім не дивитеся. Лікар: — Вже можете його сховати, я просто хотів спокійно виписати рецепт. 2. Немає здорових людей, є необстежені пацієнти].

Фить – фіть. [Поки пан Пістряк читав по складам та зопинявся над словотитла, так ще нічого; як же став по верхам читати, так ну!-фіть! фіть!.. та й тільки (Г.Квітка-Основ’яненко). Є й улюблені клясицистами зменшені форми й короткі віддієслівні форми: сіп, гульк, фіть-фіть, черк, плюсь, шелесть, беркиць, зирк, шарах, дриб-дриб-дриб, хряп, ляп і т. д. (Д.Чижевський). Щурики потроху змовкають і знову зі швидкого лету, стрілами влітають у свої нори-гнізда. І як вони ото влучають? Жодна й крильцем не зачепить глини. Складе їх, зведе хвостик-ножички докупи і — фіть — уже в норі (Г.Тютюнник). — Е! — гекаю я, перебиваючи Яву (я добре знаю, що повинен зараз сказати «Е». Але далі… Ніби враз хтось у вухо мені — ххху! — і все з голови моєї через друге вухо — фіть! — і голова моя стала порожня-порожнісінька, як дірка. І жодного в ній словечка. Не те що там з ролі Добчинського, а взагалі жодного — наче я теля. І не знаю людської мови. Тільки оте «е» в голові й зосталося і лунко перекочується там, об череп стукаючись (В.Нестайко). Фіть! — шарф, фіть! — косинка, фіть! — філіжанка, фіть! — блузка, фіть! — газета, фіть! — книжка, фіть! — спідниця… «Асю, — пояснював я терпляче, — свобода полягає не в тому, щоб залишати парадні туфлі посеред кімнати» (І.Пізнюк, перекл. Є.Пільха)].

Отрыжка – ві́дриг, ві́дги́к, на́дха, відрижка. [В перервах, згромадившись коло буфетів, підряд перехиляти по стопочці і заїдати корейкою і рибцем, і копченою, а «заправившись» до сопучої одишки і відгику, знов промовляти про побудову безкласової мрії і кадити вождеві, ніби божеству, що, мовляв, мудрістю привело до веселого життя — народ, себто всіх, що конають за вікнами (В.Барка). На кожній ямі він підскакував разом із кабіною, час від часу із нього виринала жахлива відрижка, яку він навіть не намагався стримати, а обличчя при цьому кривилося ще більше (Олексій Волков). До речі, будь-який алкоголь, змішуючись у шлунку з кислотою, в умовах невагомості дає потужну відрижку. А будь-яка відрижка чи пердячка в космосі — це міні-реактивний двигун (Д.Бату). Рада розняла побілілі пальці, якими вчепилася була в бильця крісла, її злегка млоїло — але вже залишково, як буває, коли літак щойно випірнув з повітряної ями. Підкотився відриг, коротко булькнув у горлянці (О.Забужко).  — Оцю вашу пораду, пане,— сказав Санчо,— мушу справді добре затямити, щоб не одригувать, бо зі мною таке частенько бува, як надха нападе. — Оцього вже не втну, що воно таке — урихтувати,— сказав Санчо. Дон Кіхот пояснив: — Еруктувати, Санчо, то те саме, що й відригувати, тільки слово ж це в нашій мові, хоть і значуще, та вельми бридке, тож люди, котрі делікатніші, вдались до латини і кажуть не відригувати, а еруктувати, не відрижка, а еруктація; а як хто тих виразів не розуміє, менше з тим — з часом язик наламається, а слово прийметься і зрозумілим стане; отак же то і збагачується мова, над якою силу мають громада людська та звичай (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Ти чого, старий, чого витріщився? — сказав Брне, Сурла голосно перднув, після цього обидва вони пустили відрижки, і старий щез (С.Мраович). Через доволі регулярні проміжки часу їхня поржавіла тачка наповнюється пивною відрижкою чи навіть газами з кишківника, чого Райнер особливо побоювався (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек). Починаючи від бабці Фонтейн, поважний вік якої дозволяв не приховувати власної надхи, і кінчаючи сімнадцятирічною Еліс Манро, якій дошкуляла нудота в її першій вагітності, вони, посхилявши докупи голови, обговорювали своїм звичаєм генеалогічні та гінекологічні проблеми, що робило ці їхні сходини вельми цікавими й повчальними (Р.Доценко, перекл. М.Мітчел)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)