Знайдено 44 статті

Запропонувати свій переклад для «домі»

Шукати «домі» на інших ресурсах:

 Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 

 Російсько-український народний сучасний словник 2009– 

I. Джин – (араб.) джин. [Зляканий Орхан відповів йому отим дурнувато-бравим тоном, який появлявся в нього після того, як випорожниться: — Бо в домі джини, шелепо! (О.Кульчинський, перекл. О.Памука). Сусід — справжній джин. Варто пляшку відкрити — він як тут].

Дом – 1) (сооружение) дім (р. дому) (ум. домок) (р. -мка), домичок, домочок (р. -чка); (ув. домище), будинок (р. -нку), (ум. будиночок) (р. -чка), горниці (мн., р. -иць); 2) (учреждение) дім, будинок; 3) (домашний кров, своё жилище, свой угол) домівка, домівля, господа, оселя, (устар.) до́ма (ж. р.), (традиц. укр. жилище) хата; 4) (династия) дім: • барский роскошный дом (дворец) – палата, палац; • без хозяина – дом сирота – без хазяїна і двір плаче (Пр.); • брать работу на дом – брати роботу додому; • бывать дома у кого – бувати в домі у кого, ходити (навідуватися) до кого; • вне дома, снаружи – не вдома, надворі; поза домом; • воспитательный дом – дитячий захисток, дім (будинок) для виховання дітей; • врач принимает на дому – лікар приймає [у себе] дома (вдома); • в своём доме как хочу, так и ворочу – своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха (Пр.); хіба ж мені не можна у своїй хаті пісні співати? (Пр.); • всякий дом хозяином держится – хата господарем стоїть; • детский дом – дитячий будинок, дім; • дома выросший (о домашн. животн.) – доморослий; • дом арестный – рештарня, (грубо, кутузка) буцегарня; • дом в три этажа – будинок (дім) на три поверхи; • дом для сумасшедших – божевільня, дім для божевільних (навіжених); • дом его – полная чаша – він має всього вдоволі (подостатком), у нього є що їсти й пити, є і переє, (иногда) такий багатир, що не знає, що то «нема»; у домі (у господі) його – аж через вінця ллється, (иногда торж.) дім його – мов повна чаша; • дом заезжий (постоялый) – заїзд; • дом игорный – дім картярський, дім гральний; • дом молитвенный – молитовня, молитовний дім; • дом ночлежный – нічліг; • домой – додому; • дом отдыха – будинок для відпочинку; • дом питейный – шинк (р. шинку), шанок (р. -нка), корчма, (устар.) оранда; • дом престарелых – притулок для старих; • дом принудительных работ – будинок примусової праці; • дом публичный – дім розпусти, (евф.) лупанар, (груб.) бурдей; • жить одним домом с кем – жити разом (спільно) з ким, мати одне господарство з ким; • загородный дом – заміський (позаміський) будинок, (мыза) фільварок (р. -ку), хутір; • каменный дом – кам’яниця, мурований (кам’яний) дім, (иногда) мурованиця; • на дому принимать – вдома приймати; • нежилой, опустевший дом – нежилий, порожній дім (будинок), пустка; • не на кого оставить дом – нема від кого (ні від кого, іноді не маю від кого) піти з дому, нема на кого (ні на кого, іноді не маю на кого) лишити дім (хату); • отлучиться из дому – відгодитися з дому (з домівки, з хати), відлучитися (піти на час, на якийсь час) з дому (з хати); • отчий дом – батьківська хата, рідна домівка (хата), рідний дім, (іноді арх.) отчий дім; • прийти в гости всем домом – прийти в гості (в гостину) всією родиною (всією сім’єю); • разошлись по домам – порозходилися додому (по домівках); • свой дом – своя господа (домівка, хата), свій дім; • скорая помощь на дому – швидка допомога [в]дома (у слабого, у хворого); • сумасшедший дом – дім для божевільних (для навіжених), (прям. и перен.) божевільня; • торговый дом – торговий, торговельний дім; • хлопотать по дому – поратися у господарстві (по господарству), клопотатися господарством; • часто бывать в доме у кого – учащати до кого. [Порозмовляємо щиренько з земляком, домівку згадаємо (Васильч.). Вітаємо в господі нашій вас (Грінч.). Чия дома найближче, туди їдьмо гуртом ночувать (Неч.-Лев.). Нічліг тільки ще одперли; босячня так і сунула в двері (Тесл.). Ходить до оранди горілочку пить (Чуб.). Не минайте господи нашої – ми вам завсіди раді. Сина рідного з оселі він прогнав. Торговий дім. Селянський будинок. Катерина ІІ – не з дому Романових. Горниці гарні збудували, великі (АС). Хіба тільки світу, що в вікні? – надворі ще більш (Пр.)].

Повешенный – пові́шений, пові́шаний, (предмет) поче́плений, заві́шаний, (нос) похнюплений, посуплений: • повешенный, повешанная – (сущ.) повішений, повішана, ві́шальник. [У домі повішеного не говорять про мотузку. А в домі ката? (С.Є.Лєц)].

Рассвет – світання, світанок, ро́зсвіт, (диал.) за́світ, (ещё, рассвет, предрассветная пора) до́світок, до́світ, (мн.) до́світки, удо́світа: • до рассвета, перед рассветом – удосвіта (вдосвіта), до світанку (до світання, до світу, перед світанком, перед світанням, пере́дсвітом); (образн.) ще й на світ не благословлялося (не благословилося, не займалося); до півнів; ще треті півні не співали; ще й чорти навкулачки не билися; • на рассвете жизни (перен.) – на світанку (на світанні) життя; • на рассвете, с рассветом – на світанку (на світанні); удосвіта (світом, досвітом, досвітком); о півнях; тільки почало на світ благословлятися (благословитися, займатися); як задніє; чим світ, як світ, ледь світ; • начинается рассвет – почина́є світа́ти (розви́днюватися, на світ благословля́тися, дні́ти); • полный рассвет – білий день (білий світ); зовсім (геть) розвиднілося; розвидніло (розідніло); • с рассвета – з досвіта; • с рассветом – по видноті; як задніє (задніло). [Прокинувся я, аж дивлюся, — білий день надворі (Сл. Гр.). Ой, в суботу ізвечора Козак розгулявся, а в неділю, як світ білки, В неволю попався (Н.п.). На розсвіті добре спання, хто не знає закохання (Пр.). З передсвіта до вечора, А з вечора до досвіта (Т.Шевченко).Удо́світа встав я… те́мно ще надво́рі… (П.Куліш). У вікно полився тихий досвіт (І.Нечуй-Левицький). Темним досвітком усі троє вийшли з села (Г.Барвінок). Настя: Добридень вам! А Проня прибралась уже? Химка: З досвіта ще! Наталка: А де ж вона? Химка: Та отам десь пошелепалась замітати двір (М.Старицький). — А я люблю Бенуа, — промовила Нюся. Ганнуся мовчала. Література одібрала їй чотири години, і завтра вона мусила вставати вдосвіта, щоб кінчати замовлення (В.Підмогильний). Щоб заховавши мудрий досвід У скринці без ключа і дна, Знов зустрічати сірий розсвіт Вогнем отрути чи вина (О.Теліга). І солов’ї, по горло в ніч Загорнені, почувши шум Світання, захлинаються, аж згіркло в горлі (В.Стус). Відмикаю світанок скрипичним ключем. Чорна ніч інкрустована ніжністю. Горизонт піднімає багряним плечем день — як нотну сторінку вічності (Л.Костенко). на світанку засудили росу на смерть і повісили на траві (Т.Мельничук). — Коханий мій Лотаріо, так болить мені серце, так скімлить, от-от розірветься,— аж дивно, що досі з грудей не вискочило. Знаєш, Леонелла моя до того вже знахабніла, що приймає тут у нашім домі свого полюбовника і тримає його до білого світа, а все ж то діється коштом моєї доброї слави, бо як побачить хто, що він із мого двору о такій незвичайній порі виходить, то вже поговорів не обберешся (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Перед світом у бочці було вже восьмеро пацюків, зокрема й двоє задирливих самців-осінчуків (Д.Щербина, перекл. В.Бикова). Світанок частенько перериває найсолодші сни про нього (С.Є.Лєц)].

Спёртый – 1) (душный) важкий, (удушливый) задушливий, задушний, (затхлый) затхлий; спертий; 2) (сдавленный) спертий, сти́снений, стиснутий, зду́шений, здавлений; 3) (прост., стибренный) стирений, спертий, поцуплений: • спёртый воздух – важкий дух (важке, сперте, задушливе повітря), задуха (придуха, духота). [Аж ось загорілися в неї щоки одкрилися уста від напору спертого в грудях духу, аж пашить Галя (П.Мирний). Крізь позеленілі шибки ледве пробивається світ у хату, окриваючи її мороком; здавалося, мов хто надимив, і спертий дим снував по хаті, не знаходячи нікуди виходу (П.Мирний). І сперте повітря, і шалені скоки, і гарячі почуття будили спрагу (І.Франко). Він приніс з собою в душну і сперту атмосферу зачиненої хати вогкість і свіжість літнього дощу (М.Коцюбинський). — А я люблю пивницю вдень, — вів поет. — Люблю це затхле повітря, де лишився дух сотень людей, люблю цю вогкість пролитих напоїв. І тишу. Чудний настрій обнімає мене. Я краще бачу. Коли хочете знати — обмірковую тут свої вірші (В.Підмогильний). В домі все було крадене, і навіть повітря якесь сперте].

Универмаг – (универсальный магазин) універмаг. [Я  скоро  буду  виходити  на  вулиці Києва з  траурною  пов’язкою  на  рукаві  — умирає  мати  поезії  мого  народу! Все  називається  Україною  — універмаг,  ресторан,  фабрика. Хліб  український, телебачення теж  українське. На  горілчаній  етикетці експортний  гетьман  з  булавою. І  тільки  мова  чужа  у  власному  домі. У  шовінізму  кігті  підсвідомі (Л.Костенко). Панько Людинюк зростав якраз у ті часи, коли каву остаточно витіснив чай, багатомовність — суржик, а затишні, повні різноманітного добра крамнички — великі гастрономи й універмаги з лункими від порожнечі полицями (В.Кожелянко)].

Фланелевый – фланелевий. [Обидві сестри жили в батьковому, точніше в материному Кесінґтонському домі, і водилися з товариством молодих людей з Кембриджа, які виступали за «свободу», за фланелеві штани і фланелеві сорочки, розстібнуті коло шиї, за доброзвичайну емоційну анархію, за голос, схожий на шепіт чи бурмотіння, і за суперечливу манеру поведінки (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса). Енн, у фланелевій блузці й саржевій спідниці, із волоссям, трішки розкуйовдженим після вітряної дороги додому, сиділа на підлозі, дражнячи кицьку Сару курячою кісточкою (А.Вовченко, перекл. Л.-М.Монтгомері)].

История – 1) (греч.) історія; (дееписание) дієписа́ння, діє́пис; 2) (случай) приго́да, ока́зія, істо́рія, (редко) сто́рія, прити́чина, причи́на, при́чта, (неприятная) ха́лепа, (смехотворная) куме́дія, чудасі́я: • вечная (обычная) история! (разг фон ) – вічна (одвічна) історія; стара казочка (пісенька); знову (завжди) це саме; це ми вже чули; вот история!; • вот так история! – оце [так] історія (пригода, оказія); оце маємо; • всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая история – всесві́тня, зага́льна, да́вня (старода́вня), нова́, нові́тня істо́рія; • естественная история – природни́ча істо́рія; • затеять историю – (скандал) зчини́ти бе́шкет, (дело) заве́сти спра́ву з ким, заве́стися з ким; • история социальных, общественных движений – істо́рія соція́льних, грома́дських (суспільних) ру́хів; • история умалчивает о чём (шутл.) – історія мовчить (не згадує, не каже) про що; • попал в неприятную историю кто – ускочив у неприємну історію (лихо, біду, халепу) хто, сталася пригода кому, стала пригода на кого, (иногда зниж.) ушелепався хто; • священная, библейская история – свяще́нна, біблі́йна істо́рія; • случилась история – тра́пилася ока́зія, приго́да; • это долгая история – це довга історія (пісня); • это совсем другая история – це зовсім інша річ, це щось інше. [Найуважніше він оглянув Поділ, ту частину міста, де сам жив, наочно переконуючись, що не тільки від людей лишаються мертві написи, а й цілі доби історії минають майже без сліду, покидаючи там і там невиразні здогади про колишню велич (В.Підмогильний). Спогади докучливі, як нежить, Що тій славі принесуть нове? Тільки тим історія належить, Хто сьогодні бореться й живе (В.Симоненко). Звичайні норми починають ст́аріти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон (Л.Костенко). Щасливі спільноти не мають потреби в історії. Тільки нещасливим спільнотам вкрай потрібна їхня історія, бо вони через неї прагнуть пояснити собі й іншим свої нещастя, легітимізувати свої невдачі, свою неспроможність (Ю.Андрухович). — Ба не диявол, а чаклун, — упала в річ небога. — Першої ночі по вашому, дядечку, від’їзді прилетів він сюди на хмарі, зліз із змія, на якому верхи сидів, і ввійшов до тої кімнати. Не знаю, що він витворяв, тільки дивлюся за якусь часину — вилітає він через дах, а в домі скрізь диму повно. Ми кинулись туди — що за оказія? Ані книжок нема ніяких, ані самої кімнати, нічогісінько! (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — А то ж таки сторія правдива, — зауважив Санчо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я знав цю історію. Ішлося про перспективи, що мали відкритися перед нею, коли б вона не побралася з Гассе Знав я цю історію і в редакції самоо Гассе. Тут уже йшлося про перспективи, які були б у нього, коли б він зостався неодруженим. Це була, мабуть, чи не найпоширеніша історія в світі. та й чи не найбезнадійніша (М.Дятленко, А.Плюто, перекл. Е.М.Ремарка). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна (Іван Гнатюк, перекл. Б.Шульца). Я відмовляюся вірити Історії. Історія — це зорова ілюзія. Вона стосується невеликої купки людей, а вони видають її за загальнолюдську справу. Але це стосується лише їх самих. Тож наша справа полягає в тому, щоб не брати в цьому участі. Це вони придумали, що ми маємо брати в цьому участь. Їм необхідно, щоб ми грали у спектаклі їхнього божевілля (Ю.Григоренко, перекл. А.Баріко). От і весь канонічний дієпис. Але офіційна історія неповна Історія — швидше погляди, ніж факти (В.Спіноза). Історія тчеться не із самих фактів, а й з віри поколінь. І є багато випадків, коли віра важить більше, ніж факти (Ален Деко). Історія — це збірка фактів, яких не повинно було бути (С.Є.Лєц). В історію важко увійти, але легко вляпатися (М.Жванецький). Історія Росії: жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше, жити стало краще, жити стало веселіше…].

Компьютерный – комп’ютерний: • компьютерная грамотность – комп’ютерна грамотність; • компьютерный класс – комп’ютерний клас; • компьютерный специалист – комп’ютерний фахівець. [Який механік, до того ж комп’ютерний, ритиметься в чужому смітті? — Я з принципу, — комп’ютерник мовби вгадав серпентин його думки. — З протесту. — І я з протесту (Т.Гаврилів). Прикииинь, сьогодні до нас приїжджав губернатор відкривати комп’ютерний клас! — Велике діло! — скривився Вовочкін, тато якого теж працював у «Білому домі», як казала його мама. — Я цього губернатора сто раз бачив! (Г.Малик). А то якось розмовляли про батька, що от колись були знавці мови, перекладачі найвищого класу, а тепер всуціль калька з російської, переклад комп’ютерний, часом такі ляпсуси, що анекдот. Але що цікаво, вони про нього так розмовляли, наче він уже їм не сучасник, наче його давно вже немає (Л.Костенко). Уже інший комп’ютерний фахівець пробував відновити трансляцію на інших екранах. А на розташованому поперед себе моніторі Дункан продовжував дивитися відео з камери, встановленої на перемичці між островами (В.Горбатько, перекл. Дж.Роллінса). Науковці розробили комп’ютерний чіп, який вмонтовується у силіконові груди й грає музику. Це важливий прорив, бо жінки постійно скаржаться, що чоловіки дивляться на груди і не слухають їх].

Веснушчатый, весноватый. – веснянкуватий, ластатий. [— Студенти запалили!.. Вони!.. Не хто, як вони!.. — кричав рудий, веснянкуватий Гаврило i, показуючи замазаною у сажу рукою до лісу, грізно тряс головою (В.Винниченко). До мене підійшов веснянкуватий кацапчук у подраних штанах із шинельного грубого сукна та дамського крою «матроській» блюзці (Ю.Горліс-Горський). У цьому зацвілому старому домі Кеті виросла гладкою, моторною, здоровою дівчиною і такою гарною й веснянкуватою, тов тигрова лілея (М.Рябова, перекл. О.Генрі). У нього було червонаво-руде волосся, маленькі, блакитні, близько поставлені банькаті очиці, також червонаві, принаймні білки, і червоне, ластате обличчя. Враження було таке, ніби хтось його ошпарив (К.Гладка, В.Корякіна, перекл. Д.Лондона)].

 Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 

 Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 

 Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 

 Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 

Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.

Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)