Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 17 статей
Запропонувати свій переклад для «достойно»
Шукати «достойно» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Досто́йно – гі́дно, досто́йно. [Ми його́ гі́дно вшанува́ли].
Дороста́ть, дорости́ – дороста́ти, дорости́, зроста́ти, зрости́, дохо́дити зро́сту, дійти́ зро́сту, літ.
• Ты ещё не доро́с, не имеешь гражд. прав – ти ще не дійшо́в літ; (шутл.) ще тобі́ не дзвони́ли на «досто́йно», ти ще не вми́вся до цьо́го.
Достохва́льный – хвали́ гі́дний (ва́ртий), хва́льний, прехва́льний, (очень возвыш.) достохва́льний. [І звершите́ сей по́двиг достохва́льний (Куліш)].
• Достохва́льно – прехва́льно, хвали́ досто́йно.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Внимание – увага, уважність, обачення:
• акцентировать внимание – зосереджувати увагу;
• а это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже;
• благодарю (спасибо) за внимание – дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе); вдячний вам за увагу;
• брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний);
• быть в центре (центром) внимания – бути в центрі (центром) уваги;
• весь внимание – сама увага, весь (увесь) увага;
• внимание! минуту внимания! – увага! хвилину (хвилинку) уваги!;
• внимание наше было занято тем – ми турбувались про те;
• вниманию кого – до уваги кого; на увагу кого;
• во внимание к… – з уваги на, до…;
• возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу;
• достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне);
• достойный, заслуживающий внимания – вартий уваги; (справедливый) слушний;
• заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що;
• заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги;
• заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо;
• из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що;
• направлять внимание – скеровувати увагу;
• не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги;
• не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що; не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що; нехтувати, знехтувати кого, що, чим; не потурати (не вдаряти) на що;
• ноль внимания, без внимания – і вусом не веде;
• обрати внимание – уваж, вважай;
• обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо; уважте; у(в)важайте;
• обращает на себя внимание – привертає до себе увагу, звертає на себе увагу;
• обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание – спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь;
• обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого;
• обращать, обратить внимание на что-либо – звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, брати, взяти до уваги (на увагу) що; віддавати (давати), віддати (дати) увагу чому; (вульг.) вдарити (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком, що оком; (сжалиться) зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на що;
• обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (иногда) зводити, звести кому на очі кого, що;
• оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому; показувати, показати увагу кому; зробити ласку;
• окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого;
• он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око;
• он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того; він і байдуже на те, про те, до того;
• оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги (поза увагою) кого, що; занехаювати, занехаяти (занехати, занедбувати, занедбати) кого, що; не виявити уваги; не звернути, не звертати уваги на що; легковажити що;
• отвлечь, отвратить внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого;
• относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему, посвящать внимание чему-либо – віддавати (давати), віддати (дати) увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю, уважністю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого;
• пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю;
• переключать, переключить внимание (своё) на что – переносити, перенести (переводити, перевести) увагу на що;
• переключать, переключить внимание (чьё-либо) с чего на что – переводити, перевести увагу з чого на що, (ещё) відвертати, відвернути увагу від чого, відволікати, відволікти увагу від чого;
• представляем вашему вниманию – подаємо до вашої уваги;
• представлять, представить чьему-либо вниманию что – подавати (давати), подати (дати) кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі);
• привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернути (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; цікавити; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому;
• принимать, принять во внимание что, в соображение что-либо – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) на що; мати що на увазі; оглядатися на що; оглядатися, оглянутися на що;
• принимая во внимание – беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого;
• сильное внимание, пристальное внимание – пильна увага;
• сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на кому, на чому;
• уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому;
• усиленное, строгое внимание – пильна увага;
• это требует самого пристального внимания – це потребує особливої уваги.
[Москаль на сльози не вдаря (Номис). От якесь абищо, а величається мов яка цяця! (Сл. Гр.). Я піду їх заґавлю, а ти й бери (Казка). Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов’язки (АС). — Та годі-бо вам, пане куме, помовчте, — заспокоював його парох, — дасть Бог, фортуна переміниться: що сьогодні втратиш, надолужиш завтра. А тим часом майте обачення на своє здоров’я, бо, здається мені, що вашець дуже втомлений, а може, навіть і поранений (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Шарль наказав усе-таки віднести речі в магазин Лере, але Фелісіте забула, а він сам за іншими турботами випустив з уваги цю справу (М.Лукаш, перекл. Ґ.Флобер). Гість: «Вибачте, але ваш собака весь час на мене дивиться». Хазяйка: "Не зважайте. Він завжди так робить, коли хтось їсть з його тарілки]. Обговорення статті
Заслуженно – заслужено, (редко) вислужено, по заслузі, за діло, (заработанно) зароблено, (справедливо) справедливо, (достойно) достойно.
[Суд там скорий: як ти винен, То зашлють «без проволочки», А не винен, то й відпустять — Без сорочки, без сорочки. В тій країні всякий може По заслузі шани ждати: Там на те хрести й медалі — Для багатих, для багатих (В.Самійленко). — Ну що ж, катюзі по заслузі: та я ще молодий, до кінця віку далеко; аби життя, ще все буде (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). «Ти помираєш безвинно», — говорила Сократові дружина. Він заперечив: «А ти б хотіла, щоб заслужено?» (Діоген Лаертський)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ВЕСТИ́ (протокол) писа́ти, (до чого), спричиня́тися, спричиня́ти що, (наслідки за собою) тягти́;
вести борьбу́ /вести иссле́дования, вести наблюде́ния тощо/ боро́тися /дослі́джувати, спостеріга́ти тощо/;
вести борьбу́ с чем дава́ти бій /оголо́шувати війну́/ чому, побо́рювати що;
вести двойну́ю игру́ торгува́ти на два база́ри;
вести де́ло ору́дувати;
вести де́ло к чему гну́ти куди /до чого/;
вести за́мкнутую жизнь жи́ти відлю́дно;
вести за собо́й что виклика́ти;
вести к чему ще йти́ся на [ведёт к сча́стью іде́ться на ща́стя], (мову) гну́ти /хили́ти/ куди;
вести нача́ло похо́дити, бра́ти поча́ток;
вести ого́нь стріля́ти;
вести пра́здные разгово́ры ба́витися балачка́ми;
вести перегово́ры ве́сти́ перемо́вини;
вести разгово́р бала́кати, ве́сти́ мо́ву;
стро́го вести себя́ (досто́йно вести себя́) шанува́тися;
вести себя́ прили́чно не дозволя́ти за́йвого;
вести скита́льческую жизнь блука́ти світа́ми;
вести собра́ние /вести заня́тия/ керува́ти збо́рами /заня́ття́ми/;
вести счёт рахува́ти;
вести холосто́й о́браз жи́зни одинакува́ти;
и у́сом не ведёт /и у́хом не ведёт/ (не вживає заходів) ні кує́ ні ме́ле;
веду́щий що веде́ тощо, покли́каний ве́сти́, воді́й, провідни́к, вожа́й, поводи́р /проводир/, прикм. головни́й, провідни́й, чі́льний, напрямни́й, чолови́й, ключовий [ведущая фигу́ра ключова́ фігу́ра], галиц. пра́порний, (про колесо) тягови́й, рухови́й, /певну працю/ за́йня́тий чим, відповіда́льний за, фраз. пе́рший [веду́щее звено́ перша ла́нка], образ. на /в/ чолі́, тех. директи́вний [ведущий луч директивний про́мінь];
ведущий большу́ю игру́ граве́ць у вели́кій грі;
ведущий борьбу боре́ць;
ведущий в ата́ку (рій) проривни́й, /хто/ стил. перероб. в чолі́ ата́ки;
ведущий войну́ за́йня́тий війно́ю, у ста́ні війни́;
ведущий в тупи́к спрямований у безви́хідь;
ведущий двойну́ю игру́, двору́шник;
ведущий за́мкнутую жизнь відлю́дько;
ведущий за собо́й что зда́тний ви́кликати, /в атаку/ = ведущий в атаку;
ведущий знако́мство з до́бре знайо́мий з;
ведущий к сприя́тливий для чого, зда́тний призве́сти до;
ведущий к ги́бели згу́бливий;
ведущий к осложне́ниям зда́тний ускла́днити;
ведущий к побе́де перемо́жний, оказ. проривни́й;
ведущий перегово́ры перемо́вець, уча́сник перегово́рів;
ведущий перепи́ску кореспонде́нт;
ведущий програ́ммы реконстр. провідни́к чого;
ведущий протоко́л протоколі́ст;
ведущий речь о чём фраз. заклопо́таний чим;
ведущий самолёт піло́т;
стро́го ведущий себя́ стате́чної пове́ді́нки, зви́клий шанува́тися;
ведущий скита́льческую жизнь зви́клий блука́ти світа́ми, обходи́світ, ві́чно в ма́ндрах, ві́чний мандрівни́к, розблу́каний світа́ми;
ведущий хозя́йство головни́й госпо́дар;
ведущее колесо́ рухове́ ко́лесо;
ведущийся що веде́ться тощо, ве́дений, прова́джуваний;
ведо́мый ве́дений, (трибок) обе́ртаний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Достойно – гі́дно, досто́йно, як нале́жить.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вести
• Будем вести себя хорошо, прилично! – поводьмося добре, пристойно (чемно)!; шануймося!
• Вести борьбу, войну – вести (провадити, точити) боротьбу, війну; змагатися.
• Вести весёлую жизнь – жити весело; провадити веселе життя; (діал.) веселувати.
• Вести двойную игру – грати подвійну гру; і нашим і вашим; і туди і сюди.
• Вести дневник – вести (писати) щоденник(а).
• Вести дружбу – дружити (приятелювати, товаришувати); (діал.) сябрувати.
• Вести жизнь – провадити життя; жити. [Вона-то й народилась дуже квола, Бо я тоді таке життя тривожне Провадила… Українка.]
• Вести знакомство с кем – знатися (водитися) з ким; мати (підтримувати) знайомість з ким; (лок.) мати знакімлю з ким.
• Вести начало от кого, чего – брати початок (почин) від кого, від чого; (роз)починатися (зачинатися) від кого, від чого.
• Вести переписку (переписываться) с кем – провадити листування (листуватися) з ким.
• Вести процесс, тяжбу с кем – позиватися з ким; (давн.) тягатися з ким.
• Вести разговор, речь – провадити (вести) розмову, мову, речі (річ); розмовляти (говорити, балакати).
• Вести свой род от кого – вести свій рід від кого, походити від кого, з чийого роду; бути з роду чийого.
• Вести свою линию – свою лінію (своє) вести; триматися (держатися) своїх засад; (розм. образн.) виводити далі свою нитку.
• Вести себя – поводитися; триматися.
• Вести себя хорошо, прилично, достойно – поводитися добре, чемно (пристойно, ґречно, звичайно, доладно, як слід); шануватися; (давн.) чтитися. [Гляди ж, молодичко, шануйся, то будемо сватами й братами! Вовчок.]
• Вести хозяйство – вести (держати) хазяйство (господарство); господарювати (хазяйнувати).
• Вести холостую жизнь – парубкувати (молодикувати, бурлакувати).
• Вести хоровод – вести танок.
• Все дороги ведут в Рим – всі шляхи (всі дороги) ведуть (провадять, стеляться) до Рима (в Рим); усі стежки до Рима йдуть.
• И ухом не ведёт кто – (а)ні гадки кому; і гадки не має хто; зовсім не вважає на що хто; ні кує, ні меле хто; в голові не кладе хто; і вухом не веде хто; й за вухом не свербить кому.
• Как ты ведёшь себя? – як ти поводишся?
• К чему он ведёт? (разг.) – до чого (куди) він хилить (гне, верне, веде, клонить)?
• Плохо вести себя – погано (зле, негарно) поводитися; не шануватися; пусто йти. [Слухай, Грицю, як ти пусто йдеш, то й я пусто піду. Барвінок.]
Внимание
• А это остаётся без внимания – а це залишається поза увагою; а це байдуже; а про це (а за це) байдуже.
• Благодарю за внимание – дякую за увагу; вдячний вам за увагу.
• Брошенный без внимания – занехаяний (занедбаний).
• Возбуждать, возбудить внимание – збуджувати, збудити (викликати, зрушувати, зрушити) увагу.
• Достойно внимания – варте (гідне) уваги; уваги варте (гідне).
• Заострить внимание на чём – зосередити увагу на чому; звернути пильну увагу на що.
• Заслуживать внимания – заслуговувати на увагу; бути вартим уваги.
• Заслуживающий, не заслуживающий, достойный, не достойный внимания – уваги гідний (вартий), не гідний (не вартий) уваги; (про зауваження, доказ і т. ін. з відтінком «справедливий» також) слушний, не слушний; (про людину, не варту уваги, нікчемну також) абищо. [От якесь абищо, а величається мов яка цяця! Сл. Гр.]
• Из внимания к кому, к чему – з уваги до кого, на що; зважаючи (уважаючи) на кого, на що; з огляду на кого, на що.
• Не обращать на себя внимания – не звертати (не мати) на себе уваги.
• Не обращать, не обратить внимания, оставлять, оставить без внимания кого, что – не вважати, не вважити (не зважати, не зважити) на кого, на що: не звертати, не звернути уваги на кого, на що; не брати, не взяти до уваги кого, що; залишати, залишити (полишати, полишити) без уваги кого, що; легковажити, злегковажити що; занехаювати, занехаяти кого, що; занедбувати, занедбати кого, що нехтувати, знехтувати кого, що; не потурати (не вдаряти) на що. [Знехтували пораду Павлову. Гордієнко.]
• Обратим, обратите внимание – звернімо, зверніть увагу; уважаймо, уважайте.
• Обращать, обратить внимание на кого – уважати, уважити (зважити, зважати) на кого; мати увагу на кого; звертати, звернути увагу на кого; віддавати, віддати увагу кому; класти, покласти увагу на кого; (з відтінком турботи, піклування) оглядатися, оглянутися, зглянутися на кого; (образн.) звертати, звернути око на кого; мати око на кого; накидати оком [на] кого. [Потім оглянулись і люди на нас і драночок мені назносили. Барвінок.]
• Обращать, обратить внимание на что – уважати, уважити (зважати, зважити) на що; звертати, звернути увагу на що; брати, взяти до уваги (на увагу) що; класти, покласти увагу на що; (від)давати, (від)дати увагу чому; (вульг.) ударяти на що; (образн.) звертати, звернути око на що. [А заплаче, поскаржиться, — хто на це зважить. Муратов.]
• Обращать, обратить внимание чьё на кого, что – звертати, звернути увагу чию на кого, на що; дати, подати до уваги кому що; (іноді) зводити, звести кому на очі кого, що.
• Оказывать, оказать внимание кому – виявляти, виявити увагу до кого; ставитися, поставитися з увагою (уважливо, уважно, з уважливістю) до кого; (від)давати, (від)дати увагу кому; показувати, показати увагу кому.
• Окружить вниманием кого – оточити увагою кого; пильно (щиро) піклуватися ким, про кого, повсякчас турбуватися про (за) кого; пильно дбати за (про) кого.
• Он (она…) и внимания не обращает на это – він (вона…) і уваги не звертає на це; йому (їй…) і байдуже (байдужечки) на те, про те, до того.
• Он обратил на неё внимание – він звернув на неї увагу; він накинув на неї оком; вона йому впала в око.
• Отвлечь внимание от кого, чего – відвернути (відтягти) увагу від кого, від чого; (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти й бери. Казка.]
• Оставлять, оставить, бросать, бросить без внимания кого, что – лишати, лишити (залишати, залишити) без уваги кого, що; занехаювати, занеха(я)ти (занедбувати, занедбати) кого, що. [Ледащиця, та й годі!.. А дитя своє зовсім занедбала, — пропадає дитя. Вовчок.]
• Относиться, отнестись со вниманием к кому, к чему – (від)давати, (від)дати увагу кому, чому; ставитись, поставитись уважливо (уважно, з увагою, з уважливістю) до кого, до чого; пильнувати кого, чого.
• Пользоваться вниманием чьим – мати увагу чию; тішитися увагою чиєю.
• Представлять, представить чьему-либо вниманию что – (по)давати, (по)дати кому до уваги що; ставити, поставити що кому перед очі (на очі).
• Привлекать, привлечь, приковывать, приковать к себе внимание – привертати, привернута (притягати, притягти, прихиляти, прихилити), приковувати, прикувати до себе увагу; спадати, спасти на увагу кому; (образн.) брати очі [на себе]; упадати, упасти в око (в серце) кому; припадати, припасти до ока кому. [Та й сорочка ж: аж на себе очі бере… Сл. Гр. І Одарка — не з любові. А впала в око, та й став чіплятися. Головко.]
• Принимать, принять во внимание что – брати, узяти до уваги (на увагу) що; уважати, уважити (зважати, зважити) нащо; мати що на увазі; оглядатися на що. [Цупченко не взяв того на увагу і казав далі… Грінченко. Оглянулась на мої старощі. Барвінок.]
• Принимая во внимание что – беручи до уваги що; зважаючи (уважаючи) на що; маючи на увазі що; з уваги (з огляду) на що; як на що.
• Сосредоточивать, сконцентрировать внимание на ком, на чём – зосередити (зібрати, скупчити), сконцентрувати увагу на ком у, на чому.
• Уделять внимание кому, чему – віддавати, віддати (приділяти, приділити) увагу кому, чому.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Досто́йно, нар. – достойно.
Слід, нар. – следует, должно.
• Як слід – как следует, достойно.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гі́дно, нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Досто́йно, нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

гірськоли́жниця, гірськоли́жниць; ч. гірськоли́жник
спортсменка, яка займається гірськолижним спортом. [Славнозвісна скрипалька Ванесса Мей, яка в Сочі захищає спортивну честь Таїланду як гірськолижниця, достойно виступила в гігантському слаломі. (Україна молода, 2014). Час від часу виступи гостей переривалися оплесками, а насамкінець зустрічі студентка вузу, олімпійка Нагано, відома українська гірськолижниця Юлія Харківська вручила панові Марчуку розкішний букет від усієї спортивної молоді Львова. (День, 2007). Бронзова нагорода дісталась шведській гірськолижниці Персон. (Високий замок, 2002). Серед них відома гірськолижниця Ольга Логінова, яку тренує її чоловік, заслужений тренер України Андрій Карпушин. (Роберт Ігнат «Королева Тростяну», 1992). Відтоді Ростопчин жив сам один; півроку в нього в замку провела австрійська гірськолижниця, чудо, а не жінка; прекрасна в ліжку, незамінна в подорожах, турботлива подруга <…>. (Юліан Семенов «Аукціон», пер. Надія Орлова, 1988).]
твори́телька, твори́тельок; ч. творе́ць
1. уроч. та, хто створює матеріальні або духовні цінності. [І хто із земних добродіятель ліпший, як пречиста Діва: всі заповіді Господні зберегла, усю волю його учинила, всіх слів його дотримала, всі словеса його і в серці своєму сховала, всі милосердні діла ближнім з’явила, тож достойно вінчана, як усіх благ творителька. (Данило Туптало «Житія Святих. Четьї Мінеї, Кн. І Вер., пер. Валерій Шевчук, 2008) — Жінка перш за все — життя творителька і через це благословенна богом, коли вона чиста серцем і душею, коли матір’ю вона стає доброю і жоною чеснотливою. (Валерій Шевчук «На полі смиренному», 1990). ]
2. перен. та, що створює щось. [Усе, що тільки є тайне і явне, – пізнав я, бо навчила мене творителька всього – мудрість. (Святе Письмо Старого та Нового Завіту, пер. Іван Хоменко, 1981). Наша Верховна Рада, незважаючи на всі свої конфлікти, недоліки і недосвідченість, увійде в історію як творителька держави. (Стенограми засідань Верховної Ради України, 1993). Смерть, творителька чудес, перемінила ситуацію на цілком респектабельну. (Лусі Мод Монтгомері «Блакитний замок», пер. Наталя Михайлівська, 2015)]
див.: творки́ня, творчи́ня, креати́вниця, вига́дниця, деміурги́ня, діє́виця

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Досто́йно = по пра́вдї, по заслу́зї, як слїд.
Внима́ніе = ува́га, вага́, оба́чність. — Од війська слава, од панів увага. н. п. — Що старше від розуму? н. з. — Увага. — Треба з пильною увагою дозпаватнсь. К. X. — Досто́йно внима́нія = ва́рто, гі́дно ува́ги. — Обрати́ть внима́ніе = зверну́ти ува́гу, (на кого) — згляну́ти ся, зверну́ти о́ко. — Хоч те добре, що звернув на нас своє око. Фр. — Обраща́ть внима́ніе = зверта́ти ува́гу, вважа́ти, уважа́ти, зважа́ти, ва́жити. — Не вважай на врожай, сїй жито — хлїб буде. н пр. — Було б, мати, не зважати, що я єдиниця, було б мене утопити, де без дна керниця. н. п. — А наш Нечай на те не вважає та з кумою мед-вино кружає. н. д. — Я с тобою вечір стою, на иншого важу. н. п. — Отвле́чь внима́ніе = розва́жити, заґа́вити. — Ти пожди тут, а я піду їх заґавлю, а ти й бери. н. к. — Оста́вить безъ внима́нія = занеха́яти, занедба́ти, забайду́житись. — Ой не можу, козаченько, не буду казати, бо я хочу тебе, серце, по вік занехати. н. пр. — Нехай, нехай, та так і занехаєш. н. пр. — Я й байдуже, що там роблять, та так забайдужив ся, аж воно он що. Хар. — Принима́ть во внима́ніе = зау(в)важа́ти, вважа́ти, ма́ти на ува́зї. — Принима́я во внима́ніе = ма́ючи на ува́зї, вважа́ючи, що..., з ува́ги на...

Запропонуйте свій переклад