Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 32 статті
Запропонувати свій переклад для «дужка»
Шукати «дужка» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Ду́жка (рукоятка, выгнутая дугою) – ду́жка, ву́шко. [Дзвени́ть відро́ залі́зною ду́жкою (Коц.)]; (анатом.) лучо́к (р. -чка́).
Ви́лочка (у птиц), анат. – ду́жка.
Держа́лка (сабли, меча, метлы, черпалка) – держа́лно, держа́к; (топора) топори́ще, топори́сько; (цепа) ціпи́лно; (кнута) пу́жално; (кочерги) кочержи́лно; (лопаты) лопати́лно; (заступа) заступи́лно; (ведра, корзины) ду́жка.
Дуга́ –
1) (изгиб) дуга́ (ум. ду́жка, ду́жечка), лук, каблу́к. [Круг ді́литься на ду́ги. Си́ні ду́ги під очи́ма. Літа́ його́ гнуть у каблу́к (Фр.)].
• Горная дуга́ – каблу́к (Тутк.);
2) (в упряжи) дуга́;
3) (описат. – воз) віз (р. во́за), підво́да, ху́ра.
• По рублю с дуги́ – по карбо́ванцю з підво́ди.
• Согнуть, согнуться, в -гу́ – зігну́ти як дугу́, зігну́тися як дуга́. [Ой ти, стари́й дідуга́, і зігну́вся як дуга́].
• Изгибаться -го́й, в -гу́ – вилу́чуватися, лу́ка става́ти. [Доро́га тяжка́, то ко́ні аж лу́ка стаю́ть].
Ключи́ца, анат. clavicula – ключи́ця, ду́жка, пе́репело.
Кольцо́ –
1) кі́льце́, ко́ло, (обод) о́бід (р. о́бода), обіде́ць (-дця́);
2) (круг) ко́ло (р. мн. кіл), о́кіл (-колу), окі́льце, кі́льце́.
• Пускать дым -цами – пуска́ти дим кі́льцями, зво́ями.
• Окружать -цо́м – ото́чувати ко́лом (навко́ло);
3) (для пальца) каблу́чка, обру́чка, (перстень) пе́рстень (-сня) и пе́рстінь (-стеня).
• Венчальные -ца – шлю́бні обру́чки, каблу́чки.
• Размениваться -цами – міня́тися каблу́чками, обру́чками;
4) (техн.) (дверное) кільце́ (в две́рях), (в ведре подвижное) ду́жка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва́, (на ободе экипажн. колеса) ірва́нт, (для устран. трения) ша́йба, (соед. косу с косовищем) напе́рсток (-тка), серга́, (соед. дышло с ярмом) живе́ць (-вця́), (деревян.) ро́зкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) за́верт (-та), (для привяз. лошадей) коно́в’язь (-зи), (железн. в скреплениях) ри́хва; (в механике) каблу́чка.
• Внешнее -цо́ – околи́шня каблу́чка.
• Нажимное -цо́ – притиско́ва каблу́чка;
5) (извив змеи) кі́льце́, скру́тінь (-теня). [Залі́зними скру́тенями обвива́є свою́ же́ртву (Єфр.)];
6) см. Звено́.
Обру́чик – обру́чик, (у замка) ду́жка.
Перевесло́ –
1) (у ведра и т. п.) ду́жка (в відрі́);
2) (у снопа) пере́весло (им. мн. переве́сла), круті́нь (-теня́).
Петля́ –
1) петля́ (ум. пете́лька), (затяжная) за́шморг (-гу), клю́чка. [Час-би давно́ їх або за́шморгом на оси́ку, або з печи́ною в ополо́нку (Кониськ.). Вийма́ю ремі́нь і роблю́ за́шморг (Коцюб.)].
• Завязать -лё́й, в -лю́ что-л. – зав’яза́ти що за́шморгом (на́включки), запетлюва́ти що. [Зав’яжи́ на́включки, а то по́тім і зуба́ми не розвя́жеш, як затя́гнеться].
• Надеть -лю́ на себя (себе на шею), на кого (переносно) – запетлюва́ти себе́, кого́. [Той себе́ запетлю́є, а той дочку́ рі́дну (Мирн.)];
2) (в сети, в вязанье) вічко́ и очко́ (редко о́ко);
3) (обмётанный прорез в одежде) пете́лька, за́стіжка, (мочка или проволочная дужка) ба́бка, га́пка;
4) (оконная, дверная) заві́са, ум. заві́ска;
5) охот. – клюка́, клю́чка.
• Метать -ли (о зайце) – ключкува́ти, клюки́ роби́ти.
Полукольцо́ – півкі́льце, ду́жка.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

СКЛЁПКА спорт ду́жка.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Держалка – (сабли, метлы, черпака) де́ржално, -на, держа́к, -ка́; (топора) топори́ще, -ща; (кнута) пу́жално, -на; (ведра, корзины) ду́жка, -ки; (лопаты) лопати́лно, -на; (кочерги) кочержилно, -на; (цепа) ціпи́лно, -на.
Ключица, анат. – ду́жка, -ки, пе́репело, -ла, шля́ма, -ми.
Скоба, скобка –
1) ско́ба, -би, кля́мра, -ри;
2) (у дверей) кля́мка, -ки;
3) (под каблуком) підкі́вка, -ки;
4) (грам.) ду́жка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Дужка, ушко – ду́жка;
• д. передковая (в плуге) – соки́рня.
Передковый – передко́вий;
• п. дужка (в плуге) – соки́рня;
• п. плашка (в плуге) – плани́ця колішне́ва;
• п. плуг – колішне́вий плуг (-га).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

ско́ба ско́ба,-би, ду́жка,-ки, кля́мра,-ми
с. двухме́стная ско́ба двомі́сна
с. зажимна́я ско́ба затисна́
с. одноме́стная ско́ба одномі́сна
с. подъёмная ско́ба підійма́льна
с. предохрани́тельная ско́ба запобі́жна
с. Пуассо́на ско́ба Пуассо́на
с. соедини́тельная ско́ба з’є́днувальна
с. стяжна́я ско́ба стяжна́
с. уде́рживающая ско́ба утри́мувальна
с. упо́рная ско́ба упі́рна [упо́рна]
ско́бка ско́бка,-ки, мат. ду́жка,-ки

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ду́жка –
1) дужка;
2) ушко сосуда;
3) ручка корзины;
4) (анат.) ключица;
5) скобка. :

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

ду́жка, -жки, -жці; ду́жки́, ду́жо́к, ду́жка́м

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

В’язо́к, -зка́, м.
1) Связь полу́драбків въ возѣ. Рудч. Чп. 250.
2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили́ двухъ полозьевъ соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.).
3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. Черниг. у.
4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. Вас. 147.
5) Позвонокъ. Терск. обл.
6) Ум. отъ в’яз.
Дуга́, -ги́, ж. Дуга — согнутая линія или согнутый дугою предметъ; часть различныхъ снарядовъ. Шух. І. 98, 199, 224, 225, 228, 278. Также дуга въ упряжи. Ой ти старий дідуга, ізогнувся як дуга. Нп. Гне з лози дугу. Дід за дугу, а баба вже й на возі. Ном. № 5768. Ум. Ду́жка, ду́жечка.
Ду́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Ду́жка, -ки, ж.
1) Ум. отъ дуга́.
2) Ушко у сосуда.
3) У ведра, лагунки: веревка или металлическій пруть, которымъ соединены его уши. Сим. 250.
4) У корзины — ручка, соединяющая ея бека.
5) Анат. ключица. Терск. обл.
6) Напи́тися по ду́жку. Напиться вволю, до невозможности еще пить. Я сам, напившися по дужку, гукнув.... Алв. 42. Ум. Ду́жечка. Ой я в броду воду беру, вода не береться, яворовий коромисел у дужечку гнеться. Мет. 50.
Трепе́тик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Дужка — ду́жка, -ки.
*Склепка — знюто́вування, знютува́ння; (гимнаст.) — ду́жка, -ки.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ви́лочка = 1 виде́лочка. 2. анат. у птиць Furula — ду́жка.
Ду́шка = 1. ду́ся. 2. ду́жка (кісточка у птиць).
Ключи́ца, анат. Clavicula = ду́жка, пе́репело. (Чайч.). — Дивлю ся, що воно в перепелах — чи не вибито. Ніс.
Обру́чикъ = 1. обру́чик, у замка — ду́жка. Кр. 2. д. Ободо́къ.
Перевѣ́сло = 1. ду́жка (у відра або в кошика). 2. коро́мисло (не велике).

Запропонуйте свій переклад