Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 59 статей
Шукати «дурман*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Дурма́н –
1) бот. (Datura Stramonium) – див-де́рево, дурзі́лля, корі[о]вки́ (р. -во́к), дурноп’я́н;
2) (дурак) дурма́н, ду́рень (р. -рня), дурню́га;
3) ома́на, моро́ка, чад.
Дурма́нить (в перен. знач.) – морочи́ти, дури́ти го́лову. [Не морочі́ть мені́ голови́. Що ти мені́ го́лову ду́риш!].
Бе́сиво (всякое одуряющее зелье) – дурма́н, ді́дьче питво́.
Да́ром –
1) ду́рно, заду́рно, да́ром, да́рма́[о]; (на даровщинку) на дурни́чку, дурни́чки, дурни́цею, дурни́чками, на дурманка́; за спаси́бі, за так гро́ші (гро́шей); (из милости) з ла́ски; (дарственно) дарови́зно. [Усю́ди він прима́заться умі́є на дурни́чку (Гліб.). Він дав дарови́зно мужика́м землі́].
• Чуть не да́ром – за-півда́рма.
• Совершенно да́ром – дурні́сінько.
• Да́ром едя́щий – дармої́д, дармої́жний;
2) (напрасно) ма́рне[о], надаре́мне[о], даре́мне[о], ду́рно, да́ром. [Літа́-ж мої́ молоді́ї ма́рно пропада́ють. Не ду́рно-ж він і додо́му верну́ти побоя́всь].
• Да́ром что – дарма́ що; хоч. [Дарма́ що мали́й, а розу́мний. Хоч дурни́й, за те хи́трий].
• Не пройти да́ром – не мину́тися так (ду́рно), да́тися в знаки́. [Три безсо́нних но́чі дали́ся мені́ в знаки́ (Крим.)].
Дура́к –
1) ду́рень (р. -ня), дурни́й (р. -но́го) [З ду́рнем зчепи́тися – ду́рнем зроби́тися = с дурако́м свяжись – сам дурако́м будешь], (вежливо) недо́ум, (дурачёк) ду́рник, дурня́к, (олух) ду́рбас, ду́рас, йо́лоп, кеп, (глупыш) бла́зень (р. -зня), (болван) те́лепень (р. -пня), дурма́н, тума́н; ув.-презр. – дури́ло (м. р.), дурни́ло, дурба́ (м. р.) дурби́ло (ж. р.); соб. дурачьё́ – ду́рні (р. -нів), дурно́та, дурне́ча (р. -чі) (ж. р.) дурня́ччя (ср.). [От сліпа́ дурно́та. Сиди́ть там самі́сінька дурне́ча].
• Набитый, отпетый дура́к, кругом -ра́к – ду́рень заплі́шений, ду́рень дуре́нний, вели́кий ду́рень, дурни́й як пень, як коло́да, як сту́па.
• Непроходимый дура́к – несосвіте́нний ду́рень.
• Я тебе не дура́к – я тобі́ не ду́рень, (гал.) я не твій ду́рень.
• Не дура́к – не ду́рень [Ви́пити й сам він був не ду́рень (Кул.)], не гвіздко́м у ті́м’я би́тий (Кониськ.).
• Называть, -звать кого -ко́м – ду́рня загина́ти (сов. загна́ти) кому́, дурня́ти кого́, ви́дурняти, ду́ркати. [Він тебе́ ви́дурняє та й по всьо́му].
• Считать -ко́м – вважа́ти за ду́рня, (зап.) дурни́м кла́сти.
• Оставить в дурака́х – поши́ти в ду́рні, завда́ти ду́рня кому́.
• Остаться в -ка́х – поши́тися в ду́рні, ду́рнем убра́тися, набра́ти в халя́ви, вско́чити;
2) (шут) ду́рник, сміха́ч, смішня́к, сміхови́нець (р. -нця), бла́зень (р. -зня), блазню́к, штука́р (р. -ря́). [Строка́та ша́пка бла́зня (Л. Укр.)].
• Дурака́ валять – ду́рня (ду́рника) стро́їти, ду́рня кле́їти, дурникува́ти, штука́рити, шту́ки викида́ти, сміхови́ни запуска́ти;
3) дура(ч)ки́ (род карт. игры) – ду́рень (р. -рня), (зап.) кеп.
• Играть в -ки́ – гуля́ти (гра́ти) в ду́рня, в ке́па.
• Игра в -ки́ – гра в ду́рня, в ке́па.
Дуракова́тый – приду́ркуватий, дуркува́тий, дурманува́тий. [Він у них, тро́хи те́є, дурманува́тий].
Дурале́й, дуранда́с – дурба́й (р. -а́я), дурма́н, ду́рас, дури́нда (м. р.). См. Дура́к.
Дурнопья́н, бот. –
1) (Datura Stramonium), см. Дурма́н;
2) (Hyoscyamus niger), см. Белена́.
Зе́лье –
1) (травы) зі́лля, (ед. и мн.) зі́ллячко, зе́ло́;
2) (лекарство) зі́лля.
• Волшебное -лье – чар, чар-зі́лля.
• Заговорное -лье – дання́, удання́.
• Любовное -лье – при́люби (-бів), лю́бощі (-щів), любо́вний тру́нок; (символически) люби́сток (-тку).
• Одурманивающее -лье – дурма́н (-ну́), ґардама́н, чемери́ця.
• Ядовитое -лье – отру́та, тру[о]й-зі́лля.
Лезть –
1) лі́зти, (взлезать) вила́зити, вилі́зати, зла́зити куди́, на що, по чо́му; (карабкаться) де́ртися и дра́тися (деру́ся, -ре́шся), видира́тися, здира́тися, пну́тися и п’ясти́ся (пну́ся, пне́шся), спина́тися, (цепко) дра́патися куди́, на що; (слезать) зла́зити, зліза́ти з чо́го, куди́, у що; (переть) пе́рти (пру, преш), пе́ртися, пха́тися куди́, до чо́го, у що; срвн. Ла́зить и Взбира́ться. [Серед лі́са стої́ть дуб,— дава́й по нім лі́зти (Рудан.). Зно́ву лі́зуть на со́нце важкі́, розтрі́пані хма́ри (Коцюб.). Наї́вся дурману́ та й дере́ться на стіну́ (Богодухівщ.). П’явсь, п’явсь на ту го́ру – не зопне́ться (Чуб. I). Наймички́ рего́чуться, аж на ко́мін спина́ються (Н.-Лев.). Ля́дські госпо́дарі почали́ пе́ртися на узграни́ччя всіма́ способа́ми (Куліш)].
• Лезть на дерево, на кровлю – лі́зти, ви[з]ла́зити, де́ртися, ви[з]дира́тися, пну́тися на де́рево, на покрі́влю.
• Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) – лі́зти (де́ртися и т. п.) на сті́ну.
• Лезть с дерева – лі́зти (зла́зити, зліза́ти) з де́рева.
• Лезть на четвереньках – ра́чки лі́зти, рачкува́ти. [Струк рачкува́в за ї́м зда́лека (Грінч.)].
• Лезть в воду – лі́зти у во́ду.
• Лезть в бары, в начальство и т. п. – пну́тися или п’ясти́ся, лі́зти в пани́, в нача́льники, на па́нську лі́нію гну́ти, (грубо) пе́ртися, пха́тися, ми́катися куди́, до чо́го, у що. [Забага́тіли, в пани́ пну́ться (Слов’яносерощ.). П’я́вся до гетьманува́ння на Украї́ні (Куліш). В слов’янофі́ли так і прете́сь (Шевч.). У нача́льство він не пха́ється (Грінч.). Коли́ не піп, не ми́кайся в ри́зи (Приказка)].
• Куда ты -зешь? – куди́ ти лі́зеш, пне́шся? (грубо) куди́ ти пха́єшся (пре́шся)? [Куди́ ти пре́шся,— і без те́бе ті́сно (Л. Укр.)].
• Не лезь в чужое дело – не втруча́йся (не вми́куйся) до чужо́ї спра́ви; не пхай но́са до чужо́го про́са (Номис).
• Лезть (приставать) к кому – лі́зти, в’я́знути, чіпля́тися до ко́го.
• Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому – з коро́ткими гужа́ми пристава́ти до ко́го; срвн. Пристава́ть 4.
• Лезть в драку – лі́зти, сі́[и́]катися, со́ватися, сука́тися з кулака́ми (з ноже́м и т. п.) до ко́го. [Чого́ до ме́не з ножа́кою си́каєшся? (Куліш). Крича́в, со́вався з кулака́ми (Н.-Лев.). Не би́лася я, а вони́ сука́лися з кулака́ми, а я одпиха́лась (Переяславщ.)].
• Лезть в голову – лі́зти в го́лову, лі́зти (су́нутися, спада́ти) на ду́мку, на ми́слі, (фам.) пе́ртися в го́лову. [Лі́зе на ду́мку, на́че зло́дій до скри́ні (Кон.). Такі́ все дурни́ці лі́зуть (спада́ють) на ду́мку (Харківщ.). Їх ли́ця раз-у-ра́з су́нулися мені́ на ду́мку (Франко). Одні́сінька влі́злива ду́мка так і пре́ться в го́лову (Крим.)].
• Ему ничто не -зет в голову – його́ голови́ ніщо́ не держи́ться; йому́ до голови́ нічо́го не впха́єш (не втовче́ш).
• Он сам в петлю -зет – він самохі́ть у пе́тлю лі́зе (пне́ться), він сам собі́ за́шморг на ши́ю накида́є.
• Сапоги узки, не -зут на ногу – чо́боти вузькі́, не нала́зять на но́гу.
• Шапка не -зет на голову – ша́пка не нала́зить на го́лову.
• Из кожи лезть – рва́тися (видира́тися) з шку́ри; Срвн. Ко́жа. [Роблю́, аж із шку́ри видира́юся (Звин.)].
• Он в карман за словом не -зет – він язика́ не в кеше́ні хова́є, він по сло́во до кеше́ні не лі́зе;
2)
а) (о волосах, мехе) лі́зти, вила́зити. [Після́ ти́фу ко́си вила́зять, лі́зе й лі́зе і кі́ска отака́ зоста́неться (Борзенщ.)];
б) (о ткани) лі́зти, розла́зитися. [Крам гнили́й: так і лі́зе (розла́зиться) в рука́х (Полтавщ.)].
Лопки́, бот. Datura Stramonium L. – дурма́н (-ну) (звича́йний), коро[і]вки́ (-во́к), дурноп’я́н (-ну), дур-зі́лля (-лля).
Наркоти́ческий и Наркоти́чный – наркоти́чний, дурма́нний, дурманю́чий; срв. Снотво́рный. [Наркоти́чне питво́ (Крим.)].
• -кое средство – нарко́тик (-ку).
Одурева́ть, одуре́ть –
1) (от физических причин) дурі́ти, одурі́ти, ч(у)мані́ти, оч(у)мані́ти, чумі́ти, очумі́ти, тумані́ти, о[с]тумані́ти, чемері́ти, очемері́ти, очмарі́ти, очмелі́ти, запа́морочуватися, запа́морочитися, заморо́чуватися, заморо́читися.
• Голова -ла – голова́ запа́морочилася (одурі́ла);
2) -ре́ть – здурі́ти, зцапі́ти, знавісні́ти, з глу́зду з’ї́хати, дурману́ об’ї́стися. См. Дуре́ть.
• Что делаешь, одуре́л, что ли? – що ти ро́биш, чи ти здурі́в (зцапі́в, з глу́зду з’ї́хав)?
Одурма́нивающий – заду́рливий, дурма́нний, запа́морочливий, запа́морочний.
О́дурь – дур (-ру), о́дур (-ру), запа́морочення.
• Аль на тебя о́дурь нашла? – чи тебе́ дур напа́в? чи ти дурману́ об’ї́вся? чи ти з глу́зду з’ї́хав?
• Сонная о́дурь – сонно́та, см. Оду́рник.
Одуря́ть, одури́ть – заду́рювати, задури́ти, обморо́чувати, обморо́чити, запа́морочувати, запа́морочити, стума́нювати, стума́нити, дурма́нити, здурма́нити, п’яни́ти, сп’яни́ти.
• Одуря́ющий – заду́рливий, дурма́нний, запа́морочний, запа́морочливий.
• Одуря́ющее средство – оду́ра, дурма́н.
Ошале́ть (ошалмане́ть) – ошалі́ти, очмані́ти, очемері́ти, ошалемоні́ти, задурма́нитися, о[з]дурі́ти, о[з]безглу́здіти, зцапі́ти, дурману́ об’ї́стися, з’ї́сти, Срв. Одуре́ть. [Ти ошалемоні́ла, чи що, що таке́ верзе́ш? Чи ти одурі́ла, чи збожево́ліла (Квітка). Нена́че дурману́ із’ї́в = словно ошале́л].
• Ошале́лый, ошале́вший – ошалі́лий, оша́лений, очмані́лий, одурі́лий, сущ. очмана́.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Дурманящий – що (який) дурманить, дурма́нний, дурма́нливий, одурма́нливий, па́морочливий, запа́морочливий, запа́морочний, моро́чливий, (задуряющий) заду́рливий, (пьнящий) п’янки́й.
[Степові квіти живуть скромно, спокійно, ощадливо, і їм немає потреби вбивати одні одних своїми одурманливими пахощами, як це роблять їхні родички-лісовички (В.Земляк). Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М.Коцюбинський). …пані Мержинська спиняє візочок — поправити укривальце, нахиляється, рвучко роздутими ніздрями спрагло вбирає теплий, хлібний, дурманливий пах немовлячої шкіри, не втерпівши, з вибухом щасного сміху втискає обличчя в піну мережив, в курчачий, піддатливий лоскіт, ніжно сюркоче, прицокує язиком (О.Забужко). Довкола так само чувся одурманливий запах і так само бриніла крильми тьма мух (Валерій Шевчук). Паморочливий запах джунглів (Ю.Покальчук). Задурливий пах.] Обговорення статті
Телевизор – (от греч. и лат.) телевізор, (образн.) ящик, (ирон.) зомбоящик:
• передавать, показывать по телевизору – передавати, показувати телевізором, показувати в телевізорі;
• смотреть по телевизору – дивитися в телевізорі.
[Кінескопи телевізорів — презервативи реальності (Дітер Гільдебрандт) …кожен третій вже з третього класу пивоголік, кожне п’яте вже з п’ятого класу вступає в добровільні ряди поширювачів наркоманства і снідоморива; і ще натхненніше, ніж в піонери вступали, присягають пиву й дурманщині; ще нахабніше, ніж в комсомолки і виступайла лізли, пруться в розкішне життя похабним розпродажем своєї хіті; так вертається їхнім батькам невідання нічого вищого від роботи і телевізора, від землі і гною (Є.Пашковський). Я давно перестав бути мазохістом і просто не вмикаю телевізор, щоб не мучитися (Олексій Коган). Телевізор їсть ложкою дитячий мозок, нехай краще книжки читають (Олесь Санін). Тоді слово «жлоб» можна було, наприклад, у телевізорі почути (Ю.Андрухович). Тепер я телевізор не дивлюся. На українському телебаченні цікавого мало, коли я його вмикаю, то стаю лютим, як професор Орест Лютий. Ну навішо мені злоститися? Колись Ліна Костенко казала: раптом починає відчувати, що в тебе звідкись прорізався хвіст ростуть роги, якісь пазурі. А для чого мені це? Краще відмежуватися від телевізора, щоб не росли хвости і роги (Ю.Андрухович). — Кажу: я не плачу, коли телевізора не бачу. Бо дуже багато пустого там, дурного, а ще більше брехливого. Я би радив, пізнати літературу (Любомир Гузар). Жіль зненацька розлютився: «Як ти можеш дивитися це?» Елоїза навіть не здивувалася, тільки повернула до нього раптом згасле лагідне, покірне обличчя: «Я думала, так краще — коли я дивлюся телевізор, ти можеш не розмовляти зі мною» (В.Омельченко, перекл. Ф.Саґан). — Я бачила тебе в телевізорі. Поруч із королевою Англії (Я.Кравець, перекл. К.Панколь). Так часто дивлюся телевізор, що диктори мене вже впізнають]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ДУРМА́НИТЬ, ще п’яни́ти, забива́ти па́мороки, пуска́ти ману́ на кого;
дурма́нящий, що па́морочить тощо, зда́тний запа́морочити, наси́чений дурма́ном, спо́внений дурма́ну, дурма́н, прикм. па́морочливий, дурма́нливий, дурма́нний, (дух), мло́сний, п’янки́й.
ОДУРМА́НИВАТЬ ще забива́ти па́мороки, тума́нити ро́зум, оказ. знетя́млювати;
одурманивающий що /мн. хто/ дурма́нить тощо, ста́вши забива́ти па́мороки, зда́тний задурма́нити, задури́голова, заду́рювач (голі́в), прикм. дурма́нний, заду́ристий, заду́рливий, запа́морочливий, задурма́нювальний, запа́моро́чувальний, обморо́чувальний, для задурма́нення, /запах/ ще п’янки́й;
одурманивающийся/одурманиваемый дурма́нений, задурма́нюваний, запа́моро́чуваний, обморо́чуваний;
ОДУРЯ́ТЬ, одуря́ющий що /мн. хто/ дурма́нить тощо, ста́вши дурма́нити, зда́тний задурманити, заду́рювач (голі́в), прикм. дурма́нний, дурма́нливий, заду́рливий, па́морочливий, запа́морочливий, (запах) п’янли́вий, п’янки́й.
ОПЬЯНЯ́ТЬ ще хмели́ти, (до млости) ПЕРЕН. мло́їти, запа́морочувати;
опьяня́ющий що п’яни́ть тощо, зда́тний захмели́ти, прикм. п’янки́й, п’янли́вий, па́морочливий, запа́морочливий, п’янкува́тий, хмільни́й, мло́сний, дурма́нний;
опьяня́емый упо́юваний, захме́люваний, запа́морочуваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Дурман –
1) (бот.) німи́ця, -ш;
2) (дурак) дурма́н, -на́;
3) (одурение) ома́на, -ни, чад, -ду.
Одурять, одурить – заду́рювати, -рюю, -рюєш, задури́ти, -рю́, -риш, дурма́нити, задурма́нити, -ню, -ниш, тума́нити, -ню́.
Одуряющий – заду́рливий, дурма́нний, -а, -е.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Белена
• Будто белены объелся – як (мов, наче…) блекоти (дурману, кукольвану, маку) наївся (об’ївся). [Говорить, мов блекоти наївся. Номис.]
Объесться
• Будто (словно…) белены объелся – як (мов, наче) блекоти (дурману, кукільвану, маку) наївся (об’ївся). [Дарина: Що це з ним? Мов кукільвану наївся. Старицький.]
Одурь
• Аль на тебя одурь нашла? (разг.) – чи тебе одур напав?; чи ти з глузду з’їхав (ізсунувся)?; (образн.) чи ти дурману об’ївся?

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ґа́рдеман –
1) зелье, дурман;
2) денатурат.
Дурма́н, -ну́ – растение.
• Об’ї́вся дурману́ – ошалел.
Коровки́ – дурман (раст.).

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Денде́ра, -ри, ж. Раст. Datura stramonium. L. Дурмань.
Ди́вде́рево, -ва, с. Раст. Дурманъ, Datura stramonium. ЗЮЗО. І. 121.
Дурма́н, -ну́, м. Раст. Datura stramonium. Об’ївся дурману́. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла. Котл. Ен.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Уман. у. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Котл. Ен. І. 32. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма! Чуб. III. 426.
Зу́міти, -мію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чи ти зуміла, чи дурману наїлася? Кіев. Подольск. г.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ґардема́н, -ну, м.
1) Самогон.
2) Зелье, дурман. Ви оглядайтеся! Це така чарівниця, що піддасть йому ґардеману, а найбільше в горілці. Крим.
*Ду́рман, -на, м. Дурак. Полт.
*Коровки́, -во́к, с. мн. Дурман, высокая сорная трава с крупными белыми цветами типа повилики и плодами, колючими семенными коробочками, полными семян покрупнее мака. Иначе называется дурноп’ян. Крим.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Atropa bella-donna L. — беладо́на звича́йна; беладо́на ліка́рська (Ру), белладонна звичайна (Оп), белядо́на (Сл), отро́вниця пе́ся ви́шня (Вх1, Вх2, Вх6, Мл), пе́ся ви́шня (Вх3; Жл, Mk); атропа (Ос — ЛМ), беладо́на (Мс, Мг — СТ, ЗК), белладо́нна (Ук), білодо́нна (Сб — ПД), бішена ягодка (Км), вишні песії (Во, Tl), ви́шня во́вча (Rs, Мг — ВЛ, ЗК), во́вчі я́годи (Жл, Ум, Ду, Ів, Сл, См, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, БО, ЗК), во́вчі я́годи чо́рні (Сл, Сб — ДС, ГЦ), гурча́вка (Мг — ЗК), дурма́н (Ів, Мс — СТ), дурман сонний (Км), заприду́х (Ів), красавиця (Во, Ln, Mk — СТ), краса́вка (Tl, Сл, Ук, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, ЗК), краса́вчик (Мс — СТ), мадрабу́ля (Он — БО), мадраґа́н (Вх6, Вх7 — ГЦ), мадраґу́ля (См, Мг — ЗК), мадраґу́на (Гб2 — ГЦ), мадребу́ля (Он — БО), мадриґа́н (Вх6, Вх7 — ГЦ), мандра́ґуля (Сб — ГЦ), мандрагу́ра (Мг — ЗК), мандриґуля(а) (Нв, Он, См, Сб — ПД, БО, ЗК, ЛМ), матраґуна (Gs — БУ), матриґа́н (Шх, Ду, Ук, Бк, Гу, Гб2, Коб — БУ, ГЦ), матриґу́ла (Бк — БУ), матриґу́н(а) (Gs, Бк, Сб — ГЛ, БУ, ГЦ), матриду́н(а) (Вх7 — ГЦ), матріґан (Км), надраґо́ля (См, Мг — ЗК), надраґ(г)у́ля (Вх7, Мг — ЗК, ЛМ), німечник (См), німи́ця (Гв, Gs, Tl, Мг, Сб — ГЛ, ГЦ, ЗК), німиця чорна (См), о́дурь со́нна (Mk, Сб — ДС), островниця (Км), отравниця (Mk), отро́вниця (Жл), отруйниця (Сл), пи́сі я́годи (Сб — ЗК), погане зілля (Mk — ПД), по́кшик (Ан, Ів — ПД), рай-дерево (Mk), сліпота́ ку́ряча (Мс — СТ), сонне зілля (Tl), со́нник (Сл, Км, Сб — ЗК), фія́лка (Мг — ЗК), царичка (Gs — ГЛ), чо́рні я́годи (Сб — ДС), шпинз (Мг — ЗК).
Chaerophyllum temulum L. — бу́тень п’янки́й (Ру, Оп); бугила́ задурли́ва (Мл), жорсть дурій (Вх1), морквяни́к дурма́нний (Сл; Mk); бутень (Mk — СТ), ду́два́ (Жл, Вх7 — ГЦ), кервель одурюючий (Ln — СТ).
Conium maculatum L. — боли́голов плями́стий (Мл, Ру, Оп); блекіт п’ятнований (Во), боли́голов (Вх3, Сл; Ав, Во, Рг1, Ln, Пс, Вх7, Шм2, Ум, Дб, Ду, Ів, Mk, Ос, Ук, Мг, Сб — ЗАГ), болиголов звичайний (Вх1, Вх2, Вх6), ко́нейон (Вх6), цику́та (Вх6; Сб — ДС); білі́голов (Сб — ЗК), білоголо(і)в (Км), бле́кіт (Вх, Шк, Сл, Гд, Mk, Мг, Сб — ПД, ВЛ, БО, ЗК), блекіть (Пс), бле́кот (Tl, Ос, См, Мг — ПД, ДС, ЗК), блекота́ (Рг1, Ан, Шк, Пс, Ду, Ів, Мч, Ос, Рм, Мг, Сб, Яна — ЗАГ), блекоте́ць (Mk, Сб — БО), блекотина (Км), блекоти́ння (Мг — ЗК), блекоти́ця (Hl, Сб — ПЦ, БУ, ГЦ), блекотниця (Км), бле́кут (Мг, Сб — ЗК), бликі́т (Гт — ЗК), бликудь (Км), болє́голов(а) (Гу — ГЦ), болиглів (Mk), болиголі́в (Мс — СТ), боли́голова (Ср, Ян4, Сл, Mk, Мс, Сб — СД, СТ, СЛ, ГЦ), болкота́ (Мс — СТ), борші́(є́)вка (Шх, Гу — ГЦ), бугила́ (Сл, Mk, Мс, Сб — СД, СТ, ПД), бугла́в (Рг1, Шк, Пс, Вх1, Mk, Яна — СТ, ПД), бузина́ (СТ), булав (Км), булига (Гр — ПС), булигова (Км), буля́голов (Мг — ГЦ), бутлива (Сл, Яна — СТ), валер’я́на (Сб — СТ), вовчи́ця (Мг — ЗК), воми́га (Ум, Ів), воню́чка (Км, Сб — СТ), воня́чка (Гт, Сб — ЗК), вош свиня́(ча) (Во, Рг1, Mk, Мг — ЗК), ву́шка свиня́чі (Мг — ЗК), га́нус (Сб — ПД), деревни́к (Мг — ЗК), ду́два́ (Жл, Вх7, Ду, Мг — ГЦ, ЗК), ду́длик (Сб — ПЗ), ду́дочник (Мс — СТ), дури́голова (Мс — СТ), дурма́н (Мг — ЗК), зі́лля од гирти́ки (Мг — ЗК), ка́шка (Сб — ДС), кмин (Сб — БО), кріп (польови́й) (Сб — ПД), лобода (Ос — ВЛ), мо́рква (Рм, Сб — ПЦ), мо́рква ди́ка (Мг, Сб — СД, ПЗ, ЗК), мо́ркви́ця (Мг, Сб — ЗК), мутник (Км), о́ме́г (Рг1, Пс), омела́ (Сб — ДС), петру́шка ди́ка (Мг — ЗК), свистіля (Км), свистулина (Км), свисту́ля (Ум, Ів, Сл, Mk — СТ), свисту́льник (Мс — СТ), свистуня (Яна — СТ), свистю́ля (Рг1, Пс, Ду), си́кавка (Рг1, Пс, Ум, Ду, Ів, Mk, Сб — СТ, ДС), сикля (Км), сі(и)кави́ця (Км, Сб — СТ), сок жа́б’ячий (ПД), чемір (Os — ПЛ).
Datura L. — дурма́н (Сл, Ру, Оп); дивдерев (Вх2).
Datura meteloides DC. — дурма́н блаки́тний.
Datura stramonium L. — дурма́н звича́йний (Сл, Ру, Оп); ди́вдерев звича́йний (Вх1, Вх2, Вх6, Мл); ака́цник (Мг — ЗК), амбро́зія (Мг — ЗК), бидля́к (Мг — ЗК), біждерево (См — ДС), бізьдерево (Вх — ВЛ), білу́н (Жл, Mk, См, Мс — СТ, ПС), біс-дерево (Вх, Шк, Пс, Вх7, См — ВЛ, ДС), біси́на́ (Дз, Мс — СТ, ПД), бі́шене зі́лля(є) (Км, Сб — ДС), бле́кот (Зл, Рм — ПЦ), бликота́ (Мс, Сб — СТ, ПД), блихи́ цига́нські (Мг — ЗК), бода́к (Мг — ЗК), бодя́к (Ан, Tl, Мс, Мг — СТ, ЗК), Боже дерев(к)о (Mk, Гб — ЛМ), боли́голо́в (Шк, Жл, Mk, См, Мс, Мг — СТ, ЗК), боли́голова (Шк, Mk, См — СТ), будє́к (Сб — ГЦ), будля́к (Мг — ЗК), будя́к (Ум, Ів, Ос, См, Мг, Сб — СД, ПД, ДС, ЗК), будя́к колю́чий (Сб — ПД), буждерево (Mk), бузьде́рево (Вх, Вх1, Mk — ВЛ), буля́к (Сб — ДС), водоп’ян (Ан — СЛ), гапки́ (Вс), гломуша (Ан), головоло́м (Мс — СТ), девдерево (Hz — ГЛ), денде́ра (Пс, Мн, Вх7, Rs, Дб, Mk, Сб — СТ, ПД, ВЛ, ПЦ), денде́ре́во (Gs, Вх7, Mj — ПД, ДС, БУ), деревій (Сл — ПД), дзьоба́чка (Мг — ЗК), ди́вде(и)р (Вх, Вл, Вх6, Сл, Mk, Сб — ВЛ, ДС), ди́вдерев (Нв, Вх, Жл, Вх3, Ум, Сл, Mk — ПД, ВЛ, ДС), ди́вде́рево (Гв, Во, Вх, Рг1, Ан, Gs, Жл, Mj, Ян2, Ів, Сл, Mk, Ос, Сб — СД, ПД, ВЛ, ДС), дивдерина (Ос — ВЛ), ди́вдур (Вх6, Вх7 — ВЛ), дивздирив (Сл — СД), дивина (Рг1), дивур (Км), ди́нде́рево (Гв, Вх, Жл, Вх1, Вх7, Гр, Ос — ВЛ, ДС), диндир (Сл, Ос — ВЛ), дур (Вх7 — ПЦ), дур-зі́лля(є) (Вх, Пс, Жл, Вх1, Вх6, Сл, Mk, Ва, Ос, Ук, Мс, Мг, Сб — СД, СТ, ВЛ, ДС, ГЦ, ЗК), дур смердячий (Км), дури́голова (Мс — СТ), дури́ло (Мн2, Mk, Мг, Сб — СД, ПД, ЗК), дури́ця (Мс — СТ), дурі́(и́)йка (Км, Бк, См, Сб — ПД, БУ), дуріля (Ос — СД), дур-калюх (Км), дурма́л (Пч — ЗК), дурма́н (Во, Чн, Рг1, Ср, Ln, Жл, Мн2, Вх1, Вх6, Hl, Кр, Ум, Шс2, Гр, Ян3, Сл, Mk, Ос, Ук, Рм, Мс, Гб, Мг, Сб — ЗАГ), дурман білий (Сб — ПД), дурма́н колю́чий (Мс — СТ), дурма́нь (Пч — ЗК), дурна́ трава́ (Мг — ЗК), дурне́ зі́ллє (Сб — ПД), дурниш(ч)ник (Tl, См, Мг — СЛ, ЗК), дурноп’я́н (Рг1, Ан, Tl, Mj, Ів, См, Сб — СД, ПС), дурпан (Мн), жабрій (Гб — ЛМ), їжаки́ (Мс — СТ), кабани (Сл — ПС), кабанці (Сл — СД), ки́лавник (Сб — ЗК), колюк (См — СД), колю́ка(и́) (Рг1, Ан, Жл, Кр, Mk, Сб — СД, СТ, ГЦ), колюки-яблука (Ан), колю́ха(и́) (Км, Сб — СТ), колю́чка(и́) (Мс, Мг, Сб — СТ, ДС, ЗК), колючки великі (Ос — ПС), колю́чник (Мг — ЗК), коля́йка (Мг — ЗК), коля́чка (Мг — ЗК), колячни́к (Мг — ЗК), корінки (Mj), коро́бочки (Мс — СТ), коровиця (Mk — ПД), коровки́ (Ан, Ос, Сб — СД, ПД, СЛ), коровля́к колю́чий (Сб — ПД), коровник (Сл — ПС), коров’я́к(и́) (Ав, Вл, Ln, Жл, Вх1, Ум, Ян3, Ів, Сл, Mk, Ос, См, Мс, Сб — СД, СТ, ПД, ВЛ), корольки́ (Сб — ДС), корюки (Ан), коструба́йло (Мг — ЗК), кулю́х (Сб — ПЗ), лопки (Ан), люлю́к (Мс — СТ), мандрагу́ля (Мг — ЗК), матриґа́н (Гб2 — ГЦ), насі́ння сви́нське (Вх7 — ВЛ), немиця (Ln — СТ), ненави́сник (Гд — БО), ними́ця (Сб — ПЗ), німи́ця (Рг1, Го2, Mj, Ум, Ду, Ів, Mk, Мч, Мо, Ук, Мс, Мг — СД, СТ, ПД, ВЛ, ЗК), огірки́ бі́шені (Ан, Ln, Мг — СТ, СЛ, ЗК), огірки п’яні (Ан — СЛ), о́гурок ди́кий (Мг — ЗК), отра́ва (Мс — СТ), папри́ка ди́ка (Вх7 — ЗК), пу́кавка (Сб — ДС), репа́х (Рм — ПЦ), реп’я́х (Сб — ДС), рипляки́ (Сб — БУ), ріпля́к (Мг — ЗК), рост(о)ропша (Mk, См — ПД), сви́нки́ (Мс, Мг — СТ, ЗК), сікня́к ди́кий (Мг — ЗК), скажени́на (Мс — СТ), страхополо́х (Сб — ВЛ), ти(н)дара (Mk, Км), хвилівник (См — ВЛ), хвіливник (Сл), червишник (Ос — ПС), чорто́поло́х (Mk, Рм, Мг — ПД, ВЛ, ЗК), чуде́й (Сб — ГЦ), чудофа́й (Вх7, Мг, Сб — ДС, ЗК), шалей (Км), я́блука колю́чі (Км, Сб — СД), яд (Мс — СТ), яду́ха (Мс — СТ).
Hyoscyamus niger L. — блекота́ чо́рна (Сл, Ру, Оп; Сб — ПД); німи́ця чо́рна (Вх1, Вх2, Вх3, Вх6, Мл; Жл); баті́г (Сб — ДС), белена́ (Во, Мг, Сб — СЛ, ЗК), беліна́ (Мс — СТ), белкоти́ця (Гу — ГЦ), бесиво (Рг1), бешиво (См), билина́ (Сб — СТ), білен (Ан — СТ, СЛ), білена чорна (См), біли(е)на́ (Чн, Ln, Mk, Мс, Сб — СТ, СЛ), білун (Во, Mk, См — ПС), бі́сиво (Мс — СТ), біси́на (Дз — ПД), блаґотеця (Hz — БУ), блек (Мг — ЗК), бле́кіт (Сл, Ос, Пч, Мс, Мг, Сб — СТ, ВЛ, ПЦ, ЗК), блекі́тниця (Гу — ГЦ), бле́кот (Рг1, Ан, Пс, Лс2, Ос, См, Мг, Сб — СД, ПЦ, ПС, СЛ, ЗК), блекота́ (Ав, Чн, Рг1, Вл, Лч, Ан, Ln, Пс, Мн2, Кр, Mj, Шх, Гр, Ян1, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Ук, Пч, Мс, Гб2, Мг, Сб — ЗАГ), блекотень (Км), блекот(н)и́ця (Вх, Шх, Км, Бк, Гу — ДС, БУ, ГЦ), бле́кут (Мг — ЗК), блещи́ці (Мг — ЗК), бликота́ (Ср, Ан, Ln, Ян2, Ян4, Сл, Мс, Сб — СД, СТ), бльокот (Os — ПЛ), бльокот собачий (См), во́вчі я́годи (Hl, Сб — СД, ДС, БУ), галу́н (Сб — БО), дере́ць (Лс2 — ПЦ), ду́дник (Сб — ПЗ), дур (Лс2 — ПЦ), дуре́ць (Мс — СТ), дур-зі́лля(є) (Mk, Км, Сб — СД), дурі́йка (Сл, Сб — ПД, ДС), дурма́н (Ан, Сл, Лс2, Рм, Мс, Мг, Сб — СТ, ВЛ, ПЦ, СЛ, ЗК), дурноп’ян (Сл — ПС), зубівни́к (Вх7, Сб — ДС, БО), зубни́к (Вх6, Вх7, Mk — БО, ЗК), зу́б’ятник (Вх7 — БО), клекота́ (Мг — ЗК), коров’як (Сл, Сб — СТ, ПД, ПС), любівник (Км), люб’ятник (Км), люлечник (Mk), люлешниця (Км), люлєк (Mk — ПД), люлик (Ос — ВЛ), люлук (Ан — ВЛ), люлю́к (Mk, Км — ПД), люлюх (Км), люляк (Вх, Вх1, Вх2, Вх3, Вх6, Mk — ВЛ), люл(і)ян (Tl, Км), лю́лька (Вх7, Гд, Пч — ВЛ, ДС, БО, ЗК), люльки́ (Ан, Mj, Сл — СД, ПД), лю́льник (Вх7 — ВЛ), лю́льо́к (Гв, Во, Нв, Hz, Вх, Вх7, Mj, Сл, Mk, Ос, Он, Гб, Сб — ПД, ВЛ, ГЛ, ДС, БО), лялю́к (Сб — ДС), мак соба́чий (Км, Сб — ПС), мандраго́ра (Мг — ЗК), на́стя німа́ (Мс — СТ), не(є)миця (Hz, Ан, Gs, Mk — ПД, ДС, БУ), німи́ця (Во, Вх, Лч, Ан, Gs, Mj, Rs, Шс2, Ян1, Ян4, Ду, Ів, Сл, Mk, Мо, Ос, Бк, Мс, Мг, Сб, Сал — ЗАГ), німиця польова (Сл), німке́ня (Мс — СТ), петру́шка отру́йна (Сб — ПД), проскуравиця (Сл — СД), п’я́ний ко́рінь (Км), риндиринда (Tl — ГЛ), сліпота́ кури́на (Мс, Сб — СТ), сліпота́ ку́ряча (Ан, Шс2, Сл, Пч, Мс, Мг, Сб — СТ, ВЛ, СЛ, ЗК), солом’янки́ (Мг — ЗК), сп’юх (Вх, Tl — ДС), сп’ячка (Вх — ДС), те́рен во́вчий (Сб — СТ), хвили́нник (Сб — СД), чере́д (Сб — БУ), шалі́й (Гб — ДС), ю́лька (Сб — ДС).
Xanthium spinosum L. — нетре́ба колю́ча (Ру, Оп; Мг — ЗК); колючки́ (Сл; Ян1, Ос, Мс — СД, СТ), страхополох колючка (Вх1, Вх2), страхополо́х коля́к (Мл); бариня (Км), борода́вочник (Мс — СТ), будя́к (Ан, Шк, Пс, Ду, Сл, Mk, Мс, Яна — СТ, ПД, БУ), будячки (Ан, Ос — ПД, ВЛ), виноград собачий (Ср, Ан, Ян4 — СТ), го́лочник (Мс — СТ), дуркоман (Км), дурма́н (Лс2 — ПЦ), дурнишник (Км), жах (Tl, Ян1, Ос — СД, СТ, ПД), каву́ни ди́кі (Мс — СТ), каприз (Го1 — СЛ), карлючки (Сл — СД), колюки (Сл — ПС), колючиха (Ан), колю́чка (Нв, Рг1, Ан, Гр, Ян4 — СТ, ВЛ, ГЦ), колю́чка трійча́та (Мс — СТ), коля́к (Вх, Жл, Ду — ДС), кольки (Ос — СД), коприз (Сл — СЛ), коровки (Ос — ПД), кура́й (Вл, Пс, Жл, Яна — СТ), липчиця (Сл, См — СД), любка (Ан — СТ), мотька (Го1 — СЛ), неждан-трава (Го1 — СЛ), не-займай (Сл — ПС), нелюбка (Mk — ПД), непотребка (Го2 — СЛ), нетре́ба (Чн, Ср, Ан, Го1, Шм, Шс2, Ян4, Сл, Mk, Мс — СД, СТ, ПД, СЛ), нетронь (Го2 — СЛ), не-тронь-мене (Ос — СТ), нечіпай-зіллє (Го1 — СЛ), ребро чортове (Ан — СТ), репей польовий (Км), репешка (Км), репешки (Ан, Tl — СТ), реп’як шубний (Ан — СТ), реп’ях (Сл — СД), реп’яшки (Ос — ПД), реп’яшок (Сл — СД), реп’яшок овечий (Км), розторопша (Го1 — СЛ), ростопша (См — СЛ), святе зілля (Ср, Mj, Ян4 — СТ), страхо́поло́х (Вх, Ан, Пс, Жл, Го1, Ду, Mk, Ос — ВЛ), тик-трава (Го2 — СЛ), торопки (Го1 — СЛ), три кольки (Ос — ПД), триго́льник (Ан, Жл, Го2 — СТ), трикутник-будяк (Сл — СЛ), трино́жник (Ан, Жл, Го2 — СТ), трійча́тка (Мс — СТ), туриця (См — ДС), холе́ра (Hz, Рг1, Ср, Ан, Пс, Го2, Шм, Шс2, Ян4, Ду — СТ, ПД, СЛ, ГЛ), холе́(є́)рна трава́ (Рг1, Ан, Ду, Сл, Км — ПД), чо(е)рто́поло́х (Рг1, Ан, Пс, Hl, Ду, Сл, Mk, Ос, См — ПД, ДС, БУ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дурма́нъ, рос. Datura Stramonium L. = будя́к, дурнопя́н, ди́вдерево, нїми́ця, коровя́к. С. Ан.
Абсу́рдъ = бредня́, бридня́, дурни́ця, дурмани́на. С. Аф. З. Л.
Бѣ́сиво = дурма́н. — Випив якогось дурману, що аж голова закрутилась.
Бѣси́ться = 1. біси́ти ся (С. Аф.), кази́ти ся, скаженїти, навіснїти. — Собаки з жиру казять ся. н. пр. 2. біси́ти ся, лютова́ти (С. З.), сатанїти, скаженїти. — Лютує, мов скажений. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману із’їла. Кот. 3. кази́ти ся, мордува́ти ся, дуріти, пустува́ти. — Ганяли, бігали, казились, аж лив ся де-коли і піт. Кот. — Мордуєть, ся, як чорт в лотоках. н. пр.
Бѣ́шеникъ, бѣ́шеница = 1. рос. а) Cicuta virosa — бех, ви́ха, воми́га, б) д. Белладо́на. С. Ан. 2. запри́дух, дурма́н (дуже міцна настойка).
Бѣ́шеный = скаже́ний, кру́чений, скаженю́ка, сте́клий, шале́ний, навісни́й, навіже́ний, несамови́тий, бішений, біснува́тий; лю́тий, пінявий. — Скажена собака і свого господаря кусає. н. пр. — Скаженому псови ступай ся з дороги. н. пр. — Кричить, мов скажений. — Кручена собака побігла. — Зіньське щеня, як би йому очі, то скаженїшого і не було-б. н. к. — Якусь нову силу почув в собі, якусь відвагу шалену. Фр. — То бігала як би шалена, стояла довго тороплена. Кот. — Сам, мов бішений, стояв. С. Ш. — Оженив ся навісний та взяв біснувату, та не знали що робити — запалили хату. н. п. — Бѣ́шеная ви́шня = д. Белладо́на. – Бѣ́шеная ры́ба = д. Бѣ́шенка. — Б. трава́ = д. Белена́. — Бѣ́шеное зелье, рос. Datura strarmonium = дурма́н, дурноп’я́н, ди́вдерево, будя́к, нїми́ця. С. Ан.
Взбѣси́ть, ся = 1. роздратува́ти, ся, роздрочи́ти, ся, розмордува́ти, ся, розізли́ти, ся, розбісити, ся, посатанїти. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману із’їла. Кот. 2. скази́ти ся, скрути́ти ся, знавіснїти, збіси́ти ся. (С. Аф.) — Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило. н. пр.
Одурѣ́ть = одурі́ти (С. З. Л.), здурі́ти (С. Аф. Л.), отете́ріти, очумі́ти, очуманїти, ошалїти (С. З.), знавіснїти. — Одуря́ющее сре́дство = оду́ра, дурма́н. – Здурів, неначе дурману объїв ся. н. пр. — Всї кинулись, мов одурівши. Кот. — Одуря́ющій = заду́рливий. — Дим з того тютюну задурливий, так і бъє в голову. Кн.
Разбѣси́ться = розлютова́ти ся, розмордува́ти ся, скази́ти ся, посатанїти, покази́ти ся і т. д. д. Бѣси́ться. — Розлютовавсь так, аж піна скаче. н. о. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману ізъїла. (Д. ще під сл. Разсерди́ться).
Разсе́рживать, разсерди́ть, ся = се́рдити, гнїви́ти, дрочи́ти, розсе́рдити, ся, розгнїви́ти, розгнївати, ся, роздрочи́ти, ся, нагнївати ся, осе́рдити ся, роздратува́ти ся, роззлости́ти ся, за се́рце узя́ти, вхопи́ти, разом і розвередувавшись — розпри́ськати ся; дуже — розлютувати, ся, розъяри́ти, ся, осатанїти, осанїти, розбіси́ти, ся, з криком — розгрі́мати ся, розгрімота́ти ся. — Розсер див ся мій миленький, аж ногами тупотить. н. п. — Тодї він розлютувавсь та й кричить. Ет. зб. — А ти так розлютувавсь, що аж руками на мене замірявсь. Ч. К. — А далї так розлютувалась, що схопила чаплїю, та... н. о. Яс. — Так того чоловіка ся груба річ за серце й узяла, він як крикне... н. к. Ман. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману ізъїла. Кот. –Разсе́рженный = гнївний, розгнїваний, розлю́чений, серди́тий. — Вбігає розлючений. Ет. зб. — Разсерди́вшись = з пересе́рдя. — Він тодї з пересердя каже: піду вбъю. н. о. Гр. Чайч.
Разъяря́ть, разъяри́ть, ся = розъяря́ти, ся, розъяри́ти, ся, розлютува́ти, ся (С. Л.), надто — озьвіря́ти ся, озьві́рчити ся, охи́жіти, посатанїти, розсатанїти. — Народ, як дикий зьвір, розлютував ся. І. Г. — А. буря ще гірше розлютувалась. К. К. — Так лютий Пирр, після хвилини спину, розсатанїв до помсти навісної. Ст. Г. — Запінилась, посатанїла, неначе дурману ізъїла. Кот.