Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 36 статей
Запропонувати свій переклад для «дьоготь»
Шукати «дьоготь» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Выси́живать, вы́сидеть –
1) сиді́ти, ви́сидіти, зси́діти. [Ві́сім місяці́в ви́сидів у в’язни́ці. Було́ всю ні́чку зси́дить, усе́ бухи́кає (Г. Барв.). Сиді́ли три дні та й ви́сиділи зли́дні];
2) (цыплят) лупи́ти, ви́лупити. [Щоб кво́чки́ сіда́ли й лупи́ли курча́т. Усі́ я́йця квочки́ полупи́ли (Г. Барв.)];
3) гна́ти, переганя́ти (вино́, смо́лу, дьо́готь), ви́гнати, кури́ти, ви́курити.
Вы́сиженный –
1) ви́сиджений;
2) (о цыплёнке) ви́луплений;
3) пере́гнаний (вино́, смола́) ви́курений.
Гик –
1) см. Ги́канье;
2) засмо́ла, (корабе́льний) дьо́готь
3) ґік (ба́лка від що́гли до корми́ корабля́).
Дё́готь – дьо́готь (р. -гтю), ді́готь.
• Дё́готь скопляющийся на осях – коло́мазь (р. -мази).
• Дё́готь стекающий с колёс – каляни́ця; см. Дегти́ща.
Дегтя́рный – дьогтьови́й, дігтеви́й, дігтяни́й [Дігтяне́ ми́ло]; дігтя́рний. [Дігтя́рна ву́лиця].
• Дегтя́рный завод – дігтя́рня. [У бору́ була́ дігтя́рня, де наш чолові́к дьо́готь гнав].
• Заниматься дегтя́рным промыслом – дігтярува́ти.
Изма́зывать, -ся, изма́зать, -ся –
1) (испачкивать, -ся) вима́зувати, -ся, ви́мазати, -ся, ума́зувати, -ся, ума́зати, -ся, зама́щувати, -ся, замасти́ти, -ся, вима́щувати, -ся, ви́мастити, -ся, ума́щувати, -ся, умасти́ти, -ся у що, (коломазью) зашмаро́вувати, -ся, зашмарува́ти, -ся;
2) (истратить, -ся на мазание) вима́щувати, -ся, ви́мастити, -ся, вима́зувати, -ся, ви́мазати, -ся, вишмаро́вувати, -ся, ви́шмарувати, -ся. [Ви́мастила всю кре́йду (Н.-Вол. п.). Ви́шмарувавсь уве́сь дьо́готь на оди́н віз (Київщ.)].
Изма́занный –
1) (испачканный) зама́щений, ума́щений, зама́заний, ума́заний, зашмаро́ваний. [Соро́чка на йо́му така́ зама́щена, на́че мі́сяць не скида́в (Поділля)];
2) ви́мащений, ви́мазаний, ви́шмаруваний.
Колони́ка –
1) дьо́готь (-гтю);
2) (дёготь сгустившийся на осях) коло́мазь (-зи).
Кури́ть –
1) (жечь для благоухания) кури́ти (-рю́, -риш), кади́ти чим, (о ладане ещё) ладани́ти. [Я вже й ла́даном кури́ла (Кониськ.)].
• -ри́ть можжевельником – кури́ти (кади́ти) ялівце́м;
2) (табак) пали́ти, кури́ти, смали́ти (тютю́н), тютюну́ зажива́ти, (метафор.) з ди́мом гро́ші пуска́ти (попыхивая) па́кати, па́хкати, пи́хкати.
• Вы -те? – ви па́лите (ку́рите)?
• Я не -рю – я не палю́.
• -ри́ть папиросу, трубку – пали́ти (кури́ти) цига́рку, лю́льку, (попыхивая) па́(х)кати лю́льку. [Лю́лечки пали́ли (Сл. Гр.). Ду́рень нічи́м ся не жу́рить, горі́лку п’є та лю́льку ку́рить (Номис). Па́кає лю́льку (Л. Укр.)].
• -ри́ть воспрещается – пали́ти (кури́ти) неві́льно (заборо́нено).
• -рё́ная сигара – надку́рена сига́ра.
• Куря́щий –
а) прич. що па́лить, ку́рить;
б) сущ., см. Кури́льщик 1.
• Я не -щий – я не палю́, не вжива́ю (тютюну́), не курі́й з ме́не.
• Для -щих – для курці́в.
• Для некуря́щих – для некурці́в;
3) -рить (перегонять) водку, дёготь – горі́лку гна́ти, кури́ти дьо́готь, горі́лку;
4) (кутить) кури́ти, пия́чити, (диал.) кубря́чити, (бедокурить) шурубу́рити, колобро́дити. [Троя́нці до́бре там кури́ли (Котл.)];
5) (мести, вьюжить) мести́, би́ти.
• Гляди, как -ри́т на дворе – диви́сь, яке́ б’є (яка́ ку́ря) надво́рі.
Мази́лка –
1) квач (-ча), (ум. ква́чик), мази́ло, (мазок) помазо́к (-зка́). [Робітни́к з відро́м зеле́ної фа́рби в одні́й руці́ і з вели́ким кваче́м у дру́гій (Л. Укр.). Продава́вся дьо́готь і квачі́ (Квітка). Пома́зала дити́ні в го́рлі помазко́м (М. Грінч.)];
2) (о плохом художнике) мазі́й (-зія́), мазу́н (-на́), мазю́ка, квачома́з.
• Не художник, а -лка – не маля́р, а квачома́з;
3) см. I. Мази́ла.
Нама́зывать, нама́зать –
1) нама́зувати, нама́зати, нама́щувати и намаща́ти, масти́ти, намасти́ти що чим, чого́ и що, (жиром, особ. свиным ещё) насмальцьо́вувати, насмальцюва́ти наяло́жувати, яло́зити, наяло́зити, (бараньим ещё) нало́ювати, нало́їти, (дёгтем, ваксой и т. п. ещё) наш[с]маро́вувати, ш[с]марува́ти, наш[с]марува́ти; (сильно) квацюва́ти, наквацюва́ти що чим; (о мног.) понама́зувати, понама́щувати, понасмальцьо́вувати, понаяло́жувати, понало́ювати, понаш[с]маро́вувати. [Нама́зала хліб ма́слом (Київщ.). Нама́зала ма́сла на хліб (Київщ.). Понама́зував підо́шви смоло́ю (Чуб. II). Чимсь тре́ба намаща́ти оцю́ ви́разку, то вона́ шви́дше заго́їться (Канівщ.). Ой ти, Га́ндзю чорнобри́ва, чим ти бро́ви намасти́ла? (Пісня). Наяло́зив сма́льцем гу́би (Київщ.). Наквацюва́в чо́боти, аж дьо́готь тече́ (Сл. Гр.)];
2) (плохо написать, нарисовать) нама́зувати, нама́зати, мазю́кати, намазю́кати; (особ. о плохом письме красками) ля́пати, наля́пати; (особ. о безграмотном письме) ба́зграти, наба́зграти (що); срв. Нама́рывать 2;
3) (загрязнять) ма́зати, нама́зати, яло́зити, наяло́зити (що).
Нама́занный –
1) нама́заний, нама́щений, насмальцьо́ваний, наяло́жений, нало́єний, наш[с]маро́ваний, наквацьо́ваний, понама́зуваний и т. п.;
2) нама́заний, намазю́каний, наля́паний, наба́зграний;
3) нама́заний, наяло́жений.
-ться –
1) нама́зуватися, нама́затися, понама́зуватися, бу́ти нама́зуваним, нама́заним, понама́зуваним и т. п. -ться белилами, румянами – нама́зуватися, ма́затися, нама́затися, намальо́вуватися, малюва́тися, намалюва́тися, (слегка) підма́зуватися, підма́затися, (о мног.) понама́зуватися, понамальо́вуватися, попідма́зуватися біли́лом (бі́ллю), рум’я́нами (краси́лом). [Вони́ все своє́ життя́ ма́стяться то́встим ша́ром гри́му (Ніков.). Вона́ га́рна ті́льки як намалю́ється (М. Грінч.)];
2) (вдоволь, сов.) нама́затися, намасти́тися, наш[с]марува́тися и т. п.; срв. Ма́зать.
Перва́к, -ва́чка – перва́к (-ка́), ум. первачо́к (-чка́), перва́чка. См. Пе́рвенец, -ница. [Рій-перва́к (-ка́). Дулі́вочка-перва́к (-ку́). Квас-перва́к (-ку́). Дьо́готь-перва́к].

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Деготь – дьо́готь, ді́готь, -гтю.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Деготь – дьо́готь (-гтю);
• д. березовый – д. бере́зовий;
• д. древесный – д. деревни́й;
• д. каменноугольный – д. кам’яновугля́ний.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Конь
• Был конь, да изъездился – був кінь, та з’їздився. Пр. Був волом, та став козлом. Пр. Був колись горіх, а тепер свистун. Пр. Був лісничим, а тепер нічим. Пр. Зійшов ні в честь, ні в славу. Пр. Перевівся ні на що. Пр. На пшик перевівся. Пр. Були і в кози роги, та притерлися. Пр.
• Дарёному коню в зубы не смотрят – дарованому коневі в зуби не дивляться (в зуби не заглядають, зубів не лічать). Пр. Дар не купля — не гудять, а хвалять. Пр. З чужої торби хліба не жалують. Пр. Що Бог дасть, то все в торбу. Пр. Що не попало, то клади в міх (у мішок). Пр.
• Конь о четырёх ногах и тот спотыкается – кінь на чотирьох та й то(й) спотикається. Пр. Кінь з чотирма ногами та спотикається. Пр. Кінь на чотири ноги кований, а спотикається. Пр.
• Кто в кони пошёл, тот и воду вози – вола звуть у гості не мед пити, а воду возити. Пр. Хто стається вівцею, того стрижуть. Пр. Коли запрігся, то й тягни (вези). Пр. Пустився в бійку — чуба не жалій. Пр. Засунув шию в ярмо, то й тягни (вези). Пр.
• Кто коней меняет, у того хомут гуляет – хто коні міняє, у того (тому) хомут гуляє. Пр.
• Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй – куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом. Пр. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Пр. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє). Пр. Нате й моїх п’ять, щоб було десять. Пр. Нате і мій глек на сироватку, щоб і моя була масниця. Пр. Нате й мою баночку на дьоготь. Пр. Нате й мій глек на капусту, щоб і я була Настя. Пр.
• На коне сидит, а коня ищет – конем їде, а коня шукає (глядить). Пр.
• Не в коня корм (разг.) – не для нашого коня паша.
• Не по коню, да по оглобле – не по коневі, та по голоблях. Пр. Не може по конях, то хоч по голоблях. Пр. Не можна по коневі, то по сліду (то по кульбаці). Пр. Як нема на кого, то на жінку. Пр. На того вина, кого вдома нема. Пр.
• Сенным конём не ездить, соломенным конём не пахать – сінним конем і солом’яним волом не далеко заїдеш. Пр.
• Старый конь борозды не портит – старий віл борозни не псує (не зіпсує). Пр. Старий віл з борозни не зверне. Пр. Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе. Пр.
• С чужого коня и посреди грязи долой – з чужого воза й серед болота (й серед дороги) злазь. Пр. З чужого воза і серед води вставай. Пр. З чужого коня і насеред дороги злізай (і в болото злазь). Пр.
• Чешись конь с конём, а свинья с углом – чухайся кінь з конем, віл з волом. Пр. Знайся кінь з конем, а віл з волом. Пр. Знайся свиня з свинею, рівня з рівнею. Пр. Кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин, коли нема з ким. Пр.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

гудро́н гудро́н,-ну (асфальтовий залишок дестиляції нафти, використовують як мастило у шляховому будівництві)
г. ки́слый гудро́н ки́слий, дьо́готь ки́слий
г. кро́вельный гудро́н покріве́льний
дёготь дьо́готь,-тю, ді́готь,-тю (смоляниста рідина від сухого перегону дерева, торфу, вугілля)

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Дьо́готь, см. Ді́готь.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

дьо́готь, дьо́гтю, -теві, -тем

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Дігтя́рня, -ні, ж. Дегтярный заводь. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав. Харьк.
Дьо́готь, -гтю, м. = Діготь. Тхне смолою та дьогтем. Левиц.
Квач, -ча́, м.
1) Мазилка для смазки колесъ дегтемъ. (Продавався) дьоготь і в ширітвасах, і в мазницях, і самі квачі. Кв. П’я́ний як квач. Пьянъ какъ стелька. Ном. № 11755.
2) О человѣкѣ переносно: безхарактерний, тряпка. Не буде з його (з пана) нічого... я одразу побачив, що квач. МВ. (О. 1861. III. 60).
3) Родъ дѣтской игры. См. Квак. КС. 1887. VI. 481. Ив. 48. Мил. 55. Ум. Ква́чик.
Мазни́ця, -ці, ж. Лагунка (для держанія дегтя). Така біла, як мазниця. Ном. №
2) Презрительное прозвище мужика. Чи ти ж, мазнице, вчився в школі? чи ти ж тямиш далі од свого носа? — А ти, паскудо! Думаєш, як начепив хустку на шию, та почепив гудзя на груди, то вже маєш право глузувати з нас, дражнити нас мазницями! Левиц. Пов. 182.
3) Черная большая барашковая шапка съ суконнымъ дномъ. Подольск. и части Волынск., Люблин. и Сѣдлецк. г. Чуб. VII. 414. Ум. Мазни́чка. Нате і мою мазничку на дьоготь. Чуб. І. 264.
Майда́нний, -а, -е. Относящійся къ майдану. Майданний дьоготь. Сумск. у. Поніміла майданна громада. Г. Барв. 467.
Наквацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл.
1) Намазать сильно. Наквацював чоботи, аж дьоготь тече.
2) Намазать, наляпать. Наквацювала баба комін, аж гидко глянути.
Парши́вий, -а, -е.
1) = Пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264.
2) Плохой, скверный.
Перва́к, м.
1) — ка́. Первенецъ. Каменец. у. Казав Микита-первак — не буде так. Звенигор. у.
2) — ка́. Первый рой вилетівшій изъ улья во время роенія.
3) — ку́. О наливкѣ, квасѣ перваго настоя. Дулівочка-первак така смашна була. Гліб. Первак грушевий квас. Котл. Ен. IV. 16.
4) — ку́. Деготь перваго выдѣленія. Нехай піде на діхтярню — у бору дьоготь робили — та нехай Грицько дасть дьохтю первачку, — самого чистого. Грин. І. 33. Ум. Первачо́к.
Пічкови́й, -а́, -е́. Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь. Сумск. у.
Повима́зувати, -зую, -єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях... та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Жи́длик, -ка, м. Ум. от жид. А по чім дьоготь продаєш, жидлику? Липов. у., с. Ситківці. Ефр. Ум. Жи́дличок.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Деготь — дьо́готь, -гтю.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дёготь = дьо́готь, (коло осї) — коломазь, каляни́ця. — Панї, як панї, та до підошов коломазь пристала, н. пр.
Дегтя́рня = дїгтя́рня (де гонять дьоготь).
Изма́зывать, изма́зать = 1. вима́зувати, вима́щувати, вимаза́ти, ви́мастити, ви́шмарувати, повима́щувати, повима́зувати, повишмаро́вувати. — Вишмарував увесь дьоготь. 2. д. Вы́мазать.
Ко́поть = 1. са́жа, кі́поть, кі́птява. — Кіптю боюсь, я удушлива. Дев. 2. смоля́рня, смолоку́рня, дегтя́рня. (Яма, де гонять смолу або дьоготь).
Мазь = 1. ма́сть (С. Л.), масти́ло (С. Пар.). — Дала мастї від болички, а воно й не помогло. Ніс. — В аптеках багато усякої мастї. Кр. 2. шмарови́дло (сало, дьоготь то що, чим мажуть колеса), коло́мазь. С. Л. — До підошов коломазь пристала.
Пѣ́на = піна (С. Л.), шум (С. Л.), на страві – шумови́на, змішана з чим — осу́га. — Вода бризька срібним шумом. Кн. — Шум на обмилках грає. Кн. — Не вважай, що шум збігає, на днї рибка. н. пр. — Аж осуга зверху плаває, наче дьоготь або сало, й не підходь до річки. Хар.
Сосу́дъ = 1. по́суд (Ман.), начи́ння (С. Л. З.), одна штука — посуди́на, на воду — відни́к, водя́ник, водя́нчик, на дьоготь — мазни́ця, на мед — меду́нка, медя́нка, медяни́ця, на нефть — нехтя́нка, цилїндрична для солїння риби — бу́ша(Чорном.), кругла з вузькою шийкою — ба́нька (С. Ш.), бу́нька, д. ще під сл. Посу́да. — Начиння глиняне, кухонне. С. З. — Візьми но баньку та набери води. С. Ш. 2. (в тїлї тварів і рослин) — жи́ла, кана́л, про́від.

Запропонуйте свій переклад