Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 40 статей
Шукати «збочен*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Аберра́ция – абера́ція, одхи́л, збо́чення.
Девиа́ция – девія́ція, відхи́л, збо́чення.
Извраща́ть, изврати́ть – (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекру́чувати, перекрути́ти, переина́кшувати, переина́кшити, переверта́ти, переверну́ти перебрі́хувати, перебреха́ти; калі́чити, покалі́чити, (о мн.) поперекру́чувати, попереина́кшувати, попереверта́ти. [Поперекру́чував істо́рію так, як її́ й до́сі перекру́чують (Куліш). Не перекру́чуйте пра́вди. Мої́ слова́ переина́кшено – я не так говори́в (М. Грінч.). Хіба́-ж тобі́ та́к було́ гово́рено? ти все по-сво́єму переверну́в (М. Грінч.). Ніко́ли не перека́же так, як чу́ла, а все перебре́ше (Харківщ.). Не ви́правив він мо́ву в пере́кладі, а покалі́чив (М. Грінч.)].
-ть (характер, талант, вкус) – калі́чити, скалі́чити, покалі́чити, псува́ти, зі[о]псува́ти, (диал.) знату́рювати, знату́рити. [На́що ви псуєте́ (калі́чите) вда́чу дити́ні? Так знату́рив собі́ смак, що тепе́р ті́льки й мо́же ї́сти щось го́стре (М. Грінч.)].
Извращё́нный – (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекру́чений, покру́чений, перебрі́ханий, (по)калі́чений; (о характере, таланте, вкусе) покалі́чений, зіпсо́ваний, ви́кривлений, збо́чений, знату́рений. [Ви́кривлений тала́нт (Єфр.). Збо́чена вда́ча (Н.-Лев.). Покалі́чений ро́зум (М. Грінч.)].
Извраще́ние – (слов, фактов, смысла, содержания) перекру́чування, переина́кшування, -переверта́ння, калі́чення, перебрі́хування, оконч. перекру́чення, переина́кшення, переве́рнення, покалі́чення, пере́бре́х (-ху) (слів, фа́ктів, зна́чення, змі́сту), баламу́цтво, (ненормальное уклонение) збо́чення. [Свідо́мого перекру́чування поді́й не мо́жна не ба́чити (Н. Рада). Перекру́чення істо́рії (Нова Гром.). Допусти́вся перебрі́хування фа́ктів (Київ). Цей пері́од з по́гляду націона́льної принале́жности найбі́льш заплу́таний і по́вний свідо́мого й несвідо́мого баламу́цтва (Єфр.)].
-ние характера, таланта, вкуса, естественности – калі́чення, псува́ння, збо́чування, знату́рювання, оконч. покалі́чення, зі[о]псуття́, збо́чення, знату́рення вда́чі, тала́нту, смаку́, приро́дности.
Половое -ние – стате́ве збо́чення.
Националисти́ческий – націоналісти́чний. [Боротьба́ па́ртії проти націоналісти́чних збо́чень (М. Скрипн.)].
Неесте́ственный – неприро́дни[і]й, ненатура́льний, (противоестественный) протиприро́дній. [Чудне́, неприро́дне сві́тло (Коцюб.). «Неприро́дньо все це», – зідхну́в Степа́н (В. Підмог.). Вона́ лежи́ть, простя́гши го́лі ру́чки, ви́тягнена й ненатура́льна, як воскова́ ля́лька (Коцюб.)].
-ные уклонения – протиприро́дні збо́чення.
Отклоне́ние – відхиля́ння, (оконч.) відхи́лення, ві́дхил від чо́го, (отступление) ві́дбіг, відбіга́ння, збо́чення від чо́го.
-ние от правил – відхиля́ння від пра́вил.
II. Покоси́ть – закриви́ти, пове́сти (заве́сти) вбік, похили́ти, збо́чити. [Ши́ла рі́вно, а да́лі й закриви́ла (завела́ в бік)].
Каменщик -си́л стену – муля́р скриви́в мур.
-си́ть глазом на кого, см. II. Покоси́ться.
Поко́шенный – закри́влений, збо́чений, похи́лений. [Похи́лені сті́ни].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Большевик
1) більшовик (большевик)
2) (
жарг., бутылка 0,8 л. крепкого вина) більшовик, бомба, фауст-патрон, фауст.
[… чому, для чого і для кого большевики твердили і твердять, що вони проти всілякої віри. Що релігія опіум. Що вони вірять тільки і тільки в людський розум… Де ви, прошу вас, бачили більшу нісенітницю, ніж це безглузде твердження всіх недоучків марксизму. Що спільного має все то з розумом, чи яким-небудь здоровим людським глуздом взагалі? Всі ті ухили, всі ті гріхи, всі ті кари, нищення? То ж є, як правило, суцільне, вирафіноване безглуздя, яке виходило зі збоченої і первезної фантазії людини низьких і від’ємних інстинктів, якої найдосконалішим представником був т.зв. пролетар лєнінсько-троцьківської епохи (У.Самчук). — Чого тут чекати? — казала вона. — Не будуть німці — будуть большевики. З німцями буде життя «нур фюр», з большевиками ні для кого (У.Самчук). — От-от-от! Ха-ха-ха!.. Герої! А ми от, большевики, не боялися пиляти грати й стрибати на багнети… Вбивати варту… Читав у книгах, не бійсь, про Халтуріна, Засулич?! Отож… «Ми, большевики… Халтуріна записав у большевики! Засулич!… Чи ти ба!» Андрій дивився на зовсім молоде обличчя слідчого, якому в часи, коли існували ще хоч якісь «царські тюрми», було не більше десяти років, дивився й іронічно думав: «Большевики…" (І.Багряний). Більшовики зробили для 100 національностей єдину «совітську родіну» і навязують її силою, цю страшну тюрму народів, звану СРСР (І.Багряний). Обух Бух! Ух! Страх Трах! Ах! Штик Тик! Ик! — Більшовик! (Ю.Позаяк).  …«більшовик» (пляшка міцного вина місткістю 0,8 літра. Вона ж «бомба», «фауст-патрон» або просто «фауст») (В.Діброва). — Андрію,— тихо й невблаганно сказала Аглая, — коли в ти сам у собі відчуваєш нездорові настрої, то мусиш роззброїтися перед партією. — Так, мушу, — погодився Андрій. — Але що буде з нашим сином? Адже йому лише сім років. — Не хвилюйся. Я виховаю його справжнім більшовиком. він навіть забуде, як тебе звали (М.Каменюк, перекл. В.Войновича). Більшовики засвоїли мистецтво політичної поліції краще за вчення Карла Маркса (Карл Каутський). — Чим відрізняються комуністи від більшовиків? — Більшовики бачили Леніна живим, а комуністи — у гробу].
Обговорення статті
Извращенец, извращенка – збоченець, збоченка; ю́ро́да. Обговорення статті
Интеллигент, интеллигентка – (от лат.) інтелігент, інтелігентка:
мягкотелый интеллигент – м’якоду́хий (хистки́й, безво́льний) інтеліге́нт, ми́ршавий (нікче́мний) інтеліге́нт, інтеліге́нт-м’якоду́х.
[Він був гидливим страшенно тому, що був інтелігентом, відколи закінчив обласний музпед по класу баяна (О.Жовна). …всі вони, ті совкові «блискучі інтеліґенти», на волі скисли й розтеклися, як медузи, вийняті з глибоководдя, весь їхній підводний блиск при світлі дня виявився просто оптичною злудою, побічним ефектом тодішньої атмосфери суспільного паралічу, в якій тільки й можна було прийняти імпотенцію за вид духовного аристократизму… (О.Забужко). І ґуля, і ґава, і ґандон — це все є в слові з “ґ” посередині, — “інтеліґент”. Він вміщає в собі всі три попередні слова (О.Ірванець). Відтоді у старого (сорок років з гаком) Аристарха Людинюка, як і в більшості тогочасних українських так званих інтелігентів, тобто у першому коліні (інтелігентів у другому, третьому і решті колін на той час уже було винищено як клас), а також напівінтелігентів-самозванців, ідейної каші в голові побільшало. Там кипіло, шумувало і булькало вариво, в яке було всипано: трохи стихійного націоналізму; дрібку побутового марксизму; частку колінкування перед недосяжним у споживчому сенсі Заходом; крихту збоченського радянського патріотизму; жменю «американської мрії», адаптованої до рівня фабрично-заводських та колгоспно-радгоспних курилок з її (мрії) головним фетишем у вигляді авта за одну зарплату; якусь «толіку» слов’янофільства і сором’язливого оглядання на Москву, стихійно зародженого впродовж століть національного гноблення Буковини різними чужинськими імперіями і королівствами; порцію центральноєвропейського маєстату, що виявляв себе у презумпції ґречності (звертання на «Ви» до кожного, хто того вартий і навіть не вартий, дякування за питання про здоров’я, торкання крисів капелюха при вітанні), у звичаї пити каву з підсмажених зерен, змелених на млинку, та в сталій моді знати, хоча б на побутовому рівні, кілька мов, зокрема — циганську та ідиш; дещицю побожності, що передбачала не так регулярне відвідування церкви, як запопадливе дотримання усіх православних свят, коли заборонено працювати, а на Різдво, Великдень та Храм (у Джерелеві — на Першу Пречисту) щедрі застілля з горілкою і пивом у простих та винами й лікерами у підпанків; пучку забобонів дохристиянського походження, що приписували боятися чорної кішки, жінки з порожнім відром та циганки, які переходять дорогу; кілька грамів нерозбірливої начитаності, яку забезпечували за Австрії видання «Руської бесіди», за Румунії — газети «Час», а за москалів — більш-менш ліберальні «товсті» літературні журнали, в тому числі московський «Новый мир» (В.Кожелянко). Бездуховні та лицемірні американські «мідли» донедавна, поки дозволяли закони РФ, стояли в черзі по право на всиновлення дітей-інвалідів, від яких відмовилися в російських пологових будинках духовні російські мамусі. А російські інтелігенти, нащадки Чехова, навперегін кидаються підписувати вірнопідданські листи верховному правителю на підтримку війни в Україні (Ю.Макаров). Він мав ваду, властиву всім інтеліґентам: був нікчема. Знав дуже багато й заплутавсь у тому знанні (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Важко повірити, що один святий шахрай на момент, коли маршали США запізніло заарештовували його, встиг накопичити дев’яносто три «роллс-ройси»! Далі ще гірше — вісімдесят три відсотки з тисяч ошуканих ним американців училися в університетах і, отже, відповідають моєму улюбленому означенню інтелігента: «Людина, освіта якої перевищує її розумові здібності» (В.Ракуленко, перекл. А.Кларка). 1. Справжній інтелігент ніколи не скаже: «Як був дурнем, так ним і залишився». Справжній інтелігент скаже: «Час над ним не владний». 2. Черга часів перебудови. Через чергу пропихається здоровений бугай з криками: «Пропустіть інваліда, …! Та я недоношений! Я семимісячним народився!!! Пропустіть інваліда!!!» Худющий інтелігент (протираючи окуляри): «Товариші, думаю, не помилюсь, висловивши загальну думку — послати товариша в … ще на два місяці». 3. — Ти що, інтелігент?! — Що ви, що ви. Таке ж бидло, як і ви].
Обговорення статті
Маркетинг – (англ.) маркетинг.
[Маркетинг — це збочення демократії, оркестр, що командує диригентом (Ф.Беґбеде)].
Обговорення статті
Мастурбатор – мастурбатор.
[Наші батьки гадали, що ми розбестимо один одного й станемо тим, чого вони найбільше боялися: невиправними мастурбаторами, збоченими гомосексуалістами, пропащими розпускниками. Вони боялися за нас і замість нас: близької підліткової дружби, хижого поводження незнайомців у потягах, зваби неправильної дівчини. Як же далеко їхні острахи випереджали наш досвід (В.Кузнецова, перекл. Д.Барнза)].
Обговорення статті
Объединяющий – що (який) об’єднує (єднає); об’єднавчий, єднальний; об’єднувач:
объединяющие действия – об’єднавчі дії;
объединяющий усилия – що об’єднує зусилля; (ещё) об’єднуючи зусилля.
[— Це буде наше останнє й довічне воскресіння, — знову заговорив Чорна Панчоха, перекриваючи хвилю оплесків та ентузіазму. — Відрубані руки і ноги знову зростуться в єдине ціле. Ідея, тьху, незалежності потерпить глобальний крах і прирівняється у людській свідомості до фашизму чи навіть до сексуальних збочень. Заборонений плід Імперії всім припаде до смаку. Мільйони людей тільки й чекають, щоб їх проголосили рабами. Щоб їх повели на будівництво пірамід, каналів, великих мурів і великих мостів. Тільки в Імперії людська одиниця знаходить сенс у своєму існуванні. Адже будь-яка Імперія — це велика мета. Тисячолітня Мета. Це підкорення світу, це комунізм, це безсмертя мумій у мавзолеях. Це сяйво сонць і правителів. Це вежа, яку будують десять тисяч років. Це сила армій, це спалення відьом, це рух народів, постійний та об’єднавчий. Це велике злягання народів, це поглинання менших більшими, слабших сильнішими. Це пам’ятники і міфи, це ріки, повернуті вспак, це торжество психіатрів, патологоанатомів, птахоловів… (Ю.Андрухович)].
Обговорення статті
Равноудалённый – рівновіддалений.
[Дві жінки, дві квітки з глибинних провінцій Великороса. Дві поетеси, чи то пак поетки, ні, перепрошую, два поети, бо зараз у їхньому середовищі престижно повторювати слідом за Цвєтаєвою-Ахматовою (Горенко?), що слово «поет» не має жіночого роду, у зв’язку з чим я, старий збоченець, уявляю собі всю цю бабноту з добрячими пенісами й — головне — тестикулами у відповідному місці. Але справа не в тому. Є дві жінки з глибинних і рівновіддалених від Москви росій. Дві зегзиці-лебедиці, з яких одній ледь за сорок, іншій — сорок незадовго… (Ю.Андрухович)].
Обговорення статті
Сворачивание, сворачиванье
1) зверта́ння, збо́чення, поверта́ння;
2) згортання:
сворачивание индексов – згортання індексів;
сворачивание с пути – звертання з шляху, збочення. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ЗАБЛУЖДЕ́НИЕ, ще блуд, фраз. збо́чення, реконстр. зами́лення;
вводи́ть в заблужде́ние, див. ВВОДИТЬ, введённый в заблужде́ние, зби́тий з пантели́ку;
ИЗВРАЩА́ТЬ (правду) переверта́ти /ста́вити/ з ніг на го́лову, (сма-ки) ще калі́чити;
извраща́ющий що /мн. хто/ викривля́є тощо, зви́клий /схи́льний/ викривля́ти, зда́тний перекрути́ти, круті́й, перекру́чувач, спотво́рювач, калі́чник, розбе́щувач, прикм. викривлю́щий, уроч. кривоу́стий, перекру́чувальний, викри́влювальний, спотво́рювальний, розбе́щувальний, пор. развращающий;
извращающийся/извраща́емый перекру́чуваний, викри́влюваний, спотво́рюваний, калі́чений, розбе́щуваний;
ИЗВРАЩЁННЫЙ ще збо́чений, кру́чений, (хто) збо́ченець;
извращённый челове́к збо́ченець.
ИЗВРАЩЕ́НЕЦ збо́ченець, ю́ро́да.
ИЗВРАЩЕ́НИЕ ще ю́ро́дство;
полово́е извращение стате́ве збо́чення.
ИЗВРАЩЁННОСТЬ ще збо́ченство.
ИЗВРАЩЕ́НЧЕСКИЙ збо́ченський.
НОРМА́ЛЬНЫЙ укр. звича́йний, (психічно) не збо́чений.
ОТКЛОНЕ́НИЕ коротк. ві́дхил, фраз. збо́чення;
отклонение от те́мы жарт. а́рія не з то́ї о́пери.
ОТКЛОНЯ́ТЬСЯ ще збо́чувати;
отклоняться от чего ще відбіга́ти чого /від чого/;
отклоня́ющий що /мн. хто/ відбіга́є тощо, ста́вши відбіга́ти, ра́ди́й відки́нути, прикм. не зго́дний на, тех. відхильни́й, відкидни́й, збо́чувальний, для відхи́лення;
отклоня́ющийся/отклоня́емый відхи́люваний, відки́даний, відво́джуваний, відве́ртаний;
отклоня́ющийся збо́чуваний, зви́клий відхиля́тися, прикм. відхильни́й;
отклоня́ющийся от складн. весь-час-убі́к від [отклоня́ющийся от ку́рса весь-час-убі́к від ку́рсу];
ОТКЛОНИ́ТЬСЯ жарт. заї́хати на бічну́ ву́лицю;
отклониться от відбі́гти чого /від чого/;
отклони́вшийся відхи́лений, збо́чений, відбі́глий, ОКРЕМА УВАГА
СВИХНУ́ТЬСЯ дк ще хибну́тися ро́зумом, покрути́тися, скрути́тися (з глу́зду), жарг. шва́ркнутися, (на чому) реконстр. збо́читися;
свихну́вшийся ненорма́льний, кру́чений, зви́хнутий, жарг. шва́ркнутий, (на чому) схи́бнутий, схи́блений, заци́клений, збо́чений, збо́ченець, ОКРЕМА УВАГА
СМЕЩЕ́НИЕ ще збо́чення, ві́дхід /ві́дступ, ві́дсув, по́сув/ убі́к, г-я дислока́ція, дисльока́ція, фім. парала́кс;
смеще́ние с до́лжности зві́льнення /усу́нений/ з поса́ди.
УВА́ЛИВАНИЕ мор. збо́чення, збо́чування, відхи́лення.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Збо́чений
1)
искривленный;
2)
сбившийся на бок, в сторону.
Збо́ченняуклонение.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Отступление
1) (
отход) – ві́дступ (-пу);
2) (
отказ, отпадение) – відступа́ння, відбіга́ння, зріка́ння;
3) (
уклонение) – збо́чення, ві́дбіг (-гу), відхилення; о. от общих правил – пору́шення зага́льних пра́вил; позвольте сделать маленькое -ние – дозво́льте тро́хи ухилитися.
Удаление
1) (
расстояние) – відда́лення, ві́дстань;
2) (
отрешение от должности) – відста́(но́)влення, зві́льнення; (уведение из залы) – випрова́дження;
3)
-ние от прямого пути – збо́чення.
Уклон (в действиях) – у́хил (-лу), збо́чення; взять уклон в сторону (от чего) – збо́чити, взяти у́хил; взять уклон в сторону чего – взяти у́хил (на́прямок) куди.
Уклонение
1) (
отклонение в сторону) – збо́чення, у́хил (-лу); у. от линии партии – збо́чення від лі́нії па́ртії;
2) (
избегание) – ухиляння, ухилення; у. от исполнения служебных обязанностей – ухиляння від службо́вих обов’язків; у. от суда и следствия – ухиляння (від су́ду́ та слі́дства.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

збо́чений, -на, -не
збо́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Збо́чений, -а, -е.
1) Искривленный.
2) Сбившийся на бок, в сторону.
Сл. Нік.
*Збо́чення, -ня, с.
1) Уклонение, уклон.
2) Извращение.
Розумо́ве—. Умственное извращение. Сексуа́льне—. Половое извращение.

- Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) Вгору

вуаєри́стка, вуаєри́сток, ч. вуаєри́ст
та, хто схильна до вуаєризму. [Вона могла водночас бути скрізь і ніде конкретно, блукаючи десь над заходом сонця та листям дерев повсюди, окрім того місця, де вона насправді знаходилась: у кращому випадку – вартова. У гіршому – вуаєристка. (Чак Палагнюк «Прокляті», пер. Антоніна Івахненко, 2012). <…> були навчені своїм шефом, що наша робота – це захоплююче та сміливе хобі, бо ж ми – замасковані вуаєристки та водночас ексгібіціоністки, особливо «торчимо» від parkplatztsex та outdoorsex, обожнюємо запах, смак та колір власної сечі та збуджуємося від інших збоченств <…>. (Ірися Ликович «Віртуалка», 2011).]
Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021
екстрема́лка, екстрема́лок; ч. екстрема́л
1. любителька екстремальних видів спорту. [Екстремалки за кермом: у Києві та Одесі жінки влаштували перегони. (Канал «Україна», «Сьогодні», 8.03.2019, 19:00). 90-річна бабуся-екстремалка відзначила свій ювілей стрибком із парашутом. (ТСН, 03.05.2016).]
2. та, хто діє в екстремальних умовах, часто ризикуючи своїм здоров’ям та життям. [Біля ринків можна побачити хіба що одну-двох бабусь-«екстремалок», які ризикують торгувати на морозі. (Високий замок, 2012). – Вирішила помилуватися у новорічну ніч зовсім чужим містом? – Таким тоном, ніби йдеться про бозна-яке збочення, уточнює він. Чи, може, це значить: «Де ти взялася на мою голову, екстремалко шмарката»? (Дара Корній, Тала Владмирова «Зозулята зими», 2014). Тоді, у серпні 1980-го, на ріці Варзоб гоміноїда буцім-то бачили. За описом однієї з екстремалок у пошуковій групі Ніни Гриньової, яка чергувала біля табору той абориген мав два метри зросту і густу шерсть на тілі <…>. (Борис Юхно, ФБ, 2017).]
Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 150.