Знайдено 40 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Аберра́ция – абера́ція, одхи́л, збо́чення. |
Девиа́ция – девія́ція, відхи́л, збо́чення. |
Извраща́ть, изврати́ть – (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекру́чувати, перекрути́ти, переина́кшувати, переина́кшити, переверта́ти, переверну́ти перебрі́хувати, перебреха́ти; калі́чити, покалі́чити, (о мн.) поперекру́чувати, попереина́кшувати, попереверта́ти. [Поперекру́чував істо́рію так, як її́ й до́сі перекру́чують (Куліш). Не перекру́чуйте пра́вди. Мої́ слова́ переина́кшено – я не так говори́в (М. Грінч.). Хіба́-ж тобі́ та́к було́ гово́рено? ти все по-сво́єму переверну́в (М. Грінч.). Ніко́ли не перека́же так, як чу́ла, а все перебре́ше (Харківщ.). Не ви́правив він мо́ву в пере́кладі, а покалі́чив (М. Грінч.)]. • -ть (характер, талант, вкус) – калі́чити, скалі́чити, покалі́чити, псува́ти, зі[о]псува́ти, (диал.) знату́рювати, знату́рити. [На́що ви псуєте́ (калі́чите) вда́чу дити́ні? Так знату́рив собі́ смак, що тепе́р ті́льки й мо́же ї́сти щось го́стре (М. Грінч.)]. • Извращё́нный – (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекру́чений, покру́чений, перебрі́ханий, (по)калі́чений; (о характере, таланте, вкусе) покалі́чений, зіпсо́ваний, ви́кривлений, збо́чений, знату́рений. [Ви́кривлений тала́нт (Єфр.). Збо́чена вда́ча (Н.-Лев.). Покалі́чений ро́зум (М. Грінч.)]. |
Извраще́ние – (слов, фактов, смысла, содержания) перекру́чування, переина́кшування, -переверта́ння, калі́чення, перебрі́хування, оконч. перекру́чення, переина́кшення, переве́рнення, покалі́чення, пере́бре́х (-ху) (слів, фа́ктів, зна́чення, змі́сту), баламу́цтво, (ненормальное уклонение) збо́чення. [Свідо́мого перекру́чування поді́й не мо́жна не ба́чити (Н. Рада). Перекру́чення істо́рії (Нова Гром.). Допусти́вся перебрі́хування фа́ктів (Київ). Цей пері́од з по́гляду націона́льної принале́жности найбі́льш заплу́таний і по́вний свідо́мого й несвідо́мого баламу́цтва (Єфр.)]. • -ние характера, таланта, вкуса, естественности – калі́чення, псува́ння, збо́чування, знату́рювання, оконч. покалі́чення, зі[о]псуття́, збо́чення, знату́рення вда́чі, тала́нту, смаку́, приро́дности. • Половое -ние – стате́ве збо́чення. |
Националисти́ческий – націоналісти́чний. [Боротьба́ па́ртії проти націоналісти́чних збо́чень (М. Скрипн.)]. |
Неесте́ственный – неприро́дни[і]й, ненатура́льний, (противоестественный) протиприро́дній. [Чудне́, неприро́дне сві́тло (Коцюб.). «Неприро́дньо все це», – зідхну́в Степа́н (В. Підмог.). Вона́ лежи́ть, простя́гши го́лі ру́чки, ви́тягнена й ненатура́льна, як воскова́ ля́лька (Коцюб.)]. • -ные уклонения – протиприро́дні збо́чення. |
Отклоне́ние – відхиля́ння, (оконч.) відхи́лення, ві́дхил від чо́го, (отступление) ві́дбіг, відбіга́ння, збо́чення від чо́го. • -ние от правил – відхиля́ння від пра́вил. |
II. Покоси́ть – закриви́ти, пове́сти (заве́сти) вбік, похили́ти, збо́чити. [Ши́ла рі́вно, а да́лі й закриви́ла (завела́ в бік)]. • Каменщик -си́л стену – муля́р скриви́в мур. • -си́ть глазом на кого, см. II. Покоси́ться. • Поко́шенный – закри́влений, збо́чений, похи́лений. [Похи́лені сті́ни]. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
ЗАБЛУЖДЕ́НИЕ, ще блуд, фраз. збо́чення, реконстр. зами́лення; вводи́ть в заблужде́ние, див. ВВОДИТЬ, введённый в заблужде́ние, зби́тий з пантели́ку; |
ИЗВРАЩА́ТЬ (правду) переверта́ти /ста́вити/ з ніг на го́лову, (сма-ки) ще калі́чити; извраща́ющий що /мн. хто/ викривля́є тощо, зви́клий /схи́льний/ викривля́ти, зда́тний перекрути́ти, круті́й, перекру́чувач, спотво́рювач, калі́чник, розбе́щувач, прикм. викривлю́щий, уроч. кривоу́стий, перекру́чувальний, викри́влювальний, спотво́рювальний, розбе́щувальний, пор. развращающий; извращающийся/извраща́емый перекру́чуваний, викри́влюваний, спотво́рюваний, калі́чений, розбе́щуваний; ИЗВРАЩЁННЫЙ ще збо́чений, кру́чений, (хто) збо́ченець; извращённый челове́к збо́ченець. |
ИЗВРАЩЕ́НЕЦ збо́ченець, ю́ро́да. |
ИЗВРАЩЕ́НИЕ ще ю́ро́дство; полово́е извращение стате́ве збо́чення. |
ИЗВРАЩЁННОСТЬ ще збо́ченство. |
ИЗВРАЩЕ́НЧЕСКИЙ збо́ченський. |
НОРМА́ЛЬНЫЙ укр. звича́йний, (психічно) не збо́чений. |
ОТКЛОНЕ́НИЕ коротк. ві́дхил, фраз. збо́чення; отклонение от те́мы жарт. а́рія не з то́ї о́пери. |
ОТКЛОНЯ́ТЬСЯ ще збо́чувати; отклоняться от чего ще відбіга́ти чого /від чого/; отклоня́ющий що /мн. хто/ відбіга́є тощо, ста́вши відбіга́ти, ра́ди́й відки́нути, прикм. не зго́дний на, тех. відхильни́й, відкидни́й, збо́чувальний, для відхи́лення; отклоня́ющийся/отклоня́емый відхи́люваний, відки́даний, відво́джуваний, відве́ртаний; отклоня́ющийся збо́чуваний, зви́клий відхиля́тися, прикм. відхильни́й; отклоня́ющийся от складн. весь-час-убі́к від [отклоня́ющийся от ку́рса весь-час-убі́к від ку́рсу]; ОТКЛОНИ́ТЬСЯ жарт. заї́хати на бічну́ ву́лицю; отклониться от відбі́гти чого /від чого/; отклони́вшийся відхи́лений, збо́чений, відбі́глий, ОКРЕМА УВАГА |
СВИХНУ́ТЬСЯ дк ще хибну́тися ро́зумом, покрути́тися, скрути́тися (з глу́зду), жарг. шва́ркнутися, (на чому) реконстр. збо́читися; свихну́вшийся ненорма́льний, кру́чений, зви́хнутий, жарг. шва́ркнутий, (на чому) схи́бнутий, схи́блений, заци́клений, збо́чений, збо́ченець, ОКРЕМА УВАГА |
СМЕЩЕ́НИЕ ще збо́чення, ві́дхід /ві́дступ, ві́дсув, по́сув/ убі́к, г-я дислока́ція, дисльока́ція, фім. парала́кс; смеще́ние с до́лжности зві́льнення /усу́нений/ з поса́ди. |
УВА́ЛИВАНИЕ мор. збо́чення, збо́чування, відхи́лення. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Збо́чений –
1) искривленный; 2) сбившийся на бок, в сторону. |
Збо́чення – уклонение. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Отступление –
1) (отход) – ві́дступ (-пу); 2) (отказ, отпадение) – відступа́ння, відбіга́ння, зріка́ння; 3) (уклонение) – збо́чення, ві́дбіг (-гу), відхилення; о. от общих правил – пору́шення зага́льних пра́вил; позвольте сделать маленькое -ние – дозво́льте тро́хи ухилитися. |
Удаление –
1) (расстояние) – відда́лення, ві́дстань; 2) (отрешение от должности) – відста́(но́)влення, зві́льнення; (уведение из залы) – випрова́дження; 3) -ние от прямого пути – збо́чення. |
Уклон (в действиях) – у́хил (-лу), збо́чення; взять уклон в сторону (от чего) – збо́чити, взяти у́хил; взять уклон в сторону чего – взяти у́хил (на́прямок) куди. |
Уклонение –
1) (отклонение в сторону) – збо́чення, у́хил (-лу); у. от линии партии – збо́чення від лі́нії па́ртії; 2) (избегание) – ухиляння, ухилення; у. от исполнения служебных обязанностей – ухиляння від службо́вих обов’язків; у. от суда и следствия – ухиляння (від су́ду́ та слі́дства. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
збо́чений, -на, -не |
збо́чення, -ння; -чення, -чень і -ченнів |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
*Збо́чений, -а, -е.
1) Искривленный. 2) Сбившийся на бок, в сторону. Сл. Нік. |
*Збо́чення, -ня, с.
1) Уклонение, уклон. 2) Извращение. Розумо́ве—. Умственное извращение. Сексуа́льне—. Половое извращение. |
Вебсловник жіночих назв української мови 2022р. (Олена Синчак) 
вуаєри́стка, вуаєри́сток, ч. вуаєри́ст та, хто схильна до вуаєризму. [Вона могла водночас бути скрізь і ніде конкретно, блукаючи десь над заходом сонця та листям дерев повсюди, окрім того місця, де вона насправді знаходилась: у кращому випадку – вартова. У гіршому – вуаєристка. (Чак Палагнюк «Прокляті», пер. Антоніна Івахненко, 2012). <…> були навчені своїм шефом, що наша робота – це захоплююче та сміливе хобі, бо ж ми – замасковані вуаєристки та водночас ексгібіціоністки, особливо «торчимо» від parkplatztsex та outdoorsex, обожнюємо запах, смак та колір власної сечі та збуджуємося від інших збоченств <…>. (Ірися Ликович «Віртуалка», 2011).] Словник української мови: у 20 т., Т.1-11, 2015-2021 |
екстрема́лка, екстрема́лок; ч. екстрема́л 1. любителька екстремальних видів спорту. [Екстремалки за кермом: у Києві та Одесі жінки влаштували перегони. (Канал «Україна», «Сьогодні», 8.03.2019, 19:00). 90-річна бабуся-екстремалка відзначила свій ювілей стрибком із парашутом. (ТСН, 03.05.2016).] 2. та, хто діє в екстремальних умовах, часто ризикуючи своїм здоров’ям та життям. [Біля ринків можна побачити хіба що одну-двох бабусь-«екстремалок», які ризикують торгувати на морозі. (Високий замок, 2012). – Вирішила помилуватися у новорічну ніч зовсім чужим містом? – Таким тоном, ніби йдеться про бозна-яке збочення, уточнює він. Чи, може, це значить: «Де ти взялася на мою голову, екстремалко шмарката»? (Дара Корній, Тала Владмирова «Зозулята зими», 2014). Тоді, у серпні 1980-го, на ріці Варзоб гоміноїда буцім-то бачили. За описом однієї з екстремалок у пошуковій групі Ніни Гриньової, яка чергувала біля табору той абориген мав два метри зросту і густу шерсть на тілі <…>. (Борис Юхно, ФБ, 2017).] Словотворчість незалежної України. 1991-2011: Словник / Уклад. А. Нелюба, X., 2012, с. 150. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)