Знайдено 78 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Бары́ш –
1) (прибыль при продаже) бари́ш, зиск, прибу́ток, ко́ристь, надбі́жка; 2) см. По́льза, Вы́года. Получить бары́ш – убаришува́ти, зароби́ти, зиска́ти. |
Вы́года – зиск, ко́ри́сть (р. -сти), бари́ш, ви́года, пожи́ток (р. -тку), інте́ре́с, (гал.) хосе́н (р. хісна́). • Извлекать, извлечь вы́году – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го, баришува́ти, побаришува́ти на чо́му, використо́вувати, ви́користати що, (гал.) ви́хіснувати що. • Это принесёт ему вы́году – з цьо́го він ма́тиме зиск, ко́ри́сть, бари́ш, ви́году, пожи́ток, інте́ре́с, хосе́н. |
Интере́с –
1) (любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)]. • Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го. • Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́. • Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться. • -ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся). • Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)]. • Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается). • С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)]; 2) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си]. • В общих -сах – в спі́льних інтере́сах. • Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск). • В царстве -са – в ца́рстві інтере́су. • При пиковом -се – ні з чим; 3) (участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие; 4) (процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)]. |
Коры́стоваться – зиск (ко́ри́сть) ма́ти на чо́му. |
Коры́сть –
1) (польза, добыча) ко́ри́сть (-ти), (з)добу́ток (-тку) кому́ з чо́го, на що. [Сті́льки з йо́го кори́сти, як з чо́рта сма́льцю (Приказка). Впе́рта коза́ – во́вкові кори́сть (Приказка)]. • На старости жениться – не себе -ры́сть – старо́му жени́тися – ті́льки жури́тися; за стари́м жі́нка пла́че та через йо́го и́ншого ба́че (Приказки); 2) (выгода, барыш) ко́ри́сть, зиск (-ку), бари́ш (-шу́), заробі́ток (-тку). [Ті́льки й зи́ску, що в пи́ску (Приказка)]. • Без -сти торговать нельзя – без заробі́тку шкода́ й то́ргу; без баришу́ шкода́ й часу́ (Приказки); 3) (рост. проценты) про́це́нт (-ту), надсо́ток (-тку), лихва́, ріст (р. ро́сту). [Ма́ти з гро́шей проце́нт (Грінч.). Вели́кий надсо́ток бере́ за стовп (Липовеч.). Ро́сту ще не ви́платив, а стовп (капитал) само́ собо́ю стої́ть (Левч.)]; 4) (любостяжание) кори́сли́вість (-ости), користолю́бство, (сильнее) заже́рливість, неси́тість (-тости); срвн. Жа́дность. • Его -ры́сть одолела – заже́рливість (неси́тість) його́ посі́ла. |
Лафа́ – лаф[хв]а́, зи́ск (-ку), уда́ча, ко́ристь (-ти), па́йда. • Ему во всём -фа – йому́ в усьо́му щасти́ть (па́йдить, талани́ть, до́бре веде́ться). |
Мзда –
1) (воздаяние) нагоро́да, ви́нагоро́да, відпла́та, запла́та, віддя́ка, (стар.) мзда; 2) (барыш) ко́ри́сть (-ти), зиск (-ку); 3) (взятка) хаба́р (-ра́). |
I. Нажи́ва –
1) (действие) нажива́ння, набува́ння, на[при]дбава́ння, прижива́ння, оконч. нажиття́, набуття́, на[при]дба́ння́, прижиття́ (-ття́); срв. Нажива́ть 1; 2) (пожива) нажи́ва, пожи́ва, пожи́вок (-вку), пожи́ток (-тку), (прибыль) зиск (-ку), (польза) ко́ристь (-ти). [По́шесть нажи́ви (Кониськ.). Записа́вся на брехунця́: робо́та, бач, не важка́, а зиск з не́ї вели́кий (Кониськ.)]. |
Накла́д –
1) см. Накла́дка 1; 2) (расход) на́клад (-ду), (убыток) утра́та, шко́да. [Без на́кладу зи́ску не бу́де (Номис). Не хо́чеш утра́ти, – не лізь ні в куми́, ні в сва́ти (Приказка). Шко́да ніко́му не ми́ла (Номис)]. • В -ла́д, в -ла́де, с -дом – з утра́тою. • Быть, остаться в -ла́де – програ́ти; не зароби́ти, а пророби́ти; не зароби́ти, а ще й свого́ доложи́ти (докла́сти); бу́ти з утра́тою, втра́тити; (шутл.) ши́лом па́токи вхопи́ти. [Не зароби́в я на тому́ кра́мі, а пророби́в (Богодух.). Ду́мав зароби́ти, та не то не зароби́в, а ще й свої́х доложи́в (Канівщ.)]. • Если возьмётся за это дело, то не будет в -де – якщо́ за цю спра́ву ві́зьметься, то не програ́є. • Барыш с -дом на одних санях ездят – де зиск, там і втра́та; 3) стар., см. Лихва́ 2. |
Пожи́ва – пожи́ва и нажи́ва, пожи́вок, пожи́ток, по́пас (-су), по́паска, взя́ток (-тку), зиск, лахва́. [Раз лев пішо́в пожи́ви розгляда́ть (Гліб.). У на́шому селі́ є нажи́ва старшині́ (М. Вовч.). Чу́є сі́рий, що по́паска бу́де. Де попа́м або мужика́м не було́ взя́тку (Мкр.)]. • Здесь ему нет -вы, плохая -ва – тут йому́ нема́ пожи́ви (нажи́ви, пожи́вку, по́пасу и т. д.). |
По́льза – ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку); пожи́ва, пожи́вок, ужи́ток (-тку), ужи́вок, нажи́ток, виго́да, зиск (-ску), (гал.) хосе́н (р. хісна́); (прок) пуття́ (-тя́); (помощь, облегчение) пі́льга, помо́га. [Коли́ він стає́ для и́нших тягаре́м, а хісна́ не прино́сить їм нія́кого, тоді́ він уже́ не чолові́к, а зава́да (Франко)]. • Для общей -зы – для зага́льного добра́. • Для своей (собственной) -зы – для своє́ї (вла́сної) ко́ри́сти (виго́ди), на свою́ (вла́сну) ко́ри́сть (виго́ду), для свого́ пожи́тку (нажи́тку). [Іване́ць для своє́ї кори́сти роздува́є старе́ о́гнище (Куліш)]. • -за государства, государственная -за – інтере́с (добро́) держа́ви, держа́вний інтере́с, держа́вна ко́ри́сть. • Частная -за – прива́тний інтере́с, прива́тна виго́да. • На -зу отечества, человечества – на ко́ри́сть (на пожи́ток) ба́тьківщині, лю́дськості. [П’ю за пра́цю на пожи́ток краї́ні на́шій, пано́ве (Коцюб.)]. • Общественная -за – грома́дський ужи́ток. [З ме́не нема́ грома́ді нія́кого вжи́тку (Стор.). От які́ попи́! От яки́й з них ужи́ток для па́стви (Свидн.)]. • В -зу бедных – на ко́ри́сть (на вжи́ток, на по́міч) бі́дним. • Что -зы из того, что… – яка́ ко́ри́сть із то́го, яки́й ужи́ток з то́го, яки́й хосе́н із то́го, яка́ виго́да з то́го, що… [Яка́ тобі́ ко́ри́сть з то́го, що Походе́нка ви́б’ють різка́ми? (Конис.). Яки́й з то́го був нам ужи́ток? (Куліш). Яки́й з те́бе, чолові́че, для наро́ду хосе́н? (Маковей)]. • Невелика -за, мало -зы из того – ма́ло ко́ри́сти (пожи́тку), мали́й спаси́біг и мале́ спаси́бі з то́го. • Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему – бу́ти, іти́ кому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на хосе́н), на чию́ ко́ри́сть (на чий пожи́ток, на чий хосе́н), користува́ти кого́. [Як ма́ють вони́ чужи́х люде́й користува́ти, то неха́й лу́чче на́шому кня́зеві на збро́ю складу́ться (Куліш). Пра́цею, і ті́льки не́ю одно́ю, перетво́рюється усе́ сирове́ в гото́ве – таке́, що йде лю́дям на пожи́ток (Єфр.)]. • Получать, извлекать -зу из чего – ма́ти ко́ри́сть (пожи́ток, пожи́вок, виго́ду и т. п.) з чо́го, бра́ти (узя́ти) ко́ри́сть з чо́го, використо́вувати (ви́користувати) що, срв. По́льзоваться. • Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела – я не мав ані найме́ншої ко́ри́сти (пожи́тку, пожи́ви, пожи́вку, нажи́тку, виго́ди, зи́ску) з цьо́го ді́ла (з ціє́ї спра́ви). • Извлекать для себя -зу из чего-л. – (фигур.) гра́ти на чо́му в свою́ сопі́лку. [На цьо́му уве́сь час гра́ло в свою́ сопі́лку га́лицьке москвофі́льство (Єфр.)]. • Употребить с -зой что-л. – спожиткува́ти що. • Обращать что в свою -зу – поверта́ти, оберта́ти що на свою́ (собі́ на) ко́ри́сть, собі́ на пожи́ток, верну́ти (наверта́ти, поверта́ти, горну́ти) що на свою́ руч. [Лю́ди поверну́ли оці́ си́ли на ко́ри́сть собі́ (Комар). На свою́ руч наверта́ли спра́ву (Грінч.)]. • Всё обратилось к его -зе – все поверну́лося йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток), на його́ руч. • Располагать в свою -зу – приверта́ти, приверну́ти до се́бе. • На -зу кому, в чью -зу – на ко́ри́сть (на виго́ду) кому́. [Лиша́ю все, що на мою́ виго́ду зако́ни ри́царства установи́ли (Куліш)]. • Говорить в чью-л. -зу – на чию́ руч каза́ти. [Таки́х, щоб вони́ на на́шу руч каза́ли (Грінч.)]. • Всё это говорит не в вашу -зу – все це не за вас (не на ва́шу руч) промовля́є (гово́рить). • Суд вынес решение в -зу истца – суд ви́рішив на ко́ри́сть позовнико́ві. • Высказаться в -зу кого-л, чего-л. – ви́словитися за ко́го, за що. • Он расположен в мою -зу – він прия́є мені́, він прихи́льний до ме́не. • Он истолковал это в свою -зу – він ви́товмачив це на свою́ ко́ри́сть (виго́ду), собі́ на ко́ри́сть (на виго́ду). • Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него – де́які мірко́вання промовля́ють (гово́рять) за цю га́дку, а не про́ти не́ї. • Мои советы не принесли ему никакой -зы – мої́ пора́ди нічо́го йому́ не вра́дили (не зара́дили). • Это лекарство приносит -зу – ці лі́ки помага́ють, це помічні́ лі́ки. • Пойти без -зы – піти́ без пуття́, ма́рне, даре́мне, да́ром, пу́сто; срв. Бесполе́зно. |
При́быль – прибу́ток (-тку), зиск (-ку), бари́ш (-шу́), набі́жка, ви́го́да, (польза) ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку). Срв. Вы́года, По́льза. [З прибу́тку голова́ не боли́ть (Номас). Без я́ми гре́бля, а без накла́ду зиск не бу́де (Номис). Чи зиск, чи страта́, – одна запла́та (Чуб. I). Щоб ма́ти бари́ш, хазя́їн пови́нен робі́тникові заплати́ти ме́нше, ніж той йому́ заро́бить (Єфр.). Як по копі́йці набі́жки, то й то гара́зд (Лубен.)]. • Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего – ма́ти, бра́ти (взя́ти) зиск (бари́ш, прибу́ток, ко́ри́сть) з чо́го, зиска́ти, побаришува́ти на чо́му; 2) (рост, увеличение) прибува́ння, зроста́ння, бі́льшання, при[з]бі́льшення. • Вода на -были, идёт на -быль – вода́ прибува́є. • Луна на -были – мі́сяця прибува́є. • -быль населения – при[з]бі́льшення лю́дности; срв. Приро́ст. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) 
БАРЫ́Ш укр. зиск, інте́рес, чи́стий прибу́ток; быть в барыше́ ма́ти зиск. |
ВЫ́РУЧКА (прибуток) фраз. зиск. |
ДАВА́ТЬ ще уділя́ти, (життя) дарува́ти; давать взаймы́, ще випозича́ти; давать взя́тку кому підпла́чувати, підкупля́ти кого; давать возмо́жность дозволя́ти, уможли́влювати; давать во́лю розв’я́зувати світ,(потурати) попуска́ти (ві́жки́) кому; давать во́лю языку́ дава́ти во́лю слова́м; давать го́лову на отсече́ние давати го́лову на відрі́з; давать жи́зни давати га́рту; давать кля́тву /давать прися́гу/ присяга́ти, присяга́тися, склада́ти прися́гу; давать ло́жные показа́ния кривосві́дчити; давать направле́ние скеро́вувати; давать на прока́т випозича́ти кому; давать о себе́ знать (після зникнення) об’явля́тися; давать обеща́ние, обіця́ти, дава́ти сло́во; давать огла́ску витяга́на лю́ди; давать отпо́р дава́ти відкоша́; давать отчёт склада́ти звіт, звітува́ти; давать о́чную ста́вку забут. роби́ти зво́дини; давать побе́ги вкрива́тися па́гінням; давать пода́чки дава́ти як ста́рцеві; давать по рука́м дава́ти одкоша́; давать показа́ния ще сві́дчити, склада́ти сві́дчення, зізнава́ти; давать поня́ть галиц. дава́ти до зрозумі́ння; давать пра́во кому упра́внювати кого; давать представле́ние о відкрива́ти о́чі на; давать при́быль прино́сити зиск; давать прию́т прихища́ти; давать просто́р (чому) дава́ти во́лю; давать рабо́ту кому галиц. затру́днювати кого; давать разноречи́вые показа́ния не в одно́ сві́дчити; давать свобо́ду де́йствий розв’я́зувати ру́ки; давать сове́т кому ра́дити кого; давать указа́ния загадувати; давать урожа́й оказ. урожа́їти; давать уро́ки дава́ти ле́кції; давать ход де́лу зру́шувати спра́ву; дава́й(те) бежа́ть /игра́ть, спать тощо/, біжі́м /гра́ймо, спі́мо тощо/; даёшь ли ты себе́ отчёт живомовн. що ти собі́ ду́маєш?; даю́т – бери́, бьют – беги́, даю́ть – хапа́й, б’ють – тіка́й; НЕ ДАВАТЬ не давать жи́зни не дава́ти про́світку; не давать переды́шки кому ганя́ти кого як соло́ного за́йця; не давать поко́я підсил. не дава́ти жи́ти, (про думки) му́ляти, ви́тися гадю́кою ко́ло се́рця, (про клопіт) лягати на серце; не давать прохо́да про́ступку не дава́ти; не давать спать зганя́ти сон з оче́й; так не даёт что стил. перероб. так... ж(е) [плю́нуть, так не даёт дисципли́на = плю́нути, так дисциплі́на ж]; дава́й не бу́дем! (дава́йте не бу́дем!) ме́нше з тим!; даю́щий що дає́ тощо, зви́клий /ста́вши/ дава́ти, спромо́жний /покли́каний, у си́лі/ да́ти, дава́ч, даве́ць, дава́льник, дава́лець, забут. да́ха, (жтття) уроч. дарува́тель /жін. дарувателька/, прикм. ще́дрий, жерто́вний [дающая рука́ = ще́дра /жертовна/ рука́], дава́льний, забут. даву́щий, складн. працеда́вець [дающий рабо́ту працеда́вець], позикода́вчий [дающий заём позикода́вчий], життєда́йний [дающий жизнь життєда́йний], фраз. де дано́ [код, дающий ключ код, де дано ключ]; дающий взаймы́ позича́йло; дающий взя́тки хабарода́вець; дающий возмо́жность стил. перероб. дозволя́ючи; дающий во́лю визволи́тель, (поблажливий) потака́ч; дающий во́лю языку́ без мі́ри у слова́х, язика́тий; дающий вы́ход чему стил. перероб. даючи́ ви́хід; дающий го́лову на отсече́ние зго́дний да́ти го́лову на ві́дру́б; дающий за́работок грошеда́йний; дающий заро́к зго́дний заректи́ся; дающий знать інформа́тор, доноси́тель, уроч. сповісти́тель; дающий кля́тву /дающий прися́гу/ заприся́жуваний; дающий направле́ние образ. заспівни́й; дающий обозначе́ние /дающий обоснова́ние тощо/ = обозначающий /обосновывающий тощо/; дающий осе́чку зати́нчивий; дающий отве́т зму́шений /ра́ди́й/ відпові́сти; дающий пи́щу чему/ для чего зда́тний підживи́ти що; дающий плоды́ = дающий результаты; дающий побе́ги укри́тий па́гінням; дающий по́вод зда́тний да́ти при́від; дающий показа́ния (дающий ло́жные показа́ния) сві́док, (кривосві́док); дающий поня́тие о чём зда́тний да́ти уя́влення про що; дающий пота́чку зви́клий потура́ти, потака́ч, потака́йло, побла́жливий; дающий права́ гражда́нства що дає́ права́ громадя́нства; дающий преиму́щество фраз. кози́рний; дающий при́быль зи́ско́вий; дающий себе́ отчё́т в чём свідо́мий чого; дающий себя́ знать ще й до́сі відчу́тни́й; дающий результа́ты результати́вний, плі́дний; дающий себя́ обману́ть легки́й на підмо́ву; дающий сло́во зобов’я́зуваний, пор. обещающий; дающий сове́т пора́дливий, з пора́дою на уста́х; дающий согла́сие зго́дний; дающий толчо́к = стимулирующий; дающий урожа́й (на гекта́р) з урожа́єм (на гекта́р); дающий уро́ки репети́тор; не дающий ни о́тдыху ни сро́ку гото́вий замори́ти робо́тою; не дающий по́вода стил. перероб. не даючи́ при́воду; не дающий поко́я = беспокоящий; не дающий результа́тов безрезульта́тний; рука́ дающего да не оскуде́ет хай ві́чно по́вниться рука́ даву́щого, хай не убо́жіє рука́ даву́щого; |
ДОХО́Д, укр. прибу́ток; валово́й дохо́д, гуртовий прибу́ток; чи́стый дохо́д / чи́стая при́быль/, зи́ск, чи́стий прибу́ток; в дохо́д госуда́рства, на ко́ристь держа́ви. |
ИЗВЛЕКА́ТЬ ще оде́ржувати, вилуча́ти, видаля́ти, видістава́ти, фаміл. витру́шувати, (з голови) вигріба́ти; (користь з читання) вино́сити, ма́ти; извлекать вы́году из чего ма́ти зиск /ко́ристь/, грі́ти ру́ки /набива́ти кише́ню/ чим; извлекать вы́году, по́льзуясь ха́осом лови́ти ри́бку в каламу́тній воді́; извлекать из-под спу́да витяга́ти на сві́тло, галиц. відпоро́шувати; извлекать по́льзу из ма́ти ко́ристь із; извлекать при́быль = извлекать выгоду; ИЗВНЕ ззовні, назве́рх извлека́ющий 1. що /мн. хто/ витяга́є тощо, зда́тний ви́тягти, 2. що добува́є тощо, зви́клий добува́ти, здобу́вець, реконстр. (роз)добу́дько, прикм. добувни́й; извлекающий ко́рень матем., що добува́є ко́рінь, стил. перероб. добува́ючи корінь; извлекающий на свет (из-под спу́да) зда́тний відпоро́ши́ти; извлекающий по́льзу зда́тний ма́ти ко́ристь; извлекающий при́быль зви́клий ма́ти зиск; извлекающий уро́к из чего напоу́млюваний чим, що ма́є нау́ку з чого; извлекающие хто витяга́; извлекающийся/извлека́емый витя́ганий, видобу́ваний, добу́ваний, здобу́ваний, діста́ваний, оде́ржуваний, ви́йманий; |
ИЗВЛЕЧЕ́НИЕ ще оде́ржання, видобуття́, добуття́, ви́далення, ви́лучення, фраз. надбання́ [извлечение дохо́дов надбання прибу́тків, оде́ржання прибу́тків]; извлечение плода́ ви́далення пло́ду; в це́лях извлечения при́были щоб ма́ти зиск. |
ИНТЕРЕСОВА́ТЬ фраз. ва́бити [нас не интересова́л цирк нас не вабив цирк], (переваж. з част. не) обхо́дити [их не интересова́ла свобо́да їх не вабила свобо́да]; интересовать кого образ. займа́ти чию ува́гу; интересовать кого что фраз. іти́ся кому про що [их интересова́л бары́ш їм ішло́ся про зиск]; не интересовать кого /ма́ло интересовать кого/ бу́ти не в голові́ кому [её мало интересу́ют мо́ды їй мо́ди не в голові́]; ничто́ не интересова́ло кого не бу́ло ді́ла кому ні до чо́го; интересу́ющий що ціка́вить, зда́тний заціка́вити, прикм. ціка́вий для кого. |
НАЖИ́ВА ще зиск; с целью наживы щоб нагрі́ти ру́ки. |
ПОЛУЧИ́ТЬ фраз. спійма́ти [получи́л? спійма́в?, діста́в?; получишь! діста́єш!, діста́неш!]; получить бары́ш ма́єш зиск; получить во владе́ние обня́ти; получить до́ступ доступи́тися; получить ку́киш с ма́слом злови́ти ві́тра в по́лі; получить нагоня́й діста́ти прочуха́на; получить отка́з діста́ти гарбуза́; получить отпо́р діста́ти відсіч /одкоша́, по рука́х/; получить переве́с (на виборах) взя́ти го́ру; получить постоя́нную пропи́ску перен. набу́ти прав громадя́нства, узвича́їтися, фраз. бу́ти при́йня́тим до гу́рту; получить при́быль ма́ти зиск; получить распростране́ние (про погляд) галиц. заіснува́ти; получить тумако́в скуштува́ти бе́бехів; получить удово́льствие наті́шитися, ма́ти вті́ху, відчу́ти насоло́ду; получить шанс ма́ти шанс; получи́! /получа́й!/ ма́єш!; получим ма́тимем(о); получишь ма́тимеш; получи́вший ОКРЕМА УВАГА; получивший воспитание ви́хований; получивший всео́бщее призна́ние загальнови́знаний; получивший по́лную свобо́ду оказ. розсвобі́днений; |
ПРИ́БЫЛЬНО, при́быльно кому ви́гідно кому, дає́ зиск /прибу́ток/ кому. |
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Лафа – зиск, -ску, ко́ри́сть, -сти. |
Нажива – кори́сть, -сти, зиск, -ку. |
Наживка – зиск, -ку, кори́сть, -сти. |
Пожива –
1) пожи́ва, -ви; 2) (прибыль) зиск, -ку. |
Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) 
Барыш (прибыль при продаже) – бариш; зиск; прибуток; користь; надбіжка. Получить барыш – убаришувати; заробити; зискати. |
Выгода – зиск; користь; бариш; вигода. Извлекать выгоду – мати з чого зиск; користуватися з чого; баришувати на чому. |
Польза – користь; (барыш) – зиск. В пользу кого, чего – на користь кому, чому. Располагать в свою пользу – привертати до себе. Высказываться в чью пользу – см. Высказываться. В свою пользу – собі на користь. Извлекать пользу – використовувати що; мати користь із чого. Приносить пользу – давати користь, пожиток. Послужить в пользу, на пользу – піти на користь. Обратить в (свою) пользу – на пожиток, на користь (собі) повернути. Иметь пользу – мати зиск. С пользой употреблять – вживати на добре. |
Прибыль – прибуток; зиск. Извлекать прибыль – зискувати; мати зиск, прибуток. Валовая прибыль – гуртовий прибуток. Чистая прибыль – чистий прибуток. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Выгода
• Извлекать, извлечь выгоду из чего – мати (брати, узяти) користь (вигоду, пожиток, зиск) з чого; використовувати, використати що; користуватися, покористуватися з чого; зискувати, зискати на чому, з чого. [Любив козак три дівчини, та не мав користі. Сл. Гр.] • Нет в этом никакой выгоды – з цього нема ніякої вигоди (ніякого пожитку, ніякого вжитку, ніякої користі, ніякого зиску). • Приносить выгоду – давати (робити) вигоду (користь, пожиток, зиск). • Это принесёт ему выгоду – з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск). |
Выигрыш
• Быть в выигрыше (перен.) – виграти; бути при виграші; мати вигоду (користь, пожиток, зиск). |
Извлекать
• Извлекать, извлечь корень (мат.) – добувати, добути корінь. • Извлекать, извлечь пользу, выгоду из чего (перен.) – мати (здобувати, здобути) користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; використовувати, використати, скористати що; спожиткувати що. • Извлекать, извлечь урок из чего – діставати, дістати ((з)добувати, (з)добути) науку (урок) з чого. • Извлекать слёзы, сочувствие… – викликати сльози (сльозу), співчуття… |
Интерес
• Блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск). • Возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим. • Интерес к чему прошёл – інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла). • Он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.] • Остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами. • Проявлять, проявить интерес к чему – виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого. • С интересом – з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.] • Это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже. |
Навар
• Снять навар с чего (перен.) – зібрати вершок з чого; мати зиск (користь, пожиток, поживок, вигоду) з чого; покористуватися з чого; побаришувати на чому. |
Наклад
• Барыш с накладом на одних санях ездят – де зиск, там і втрата. Пр. |
Польза
• В свою пользу – собі на користь (на пожиток). • Всё это говорит в вашу, не в вашу пользу – все це за вас, не за вас (на вашу, не на вашу руч) промовляє (говорить). • Движение в пользу реформы – рух за реформу. • Для общей пользы – для загального добра (для добра всіх, на пожиток усім); для загальної користі. • Извлекать для себя пользу из чего – мати для себе користь (собі пожиток) з чого; (образн. розм.) грати на чому в свою сопілку (дудку). • Невелика польза, мало пользы из того – мало користі (пожитку, мале спасибі, малий спасибіг) з того. • Обращать, обратить в свою пользу – повертати, повернути (обертати, обернути) собі на користь (на свою користь, собі на пожиток); вернути (навертати, повертати, горнути) на свою руч. • Он расположен в мою пользу – він сприяє мені; він прихильний до мене. • От этого нет никакой пользы – від (з) цього нема ніякої (жодної) користі (вигоди, ніякого пожитку); (образн. розм.) з того ні вари, ні пари. • Пойти без пользы – літи без пуття (марне, даремне, даром, пусто). • Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего – мати користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; брати, узяти користь з чого; використовувати, використ(ув)ати що. • Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток, ужиток) кому, чому. • Располагать, расположить в свою пользу – привертати, привернути до себе. • Служить, послужить в пользу, на пользу – іти, піти, вийти на користь (на пожиток). • Употребить с пользой что – ужити на користь (на добре) що; спожиткувати що. • Что пользы из того, что… – яка користь (який ужиток, який пожиток, яка вигода (лок. який хосен) з того що… • Это пойдёт на пользу кому – це піде на користь (на пожиток) кому; це стане у пригоді кому. • Это разговоры в пользу бедных (разг.) – це пуста (порожня, марна) розмова (балачка, балаканина); шкода про це й говорити. • Я не извлёк ни малейшей пользы из этого дела – я не мав ані найменшої користі (найменшого пожитку, найменшої вигоди, найменшого вжитку, зиску) з цього діла. |
Приносить
• Земля приносит хороший урожай – земля дає добрий урожай; земля добре родить. • Нелёгкая несёт, унесла, принесла, занесла кого (разг.) – Див. нелегкий. • Приносить, принести благодарность кому за что – складати, скласти подяку кому за що; дякувати, подякувати за що. • Приносить, принести горе, вред, неприятности кому – завдавати, завдати горя, шкоди, неприємностей (прикрощів) кому; (іноді) завгорювати, завгорити кого. • Приносить, принести в жертву что – Див. жертва. • Приносить, принести клятву – присягатися, присягнутися; заприсягатися, заприсягти(ся); клястися, поклястися. • Приносить, принести пользу кому, чему – давати, дати користь (пожиток) кому, чому. • Приносить, принести прибыль, доход – давати, дати прибуток (зиск), дохід. • Приносить, принести радость, удовольствие, счастье кому – давати радість, утіху, щастя кому. • Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого (разг.) – Див. черт. • Это принесло мне одни только неприятности – це завдало мені самих неприємностей (прикрощів). |
Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) 
вы́года зиск,-ку |
при́быль 1. прибу́ток,-тку, при́ріст,-росту, дода́ток,-тка 2. ко́ристь,-сти, доро́бок,-бку, зиск,-ку п. откры́тая дода́ток відкри́тий п. расчётная прибу́ток розрахунко́вий |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Зиск, -ку –
1) прибыль, выгода; 2) выигрыш, барыш. |
Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) 
Барыш – бариш (-шу́), зиск (-ку); быть в -ше – ма́ти зиск; получить б-ш – ма́ти бариш, убаришува́ти. |
Выгода – вигода, інтере́с (-су); (прибыль) – зиск (-ку); для своей -ды – на свою ко́ристь, собі́ на ко́ристь; извлекать -ду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го; получить -ду от чего – зиска́ти на чо́му. |
Доход – добу́ток (-тку); д. валовой – гуртовий добу́ток; -ды посторонние – побічні́ добу́тки; д. чистый – добу́ток чистий, зиск; -ды и расходы – добу́тки та вибу́тки; в доход государства – держа́ві на добу́ток; вносить в доход – вклада́ти на добу́ток; поступать в доход – надхо́дити на добу́ток; умаление доходов – зме́ншення добу́тків. |
Извлекать, -влечь – видобува́ти, видобути, витяга́ти, витягти, вийма́ти, вийняти, вибира́ти, вибрати; и. деньги (из предприятия) – вибира́ти, вибрати гро́ші; и. доход – ма́ти добу́ток з чо́го; и. выгоду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористуватися з чо́го; и. пользу из чего – використо́вувати, використати що, ма́ти ко́ристь з чо́го. |
Извлечение –
1) (из протокола, книги) – витяг (-гу), випис (-су), виписка; путем -ний – витягом, на витяг; 2) (изымание) – вибира́ння; и. шаров из урны – вибира́ння ку́льок із у́рни; 3) извлечение доходов, пользы из чего – використо́вування, використання чо́го; в целях из-ния прибыли – щоб ма́ти зиск. |
Интерес –
1) інтере́с (-су); и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си; 2) (любопытство) – ціка́вість (-вости); 3) (интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва; 4) (заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су). |
Малоприбыльность – малозиско́вність (-ности), малий зиск (-ку). |
Нажива – нажива, зиск (-ску); с целью -вы – для наживи, для зиску. |
Польза – ко́ристь (-сти),пожиток (-тку); (прибыль) – зиск (-ку); (употребление) – ужиток (-тку); в -зу кого, чего – на ко́ристь (на пожиток) кому́, чому́; в свою -зу – собі́ на ко́ристь; для чьей -зы – кому́ на ко́ристь; извлекать -зу – ма́ти з чо́го зиск; иметь, извлекать, извлечь -зу – ма́ти, бра́ти, взяти, ко́ристь з чо́го; обращать в свою -зу – на свою ко́ристь оберта́ти, оберну́ти; послужить в -зу – вийти на ко́ристь, ста́ти в приго́ді; приносить -зу – дава́ти, да́ти, ко́ристь; стоять без всякой -зы (употребления) – дармува́ти, лиша́тися без ніякого вжитку. |
Прибыль – зиск (-ку); (барыш) – бариш (-шу́); п. валовая – гуртовий зиск; п. на капитал – зиск із капіта́лу; п. от дела – зиск із підприє́мства; п. предпринимательская – підприє́мницький зиск; п. скрытая – зата́єний зиск; п. чистая – чистий зиск; извлекать прибыль – зискува́ти, ма́ти зиск; получить прибыль – ма́ти зиск, убаришува́ти. |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
зиск, -ку, -кові |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. І. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576. |
Стра́та, -ти, ж.
1) Потеря, утрата, трата. Або зиск, або страта. Ном. №4272, 2) Казнь. Левч. 55. |
Тра́та, -ти, ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Бары́шъ = бари́ш, зиск, кори́сть. |
Взыска́ніе = 1. зиск, по́зов, стяга́ння. — Пода́ть ко взыска́нію = по́зов заложи́ти. — Вірь, кому хочеш, позов заложу. Кот. 2. штра́п, пеня́, ка́ра грошева́. — Присудили йому штрап платити. |
Вы́года = виго́да (С. Л.), зиск, (С. З.), кори́сть (С. Л.), пожи́ток (С. З.). — Не так шкода, як не виго́да. н. пр. — Користи з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. |
Вы́игрышъ = ви́граш (С. Аф.), ви́гранка; кори́сть, зиск. — Виграв у карти, та на цю вигранку і купив. |
Дохо́дъ = дохі́д, прибу́ток, кори́сть, зиск. — Дай вам, Боже, вечір добрий, а нам дохід довгий. н. пр. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Въ дохо́дѣ = на ви́ходї, на кінцї. |
Изде́ржка = стра́та (С. Л.), тра́та (С. Ш.), ви́трата, втра́та (С. Л.), потра́та (С. Л.), накла́д (С. Л.), кошт (С. З.), вида́ток. — Не хочеш страти — не лїзь нї в куми, нї в свати. н. пр. — Чи зиск, чи трата — єдна заплата. н. пр. — Ой, короваю, короваю, багато до тебе кошту треба. н. п. — Кошту і накладу своєго не жалуючи. Ст. Л. |
Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш. |
Коры́сть = 1. кори́сть, зиск, вжи́ток, прибу́ток. — Користї за два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Із нашого женихання нї слави, нї вжитку. н. п. 2. д. Корыстолю́біе. |
Лафа́ = кори́сть, зиск, уда́ча: ро́скіш. — Роскіш йому тепер — живе собі анї гадки. Чайч. — Єму́ во всёмъ лафа́ = йому́ у всьому́ веде́ть ся, щасти́ть. |
Мзда́ = 1. д. Воздая́ніе і Взя́тка 2. 2. кори́сть, зиск, прибу́ток. |
Нажи́ва = 1. пожи́ва, кори́сть, зи́ск (С. З.). 2. прина́да, жирови́ця, живе́ць. — Викопали яму на вовка, та ще для принади порося туди вкинули. — Бачу щось здорово клює, витягаю удку — нїчого не має, а живець геть чисто згризений. |
Пожи́ва, пожи́вка, пожи́вишка = пожи́ва, пожи́вка, пожи́ток (С. Жел.), зиск (С. Жел.), лахва́ (С. З.), у бджіл — взя́ток. — Дасть Бог день, дасть і пожиток. н. пр. |
По́льза = кори́сть (С. Л.), ужи́ток (С. Ш.), вжи́ток, пожи́ва, пожи́ток (С. З.), зиск (С. З.), виго́да. — Тільки з його користї, як з чорта смальцю. н. пр. — Користї на два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Яка пожива з їх? Як з цапа молока? Гул. Ар. — Із нашого женихання нї слави, нї вжитку, карим очам спання нема, ніжкам одпочинку. н. п. — Там ся лїниво працює, де пожитку не чує. н. пр. — Не менший пожиток з торгів. Ст. Л. — Пожиток з сповіді єсть той, же нам сповідь гріхи отпущаєть. Б. П. — Чи зиск чи страта — одна заплата. н. пр. — Въ по́льзу = на, кори́сть, в кори́сть, на пожиток. — І все обридло їм, і все їм не в користь. Гул. Ар. — На користь громадї. |
Поте́ря = згу́ба (С. З. Л.), утра́та (С. Ш.), тра́та (С. Ш.), втра́та, стра́та (С. Л.), шко́да (С. З. Л.), загу́бля, пропа́жа, вте́ря. — Чия згуба, в того гріха повна губа. н. пр. — Не сто кіп утрати. н. пр. — Не хочеш втрати — не лізь нї в куми нї в свати. н. пр. — Чи зиск, чи трата — одна заплата. н. пр. — Хто ж менї страту нагоро́дить? н. п. — Давай тоді шукати загублї. н. о. — Ох яка велика втеря! аж два шаги! Кр. |
При́быль = прибу́ток (С. Жел. Л.), кори́сть (С. З. Л.), зиск (С. З. Л.), пожи́ток (С. З.), бари́ш, набу́ток, наби́ток, по́тяг. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Мінї аби на прожиток до смерти; прибутку мінї байдуже. Кн. — Користї два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Є такі люди, що про користь та набуток їм байдуже. Ос. — Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. н. пр. — Лихий набиток не дійде третїх рук. н. пр. — При́быль (од пчіл, овець, корів) — узя́ток. — Вода́ идётъ на при́быль = вода́ прибува́є. |
Тра́та = тра́та (С. Ш.), стра́та, по дурному — марнотра́та, марнотра́вство, марнотра́тство, марнува́ння. — Чи зиск, чи трата — єдна заплата. н. пр. — Не хочеш страти — не лїзь нї в куми, нї в свати. н. пр. |
Убы́токъ = шко́да (С. З. Л.), у(в)би́ток (С. Ш.), зби́ток, у(в)па́док (С. Ш.), втра́та (С. Л.), тра́та (С. Ш.), при продажі — недобі́р. — Брат не брат, а шкоди не роби. н. пр. — Спиток не вбиток. н. пр, — Знать то Озовська орда великі збитки мала. н. д. — Чи зиск, чи трата — одна заплата. н. пр. — Продав за 40, а сам дав 45 карбованцїв; от тобі чистого недобору 5 кар. Кн. — Убы́тки причиня́ть, нанести́ = шко́дити, шко́ду зроби́ти, нашко́дити, пошко́дити. — Батько нашкодив, а дїти в одвітї. н. пр. Ман. Убы́точить, изубы́точить = у(в)би́точити (С. Ш.) і д. Убы́тки причиня́ть. |
Шелково́дство = шовково́дство, шовко́вницство. — У нас на Українї кохають ся в шовководстві в Полтавщинї. Ст. О. — Занедбане шовковницство дало б селянам добрий зиск. Кн. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)