Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 78 статей
Запропонувати свій переклад для «зиск»
Шукати «зиск» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Бары́ш
1) (
прибыль при продаже) бари́ш, зиск, прибу́ток, ко́ристь, надбі́жка;
2)
см. По́льза, Вы́года. Получить бары́ш – убаришува́ти, зароби́ти, зиска́ти.
Вы́года – зиск, ко́ри́сть (р. -сти), бари́ш, ви́года, пожи́ток (р. -тку), інте́ре́с, (гал.) хосе́н (р. хісна́).
Извлекать, извлечь вы́году – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го, баришува́ти, побаришува́ти на чо́му, використо́вувати, ви́користати що, (гал.) ви́хіснувати що.
Это принесёт ему вы́году – з цьо́го він ма́тиме зиск, ко́ри́сть, бари́ш, ви́году, пожи́ток, інте́ре́с, хосе́н.
Интере́с
1) (
любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення. [Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка)].
Возбудить -ре́с к чему – ви́кликати (збуди́ти) ціка́вість (інтере́с) до чо́го.
Вызывать -ре́с у кого – заціка́влювати кого́.
Проявлять -ре́с к чему – виявля́ти ціка́вість до чо́го, бу́ти ціка́вим до чо́го; см. Интересова́ться.
-ре́с к чему прошел – інтере́с (ціка́вість) до чо́го мину́в(ся).
Утратить, потерять -ре́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́. [Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Укр.)].
Чувствовать -ре́с к чему, см. Интересова́ться чем. Это не представляет для меня -ре́са – це мене́ не ціка́вить, мене́ це не обхо́дить (не касается).
С -сом – ціка́во. [Ціка́во слу́хав його́ (Київ). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінч.)];
2) (
выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск (-ку). [Кла́сові інтере́си].
В общих -сах – в спі́льних інтере́сах.
Наблюдать свой -ре́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск).
В царстве -са – в ца́рстві інтере́су.
При пиковом -се – ні з чим;
3) (
участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го; см. Уча́стие;
4) (
процент, заработок) інте́ре́с (-су). [Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (Хотинщ.)].
Коры́стоваться – зиск (ко́ри́сть) ма́ти на чо́му.
Коры́сть
1) (
польза, добыча) ко́ри́сть (-ти), (з)добу́ток (-тку) кому́ з чо́го, на що. [Сті́льки з йо́го кори́сти, як з чо́рта сма́льцю (Приказка). Впе́рта коза́ – во́вкові кори́сть (Приказка)].
На старости женитьсяне себе -ры́сть – старо́му жени́тися – ті́льки жури́тися; за стари́м жі́нка пла́че та через йо́го и́ншого ба́че (Приказки);
2) (
выгода, барыш) ко́ри́сть, зиск (-ку), бари́ш (-шу́), заробі́ток (-тку). [Ті́льки й зи́ску, що в пи́ску (Приказка)].
Без -сти торговать нельзя – без заробі́тку шкода́ й то́ргу; без баришу́ шкода́ й часу́ (Приказки);
3) (
рост. проценты) про́це́нт (-ту), надсо́ток (-тку), лихва́, ріст (р. ро́сту). [Ма́ти з гро́шей проце́нт (Грінч.). Вели́кий надсо́ток бере́ за стовп (Липовеч.). Ро́сту ще не ви́платив, а стовп (капитал) само́ собо́ю стої́ть (Левч.)];
4) (
любостяжание) кори́сли́вість (-ости), користолю́бство, (сильнее) заже́рливість, неси́тість (-тости); срвн. Жа́дность.
Его -ры́сть одолела – заже́рливість (неси́тість) його́ посі́ла.
Лафа́ – лаф[хв]а́, зи́ск (-ку), уда́ча, ко́ристь (-ти), па́йда.
Ему во всём -фа – йому́ в усьо́му щасти́ть (па́йдить, талани́ть, до́бре веде́ться).
Мзда
1) (
воздаяние) нагоро́да, ви́нагоро́да, відпла́та, запла́та, віддя́ка, (стар.) мзда;
2) (
барыш) ко́ри́сть (-ти), зиск (-ку);
3) (
взятка) хаба́р (-ра́).
I. Нажи́ва
1) (
действие) нажива́ння, набува́ння, на[при]дбава́ння, прижива́ння, оконч. нажиття́, набуття́, на[при]дба́ння́, прижиття́ (-ття́); срв. Нажива́ть 1;
2) (
пожива) нажи́ва, пожи́ва, пожи́вок (-вку), пожи́ток (-тку), (прибыль) зиск (-ку), (польза) ко́ристь (-ти). [По́шесть нажи́ви (Кониськ.). Записа́вся на брехунця́: робо́та, бач, не важка́, а зиск з не́ї вели́кий (Кониськ.)].
Накла́д
1)
см. Накла́дка 1;
2) (
расход) на́клад (-ду), (убыток) утра́та, шко́да. [Без на́кладу зи́ску не бу́де (Номис). Не хо́чеш утра́ти, – не лізь ні в куми́, ні в сва́ти (Приказка). Шко́да ніко́му не ми́ла (Номис)].
В -ла́д, в -ла́де, с -дом – з утра́тою.
Быть, остаться в -ла́де – програ́ти; не зароби́ти, а пророби́ти; не зароби́ти, а ще й свого́ доложи́ти (докла́сти); бу́ти з утра́тою, втра́тити; (шутл.) ши́лом па́токи вхопи́ти. [Не зароби́в я на тому́ кра́мі, а пророби́в (Богодух.). Ду́мав зароби́ти, та не то не зароби́в, а ще й свої́х доложи́в (Канівщ.)].
Если возьмётся за это дело, то не будет в -де – якщо́ за цю спра́ву ві́зьметься, то не програ́є.
Барыш с -дом на одних санях ездят – де зиск, там і втра́та;
3)
стар., см. Лихва́ 2.
Пожи́ва – пожи́ва и нажи́ва, пожи́вок, пожи́ток, по́пас (-су), по́паска, взя́ток (-тку), зиск, лахва́. [Раз лев пішо́в пожи́ви розгляда́ть (Гліб.). У на́шому селі́ є нажи́ва старшині́ (М. Вовч.). Чу́є сі́рий, що по́паска бу́де. Де попа́м або мужика́м не було́ взя́тку (Мкр.)].
Здесь ему нет -вы, плохая -ва – тут йому́ нема́ пожи́ви (нажи́ви, пожи́вку, по́пасу и т. д.).
По́льза – ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку); пожи́ва, пожи́вок, ужи́ток (-тку), ужи́вок, нажи́ток, виго́да, зиск (-ску), (гал.) хосе́н (р. хісна́); (прок) пуття́ (-тя́); (помощь, облегчение) пі́льга, помо́га. [Коли́ він стає́ для и́нших тягаре́м, а хісна́ не прино́сить їм нія́кого, тоді́ він уже́ не чолові́к, а зава́да (Франко)].
Для общей -зы – для зага́льного добра́.
Для своей (собственной) -зы – для своє́ї (вла́сної) ко́ри́сти (виго́ди), на свою́ (вла́сну) ко́ри́сть (виго́ду), для свого́ пожи́тку (нажи́тку). [Іване́ць для своє́ї кори́сти роздува́є старе́ о́гнище (Куліш)].
-за государства, государственная -за – інтере́с (добро́) держа́ви, держа́вний інтере́с, держа́вна ко́ри́сть.
Частная -за – прива́тний інтере́с, прива́тна виго́да.
На -зу отечества, человечества – на ко́ри́сть (на пожи́ток) ба́тьківщині, лю́дськості. [П’ю за пра́цю на пожи́ток краї́ні на́шій, пано́ве (Коцюб.)].
Общественная -за – грома́дський ужи́ток. [З ме́не нема́ грома́ді нія́кого вжи́тку (Стор.). От які́ попи́! От яки́й з них ужи́ток для па́стви (Свидн.)].
В -зу бедных – на ко́ри́сть (на вжи́ток, на по́міч) бі́дним.
Что -зы из того, что… – яка́ ко́ри́сть із то́го, яки́й ужи́ток з то́го, яки́й хосе́н із то́го, яка́ виго́да з то́го, що… [Яка́ тобі́ ко́ри́сть з то́го, що Походе́нка ви́б’ють різка́ми? (Конис.). Яки́й з то́го був нам ужи́ток? (Куліш). Яки́й з те́бе, чолові́че, для наро́ду хосе́н? (Маковей)].
Невелика -за, мало -зы из того – ма́ло ко́ри́сти (пожи́тку), мали́й спаси́біг и мале́ спаси́бі з то́го.
Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему – бу́ти, іти́ кому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток, на хосе́н), на чию́ ко́ри́сть (на чий пожи́ток, на чий хосе́н), користува́ти кого́. [Як ма́ють вони́ чужи́х люде́й користува́ти, то неха́й лу́чче на́шому кня́зеві на збро́ю складу́ться (Куліш). Пра́цею, і ті́льки не́ю одно́ю, перетво́рюється усе́ сирове́ в гото́ве – таке́, що йде лю́дям на пожи́ток (Єфр.)].
Получать, извлекать -зу из чего – ма́ти ко́ри́сть (пожи́ток, пожи́вок, виго́ду и т. п.) з чо́го, бра́ти (узя́ти) ко́ри́сть з чо́го, використо́вувати (ви́користувати) що, срв. По́льзоваться.
Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела – я не мав ані найме́ншої ко́ри́сти (пожи́тку, пожи́ви, пожи́вку, нажи́тку, виго́ди, зи́ску) з цьо́го ді́ла (з ціє́ї спра́ви).
Извлекать для себя -зу из чего-л. – (фигур.) гра́ти на чо́му в свою́ сопі́лку. [На цьо́му уве́сь час гра́ло в свою́ сопі́лку га́лицьке москвофі́льство (Єфр.)].
Употребить с -зой что-л. – спожиткува́ти що.
Обращать что в свою -зу – поверта́ти, оберта́ти що на свою́ (собі́ на) ко́ри́сть, собі́ на пожи́ток, верну́ти (наверта́ти, поверта́ти, горну́ти) що на свою́ руч. [Лю́ди поверну́ли оці́ си́ли на ко́ри́сть собі́ (Комар). На свою́ руч наверта́ли спра́ву (Грінч.)].
Всё обратилось к его -зе – все поверну́лося йому́ на ко́ри́сть (на пожи́ток), на його́ руч.
Располагать в свою -зу – приверта́ти, приверну́ти до се́бе.
На -зу кому, в чью -зу – на ко́ри́сть (на виго́ду) кому́. [Лиша́ю все, що на мою́ виго́ду зако́ни ри́царства установи́ли (Куліш)].
Говорить в чью-л. -зу – на чию́ руч каза́ти. [Таки́х, щоб вони́ на на́шу руч каза́ли (Грінч.)].
Всё это говорит не в вашу -зу – все це не за вас (не на ва́шу руч) промовля́є (гово́рить).
Суд вынес решение в -зу истца – суд ви́рішив на ко́ри́сть позовнико́ві.
Высказаться в -зу кого-л, чего-л. – ви́словитися за ко́го, за що.
Он расположен в мою -зу – він прия́є мені́, він прихи́льний до ме́не.
Он истолковал это в свою -зу – він ви́товмачив це на свою́ ко́ри́сть (виго́ду), собі́ на ко́ри́сть (на виго́ду).
Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него – де́які мірко́вання промовля́ють (гово́рять) за цю га́дку, а не про́ти не́ї.
Мои советы не принесли ему никакой -зы – мої́ пора́ди нічо́го йому́ не вра́дили (не зара́дили).
Это лекарство приносит -зу – ці лі́ки помага́ють, це помічні́ лі́ки.
Пойти без -зы – піти́ без пуття́, ма́рне, даре́мне, да́ром, пу́сто; срв. Бесполе́зно.
При́быль – прибу́ток (-тку), зиск (-ку), бари́ш (-шу́), набі́жка, ви́го́да, (польза) ко́ри́сть (-сти), пожи́ток (-тку). Срв. Вы́года, По́льза. [З прибу́тку голова́ не боли́ть (Номас). Без я́ми гре́бля, а без накла́ду зиск не бу́де (Номис). Чи зиск, чи страта́, – одна запла́та (Чуб. I). Щоб ма́ти бари́ш, хазя́їн пови́нен робі́тникові заплати́ти ме́нше, ніж той йому́ заро́бить (Єфр.). Як по копі́йці набі́жки, то й то гара́зд (Лубен.)].
Получать, -чить, извлекать, извлечь -быль от чего – ма́ти, бра́ти (взя́ти) зиск (бари́ш, прибу́ток, ко́ри́сть) з чо́го, зиска́ти, побаришува́ти на чо́му;
2) (
рост, увеличение) прибува́ння, зроста́ння, бі́льшання, при[з]бі́льшення.
Вода на -были, идёт на -быль – вода́ прибува́є.
Луна на -были – мі́сяця прибува́є.
-быль населения – при[з]бі́льшення лю́дности; срв. Приро́ст.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Интерес
1) (
от лат.) (выгода, польза) інтере́с, ко́ристь, зиск;
2) (
любознательность) ціка́вість, інтере́с, заціка́влення;
3) (
участие) заціка́влення, ува́га, інтере́с до ко́го, до чо́го;
4) (
процент, заработок) інте́ре́с (-су):
блюсти свой интерес – пильнувати (глядіти) свого інтересу, дбати за свій інтерес (користь, зиск);
возбудить, вызвать интерес к чему – збудити, викликати інтерес (цікавість, інтерес, зацікавленість) до чого, цікавити кого чим, зацікавлювати;
в общих интересах – в спі́льних інтере́сах;
в царстве интереса – в ца́рстві інтере́су;
вызывать интере́с у кого – заціка́влювати кого́;
интерес к чему прошёл – інтерес то чого минув (минувся, зник), цікавість до чого минула (минулася, зникла);
классовые интересы – класові інтереси;
наблюдать свой интере́с – пильнува́ти (гляді́ти) свого́ інтере́су, дба́ти про свій інтере́с (ко́ри́сть, зиск);
он утратил, потерял интерес к чему – він утратив інтерес до чого він збайдужів (збайдужнів) до чого, йому збайдужіло що;
особый интерес представляет вопрос о чем – особливо цікавим видається питання про що;
остаться при пиковом интересе – зостатися (лишитися) ні з чим, (разг., образ.) піймати (спіймати, з’їсти, ухопити дістати скуштувати) облизня, ухопити, як собака обметиці, ухопити шитом патоки, ухопити місяця зубами;
потерять интерес к чему – втратити (згубити) інтерес до чого, знеохотитися до чого;
представлять интересы чьи – пильнувати (глядіти) інтересів чиїх, дбати за інтереси (користь, зиск) чиї;
представлять, представляет интерес – бути, є цікавим;
представлять самостоятельный интерес – бути цікавим (становити інтерес) самим по собі;
при пиковом интересе – ні з чим;
проявлять, проявить интерес к чему – цікавитися, зацікавитися; виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого бути цікавим до кого;
с интересом – зацікавлено, цікаво, із цікавістю, з інтересом, із зацікавленням;
утратить, потерять интере́с к чему – утра́тити інтере́с, збайдужні́ти до чо́го, (к себе у кого) збайдужі́ти кому́;
чувствовать интере́с к чему – ціка́витися, інтересува́тися чим, бу́ти ціка́вим до чо́го;
это не представляет для меня интереса – це мене не цікавить, до цього мені байдуже; мене́ це не обхо́дить.
[Почала́ з ціка́вістю чита́ти газе́ту (Ол. Пчілка) …Мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Леся Українка). Нова́ леге́нда ще не збайдужі́ла, не спрофано́вана (Л. Українка). Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки (М.Коцюбинський). Ціка́во розгляда́ли портре́т (Грінченко). Фа́ктор за мали́й інте́рес ро́бить усі́ ва́ші дору́чення (АС). 1. Припни свою цікавість до кілочка. 2. Все у ваших інтересах: що швидше приберете клас, то швидше підете мити коридор].
Обговорення статті
Мысль – ду́мка, (книжн.) мисль, (реже, прост., мысля) ми́сля, ду́ма, дум, (предположение) га́дка, по́гадка, (фамил.) погада́нка, (помысл) по́мисл, уми́сел (-слу), (ум.-ласк.) ду́монька, га́донька, ми́слонька, ду́мочка:
без задних мыслей – без потайних (затаєних, прихованих) думок;
без мыслей – без думо́к, безду́мно;
быть далёким от мысли – [і] не думати; і в думці не мати, (книжн.) бути далеким від думки, дале́кий ду́мки (А.Ніковський);
вертится мысль – рої́ться (кру́титься) ду́мка (га́дка);
взвешивать в мыслях – розважа́ти в думка́х (в ми́слях);
в мыслях – на думці (на мислі, у думці, у думках);
воспарить мыслью – злинути (злетіти, знестися) думками;
выведывать, выведать, стараться, постараться узнать образ мыслей – вивідувати, вивідати напрям думок; ума вивідати; (иногда) ума випитувати, випитати;
высказывать мысль (мнение) – висло́влювати ду́мку (га́дку);
говорить с задней мыслью – говори́ти (каза́ти) з потає́мною (з потайною, затаєною, прихованою) ду́мкою, (намекать, перен.) говори́ти (каза́ти) наздога́д бурякі́в[, щоб дали́ капу́сти]; закидати наздогад;
голова полна тяжёлых мыслей – важкі думи обсіли голову;
делать что с предвзятой мыслью – роби́ти що з упере́дженою (упере́дньою) ду́мкою (з упере́дженням, упереджено);
дельная мысль –розу́мна (путя́ща) ду́мка;
засела мысль – вроїлася думка;
загореться мыслью – запалитися думкою;
и в мыслях не было, не имел чего – і думки (гадки) не було про (за) що; і в думці (і на думці) не було чого; ні думки, ні гадки не було про (за) що; і думки не мав (за) що; і на думку не спадало (не спало) що; і думкою не вів про (за) що, і в голові (і в головах) не покладав про (за) що;
избавиться от мыслей – позбутися (збутися) думки;
иметь в мыслях что – мати на думці (в думках) що; покладати в думках що; у голові класти (в голову собі класти) що;
и мысли такой не было – і думки (і гадки) такої не було; і гадки і думки такої не було; і в думці (і в гадці) такого не було;
иметь заднюю мысль на кого – закида́ти на ко́го, ма́ти на ко́го потає́нну ду́мку;
книга эта богата мыслями – ця кни́жка бага́та на думки́;
ловить (поймать) себя на мысли – ловити (зловити, піймати, спіймати) себе на думці;
мелькнула мысль в кого – промайнула (майнула, сяйнула) думка в кого;
меня озари́ла блестящая мысль – пройняла́ мене́ блиску́ча ду́мка, сяйну́ла мені́ в голові́ ду́мка;
меня пугает мысль, мне страшно при мысли о… – мене лякає думка про (за)…; мені страшно (лячно) на саму думку про (за)…;
мне это не по мысли (не по нраву) – це мені́ не до ми́слі (не до ми́слоньки, не до вподо́би);
мысли без всякой связи – думки без ладу; безладні думки;
можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной мысли – мо́жна втра́тити ро́зум (збожево́лі́ти) з одніє́ї га́дки (на саму́ га́дку);
мысль благодарная, высокая, низкая, благородная – вдя́чна, висо́ка, низька́ (ни́ца), шляхе́тна ду́мка (ду́ма);
мысль грустная, печальная, тяжёлая – смутна́, сумна́, важка́ ду́мка;
мысль (замечание) по существу – посутня (заувага) думка;
мысль мрачная, чёрная – пону́ра, чо́рна ду́мка (дума);
мысль предвзятая, задняя, преступная – упереджена (упере́дня), потає́нна, злочи́нна ду́мка;
мысль пылкая (горячая) – палка́ ду́мка (га́дка);
мысль светлая, остроумная блестящая – сві́тла (ясна́), би́стра (доте́пна), блиску́ча ду́мка;
мысль сокровенная, заветная – тає́мна, запові́тна ду́мка (дума);
мыслям тесно, словам просторно – ма́ло слів, бага́то змі́сту; думо́к бага́то, аж слів не стає́;
навеять мысль – вроїти думку;
наводить, навести на мысль кого – наводити, навести (навертати, навернути, справляти, справити) на думку кого; давати, дати на розум кому; каза́ти на здо́гад;
намечать в мыслях кого – закидати на кого;
не допускать [и] мысли о чём – [і] в думці не мати про (за) що; [і] в голові (в головах) не покладати чого; [і] думки не припускати про (за) що;
не покидала мысль кого – не виходило з голови в кого;
не иметь в мыслях чего – не мати на думці (у думці, на гадці, у гадці) чого;
оборвать цепочку мыслей – перепинити течію думок;
образ мыслей – напрям (напрямок) думок; спосіб думання (мислення);
обратить все свои мысли на что – звернути (обернути) усі свої думки на що;
обратить все свои -ли на что – зверну́ти (оберну́ти) усі́ свої́ думки́ на що;
обуревают меня мысли – беруть мене думки (гадки); облягають думки (гадки) голову мені; обсідають (посідають) мене думи (думки);
одна мысль об этой опасности ужасает меня – сама́ га́дка про цю небезпе́ку жаха́є мене́;
одна мысль сменяет (опережает, обгонятет) другую – думка думку (дума думу) побиває (пошибає, пошиває, поганяє);
осенила мысль кого – блиснула (сяйнула, зринула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла) думка (гадка) кого; пройняла кого думка; спала кому думка; (фамил.) стрельнула (шибнула) думка [у голову] кому;
оставить мысль – скинутися думки;
от мыслей ум за разум заходит – за думка́ми, за гадка́ми аж голова́ тумані́є;
от одной мысли о чём – від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що;
отрешиться от мысли о чём – позбутися (зректися) думки про що; покинути думку про що, спустити з думки що;
поглощённый мыслями – заклопотаний (захоплений, охоплений) думками;
подать мысль кому – подати (дати) думку (на розум дати, послати) кому;
по его мысли – на його думку (гадку);
полёт мысли – лет думки, літ (ширяння) думок; буяння мислі;
по мысли автора – на авторову (о жен. авторчину) думку (гадку); на думку автора, авторки; як думає (як гадає) автор, авторка;
постичь мысль чью – збагну́ти ду́мку чию́;
потерять мысль – спусти́ти з ду́мки;
появилась мысль – з’явилася думка;
прийти на мысль – спасти (впасти, зійти, набігти, прийти) на думку; навернутися (навинутися) на думку;
приходить, прийти к мысли (к заключению) – прихо́дити, прийти до ду́мки (до ви́сновку); доходити, дійти думки (висновку);
при одной мысли об этом – на саму́ ду́мку (зга́дку) про це; від самої думки (гадки) про це;
пришла мне в голову мысль – спало (впало, набігло, спливло, навернулося) мені на думку; мені здумалося; мені впало в голову, я прийшов на думку (на гадку); мені прийшла в голову (до голови) думка;
пугать (разгонять) мысли – поло́хати думки́;
пьяного речи — трезвого мысли – що в п’я́ного на язиці́, те в твере́зого на умі́;
растекаться мыслию по древу – розтікатися мислію по древу (по дереву);
собираться, собраться с мыслями – збиратися, зібрати [докупи] думки; змірковуватися, зміркуватися; надумуватися, надуматися; (перен.) ро́зуму збира́ти;
с такими мыслями – у таких думках; з такими думками;
узнавать образ -лей – виві́дувати на́прям думо́к, (перен.) ума́ виві́дувати;
устремиться мыслями к чему – полинути думками до чого;
хорошая мысля приходит опосля – на думку (гадку) спало коли пропало (Пр.); якби той розум спереду, що тепер іззаду (Пр.);
хорошей мыслью грешно не воспользоваться – з доброї думки не гріх і скористатися (скористува́тися);
хорошо выражать (свои) мысли – до́бре висло́влювати (вимовля́ти) свої́ думки́, мати хист до ви́слову думо́к (висловля́ти думки́);
эта-ль запала мне на сердце – ця ду́мка припа́ла мені́ до ми́слі (до душі́, до се́рця);
я относительно этого одних с вами мыслей – я про це (щодо цього) таких самих думок, як і (що й) ви; у мене однакові (я маю однакові) з вами думки про це (щодо цього);
я сказал это без всякой дурной мысли – я це сказа́в без уся́кої лихо́ї ду́мки (без уся́кого лихо́го на́міру).
[А ду́мка край сві́та на хма́рі гуля́ (Т.Шевченко). Що ха́тка, то й и́нша га́дка (Номис). Між уче́ними людьми́ пронесла́ся тоді́ га́дка (П.Куліш). Ми́слі до су́ду не позива́ють (Номис). Се́рця не да́влять пону́рії ду́ми (Б.Грінченко). Мислі до суду не позивають (Номис). Що з голови, то з мислі (Номис). Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить (Сл. Гр.). Гризельда навіть не заздрівала, щоб Тодозя кохала князя, а поважний суворий князь кохав Тодозю: це їй і в думку не приходило (І.Нечуй-Левицький). Та не такої думки був князь Єремія (І.Нечуй-Левицький). В мої́х чуття́х, у по́мислах і мо́ві (І.Франко). Творе́ць висо́ких дум (В.Самійленко). Гніздо́ думо́к висо́ких (І.Франко). І ду́му в ме́не, ду́му, як на мо́рі шу́му (М.Вовчок). Усе́ їй той коза́ченько з ми́слоньків не схо́дить (Л.Українка). В-оста́ннє згада́ти палкі́ї гадки́ (Л.Українка). І не до любо́ви, і не до розмо́ви, і не до ми́слоньки моє́ї (Сл. Гр.). Го́лос як су́рмонька, але́-ж чо́ртова ду́монька (Номис). Я́к-же її́ люби́ти, коли́ не до ми́слі? (А.Метлинський). Яка́сь надзвича́йна ду́мка стре́льнула йому́ до голови́ (Б.Грінченко). Ма́терине се́рце обілля́лося жале́м на саму́ ду́мку, що дити́на ме́рзла-б (М.Коцюбинський). Мо́вив собі́ на ду́мці (О.Кониський). Немо́в яке́ страхі́ття поло́хає думки́ (М.Вороний). Випра́вдував він себе́ в ду́мці (С.Васильченко) До́сі мені́ й на ду́мку ні ра́зу не впа́ло про заміжжя́ (О.Кониський). А вже дівчата в плахтах, у намисті, вінки пускають за водою вниз. А вже гадають, хто кому на мислі, а хлопці зносять до багаття хмиз (Л.Костенко). Ду́мки-га́доньки не ма́ють (Т.Шевченко). Хо́чуть говори́ти, не змірку́ються (М. Вовч.). Не мав на ду́мці (М.Коцюбинський). За вда́чу її́ він тоді́ й не ду́мав і га́дки не мав (І.Нечуй-Левицький). Він і в голові́ собі́ не поклада́в (І.Нечуй-Левицький). Поляга́ли спа́ти, на́віть ду́мкою не ведучи́ про ніж (І.Франко). — О, се такий пан, що, мабуть, ума вивідує (Сл. Гр.). Будьте уважні до своїх думок — вони початок учинків (Лао Цзи). Нестачу глубини думки звичайно компенсують її довжиною (Ш.Монтеск’є). Не всі думки доводь до язика. Думок незрілих не виводь у діло (Л.Гребінка, перекл. В.Шекспіра). Та тії просьби не помагали, бо дурний чолов’яга намірився будь-що-будь усім аретинським мешканцям свою ганьбу виявити, хоч доти ніхто про те й гадки не мав (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Неборака бачив уже в думці, як за правицю його потужну вінчають його, щонайменше, на трапезонтського цісаря (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). — Прекрасні мої дами, той лемехуватий суддя-провінціал, про якого я говорив вам учора, не дав мені розказати однієї історійки про Каландріна, що вертілася в мене на думці… (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). … не раз йому й самому набігала думка взятися за перо і написати те заповідане продовження — і він був би його написав, а може, й видав, якби тому не стали на заваді інші, важливіші помисли, що безнастанно тривожили його ум (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). … Санчо, споживши того дня добрий повечірок, одразу ж пірнув у браму сну, а Дон Кіхот довго не міг склепити очей не так од голоду, як од химер своїх: думки його роїлися самопаш, залітаючи в тисячі преріжних місць (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). …запалилась вона до нього потайною жагою, а що сама була молода та яра і знала, що він овдовів, то гадала, що легко їй буде бажання своє вдовольнити — варто їй тільки сором свій перемогти і йому все. що на мислі має, виявити (М.Лукаш, перекл. Дж.Бокачо). Щоправда, у декого й інша думка в голові майнула — як зустрінемо не корсарську, а купецьку галіоту, то буде нам зиск, а не згуба, бо, захопивши її, зможемо певніше й безпечніше подорож свою морську одбути (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). Я даремно трачу несписанні зусилля на те, щоб впорядкувати свої думки, що, можливо, нічого не варті (Л.Вітґенштайн). Людям, як я помітив, подобаються такі думки, що не заставляють думати (С.Є.Лєц). Думки як блохи, скачуть з людини на людину. Але не всіх кусають (С.Є.Лєц). Думки деяких людей такі нікчемні, що не доходять навіть до їхньої голови (С.Є.Лєц). До глибокої думки треба піднятися (С.Є.Лєц). 1. Думка колобка в першу шлюбну ніч: «От бабуся, зараза, недоліпила…» 2. Думка як жінка — якщо доступна для всіх, то вже не цікава. 3. Думка як риба — якщо на поверхні, то вже майже мертва].
Обговорення статті
Упущенный – упущений, впущений, випущений, пропущений, проґавлений, згаяний, прогаяний, занедбаний, втрачений:
упущенная выгода – упущена вигода, упущений зиск;
упущенное время – згаяний (втрачений) час. Обговорення статті
Война – війна, розмир; (междоусобная, гражданская) усобиця, чвари, домова (громадянська) війна:
в дни войны – за війни; у дні війни;
вести войну – воюватися, провадити (точити, вести) війну;
война деньги съедает, а кровью запивает – нема моря без води, а війни без крові (Пр.); війна людей їсть, а кров’ю запиває (Пр.);
война оборонительная и наступательная – війна оборонна (оборонча, відпорна) і наступальна (нападча, (устар.) зачіпна);
выступить войной против кого, чего, идти войной на кого – іти воювати кого, воюватися проти кого; іти війною на кого;
находиться в состоянии войны с кем – бути в стані війни з ким.
[Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі в глас Гукнули разом: «Все пропало!» Щоб розмир перервать в той час (І.Котляревський). Троянці правило се знали: В війні з врагами не плошай; Хто утіка — не все женися; Хто мов і трусить — стережися; Скиксуєш раз — тогді прощай! (І.Котляревський). Та крім того, усім їм була притаманна ще одна риса, що позначалась цілком уже на першому творі його «Бритва» й пішла розголосом і по дальших оповіданнях Степанових, синтезуючи його уявлення про істоту громадської війни, — величезного масового зруху, де одиниці були непомітні часточки, зрівнені в цілому й безумовно йому підпорядковані, де люди знеособились у вищій волі, що відібрала їм особисте життя і разом з ним усі ілюзії незалежності (В.Підмогильний). Земля кричить. Шинкують кров’ю війни, І падають занози від ярма, І лиш годинник холодно й спокійно Рахує дні, розтрачені дарма (В.Симоненко). Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні. Треба ставитися до війни не як до тріумфу, а як до великого зла. Тільки імперії радіють війнам (В.Гриневич). На жаль, сталінська формула «Велика Вітчизняна війна» все ще домінує в офіційному дискурсі, імпліцитно підтримуючи поділ українського суспільства на сталіністів-«патріотів» та антисталіністів-«зрадників» (М.Рябчук). — Література пргне облагородити війну, щоб виправдати смерть загиблих, щоб ті, які з неї повернулися, продовжували жити з більш-менш спокійною совістю, щоб ті, які прийдуть їм на зміну, також не замислюючись готові були померти… (В.Слапчук). Виграти війну до снаги всім, не всі здатні її програти (Ю.Педан, перекл. К.Малапарте). Народи справді не хотіли цієї війни! Єдине, чого вони бажали всім серцем і душею — пережити цю війну! (Г.Петросаняк, перекл. А.Ґранаха). Коли двері зачинилися, Хосе Аркадіо Другий відчув упевненість у тому, що його війна скінчилася. За багато років до цього полковник Ауреліано Буендіа розповідав йому про запаморочливу силу війни і намагався довести своє твердження незліченними прикладами з власного життя. Хосе Аркадіо Другий повірив йому. Але в ту ніч, поки офіцер дивився на нього, не помічаючи його, він згадав про напруження останніх місяців, про мерзоти тюрми, про паніку на вокзалі, про поїзд, навантажений трупами, й дійшов висновку, що полковник був просто шарлатан або дурень. Хосе Аркадіо Другий не розумів, навіщо було витрачати стільки слів, щоб пояснити, що саме відчуваєш на війні, коли досить тільки одного слова: страх (П.Соколовський, перекл. Ґ.Ґ.Маркеса). А Кроп, навпаки,— філософ. Він пропонує, щоб день оголошення війни відзначався наче всенародне свято з музикою і вхідними квитками, як ото під час бою биків. На арену повинні вийти міністри й генерали обох держав, у самих трусах, озброєні дрючками, і нехай собі б’ються. Переможе та країна, чий представник зостанеться живий. Це було б простіше й краще, ніж тепер, коли б’ються зовсім не ті, кому слід (К.Гловацька, перекл. Е.М.Ремарка). На той час я вже почав розуміти: мій батько соромився того, що люди вважали його невігласом, уламком війни, де, майже як у всіх війнах, люди воювали в ім’я Бога та батьківщини, щоб надати ще більше влади людям, які мали її досить і до того, як розпочали війну (В.Шовкун, перекл. К.Р.Сафона). Війна, яку майже всі солдати 1918 року ненавиділи, для тих, хто щасливо уцілів, поступово стала цікавою пригодою в їхньому житті. Вони повернулися до буденного життя, яке, коли вони ще сиділи в окопах і проклинали війну, вважалось їм справжнім раєм. Тепер воно знову стало тільки буденним життям — з турботами й неприємностями, а війна здається чимось невиразним, далеким, пережитим; її, всупереч їхній волі і майже без їхньої участі, переосмислено, підроблено, підмальовано. Масове вбивство обернулось на пригоду, з якої пощастило вийти живим. Відчай забуто, горе посвітлішало, і смерть, що її пощастило уникнути, стала такою, якою вона майже завжди буває в житті,— чимсь абстрактним, уже нереальним. Вона реальна лиш тоді, коли влучає когось поряд з нами або зазіхає на нас самих (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Здається, ніби чоловіки йдуть на війну, щоб здобути від цього зиск або відстояти якісь принципи, та насправді воюють вони за землю і за жінок. Раніше чи пізніше інші причини і спонуки тонуть у крові й утрачають свій сенс (В.Александров, перекл. Ґ.Д.Робертса). Війна — надто серйозна справа, щоб довіряти її воякам (Талейран). Війна статей ведеться традиційною зброєю (С.Є.Лєц). Війна — найгірший спосіб здобуття знань про чужу культуру (С.Є.Лем). Перша жертва війни — правда (Г.Джонсон). Я не вірю, що Росія хоче війни, вона хоче плодів війни (В.Черчіл)].
Обговорення статті
Рабство – рабство, неволя:
взятый в рабство, пребывающий в рабстве – пораблений.
[Так древній орють переліг. За скибою лягає скиба і все ховається в ріллі — і наша мста, і давня диба, усе ховається. Кріпак — безпашпортний — вже тридцять років солона слава, як ропа, карбує переможні кроки з соціалізму — в комунізм (з старого рабства — до нового). Нові ж раби — в країни скрізь. Зате ж нові. І — слава богу. І слава богу, бо іде нова доба, нова надія, і сонце ленінських ідей на людство благотворно діє (В.Стус). І вийшов народ мій, і мовив: — Ти ба, а що це за піп новоявлений? Допоки в собі не уб’єш ти раба, Допоки і я уярмлений… Не важко упасти від кулі в бою За наші священні знамена. А як у собі я те рабство уб’ю, Коли воно в’їлося в гени? (Б.Мозолевський). Навіщо звинувачувати зовнішні сили, якщо наша головна біда — рабство, яке сидить у кожного в душі (П.Таращук). Гумбольдт ковтнув вина і завів мову про тягар деспотизму та експлуатацію корисних копалин, зиск від якої мізерний і ніколи не піде на користь розвиткові економіки. Заговорив про гніт рабства. Знову відчув удар ногою. Сердито глянув на Бонплана і лише тоді зрозумів, що це був міністр закордонних справ. Джефферсон має землю, прошепотів Медісон. І що? З усім, що до неї належить. Гумбольдт змінив тему (В.Кам’янець, перекл. Д.Кельмана). Американці та британці визволили половину Європи від одної тоталітарної тиранії, але їм бракувало політичної волі й військових засобів, щоб не дати дев’яноста мільйонам мешканців східних східних держав стати жертвами нового, радянського, рабства, що тривало майже півстоліття. Ціна союзу зі Сталіним заради знищення Гітлера була насправді висока (Р.Клочко, перекл. М.Гейстінґса). Війна жахлива, а рабство  ще гірше (В.Черчіл)].
Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

БАРЫ́Ш укр. зиск, інте́рес, чи́стий прибу́ток;
быть в барыше́ ма́ти зиск.
ВЫ́РУЧКА (прибуток) фраз. зиск.
ДАВА́ТЬ ще уділя́ти, (життя) дарува́ти;
давать взаймы́, ще випозича́ти;
давать взя́тку кому підпла́чувати, підкупля́ти кого;
давать возмо́жность дозволя́ти, уможли́влювати;
давать во́лю розв’я́зувати світ,(потурати) попуска́ти (ві́жки́) кому;
давать во́лю языку́ дава́ти во́лю слова́м;
давать го́лову на отсече́ние давати го́лову на відрі́з;
давать жи́зни давати га́рту;
давать кля́тву /давать прися́гу/ присяга́ти, присяга́тися, склада́ти прися́гу;
давать ло́жные показа́ния кривосві́дчити;
давать направле́ние скеро́вувати;
давать на прока́т випозича́ти кому;
давать о себе́ знать (після зникнення) об’явля́тися;
давать обеща́ние, обіця́ти, дава́ти сло́во;
давать огла́ску витяга́на лю́ди;
давать отпо́р дава́ти відкоша́;
давать отчёт склада́ти звіт, звітува́ти;
давать о́чную ста́вку забут. роби́ти зво́дини;
давать побе́ги вкрива́тися па́гінням;
давать пода́чки дава́ти як ста́рцеві;
давать по рука́м дава́ти одкоша́;
давать показа́ния ще сві́дчити, склада́ти сві́дчення, зізнава́ти;
давать поня́ть галиц. дава́ти до зрозумі́ння;
давать пра́во кому упра́внювати кого;
давать представле́ние о відкрива́ти о́чі на;
давать при́быль прино́сити зиск;
давать прию́т прихища́ти;
давать просто́р (чому) дава́ти во́лю;
давать рабо́ту кому галиц. затру́днювати кого;
давать разноречи́вые показа́ния не в одно́ сві́дчити;
давать свобо́ду де́йствий розв’я́зувати ру́ки;
давать сове́т кому ра́дити кого;
давать указа́ния загадувати;
давать урожа́й оказ. урожа́їти;
давать уро́ки дава́ти ле́кції;
давать ход де́лу зру́шувати спра́ву;
дава́й(те) бежа́ть /игра́ть, спать тощо/, біжі́м /гра́ймо, спі́мо тощо/;
даёшь ли ты себе́ отчёт живомовн. що ти собі́ ду́маєш?;
даю́т – бери́, бьют – беги́, даю́ть – хапа́й, б’ють – тіка́й;
НЕ ДАВАТЬ не давать жи́зни не дава́ти про́світку;
не давать переды́шки кому ганя́ти кого як соло́ного за́йця;
не давать поко́я підсил. не дава́ти жи́ти, (про думки) му́ляти, ви́тися гадю́кою ко́ло се́рця, (про клопіт) лягати на серце;
не давать прохо́да про́ступку не дава́ти;
не давать спать зганя́ти сон з оче́й;
так не даёт что стил. перероб. так... ж(е) [плю́нуть, так не даёт дисципли́на = плю́нути, так дисциплі́на ж];
дава́й не бу́дем! (дава́йте не бу́дем!) ме́нше з тим!;
даю́щий що дає́ тощо, зви́клий /ста́вши/ дава́ти, спромо́жний /покли́каний, у си́лі/ да́ти, дава́ч, даве́ць, дава́льник, дава́лець, забут. да́ха, (жтття) уроч. дарува́тель /жін. дарувателька/, прикм. ще́дрий, жерто́вний [дающая рука́ = ще́дра /жертовна/ рука́], дава́льний, забут. даву́щий, складн. працеда́вець [дающий рабо́ту працеда́вець], позикода́вчий [дающий заём позикода́вчий], життєда́йний [дающий жизнь життєда́йний], фраз. де дано́ [код, дающий ключ код, де дано ключ];
дающий взаймы́ позича́йло;
дающий взя́тки хабарода́вець;
дающий возмо́жность стил. перероб. дозволя́ючи;
дающий во́лю визволи́тель, (поблажливий) потака́ч;
дающий во́лю языку́ без мі́ри у слова́х, язика́тий;
дающий вы́ход чему стил. перероб. даючи́ ви́хід;
дающий го́лову на отсече́ние зго́дний да́ти го́лову на ві́дру́б;
дающий за́работок грошеда́йний;
дающий заро́к зго́дний заректи́ся;
дающий знать інформа́тор, доноси́тель, уроч. сповісти́тель;
дающий кля́тву /дающий прися́гу/ заприся́жуваний;
дающий направле́ние образ. заспівни́й;
дающий обозначе́ние /дающий обоснова́ние тощо/ = обозначающий /обосновывающий тощо/;
дающий осе́чку зати́нчивий;
дающий отве́т зму́шений /ра́ди́й/ відпові́сти;
дающий пи́щу чему/ для чего зда́тний підживи́ти що;
дающий плоды́ = дающий результаты;
дающий побе́ги укри́тий па́гінням;
дающий по́вод зда́тний да́ти при́від;
дающий показа́ния (дающий ло́жные показа́ния) сві́док, (кривосві́док);
дающий поня́тие о чём зда́тний да́ти уя́влення про що;
дающий пота́чку зви́клий потура́ти, потака́ч, потака́йло, побла́жливий;
дающий права́ гражда́нства що дає́ права́ громадя́нства;
дающий преиму́щество фраз. кози́рний;
дающий при́быль зи́ско́вий;
дающий себе́ отчё́т в чём свідо́мий чого;
дающий себя́ знать ще й до́сі відчу́тни́й;
дающий результа́ты результати́вний, плі́дний;
дающий себя́ обману́ть легки́й на підмо́ву;
дающий сло́во зобов’я́зуваний, пор. обещающий;
дающий сове́т пора́дливий, з пора́дою на уста́х;
дающий согла́сие зго́дний;
дающий толчо́к = стимулирующий;
дающий урожа́й (на гекта́р) з урожа́єм (на гекта́р);
дающий уро́ки репети́тор;
не дающий ни о́тдыху ни сро́ку гото́вий замори́ти робо́тою;
не дающий по́вода стил. перероб. не даючи́ при́воду;
не дающий поко́я = беспокоящий;
не дающий результа́тов безрезульта́тний;
рука́ дающего да не оскуде́ет хай ві́чно по́вниться рука́ даву́щого, хай не убо́жіє рука́ даву́щого;
ДОХО́Д, укр. прибу́ток;
валово́й дохо́д, гуртовий прибу́ток;
чи́стый дохо́д / чи́стая при́быль/, зи́ск, чи́стий прибу́ток;
в дохо́д госуда́рства, на ко́ристь держа́ви.
ИЗВЛЕКА́ТЬ ще оде́ржувати, вилуча́ти, видаля́ти, видістава́ти, фаміл. витру́шувати, (з голови) вигріба́ти; (користь з читання) вино́сити, ма́ти;
извлекать вы́году из чего ма́ти зиск /ко́ристь/, грі́ти ру́ки /набива́ти кише́ню/ чим;
извлекать вы́году, по́льзуясь ха́осом лови́ти ри́бку в каламу́тній воді́;
извлекать из-под спу́да витяга́ти на сві́тло, галиц. відпоро́шувати;
извлекать по́льзу из ма́ти ко́ристь із;
извлекать при́быль = извлекать выгоду;
ИЗВНЕ ззовні, назве́рх извлека́ющий 1. що /мн. хто/ витяга́є тощо, зда́тний ви́тягти, 2. що добува́є тощо, зви́клий добува́ти, здобу́вець, реконстр. (роз)добу́дько, прикм. добувни́й;
извлекающий ко́рень матем., що добува́є ко́рінь, стил. перероб. добува́ючи корінь;
извлекающий на свет (из-под спу́да) зда́тний відпоро́ши́ти;
извлекающий по́льзу зда́тний ма́ти ко́ристь;
извлекающий при́быль зви́клий ма́ти зиск;
извлекающий уро́к из чего напоу́млюваний чим, що ма́є нау́ку з чого;
извлекающие хто витяга́;
извлекающийся/извлека́емый витя́ганий, видобу́ваний, добу́ваний, здобу́ваний, діста́ваний, оде́ржуваний, ви́йманий;
ИЗВЛЕЧЕ́НИЕ ще оде́ржання, видобуття́, добуття́, ви́далення, ви́лучення, фраз. надбання́ [извлечение дохо́дов надбання прибу́тків, оде́ржання прибу́тків];
извлечение плода́ ви́далення пло́ду;
в це́лях извлечения при́были щоб ма́ти зиск.
ИНТЕРЕСОВА́ТЬ фраз. ва́бити [нас не интересова́л цирк нас не вабив цирк], (переваж. з част. не) обхо́дити [их не интересова́ла свобо́да їх не вабила свобо́да];
интересовать кого образ. займа́ти чию ува́гу;
интересовать кого что фраз. іти́ся кому про що [их интересова́л бары́ш їм ішло́ся про зиск];
не интересовать кого /ма́ло интересовать кого/ бу́ти не в голові́ кому [её мало интересу́ют мо́ды їй мо́ди не в голові́];
ничто́ не интересова́ло кого не бу́ло ді́ла кому ні до чо́го;
интересу́ющий що ціка́вить, зда́тний заціка́вити, прикм. ціка́вий для кого.
НАЖИ́ВА ще зиск;
с целью наживы щоб нагрі́ти ру́ки.
ПОЛУЧИ́ТЬ фраз. спійма́ти [получи́л? спійма́в?, діста́в?;
получишь! діста́єш!, діста́неш!]
;
получить бары́ш ма́єш зиск;
получить во владе́ние обня́ти;
получить до́ступ доступи́тися;
получить ку́киш с ма́слом злови́ти ві́тра в по́лі;
получить нагоня́й діста́ти прочуха́на;
получить отка́з діста́ти гарбуза́;
получить отпо́р діста́ти відсіч /одкоша́, по рука́х/;
получить переве́с (на виборах) взя́ти го́ру;
получить постоя́нную пропи́ску перен. набу́ти прав громадя́нства, узвича́їтися, фраз. бу́ти при́йня́тим до гу́рту;
получить при́быль ма́ти зиск;
получить распростране́ние (про погляд) галиц. заіснува́ти;
получить тумако́в скуштува́ти бе́бехів;
получить удово́льствие наті́шитися, ма́ти вті́ху, відчу́ти насоло́ду;
получить шанс ма́ти шанс;
получи́! /получа́й!/ ма́єш!;
получим ма́тимем(о);
получишь ма́тимеш;
получи́вший ОКРЕМА УВАГА;
получивший воспитание ви́хований;
получивший всео́бщее призна́ние загальнови́знаний;
получивший по́лную свобо́ду оказ. розсвобі́днений;
ПРИ́БЫЛЬНО, при́быльно кому ви́гідно кому, дає́ зиск /прибу́ток/ кому.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Лафа – зиск, -ску, ко́ри́сть, -сти.
Нажива – кори́сть, -сти, зиск, -ку.
Наживка – зиск, -ку, кори́сть, -сти.
Пожива
1) пожи́ва, -ви;
2) (
прибыль) зиск, -ку.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Барыш (прибыль при продаже) – бариш; зиск; прибуток; користь; надбіжка. Получить барыш – убаришувати; заробити; зискати.
Выгода – зиск; користь; бариш; вигода. Извлекать выгоду – мати з чого зиск; користуватися з чого; баришувати на чому.
Польза – користь; (барыш) – зиск. В пользу кого, чего – на користь кому, чому. Располагать в свою пользу – привертати до себе. Высказываться в чью пользусм. Высказываться. В свою пользу – собі на користь. Извлекать пользу – використовувати що; мати користь із чого. Приносить пользу – давати користь, пожиток. Послужить в пользу, на пользу – піти на користь. Обратить в (свою) пользу – на пожиток, на користь (собі) повернути. Иметь пользу – мати зиск. С пользой употреблять – вживати на добре.
Прибыль – прибуток; зиск. Извлекать прибыль – зискувати; мати зиск, прибуток. Валовая прибыль – гуртовий прибуток. Чистая прибыль – чистий прибуток.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Выгода
• Извлекать, извлечь выгоду из чего
– мати (брати, узяти) користь (вигоду, пожиток, зиск) з чого; використовувати, використати що; користуватися, покористуватися з чого; зискувати, зискати на чому, з чого. [Любив козак три дівчини, та не мав користі. Сл. Гр.]
• Нет в этом никакой выгоды
– з цього нема ніякої вигоди (ніякого пожитку, ніякого вжитку, ніякої користі, ніякого зиску).
• Приносить выгоду
– давати (робити) вигоду (користь, пожиток, зиск).
• Это принесёт ему выгоду
– з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск).
Выигрыш
• Быть в выигрыше
(перен.) – виграти; бути при виграші; мати вигоду (користь, пожиток, зиск).
Извлекать
• Извлекать, извлечь корень
(мат.) – добувати, добути корінь.
• Извлекать, извлечь пользу, выгоду из чего
(перен.) – мати (здобувати, здобути) користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; використовувати, використати, скористати що; спожиткувати що.
• Извлекать, извлечь урок из чего
– діставати, дістати ((з)добувати, (з)добути) науку (урок) з чого.
• Извлекать слёзы, сочувствие…
– викликати сльози (сльозу), співчуття…
Интерес
• Блюсти свой интерес
– пильнувати (глядіти) свого інтересу; дбати за свій інтерес (користь, зиск).
• Возбудить, вызвать интерес к чему
– збудити, викликати інтерес (цікавість, зацікавленість) до чого; зацікавити кого чим.
• Интерес к чему прошёл
– інтерес до чого минув(ся) (зник); цікавість до чого минула(ся) (зникла).
• Он утратил, потерял интерес к чему
– він утратив інтерес до чого; він збайдуж(н)ів до чого; йому збайдужіло що. […Мені якось одразу збайдужіли мої ролі. Українка.]
• Остаться при пиковом интересе
– зостатися (лишитися) ні з чим; (розм. образн.) (с)піймати (з’їсти, ухопити, дістати, скуштувати) облизня; ухопити, як собака обметиці; ухопити шилом патоки; ухопити місяця зубами.
• Проявлять, проявить интерес к чему
– виявляти, виявити зацікавлення (цікавість, інтерес) до чого; бути цікавим до кого.
• С интересом
– з інтересом (з зацікавленням); (іноді) цікаво. [Візок котився вулицею, а Раїса цікаво роздивлялася на обидва боки. Коцюбинський.]
• Это не представляет для меня интереса
– це мене не цікавить (не інтересує); до цього мені байдуже.
Навар
• Снять навар с чего
(перен.) – зібрати вершок з чого; мати зиск (користь, пожиток, поживок, вигоду) з чого; покористуватися з чого; побаришувати на чому.
Наклад
• Барыш с накладом на одних санях ездят
– де зиск, там і втрата. Пр.
Польза
• В свою пользу
– собі на користь (на пожиток).
• Всё это говорит в вашу, не в вашу пользу
– все це за вас, не за вас (на вашу, не на вашу руч) промовляє (говорить).
• Движение в пользу реформы
– рух за реформу.
• Для общей пользы
– для загального добра (для добра всіх, на пожиток усім); для загальної користі.
• Извлекать для себя пользу из чего
– мати для себе користь (собі пожиток) з чого; (образн. розм.) грати на чому в свою сопілку (дудку).
• Невелика польза, мало пользы из того
– мало користі (пожитку, мале спасибі, малий спасибіг) з того.
• Обращать, обратить в свою пользу
– повертати, повернути (обертати, обернути) собі на користь (на свою користь, собі на пожиток); вернути (навертати, повертати, горнути) на свою руч.
• Он расположен в мою пользу
– він сприяє мені; він прихильний до мене.
• От этого нет никакой пользы
– від (з) цього нема ніякої (жодної) користі (вигоди, ніякого пожитку); (образн. розм.) з того ні вари, ні пари.
• Пойти без пользы
– літи без пуття (марне, даремне, даром, пусто).
• Получать, получить, извлекать, извлечь пользу из чего
– мати користь (пожиток, вигоду, зиск) з чого; брати, узяти користь з чого; використовувати, використ(ув)ати що.
• Приносить, принести пользу кому, чему
– давати, дати користь (пожиток, ужиток) кому, чому.
• Располагать, расположить в свою пользу
– привертати, привернути до себе.
• Служить, послужить в пользу, на пользу
– іти, піти, вийти на користь (на пожиток).
• Употребить с пользой что
– ужити на користь (на добре) що; спожиткувати що.
• Что пользы из того, что…
– яка користь (який ужиток, який пожиток, яка вигода (лок. який хосен) з того що…
• Это пойдёт на пользу кому
– це піде на користь (на пожиток) кому; це стане у пригоді кому.
• Это разговоры в пользу бедных
(разг.) – це пуста (порожня, марна) розмова (балачка, балаканина); шкода про це й говорити.
• Я не извлёк ни малейшей пользы из этого дела
– я не мав ані найменшої користі (найменшого пожитку, найменшої вигоди, найменшого вжитку, зиску) з цього діла.
Приносить
• Земля приносит хороший урожай
– земля дає добрий урожай; земля добре родить.
• Нелёгкая несёт, унесла, принесла, занесла кого
(разг.)Див. нелегкий.
• Приносить, принести благодарность кому за что
– складати, скласти подяку кому за що; дякувати, подякувати за що.
• Приносить, принести горе, вред, неприятности кому
– завдавати, завдати горя, шкоди, неприємностей (прикрощів) кому; (іноді) завгорювати, завгорити кого.
• Приносить, принести в жертву что
Див. жертва.
• Приносить, принести клятву
– присягатися, присягнутися; заприсягатися, заприсягти(ся); клястися, поклястися.
• Приносить, принести пользу кому, чему
– давати, дати користь (пожиток) кому, чому.
• Приносить, принести прибыль, доход
– давати, дати прибуток (зиск), дохід.
• Приносить, принести радость, удовольствие, счастье кому
– давати радість, утіху, щастя кому.
• Чёрт несёт, принёс (черти несут, принесли) кого
(разг.)Див. черт.
• Это принесло мне одни только неприятности
– це завдало мені самих неприємностей (прикрощів).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

вы́года зиск,-ку
при́быль 1. прибу́ток,-тку, при́ріст,-росту, дода́ток,-тка
2. ко́ристь,-сти, доро́бок,-бку, зиск,-ку
п. откры́тая дода́ток відкри́тий
п. расчётная прибу́ток розрахунко́вий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зиск, -ку
1)
прибыль, выгода;
2)
выигрыш, барыш.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Барыш – бариш (-шу́), зиск (-ку); быть в -ше – ма́ти зиск; получить б-ш – ма́ти бариш, убаришува́ти.
Выгода – вигода, інтере́с (-су); (прибыль) – зиск (-ку); для своей -ды – на свою ко́ристь, собі́ на ко́ристь; извлекать -ду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористува́тися з чо́го; получить -ду от чего – зиска́ти на чо́му.
Доход – добу́ток (-тку); д. валовой – гуртовий добу́ток; -ды посторонние – побічні́ добу́тки; д. чистый – добу́ток чистий, зиск; -ды и расходы – добу́тки та вибу́тки; в доход государства – держа́ві на добу́ток; вносить в доход – вклада́ти на добу́ток; поступать в доход – надхо́дити на добу́ток; умаление доходов – зме́ншення добу́тків.
Извлекать, -влечь – видобува́ти, видобути, витяга́ти, витягти, вийма́ти, вийняти, вибира́ти, вибрати; и. деньги (из предприятия) – вибира́ти, вибрати гро́ші; и. доход – ма́ти добу́ток з чо́го; и. выгоду – ма́ти з чо́го зиск, користува́тися, покористуватися з чо́го; и. пользу из чего – використо́вувати, використати що, ма́ти ко́ристь з чо́го.
Извлечение
1) (
из протокола, книги) – витяг (-гу), випис (-су), виписка; путем -ний – витягом, на витяг;
2) (
изымание) – вибира́ння; и. шаров из урны – вибира́ння ку́льок із у́рни;
3)
извлечение доходов, пользы из чего – використо́вування, використання чо́го; в целях из-ния прибыли – щоб ма́ти зиск.
Интерес
1) інтере́с (-су)
; и. деловой – діловий інтере́с; и. личный – особистий інтере́с; и. общий – спі́льний; (общественный) – грома́дський інтере́с; и. страховой – інтере́с убезпечний; фіна́нсові інтере́си; в -сах вовлечений масс (в работу) – щоб утягти ма́си; в -сах дела – для спра́ви; действовать в чьем-либо -се – чинити на чий інтере́с; ограждать -сы – боронити, оборонять, оборонити інтере́си; это не в наших -сах – це не на́ші інтере́си;
2) (
любопытство) – ціка́вість (-вости);
3) (
интересность) – ціка́вість (-вости), інтере́с (-су); дело не представляет -са – спра́ва не має інтере́су, спра́ва неціка́ва;
4) (
заработок, прибыль) – зиск (-ку), інтере́с (-су).
Малоприбыльность – малозиско́вність (-ности), малий зиск (-ку).
Нажива – нажива, зиск (-ску); с целью -вы – для наживи, для зиску.
Польза – ко́ристь (-сти),пожиток (-тку); (прибыль) – зиск (-ку); (употребление) – ужиток (-тку); в -зу кого, чего – на ко́ристь (на пожиток) кому́, чому́; в свою -зу – собі́ на ко́ристь; для чьей -зы – кому́ на ко́ристь; извлекать -зу – ма́ти з чо́го зиск; иметь, извлекать, извлечь -зу – ма́ти, бра́ти, взяти, ко́ристь з чо́го; обращать в свою -зу – на свою ко́ристь оберта́ти, оберну́ти; послужить в -зу – вийти на ко́ристь, ста́ти в приго́ді; приносить -зу – дава́ти, да́ти, ко́ристь; стоять без всякой -зы (употребления) – дармува́ти, лиша́тися без ніякого вжитку.
Прибыль – зиск (-ку); (барыш) – бариш (-шу́); п. валовая – гуртовий зиск; п. на капитал – зиск із капіта́лу; п. от дела – зиск із підприє́мства; п. предпринимательская – підприє́мницький зиск; п. скрытая – зата́єний зиск; п. чистая – чистий зиск; извлекать прибыль – зискува́ти, ма́ти зиск; получить прибыль – ма́ти зиск, убаришува́ти.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зиск, -ку, -кові

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, — одна заплата. Чуб. І. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.
Стра́та, -ти, ж.
1) Потеря, утрата, трата.
Або зиск, або страта. Ном. №4272,
2) Казнь. Левч. 55.
Тра́та, -ти, ж. Утрата, убытокъ, потеря. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Ном. № 10525.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Бары́шъ = бари́ш, зиск, кори́сть.
Взыска́ніе = 1. зиск, по́зов, стяга́ння. — Пода́ть ко взыска́нію = по́зов заложи́ти. — Вірь, кому хочеш, позов заложу. Кот. 2. штра́п, пеня́, ка́ра грошева́. — Присудили йому штрап платити.
Вы́года = виго́да (С. Л.), зиск, (С. З.), кори́сть (С. Л.), пожи́ток (С. З.). — Не так шкода, як не виго́да. н. пр. — Користи з два шаги, та й ті щербаті. н. пр.
Вы́игрышъ = ви́граш (С. Аф.), ви́гранка; кори́сть, зиск. — Виграв у карти, та на цю вигранку і купив.
Дохо́дъ = дохі́д, прибу́ток, кори́сть, зиск. — Дай вам, Боже, вечір добрий, а нам дохід довгий. н. пр. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Въ дохо́дѣ = на ви́ходї, на кінцї.
Изде́ржка = стра́та (С. Л.), тра́та (С. Ш.), ви́трата, втра́та (С. Л.), потра́та (С. Л.), накла́д (С. Л.), кошт (С. З.), вида́ток. — Не хочеш страти — не лїзь нї в куми, нї в свати. н. пр. — Чи зиск, чи трата — єдна заплата. н. пр. — Ой, короваю, короваю, багато до тебе кошту треба. н. п. — Кошту і накладу своєго не жалуючи. Ст. Л.
Интере́съ = 1. кори́сть, зиск, виго́да, хо́сен (Гал.), інтере́с. — Користї з два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Тодї інтерес, коли повний черес. н. пр. 2. цїка́вість, зацїка́влення. Б. Ш.
Коры́сть = 1. кори́сть, зиск, вжи́ток, прибу́ток. — Користї за два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Із нашого женихання нї слави, нї вжитку. н. п. 2. д. Корыстолю́біе.
Лафа́ = кори́сть, зиск, уда́ча: ро́скіш. — Роскіш йому тепер — живе собі анї гадки. Чайч. — Єму́ во всёмъ лафа́ = йому́ у всьому́ веде́ть ся, щасти́ть.
Мзда́ = 1. д. Воздая́ніе і Взя́тка 2. 2. кори́сть, зиск, прибу́ток.
Нажи́ва = 1. пожи́ва, кори́сть, зи́ск (С. З.). 2. прина́да, жирови́ця, живе́ць. — Викопали яму на вовка, та ще для принади порося туди вкинули. — Бачу щось здорово клює, витягаю удку — нїчого не має, а живець геть чисто згризений.
Пожи́ва, пожи́вка, пожи́вишка = пожи́ва, пожи́вка, пожи́ток (С. Жел.), зиск (С. Жел.), лахва́ (С. З.), у бджіл — взя́ток. — Дасть Бог день, дасть і пожиток. н. пр.
По́льза = кори́сть (С. Л.), ужи́ток (С. Ш.), вжи́ток, пожи́ва, пожи́ток (С. З.), зиск (С. З.), виго́да. — Тільки з його користї, як з чорта смальцю. н. пр. — Користї на два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Яка пожива з їх? Як з цапа молока? Гул. Ар. — Із нашого женихання нї слави, нї вжитку, карим очам спання нема, ніжкам одпочинку. н. п. — Там ся лїниво працює, де пожитку не чує. н. пр. — Не менший пожиток з торгів. Ст. Л. — Пожиток з сповіді єсть той, же нам сповідь гріхи отпущаєть. Б. П. — Чи зиск чи страта — одна заплата. н. пр. — Въ по́льзу = на, кори́сть, в кори́сть, на пожиток. — І все обридло їм, і все їм не в користь. Гул. Ар. — На користь громадї.
Поте́ря = згу́ба (С. З. Л.), утра́та (С. Ш.), тра́та (С. Ш.), втра́та, стра́та (С. Л.), шко́да (С. З. Л.), загу́бля, пропа́жа, вте́ря. — Чия згуба, в того гріха повна губа. н. пр. — Не сто кіп утрати. н. пр. — Не хочеш втрати — не лізь нї в куми нї в свати. н. пр. — Чи зиск, чи трата — одна заплата. н. пр. — Хто ж менї страту нагоро́дить? н. п. — Давай тоді шукати загублї. н. о. — Ох яка велика втеря! аж два шаги! Кр.
При́быль = прибу́ток (С. Жел. Л.), кори́сть (С. З. Л.), зиск (С. З. Л.), пожи́ток (С. З.), бари́ш, набу́ток, наби́ток, по́тяг. — З прибутку голова не болить. н. пр. — Мінї аби на прожиток до смерти; прибутку мінї байдуже. Кн. — Користї два шаги, та й ті щербаті. н. пр. — Є такі люди, що про користь та набуток їм байдуже. Ос. — Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. н. пр. — Лихий набиток не дійде третїх рук. н. пр. — При́быль (од пчіл, овець, корів) — узя́ток. — Вода́ идётъ на при́быль = вода́ прибува́є.
Тра́та = тра́та (С. Ш.), стра́та, по дурному — марнотра́та, марнотра́вство, марнотра́тство, марнува́ння. — Чи зиск, чи трата — єдна заплата. н. пр. — Не хочеш страти — не лїзь нї в куми, нї в свати. н. пр.
Убы́токъ = шко́да (С. З. Л.), у(в)би́ток (С. Ш.), зби́ток, у(в)па́док (С. Ш.), втра́та (С. Л.), тра́та (С. Ш.), при продажі — недобі́р. — Брат не брат, а шкоди не роби. н. пр. — Спиток не вбиток. н. пр, — Знать то Озовська орда великі збитки мала. н. д. — Чи зиск, чи трата — одна заплата. н. пр. — Продав за 40, а сам дав 45 карбованцїв; от тобі чистого недобору 5 кар. Кн. — Убы́тки причиня́ть, нанести́ = шко́дити, шко́ду зроби́ти, нашко́дити, пошко́дити. — Батько нашкодив, а дїти в одвітї. н. пр. Ман. Убы́точить, изубы́точить = у(в)би́точити (С. Ш.) і д. Убы́тки причиня́ть.
Шелково́дство = шовково́дство, шовко́вницство. — У нас на Українї кохають ся в шовководстві в Полтавщинї. Ст. О. — Занедбане шовковницство дало б селянам добрий зиск. Кн.

Запропонуйте свій переклад