Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 37 статей
Запропонувати свій переклад для «злити»
Шукати «злити» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Залива́ть, зали́ть –
1) залива́ти, зали́ти (заллю́, заллє́ш) и залля́ти (-лля́ю, -лля́єш) за що, куди́ чого́. [Залля́в йому́ за шку́ру са́ла (Приказка)];
2) что (обливать) – залива́ти, зали́ти и залля́ти, злива́ти, зли́ти и зілля́ти, (обильно) перелива́ти, перели́ти и перелля́ти що чим, (о мн. или во мн. мест.) позалива́ти; см. Облива́ть, Полива́ть. [Кро́в’ю сліди́ залива́є (Дума). Зали́в водо́ю соро́чку. На цій широ́кій та приби́тій, слізонька́ми перели́тій доро́зі… (Коцюб.)];
3) (умертвить заливая) залива́ти, зали́ти и залля́ти кого́ чим. [Лу́чче бу́ло мене́, ма́ти, в ку́пелі залля́ти (Чуб. V)];
4) (затоплять) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (о мн.) позалива́ти що, обій[ні]ма́ти, обня́ти, поніма́ти, по(й)ня́ти и пійня́ти, затопля́ти, затопи́ти що; срвн. Затопля́ть. [Залива́є Дуна́й береже́чки та ні́куди обмину́ти (Метл.). Уже́ лужки́-бережки́ вода́ й обняла́ (К. Ст.). На о́зері підняла́сь си́льна бу́ря і залива́ла їх (Єв.). Позалива́ла вода́ луги́, сіноко́си (Н.-Лев.)];
5) (переносно: о толпе, свете и т. д.: наполнять собою что) залива́ти, зали́ти и залля́ти; (о мраке, тумане) затопля́ти, затопи́ти, потопля́ти, потопи́ти що; (о чувствах) поніма́ти, по(й)ня́ти, обійма́ти, обня́ти кого́; срвн. Охва́тывать, Обнима́ть. [Ра́птом ове́ча ота́ра залля́ла ву́лицю (Коцюб.). Електри́чне сві́тло ра́птом залля́ло вели́ку світли́цю (Коцюб.). За чо́рними ві́кнами лежи́ть світ, зато́плений ні́ччю (Коцюб.)];
6) (гасить огонь водой) залива́ти, зали́ти и залля́ти, (небольшой, немного) прихлю́пувати, прихлю́пати, прихлю́пнути, прилива́ти, прили́ти и прилля́ти. [Зали́в ого́нь (Рудч.). А він ві́зьме та й приллє́ водо́ю ого́нь (Чуб. II)];
7) (запаивать) залива́ти, зали́ти и залля́ти, залюто́вувати, залютува́ти що. [Зали́в о́ловом ді́рку в казані́];
8) -ва́ть глаза, бельмы, шары (напиваться) – залива́ти, зали́ти и залля́ти о́чі, (многим) позалива́ти о́чі, (средн. з.) налива́тися, нали́тися. [Співа́в, хто мав на те охо́ту, зали́вши о́чі напере́д (Мкр.). Грома́да була́ озва́лась, та багати́р за́раз їй горі́лкою роти́ позалива́в (Г. Барв.)].
• -вать за галстух – залива́ти о́чі, пи́ти-непролива́ти, до скляно́го бо́га голі́нним бу́ти (Мирн.);
9) см. Завира́ться.
• Зали́тый, Залито́й – зали́тий и залля́тий; зли́тий; перели́тий чим, поня́тий (пійня́тий), обня́тий (водо́ю); зато́плений, пото́плений; залюто́ваний.
Злить – злости́ти, зли́ти, люти́ти, се́рдити кого́; см. Гневи́ть, Серди́ть. [Усе́ це люти́ло його́ проти́вників (Франко)].
Низлива́ть, низли́ть – злива́ти, зли́ти и (зап.) зілля́ти, вилива́ти, ви́лити и (зап.) ви́лляти, пролива́ти, проли́ти и (зап.) пролля́ти що на що. [Злива́є вино́ і олі́й на вого́нь (Л. Укр.). Кана́л вибри́зкував водоспа́дом струмкі́в, вилива́ючи за́йву во́ду в глибі́нь прова́лля (Країна Сліпих)].
Обдава́ть, обда́ть – облива́ти, обли́ти и обілля́ти, злива́ти, зли́ти. [Так гля́не, нена́че холо́дною водо́ю зіллє́].
• -ть варом – о(б)па́рити, о(б)шпа́рити.
• Обда́ло морозом, холодом – моро́з пройня́в, моро́зом (хо́лодом) пройняло́, хо́лодом зві́яло, -да́ло жаром, огнём – в жар ки́нуло, огне́м вси́пало (сипну́ло).
Облива́ть, обли́ть – облива́ти, обли́ти, (о мног. пооблива́ти), обілля́ти, злива́ти, зли́ти, зілля́ти що, його́.
• Облива́ть водою для приведения в чувство – відлива́ти (сов. відли́ти) кого́.
• Облива́ть кипятком – обва́рювати (сов. обвари́ти). См. Опа́ривать. -ва́ть, -и́ть кровью кого – об’ю́шувати, об’юши́ти кого́, кров (мазку́, па́соку) кому́ спусти́ти.
• Обли́тый – обли́тий, обі́лля́тий; зли́тий, ули́тий.
Омыва́ть, омы́ть –
1) обмива́ти, обми́ти, з[у]мива́ти, з[у]ми́ти, ви́мити чим, злива́ти, зли́ти, сполі́скувати, сполоска́ти що в чім и чим. [Сльо́зи злива́ли її́ обли́ччя. Ножі́ сполоска́ли в дитя́чій крові́];
2) (о море, озере, реке: обтекать) обмива́ти, обми́ти, облива́ти, обли́ти, обли́нути, о(б)полі́скувати, обполоска́ти. [Мо́ре обмива́є і на́шу зе́млю. На пі́вночі облива́є А́зію мо́ре Сибі́рське (Калит.). Мо́ре обполі́скує А́нглію зо всіх бокі́в (Дорош.)]. См. Обмыва́ть.
• Омыва́емый – обми́ваний, обли́ваний, обполі́скуваний.
Омы́тый –
1) обми́тий, з[у]ми́тий,
2) обми́тий, обли́тий.
Отлива́ть, отли́ть –
1) чего, откуда (отбавить) – відлива́ти, відли́ти (віділлю́, -ллє́ш), віділля́ти, надлива́ти, надли́ти, наділля́ти чого́ зві́дки, від[над]сипа́ти, від[над]си́пати чого́.
• -ли́ть воды из стакана – надли́ти (наділля́ти) води́ з шкля́нки.
• -ле́й мне немного своих чернил – надли́й мені́ тро́хи свого́ чорни́ла.
• -лей супу – відси́п ю́шки;
2) (воду, судно) відлива́ти, відли́ти;
3) кого (для приведения в чувство) – відлива́ти, відли́ти. [Ста́ли ді́вчину водо́ю відлива́ти];
4) (из металла) вилива́ти, ви́лити (ви́ллю, ви́ллєш), зли́ти, топи́ти, стопи́ти, (гал.) си́пати, усипа́ти, у[з]си́пати що з чо́го.
• -ва́ть пушки, статуи, колокола, свечи – вилива́ти гарма́ти, ста́туї, дзво́ни, свічки́.
• -ва́ть воск (гадая) – вилива́ти во́ском;
5) (играть разноцв. блеском) відбива́ти(ся), відби́ти(ся) чим, міни́тися чим; у що (в рі́зні ко́льори), вили́скувати, поли́скуватись, мигті́ти.
• Эта материя -ва́ет в красный цвет – ця мате́рія відбива́є (мі́ниться) черво́но, или ця мате́рія мі́ниться черво́ним ко́льором, у черво́ний ко́лі[ьо]р, или ця мате́рія вили́скує (мигти́ть) черво́но.
• Где-нибудь колокол -ва́ют (о вздорной молве) – десь дзвін вели́кий ллють (Ном.).
• Отли́тый – відли́тий, надли́тий, надси́паний, ви́литий, зли́тий. [Як з кри́ці (стали) з[ви́]ли́тий].
Посли́ть – зли́ти, зілля́ти (тро́хи), (всё или мн.) позлива́ти.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

ОТЛИ́ТЬ, отлить пу́лю зли́ти ку́лю.
СЛИВА́ТЬ; СЛИВА́ТЬСЯ збіга́тися струмка́ми;
слива́ться с чем фраз. прибл. перевива́тися;
слива́ющий що /мн. хто/ злива́є тощо, зви́клий злива́ти, ра́ди́й зли́ти, для злива́ння, за́йня́тий злива́нням, злива́льник, прикм. злива́льний, зливни́й, вилива́льний, відлива́льний;
слива́ющийся/ слива́емый зли́ваний, вили́ваний, відли́ваний, прикм. зливни́й;
слива́ющийся схи́льний до злиття́, прикм. оказ. зли́вистий, слива́ющийся с чем прибл. переви́ваний.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Злить – злости́ти (злощу́, злости́ш), зли́ти (злю, злиш); -ся – злости́тися, злостува́ти, -ту́ю, -ту́єш, зли́тися.
Омывать, омыть – обмива́ти, -ва́ю, -ва́єш, обми́ти, -ми́ю, -ми́єш, обполі́скувати, -кую, -куєш, обполоска́ти, злива́ти, -ва́ю, -ва́єш, зли́ти (зіллю́, зіллє́ш).
Сливать, слить – злива́ти, -ва́ю, -ва́єш, зли́ти (зіллю́, зіллє́ш); -ться – злива́тися, зли́тися.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Сливать, слить, -ся – злива́ти, зли́ти, -ся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Вода
• Большое скопление воды – велика вода; дунай; дунай-вода. [Розгулялися води, як дунаї. Пр.]
• Быть тише воды, ниже травы – бути нижче [від] трави, тихше (тихіше) [від] води; сидіти тихо і смиренно; бути тихим і смиренним.
• Быть, чувствовать себя как рыба в воде – бути, чути (почувати) себе як риба у воді; бути, чути (почувати) себе як пташка (як ластівка) в повітрі; бути в своїй стихії (давн. в своєму живлі). [Суддя в суді — як риба в воді. Пр.]
• В мутной воде рыбу ловить – у (кала)мутній воді риб(к)у ловити (риб(к)а ловиться).
• В огонь и воду – у вогонь і (в) воду. [За Сагайдачного ладна вона була в огонь і воду. Тулуб.]
• Вода дождевая – вода дощова; дощівка.
• Вода жёсткая – тверда (різка) вода.
• Вода журчащая – дзюркотлива вода; (поет.) [вода] дзюркотонька.
• Вода и камень долбит – вода і камінь довба(є). Пр. Крапля по краплі і камінь (і скелю) продовбує. Пр. Яка вода м’яка, а камінь зглодже. Пр.
• Вода и мельницу ломает – тиха вода греблю рве. Пр. Тиха вода береги лупає, а бистра йде та й перейде. Пр.
• Вода ключевая – кринична (криничана, джерельна) вода; джерелівка.
• Вода мелкая, неглубокая – там мілко, не глибоко; (образн.) Там води — горобцеві по коліна (старому горобцю по коліно). Пр. Такої води, що ніде горобцю й лап помочити. Пр. Так глибоко, що жабі по око. Пр.
• Вода на чью мельницу (разг.) – вода на чий млин (на чиє колесо, на чиє коло); на чий камінь вода. То вода на мій млин. Пр. Кожний на своє колесо воду навертає. Пр. Кожний на своє коло воду тягне (горне). Пр. То на мій камінь вода. Пр.
• Вода полая – повідь (повінь, повіддя, павідь); (поверх льоду) полій.
• Вода пошла на убыль, вода убывает – вода почала спадати (убувати); вода пішла на спад; вода спадає (убуває); (образн.) воду смикнуло.
• Вода светлая – вода чиста [як сльоза]; (діал.) красітна вода.
• Вода слегка замёрзла, подёрнулась тонким слоем льда – вода зашерхла.
• Вода сплошь – одним лицем вода.
• Вода стоячая – стояча вода (нетеч, нетеча, нетечина); водостій; мертвовід.
• Вода тёплая – тепла вода; літепло. [Начерпай води холодної і постав на вогонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Сл. Гр.]
• Вода чистая, свежая – вода чиста, свіжа; погожа вода. [Було — забагнеться панам погожої води, — лакей і посилає його до криниці. Коцюбинський.]
• Водой не разлить, не разольёшь кого (разг.) – як риба з водою хто з ким; водою не розлити (не розіллєш) кого; ані лопата, ані мотика їх не розлучить; нерозмийвода (нерозлийвода); вони не розмита вода; вони нерозлучні друзі (друзі на життя і на смерть). [Козак з бідою, як риба з водою. Пр. Ми з тобою, як риба з водою. Пр.]
• Водой пройти, превращаться в воду (таять) – пойнятися водою: братися, узятися водою. [Незабаром сніжок пойнявся водою. Гребінка.]
• Воду толочь — вода и будет – вари воду — вода й буде. Пр.
• Вывести на свежую (чистую) воду (разг.) – вивести на чисту воду (на світ, на світло денне); (іноді) зірвати машкару з кого.
• Выйти сухим из воды – вийти сухим із води; дешево відбутися.
• Грунтовая (подпочвенная) вода – підґрунтова вода; (розм. лок.) підшкурна (зашкурна) вода. [В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Сл. Гр.]
• Десятая (седьмая) вода на киселе (фам. шутл.) – родич десятого коліна. Пр. Десята вода (шкура) на киселі. Пр. Василь бабі сестра у первих. Пр. Мій батько і твій батько (дід) коло одної печі грілися. Пр. Родина — кумового наймита дитина. Пр. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йому дядьком. Пр. Дідового сусіда молотники. Пр. Ми родичі: на однім сонці онучі сушили. Пр. Його мама і моя мама в одній воді хустки прали. Пр.; (лок.) Наша корова напилася з вашої калюжі. Пр.
• Доставлять, доставить груз водой – перевозити, перевезти (правити, доправити) вантаж водою.
• Дуть на воду – дмухати (дути) на [холодну] воду. [Хто обпікся на молоці, той і на холодну воду дмухає. Пр. Він і на холодну воду дує. Пр.]
• [Ему] как с гуся вода (разг.) – [Йому] як з гусі (з гуски) вода; не сушить (не морочить, не клопоче) собі голови нічим; а йому й байдуже; а він і байдуже; байдужісінько йому.
• Живая и мёртвая вода (в сказках) – вода живуща (живлюща, жива) й (з)цілюща (мертвуща, мертвяща).
• Как в воду канул (разг.) – як у воду пішов (ввійшов, упав, пірнув, канув); як водою вмило (змило); мов хвиля змила (пойняла); як з мосту впав; як лиз (лизень) злизав; як корова язиком злизала. Пропав, як у воду впав. Пр.
• Как в воду опущенный (унылый, печальный) – як у воду опущений; тяжко засмучений (зажурений); геть знеохочений [до всього].
• Как две капли воды (похож) – [Як] викапаний; [як] вилитий; як (мов…) дві краплини води схожий; достоту схожий; достотній; чистий (чистісінький); (образн.) вилився як з воску в кого; як з ока випав. [Вилилась як з воску в матір. Пр.]
• Как камень в воду – як камінь у (під) воду; як водою вмило, як вода вмила.
• Концы в воду (разг.) – кінці у воду. [Недовго з ним розв’язатися: не хочу, не піду, — та й кінці в воду! Котляревський.]
• Много воды – багато води; велика вода.
• Много (немало) воды утекло (с тех пор как…) – багато (немало, чимало) води утекло (упливло) (з того часу, як…); не один став витік, утік (з того часу); (про)минув довгий час.
• Молчит, как воды в рот набрал – мовчить, як (наче…) води в рот набрав; мовчить, наче повен рот води; (а)ні пари з уст; і пари з уст (з рота) не пустить; і пари з уст не хукне; заціпило йому язик; мовчить як риба (як німий, як стіна); як овечка, не скаже (не мовить) ні словечка; нічичирк; і дух притаїв. [Дід нічичирк, лежить собі і дух притаїв. Стороженко.]
• Не суйся в воду, не спросясь броду – не лізь у воду, не знаючи броду. Пр. Не спитавши (не розібравши, не розглядівши) броду, не лізь (не сунься) [прожогом] у воду. Пр.
• Обдать, окатить холодной водой кого – облити (злити) холодною водою кого; охолодити (розхолодити, остудити) кого; охолодити запал чий; (образн.) накрити мокрим рядном кого.
• Обильный, богатый водой – багатий на воду; водяний.
• [Он] воды не замутит (разг.) – [Він] води не замутить (помутить, закаламутить, скаламутить).
• Питьевая (хорошая) вода – питна (гожа) вода.
• Плыть по воде – пливти (плисти) за водою; пливти (плисти) долі водою (доліріч).
• Плыть против воды – пливти (плисти) проти (устріть) води; пливти (плисти) горі водою (горіріч). [І риба не пливе проти бистрої води. Номис.]
• Повадился кувшин по воду ходить — там ему и голову сломили – пішов глечик по воду та й голову там положив. Пр. Повадився кухоль по воду ходить, поки йому ухо одламали. Пр. Грай, грай, глечику, вушка збудеш. Пр. Доти глечик воду носить, доки йому ухо не урветься. Пр. До часу збан воду носить. Пр.
• По воде поплыло – за водою (з водою) пішло; за водою попливло. [Було, та за водою пішло. Пр. Прийшло з води, пішло з водою. Пр.]
• Под воду пойти (нырнуть) – під воду піти (пірнути), іще нирця (нирка) дати.
• Под лежачий камень вода не течёт – під лежачий камінь і вода не тече. Пр. Лежали на боку, не заробили і на понюшку табаку. Пр. Лежаного хліба нема. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежі не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Лежачи і вовк не виє. Пр. Лежаний хліб не ситить. Пр.
• Поехать на воды – поїхати на (теплі, солоні) води.
• Пойти за водой – піти по воду. Пішов по воду, як рак по дріжджі. Пр.
• По (на) воде писать (без следа) – на (по) воді писати. То на воді записано. Пр. Це ще вилами по воді писано. Пр.
• Посадить на хлеб и на воду кого – посадити (посадовити) на хліб і на воду кого.
• После дождя да в воду – з дощу та під ринву. Пр.
• Прошёл сквозь огонь и воду (и медные трубы) – пройшов крізь вогонь і воду. Був і на коні, і під конем (на возі й під возом, в ступі й за ступою). Пр. Перейшов [вже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов Рим і Крим. Пр. Був у бувальцях, знає, що кий, що палиця. Пр. Був вовк в сіті і перед сіттю. Пр. Поспитав уже пня і колоди. Пр.
• Решетом воду носить – решетом воду носити (міряти, набирати).
• С лица воду не пить (разг.) – з краси не пити води. Пр. Байдуже врода, аби була вигода (робота). Пр. Не дивися на вроду, але на природу. Пр.
• Толочь воду [в ступе] (разг.) – товкти воду [в ступі]. З сухої криниці воду брати. Пр.
• Хлеб да вода — молодецкая еда – хліб та вода — то козацька їда. Пр. Хліб та вода — бідного їда. Пр. Козакові небагато треба: солі дрібок, хліба шматок та горілки чарка. Пр. Іще то не біда, як єсть хліб та вода. Пр. Хліб та вода — то нема голода. Пр.
• Хоть в воду (броситься) – хоч у воду; хоч з мосту (хоч з гори, хоч із кручі) та в воду; хоч і в прірву; хоч провалися в безодню; хоч живий (живцем) у яму (у землю) лізь.
• Хоть воду на нём вози – з нього хоч мички мич. Пр. Такий плохий, хоч у вухо бгай. Пр. Такий, як хліб м’який. Пр. Його хоч на поводі води. Пр.
• Чистой воды брильянт – щирісінький діамант (брильянт); діамант (брильянт) найвищої (найліпшої, найкращої) чистоти.
• Чистой (чистейшей) воды скептик (разг.) – справжнісінький (щирісінький, чистісінький) скептик.
• Что в воду упало, то пропало – що у воду (з мосту) впало, те пропало. Пр.
Обдавать
• Обдавать, обдать ветром кого-, что-либо; ветер обдаёт, обдал кого-, что-либо – обвівати, обвіяти вітром кого, що; вітер обвіває, обвіяв кого, що.
• Обдавать, обдать волной кого-, что-либо; обдаёт, обдала волна кого-, что-либо – обливати, облити, обілляти (зливати, злити) хвилею кого, що; облила, обілляла (зливає, злила) хвиля кого, що; обхлюпувати, обхлюпати кого, що. [Вона підійшла до самої води, хвиля облила її до колін. Яновський.]
• Обдавать, обдать снегом кого-, что-либо – обсипати, обсипати снігом кого, що.
• Обдало жаром, огнем кого-либо – у жар кинуло, вогнем усипало кого; жаром, вогнем сипнуло на кого.
• Обдало морозом, холодом кого-либо – мороз, холод пройняв кого; морозом, холодом пройняло кого; (іноді) холодом звіяло кого.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

слива́ть, слить злива́ти, зли́ти, вилива́ти, ви́лити
спуска́ть, спусти́ть спуска́ти, спусти́ти; злива́ти, зли́ти

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Зілля́ти, -лля́ю, зли́ти, зіллю́ и зля́ю – сливать, слить.
Злива́ти, -ва́ю, зли́ти, зіллю́, -ллєш – сливать, слить, поливать, облить.

- Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич) Вгору

Сливать, слить (учреждения) – злива́ти, злити.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

зілля́ти, зілля́ю, зілля́єш і зіллю́, зіллє́ш, -ллє (від зли́ти)
зли́ти, зіллю́, зіллє́ш, зіллє́, зіллє́мо, зіллє́те, зіллю́ть; злий, зли́ймо, зли́йте що
зли́ти(ся), злю(ся), злиш(ся)

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = Злити. Желех.
Злива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зли́ти, зіллю́, зіллєш, гл.
1) Сливать, слить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Йому мила з усіх мисок вечерю зливає. Чуб. III. 127.
2) Лить, полить на что. Зливати на руки. Зливши миро се, на погребення зробила. Єв. Мт. LXXVI. 12.
3) Поливать, полить, обливать, облить; заливать, залить. Треба злити долівку, щоб пилу не було. Харьк. у. Зіллю ввесь сад слізьми. Так гляне, неначе холодною водою зіллє. МВ. І. 35. Ріка зливає поберіжжє. К. Іов. 31.
Зли́ти, -ся. См. Зливати, -ся.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Сливать, -ся, слить, -ся — злива́ти, -ся, зли́ти, -ся, вилива́ти, ви́лляти.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Досади́ть, досажда́ть = досади́ти, доку́чити, надоку́чити, допекти́, напри́крити ся, вві́рити ся, досажа́ти, докуча́ти, надокуча́ти, допіка́ти, зли́ти, се́рдити. С. Л. — Сі гори по дорозї дуже мінї наприкли. С. Л. — Тая журба пресучая та вже мінї надокучила. н. п.
Доса́довать = доса́дувати (С. Аф.), гнївати ся, се́рдити ся, зли́ти ся.
Зли́ть, ся = зли́ти, ся, се́рдити, ся, гнївати ся, лютова́ти, злува́ти (на кого) — з піною на губах — пі́нити ся, (дуже, мов сатана) — сатанїти.
Излива́ть, изли́ть, ся = 1. ли́ти, си́пати, вилива́ти, висипа́ти, ся, витїка́ти, зли́ти, ви́лити, ви́сипати, ся, ви́тїкти, (про все) — повилива́ти ся і т. д. — Багато води вилив. — Такий дощ, що здаєть ся усї води з неба повиливали ся. Чайч. — Течія витїкає з криницї. — Висипай увесь борщ. 2. вика́зувати, виявля́ти, ви́казати, ви́явити. — Изли́ть на кого́ ми́лости = ви́казати кому́ ла́ску.
Отлича́ть, отличи́ть, ся = 1. од(від)різняти (С. Л.), розрізня́ти (С. Пор.), розпізнава́ти (С. Пар.), обрізни́ти, ся, розрізни́ти, розпізна́ти. — Треба одрізнити, щирого приятеля од лестуна. — Треба вислїдити, як одрізнили ся країни одна від одної в мові. Бар. О. — Найближчі Словянські вітки, що найменше відрізняли ся у вимові, скоріше могли злити ся у одно тїло. Бар. О. 2. од(від)знача́ти, ся, визнача́ти, ся (С. Л.), видїля́ти, ся (С. Л.), видава́ти ся, одзна́чити, ви́значити, видїлити, ся, ви́дати ся. — Король Данило визначав ся безкористною вдачою. Бар. О.
Поли́ть, ся = поли́ти, зли́ти, полля́ти, ся, сильно — лину́ти, про дощ — сипну́ти, ушква́рити (С. Ш.), струмком — поцебенїти, подзюри́ти. — Треба злити долівку, щоб пилу не було. Чайч. — Знїметь ся хвиля високо та так і лине на корабель. Чайч. — Вода так і лину́ла в ту дїрку. Чайч. — У ранцї сипнув дощ. Kp.
Слива́ть, слить, ся = 1. злива́ти, перелива́ти, зто́чувати, зли́ти, перели́ти, зточи́ти, ся, позлива́ти, позто́чувати. – Злити пиво з дріжжів. — Позливав з усїх чарок недопитки. 2. вилива́ти, ви́лити; злива́ти, зли́ти. — Десь мабуть великий дзвін виливають, що пустили таку поголоску. н. пр. — Злив оливо з свинцем. 3. злива́ти ся, зплива́ти ся, зли́ти ся, поня́ти ся.
Сплыва́ться, сплы́ться = злива́ти ся, зплива́ти ся, зли́ти ся, позлива́ти ся.
Стека́ть, сте́чь, ся = стїка́ти, збіга́ти, злива́ти ся, стекти́, збігти, зли́ти ся, постїка́ти.

Запропонуйте свій переклад