Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 26 статей
Запропонувати свій переклад для «знадвору»
Шукати «знадвору» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Вне́шний –
1) надві́рній, зо́вні́шній, околи́шній, окі́льний, зве́рхній. [Надві́рній світ = вне́шний мир. Незначні́ зо́внішні дрібни́ці. Зве́рхні поді́ї, зве́рхні обста́вини (Єфр.) = вне́шние события, вне́шние обстоятельства. Душа́ жіно́ча щи́ра ся́є в зве́рхній красоті́ (Фран.)].
• С вне́шней стороны – з зо́вні́шнього бо́ку, з околи́шнього бо́ку, знадво́ру, зве́рху;
2) (поверхностный) поверхо́вий, позверхо́вий. [Поверхо́ва просві́та. Під тіє́ю позверхо́вою коро́ю, яко́ю вкри́то мужи́цтво, відбува́ється культу́рний проце́с (Грін.)];
3) внешний враг – околи́шній (надві́рній, зо́внішній) во́рог (Н. Рада).
• Вне́шние дела, сношения – закордо́нні, заграни́чні спра́ви, зо́внішні зно́сини;
4) (наружный) надві́рній, знадві́рній. [Две́рі надві́рні].
Двор – двір (р. двора́ и дво́ру), (ум. дво́рик, двіро́к, двіро́чок), подві́р’я, надві́р’я, (площадь под дворо́м) – дво́рище. [По подві́р’ю бага́то ходи́ло гусе́й, куре́й, качо́к. По́рається в ха́ті, звива́ється по надві́р’ю (М. Вовч.)].
• Задний двор – задві́рок (р. -рка).
• Выходящий на задний двор – задві́рковий, зати́льний. [Дочка́ на задві́ркові две́рі – рип! (Чуб.)].
• Двор (усадьба) с постройками – обійстя́, (провинц.) обистя́, поді́мство. [Їх дід сиді́в свої́м обистя́м на бе́резі Ті́кича. У бі́дних усе́ обистя́ обко́пане ро́вом, а бага́ті лю́ди обгоро́джують обистя́ до́шками або му́ром (Звиног.)].
• Птичий двор – пти́чня.
• Скотный двор – за́города, товаря́чий двір.
• Во дворе́ – у дворі́, на обійстю́, на вдві́р’ю, на подві́р’ю.
• Со двора́, со стороны двора́ – знадво́ру.
• На дворе́ (вне дома, под открытым небом) – надво́рі. [Вже со́нце зайшло́, вже ста́ло надво́рі по́ночі (Неч.-Лев.). Надво́рі бу́дем ночува́ти (Шевч.)].
• Находящийся во дворе́, выходящий во двор – надві́рній. [У надві́рній ха́ті вона́ готува́ла пе́чиво (Неч.-Лев.)].
• Двор (царский, королевский, помещичий) – двір. [Ось ті, що пану́ють у ца́рськи́х двора́х (Єв.). Кайдаши́ха зза́молоду до́вго служи́ла в дворі́ у па́на (Неч.-Лев.)].
• Относящийся к государеву или панскому двору́ (придворный, дворовый) – дві́рський.
• Священников двор – попі́вство.
• Двор тамо́женный, мытный – ми́тниця, (ми́тна) комо́ра.
• Постоялый, заезжий двор – за́їзд (р. -ду).
• Гостиный двор – купе́цький дім (р. до́му).
• Лесной двор – лісна́ (р. -о́ї).
• Монетный двор – монета́рня, моне́тний двір.
• Пора гостям по двора́м – час гостя́м додо́му.
• Не ко двору́ – не підхо́же, не підхо́дить, не під масть. [Сі́рі коро́ви нам не під масть: пропада́ють].
Засла́нивать и Заслоня́ть, заслони́ть – заслоня́ти, заслони́ти, затуля́ти, затули́ти, заставля́ти, заста́вити, заступа́ти, заступи́ти що, (слегка) прислоня́ти, прислони́ти. [Заслоня́ючи о́чі руко́ю від со́нця, гля́нула в його́ бік (Грінч.). Сира́я земля́ две́рі залягла́, віко́нечка заслони́ла (Мил.). Затули́ла обли́ччя рукаво́м. Моро́з затули́в шибки́ таки́ми густи́ми лиси́цями, що че́рез них знадво́ру не ви́дно, що ді́ється в ха́ті (Кониськ.) Заста́вте чимсь ля́мпу, щоб дити́ні не рі́зало сві́тло у ві́чі (Київщ.). І дим хма́рою засту́пить со́нце перед ва́ми (Шевч.). Заступи́в вікно́ (Н.-Лев.). Мовчи́ть зру́шений, прислони́вши тро́хи обли́ччя то́гою (Л. Укр.)].
• -ть печь заслонкой – заслоня́ти, заслони́ти (затуля́ти, затули́ти) піч. [Уки́нув її́ в піч і заслони́в (Рудч.)].
• -ня́ть свет, что-л. (застить) – заступа́ти, заслоня́ти, за́стувати сві́т(ло). [Оступи́ся, не за́стуй сві́тла. Не за́стуй мені́ со́нця. Си́ла літерату́рних тво́рів, де констру́кцію за́стують дійові́ осо́би (Ніков.)].
• Заслоня́емый – засло́нюваний, зату́люваний, засту́паний, заста́влюваний, (слегка) присло́нюваний, (от света) за́стуваний.
• Заслонё́нный – засло́нений, зату́лений, заста́влений, (слегка) присло́нений.
Извне́ – зо́ко́ла, зоко́лу, знадво́ру, із сторони́, зовні́. [Маж ха́ту зо́кола, а всере́дині я сама́ ви́мажу (Борзенщ.). Австрі́йські москвофі́ли спира́ються на си́лу зо́кола (Грінч.). Як знадво́ру, так і всере́дині ха́та була́ однакові́сінька: так нече́пурно, неоха́йно (Свидн.). Це не ха́тній вплив, не вплив сім’ї́, а щось із сторони́ (Київ). Осі́бний істори́чний світ, яки́й відокре́мився на поча́тку сере́дніх вікі́в зовні́, а всере́дині, навпаки́, об’єдна́вся (Доман.)].
Нару́жи, нрч. – зо́ко́ла, зоко́лу, зовні́, знадво́ру; (под открытым небом) надво́рі; срв. Снару́жи. [Обби́в (ха́ту) зо́кола і з сере́дини (Мирн.)].
Нару́жный – (находящийся снаружи) (з)околи́шній, (з)окі́льний, надві́рні[и]й, знадві́рні[и]й; (наход. на поверхности тела, предмета) зве́рхній, (поверхностный) поверхо́вий, позверхо́вий; (внешний) зо́вні́шній; срв. Вне́шний 1, 2 и 4. [Околи́шня ма́зка (Сл. Левч.). Околи́шній (надві́рній) бік ха́ти (Богодух.). Окі́льні галере́ї хра́му (Кониськ.). Після знадві́рнього ду́же я́сного со́нця вони́ нічо́го не ба́чили в те́мній крамни́ці (Н.-Лев.). Надві́рня те́мрява (Київщ.). Душа́ жіно́ча щи́ра ся́є в зве́рхній красоті́ (Франко). Запа́лення копиті́в мо́же бу́ти позверхо́ве й глибо́ке (Корольов). Зо́внішній бік я́вищ (М. Грінч.)].
• С -ной стороны – з околи́шньою (зо́вні́шнього) бо́ку, зо́ко́ла, зве́рху, знадво́ру. [З околи́шнього бо́ку га́рно (Короленко). Клепки́ стру́жать з зо́внішнього бо́ку ві́гнуто (Бонд. Виробн.). Ба́чили ви, яка́ шко́ла зо́кола? (Грінч.)].
• -ная болезнь – зовнішня (зве́рхня) х(в)оро́ба. [Зве́рхні хворо́би (Корольов)].
• -ная дверь – надві́рні две́рі (-ре́й).
• -ный диаметр – зо́вні́шній дія́метр (попере́чник).
• -ное лекарство – зо́вні́шні (зве́рхні) лі́ки (-ків), (надпись на аптек. этикетке) зо́вні́шнє (-нього).
• -ная линия – зо́вні́шня лі́нія.
• -ный надзор – зо́вні́шній на́гляд.
• -ная поверхность чего – зо́вні́шній по́верх, зо́вні́шня пове́рхня, о́коло чого́.
• -ный порядок – зо́вні́шній поря́док (лад).
• -ное почтение – зо́вні́шня (зве́рхня, види́ма) поша́на. [Зве́рхні озна́ки поша́ни (Короленко)].
• -ная радость – зо́вні́шня (зве́рхня) ра́дість.
• -ная стена – околи́шня (надві́рня) стіна́.
• -ные стены – околи́шні (надві́рні), сті́ни, о́коло. [Ма́зати о́коло (Полт.)].
• -ные укрепления – околи́шні (зо́вні́шні) укрі́плення.
Нару́жу, нрч. – на-о́коло, наве́рх, на по́верх, (не только во двор) надві́р; (со стороны двора) знадво́ру; (внешне) назо́вні; срв. Нару́жно. [Важке́ стражда́ння, що не могло́ проби́тись на-о́коло ру́хом або́ слова́ми (Короленко). Ця люди́на перетрави́ла в собі́ сті́льки багатю́щого матерія́лу і так блиску́че ви́явила його́ наве́рх, що… (Рада). Всі його́ хи́трощі ви́йшли наве́рх (Київ). Соба́ка ви́йшов з халабу́ди надві́р (Брацл.). Две́рі відчиня́ються надві́р (на-о́коло) (Київ). Не зважа́ючи на показни́й спо́кій, щось гризе́ в сере́дині, щось пробива́ється надві́р (Короленко). Тин нахили́вся знадво́ру (Сл. Ум.). Коха́ння ніко́му, крім зако́ханих, неціка́ве; воно́ на́віть відража́є, коли́ десь необере́жно назо́вні ви́явиться (В. Підмог.)].
Насторожё́нный –
1) прич., см. под Настора́живать;
2) прлг. – нашоро́шений, насторо́жений, (сторожкий) сторожки́й, (чуткий) чу́йний. [До кімна́ти ра́птом прийшо́в знадво́ру те́плий і нашоро́шений ве́чір (В. Підмог.). Дейла́мці, наля́кані і сторожкі́, не дава́лися на розмо́ву (Леонт.)].
• -ный взгляд – сторожки́й (чу́йний) по́гляд (-ду).
Отступа́ть, отступи́ть –
1) (назад) відступа́ти, відступи́ти, відступа́тися, відступи́тися, о[у]ступа́тися, о[у]ступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, подава́тися, пода́тися (наза́д) перед ким, перед чим или від ко́го, від чо́го.
• -па́ть в сторону – відстороня́тися, відсторони́тися. [То піді́йде до крини́ці, то знов одступа́є (Шевч.). Ста́ла перед очи́ма і не вступа́ється (Свидн.). «Нас ви́дно знадво́ру», сказа́ла Они́ся, оступа́ючись од вікна́ (Н.-Лев.). Зляка́вшись, па́рубок поступи́вся наза́д. Перед мече́м наза́д не подає́ться (Куліш)].
• -пи́ть назад на два шага – оступи́тися (поступи́тися) наза́д на два кро́ки (ступені́); (при постройках) відступи́ти (відійти́) на два ступені́.
• -пи́, дай дорогу! – оступи́ся, дай (пусти́) доро́гу!
• Неприятель -пи́л от города – вороги́ відступи́ли від мі́ста (уступи́лися з-перед мі́ста).
• Татары начали -па́ть к берегу – тата́ри почали́ оступа́тися до бе́рега (Леонт.).
• -па́ть шаг за шагом – поступа́тися наза́д по́ступце́м.
• Не -плю́ (не отстану), пока… – не відступлю́ся, по́ки…
• -пать поздно, дело решено – відступа́тися пі́зно, спра́ву ви́рішено (скі́нчено);
2) (отказываться) відступа́тися, відступи́тися від чо́го, відріка́тися, відректи́ся, зріка́тися, зректи́ся чого́ и від чо́го, поступа́тися, поступи́тися чим. -пи́ть от веры, см. Отступи́ться;
3) (уклоняться) віддаля́тися, віддали́тися від чо́го, відбіга́ти чого́, від[у]хиля́тися, від[у]хили́тися від чо́го.
• -пи́ть от закона, от правил – пору́шити зако́н (пра́во), пра́вило.
• -пить от истины – відбі́гти пра́вди, ухили́тися від пра́вди, розмину́тися з пра́вдою.
• -пи́ть от контракта – пору́шити контракт, умо́ву.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Аперетив – (франц.) аперитив.
[і залишиться стосик її листів, перев’язаний гумкою для волосся, і нудьга, і знадвору горіх волоський, договорять усе, що ти не схотів, пригадають усе, що вам не вдалося і звертань позабутих аперитив оп’янить і змішається з кров’ю знову, попри глузд і задавнені настанови, що собі ти даватимеш перед тим, як набрати її телефонний номер (Ю.-В. Мусаковська). Не встигли ми пригубити свій аперитив, як увійшла Зузу й привіталася спершу з матір’ю, потім, цілком по-приятельськи, з паном Уртадо й насамкінець зі мною — явно з педагогічних міркувань, щоб я надто не зазнавався (Р.Осадчук, перекл. Т.Мана). Отже, вшістьох, від шинку до шинку, цмулячи аперитиви, ми рушили за тими непевними вказівками на пошуки нового притулку, що нібито спеціалізувавсь на зціленні отаких, як ми, неспроможних героїв (П.Таращук, перекл. Л.-Ф.Селіна). Це був невисокий чоловік років шістдесяти, сивий, із червоним запаленим обличчям (Г.Малець, перекл. П.Модіяно)]. Обговорення статті
Казарма –
1) (от лат.) каза́рма, (редко) каза́рня, (диал.) каса́рня;
2) (у запорожцев и для рабочих) курінь, казарма.
[Айда в казарми! Айда в неволю! — Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Т.Шевченко). Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л.Українка). Приходжу до касарні, дивлюся: Штефанова зброя висить та сіяє (Ю.Федькович). Ось бубон ранку — кругле сонце до маршу будить вояків. Лопочуть верблі по казармах, весна тріпочеться, мов спів, весна тріпочеться, мов птах, у клітці сірих коридорів, і день накреслює свій шлях на мапі неба (Б.-І.Антонич). З правого боку посадки чорніла зачинена на обід кузня і поруч з нею, теж чорна, мабуть, казарма, бо на причілковому ґанку дівчина мила велику купу ваганок, а навколо неї з доброго півдесятка стояло собак з такою несамовитою увагою, з якою первачки студенти перший раз слухають в університеті лекцію незнайомого професора (Т.Осьмачка). І все ж таки він був заарештований і засуджений. Правда, не розстріляли, замінивши вищу міру покарання на десять років заслання. Та це була ні для кого не обов’язкова гра мертвими формулами паперової юрисдикції, бо десять років заслання на далеку північ в суворих умовах полярного клімату, бруду й смороду зголоднілого життя в’язничних казарень означали для людини, хворої на легені, вірну смерть (Віктор Петров). В дівочій казармі темно. Пусто. На стіні бігають зайчики, снується мереживо од ліхтаря знадвору (І.Багряний). Перше, що його вразило, коли він прибув в окремий артилерійський дивізіон для подальшого проходження служби, це те, що в казармі було брудніше, ніж на плацу (В.Кожелянко). Казарма по-простому, по-солдатськи смерділа задавненим соленим потом немитих ґеніталій (О.Бойченко, перекл. Т.Боровського). Генерал заходить до казарми: — Можете мене привітати: дружина народила трійню! — Раді старатися, товаришу генерале!]. Обговорення статті
Снаружи – зовні, ззовні, іззовні, зо́кола, знадвору; на зовнішній погляд, на погляд, з вигляду, з погляду; (под открытым небом) надво́рі.
[Чіпці тепер ніколи дослухатись до всього того. Вкупі з матір’ю він день у день коло хати порається. Розкрив її, оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає, нове вставляє - ціле; нові крокви становить; околотом вшиває… (П.Мирний). Потім секретар познайомив його з молодиками, що сиділи на канапі й дійсно всі були письменниками, крім одного, що був тільки кур’єром, але зовні від них нічим не різнився (В.Підмогильний). Дрова палали височенним стосом, а чавуни, що їх аж шестеро округи. стояло, були не просто собі чавуни, а справжні баки, куди м’ясива і ціла ятка влізла б: поглинали вони в нутро своє туші баранячі, що зовні й не видно було, ніби то голубці які абощо (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Извне, нар. – зо́кола, знадво́ру.
Отвне, нар. – зо́кола, знадво́ру, зве́рху.
Снаружи – зо́кола, знадво́ру.

- Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник) Вгору

Двор – двір; подвір’я; (место под двором) – дворище. На дворе – надворі. Во дворе – у дворі; на подвір’ю. Задний, черный двор – задвірок. Находящийся во дворе, выходящий во двор – надвірний. Со двора – знадвору. Не ко двору – не до діла; не до речи. Постоялый двор – заїзд.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Внешний
• Внешний мир – зовнішній (околишній, навколишній, довколишній) світ; довкілля. [Явища довколишнього світу його не цікавили. Прус.]
• По внешнему виду – зовнішнім (зверхнім) виглядом; назверх. Див. іще вид. [Зовнішнім виглядом мавпа нагадує людину. Прус.]
• С внешней стороны – зокола; з зовнішнього (з околишнього) боку; з зовнішньої (з околишньої) сторони; наверх (зверху); (тільки про будівлю, житло) знадвору. [І зокола хата обмазана, хоч рудою глиною, та все ж рівненько. Мирний. У суботу тричі білила хату знадвору — все дощ оббивав. З нар. уст.]
Двор
• Быть не ко двору (разг.) – не підходити; бути не під масть; бути не до вподоби (не до діла, не до речі).
• Взойдёт солнце и к нам во двор – загляне сонце і в наше віконце. Пр. І в наше віконце загляне (засяє, засвітить) сонце. Пр. Колись і перед моїм вікном сонечко зійде. Пр. Іще й на моїх воротях сонце засяє. Пр. Колись і перед моїми (нашими) ворітьми сонечко зійде. Пр. Колись і на нас сонечко гляне. Пр. Діждемо пори, що і ми вилізем з нори. Пр. Діждусь і я тії години, що будуть по шагу дині. Пр.
• Во дворе – у дворі (на подвір’ї, лок. на обійсті).
• Задний, чёрный двор – задвірок (задвір’я).
• На дворе ночь, мороз… – надворі ніч, мороз.
• На попятный двор (идти) – відступатися (відмагатися) від чого.
• Находящийся во дворе; выходящий во двор – надвірний.
• Ни кола, ни двора – ні кола, ні двора; тільки й ходу, що з воріт та в воду. Пр. Ні кола, ні двора; один сіренький коток та на шиї мотузок. Пр. Нема у мене ні кола, ні двора — увесь тут. Пр. Ні в горшку, ні в мішку. Пр. Тільки й землі маю, що поза нігтями. Пр. Вони такі убогі, що землю держалном міряють, а худобу ложкою. Пр. Ні коняки, ні воза, та нема чого й на віз положити. Пр. Ані печі, ані лавки. Пр. Ні вуса, ні бороди, ні плуга, ні борони. Пр. Ні сідла, ні вузди, ні того, що на нього вузду надівать. Пр. Молодцем молодець: ні кіз, ні овець. Пр. І кішки в хаті нема. Пр. Рогатої скотини — вила та граблі; доброї одежі — мішок та рядно. Пр. У кишені таракан та блоха, у хліві - ратиці та хвіст. Пр.
• Пора гостям по дворам – час гостям додому.
• Постоялый (заезжий) двор – заїзд; заїжджий двір.
• Птичий двор, птичник – пташня (птичня, пташник).
• Скотный двор – обора; загін; загорода.
• Со двора, со стороны двора (извне) – знадвору.
• Со двора уйти, согнать (устар.) – піти, вигнати з дому (з хати).
• Убраться со двора – забратися (піти геть) з дому.
• Чей двор, того и хоромы – чий кінь, того і віз. Пр. Чий берег, того й риба. Пр. Чия гребля, того й став.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Знадво́ру, нар. – со двора, извне, снаружи.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

знадво́ру, присл.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Две́рниця, -ці, ж. Придверница. Петр же столе перед дверми знадвору... Другий ученик.... сказав дверниці, і ввела Петра. Єв. І. XVIII. 16.
Знадво́ру, нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив’язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4.
Квати́рка и квати́рька, -ки, ж. Ум. отъ кватира.
1) Квартирка.
2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс.
3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Ой відсунув та пан Нечаєнко кватирку од ринку. АД. II. 71.
4) Часть шапки (какая)? Дуже гостра кватирка: на його шапку треба крутішу. Лебед. у. По объясненію Василенко, часть фуражки между околышемъ и верхомъ. Вас. 156.
5) Небольшое отверстіе, вырѣзанное въ арбузѣ, чтобы узнать, спѣлъ-ли онъ. Нехай наріже кавун на кватирку, так я покуштую, який він. Черниг. у.
6) Ум. отъ кварта. Мені молодиці купують горівки. Їдна купить кватирочку, друга пів кватирки. Грин. III. 281.
Роздорі́жжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Ушиц. у. Чуб. І. 95, 97. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Єв. Мр. XI. 4. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться. Драг. 56.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Снаружи — зо́вні, зо́кола, знадво́ру.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Дворъ = 1. Двір (Царська родина і двораки; Царь і його рада). 2. двір, дво́рище, подві́рря, надві́рря. — А в мого батенька двір над водою, сад над горою. н. п. — Дїти бігали по подвіррю. К. З. о Ю. Р. — Була у нас і хата добра і дворище чимале. н. о. — За́дній, че́рный дворъ = задві́рок. — Постоя́лый дворъ = заїздний, заїзжий, постоя́лий двір, за́їзд. — Ско́тный дворъ = обо́ра, загі́н, за́города, коша́ра. — Сїмсот волів в оборі. н. п. — Тобі, мати, повнї обори, мінї давай рябиї корови. н. п. — Сї всї були в другім загонї, як би лошата або конї. Кот. — Забрав ся як вовк у кошару. н. пр. — Взойдётъ солнце и къ намъ во дворъ, н. пр. = і в наше віконце засьві́тить сонце. н. пр. — Взять за́тя во дворъ = у при́йми взя́ти. – Дворъ обо дворъ = двір з дворо́м, ря́дом. – На дворѣ́ = на дво́рі. — Не ко двору́ = не годи́ть ся, не підхо́дить, не до дїла. — Со двора́ = знадво́ру. — Пора́ гостя́мь по двора́мъ = час до до́му.

Запропонуйте свій переклад