Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 40 статей
Запропонувати свій переклад для «кабак»
Шукати «кабак» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каба́к – шино́к, шинк (-нку), шиньо́к, шиньк (-ньку), ко́рч[ш]ма́, (питейн. погребок) пивни́ця, (на откупе) ора́нда, (с своб. продажей) во́льна (-ної), (с беспатент. продажей) деше́ва (-вої); ум. шино́чок, корчо́мка. [Іди́ ж, та гляди́ мені́, не захо́дь у шино́к (Рудч.). Хутчі́й до ши́нку, щоб наї́стися та напи́тись (Основа). Ішли́ пи́ти до ко́рчми, йшли й по горі́лку, хова́ючи пляшки́ в рука́в (Коцюб.). У ора́нді на столі́ сиді́ли лі́рники та гра́ли (Шевч.)].
• Посещать -ба́к – учаща́ти до ши́нку.
• Содержать -ба́к – шинкарюва́ти, шинка́рити, шинкува́ти.
• -ба́к устроить (шуметь) – ко́рчму заве́сти́.
Башка́ – голови́ща, голі́вчина; (глупая) голове́шка, макі́тра, каба́к, бара́няча голова́.
• По -ке дать, с’ездить кого – головача́ да́ти кому́, заї́хати кому́ в го́лову (макі́тру).
Буты́лочный – пляшко́вий, пляща́ний, бутелько́вий.
• -ный цвет – пляща́ний (темнооли́вний) ко́лір.
• -ная тыква – каба́к-сулі́йник.
Кабачо́к –
1) шино́чок (-но́чка), корчо́мка; см. Каба́к;
2) (небольш. питейное заведение) корчо́мка, (погребок) пивни́чка;
3) (набор графинчиков) пляшничо́к (-чка́), судничо́к;
4) -чки (род мелких тыкв) – кабачки́ (-ків).
Ка́рлик – ка́рлик, карлю́к, карло́ (-ла́), карля́ (-ля́ти), недо́ро[і]сток (-тка), (юмористически) ку́рдик, курду́пель (-пля), каба́к, кабачо́к (-чка́), ковтю́х, пу́перник, куца́н, куца́к, кача́н. [І почали́ ка́рлики ора́ти (Рудан.). Два ка́рли і дві ка́рлиці (Ор. Лев.). Мале́сенький англича́нин… недо́росток собі́, слаби́й, хире́нний (М. Вовч.). Як через дити́ну хто переско́че, то вона́ не ви́росте: каба́к бу́де (Звин.). Низьки́й, як курду́пель (Приказка)].
Ка́рлица – ка́рлиця, ка́рличка, недо́ро[і]сток (-тка), (юморист.) ді́вчина (жі́нка-)курду́пель (ку́рдик, каба́к, куца́нка).
Корчма́ (украинизм) – ко́рчма, (ум. корчо́[е́]мка), ора́[е́]нда, (вне акциза) во́льна; см. Каба́к. [Заї́хали до оре́нди запива́ти могори́ч (Звиног.)].
Нижу́тка (общ. р.) – малю́та, маля́вка (общ. р.), малю́к (-ка́, м. р.), призе́мок (-мка), (насм.) курду́пель (-пеля), каба́к (-ка́), кабачо́к (-чка́, общ. р.).
Отправля́ться, отпра́виться – виряджа́тися, ви́рядитися, відряджа́тися, відряди́тися, виправля́тися, ви́правитися, вибира́тися, ви́братися, іти́, піти́, (двигаться) подава́тися, пода́тися, бра́тися, побира́тися, побра́тися, пуска́тися, пусти́тися, руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, мандрува́ти, помандрува́ти, сов. потягти́, посу́нути, потисну́ти, потекти́ся, (поспешно) погна́ти(ся), (по)майну́ти, махну́ти, ху́ркнути, (без определённой цели) пові́ятися.
• -виться посидеть – піти́, ви́йти на посиде́ньки, на по́сідки.
• -виться в поход, на заработки – ви́рядитися, ви́правитися, ви́братися, (двинуться) ру́шити в похі́д, на заробі́тки.
• -виться (двинуться) в путь – пода́тися, побра́тися, пусти́тися, ру́шити, ви́рушити в доро́гу (в путь ж. р.).
• -виться в путь-дороженьку – побра́тися шля́хом-доро́гою.
• -вля́йся!
• -вимся! – руша́й! руша́ймо!
• -виться дальше – пода́тися (пусти́тися, ру́шити) да́лі.
• -виться скитаться – піти́ у ски́тки (в світи́).
• -виться путешествовать – у ма́ндри пода́тися.
• -ви́ться на лошадях, верхом, пешком, морем – пої́хати кі́ньми, ве́рхи (о многих: верхами), піти́ пі́шки, пусти́тися (попливти́) мо́рем.
• -виться в море – пода́тися, пусти́тися на мо́ре.
• -виться в школу, в театр – пода́тися (піти́) до шко́ли, піти́ до теа́тру.
• -виться в кабак – піти́ на деше́ву, піти́ до ши́нку.
• -виться в Киев – пода́тися (ви́рушити, пої́хати) до Ки́їва, на Ки́їв.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Бетховен – Бетговен (совет. Бетховен).
[І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л.Костенко).  — В кабак, — дивлюся на неї і трохи цинічно регочу. — Ти що, ніколи не ходила в кабак, де бухають? — А що ми будемо там робити? — Такі чисті та незворушні очі, що хочеться їй сказати: будемо слухати Бетховена, люба! (А.Дністровий). — У філармонії грають якийсь реакційний непотріб типу Шуберта, Моцарта і Бетговена, — бризкає слюною Анна (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАБА́К бот. укр. гарбу́з.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кабак – шино́к, -нку́.
Тыква – гарбу́з, -за́, каба́к, -ка́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кабак
• Содержать кабак (арх.) – держати шинок (корчму); шинкувати; (іноді) шинкарювати (шинкарити).
• Ходить в кабак (арх.) – ходити до шинку (до корчми); (розм. образн.) ходити до чопа.
Башка
• По башке дать, съездить кого – головача дати кому; заїхати в голову (в макітру) кому.
• Пустая башка (бранное) – довбня (довбешка); [порожня] макітра; кабак; бараняча голова.
• Упрямая башка – затятий (запеклий, клятий) [чоловік]; Йому хоч кіл на голові теши! Пр. [Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Сл. Гр. Отакий запеклий. Ні з ким не хоче розмовляти. Мішко.]
Бутылочный
• Бутылочная тыква – кабак-сулійник.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Каба́к, -ка́ –
1) тыква.
• Піднести кабака́ – отказать жениху.
2) кабак, трактир;
3) карлик.
Кабаки́, -кі́в – 1) мн. ч. см. Каба́к;
2) тыквенные семечки.
Каза́ти, -жу́, -жеш –
1) говорить;
2) приказывать, велеть.
• Не кажи́ (кажи́ не) пали́ти вогню́ – не вели (вели не) зажигать огня.
• Вам ка́зано – вам велено.
3) на щось – называть что-нб. [У нас ка́жуть на гарбу́з – каба́к].
Ко́рчма́, ко́ршма́ – корчма, кабак.
Ора́нда –
1) корчма, питейный дом, кабак;
2) аренда.
Шинк, шино́к, -нку, шиньо́к, р. ши́ньку – кабак, питейный дом.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

II. Го́й, го́я, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережьи употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.
Деше́вий, -а, -е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Рудч. Ск. І. 215. Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, -а, -е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Каба́к, -ка́, м.
1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. Нп. Піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. НП. 352.
2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. І. 207.
Ора́нда, -ди, ж.
1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752.
2) Аренда.
Поража́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. пора́дитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. 132. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Мил. 189. Дак ото ми з бабою й порадились. ЗОЮР. І. 65.
Уходжа́ти, -джа́ю, -єш, ухожа́ти, -жа́ю, -єш, ухожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали. Мет.
І. Чіп, чопа́, м.
1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. Рудч. Ск. II. 151. П’яний, як чіп. Ном. № 11740. Ходи́ти до чопа́. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. Ном. № 11701.
2) Стержень, на которомъ что-либо ходитъ, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Шух. I. 153. Также часть: вертлюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п’їл (см. п’їла). Шух. І. 187, 255, 276, 254.
3) Колышекъ въ сновалкѣ. Шух. І. 150. См. Снувавка.
4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. Шух. I. 166.
5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. Уманск., Гайсин. у.у.
6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. Мик. 480. Черниг. у.
7) Рыба: Aspro Zingel. Вх. Пч. II. 18. Ум. Чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. (Харьк., Залюбовск.). В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки. Ном. заг. № 64.
Шинк, шино́к, -нку, шиньо́к, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. Шино́чок, шиньо́чок.
Шинкарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Содержать кабакъ, заниматься продажей спиртныхъ напитковъ. Сим. 214.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ґу́ля, -лі, ж. *2) = Каба́к, ка. Хот. Нік.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cucurbita pepo L. — гарбу́з звича́йний (Сл, Ру, Оп; Mk); арбуз простий (Во), ди́ня (Мл; Mj, Сл, Гд, Бк, Гб — ПД, БУ, БО, ЛМ), диня гарбуз (Вх1, Вх6); арбуз (См), баня (Вх6 — СЯ), башта́н (Бк — БУ), бошта́н (Бк — БУ), гарбу́дз (Он — БО), гарбу́з (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Hl, Mj, Шс, Ян3, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук — ЗАГ), гарбуз простий (Км), гарбуз столовий (Км), гарбуза́ (Rs, Лс2, Гб, Ар, Коб — ВЛ, ПЦ, ПС, ПЗ), ґуля́н (Бк — БУ), динник (Вх7 — ЗК), ди́ньки (Дан — ПЗ), теква (Сл — ЗК), ти́ква (Чн, Рг1, Жл, Hl, Шм2, Шс, Сл — СЛ, БУ). \ Форми, сорти: баршави́к (Дз — ПД), ганки (Ан — СД), горго́нка (Ум, Ук), горго́пка (Ів), диня їдома (Mk), д. шпараґова (Mk), каба́к (Лч, Ан, Ln, Mj, Ум, Шс, Гр, Ян3, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс1, Ос, Ук, Гб — СД, СТ, ПД), кабаки́ со́вусні (Мс — СТ), каба́чки́ (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мс — ЗАГ), к. со́усні (Мс — СТ), к. фігу́рні (Мс — СТ), кабачо́к (Mk, Ук, Мс — СТ, ПД), караку́цька(и) (Рг1, Ан, Жл, Ду, Мс — СТ), кара́мза (Пс, Жл), карахо́нька (Ан, Гр, Ду, Mk — СТ), каркубота (Сл — ПД), карту́зики (Мс — СТ), куркуб’є́та (Бк — БУ), куркубо́та (Бк — БУ), куркуду́ч(ш)і (Бк — БУ), куртубе́тка (Мо — СТ), меду́зи (Мс — СТ), ми́сочки (Мс — СТ), патисо́н (Ук), патісо́ни (Мс — СТ), пеку́чка (Вх7 — ЗК), печу́чка (Вх7 — ЗК), ра(о)куцьки (Ан, Сл), ро́па(о)вка (Ан, Ів, Сл — СД, СТ), ропалка (Ан, Сл — СД, СЛ), рополка (Ан, Го1 — СТ, СЛ), свиня́чка (Вх7 — ЗК), со́усники (Мс — СТ), тараку́ца (Мч — ПД), тараку́цька (Ан, Ду), тарапу́нька (Рг1, Ан, Жл, Ду, Ів, Сл), тарапу́цька (Ум, Ду, Сл), тарку́ца (Мч — ПД), тиква-карахонька (Лс1 — СД), тупкуц (Mk — ПД), ха́нка (Ан, Го1, Ум — СД, СЛ), ханочка(и) (Ан, Го1, Сл — СД), ха́нька (Чн, Ср, Шм2, Ум, Ян3, Ду, Ів, Сл, Ук — СТ, СЛ), харахо́ньки (Ан — СД), хорохо́нька (Рг1, Ан, Пс, Гр, Ду, Ів, Сл — СД), хоро́шка (Рг1, Ан, Гр, Ду, Сл).
Lagenaria siceraria (Molina) Standley — ти́ква звича́йна (Вх1, Ру, Оп); ти́ква (Сл; Во, Жл, Вх7, Ум, Ів, Mk, Мс — СТ, ПД), ти́ква бути́лочна (Мл; Рг1, Пс); горлянка (Во, Шс), гру́шечки (Мс — СТ), гру́ші (Мс — СТ), гру́шки́ (Мс — СТ), грушки́ декорати́вні (СТ), каба́к декорати́вний (Мс — СТ), кабачки́ грушови́дні (Мс — СТ), кабачки́ декорати́вні (Мс — СТ), кабачки́ кру́глі (Мс — СТ), куркубе́та (Дз — ПД), куши́нчики (Мс — СТ), огірок індійський (Опа — СТ), тараку́цька(и) (Вх7, Мс — СТ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Каба́къ = шино́к, шинк (С. З.), здр. — шино́чок, (переважно такий, де разом з шинком і заїзд) — ко́рчма́, ко́ршма́, здр. — коршми́ця, ора́нда (Прав.). — А пъяниця-неробітниця, що день, що ніч пъє, а як прийде із шинку до дому мене молодую бъє. н. п. — Ще я був малим, як батько зве було, та каже: „Синку! На посудину та збігай по горілочку до шинку.“ В. Щ. — Як до церкви, то й ноги болять, а як до корчми, то і в боки взяв ся. н. пр. — Піп каже: ідїмо до божницї, а пъяниця каже: ідїмо до коршмицї. н. пр.
Башка́ = 1. голова́, великої риби одрізана. 2. голове́шка (велика, розу́мна.), каба́к (вели́ка та дурна). 3. наконе́шник кова́льського міха.
Деревя́нный = деревя́ний. — Деревя́нная башка́ = дурна́ голова́, каба́к. — Деревя́нный тулу́пъ = домови́на, труна́. — Деревя́нное ма́сло = оли́ва. — Правда як олива — завсегда па верх вийде. н пр. — Деревя́нныя издѣ́лія = деревя́ні ви́роби, дере́вня. — Мужик хотїв везти продавати деревню (колеса, вила то-що).
Клекъ = 1. жа́бур, жабури́ння (жабъяча икра; так зоветь ся теж і жабъяче гнїздо). 2. гультя́йство, пога́нцї. — Собрали́сь что ни клекъ и разби́ли каба́къ = зібра́ло ся саме́ гультя́йство і розби́ли шино́к.
Корчма́ = корчма́, здр. коршми́ця, ора́нда, шинк, шино́к. (Пр. д. під сл. Каба́къ).
Ты́ква, рос. Cucurbita L. = гарбу́з, каба́к, поб. — гарбузя́ка, стебло і листа — гарбузи́ння, С. ovifera L. = ха́нька, харохо́нька, ро́павка, горго́нка, тарапу́нька, тарапу́цка. С. Ан. Ш. — Уже так, що в гарбузї смак. н. пр. — Голова, як кабак, а олії нї трошки. н. пр. — Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. н. п.

Запропонуйте свій переклад