Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 73 статті
Шукати «кабак*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каба́к – шино́к, шинк (-нку), шиньо́к, шиньк (-ньку), ко́рч[ш]ма́, (питейн. погребок) пивни́ця, (на откупе) ора́нда, (с своб. продажей) во́льна (-ної), (с беспатент. продажей) деше́ва (-вої); ум. шино́чок, корчо́мка. [Іди́ ж, та гляди́ мені́, не захо́дь у шино́к (Рудч.). Хутчі́й до ши́нку, щоб наї́стися та напи́тись (Основа). Ішли́ пи́ти до ко́рчми, йшли й по горі́лку, хова́ючи пляшки́ в рука́в (Коцюб.). У ора́нді на столі́ сиді́ли лі́рники та гра́ли (Шевч.)].
• Посещать -ба́к – учаща́ти до ши́нку.
• Содержать -ба́к – шинкарюва́ти, шинка́рити, шинкува́ти.
• -ба́к устроить (шуметь) – ко́рчму заве́сти́.
Башка́ – голови́ща, голі́вчина; (глупая) голове́шка, макі́тра, каба́к, бара́няча голова́.
• По -ке дать, с’ездить кого – головача́ да́ти кому́, заї́хати кому́ в го́лову (макі́тру).
Буты́лочный – пляшко́вий, пляща́ний, бутелько́вий.
• -ный цвет – пляща́ний (темнооли́вний) ко́лір.
• -ная тыква – каба́к-сулі́йник.
Буты́ль (ж. р.) – сулія́ (1/4 ведра и больше), бу́тель (р. -тля) (м. р.), гуса́к; (б. оплетенная лозой) балца́нка; (из высушенной тыквы) кабакі́вка.
Зала́вок –
1) (прилавок) при́лавок (-вка); (откидной) ля́да; (в кабаке) шинква́с (-су);
2) (глухая лавка с под’ёмною крышкой) ко́ник.
Избива́ть, изби́ть –
1) (убивать) побива́ти, поби́ти, вибива́ти, ви́бити, убива́ти, повбива́ти, повибива́ти кого́. [Хліборо́би опано́вували за́мки, побива́ли скрізь лати́нських попі́в і верта́лись до старода́вньої слов’я́нської ві́ри (Куліш). Вибива́ли наро́д тисяча́ми (Стор.). Усі́х люде́й у го́роді повбива́ли (Грінч.)].
• -би́ть всех до тла – ви́бити до ноги́;
2) (исколотить; истрепать) би́ти, поби́ти, збива́ти, зби́ти.
• Его в кабаке -би́ли – його́ в шинку́ поби́ли, зби́ли.
• Яблоко это -би́то – я́блуко це поби́те.
• -би́ть кнут – поби́ти баті́г (батога́) на ко́му. [Поби́в на йому́ уве́сь баті́г].
• -би́ть до синяков кого – на синяки́ (на синці́) поби́ти, (і)зсини́ти кого́. [Та так поби́ла свекру́ху, на синяки́! (Берд.)].
• -би́ть кого в биток – на (в) яє́чню, на боло́то кого́ поби́ти, зби́ти. [Збив го (его) на боло́то (Франко, Пр.)].
• -би́ть кого палкой – ви́бити кого́ па́лицею, обпалкува́ти кого́. [Я його́ до́бре обпалку́ю, аби́ ті́льки впійма́вся (Липовеч.)].
• -би́ть кого до крови – в кров роз’ю́шити кого́.
• Изби́тый и Избие́нный –
1) поби́тий, ви́битий, повби́ваний, повиби́ваний;
2) поби́тий, зби́тий. [Наре́шті, зби́того і ма́йже го́лого повели́ мене́ до ві́йта (Франко)].
• Я весь -бит – я ввесь поби́тий, чи́сто (геть) поби́тий;
3) см. Изби́тый, прил. -ться –
1) страд. побива́тися, убива́тися, вибива́тися; би́тися; бу́ти поби́тим, ви́битим и т. д.;
2) би́тися, поби́тися, збива́тися, зби́тися.
• Он сам -би́лся пьяный – він п’я́ний сам поби́вся.
• Сапожки -би́лись – чобітки́ зби́лися, поби́лися, стопта́лися, ступцюва́лися.
Истира́ть, истере́ть –
1) (изводить, уничтожать трением) стира́ти, сте́рти (зітру́, зітре́ш), (о мн.) постира́ти що. [Мовчи́, бо я тебе́ на каба́ку зотру́ (Номис)].
• -тё́р резинку, напильник – стер гу́му, напи́лка (напи́лок, терпужо́к).
• -ре́ть с лица земли кого (уничтожить) – згла́дити з сві́ту кого́;
2) (растирать) стира́ти, сте́рти, поте́рти. [Тре́ба сте́рти хрін (Сл. Ум.). Узя́в ви́сушеного павука́, стер на порошо́к (Звин.)].
• Истё́ртый – сте́ртий, поте́ртий.
• -ться – стира́тися, сте́ртися, бу́ти сте́ртим, поте́ртим; (о венике, диал.) дерка́читися, здерка́читися. [Було́ тро́шки тютюну́ в кисе́ті, та сте́рлося на по́піл (Харківщ.)].
Кабачо́к –
1) шино́чок (-но́чка), корчо́мка; см. Каба́к;
2) (небольш. питейное заведение) корчо́мка, (погребок) пивни́чка;
3) (набор графинчиков) пляшничо́к (-чка́), судничо́к;
4) -чки (род мелких тыкв) – кабачки́ (-ків).
Ка́рлик – ка́рлик, карлю́к, карло́ (-ла́), карля́ (-ля́ти), недо́ро[і]сток (-тка), (юмористически) ку́рдик, курду́пель (-пля), каба́к, кабачо́к (-чка́), ковтю́х, пу́перник, куца́н, куца́к, кача́н. [І почали́ ка́рлики ора́ти (Рудан.). Два ка́рли і дві ка́рлиці (Ор. Лев.). Мале́сенький англича́нин… недо́росток собі́, слаби́й, хире́нний (М. Вовч.). Як через дити́ну хто переско́че, то вона́ не ви́росте: каба́к бу́де (Звин.). Низьки́й, як курду́пель (Приказка)].
Ка́рлица – ка́рлиця, ка́рличка, недо́ро[і]сток (-тка), (юморист.) ді́вчина (жі́нка-)курду́пель (ку́рдик, каба́к, куца́нка).
Корчма́ (украинизм) – ко́рчма, (ум. корчо́[е́]мка), ора́[е́]нда, (вне акциза) во́льна; см. Каба́к. [Заї́хали до оре́нди запива́ти могори́ч (Звиног.)].
Нижу́тка (общ. р.) – малю́та, маля́вка (общ. р.), малю́к (-ка́, м. р.), призе́мок (-мка), (насм.) курду́пель (-пеля), каба́к (-ка́), кабачо́к (-чка́, общ. р.).
Отвлека́ть, отвле́чь – 1) что от чего куда – відтяга́ти, відтягти́, відволіка́ти, відволокти́ що від чо́го куди́;
2) кого от чего – відтяга́ти, відтягти́, відверта́ти, відверну́ти, відрива́ти, відірва́ти, відхиля́ти, відхили́ти, відво́дити, відве́сти кого́ від чо́го.
• -ка́ть кого-либо от работы – відверта́ти, відтяга́ти кого́ від робо́ти, заважа́ти кому́ роби́ти (в робо́ті).
• -вле́чь кого от зла, от греха, от мысли – відверну́ти, відве́сти кого́ від зла, від гріха́, відверну́ти кого́ від ду́мки.
• Театр -ка́ет людей от кабака – теа́тр відтяга́є люде́й від ши́нку.
• -ка́ть чьё-либо внимание от чего – відверта́ти, відверну́ти чию́ ува́гу від чо́го.
• -вле́чь кого-л. от союза с кем – відверну́ти, відмани́ти кого́ від спі́лки з ким;
3) мед. – відверта́ти, відверну́ти, відтяга́ти, відтягти́;
4) (абстрагировать) абстрагува́ти, забстрагува́ти, відмишля́ти, відми́слити, відлуча́ти, відлучи́ти що від чо́го.
Отвлечё́нный –
1) відтя́гнений, відве́рнений и відве́рнутий, віді́рваний;
2) см. Отвлечё́нный.
Отправля́ться, отпра́виться – виряджа́тися, ви́рядитися, відряджа́тися, відряди́тися, виправля́тися, ви́правитися, вибира́тися, ви́братися, іти́, піти́, (двигаться) подава́тися, пода́тися, бра́тися, побира́тися, побра́тися, пуска́тися, пусти́тися, руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, мандрува́ти, помандрува́ти, сов. потягти́, посу́нути, потисну́ти, потекти́ся, (поспешно) погна́ти(ся), (по)майну́ти, махну́ти, ху́ркнути, (без определённой цели) пові́ятися.
• -виться посидеть – піти́, ви́йти на посиде́ньки, на по́сідки.
• -виться в поход, на заработки – ви́рядитися, ви́правитися, ви́братися, (двинуться) ру́шити в похі́д, на заробі́тки.
• -виться (двинуться) в путь – пода́тися, побра́тися, пусти́тися, ру́шити, ви́рушити в доро́гу (в путь ж. р.).
• -виться в путь-дороженьку – побра́тися шля́хом-доро́гою.
• -вля́йся!
• -вимся! – руша́й! руша́ймо!
• -виться дальше – пода́тися (пусти́тися, ру́шити) да́лі.
• -виться скитаться – піти́ у ски́тки (в світи́).
• -виться путешествовать – у ма́ндри пода́тися.
• -ви́ться на лошадях, верхом, пешком, морем – пої́хати кі́ньми, ве́рхи (о многих: верхами), піти́ пі́шки, пусти́тися (попливти́) мо́рем.
• -виться в море – пода́тися, пусти́тися на мо́ре.
• -виться в школу, в театр – пода́тися (піти́) до шко́ли, піти́ до теа́тру.
• -виться в кабак – піти́ на деше́ву, піти́ до ши́нку.
• -виться в Киев – пода́тися (ви́рушити, пої́хати) до Ки́їва, на Ки́їв.
Приобрета́ть, приобрести́ и приобре́сть –
1) (добывать) набува́ти, набу́ти, здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти и придобу́ти що и чого́, придбава́ти, придба́ти що и чого́; (наживать) нажива́ти, нажи́ти що; (накопить, добыть в большом количестве) надба́ти, принадба́ти, напридба́ти, наздобу́ти, наздобува́ти чого́, (диал.) напаха́ти, (о мног.) понабува́ти, по(з)добува́ти, попридбава́ти що и чого́. [Ро́зуму за гро́ші не здобу́деш (Св. Пис.). Жа́лко ста́ло того́ хазя́йства, що він його́ своє́ю пра́цею надба́в (Грінч.). Придба́ли ху́тір, став і млин, садо́к у га́ї розвели́ і па́сіку чима́лу, – всього́ надба́ли (Шевч.). Що придба́єш, те і ма́єш (Приказка). Пої́хав оце́ в ліс та й дров тако́го (очень много) напаха́в (Пирят.)].
• -та́ть движимое и недвижимое имущество – набува́ти рухо́ме й нерухо́ме майно́.
• -бре́сть что-л. покупкою – набу́ти що ку́плею (купі́влям).
• Он -брё́л себе большое состояние – він придба́в (нажи́в, здобу́в) собі́ вели́кий ста́ток (и вели́кі ста́тки).
• -та́ть, -сти́ права гражданства – набува́ти, набу́ти права́ (и прав) громадя́нства.
• -сти́ хозяйничая – пригосподарюва́ти, загоспода́рити що.
• -сти́ барышничеством – прибаришува́ти що.
• -сти́ торгуя в кабаке – зашинкува́ти що;
2) (снискивать) здобува́ти, здобу́ти, придба́ти що, зажива́ти, зажи́ти чого́.
• -сти́ всеобщее уважение, дружбу, расположение – здобу́ти (придба́ти) зага́льну поша́ну, дру́жбу, прихи́льність.
• -та́ть, -сти́ любовь, благосклонность чью-л. – підхо́дити, підійти́ під чию́ ла́ску, дістава́ти, діста́ти ла́ски в ко́го. [Тако́ї ла́ски діста́ну і в Пара́ски (Номис)].
• -сти́ доверие чьём-н. – зажи́ти в ко́го ві́ри. [Я ві́ри в їх зажи́в, щоб дізнава́тись тим ро́бом про їх за́ходи воро́жі (Грінч.)].
• -бре́сть славу, известность, популярность – (з)добу́ти, придба́ти сла́ву (и сла́ви), відо́мість, популя́рність, зажи́ти (залучи́ти) сла́ви, уби́тися у сла́ву, зажи́ти популя́рности, у мо́ву увійти́. [Анто́сьо все в мо́ву вхо́див і між товари́ством і в го́роді (Свидн.)].
• Он -брё́л себе много друзей – він придба́в собі́ бага́то при́ятелів;
3) (усваивать себе, получать) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти чого́.
• -та́ть форму чего-л. – набира́ти фо́рми чого́.
• -та́ть вкус чего – набува́ти (набира́ти) смаку́ чого́. [На мо́рі, коли́ воно́ ти́хе, стра́ва набира́ особли́вого смаку́ (Леонт.)].
• -та́ть, -сти́ значение, ценность – набира́ти, набра́ти, набува́ти, набу́ти ваги́, ва́ртости. [Тоді́ ті́льки іде́я набира́є ва́ртости, коли́ перево́диться в життя́ (Коцюб.)].
• -сти́ значение среди кого – увійти́ в зна́чність між ким.
• -та́ть, -бре́сть влияние – забира́ти, забра́ти си́лу, здобува́ти, здобу́ти вплив на що. [Таку́ си́лу забра́ли запоро́жці (Сторож.)].
• -та́ть, -сти́ власть над кем – си́лу міць бра́ти, забра́ти и взя́ти над ким. [Моти́в суча́сности бере́ си́лу над пое́тами (Єфр.)].
• -та́ть, -сти́ силу – набува́ти, набу́ти, набира́ти(ся), набра́ти(ся) си́ли. [Цей гурт де-да́лі бі́льшатиме, набира́тиметься си́ли (Грінч.)].
• -та́ть, -сти́ интерес – набира́ти, набра́ти інтере́су.
• -та́ть навык, опыт – набува́ти на́вички до чо́го, до́свіду в чо́му, нала́муватися до чо́го.
• -сти́ привычку – набра́тися зви́чки.
• -та́ть, -сти́ необходимые познания в чём – здобува́ти, здобу́ти (придба́ти) потрі́бні знання́ з чо́го и в чо́му. [Сам неписьме́нний здобува́є він ті знання́ або́ з розмо́в, або́ слу́хаючи, як хто и́нший чита́є (Грінч.)].
• -сти́ знания от кого – набра́тися нау́ки в ко́го.
• -сти́ оперение (о птицах) – у пі́р’я (у колодочки́, у палки́) вби́тися, упі́р’їтися.
• Приобре́тенный – набу́тий, (з)добу́тий, на́дбаний, при́дбаний, нажи́тий, зажи́тий, пригосподарьо́ваний, загоспода́рений и т. д. [І жіно́че, і діво́че, і що було́ пригосподарьо́ване, усе́ за́брато (Квітка)].
• -ное имущество – набу́те (при́дбане) майно́, надба́ння.
II. Проводи́ть, провести́ или прове́сть –
1) кого куда, к кому, через что – прово́дити, прове́сти́ кого́ до ко́го, від ко́го (напр. від соба́к), (перевесть) перево́дити, переве́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити кого́ через що, чим; (дело) прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти (спра́ву де, через що); (судно) ве́сти́, переве́сти́, проводи́ти, прове́сти́, перепрова́джувати, перепрова́дити (судно́). [Прові́в його́ через ха́ту. Прові́в повста́нців яра́ми в село́. Перепрова́див їх через кордо́н, через го́ри. Прове́сти (переве́сти) спра́ву в комі́сії, через комі́сію. Я веду́ цього́ ду́ба через поро́ги (Катериносл.). Ло́цман, що прово́дить байдаки́ (Грінч.)].
• Пленных -вели́ в лагерь – полоне́них спрова́дили до та́бору.
• -ди́те меня к секретарю – проведі́ть (заведі́ть) мене́ до секретаря́;
2) что – (черту) прово́дити, прове́сти́ (ри́су), (дорогу) проклада́ти, прокла́сти доро́гу (ко́лію) (см. Прокла́дывать); (воду, электричество и т. п.) прово́дити, прове́сти́ (во́ду, еле́ктрику і т. п.); (тепло, звук) прово́дити, прове́сти́, перепуска́ти, перепу́стити (тепло́, звук); (выборы, мероприятия и т. д.), прово́дити, прове́сти́, перево́дити, переве́сти́ що (вибо́ри, за́ходи); (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що. [Переве́сти в окру́зі вибо́ри до сільра́д. Радя́нська вла́да перевела́ по́вне соція́льне забезпе́чення всіх трудя́щих (Азб. Ком.)].
• -ди́ть, -сти́ в жизнь что-л. – прово́дити, прове́сти́ в життя́, заво́дити, заве́сти́ в життя́, (осуществлять) перево́дити, переве́сти́ що в життя́, справди́ти що.
• -ди́ть роль – прово́дити, прове́сти́ ро́лю чию́, кого́.
• -вести собрание, заседание, урок – прове́сти́, засі́дання, збо́ри, ле́кцію.
• -ди́ть мысль, идеи – прово́дити ду́мку, іде́ї.
• -вести́ телефон, телеграф – прове́сти́ телефо́н, телегра́ф.
• -ди́ть границу – кла́сти, покла́сти, прово́дити, прове́сти́ межу́, (политич.) кордо́н.
• -води́ть, -вести́ межу вокруг чего – обмежо́вувати и обме́жувати, обмежува́ти и обме́жити що.
• -вести́ канал – прово́дити, прове́сти́ кана́л;
3) (дотрагиваться) прово́дити, прове́сти́, (поводить) пово́дити, пове́сти́ чим по чо́му, (с целью убедиться в чём-л.) гляді́ти, погляді́ти, (гал.) смотри́ти, посмотри́ти чим (напр. руко́ю, доло́нею) по чо́му. [Вона́ провела́ рукою по чолі́ (Л. Укр.). Руко́ю пово́дить по ло́бові (Квітка). Посмотри́в доло́нею по го́лих гру́дях (Стеф.)];
4) (время) ба́вити, проба́вити (час), ба́витися, проба́витися, прово́дити, прове́сти́ (час); (прожить, пробыть) перебува́ти, перебу́ти, пробува́ти, пробу́ти (час). [Неспокі́йну ніч перебуло́ місте́чко перед свя́том (Коцюб.). Немину́че тре́ба перебу́ти лі́то де на селі́ (Кониськ.). Скі́льки ча́су ви перебу́ли в доро́зі?].
• Как -дите время? – як прово́дите, ба́вите час? як мина́є вам час?
• Вечер -ли мы весело – ве́чір перебули́ ми ве́село.
• В гостях -ли время приятно – в гостя́х час звели́ га́рно.
• Где вы -ли праздники? – де ви перебу́ли свя́та?
• Я -вё́л день в библиотеке – я перебу́в день у бібліоте́ці (книгозбі́рні).
• Больной -вё́л ночь покойно – хво́рий перебу́в ніч до́бре, ніч хво́рому до́бре мину́ла.
• -ди́ть время в чём – прово́дити, прове́сти́ час у чому́, ужива́ти, ужи́ти час на що.
• -ди́ть время в трудах – прово́дити час за пра́цею.
• -ди́ть время в пьянстве, в кабаке – перево́дити час на пия́тику, виси́джувати, (образно) днюва́ти й ночува́ти в шинку́ (в ко́рчмі).
• Он -дит все дни на улице, на реке – він увесьде́нечки на ву́лиці, на рі́чці (перебува́є).
• -ди́ть, -сти́ время непродуктивно – марнува́ти, змарнува́ти час, перево́дити, переве́сти́ час ма́рно.
• -вести́ лето, зиму – перебу́ти лі́то, зи́му, перелі́тувати, перезимува́ти де.
• -ди́ть праздник – святкува́ти, відсвяткува́ти, пересвяткува́ти, (святки, сопряжённые с ритуалом) спрова́джувати, опрова́[о]ди́ти свя́то. [Опрова́дили свя́то як годи́ться].
• -ди́ть время с кем – прово́дити час з ким; ба́витися з ким.
• -ди́ть время в балах – балюва́ти; в праздности – святкува́ти, гуля́ти, згуля́ти, ледарюва́ти; си́дні справля́ти, виле́жуватися, (насм.) бімбува́ти. [І часи́ночки не згуля́є; усе́ в робо́ті (М. Грінч.). Вони́ святкува́ти лю́блять, а робо́та сама́ нія́к не хо́че роби́тися. Бімбу́є, як жид у ша́баш (Київщ.)];
5) кого – (обманывать) підво́дити, підве́сти́ (подвести), зво́дити, зве́сти́, о(б)ду́рювати, о(б)дури́ти, ошу́кувати, ошука́ти, (хитростью) схитри́ти, охитрува́ти кого́; см. Обма́нывать; (водить, длить время) води́ти, волово́дити кого́. [Пропади́ ти лу́чче сам, що нас усі́х підві́в (Рудч.). Він стари́й як світ, його́ не зведе́ш (Коцюб.). Та мене́ то не схитри́ти: зна́ю, чого́ хо́че (Рудан.). О, що-ж роби́ти, щоб і смерть саму́ перемогти́, і до́лю одури́ти (Самійл.)].
• Суд -ди́л его с год, да ничего не сделал – суд води́в (волово́див) його́ з рік, та нічо́го не зроби́в.
• Этого не -дё́шь – цьо́го не зведе́ш, не о(б)дури́ш, не підду́риш и т. д. В другой раз меня не -ду́т – удру́ге ме́не не ошука́ють, не обду́рять, не підма́нять.
Проведё́нный –
1) прове́дений, переве́дений, перепрова́джений через що, до ко́го;
2) прове́дений, прокла́дений; переве́дений;
3) (о времени) прове́дений, перебу́тий, пробу́тий, ужи́тий на що, (непродуктивно) змарно́ваний, (в праздности) згу́ляний; (о празднике, торжестве) відсвятко́ваний, пересвятко́ваний, опрова́джений. [Де́в’ять мі́сяців, пробу́тих у тюрмі́, були́ для ме́не торту́рою (Франко)];
4) (обманутый) підве́дений, зве́дений, обду́рений, підду́рений, ошу́каний, охитро́ваний.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Табаконюхание – ню́хання тютюну́ (разг. таба́ки, уст. каба́ки). Обговорення статті
Член – член;
• дополнительный, последующий, предыдущий член – додатковий, наступний, попередній член;
• мужской член – чоловічий член, пру́тень, піська, (насм.) пуцька, цюцюрка, (образн.) пілюля, жало, тростина, підсвинок, кабака, ґніт;
• член братства, союза, экспедиции – братчик, спілчанин, учасник експедиції.
[Солодкий подих ніжно залоскотав слух, доторк жорсткого кущика волосся запалив ґніт, і воск спокою почав танути (В.Даниленко). В кавалера палкого із Луцька, Зразу видно, душа не з лопуцька. Він і вдень, й серед ночі До любові охочий, то дарма, що мала в нього пуцька (Ю.Позаяк). Уявляю, як цілими днями я милуюся Сереєю і Тамарою, які пальцюють одна одну та водночас сукають мою тростину (М.Ілляшенко і О.Ногіна перекл. Ф.Беґбеде). — Ти ба, а жіноцтво з самого ранку туди валує поглянути на таку чудасію. Вони кажуть, що у вішальників ті штукенції особливо показні… (О.Сенюк, перекл. П.Лаґерквіста). — Член встає й говорить «як справи?» кожній по-справжньому інтеліґентній людині. Ренуар говорив, що малював картини членом… так і було, милі картинки! (С.Павличко, перекл. Д.Г.Лоуренса)Заходила ввечері й, не подаючи знаку, добряче нагрівала мені кабаку (П.Таращук, перекл. Ф.Селіна)]. Обговорення статті
Бетховен – Бетговен (совет. Бетховен).
[І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л.Костенко).  — В кабак, — дивлюся на неї і трохи цинічно регочу. — Ти що, ніколи не ходила в кабак, де бухають? — А що ми будемо там робити? — Такі чисті та незворушні очі, що хочеться їй сказати: будемо слухати Бетховена, люба! (А.Дністровий). — У філармонії грають якийсь реакційний непотріб типу Шуберта, Моцарта і Бетговена, — бризкає слюною Анна (О.Курилас, перекл. Е.Єлінек)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАБА́К бот. укр. гарбу́з.
КАБАКО́ВЫЙ гарбузо́вий.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кабак – шино́к, -нку́.
Тыква – гарбу́з, -за́, каба́к, -ка́.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Кабак
• Содержать кабак (арх.) – держати шинок (корчму); шинкувати; (іноді) шинкарювати (шинкарити).
• Ходить в кабак (арх.) – ходити до шинку (до корчми); (розм. образн.) ходити до чопа.
Бараний
• Согнуть (скрутить) в бараний рог – скрутити геть; скрутити в баранячий ріг; зігнути як (в) дугу; зігнути в каблук; на порох (на табак, на т[к]абаку) стерти (зім’яти). [Літа його гнуть у каблук. Франко. Йому я ребра полічу, Зімну всього я на кабаку… Котляревський.]
Башка
• По башке дать, съездить кого – головача дати кому; заїхати в голову (в макітру) кому.
• Пустая башка (бранное) – довбня (довбешка); [порожня] макітра; кабак; бараняча голова.
• Упрямая башка – затятий (запеклий, клятий) [чоловік]; Йому хоч кіл на голові теши! Пр. [Коли він такий затятий, то й я буду затятий. Сл. Гр. Отакий запеклий. Ні з ким не хоче розмовляти. Мішко.]
Бутылочный
• Бутылочная тыква – кабак-сулійник.
Бутыль
• Бутыль из высушенной тыквы – кабаківка.
Наказывать
• Кого Юпитер (Бог) захочет наказать, того он лишает разума – кого Юпитер (Бог) захоче покарати, того він позбавить розуму (у того відбере він розум).
• Накажи меня Бог! – скарай мене Боже!
• Наказать кого – дати кару кому; покарати кого; (жарт.) кабаки дати кому.
• Наказывать, наказать смертью – карати, скарати на смерть (давн. на горло, горлом); карати, покарати смертю; завдавати, завдати на смерть.
• Наказывать, наказать так, чтобы помнил (шутл.) – пам’яткового (пам’ятного) давати, дати.
Отказывать
• Ему нельзя отказать в остроумии – не можна не признати йому дотепу (не можна заперечити, що він дотепний); він такий дотепний; не можна йому відмовити (в) дотепності.
• Ему отказали в его просьбе – його прохання (прісьбу, просьбу) не задоволено (не задовольнили); його прохання відхилено (відхилене); йому відмовили (відмовлено) на його прохання.
• Не откажите в любезности – будьте такі ласкаві; коли ласка ваша.
• Ни в чём не отказывать себе, кому-либо – нічого собі, кому не жалувати (не відмовляти).
• Отказал наотрез – цілком (зовсім) відмовив; (відмовив) як відрізав. [Так тобі що — зовсім відмовив? — Як відрізав. З нар. уст.]
• Отказать кому (в сватанье) – відмовити кому; (образн.) дати (піднести, покотити) гарбуза кому; піднести (печеного) кабака кому; почастувати печеним раком кого. [А мати? Таже вони загризуть мене, бо й так лихі, що я дала гарбуза аж двом сватачам! — промовила Настя наче до себе. Коцюбинський. Наталка многим женихам підносила печеного кабака. Котляревський.]
• Отказать от дома кому (устар.) – перестати приймати (більш не приймати) кого; у дім (до господи) не приймати кого. [Яке ж я мала право не прийняти її в дім — згодьтеся? Свідзинський, перекл. з Тургенєва. Наказали його до господи не приймати. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.]
• Отказывать, отказать в руке (от руки) кому (устар.) – відмовляти, відмовити видати кого за кого; відмовлятися, відмовитися вийти заміж за кого; відмовляти, відмовити [від] руки кому.
• Отказывать себе в самом необходимом – відмовлятися від (що)найпотрібнішого (найнеобхіднішого).

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Каба́к, -ка́ –
1) тыква.
• Піднести кабака́ – отказать жениху.
2) кабак, трактир;
3) карлик.
Каба́ка – нюхательный табак.
Кабаки́, -кі́в – 1) мн. ч. см. Каба́к;
2) тыквенные семечки.
Кабако́вий – тыквенный.
Каза́ти, -жу́, -жеш –
1) говорить;
2) приказывать, велеть.
• Не кажи́ (кажи́ не) пали́ти вогню́ – не вели (вели не) зажигать огня.
• Вам ка́зано – вам велено.
3) на щось – называть что-нб. [У нас ка́жуть на гарбу́з – каба́к].
Ко́рчма́, ко́ршма́ – корчма, кабак.
Ора́нда –
1) корчма, питейный дом, кабак;
2) аренда.
Шинк, шино́к, -нку, шиньо́к, р. ши́ньку – кабак, питейный дом.

- Практичний російсько-український словник приказок 1929р. (Г. Млодзинський, М. Йогансен) Вгору

Согну в бараний рог (в три дуги, в три погибели). —
1. Научу в середу пишку їсти.
2. Хука всучу.
3. Мовчи, бо я тебе на кабаку зітру.
4. На гречку перегнати.
5. З вас ремінь деруть, а з їх, бувало, і лій топили.
6. Як дам тобі, то й ногами вкриєшся.
7. На кабаку стерти.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ви́чухатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Чесаться, почесаться вдоволь. Випозіхавсь, вичухавсь, понюхав кабаки. Кв. Качки вичухуються на сонечку.
2) Оправиться отъ болѣзни, побоевъ. Минув тиждень, другий, (побита) жінка вичухалась. Грин. II. 166.
II. Го́й, го́я, м. Евреи называютъ этимъ именемъ христіанъ. На правобережьи употребляется въ значеніи дурачекъ. Дурний гою, продав кабак (гарбуз) замісць лою. Ном. Та прийди ж, гою, сядь собі, я горілки дам тобі. Чуб. V. 1088.
Гри́вня, -ні, ж.
1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. О. 1861. XI. 109; 1862. IV. 94. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Рудч. Ск. II. 163. Сказав на гривню правди. Ном. №6900.
2) — золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Лукаш. 153. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п’ятака. Чуб. III. 242. Ув. Гривня́ка. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку. Котл. Ен. II. 24.
Деше́вий, -а, -е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Рудч. Ск. І. 215. Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, -а, -е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Зім’я́ти и зімня́ти, -мну́, -не́ш, гл.
1) Смять.
2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім’яв сіль.
Зомня́ти и зом’я́ти, -мну́, -неш, гл. = Зімняти. Зомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Каба́к, -ка́, м.
1) Тыква. Чуб. І. 309. Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. Нп. Піднести́ кабака́. Отказать жениху. Наталка многим женихам піднесла печеного кабака. Котл. НП. 352.
2) Кабакъ, питейный домъ. Тогді то козак, бідний нетяга, по кабаку похождає, квартирку одчиняє. ЗОЮР. І. 207.
Каба́ка, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка кабаки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. Каба́ки да́ти кому́. Наказать кого. Желех. Закр.
2) Penis.
Кабако́вий, -а, -е. Тыквенный.
Каба́шник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Каба́шниця, -ці, ж. Продавщица водки или содержательница кабака. Гей Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая. ЗОЮР. І. 319.
Каба́щина, -ни, ж. соб. Кабаки. Якось московщиною дивиться: замість шинків — проклята кабащина, постоялі двори на московський звичай. Стор.
Ора́нда, -ди, ж.
1) Корчма, питейный домъ, кабакъ. Ходить до оранди горілочки пить. Чуб. V. 752.
2) Аренда.
Оранда́рка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту. Чуб. V. 420.
Підто́вкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Поража́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. пора́дитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил. 132. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Мил. 189. Дак ото ми з бабою й порадились. ЗОЮР. І. 65.
Стира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. сте́рти, зітру́, -треш, гл.
1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61.
2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.
Уходжа́ти, -джа́ю, -єш, ухожа́ти, -жа́ю, -єш, ухожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали. Мет.
І. Чіп, чопа́, м.
1) Деревянная затычка у бочки. Узялась за чіп, щоб одіткнуть. Рудч. Ск. II. 151. П’яний, як чіп. Ном. № 11740. Ходи́ти до чопа́. Пьянствовать, ходить въ кабакъ. Ном. № 11701.
2) Стержень, на которомъ что-либо ходитъ, качается или вращается (въ видѣ колышка, винта и пр.) — является частью многихъ машинъ и снарядовъ, напр. винтъ, соединяющій половинки ножницъ. Шух. I. 153. Также часть: вертлюга, верстату, курительной трубки (металлическая крышка ходить на немъ), п’їл (см. п’їла). Шух. І. 187, 255, 276, 254.
3) Колышекъ въ сновалкѣ. Шух. І. 150. См. Снувавка.
4) Колышекъ, зубъ (желѣзный) въ боронѣ. Шух. I. 166.
5) Шипъ въ столбѣ для связи съ другимъ бревномъ. Уманск., Гайсин. у.у.
6) Желѣзный шипъ на мельничномъ валу. Мик. 480. Черниг. у.
7) Рыба: Aspro Zingel. Вх. Пч. II. 18. Ум. Чіпо́к, чіпо́чок, чо́пик, чопе́ць. (Харьк., Залюбовск.). В барилочку два напиточки, нема чіпочка, нема дірочки. Ном. заг. № 64.
Шинк, шино́к, -нку, шиньо́к, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. Шино́чок, шиньо́чок.
Шинкарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Содержать кабакъ, заниматься продажей спиртныхъ напитковъ. Сим. 214.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ґу́ля, -лі, ж. *2) = Каба́к, ка. Хот. Нік.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Cucurbita maxima Duchesne — гарбу́з вели́кий (Сл), гарбу́з воло́ський (Ру, Оп; Mk); гарбу́з звича́йний (Мл; Mk); арбуз (Mk), баня (Tl), гарбу́з (Ан, Гр, Mk — ПД), диня (Tl, Mk), диня цетнарова (Mk), ди́ня-пеку́чка (Гд — БО), каба́ка (Ан), кабачок (Tl), ти́ква (Гр, Сл, Mk).
Cucurbita pepo L. — гарбу́з звича́йний (Сл, Ру, Оп; Mk); арбуз простий (Во), ди́ня (Мл; Mj, Сл, Гд, Бк, Гб — ПД, БУ, БО, ЛМ), диня гарбуз (Вх1, Вх6); арбуз (См), баня (Вх6 — СЯ), башта́н (Бк — БУ), бошта́н (Бк — БУ), гарбу́дз (Он — БО), гарбу́з (Чн, Рг1, Ср, Лч, Ан, Ln, Пс, Жл, Мн2, Hl, Mj, Шс, Ян3, Дб, Ду, Ів, Сл, Mk, Ос, Ук — ЗАГ), гарбуз простий (Км), гарбуз столовий (Км), гарбуза́ (Rs, Лс2, Гб, Ар, Коб — ВЛ, ПЦ, ПС, ПЗ), ґуля́н (Бк — БУ), динник (Вх7 — ЗК), ди́ньки (Дан — ПЗ), теква (Сл — ЗК), ти́ква (Чн, Рг1, Жл, Hl, Шм2, Шс, Сл — СЛ, БУ). \ Форми, сорти: баршави́к (Дз — ПД), ганки (Ан — СД), горго́нка (Ум, Ук), горго́пка (Ів), диня їдома (Mk), д. шпараґова (Mk), каба́к (Лч, Ан, Ln, Mj, Ум, Шс, Гр, Ян3, Ду, Ів, Сл, Mk, Лс1, Ос, Ук, Гб — СД, СТ, ПД), кабаки́ со́вусні (Мс — СТ), каба́чки́ (Рг1, Ан, Пс, Жл, Мс — ЗАГ), к. со́усні (Мс — СТ), к. фігу́рні (Мс — СТ), кабачо́к (Mk, Ук, Мс — СТ, ПД), караку́цька(и) (Рг1, Ан, Жл, Ду, Мс — СТ), кара́мза (Пс, Жл), карахо́нька (Ан, Гр, Ду, Mk — СТ), каркубота (Сл — ПД), карту́зики (Мс — СТ), куркуб’є́та (Бк — БУ), куркубо́та (Бк — БУ), куркуду́ч(ш)і (Бк — БУ), куртубе́тка (Мо — СТ), меду́зи (Мс — СТ), ми́сочки (Мс — СТ), патисо́н (Ук), патісо́ни (Мс — СТ), пеку́чка (Вх7 — ЗК), печу́чка (Вх7 — ЗК), ра(о)куцьки (Ан, Сл), ро́па(о)вка (Ан, Ів, Сл — СД, СТ), ропалка (Ан, Сл — СД, СЛ), рополка (Ан, Го1 — СТ, СЛ), свиня́чка (Вх7 — ЗК), со́усники (Мс — СТ), тараку́ца (Мч — ПД), тараку́цька (Ан, Ду), тарапу́нька (Рг1, Ан, Жл, Ду, Ів, Сл), тарапу́цька (Ум, Ду, Сл), тарку́ца (Мч — ПД), тиква-карахонька (Лс1 — СД), тупкуц (Mk — ПД), ха́нка (Ан, Го1, Ум — СД, СЛ), ханочка(и) (Ан, Го1, Сл — СД), ха́нька (Чн, Ср, Шм2, Ум, Ян3, Ду, Ів, Сл, Ук — СТ, СЛ), харахо́ньки (Ан — СД), хорохо́нька (Рг1, Ан, Пс, Гр, Ду, Ів, Сл — СД), хоро́шка (Рг1, Ан, Гр, Ду, Сл).
Lagenaria siceraria (Molina) Standley — ти́ква звича́йна (Вх1, Ру, Оп); ти́ква (Сл; Во, Жл, Вх7, Ум, Ів, Mk, Мс — СТ, ПД), ти́ква бути́лочна (Мл; Рг1, Пс); горлянка (Во, Шс), гру́шечки (Мс — СТ), гру́ші (Мс — СТ), гру́шки́ (Мс — СТ), грушки́ декорати́вні (СТ), каба́к декорати́вний (Мс — СТ), кабачки́ грушови́дні (Мс — СТ), кабачки́ декорати́вні (Мс — СТ), кабачки́ кру́глі (Мс — СТ), куркубе́та (Дз — ПД), куши́нчики (Мс — СТ), огірок індійський (Опа — СТ), тараку́цька(и) (Вх7, Мс — СТ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Каба́къ = шино́к, шинк (С. З.), здр. — шино́чок, (переважно такий, де разом з шинком і заїзд) — ко́рчма́, ко́ршма́, здр. — коршми́ця, ора́нда (Прав.). — А пъяниця-неробітниця, що день, що ніч пъє, а як прийде із шинку до дому мене молодую бъє. н. п. — Ще я був малим, як батько зве було, та каже: „Синку! На посудину та збігай по горілочку до шинку.“ В. Щ. — Як до церкви, то й ноги болять, а як до корчми, то і в боки взяв ся. н. пр. — Піп каже: ідїмо до божницї, а пъяниця каже: ідїмо до коршмицї. н. пр.
Башка́ = 1. голова́, великої риби одрізана. 2. голове́шка (велика, розу́мна.), каба́к (вели́ка та дурна). 3. наконе́шник кова́льського міха.
Деревя́нный = деревя́ний. — Деревя́нная башка́ = дурна́ голова́, каба́к. — Деревя́нный тулу́пъ = домови́на, труна́. — Деревя́нное ма́сло = оли́ва. — Правда як олива — завсегда па верх вийде. н пр. — Деревя́нныя издѣ́лія = деревя́ні ви́роби, дере́вня. — Мужик хотїв везти продавати деревню (колеса, вила то-що).
Клекъ = 1. жа́бур, жабури́ння (жабъяча икра; так зоветь ся теж і жабъяче гнїздо). 2. гультя́йство, пога́нцї. — Собрали́сь что ни клекъ и разби́ли каба́къ = зібра́ло ся саме́ гультя́йство і розби́ли шино́к.
Корчма́ = корчма́, здр. коршми́ця, ора́нда, шинк, шино́к. (Пр. д. під сл. Каба́къ).
Судъ = суд (місце і дїя), спра́ва (дїя). — Верхо́вный судъ = генера́льний суд. – Иска́ть суда́, проси́ть на кого́ въ судѣ́ = позива́ти (кого), позива́ти ся (з ким). — Ой піду я до пана позивати Івана. н. п. — Потолочив кабаки, потолочив динї; будуть мене позивати вражі господинї. н. п. Под. — Позва́ть, привле́чь къ суду́ = пода́ти на ко́го в суд, потягти́ на суд.
Таба́къ, рос. Nicotiana = тютю́н, таба́к (С. Ш.), N. rustica L. = мархо́тка, махо́рка (С. Л.), міцний — баку́н (С. Л. Ш.), ру́банка (С. Л.), листатий, що звязуєть ся в папуші — папу́шний, шнурови́й тютю́н, з маленькими листочками, що не йде в папуші — по́терть (С. Л.). — Таба́къ кури́тельный = тютю́н. — Т. ню́хательный = таба́ка, таба́чка (С. Л. Ш.), табачо́к (С. Ш.), каба́ка (С. Л.). — Спасибі за тютюн, бо се турецький, не бакун. н. пр. — Бо прийдеть ся намисто збувати, козакові молодому тютюн купувати. н. п. — Збірайтесь ради послухати, табаки понюхати. н. пр. — Табака гарна, терла жінка Ганна, стара мати вчила її мъяти, дочки ростирали, у ріжки насипали. н. пр. – Дѣ́ло таба́къ = пога́не дїло, ке́пська спра́ва.
Ты́ква, рос. Cucurbita L. = гарбу́з, каба́к, поб. — гарбузя́ка, стебло і листа — гарбузи́ння, С. ovifera L. = ха́нька, харохо́нька, ро́павка, горго́нка, тарапу́нька, тарапу́цка. С. Ан. Ш. — Уже так, що в гарбузї смак. н. пр. — Голова, як кабак, а олії нї трошки. н. пр. — Ішов же я через тин, через три городи, потолочив кабаки, наробив я шкоди. н. п.
Ты́квенный, ты́ковный = гарбузо́вий (С. Аф.), кабако́вий. — Гарбузове насїння.