Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 40 статей
Запропонувати свій переклад для «каток»
Шукати «каток» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Като́к –
1) (для укатывания земли) кача́лка, като́к (-тка), кача́ло (Гайсинщ.); (конный, паровой, железный) бута́рка;
2) (для молотьбы) като́к, гарма́нка;
3) (для белья скалка) кача́лка, (станок) кача́льня, ма́ґе[о]ль (-ґля), ма́ґіль (-ґеля);
4) (на льду) ко́взан[л]ка, (реже ско́взан[л]ка), ко́взань (-ни), со́вгалка, (зап.) хо́взанка;
5) (холст свёрнутый) суві́й (-во́ю);
6) (яйцо в пасх. игре) бі́йка, боє́ць (р. бійця́).
Ка́та́нка –
1) (каток) ко́взанка;
2) (свеча) ка́танка.
Кате́ль, см. Като́к.
Ледяно́й –
1) льодови́й (диал. ледови́й), крижани́й, льодяни́й. [І від сліз тих гаря́чих розта́не та кора́ льодова́я міцна́ (Л. Укр.). Заме́рз зеле́ний Сян, і по блиску́чім ледові́м помо́сті гладки́й проте́рли шлях мужи́цькі са́ни (Франко). Крижани́й буди́нок півні́чної чарівни́ці (Васильч.)].
• -но́й дождь – льодяни́й дощ, залі́зний дощ.
• -но́й каток – ко́взалка, (с)ко́бзалка. [Нема́ хло́пців удо́ма, на ско́бзалку побі́гли (Звин.)].
• -ная гора – крижана́ (льодова́) гора́.
• -на́я горка – спу́скалка. [Вже хло́пці всі давно́ на спу́скалках (Грінч.)].
• -ная глыба – льодяна́ (льодова́) бри́ла, бри́ла кри́ги.
• -ная вода – крижана́ (льодова́) вода, вода́ з кри́гою.
• -на́я сосулька – мерзля́к, вису́ля, вису́лька, буру́лька. [Мерзляки́ понависа́ли на стрі́сі (Хорольщ.)];
2) (холодный) льодови́й, крижани́й, льодяни́й.
• -ная душа, -ной тон, взгляд – льодова́ (крижана́) душа́, душа́-кри́га льодови́й (крижани́й) тон (по́гляд). [Льодови́м то́ном промо́вила (Н.-Лев.)].
• -ное серце, спокойствие – льодове́ (крижане́) се́рце, льодови́й (крижани́й) спо́кі́й (-ко́ю).
• Женщина с -ным темпераментом – жі́нка льодово́го темпера́менту (льодово́ї вда́чі), льодова́ жі́нка. [Усі́ англича́нки страх які́ льодові́ (М. Вовч.)].
Медве́[ё́]дка –
1) энтом. Gryllotalpa vulgaris L. – ведме́дик, ведме́[і́]дка, ведмедю́к (-ка́), капустя́нка, ді́дик, вовчо́к (-чка́) (Жел.), земледу́х (-ха) (Верхр.), земляни́й рак;
2) (у плотников) струг (-га); см. Струг;
3) (каток) като́к (-тка́); (дроги на катках) биндюги́ (-гі́в), візо́к (-зка́); (для передвиж. камней) стано́к (-нка́);
4) см. Домкра́т;
5) (крюк) гак (-ка и -ку);
6) (у бочаров) вісни́й стіле́ць (-льця́);
7) см. Ко́рень (2) медвежий.
Нака́тный – нако[і]тни́й.
• -ный вал – кача́лка, като́к (-тка́); см. Като́к 1.
• -ная дорога – нако́чена доро́га, нако́чений (би́тий) шлях.
• -ные каменья, см. На́кать.
• -ный лес, см. Нака́тник 1.
• -ная машина – нако́чувалка.
• -ный мост – відкотни́й міст (р. мо́сту).
Накато́чный – накатко́ви́й; накача́лковий; срв. Като́к 1 - 3.
Обка́тывать, обката́ть –
1) (катать до округления) обка́[о́]чувати, обкача́ти, обкру́глювати, обкру́гли́ти; (сглаживать катанием) ука́чувати, укача́ти (каток), вика́чувати, ви́качати;
2) (обвалять) обка́чувати, обкача́ти. [Обкача́ти ті́сто в муці́, в цу́крі];
3) (обновлять) об’їзджа́ти/в’їзджа́ти, об’їзди́ти, об’ї́здити/в’ї́здити (во́за, ши́ну, ко́лесо);
4) -тывать, -тить что вокруг чего – обко́чувати, обкоти́ти. [Обкоти́в ко́лесо (обру́ч) навкру́г ха́ти];
5) -тывать, -та́ть и -ти́ть (об’ехать) – об’їзджа́ти, (сов.) об’ї́хати, об’ї́здити.
• Он обката[и]л весь свет – він уве́сь світ об’ї́здив;
6) -та́ть кого в дележе (обделить) – обду́ти.
• Обка́танный – обка́чений, ука́чений, об’ї́зджений/в’ї́зджений.
• Обка́ченный (от Обката́ть) – обко́чений.

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАТО́К діял. ко́взаниця.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Каток –
1) (ледный) ко́взалка, ско́бзалка, -ки;
2) (для белья) кача́лка, ма́ґель, -ґлю;
3) (для молотьбы хлеба) гарма́нка, -ки.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Каток – кото́к (-тка́);
• к. (для белья) – ма́ґель (-ґля);
• к. (товара) – сувій (-во́ю);
• к. звездчатый – к. зірча́стий;
• к. иглистый – к. голча́тий;
• к. кольчатый (кольцевой) – к. кільча́стий;
• к. подвижной – к. рухо́мий;
• к. простой (гладкий) – к. рі́вний, гла́дкий;
• к.-п., с.-х. – к. про́стий;
• к. рубчатый – к. рубча́стий;
• к. цилиндрический – к. циліндри́чний;
• к.-трамбовщик – бутина́рка;
• к.-уплотнитель – к. щільни́чний.
Гарман (каток) – гарма́нка.
Емок (дверной) – като́к (-тка́).

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

като́к 1. кото́к,-тка́ (для білизни) (1. машина з масивним циліндром для вирівнювання та вкочування ґрунту шляхового покриття; 2. сільськогосподарське знаряддя для ущільнення ґрунту, руйнування ґрунтової кірки); 2. кача́льня,-ні
к. гла́дкий кото́к рі́вний
к. звёздчатый кото́к зірча́стий
к.-трамбо́вщик бутина́рка,-ки
к. фрикцио́нный кото́к фрикці́йний [тертьови́й]
к. цилиндри́ческий кото́к циліндри́чний

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Бута́рка – каток (конный или паровой).
Ви́кобзати, ви́ковзати – раскатать, расскользить (дорожку, каток).
Га́рма́нка – каменный каток (для молотьбы).
Кача́лка –
1) скалка для теста и белья;
2) каток для укачивания полей.
Кача́льня – каток для белья.
Ко́взалка – каток на льду.
Ма́ґель, ма́ґоль, -ґлю –
1) бельевой каток;
2) часть ткацкого станка.
Маґельни́ця, маґільни́ця, -ці – бельевой каток.
Ско́бзалка, ско́взалка, ско́взанка –
1) ледяной каток;
2) скользкое место.
Со́вганка, со́вгалка –
1) ледяной каток;
2) скользкое место.
Хвиза́нка – ледяной каток.
Ховзани́ця – каток на льду.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Гарма́нити, -ню, -ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена. Мил. 157.
Гарма́нка, -ки, ж. Катокъ, которымъ молотять. Славяносерб. у.
Гарманува́ння, -ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Кача́лка, -ки, ж.
1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб.
2) Катокъ для укачиванія полей.
Кача́льня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья. Радом. у.
Ко́взалка, -ки, ж. Катокъ на льду. Мил. 55.
Кото́к, -тка́, м.
1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Мет. 3. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. Мил. 44.
2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. К. Гр. Кв. XXIV. Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. Г. Барв. 442.
3) Катокъ.
4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки.
5) = Котючка. КС. 1891. V. 207.
6) мн. Котки́. Раст. Trifolium arvense L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. Кото́чок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Мет. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка. Левиц. І. 24.
Ма́ґель и ма́ґіль, -ґлю, м.
1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. Гол.
2) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 17.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Бута́рка, -ки, ж. Каток (конный или паровой). Сл. Нік.
*Вальківни́ця, -ці, ж. Каток, вал. Сл. Дубр.
Кото́к, -тка́, м. *3) Ласкательное название для ребенка. А що, котку, скажеш? С. Пальчик Звен. у. Ефр.
4) Каток *(сельско-хоз. орудие).

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Каток, катки (пулемета) — колішня́, -ні.

- Словник українських наукових і народних назв судинних рослин 2004р. (Ю. Кобів) Вгору

Erigeron acer L. — зли́нка го́стра (Мл, Сл, Оп); зли́нка їдка́ (Ру), хлед острий (Вх1); блошник (Mk, См — СТ), блошниця (Ln, Шс2 — СТ), богатинка (Tl), віниччя (См — ПД), гродники іванові (Ан — ПС), губушник (Ан, См — СД, СТ), дуб (См), загадка (Ан, Шм, Шс2, Mk — СД, СТ, ПД, ПС), землепух (Ан — СЛ), злинка (Кр, Mj, Шс2, Mk — СД, СТ, ПД), каток (Ан — СЛ), котик (См — СД), лапки́ котя́чі (Нв, Ду — ВЛ), перелет (См — БУ), пуховник (Ан — СТ), семибратський лист (Ан — СТ), сінчак (Сл — ВЛ).

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Като́къ = 1. кача́лка (на котрій що качають або котять). 2. кача́льня, ма́ґоль, в ньому та качалка, на котру навертають білизну — маґільни́ця. 3. грудобі́й (розбивати грудки). 4. кото́к, що ним молотять хлїб, а на гарманї — гарма́нка. (Херс. Чайч). 5. ко́взалка, ско́взалка, ско́бзалка. С. З. — Ходїм на ковзалку сковзати ся.

Запропонуйте свій переклад