Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 22 статті
Запропонувати свій переклад для «каюк»
Шукати «каюк» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Каю́к –
1) (род лодки) каю́к (-ка́), (для двоих пловцов) двоя́к (-ка́) (Херсонщ. и Таврія);
2) капу́т, каю́к, а́мба; см. Капу́т.
• Теперь ему каю́к – тепе́р йому́ каю́к, а́мба, капу́т.
Ги́чка – ги́ка, (ум.) ги́чка, каю́к.
Комя́га – каю́к (-ка́), душогу́бка.
Коне́ц –
1) (предел в пространстве) кіне́ць (-нця́), край (р. кра́ю), ум. кі́нчик, кі́нчичок (-чка), крає́чок (-чка). [Попусти́ла ни́зько кінці́ стрічо́к (Сл. Гр.). Кінце́м ножа́ копирса́є (Сл. Гр.). Щось лі́зе вверх по сто́вбуру до са́мого кра́ю (Шевченко)]; специальнее: (острый) штих (-ха); (теснее: яйца, огурца и т. п.) но[і]со́к (-ска́); (тупой: яйца, веретена, огурца и т. п.) гу́зка; (пальца на руке) пу́чка; (каждого из четырёх краёв платка, квадрата, каждого разветвления развилины) ріг (р. ро́гу), (ум.) ріжо́к (-жка́); (загнутый: полоза в санях) скорс (-са); (кнута, арапника) приконе́чник, хво́стик (-ка); (стержня) шпинь (-ня); (ножка циркуля, которой проводится окружность) околи́чник (Шух.).
• -не́ц аллеи, поля – кіне́ць (край) але́ї, по́ля.
• -нцы́ города – кінці́ (краї́) мі́ста; (части) дільни́ці (части́ни) мі́ста.
• Палка о двух -нцах – у па́лиці два кінці́; па́лиця на два кінці́.
• Всякая вещь о двух -нца́х – ко́жна річ ма́є два кінці́.
• В -нец чего – на кіне́ць, на край чого́. [Замча́ли мене́ куди́сь на кіне́ць села́ (М. Вовч.). Окуля́ри йому́ зсу́нулися аж на край но́са (Єфр.)].
• Из -нца в -не́ц – від (з) кра́ю до кра́ю, з кінця́ в кіне́ць. [Там (в Украї́ні) ши́роко, там ве́село од кра́ю до кра́ю (Шевч.). Хай вона́ (пі́сня) з кра́ю до кра́ю гуля́є (Грінч.)].
• Со всех -нцо́в – з усі́х усю́д(ів), звідусі́ль.
• В -нце́, на -нце́ чего – кіне́ць, край, в (на) кінці́, на край, навзкра́й, по кіне́ць, по край, на краю́, з кра́ю чого́. [Сиди́ть ба́тько кіне́ць стола́ (Шевч.). Сі́ла кіне́ць сто́лу (Тесл.). Росте́ вона́ край чи́стого по́ля (Рудан.). В кінці́ хуторця́ бу́де буди́ночок біле́нький (М. Вовч.). Жила́ вдова́ на край села́ (Пісня). Навзкра́й ни́ви кури́вся димо́к (Сл. Гр.). Десь там, по край села́, гука́ яка́сь-то ма́ти (Яворн.). На краю́ лі́са (Франко)].
• Ударение во французском языке стоит на -нце́ слова – на́голос у францу́зькій мо́ві стої́ть на кінці́ (напри́кінці́) сло́ва.
• В самом -нце́, на самом -нце́ – в (на) са́мому кінці́, на са́мому краю́, наоста́нці. [А наоста́нці, під сього́днішньою дни́ною було́ запи́сано (у щоде́ннику) усю́ приго́ду (Крим.)].
• Находящийся в -нце, на -нце – кінце́вий, прикінце́вий.
• Без -нца́, нет -нца́ – без кінця́, без кра́ю, без кінця́-кра́ю, нема́ кра́ю, нема́ кінця́-кра́ю. [Нема́ кра́ю ти́хому Дуна́ю (Мет.)].
• Не имеющий -нца́ – безкра́їй; срвн. Бесконе́чный.
• Точить -не́ц ножа – гостри́ти кіне́ць ножа́.
• Соединить два -нца́ – сполучи́ти два (оби́два) кінці́.
• -не́ц к -нцу́ – кіне́ць (кінце́м) до кінця́, край до кра́ю.
• Прятать, хоронить -нцы́ – хова́ти кінці́.
• И -нцы́ в воду – і кінці́ у во́ду.
• Сводить -нцы́ – до́бре ору́дувати (свої́ми) спра́вами, викру́чуватися, крути́ти-верті́ти.
• Сводить -нцы́ с -нца́ми – зво́дити кінці́ з кінця́ми, жи́ти оща́дливо.
• Еле сводить -нцы́ с -нца́ми – ле́две перебува́тися (перемага́тися).
• -нцы́ с -нца́ми не сходятся – кінці́ з кінця́ми не схо́дяться.
• -не́ц глухой, техн. – кіне́ць сліпи́й;
2) (отрезок ч.-л.) кіне́ць, край чого́.
• Бросить -не́ц с лодки – ки́нути кіне́ць (кіне́ць мо́туза, мо́туз) з човна́;
3) (торговая единица) шматок (-тка), (сукна) штука, (полотна, материи) сувій (-вою).
• -нец пряжи – пуд пряжі.
• -не́ц снасти – сто са́жнів сна́сти.
• Хазовый (казовый) -не́ц – показни́й кіне́ць (край);
4) швальный -не́ц (верва) – дра́тва;
5) (доля) части́на, ча́стка, па́йка.
• У нас подать на два -нца́ разводят – у нас пода́ток (по́дать) розпи́сують (розклада́ють) на два піврі́ччя;
6) (о расстоянии) кі́нець, перехі́д (-хо́ду), переї́зд (-ду).
• Большой, порядочный, добрый -не́ц – до́вгий (дале́кий, здоро́вий, до́брий) кіне́ць (перехі́д, переї́зд), не бли́го́мий світ, до́бра про́машка. [Такі́ перехо́ди здоро́ві од вокза́лів до тюрми́ (Теел.). Од нас до вас не бли́го́мий світ – за годи́ну не ді́йдеш (Київщ.). До лі́су до́бра про́машка (Звиног.)].
• Нанять извозчика в один -не́ц – найня́ти візника́ на оди́н кіне́ць.
• Оба -ца́ – оби́два кінці́; туди́ й наза́д.
• В оба -нца́ – на оби́два кінці́; туди́ й наза́д;
7) (предел времени и действия) кіне́ць, край, приконе́ччя. [Надіхо́див кіне́ць ле́кції (Крим.). Всьому́ під со́нцем край оди́н, всьому́ земно́му – тлін і тлін (Філян.). Сиджу́ в кімна́ті, жду кра́ю но́чі (Черняв.). Уся́ зима́ була тепла, а приконеччя дуже холодне (Сл. Гр.)].
• Начало и -не́ц – поча́ток і кіне́ць.
• Не иметь ни начала, ни -нца́ – не ма́ти ні поча́тку, ні кі́нця (ні кра́ю, ні кінця́-кра́ю).
• От начала до -нца – від (з) поча́тку до кінця́.
• Нет ни -нца́, ни краю – нема́ кінця́-кра́ю.
• -нца-краю не видно – кінця́-кра́ю не ви́дк[н]о.
• В -нце́, на -нце́ – в кінці́, напри́кінці́, наоста́нці, наоста́н[т]ку, на приоста́нку, на оста́н[т]ок, на скінча́нні, на скінчу́, на скі́нчі (Куліш); (напоследок) напослі́док, напослі́дку. [Наприкінці́ того́-ж ро́ку пої́хав він на Херсо́нщину (Єфр.). Дя́кую вам за ва́шу прихи́льність, що хоч наоста́нці ви́явилась (Крим.). Лаго́вському бажа́лося, хоч наоста́тку, на проща́ння, надиви́тися на них (Крим.). Що це він на приоста́нку розка́зував? (Борзен.) Крива́ві чва́ри, що почали́сь на скінча́нню 15-го ві́ку (Куліш). На скінчу́ схопи́ла себе́ обі́руч за ли́ця (Свидниц.)].
• В -нце́ месяца, года – в кінці́, напри́кінці́, під кіне́ць, в кіне́ць, наоста́нку мі́сяця, ро́ку; з кінце́м мі́сяця, ро́ку. [Яко́сь я вже в кіне́ць лі́та прийшла́ (Грінч.)].
• В самом -нце́, в -нце́ всего – наоста́нці, наоста́н[т]ку, наоста́н[т]ок, насамкіне́ць, на(при)послі́дку; срвн. Напосле́док.
• В -нце́-концов – кіне́ць-кінце́м, наре́шті, вре́шті, наоста́нку, наоста́нці, насамкіне́ць. [Кіне́ць-кінце́м ніхто́ не знав, що́ мо́жна, чого́ не мо́жна (Єфр.). Він слуха́в усього́ пи́льно, ра́дувався, а все́-таки́ наре́шті осмутні́в і заду́мався (М. Вовч.). Поки́нувши че́сну пра́цю, руйнува́в своє́ село́ і вре́шті підпали́в клу́ню (Грінч.). Насту́пництво політи́чної й духо́вної вла́сти наоста́нці перехо́дить з Візанті́ї на Русь (Єфр.)].
• Под -не́ц – напри́кінці́, на кінці́, під кіне́ць, при оста́н[т]ку, наоста́н[т]ку, на оста́н[т]ок, при послі́дку; срвн. В конце́. [На́віть в ду́ші нам залі́зти забажа́ли на кінці́ (Франко). При оста́тку козачка́ загра́ли (Житом. п.). Розмо́ви на́ші, спі́ви й на оста́нок ури́вчаста, палка́, завзя́та річ (Л. Укр.). Тепе́р я при послі́дку своє́ї слу́жби і під суд попа́в (Звиног.)].
• К -нцу́ – під кіне́ць, на кінці́, напри́кінці́.
• К -нцу́ лета – під кіне́ць (напри́кінці) лі́та.
• Дело близится к -нцу́ – спра́ва дохо́дить кінця́ (кра́ю).
• В -не́ц, до -нца́ – вкрай, до кра́ю, до ре́шти, до оста́н[т]ку, до оста́ннього, до-ще́нту, геть, геть-чи́сто. [Зба́вив своє́ здоро́в’я вкрай (Звиног.)].
• Разбранить в -не́ц – ви́лаяти на всі бо́ки (на всі за́ставки) кого́.
• До -нца́ – до кінця́, до кра́ю, до оста́нку, до послі́дку; (всё до капли, решительно всё) до щерця́, до ґру́нту, до ща́ду, (вульг.) до ка́нцура́, до шни́ру. [До кінця́ там доси́дів (Сл. Гр.). Бу́дуть захища́тись до кра́ю (Коцюб.). Як не дасть бог талану́ зма́лку, то й не бу́де до оста́нку (Номис). Кажи́ всю пра́вду до щерця́ (Мова). О́чі, ши́ю, го́лос твій бу́ду пить до ща́ду (Пачов.)].
• До -нца́ жизни, дней – дові́ку, дові́чно, пові́к, до сме́рти, ві́ку, до су́ду-ві́ку, до ві́ку й до су́ду, до кончи́ни (до скінча́ння) ві́ку, по́ки живота́. [Гуля́ла-б дові́ку ді́вчиною молодо́ю (Мет.). Не взна́ть тому́ весни́ пові́к, хто се́рцем холо́дний (Самійл.). Бу́деш у ме́не до сме́рти-ві́ку хліб-сіль ужива́ти (Дума)].
• При -нце́ жизни – напри́кінці́ життя́, на скінча́нні (на схо́ді) ві́ку.
• Не без -нца́ же – не дові́ку-ж, не до́ки. [Пора́ була́ молоди́х за стіл сажа́ти, не до́ки тут стоя́ти їм (Сл. Гр.)].
• Достигнуть желаемого -нца́ – дійти́ ба́жа́ного (жада́ного) кінця́.
• Положить -нец чему – зроби́ти (покла́сти, да́ти) кіне́ць (край) чому́, бе́рега да́ти чому́. [Тре́ба рішу́че цій пра́ктиці зроби́ти кіне́ць (Н. Рада). Цьому́ проце́сові край вже покла́дено (Єфр.)].
• Чтобы положить -не́ц этим толкам – щоб покла́сти край цим пере́судам, погово́рам.
• Приводить, привести, доводить, довести до -нца́ что – дово́дити, дове́сти́ до кінця́, (до) кра́ю що, дохо́дити, дійти́ кра́ю у чо́му, доверши́ти що. [Тепе́р, щоб ви зна́ли, тре́ба кра́ю дово́дити, коли́ й де вінча́ти (Шевч.). Він не вмі́є нічо́го доверши́ти (Л. Укр.)].
• Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к -нцу́ – дохо́дити, дійти́ кра́ю (до кра́ю, до кінця́), кінча́[и́]тися, (с)кінчи́тися, бу́ти на скінчу́ (Свидн.), ви́йти на кіне́ць; срвн. Приходи́ть 1. [Тре́тя зима́ його́ життя́ дохо́дила кра́ю (Короленко). Екза́мени дійшли́ до кра́ю (Крим.)].
• Дело приближается к -нцу́ – спра́ва дохо́дить кінця́.
• Приходило к -нцу́ что у кого – став (поча́в) вибива́тися з чо́го хто. [От і ста́ли ми з харчі́в вибива́тись (Короленко)].
• Пришло к -нцу́ что – (с)кінчи́лося що, заверши́вся кіне́ць чого́, в чо́го. [У де́нної бі́йки кіне́ць заверши́вся (Рудан.)].
• Водка приходит к -нцу́ (шутл.) – горі́лці ви́дко денце́.
• Расследовать, узнать дело до -нца́ – розсліди́ти (розві́дати, дізна́ти) спра́ву до кінця́ (до кра́ю), дійти́ кінця́ спра́ви. [Не дійшли́ ми кінця́ се́ї спра́ви (Куліш)].
• -не́ц света (мира) – кіне́ць (кончи́на) сві́ту (сві́тові).
• Вот и -не́ц всему – от і край усьо́му; от і все (с)кінчи́лося; от і по всьо́му.
• Всему есть -не́ц, всё имеет свой -не́ц – всьому́ (на все) є (єсть) кіне́ць (край).
• -не́ц слезам, заботам – кіне́ць (край) сльо́зам, турбо́там.
• -не́ц службы – кіне́ць слу́жби[і]; (завершение) відслу́га.
• Ещё не настал -не́ц его несчастьям – ще не наста́в (не прийшо́в) кіне́ць його неща́стю.
• -не́ц делу; дело с -нцо́м; да и -не́ц – скі́нчено спра́ву; та й по всій спра́ві; та й край! та й уже́! та й квит! та й конт! по цей дуб ми́ля.
• -не́ц чему – по чо́му. [Вже по доще́ві (Звиног.)].
• -не́ц был бы мне, будет нам – було́-б по ме́ні, бу́де по нас.
• Пришёл кому -не́ц – прийшо́в кіне́ць кому́, прийшла́ на ко́го оста́н[т]ня годи́на, (перен.) урва́вся бас, урва́лася ни́тка (ву́дка) кому́, (фам.) сів ма́ком хто.
• Тут тебе и -не́ц (капут, аминь) – тут тобі́ й край, капу́т, амі́нь, рішене́ць, ре́шта, (провинц.) рехт, гак, ха́та, ярми́з, саксага́н, а́мба, ка́пець, капу́рис, каю́к.
• -не́ц – делу венец, -не́ц дело венчает (красит) – кіне́ць – ді́лу віне́ць (Номис).
• Не смотри начала, смотри -нца́ – не вважа́й на цвіт, бо чи бу́де ще плід.
• Не хвались началом, похвались -нцо́м – не хвали́сь почина́ючи, а похвали́сь кінча́ючи.
• На худой -не́ц – в найгі́ршому ра́зі.
• Всему бывает -не́ц (о терпении) – на вся́кий терпе́ць бува́є кіне́ць;
8) (цель) мета́, ціль (-лі).
• На какой -не́ц ты это делаешь? – на́що (наві́що) ти ро́биш це?
Ло́дка – чо́ве́н (р. чо́вна́), човно́ (ср. р.), (диал.) каю́к (-ка́), (челнок) чо́вни́к, чове́нце, (долбленая) душогу́бка, (большая) дуб (-ба), (плоскодонная) плискоде́нник, (диал.) ка́йра, кайо́ра, галя́рка, (набойная) обши́ва́нка. Срв. Чёлн. [Пливе́ чо́вен води́ по́вен (Пісня). Із гу́щі лісово́ї пливе́ каю́к пові́льною ходо́ю (Рильськ.). Приста́ли коло Черка́с ду́бом (ЗОЮР). У Кременчу́ці переїзди́ли на той бе́рег галя́рками (Пирятинщ.)].
• Гребная -ка – веслови́й чо́вен, байда́рка, (для двух гребцов) двогре́бний чо́вен, двогре́бка, двоя́к (-ка́).
• Парусная -ка – вітри́льний чо́вен, байда́к (-ка́). [По си́ньому мо́рю байдаки́ під ві́тром гуля́ють (Пісня)].
• -ка подводная – підво́дний чо́вен.
• -ка спасательная – рятівни́(чи)й чо́вен.
• -ка моторная – моторо́вий чо́вен.
• -ка лёгкая, быстроходная – легки́й (прудки́й) чо́вен. [Був чо́вен легки́й як пушо́к (Котл.)].

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Кранты, жарг. – абзац, амба, амбець, аут, вахмурки, вила, гайка (гайки), гаплик, глеваха, глина, дрова, кабздець, капець, каюк, клямка, кода, кранти, ласти (склеїти, завернути, скласти, сплести), срака-дошка, торба, труба, хана, мертві бджоли, жаба цицьки дала.
[А тепер перший раз в житті покохала по-справжньому ще когось і так, поки коса на камінь не найде, або хвороби якоїсь не підчепить, або ще щось її не зупинить! Тому й кажуть: «Людоїдка! Погуляла — і кранти!» (Ю.Покальчук). а нам усім давно апостроф останні кілька днів апостроф а потім вже й абзац (В.Цибулько). Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа — картопля, коноплі, бур’яни. Коли є в хлопчика чи в дівчинки нахил до замислювання, а навкруги росте картопля, чи бур’ян, чи коноплі — амба! То вже так і знайте, що на письменника воно піде (Остап Вишня). До всіх нас непомітно, Неначе горобець, Крадеться неминучо-Неконтрольований кабздець (Кока Черкаський). Коли ж в її паспорті — прізвище ваше — тоді уже анівідчийні рецепти не спопоможуть тоді вже навсігди — клямка каюк або амба й капець (П.Коробчук). Найбільш бешкетував один пан, який видавав себе за шістнадцятий том наукової енциклопедії видання Отто і у кожного просив, аби його відкрили і знайшли гасло «картонажна швачка», бо інакше йому каюк (С.Масляк, перекл. Я.Гашека). Бабусі бабахнуло сьогодні шістнадцять І ввечері ми ідемо на танці. Відкласти копита і склеїти ласти – Кінець на танцполі бабусі за щастя (Флайза). Якось так уже склалося, що для оцінювання певного явища значно зручніше підшукати для нього вже знайому шухлядку, аніж конструювати нову. А тут сама назва натякає на щось непристойне, спорзне, хуліганське — Бу-Ба-Бу. Саме так: бабу би! І вже маємо шухлядку, задля визначення якої навіть не конче вчитуватись у їхні рядки чи відвідувати вечори: епатаж, футуризм, жовті метелики, „пощечина общественному вкусу", спалення Рафаеля, срака-дошка тощо (Ю.Андрухович). У меценатській структурі стримана ввічливість не завжди доречна, бо можеш не вирвати грошей ще півроку, а потім інфляція, девальвація, гаплик, срака-дошка — у цій державі усе є можливим (С.Процюк). — Якщо ці машни закріпляться у Краю Долин, усім нам клямка. Нам не стане сил вертітися білкою в колесі (Д.Чистяк, перекл.. М.Юрсенар). Не знаю, скільки так тривало, я думав, що мені вже клямка, той кашель ніби заповнив усе моє тіло (О.Сенюк, перекл. Т.Ліндґрена). Якщо дятли дізнаються, скільки тарганів у мене в голові, мені гаплик]. Обговорення статті
Смерть –
1) смерть, (кончина) кончина, скін, (гибель) загибель, кінець, (образн.) вічний сон (покій), (разг.) капе́ць, капу́т, каюк, а́мба, (мифический образ, шутл.) безноса, кирпата, свашка, костомашка, костуха;
2) (прост.) горе, біда, смерть;
3) (прост., очень) до смерті:
• бледен как смерть (разг.) – блідий як смерть;
• борьба не на жизнь, а на смерть – боротьба́ до заги́ну, боротьба смерте́льна;
• быть при смерти – бути на вмерті (на смерті, при смерті), (образн.) бути на Божій дорозі; (иногда) бути близьким смерті, (грубее) на ладан дихати, на тонку прясти;
• видимая смерть – види́ма смерть, нехи́бна смерть;
• видимая смерть страшна – видима смерть страшна (Пр.);
• внезапная смерть – нагла (раптова) смерть;
• вопрос жизни или смерти – питання життя або смерті;
• гото́виться к смерти – ладна́тися на смерть, ла́годитися в Бо́жу путь, готуватися до смерті;
• двум смертям не бывать, а одной не миновать – одної смерті не минеш, другої не буде (Пр.); більш (більше) як раз не вмреш (Пр.); дві смерті не буде (двом смертям не бути), а одної не минути (Пр.); чи пан, чи пропав — двічі не вмирати (Пр.); раз мати породила, раз і помирати (Пр.); хто вмер тепер, не вмре у четвер (Пр.); раз козі смерть (Пр.);
• до смерти, разг. – (очень) до смерті;
• лежа́ть при смерти – лежа́ти на смерть (на смерте́льній, на сме́ртній посте́лі);
• любовь сильнее смерти – коха́ння ду́жче (могутні́ше) за (над) смерть;
• мнимая смерть – ні́би-сме́рть, га́дана смерть, завмертя́ (-тя́), завме́рлість;
• на людя́х и смерть красна – на лю́дях і смерть не страшна́;
• насильственная смерть – не своя смерть, ґвалтовна смерть;
• нечаянная смерть – несподі́вана (на́гла) смерть;
• обреченный на смерть – роко́ваний на згу́бу (на смерть, на стра́ту);
• осудить на смерть кого – засуди́ти на смерть (на го́лову, на скара́ння) кого;
• осуждённый на смерть – засуджений на смерть (на го́рло, на згу́бу, на стра́ту);
• отвратить смерть от кого – відверну́ти (відве́сти́, відвола́ти) смерть від кого;
• от смерти и под камнем не скрыться – як не ховайся, а смерть тебе знайде (Пр.); від смерті і в печі не замажешся (не замуруєшся) (Пр.);
• от смерти не уйдёшь – від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Пр.); смерті не відперти (Пр.); від смерті нема викупу (Пр.); зі смертю торгу нема (Пр.); на смерть нема зілля (Пр.); смерть нікого не мине (Пр.); як не живеш, а труни не минеш (Пр.); смерть — неминуща дорога (Пр.); смерть не питає: «Чи хочеш, чи не хочеш?» (Пр.);
• пасть смертью храбрых – полягти (загинути) смертю хоробрих;
• перед смертью не надышишься – перед смертю не надихаєшся (не надишешся) (Пр.); як не наївся, то не налижешся (Пр.);
• помирать со смеху – конати зо сміху, вмирати зо сміху;
• постигшая смерть – спостигла смерть;
• промедление смерти подобно – зволікання (загаяння) до смерті подібне, зволікання — це смерть;
• просто смерть, смерть да и только – смерть та й годі, лихо (горе, біда) та й годі;
• смерти подобно – як смерть;
• смерть как хочется – до смерті хочеться;
• смерть на носу (перен.) – смерть за плечима; смерть близько, (грубее) смерть коло носа;
• смерть не разбирает чина – смерть не перебирає (Пр.); смерть нікого не минає (Пр.); смерть усіх порівняє (Пр.);
• спасти от смерти – визволити від смерті;
• стоять на пороге смерти – стояти на порозі смерті; (образн.) гроші одказувати;
• [только] за смертью посылать кого (шутл.) – [тільки] по смерть посилати кого;
• убить, убиться на смерть – заби́ти, заби́тися на сме́рть;
• ум за морем, а смерть за воротом – ду́мка за мо́рем, а смерть за плечи́ма;
• хуже смерти – гірше від смерті, гірше за (ніж, як) смерть.
[Стара до нього, а він, лишенько, вже й гроші одказує (І.Нечуй-Левицький). Смерть — се ніч, спокі́йна, ти́ха (Л.Українка). Пусти мене, пусти! — стала благати Носа.— Якщо в тебе є крихітка серця, послухай мого благання. Життя, яке ти обіцяєш мені, гірше від смерті. Краще вбий мене! (Б.Лепкий). Таке життя було б од смерті гірше (Л.Українка). Смерть — лікар бідняка (німецька приказка). Для єврея на смертному одрі важливо почути голос Сари: «Спі спокойно, твої деньгі в надьожном мєстє.» Китаєць повинен випити чаю, прошепотіти коаня, подумати, що за династії Сінь було не краще, як за Мао Цзедуна, а зараз не гірше, як за династії Хань. Чистокровний німець мусить зустріти і провести смерть за інструкцією. Для італійця вищим шиком є смерть через повішення на варених макаронах. Щирий француз має встигнути перед смертю переспати з Жаннет. Найшляхетніша смерть для поляка — луснути з гонору. Істінному росіянину бажано видудлить усі припаси спирту, горілки, браги-одноднєвки, браги-одночавки і браги-п’ятімінутки, одеколону, лосьйону, очних і вушних крапель, денатурату, клею «БФ», антифризу та прочих горящих жидкостєй, вхопити глобуса, стиснути в любовних обятіях, і вже як почне тріщати і розсипатись на цурпалки, прохрипіти: «Ро-ді-на!» Щирому українцю, — ковтнув бузинової настоянки Стороженко, — перед смертю важливо подумати: «Ге, а кум здох раніше!» Востаннє обжертися, вилізти на піч і щасливо сконати… «Кхм… кхм… — прочистив горло Воробкевич. — Живемо і геройськи помираємо» (В.Даниленко). Роздуми про смерть загартовують душу (К.Кастанеда). Смерть людини схожа на зіграну ноту вічної симфонії, на виконання па вічного танцю, на зіграний акт вічної п’єси і навіть схожа на поцілунок вічного кохання, на розлуку з однією з форм на вічному шляху (Надія Кирчанова, перекл. Ши Т’єшена). Я навчився дивитися на смерть просто як на старий борг, який рано чи пізно доведеться заплатити (А.Айнштайн). Життя — черга за смертю, дурень той, хто лізе без черги (О. де Бальзак). Звикнути можна тільки до смерті інших (С.Є.Лєц). Говорити про смерть зі знанням справи можуть лише покійники (Лєшек Кумор). Смерть перетворює життя в долю (А.Моруа). Бути на світі може Пластмасовим Тільки щастя… Горе — тернове, — Справжнє, — Як біль. Як смерть… (Ігор Павлюк). Я попробував все… Залишилося — Досвід Смерті (Ігор Павлюк). — Річ тут, пане, ось яка,— вів далі Санчо.— Самі здорові знаєте, що сьогодні за столом, а завтра на столі; смерті не одперти; круть-верть, у черепочку смерть; кирпата свашка нікого не минашка; як проб’є час і година, то не одхреститься людина; смерть глуха, не пита, чи ти грішний, чи без гріха… (М.Лукаш, перекл. М.Сервантеса). І таких людей прирівнюють до тореадорів чи картярів. Вихваляють їхню зневагу до смерті. А мені смішно, коли я чую про зневагу до смерті. Якщо коріння тієї зневаги не в усвідомленій відповідальності, то вона є тільки ознакою духовної убогості або надмірної молодості (А.Жаловський, перекл. А. де Сент-Екзюпері). Наші досі молоді знання дають нам зрозуміти, навіщо загалом на світі є смерть: все-таки ми помираємо не для того, шоб померти і перетворитися в щось неживе, ми помираємо, щоб жити, ми помираємо задля життя, ми — часточка якогось плану (Г.Кирпа, перекл. К.Гамсуна). … у цьому шинку я нарешті усвідомив, що суть життя полягає у розпитуванні самого себе про смерть, як я поводитимусь, коли прийде мій час, що, по суті, це не просто розпитування самого себе про смерть, це розмова перед лицем нескінченності і вічності, що сам пошук розуміння смерті є початком розмислу в прекрасному і про прекрасне, бо роздумувати про безцільність тієї своєї дороги, яка, у будь-якому разі, закінчиться передчасним відходом, ця насолода і переживання своєї смерті, наповнює людину гіркотою, а отже, красою (Ю.Винничук, перекл. Б.Грабала). Я вирізую повідомлення про смерть пекаря Нібура. Його там змальовано як доброго, люблячого чоловіка й батька, що завжди щиро піклувався про свою сім’ю. Я сам бачив, як фрау Нібур з розпущеним волоссям тікала з хати, а добрий Нібур біг слідом, шмагаючи її паском, і бачив руку, яку батько, що піклувався про сім’ю, зламав своєму синові Роланду, викинувши його в шаленстві із вікна. І коли цей кат сконав від апоплексичного удару в своїй пекарні, пригнічена горем удова повинна була б тільки радіти. Але вона раптом стала думати зовсім інакше. Все, що за життя витворяв Нібур, смерть стерла з її пам’яті. Він став ідеалом (Є.Попович, перекл. Е.М.Ремарка). Ще недавно він дивився на смерть з тваринним жахом, а тепер зрозумів, що боятися її — означає боятися самого життя. трах смерти можна виправдати тільки безмежною прив’язаністю до всього, що є живого в людині. Хто не зважувався діяти, щоб піднести своє життя на нову висоту, хто байдуже задовольнявся власною немічністю, ті не можуть не боятися смерти, пам’ятаючи про той вирок, який вона виносить їхньому життю, що пройшло надаремне. Такі ніколи не жили на повну силу, та й чи жили вони взагалі? (Г.Філіпчук, перекл. А.Камю). Кажуть, що перед смертю ми знову бачимо найпрекрасніші миті життя (І.Серебрякова, перекл. Давіда Фоенкіноса). — Його тільки за смертю посилать, — сміялися друзі. Досміялися. Привів]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КАЮ́К (кому) укр. гапли́к, див. ще КАПУТ.
ХАНА́ каю́к, капу́т, гак.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Каюк (судно) – каю́к.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Лодка – чо́вен (-вна́);
• л. (в 3 с. дл. с досч. обшив.) – каю́к (-ка́), л. (большая для переправы) – дуб (-ба);
• л. гребная – чо́вен веслови́й;
• л. моторная – ч. моторо́вий;
• л. плоскодонная – кайо́ра, плоскоде́нка;
• л. подводная – ч. підво́дний;
• л. подставная – ч. підставни́й.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Каюк
• Тут ему и каюк – тут йому і каюк (капут, амба); тут і по ньому [буде].
Конец
• Без конца, нет конца – без кінця; без краю; без кінця-краю; нема краю; нема кінця-краю.
• В конце города, села – край (накрай, покрай, на краю, скраю, кінець) міста, села.
• В конце концов – кінець кінцем; зрештою.
• В конце месяца, года – наприкінці (при кінці) місяця, року; під кінець (рідше у кінці) місяця, року; (іноді) з кінцем місяця, року.
• В конце стола – кінець стола (столу).
• В конце чего – на кінець (на край) чого.
• В оба конца (ехать) – на обидва кінці; туди й назад.
• Во все концы – в усі кінці; (по) всюди.
• Вот и конец всему – от і край (і кінець) усьому; от і все скінчилося; от і по всьому.
• В самом конце, в конце всего – наостанці (наостанку, наостанок, насамкінець, на(при)послідку).
• Да и дело с концом – та й годі; та й край [увесь]; та й квит.
• Дело близится к концу – ідеться до кінця (до кінця йдеться); діло (справа) доходить кінця (краю); діло йде до кінця.
• Доводить, довести до конца что – доводити, довести краю чому (до краю що); доходити, дійти краю чому; довершувати, довершити (завершувати, завершити) що; доводити, довести що до пуття (до зробу); давати, дати раду чому.
• До конца – украй (до краю); до решти; до останку (до останнього); остаточно; дощенту; до послідку; геть (геть-чисто).
• До конца жизни, дней – довіку (довічно); повік; поки віку; до суду-віку; до віку й до суду; до смерті.
• Едва, еле-еле сводить концы с концами – ледве зводити кінці з кінцями; ледве перебуватися (перемагатися).
• И дело с концом, и делу конец (разг.) – та й по всьому; та й по всій справі; та й край; та й квит; та й уже.
• Из конца в конец – від (з) краю до краю; з кінця в кінець.
• И конец! – та й усе!; та й по всьому!; та й край!
• И концы в воду – і кінці в воду; і сліду не лишилося (не залишиться).
• К концу зимы, лета… – під (на) кінець зими, літа…; наприкінці зими, літа.
• Конец был бы мне, будет мне – було б по мені, буде по мені.
• Конец дело венчает; конец — всему делу венец – кінець — ділу вінець. Пр. Кінець діло вінчає. Пр. Кінець діло хвалить. Пр. Кожній справі кінця гляди. Пр. (жарт.) Діло без кінця, як кобила без хвоста. Пр. Кінець — пішла баба у танець. Пр.
• Конца-краю (края) нет чему; ни конца, ни краю (края) нет чему (разг.) – кінця-краю нема чому; ні кінця, ні краю нема чому.
• На какой конец – нащо (навіщо); для чого; з якою метою.
• На тот конец, на этот конец (разг.) – на (про) такий випадок; на (про) той випадок, на (про) цей випадок.
• Находящийся в конце, на конце – той, що на кінці (наприкінці); кінцевий (прикінцевий).
• На худой конец (разг.) – у найгіршому разі; на лихий кінець.
• Не без конца же – не доки [ж]; не довіку ж.
• Не смотри начала, смотри конца – не дивись на цвіт, а вважай на врожай. Пр.
• Палка о двух концах (либо ты меня, либо я тебя) – палиця два кінці має. Пр. У кия два кінці: один буде на мені, а другий — на тобі. Пр.
• Под конец – наприкінці (на кінці, під кінець); наостанку; на[при] послідку.
• Положить конец чему – покласти (дати, зробити) кінець (край) чому; (розм. образн.) берега дати чому.
• Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к концу – доходити, дійти краю (кінця, до краю, до кінця); кінчатися, (с)кінчитися; (розм.) бути наскінчу.
• Приходило к концу что у кого – кінчалося що в кого; було наскінчу що в кого; став (почав) вибиватися з чого хто.
• Пришёл конец кому – прийшов кінець кому; прийшла на кого остання година; (перен. розм. образн.) урвався бас кому; урвалася нитка (вудка) кому.
• Сводить концы с концами – зводити кінці з кінцями; жити ощадливо; перебуватися.
• Со всех концов – з усіх усюд; звідусіль (звідусюди).
• Тут тебе и конец – тут тобі й край (кінець, гак, рішенець, решта, амінь, капут, каюк, ірон. хата); (жарт. образн.) тут тобі жаба й цицьки дасть; тут тобі й пуп розв’яжеться.
• Хоронить, прятать концы (разг.) – ховати кінці; замітати сліди.

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Каю́к, -ка – лодка.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Відча́лювати, -люю, -єш, сов. в. відча́лити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Єв. І. VI. 22. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. Стор. І. 146. — каю́к од бе́рега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега. Черном.
Каю́к, -ка́, м. Родъ лодки; въ различныхъ мѣстахъ различной величины и устройства: на Днѣстрѣ и Днѣстровскомъ лиманѣ до трехъ сажень длины, сдѣланная изъ досокъ, рыболовная лодка. Браун. 19; въ Полтав. г. — килевая лодка изъ цѣльной колоды, поднимающая груза до 30 пуд. Вас. 151; въ Харьк. у. — небольшая рыболовная лодка для одного человѣка. Въ думѣ «Про Кішку Самійла» каюки́ имѣются у запорожцевъ: когда Самійло Кішка подъѣхалъ къ о. Тендрову на турецкой галерѣ, — тоді козаки у каюки скакали, тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Ум. Каючо́к. Разів з чотирі погребнувся і з каючком причалив. Котл. Ен.
Каючо́к, -чка, м. Ум. отъ каю́к.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Каю́к, -ка́, м. *2) Конец, смерть. Там йому буде й каюк. Сл. Яворн.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Ги́чка = каю́к, га́пка (на Озовському морі).
Комя́га = каю́к, душогу́бка. (Човник, видовбаний з однїї деревини).
Ло́дка, ло́дочка = чо́вен, здр. чо́вник, чо́вничок (С. З. Л.), невеличкий, видовбаний з деревини і сяк так обшитий дошками — каю́к, каючо́к (С. З.) видовбаний, без обшивки, хибкий — душогу́бка (С. З.), зроблений з дощок — барка́с, барка́сик, більший на Днїпрі і в Херсонщинї — шала́нда, довгий, що на днїпрових перевозах — дуб, дубо́к (С. З. Л.), великий в щоглою — байда́к, байдачо́к (на байдаках часом і млин ставлять і тодї такий млин теж зоветь ся байдаком), у Запорожцїв річний або морський човен — ча́йка. — Я що ночі йду до річки, беру човен, невеличкий, молод весла підіймаю, на той берег поспішаю. В. Щ. — Човен човном, а байдак байдаком. н. пр. — Пливе човен води повен. н. п. — Ой щож тебе принесло, чи човничок, чи весло? н. п. — За водою каюк тихо сунеть ся, то заверне у бік, то закрутить ся. С. X. —Того ж року у Київі міст на байдаках зроблено широкий. Л. С. — Чайки, байдаки спускали, гарматами рештували. К. Ш. — Ой на лиманї морі зашуміла хвиля, та стали чайки поринати. н. п. — Днище тих чайок вони (Запорожцї) робили з видовбаної верби або липи, а до них накладали дошки від 2—8 сажнїв заввишки; чайки були без чардака, з двома кормилами і щоглою. н. о.
Натека́ть, нате́чь = 1. наздоганя́ти, наздогна́ти. — Хорти наздогнали зьвіра. 2. натїка́ти, набіга́ти, наливати ся, натекти́, набі́гти, нали́ти ся. — Багато води натїкло в каюк.

Запропонуйте свій переклад