Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 19 статей
Запропонувати свій переклад для «кинжал»
Шукати «кинжал» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Кинжа́л – кинджа́л, ґин(д)жа́л, запоя́сник, чинга́л. [Бли́снув сміх її́ мов кинджа́л (Тичина). Бли́снув перед очи́ма туре́цьким запоя́сником (Куліш)].
Була́т – (особая сталь и кинжал, сабля из этой стали) була́т; (особ. сталь) гарто́вана кри́ця.
• -атный – була́тний, була́товий.
Вса́живать, всади́ть –
1) (в землю кол, лопату) стромля́ти, встроми́ти, застромля́ти, застроми́ти, заса́джувати, засади́ти, заганя́ти, загна́ти;
2) (штык, кинжал) застроми́ти, встроми́ти, затопи́ти, загна́ти, вгороди́ти; (пулю) загна́ти, увігна́ти;
3) (гвоздь, пробку) забива́ти, заби́ти, заганя́ти, загна́ти, угна́ти, заса́джувати, засади́ти, всади́ти, сов. заката́ти. [У ті́м’я цвя́шок заката́й (Шевч.)];
4) всади́ть так, что трудно вынуть – запе́рти, (вульг.) замеге́лити, засурпе́лити;
5) (в тюрьму, в клетку) всади́ти, засадови́ти. [В темни́цю всаді́те];
6) (деньги) втелю́щити. [Три́цять карбо́ванців утелю́щив, а воно́ й двацятьо́х не варт].
• Вса́женный – встро́млений, застро́млений, заби́тий, за́гнаний, вса́джений, запе́ртий, (вульг.) замеге́лений, засурпе́лений.
Направля́ться, напра́виться –
1) спрямо́вуватися, спрямува́тися, поспрямо́вуватися; бу́ти спрямо́вуваним, спрямо́ваним, поспрямо́вуваним и т. п.; (руководиться) води́тися; срв. Направля́ть. [Вся жизнь старосві́тських пані́в води́лася ду́хом це́ркви (Куліш)].
• Корабль -ется по компасу – корабле́м кер(м)у́ють за ко́мпасом, корабле́м кер(м)у́ється за ко́мпасом.
• Глаза всех -вились на него – усі́х о́чі (усі́ о́чі) оберну́лися (спра́вилися) на йо́го.
• Политика партии -ется твёрдой рукой – міцна́ рука́ спрямо́вує парті́йну полі́тику.
• Мероприятия правительства -ля́лись к развитию страны – держа́вні за́ходи були́ спрямо́вані (скеро́вані) на ро́звиток краї́ни.
• Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал – він поба́чив, що во́рог направля́є йому́ в се́рце кинджа́л(а).
• Бродяга -ется по месту жительства – волоцю́гу відпрова́джують (відпрова́джується) на мі́сце прожива́ння (пробува́ння).
• Преступник -ется в Нарым – злочи́нця ви[за]сила́ють (или ви[за]сила́ється) до Нари́му.
• Рабочими -ется сельско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу – робітники́ ла́годять сі́льсько-господа́рський ремане́нт до весня́ної сівби́.
• Бритва -ля́ется – бри́тву направля́ють (наго́стрюють), бри́тва направля́ється (наго́стрюється).
• Бритва -лена – бри́тву напра́влено (наго́стрено).
• Бритва -рилась – бри́тва напра́вилася (нагостри́лася);
2) (брать направление) прямува́тися, попрямува́тися, правува́тися, пра́витися, поправува́тися, спрямо́вуватися, спрямува́тися, скеро́вуватися, скерува́тися, (о мног.) поспря́мовуватися, поскеро́вуватися; (диал.) напрямля́тися, напрями́тися куди́, до ко́го, до чо́го. [До пе́кла навпросте́ць пряму́йся (Котл.). А той праву́ється туди́ чума́к (Мартин.) Я до того́ ду́ба пра́влюся (Харк.). «А куди́ пра́витесь?» – «До Ки́їва!» (Сл. Гр.). Наро́ди скерува́лися на схід (Шахмат.). Напрями́лася в куто́к до пе́чи (Мирн.). Напрями́всь іти́ до шко́ли (Н.-Лев.)];
3) (держать путь) простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, попрямува́ти, проста́ти, попроста́ти, керува́ти, (диал.) прямцюва́ти, попрямцюва́ти, (образно) сте́жку гаптува́ти, шлях-доро́гу верста́ти; срв. Идти́ 1, Пойти́ 1. [Куди́ вони́ просту́ють? (М. Вовч.). Простува́ли вони́ до Лубе́нь (Сторож.). Пливе́ ві́йсько, просту́ючи уни́з до поро́гів (Мордовець). Гляді́в, куди́ це попросту́є хло́пець (Крим.). Він догада́вся, що й той туди́ пряму́є (Н.-Лев.). Товари́ство на Січ прямува́ло (Шевч.). Прямува́в до старо́го бе́реста (Коцюб.). Мари́на була́ попрямува́ла до двере́й (Крим.). Проста́ли ми в Украї́ну во́льними нога́ми (Шевч.). Сам попроста́в до ха́ти (Г. Барв.). Зна́ти, куди́ ча́йка (лодка) но́сом керу́є (Звин.). У воро́та прямцю́є (Свидниц.). Куди́ прямува́ти, яки́м тра́хтом сте́жку гаптува́ти? (Сл. Гр.)].
• -ться дорогою – простува́ти (прямува́ти), попростува́ти (попрямува́ти) шля́хом (доро́гою).
• Вы в какую сторону -етесь? – ви в яки́й бік (куди) просту́єте (пряму́єте)?
• -ться на огонь – простува́ти, попростува́ти на сві́тло.
• Мы -лись к пристани – ми прямува́ли, попрямува́ли до при́стани;
4) (пускаться, устремляться) пуска́тися, пусти́тися, подава́тися, пода́тися, ударя́тися, уда́ритися, (диал.) простяга́тися, простягти́ся, хили́ти, похили́ти, наставля́тися, наста́витися, (тяготеть) тягну́ти и тягти́, (пробираться) бра́тися, побра́тися, (о мног.) попростяга́тися, понаставля́тися куди́, до чо́го, на що. [Пусти́лися пі́шки через верх (Франко). Пода́вся сте́жкою з лі́су на шлях (Коцюб.). Пода́вся вниз я́ром (Франко). Пода́вся додо́му (Крим.). Зна́є, куди́ вда́ритися, де чого́ шука́ти (Свидниц.). Васи́ль простя́гся на музи́ки під ве́рби (Н.-Лев.). Селя́ни-ра́таї тягли́ на Украї́ну (Куліш). Чу́ти, як щось бере́ться в ба́шті по схо́дах (Куліш). Побра́лися налива́йці до Рі́чиці (Куліш). Побра́вся Павло́ додо́му (М. Вовч.)];
5) (иметь направление, пролегать) сла́тися, п(р)осла́тися, стели́тися п(р)остели́тися, держа́ти, лежа́ти, йти, впада́ти, впа́сти. [Шлях стели́вся поміж жита́ми (Київщ.). Ця ву́лиця держи́ть пря́мо, не кри́виться ніку́ди (Звин.). Куди́ та́я дорі́женька, куди́ вона́ впа́ла: чи в те́мний луг, чи у по́ле? (Метл.)];
6) (запасаться) напаса́тися, напасти́ся, запаса́тися, запасти́ся, (о мног.) понапаса́тися, позапаса́тися.
• На вас тетрадей не -вишься – на вас зши́тків не напасе́шся (не наста́рчишся);
7) (вдоволь, сов.) накерува́тися, напра́витися, попокерува́ти, попопра́вити (досхочу́) и т. п.; срв. Пра́вить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Лоно –
1) (грудь, чрево, чресла женщины) ло́но, (редко) лоня, на́дро, пе́рси і пе́рса (р. перс), гру́ди (-дей); (перен., приют) лоно, надро;
2) (недра, утроба) ло́но, на́дро:
• лоно Авраама, Авраамово – ло́но (на́дро) Авраа́мове, на́дра Авраа́мові;
• на лоне природы – на лоні природи, на вільному повітрі.
[Бризки́ на во́дяне ло́но упа́ли (Б.Грінченко). У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лоня пригортає Та з туманом розмовляє (Т.Шевченко). Мир первозданний Одпочив на лоні ночі (Т.Шевченко). Неха́й Госпо́дь її́ при́йме, мою́ голу́боньку, на своє́ на́дро (М.Вовчок). Ма́тінко моя́ рідне́сенька, чи прокля́в мене́ в твої́м ло́ні хто? (І.Франко). Не при́ймеш кісточо́к мої́х у рі́дне на́дро, де лежи́ть старе́нький ба́течко (Основа). Рука паничева якось гріє, лоскоче; Христя червона, як маківка, схилила голову на один бік і придавила підборіддям його руку до своєї шиї. Вона почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся, високо піднімаючи повне огню лоно (П.Мирний). На ло́ні ма́тери на́шої приро́ди відпочи́немо (П.Мирний). А навкруги було так гарно, так радісно. У чистій і ніжній, як лоно коханки, блакиті, в могутній хвилі життя, що ледве виявлялось таємним тріпотінням соків, на теплому й запашному диханню весни було так багато радості, почувалась така повна гармонія (М.Коцюбинський). Прийняв чумака вільний степ у своє надро (М.Коцюбинський). Коли б я знав, що розлучусь з тобою, О краю мій, о земленько свята, Що я, отруєний журбою, В світах блукатиму літа; Коли б я знав про муки люті, Про сміх і глум на чужині, Що в мене будуть руки скуті І в мури замкнені пісні, — Я попрощався б хоч з тобою, До лона рідного припав, Прислухався б до шуму трав І зник… (О.Олесь). Така люта негода урвала раптом запашний сезон садів та прогулянок річкою на далеке лоно природи, де кохання в затишкові відлюдних кущів може дійти свого природного здійснення. Природа замкнула свої вигідні притулки, але жоден дощ не спроможний був залити жаги, що бере людське серце не тільки від віку, а й від часу незалежно, противно серцям інших тварин, яким визначено пору любовного настрою (В.Підмогильний). Планета серця, трагедійний зал опукою підноситься в узвишшя. Продертий розпач так його колише, немов біди тисячолітній шквал. Хоч вись разить зухвалих наповал, та порив нас відроджує і кличе перелітати смертне узграниччя, аби в пекельний вечора опал крилом сягнути — в лоно самоспалень до молодих і радісних офір (В.Стус). розкрий своє лоно не для любові не для пустощів не для жаги я хочу риси свої передати бо я не бог цей горбкуватий ніс ці очі зелені як трава (бо травою стануть) я хочу риси свої передати руки свої і вишню і камінь моєї ріки і небо моєї самотності і ніч моїх ночей (Т.Мельничук). Ну хіба я  вам дон Кіхот І німб не личить мені так само як мереживна мантилька дони Анни і не моя це парафія — ворожити на погляді і носити кинжал межи персів — для того була Кармен а вже тим паче не для моєї руки Дюрандаль і не треба із мене робити мене я не хочу хліба  з муки сервантесових вітряків відпустіть нарешті від себе  не тягніть я не з ваших країв і не прошу вашого неба не прощайте лиш дайте пройти вам  це також воістину треба (Ю.Джугастрянська). Дорогою ті двоє грілися самогоном, реготали, щось цвенькали до Ганнусі, та вона не обізвалась до них ані словом, сиділа закам’яніла, не відчуваючи холоду, і їй здавалося, що лоно її теж закам’яніло (В.Шкляр). Навпроти мене за столик сіла золотоволоса панна років двадцяти. Вона була симпатична. Та що там – вона була класна. Ці повні жагучі вуста! А перса радісно випиналися з-під блюзки і дражнили мої руки. Все це я оцінив у лічені секунди, аби за мить відвести якомога байдужий погляд і знов перетворитися на китайського мудреця. Але той стан нічогонедумання мені вже не вдалося повернути, поява панни вибила мене з колії, притягала мої очі й думки, я вже не міг думати ні про що инше, як тільки про неї (Ю.Винничук). — Оце вже й не думай, чоловіче,— заперечила Тереза. — Живи, живи, баранчику, хоть ти й шолудивий! Аби ти був жив, і хай западуться всі на світі губернаторства: без того панства ти з матернього лона вийшов, без того панства досі якось жив, без того панства і в могилу зійдеш, чи хай понесуть тебе, коли Бог до гурту покличе (М.Лукаш, перекл. М.Севантеса)]. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Кинжал – кинджа́л, -ла.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Обоюдный
• Обоюдный меч, нож (устар.) – (те саме, що) Обоюдоострый кинжал, меч; обоюдоострое оружие. Див. обоюдоострый.
• По обоюдному согласию (соглашению) – за обопільною (взаємною) згодою.
Обоюдоострый
• Обоюдоострый кинжал, меч; обоюдоострое оружие – двосічний (дволезний, обосічний, гострий з обох боків) кинджал, меч; двосічна (дволеза) зброя. [Ся пісня двосічна, мов зброя, і будить одвагу, й жалю завдає. Українка.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ґинжа́л, ґинджа́л, -ла – кинжал.
Запоя́сник, -ка – запоясный нож, кинжал.
Кинджа́л, -лу – кинжал.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ганджар, -ру, м. Широкій татарскій кинжалъ. Татарина в-пень стинає, бунчук, ганджар, лук довжезний, ворон коня відбірає. Млак. 76.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Кинджа́л, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
І. Утика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. уткну́ти, -кну́, -не́ш, гл.
1) Втыкать, воткнуть, водружать, водрузить, вонзать, вонзить. Не втикай тут тички. 1 просто в рот кинжал уткнув. Котл. Ен. V. 50.
2) Только сов. в. — кого́ чи́м. Ткнуть. Мене неначе ножем уток. Федьк.
Чинга́л, -ла, м. Кинжалъ. Тільки й зоставили собі по чингалу, про всякий случай, од звірюки. Стор. II. 12.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

*Ґинжа́л, -ла, м. Кинжал. В мого діда був турецький ґинжал. Крим.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Кинжал — кинджа́л, -ла.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Кинжа́лъ = кинджа́л, чинга́л. — Турецькі кинджали однакі завдовжки і одного майстра. К. Ч. Р.

Запропонуйте свій переклад