Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 43 статті
Шукати «колонн*» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Коло́нна –
1) коло́на, (гал.) колю́мна, (столп) стовп (-па), (зап.) слуп (-па). [Хто хра́ми для богі́в, багатія́м черто́ги буду́є з ма́рмуру, в горо́різьбу фронто́н ясни́й оздо́блює, чи в лі́ніях коло́н задовольня́є смак виба́гливий і стро́гий (М. Рильс.). Ввели́ його́ і при коло́ні у поро́га там поста́вили (Л. Укр.). Ґа́нок на шту́чно рі́зблених стовпа́х (Р. Край). От па́лац… бу́ду спа́ти до ране́нька у се́го слу́па (Федьк.)].
• Витая -на – кру́чена коло́на.
• -на с ложками – жолобча́ста коло́на.
• -на коринфского ордена – коло́на кори́нт(ій)ського о́рдену.
• Фронтон с восемью -нами – фронто́н на (у) ві́сім коло́н;
2) (памятник) коло́на; стовп (-па́). [Вандо́мська коло́на];
3) (военн.) коло́на, (стар.) бато́ва́ (-ви́).
• -на по три – коло́на трі́йками.
• Каждый отряд о трёх -нах – ко́жний загі́н (ві́дділ) на три коло́ни (бато́ви).
• Обозная -на – обо́зна ва́лка.
• -на арестантов – коло́на арешта́нтів;
4) (столбец кирпича, карточек) стіс (р. сто́су), (ум.) сто́сик, сто́впчик, (пров.) табу́нчик. [І табу́нчик книжо́к перед їм (Звин.)];
5) (столбец шрифта) стовпе́ць (-пця́), сто́впчик, (оттиск из гранки) шпа́льта.
• Книга в две -ны – кни́жка на дві шпа́льти.
Колонна́да – колона́да.
Колонновожа́тый – колонові́д (-во́да), колоново́да (-ди).
Коло́нный – коло́нний, коло́новий.
• -ный зал – коло́нна за́ля.
• По -нно – коло́нами.
Коло́на, Колона́да, см. Коло́нна, Колонна́да.
Коло́нчатый –
1) (с колоннами) колоно́вий; стовпо́ви́й;
2) см. Колонообра́зный.
Лё́гкий и -гок –
1) ле́гки́й (-ка́, -ке́). [Паляни́ця легка́, до́бре ви́печена (Звин.)].
• -кий как перо легки́й як пір’ї́на, легки́й як пух.
• -кий груз, багаж – легки́й ванта́ж, бага́ж.
• -кий мусор, горн. – штиб (-бу).
• -кая почва – легки́й ґрунт, перегні́й (-но́ю); пухка́ земля́.
• Да будет ему земля -ка! (о покойнике) – хай йому́ земля́ перо́м! Неха́й йому́ земля́ легка́! Ле́гко йому́ лежа́ти, перо́м зе́млю держа́ти (Номис).
• -кая кавалерия – легка́ кінно́та.
• -кое войско – легке́ ві́йсько.
• -кая атлетика – легка́ атле́тика.
• -кое орудие – легка́ гарма́та.
• -кое ружьё – легка́ рушни́ця;
2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легки́й, леге́нький, невели́кий, невели́чкий, незначни́й.
• -кая проседь – леге́нька сивина́.
• С -кою проседью – сивува́тий, підси́вий, шпакува́тий.
• -кие морщины – леге́нькі (неглибо́кі) змо́ршки.
• -кий ветерок – леге́нький вітере́ць, (зефир) ле́гіт (-готу). [У віко́нце влива́ється ле́гіт майо́вий (Л. Укр.)].
• -кий порыв ветра – леге́нький по́дув (по́дих) ві́тру.
• -кий дымок – леге́нький, ріде́нький димо́к (-мку́).
• -кий морозец – леге́нький (невели́чкий, мале́нький) морозе́ць.
• -кий туман, -кая тучка – легки́й (леге́нький) тума́н, легка́ (ріде́нька, прозо́ра) хма́рка. [Над доли́нами стої́ть си́зий, легки́й тума́н (Неч.-Лев.)].
• -кое наказание – неважка́ (легка́) ка́ра.
• -кая вина – неважка́ прови́на.
• -кий вздох, стон – леге́ньке зідха́ння, леге́нький сто́гін.
• -кий смех послышался среди публики – ти́хий (леге́нький) сміх почу́вся серед пу́бліки.
• -кая улыбка – леге́нька у́смішка.
• -кий стук, шум – ти́хий сту́кіт (го́мін).
• -кий сон – легки́й, некрі́пки́й сон.
• У него -кий сон – він некрі́пко (нетве́рдо, чу́тко, чу́йно) спить.
• -кое движение – легки́й (леге́нький, незначни́й) рух.
• С -кою иронией – з легко́ю (леге́нькою) іро́нією.
• На её лице вспыхнула -кая краска – обли́ччя в не́ї (їй) тро́хи зашарі́лося (спалахну́ло леге́ньким рум’я́нцем).
• -кая поступь, -кий шаг – легка́ хода́.
• -кий огонь – пові́льний (легки́й) ого́нь.
• -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана – легки́й біль, легка́ хоро́ба (засту́да, вто́ма, ра́на).
• -кий озноб, жар – легки́й (невели́чкий) моро́з (жар).
• У него -кий озноб, жар – його́ тро́хи моро́зить, у йо́го мале́нький (невели́чкий) жар.
• -кие роды – неважке́ (легке́) ро́диво, неважкі́ (легкі́) роди́ни (зап. поло́ги).
• -кое лекарство – деліка́тні (м’які́) лі́ки.
• Слабит -ко и нежно – проно́сить м’я́ко й деліка́тно.
• -кие средства, меры – м’які́ за́соби (за́ходи).
• -кий характер – м’яка́ (нетяжка́, несуво́ра, лагі́дна) вда́ча.
• -кое сердце – м’яке́ се́рце.
• -кий табак – легки́й (неміцни́й, па́нський) тютю́н.
• -кое вино, пиво – неміцне́ (легке́) вино́, пи́во.
• -кий раствор – неміцни́й ро́зчин.
• -кий напиток – легки́й напі́й.
• -кий запах – легки́й, тонки́й пах (дух).
• -кие духи, ароматы – легкі́ (неміцні́) па́хощі;
3) (необременительный) легки́й, необтя́жливий, невтя́жливий, (о пище: удобоваримый) легкостра́вний, стравни́й. [Хліб глевки́й, на зу́би легки́й (Номис)].
• -кая должность, -кие обязанности – легка́ (невтя́жлива) поса́да, необтя́жливі обо́в’язки.
• -кий труд – легка́ пра́ця, (осудительно) легки́й хліб.
• Зарабатывать -ким трудом – заробля́ти легко́ю робо́тою, легкоби́том. [Сі́яти грі́шми, що заробля́в я легкоби́том (Кониськ.)].
• -кий хлеб – легки́й (незагорьо́ваний) хліб.
• -кая жизнь – легке́ життя́, життя́ в доста́тках, в розко́шах, легки́й хліб.
• Он привык к -кой жизни – він звик до легко́го життя́, до легко́го хлі́ба, він легкоби́том вік звікува́в (Кониськ.).
• -кий обед, завтрак, ужин – легка́ (стравна́, деліка́тна) ї́жа, легка́ стра́ва, легки́й (деліка́тний) обі́д (сніда́нок), легка́ (деліка́тна) вече́ря; срвн. То́нкий.
• -кая закуска – легка́ (леге́нька) пере́куска.
• -кий воздух – легке́, рідке́ пові́тря; сві́же пові́тря;
4) (нетрудный) легки́й, неважки́й, (простой) про́стий, нему́дрий.
• -кое дело – легка́ (нему́дра, неважка́) спра́ва (робо́та).
• -кое ли дело! – ле́гко сказа́ти! то не жарт!
• -кое для понимания изложение, доказательство – ви́клад, до́каз зрозумі́лий, (иногда) розу́мний.
• -кая фраза, задача – легке́ ре́чення, завда́ння.
• -кий слог – легка́ мо́ва.
• Этот писатель отличается -ким слогом – у цьо́го письме́нника легка́ мо́ва, ви́дко легку́ мо́ву.
• -кий стих – легки́й вірш.
• -кий экзамен, -кое испытание – легки́й і́спит.
• -кий танец – легки́й (неважки́й) та́нець (-нця).
• Он упивался -ким успехом – він п’яні́в з легко́го у́спіху.
• -кая добыча – легка́ здо́бич;
5) (весёлый) легки́й, леге́нький, весе́лий, (поверхностный) поверхо́вний, побі́жний, легкобі́жний, (ветреный) по́ле́гкий.
• -кая жизнь – легке́ (безжу́рне) життя́.
• -кая шутка – леге́нький жарт.
• -кая радость, -кое настроение – безхма́рна ра́дість, безхма́рний на́стрій.
• -кое отношение к своим обязанностям – легкова́ження свої́ми обо́в’язками.
• -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. – побі́жне (поверхо́вне, поглибо́ке) знання́ чого́сь (спра́ви, пре́дмету), мала́ тя́ма в чому́сь.
• -кий ум – неглибо́кий (легкобі́жний) ро́зум.
• -кое увлечение – легкобі́жне (скоромину́ще, неглибо́ке) захо́плення.
• Чувство женское -ко – жіно́че почуття́ по́легке (неглибо́ке, непості́йне).
• -кий характер – неглибо́ка вда́ча; м’яка́ (ла́гі́дна) вда́ча.
• -кий человек – неглибо́ка (легкоду́мна) люди́на, по́легка люди́на.
• -кий взгляд на вещи – поверхо́вне (легкова́жне) ста́влення до справ.
• -кое обращение в обществе – ві́льне, неви́мушене пово́дження в товари́стві.
• С ним -ко́ и горе – з ним і ли́хо не страшне́.
• -кие движения – легкі́, ві́льні (неви́мушені) ру́хи.
• -кий голос – ві́льний (плавки́й) го́лос.
• -кая музыка – легка́ (непова́жна) му́зи́ка.
• -кое чтение, -кая литература – легке́ чита́ння, легка́ лекту́ра; (изящная) кра́сне письме́нство; (эротическ.) лекту́ра (письме́нство) про коха́ння, ероти́чна лекту́ра, ероти́чне письме́нство;
6) (легкомысленный, ветренный) по́легкий, легкова́жний, легкоду́мний.
• -кого поведения девица – по́легка ді́вчина, ді́вчина легки́х зви́чаїв.
• Искательница, любительница -ких приключений – охо́ча до легки́х романти́чних приго́д, охо́ча ле́гко поромансува́ти, романсо́ва аванту́рниця.
• -кие нравы – по́легкі, ві́льні зви́чаї.
• Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона – п’є́са (твір, музи́ка) легко́го змі́сту, то́ну;
7) (быстрый, расторопный) легки́й, швидки́й, прудки́й, метки́й, жва́вий, мото́рний. [Ота́ смі́лива, метка́ Ка́тря (М. Вовч.). Жва́вий, як ри́бка в рі́чці (Номис)].
• -кий на ногу – швидки́й (прудки́й, легки́й) на но́ги.
• -кий на под’ём – рухли́вий, ворушки́й.
• -кий на ходу – (о машине) легки́й у робо́ті, (об экипаже колесн.) легки́й, розко́тистий, котю́чий, бігки́й, (о санях, лодке) легки́й, плавки́й; срвн. Легкохо́дный. [Легки́й чо́вен (Полт.)].
• -кий на кулак (драчливый) – битли́вий, швидки́й на кула́к (до бі́йки).
• -кий на руку (удачливый) – легки́й на ру́ку.
• С -кой руки – з легко́ї руки́. [З щи́рого се́рця та з легко́ї руки́ діду́сь дарува́в (Кониськ.)].
• Он -гок на руку – у йо́го легка́ рука́, він до́брий на почи́н. [Кароо́кий чолові́к – до́брий на почи́н (Мирг.)].
• Делать на -кую руку – роби́ти аби́як (на спіх, на швидку́ ру́ку, на швидку́ руч).
• Работа на -кую руку – швидка́ робо́та. [Швидко́ї робо́ти ніхто́ не хва́лить (Номис)].
• -кий на слёзы – тонкосльо́зий, (сущ.) тонкослі́зка.
• -кий на язык –
а) язика́тий, слизькоязи́кий;
б) говірки́й, балаку́чий, балакли́вий.
• -гок на помине – про во́вка помо́вка, а вовк і в ха́ту (Приказка).
• -кая кисть – легки́й пе́нзель (-зля);
8) (негромоздкий, стройный) легки́й, струнки́й.
• -кая колокольня, беседка, колонна – легка́ (струнка́) дзвіни́ця, альта́нка, коло́на.
• -кие украшения – легкі́ оздо́би.
• Более -кий, наиболее -кий – ле́гший, найле́гший и т. д. [Але́ Оле́ся була́ ле́гша на ско́ки (Н.-Лев.)].
• Становиться более -ким, см. Легча́ть.
• Довольно -кий – до́сить легки́й, леге́нький и т. д., см. Лё́гонький.
Ока́нчиваться, -читься – кінча́тися и кінчи́тися, сов. (с)кінчи́тися, докі́нчуватися, докінча́тися, докінчи́тися, закі́нчуватися, закінча́тися, закінчи́тися, викі́нчуватися, ви́кінчитися, (о многих) покінча́тися, покінчи́тися, (истекать) дохо́дити, дійти́ (кра́ю и до кра́ю), вихо́дити, ви́йти, відхо́дити, відійти́, докона́ти.
• Как началось, так и -чится – як почало́сь, так са́ме і скінчи́ться (закінчи́ться).
• -вался год – кінча́вся рік.
• Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… – сього́дні вихо́дить як-раз два мі́сяці, відко́ли…
• Через неделю -чится месяц, как… – че́рез (за) ти́ждень мі́сяць ді́йде, як…
• Вечерня -вается – вечі́рня відхо́дить.
• -ваться, -читься чем – вихо́дити, ви́йти на що, ста́ти на що и на чо́му кому́сь, окоши́тися, покоши́тися на чо́му, верши́тися чим.
• -ваться благополучно, неблагополучно – вихо́дити, ви́йти на до́бре (на добро́), на зле (на ли́хо), на ли́хо ста́ти.
• Этим и -чилась их работа – на то́му й ста́ла ї́хня робо́та.
• Этим дело не -чилось – на тім не ста́ло, на тім не окоши́лося (не покоши́лося).
• Колонны -вались вверху гербами – коло́ни верши́лися (кінчи́лися вгорі́) герба́ми.
• Этим и -вается книга – на цьо́му і кіне́ць кни́зі. Срв. Конча́ть, ко́нчить.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Шагающий – (способн.) кроківний; (в действ.) що (який) крокує, крокувальний:
• шагающие колонны – крокувальні колони;
• шагающий домкрат, робот, экскаватор – кроківний домкрат, робот, екскаватор;
• шагающий под – кроківна черінь. Обговорення статті

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колонна – коло́на, -ни.
Колоннада – колона́да, -ди.

- Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору

Колонна – коло́на;
• к. вращающаяся (крана) – к. поворітна́;
• к. главная – к. головна́;
• к. заделанная – к. закрі́плена;
• к. качающаяся – к. хитка́;
• к. неподвижная (кран.) – к. нерухо́ма;
• к. сушильная – колонко́ва суша́рня.
Колоннада – колона́да.
Колонный – коло́нний;
• к. вентиль – венти́ль стовпце́вий.
Вентиль – ве́нтиль (-ля);
• в. дроссельный – в. дро́сельний;
• в. запорный – в. запірни́й;
• в. колонный – в. стовпце́вий;
• в. питающий – в. живи́льний;
• в. поршневый – в. толоко́вий;
• в. редукционный – в. редукці́йний.
Железо – залі́зо;
• ж. балочное – з. тря[а]мове́;
• ж. бандажное – з. шинове́;
• ж. бимсовое – з. биндюго́ве;
• ж. болтовое – з. прого́ничне;
• ж. брусковое – з. брускове́;
• ж. б. квадратное – з. б. квадрато́ве;
• ж. бульбовое – з. бульба́сте;
• ж. вальцованное – з. вальцьо́ване;
• ж. волнистое, волнообразное – з. хвиля́сте;
• ж. волокнистое – з. волокни́сте;
• ж. восьмигранное – з. восьмигранча́сте;
• ж. гальванизированное – з. гальванізо́ване;
• ж. гофрированное – з. брижува́те;
• ж. губчатое – з. губча́сте;
• ж. двусернистое – з. двосірча́сте;
• ж. двутавровое – з. двоте́тувате;
• ж. двухаршинное – з. двоарши́нне;
• ж. желобчатое – з. жолобча́сте;
• ж. заклепочное – з. нютове́;
• ж. зетовое, зетообразное – з. зе́тувате;
• ж. квадрантное – з. квадранто́ве;
• ж. квадратное – з. квадрато́ве;
• ж. кованное – з. ко́ване;
• ж. ковкое – з. ковке́;
• ж. колонное – з. коло́нне;
• ж. коробчатое – з. коробча́сте;
• ж. корытное, корытообразное – з. коритува́те;
• ж. котельное – з. казано́ве;
• ж. кричное – з. кри́чне;
• ж. кровельное – з. дахове́;
• ж. круглое – з. кру́гле;
• ж. кузнечное – з. кова́льське;
• ж. листовое – з. аркуше́ве;
• ж. литое – з. вили́ване;
• ж. лотковое – з. лотокува́те;
• ж. луженое – з. полу́джене;
• ж. малоуглеродистое – з. бі́дне на вугле́ць;
• ж. мягкое – з. м’яке́;
• ж. никкелевое – з. нікле́ве;
• ж. обручное – з. обручне́;
• ж. обшивочное – з. обшивне́;
• ж. оцинкованное – з. поцинко́ване;
• ж. перегорелое, пережженое – з. перепа́лене;
• ж. переплетное – з. ра[я]мове́;
• ж. подковное – з. підко́вне;
• ж. полосовое – з. штабове́;
• ж. полукотельное – з. півказано́ве;
• ж. полукруглое – з. півкру́гле;
• ж. поручневое – з. бильце́ве;
• ж. посудное – з. посу́дне;
• ж. проволочное – з. дротове́; дріт (дро́ту);
• ж. прокатное – з. вальцьо́ване;
• ж. профильное – з. про́фільне;
• ж. прутковое – з. прутове́;
• ж. пудлинговое – з. пудлінго́ве;
• ж. раскаленное – з. розжа́рене;
• ж. рельсовое – з. рейкове́;
• ж. рифленое – з. карбо́ване;
• ж. сварочное – з. зварне́;
• ж. сернистое – з. сірчи́сте;
• ж. сортовое – з. сортове́;
• ж. сталистое – з. стали́сте;
• ж. строительное – з. будівне́;
• ж. тавровое – з. тетува́те, Т-залі́зо;
• ж. т. двойное – з. двотетува́те;
• ж. тестообразное – з. тістува́те;
• ж. трубчатое – з. трубча́сте;
• ж. угаристое – з. вигарне́;
• ж. угловое, уголковое – з. кутівко́ве;
• ж. универсальное – з. універса́льне;
• ж. фасонное – з. обрисо́ве;
• ж. фигурное – з. фігу́рне;
• ж. хладноломкое – з. холоднола́мке;
• ж. хлористое – залізо́вий хлора́к (-ку́);
• ж. хлорное – залізя́ний хлора́к (-ку);
• ж. цельнорешетчатое – з. суці́льно-решетува́те;
• ж. цинкованное – з. цинко́ване;
• ж. черное – з. нефарбо́ване;
• ж. швеллерное – з. коритува́те;
• ж. шестигранное – з. шостигранча́сте;
• ж. шинное – з. шинове́.
Сушилка (прибор) – суша́рка;
• с. колонная – с. колонко́ва.

- Російсько-український словник з інженерних технологій 2013р. (Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш) Вгору

коло́нна коло́на,-ни, стовп,-впа́ (частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа, що служить підпорою фронтонів, внутрішніх частин будови)
к. бето́нная коло́на бето́нна
к. железобето́нная коло́на залізобето́нна
к. защемлённая коло́на зати́снена [заще́кнена]
к. кра́на коло́на зво́ду
к. осади́тельная ве́жа оса́джувальна
к. отпа́рная відпа́рник,-ка, відго́нник,-ка, стрі́пінг,-га (при ректифікаційній вежі)
к. пирамида́льная коло́на піраміда́льна
к. подде́рживающая коло́на підтримна́
к. пульса́ционная ба́шта колива́льна
к. фракциони́рующая коло́на фракціюва́льна
колонна́да арх. колона́да (ряд колон, об’єднаних загальним перекриттям)
коло́нный коло́нний
ю́. коло́нны обно́га [підні́жжя] ве́жі
основа́ние 1. буд. фунда́мент,-ту, підва́лина,-ни, підму́рок,-рка
2. мат., хем. осно́ва,-ви
3. теор. заса́да,-ди, осно́ва,-ви, підста́ва,-ви
о. бето́нное підму́рок бето́нний
о. жёсткое осно́ва тверда́
о. коло́нны фунда́мент коло́ни
о. сва́йное підва́лина пальова́
о. упру́гое осно́ва пру́жна́, фунда́мент пру́жни́й
о. щебёночное фунда́мент скали́нний
таре́лка 1. заг. тарі́лка,-ки
2. тех. поли́чка,-ки, поли́ця,-ці, сходи́нка,-ки, схо́дина,-ни (деталь, що має форму плескатого диска)
т. бу́фера тарі́лка бу́фера
т. воронкообра́зная тарі́лка лійкоподі́бна
т. враща́ющаяся тарі́лка [поли́чка] оберто́ва
т. гранёная тарі́лка гранча́ста
т. загру́зочная тарі́лка заванта́жувальна
т. зольнико́вая поли́чка по́пільна; ру́шта для золи́
т. отбивна́я перегоро́дка відбива́льна [уда́рна] (в апараті)
т. охлади́тельная поли́ця охоло́дна
т. пита́тельная тарі́лка [схо́динка] живи́льна
т. разгру́зочная поли́ця розванта́жувальна
т. распредели́тельная схо́динка розподі́льна
т. ректификацио́нной коло́нны схо́динка ректифікаці́йної ве́жі
усто́йчивость сті́йкість,-кости; ста́лість,-лости; три́вкість,-кости; уста́леність,-ности
у. антикоррозио́нная сті́йкість протикорозі́йна
у. аэродинами́ческая сті́йкість аеродинамі́чна
у. вибрацио́нная сті́йкість вібраці́йна
у. грузова́я сті́йкість ванта́жна
у. движе́ния уста́леність [сті́йкість] ру́ху
у. динами́ческая сті́йкість динамі́чна
у. за преде́лом упру́гости сті́йкість за меже́ю пру́жности
у. колеба́ний уста́леність колива́нь
у. коло́нны сті́йкість коло́ни [стовпа́]
у. оболо́чек цилиндри́ческих сті́йкість оболо́нок циліндри́чних
у. основа́ния сті́йкість осно́ви [фунда́менту]
у. пласти́н сті́йкість платв [платі́вок]
у. плиты́ сті́йкість плити́
у. при ползу́чести сті́йкість по́взкости
у. простра́нственная сті́йкість просторо́ва
у. равнове́сия сті́йкість рівнова́ги
у. режи́ма сті́йкість режи́му
у. реше́ния сті́йкість ро́зв’язку
у. сжа́тых сте́ржней сті́йкість сти́снених стри́жнів
у. сооруже́ния сті́йкість спору́ди
у. стати́ческая сті́йкість стати́чна
у. термодинами́ческая сті́йкість термодинамі́чна
у. упру́гая сті́йкість пру́жна́
у. упру́гих систе́м сті́йкість пру́жни́х систе́м
у. фо́рмы сті́йкість фо́рми
у. частоты́ сті́йкість частоти́
у. энергосисте́мы сті́йкість енергосисте́ми
цо́коль цо́коль,-ля (1. арх. нижня частина зовнішньої частини будови, що лежить на фундаменті; 2. ел. частина електричної лампи, яка служить для закріплення лампи в патроні та контактування з електричним колом)
ц. винтово́й ел. цо́коль ґвинтови́й
ц. коло́нны цо́коль коло́ни
ц. маши́ны цо́коль маши́ни
ц. скульпту́ры цо́коль скульпту́ри
ц. штиково́й ел. цо́коль багне́товий

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Соха́, -хи́ –
1) столб, колонна;
2) ножка терлиці (в виде развилины);
3) соха;
4) мера пахоты.
Стовп, -па́ –
1) столб, столп;
2) колонна;
3) сшитые части невода;
4) основной капитал;
5) род детской игры.

- Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору

коло́нний і коло́новий, -ва, -ве

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Бе́вка, -ки, ж.
1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ. Шейк.
2) Колонна? См. Белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493.
Бе́лька, -ки, ж.
1) Балка, колонна.
2) Напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Стовп, -па́, м.
1) Столбъ, столпъ, колонна. К. Іов. 19. Шух. І. 76. Удівонько молода, та де в тебе стовпи, та де в тебе стовпи коня прив’язати. Нп.
4) Столбъ, столбикъ какъ составная часть различныхъ машинъ: въ верклюзі, м’яльниці, олійниці, походячій ступі, токарні и пр. Шух. І. 162, 163, 187, 305, 306. Вас. 159.
3) Сшитыя части невода длиной 100 — 150 саж. Вас. 185.
4) Основной капиталъ. Стовпа й проценту не брали три роки. Лебед. у.
5) Родъ дѣтской игры. Ив. 48. Ум. Сто́впчик, сто́впчичок.

- Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) Вгору

*Кильватерная колонна — кільва́терна коло́на.
*Колонна — коло́нка; К. бронзовая — спижова́ коло́нка.
*Колонна — коло́на, -ви; К. по одному — коло́на оди́нцем; К. по дна — коло́на дві́йками; К. по три — коло́на трі́йками; К. по четыре — коло́на чві́рками; К. по шесть — коло́на ші́стками; К. взводная — чотова́ коло́на; Н. походная — похі́дна коло́на; К. резервная — резе́рвова коло́на; К. ротная — соте́нна коло́на.
В бою — підча́с бо́ю; Во внимание принять — до ува́ги взя́ти; В движении — підча́с ру́ху; В длину, глубину, ширину — завдо́вжки, завгли́бшки, завши́ршки; В накидку — нао́пашки; В отпуск увольнение — у відпу́стку зві́льнення; В приказе — в наказі; В расход — на вида́ток; В собственные руки — у вла́сні ру́ки; В составе — в скла́ді; В строю — в ладу́. Команды: „В атаку за мной“ — „В ата́ку за мною“; „Во взводную колонну“ — „В чотову́ коло́ну“; „В линию марш (стройся)“ — „В лі́нію руш (ладна́йсь)“; „В передки, вперед (назад) марш“ — „На передки́, впере́д (наза́д) руш“; „В полвыпада коли“ — „З півви́падом коли́“; „В походную колонну стройся (шагом марш)“ — „У похі́дну коло́ну ладна́йсь (кро́ком руш)“; „В ротную линию стройся“ — „В соте́нну лі́нію ладна́йсь“; „В ружье“ — „До збро́ї“; „В руку“ — „В ру́ку“; „В стайку“ — „Згра́єю“; „В цепь“ — „Ро́зстрільнею“: „В штыки“ — „На багне́ти“.
*Глубина — глибина́, -ни; Г. колонны — глибина коло́ни; Г. поражения — глибина́ пора́зки; Г. стрелковой ступени — глибина́ стріле́цького при́ступка; Г. цели — глибина́ ці́ли; в глубину — завгли́бшки.
*Налево — ліво́руч, налі́во; „Налево“ — „Ліво́руч“; „Н. во взводную колонну“ — „Ліво́руч у чотову́ коло́ну“; „Налево закройсь“ — „Налі́во закри́йсь“; „Налево кругом“ — „Ліво́руч оберни́сь“; „Налево равняйсь“ — „Налі́во рівня́йсь“.
Походный — похі́дний; П. движение — похі́дний рух; П-но-боевая жизнь — похі́дно-бойове́ життя́; П. захват — похі́дний за́чіп; П. колонна — похі́дна коло́на; П, кухня — похі́дна ку́хня; П. ось — похі́дна вісь; П. охранение — похі́дна охоро́на; П. палатка — похі́дний наме́т; П. форма — похі́дна фо́рма; П. шаг — похі́дний крок.
*Резервный — резе́рвовий; Р. колонна — резе́рвова коло́на; Р. рота — резе́рвова со́тня.
*Смыкать, -ся, сомкнуть, -ся — змика́ти, -ся, зімкну́ти, -ся, „Сомкнись“ — „зімкни́сь“; С. колонну — зімкну́ти коло́ну.
*Хвост — хві́ст, хвоста́; Х. затвора — хві́ст замка́; Х. колонны — хвіст коло́ни; Х. мины — хвіст мі́ни; Х. подавателя — хвіст подавача́; Х. регулятора — хвіст регуля́тора.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Коло́нна = 1. стовб, стовп, слуп. С. З. Л. 2. батова́ (в козацькому війську). С. Аф. Ев.
Ко́лка = 1. коло́ння, штрика́ння, шпига́ння. 2. руба́ння (на пр. дров).