Сховати наголоси
Освітлювати знайдене
Знайдено 18 статей
Запропонувати свій переклад для «колоситься»
Шукати «колоситься» на інших ресурсах:

- Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору

Колоси́ться – колоси́тися (-шу́ся, -ло́сишся, -ло́ся́ться), колосі́ти, викида́ти, висипа́ти ко́лос. [Пшени́ця колоси́ться (Київщ.)].
Закола́шиваться, заколоси́ться – почина́ти, поча́ти колоси́тися, заколо́шуватися, заколоси́тися, почина́ти, поча́ти викида́ти ко́лос; викида́ти, ви́кинути ко́лос; см. Колоси́ться.

- Російсько-український народний сучасний словник 2009– Вгору

Колосящийся – що (який) колоситься (колосить, колосіє, викидає колос), (о мн.) заколосаний.
[Жито, заколосене поле, зерно, снопи, солома, домашні тварини, трави і квіти, сіно, а також повітряна і водна стихії, сонце, небо — всі ці найістотніші елементи праці українського етносу (Володимир Паучок). Ячмінь «колоситься» на оці]. Обговорення статті

- Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) Вгору

КОЛОСИ́ТЬСЯ, колося́щийся що колосі́є тощо, ста́вши колоси́тися, прикм. колоси́стий, образ. у проце́сі колосі́ння, вже з по́вним ко́лосом, реконстр. розколосі́лий;
ЗАКОЛОСИ́ТЬСЯ заколосившийся заколо́шений, заколосі́лий /розколосі́лий/.

- Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору

Колоситься – колоси́тися, -шу́ся, -си́шся, колосува́тися, -су́юся, -су́єшся.

- Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) Вгору

Колоситься
• Рожь, пшеница… колосится – жито, пшениця… викидає (висипає) колос (колоситься, іноді колосіє). [Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Барвінок.]
Выбрасывать
• Выбрасывать деньги – розкидати грішми; тринькати (розтринькувати) гроші; викидати гроші. [Бач, яка гонорова! — не витримала Вінцучиха.— Такими грошима розкидається. Муратов.]
• Выбрасывать деньги на ветер (разг.) – Див. ветер.
• Выбрасывать за борт – викидати за борт (за облавок, через палубу).
• Выбрасывать из головы, из сердца, из памяти кого, что – викидати з голови (спускати з думки) кого, що; викидати з серця кого, що; викидати з пам’яті кого, що.
• Выбрасывать клубы дыма – викидати звої (клуби) диму; (іноді) бухати димом.
• Выбрасывать колос, колоситься – викидати (висипати) колос; колоситися.
• Выбрасывать побеги, ростки, отростки – пускати (виганяти) пагони (пагіння, парості); пароститися. [Все жито почало пароститися. Сл. Гр.]
• Выбрасывать почки – пускати (виганяти) брость; броститися (бростатися); наганяти бруньки; брунитися (брунькувати(ся)). [Весь сад брунився. Гончар.]

- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору

Ви́кидати – (о многом) повыбросить, выбросить, посбросить.
• Ви́кидати ко́лос – колоситься.
Викида́ти, ви́кинути – выбрасывать, выбросить, выкидывать, выкинуть, выметывать, выметать, выметнуть, извергать, извергнуть.
• Викида́ти на о́чі – колоть глаза.
• Викида́ти ко́лос – колоситься.
Ко́лос, -су –
1) колос;
2) часть косы, находящаяся перед ее концом.
• Викида́ти ко́лос – колоситься.
Колоси́тися – колоситься.
Колосі́ти – колоситься.

- Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору

Ви́кидати, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав. Рудч. Ск. І. 171.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос. Зміев. у.
Викида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. ви́кинути, -ну, -неш, гл.
1) Выбрасывать, выбросить. Як іде гряд, викидають на двір сковороду і кочергу, щоб перестав. Ном. № 13403. Кожух викинув од молі провітрювати. Г. Барв. 335. Заткнула вона за косу червону макову квітку і викинула потім. Левиц. І. 196. Переносно: выкидать, выкинуть, исключать, исключить. Із пісні слова не викинути. Ном. № 13115. Із ряду і сього не викидають. Ном. №5711.
2) Бросать, бросить деньги на тарелку или въ шапку при сборѣ ихъ (напр. на крестинахъ, на свадьбѣ, во время увеселеній молодежи и пр.), а отсюда уже и просто давать въ такихъ случаяхъ деньги. На вечорницях хлопці викидають гроші дівчатам на гостинці. Черниг. у. На мед, на горілочку та скидаються, — викинув Іванко та копу грошей. Мил. 88. Дружко викидає на тарілку дві копійки. Грин. III. 432. Гей, Насте Горовая, шинкарко молодая, кабашнице степовая! Не велю я тобі сього козака з хати виганяти; хоч я свій осьмак на пиво викидаю, а ти його з хати не вибивай. ЗОЮР. І. 319. Викида́ти прино́с. У разносчиковъ мелочн. товара: на общемъ собраніи партіи предъявлять весь собранный въ селахъ товаръ и остатокъ наличныхъ денегъ. Вас. 191.
3) Викида́ти на о́чі. Колоть глаза. Часто дітям його викидали на очі, що батько їх... до церкви не ходить. Грин. ІІ. 153. Мені на очі викидають, що в нас хати нема. Г. Барв. 433.
4) Бросать, бросить вверхъ, подбрасывать, подбросить. А що, хто вище викинув? Грин. II. 81. Рудч. Ск. І. 61.
5) О растеніях. викида́ти ко́лос — колоситься. Г. Барв. 147. Мил. 93. Соловейко щебече, поки жито колос почне викидати. Грин. І. 6 — качани́. О капустѣ: давать кочни. Ти, капусто, викидай качани! Мил. 104. 6 — хлаки́. Вывѣшивать, вывѣсить флаги. Викидають три хлаки́. Грин. I. 190.
Колоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Колоситься, выбрасывать колосъ. То́ ячмінь колоситься. МВ. І. 14.
Колосі́ти, -сі́ю, -єш, гл. Колоситься; виднѣться своими колосьями. Там дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють. Г. Барв. 352.

- Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору

Ко́лос, -су, м.
1) *Викида́ти ко́лос. Пускать колос, начинать колоситься. Уже ячмінь колос викидає. Пшениця колос викинула. Крим.

- Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору

Колоси́ться = колоси́ти, ся, викида́ти ко́лос. — Тодї саме жито колосило ся. Кн. — Жито почало вже викидати колос.

Запропонуйте свій переклад