Знайдено 30 статей
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
Кра́ля –
1) короле́ва (-ви), (редко) кра́ля. [Сама́ короле́ва здійма́ла коро́ну (Л. Укр.). Коро́ль і кра́ля не зна́ли, як шанува́ти Колу́мба (Комар.)]; 2) (красотка, красавица) кра́ля, ласк. кра́лечка, (пров.) ду́ка. [Таку́ кра́лю ви́сватали, що хоч за гетьма́на, то не со́ром (Шевч.). Не бі́йся, моя́ кра́лечко! – ка́же дід (Сторож.). Приведу́ собі́ на ні́чку таку́ ду́ку, що й сказа́ти не мо́жна (Звин.)]; 3) (дама в картах) кра́ля. [Вино́ва (пиковая) кра́ля]. |
Бубно́вый – дзвінко́вий. • -вая дама – дзвінко́ва кра́ля. |
Да́ма – да́ма, па́ні, (реже) па́нія; (в картах) кра́ля, ви́шник. |
Короле́ва –
1) (правительница королевства) короле́ва (-ви), ум. королі́вонька; (жена короля) короли́ха, короли́ця. [Короле́ва еспа́нська Ізабе́лла (Ком.). Цар, цари́ця, короли́ця (Дитяча гра)]; 2) (в шахматах ферзь) короле́ва, кра́ля, да́ма. |
Краса́вица –
1) красу́ня, вродли́виця, вро́дниця, хорошу́ля, красю́чка, гарню́чка, кра́ля, красо́чка, красо́ха, красі́тка, красу́ха, красови́ця, (редко) краса́виця, (пров.) хупа́вка, ум.-ласк. красу́ненька, хорошу́ленька, кра́лечка, (пров.) хупа́вочка. [Красу́ня ді́вчина Пара́ска (Кон.). За вві́чливі ста́нси, гучні́ мадриґа́ли вродли́виці теж нагоро́ду дава́ли (Л. Укр.). Ти́хим сном наві́ки вро́дниця засну́ла (Щогол.). Таку́ кра́лю ви́сватали, що хоч за гетьма́на, то не со́ром (Шевч.). Що й каза́ти, ді́вка красови́ця (Звин.). Таки́х краси́виць, як ти, на сві́ті бага́то (Звин.). Красо́ха така́! (М. Вовч.)]. • -ца-щеголиха – красу́ня-чепуру́ха. • -ца писаная – пи́сана красу́ня, кра́ля мальо́вана. [Та й поберемо́ся, моя́ кра́ля мальо́вана (Шевч.)]; 2) бот. -ца ночная, Hesperis matronalis L. – вечі́рня фія́лка, нічна́ фія́лка, вечі́рня доба́, нічна́ доба́, вечерни́ці паху́чі. • -ца (девица) в зелени, Nigella damascena L. – чорну́шка нечо́са, нече́сані панночки́, павучки́, кудри́нці, патлашки́ (-кі́в). • -ца, Atropa Belladonna L. – белядо́на, во́вчі я́годи, краса́вка, матриґа́н, запри́дух, отру́йниця. |
Краси́вый – га́рний, кра́сний, хоро́ший, краси́вий, (зап.) фа́йний, (о внешности ещё) вродли́вий, го́жий, приго́жий, чепурни́й, красови́тий, красі́тний, ло́вкий, (фамил.) бра́вий; см. Приго́жий; (прелестный, пленительный) чарівни́й, ле́пський, (привлекательный) прина́дний, прива́бний, сподо́бний, (щеголеватый) чепурни́й, чупа́рний. [Га́рна, як кві́тка гайова́ (Номис). Я знав, що є у нас в селі́ дівча́та га́рні, що ся хоро́ша, а ся кра́ща (М. Вовч.). Кра́сна тео́рія гово́рить у йо́го одно́, а при́кра пра́ктика вимага́є зо́всім и́ншого (Єфр.). Же́сти його́ такі́ вимо́вні і краси́ві (Крим.). Не роди́сь бага́тий та вродли́вий, а роди́сь при до́лі та щасли́вий (Номис). Така́ кра́сна, коби ро́жа, як топо́ля така́ го́жа (Пісня). Сху́дле чепурне́ обли́ччя було́, як біль, бі́ле (Грінч.). Ло́вка молоди́чка (Полт.). Вдо́вине ли́чко красови́те (М. Вовч.). Ой, пани́чу, пани́ченьку, га́рний, бра́вий на ли́ченьку! (Пісня). А ле́пський, ка́жуть, го́род (Мирн.). Кому́ то вже така́ кра́ля не сподо́бна бу́де! (М. Вовч.)]. • Более -вый – кра́щий. [Така́ ді́вка, кажу́, що кра́щої в селі́ нема́: бі́ла, по́вна, ті́ло ні́жне, як па́нночка (Сторож.)]. • Самый -вый – найкра́щий. • Удивительно -вый – га́рний напро́чуд, га́рний на ди́во (на про́диво). [Ви́шию лишень я йому́ по́душку га́рну на про́диво (Н.-Лев.). Ха́йка була́ напро́чуд га́рна з лиця́ (Н.-Лев.)]. • -вый, как картина – га́рний, як намальо́ваний (як мальо́ваний, як напи́саний). [А що вже га́рна! Як намальо́вана (Н.-Лев.). Ой одда́йте мене́ та за пи́саря, щоб я була́ молода́, як напи́сана (Грінч.). Йде було́ собі́, як мальо́вана (М. Вовч.)]. • -вый собой, лицом – га́рний із се́бе, красови́тий із се́бе, га́рний з лиця́, на красу́ га́рний, на вро́ду га́рний. [Обо́є молоді́, га́рні із се́бе (Грінч.). Він був не ду́же то красови́тий із се́бе (Яворн.)]. • Становиться, стать более -вым – кра́щати, покра́щати, краси́ набира́тися, краси́ набра́тися, гарні́шати, погарні́шати, чепурні́шати; срвн. Хороше́ть, Похороше́ть. [Лице́ стає́ мрі́йне, кра́щає (Васильч.). По́ки Явту́х, ріс та краси́ набира́вся (Свидн.). Вона́ вдво́є покра́щала (Н.-Лев.)]. • -вым делать, придавать красу, см. Кра́сить 3. • Не родись -си́в, а родись счастлив – не роди́ся кра́сен, а роди́ся ща́сен (Приказка). |
Красо́тка –
1) красу́ня, красу́нька, кра́ля, (шутл.) красо́ха, см. Краса́вица. [Вона́ – Анто́ха-красо́ха, а він – Васи́ль-кисі́ль (Казка)]; 2) бот. Polemonium coeruleum L. – синю́ха. |
Російсько-український народний сучасний словник 2009– 
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) 
Краля – кра́ля, -лі. |
Дама – да́ма, -ми, па́ні; (в картах) кра́ля, -лі. |
Раскрасавица – красу́ня, кра́ля, -лі. |
Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська) 
Картинка
• Картинка писаная – красуня (краля) мальована; красень мальований. |
Писаный
• Говорить, рассказывать как (будто, словно, точно) по писаному – говорити, розказувати як (мов, немов, наче, неначе) з книги вичитувати; говорити, розказувати як (мов, наче) з листа брати. • Носится как [дурень] с писаной торбой с кем, с чем – носиться як [дурень] з писаною торбою (як дурень з ступою). • Писаная красавица, краля; писаный красавец – гарна, як намальована; пишна (писана) красуня; [пишна] краля; краля мальована; гарна, як маківка; гарна, як квітка гайова (як ягідка, як та лялечка); гарний, як намальований; мальований (писаний) красень. |
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) 
Кра́ля –
1) королева; 2) красавица; 3) дама (в картах). |
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) 
кра́ля, -лі, -лею, кра́ле! кра́лі, краль |
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) 
Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124. |
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. МВ. (О 1862. III. 57). 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. К. Іов. 61. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. Чуб. V. 133. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. Чуб. V. 345. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток. К. Досв. 109. |
Коли́шнійсь, -няясь, -нєєсь. = Колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля. Г. Барв. 426. Левиц. Пов. 174. |
Короли́ця, -ці, ж. = Королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. І. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4. |
Кра́лечка, -ки, ж. Ум. отъ кра́ля. |
Кра́ля, -лі, ж.
1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. К. ЧР. 43. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. Ком. І. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. Шевч. 107. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. МВ. (О. 1862. III. 35). 3) Дама (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Ум. Кра́лечка, кра́лька. Не бійсь, моя кралечко, каже дід. Стор. І. 113. |
Сподо́бний, -а, -е. Нравящійся; красивый. Употр. въ выраж.: бу́ти сподо́бним, сподо́бною — нравиться. Нам староста сподобний. Рк. Левиц. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти сподобна. Грин. III. 645. Кому то вже така краля не сподобна буде! МВ. (О. 1862. III. 53). А в шинкарки мед-горілка добра, ще й до того дівчина сподобна. Чуб. V. 259. |
Уми́ваний, -а, -е. Умытый. Наша Галя як краля, — та душа не вмивана. Ном. |
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) 
Ду́ка, -ки, м. *2) Краля, красотка. Ти чорт зна з якими дівками водишся, а от я сьогодні ввечері приведу собі таку дуку, що й сказати не можна. Крим. |
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) 
Бубно́вый = дзвінко́вий. — Дзвінкова краля. |
Винно́вый = вино́вий. — Винова краля. |
Да́ма = 1. па́нї, па́нїя, да́ма, даму́ня. (К. Д. Ж.) — Панї, як панї, та до підошов коломазь пристала. н. пр. 2. (в картах) — кра́ля, ви́шник. С. Л. — Малорус. игры. Кіев. Ст. 1887 — 6. 3. (в грі в дамки́) — да́мка. |
Короле́ва = короле́ва, кра́ля (С. З.), короли́ха, короли́ця. (Останні два тільки в знач. жінки короля, а перші і в знач. державної володарки). — А короля нема дома, королиха сама дома. н. п. — Царь, цариця — королиця. (з нар. гри). |
Кресто́вый = жиро́вий. — Жирова краля. (д. Кресто́вка 2). — Кресто́вый братъ = на́званий брат, побрати́м. – Кресто́вая сестра́ = на́звана сестра́, по́сестра. — Кресто́вая це́рковь = д. Кресто́вая. |
Фигу́ра = 1. вид, ви́гляд, поста́ва, по́стать. — Постава сьвята а сумлїння злодїйське. н. пр. — Ставши як зачарований, оглядав її пишну постать. Лев. В. — Таж і постать, як король покійний. Ст. Г. — Дивить ся — щось стоїть, знайома постать. Грінч. — Нема нї одної виразно змальованої постатї. Л. Н. В. — Постать його нагадувала мармурову постать одного з героїв давньої Елади. Кн. 2. фіґу́ра (геометричне і риторичне, теж в картах і танцях). С. Ш. — Окрім того в картах фіґури: туз, король, краля і нижник або хлоп зовуть ся: пани́, а в танцях трудні фіґури: викрута́си. |
Помилка в тексті? Виділіть і натисніть Ctrl+Enter, або напишіть на github. Дякуємо.
Клавішні скорочення: виділіть слово і натисніть:
• Ctrl+Shift+1 — пошук на r2u.org.ua «Російсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+2 — пошук на e2u.org.ua «Англійсько-українські словники»
• Ctrl+Shift+3 — пошук на sum.in.ua «Академічний тлумачний словник української мови»
• Ctrl+Shift+4 — пошук у корпусі «ГРАК» (на сайті корпусу можна шукати лему, фразу, словоформу або сполуку)